Різні схеми для роадіолюбителів!

[sat-prof]

Індикатор напруги 12 В з RGB світлодіодом

Для виключення аварійних ситуацій бажано мати індикатор акумулятора чи батареї.(схема у нас на триколірному RGB світлодіоді) Поки напруга на акумуляторі знаходиться в діапазоні від 12 до 14 В, то зелений світлодіод світиться, з'єднаний через резистори R5 і R9 і стабілітрон VD3. Транзистор VТ2 при цьому відкрито, а VТЗ - закритий.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Якщо напруга нижче 11,5 (встановлене потенціометром R4 і стабілітронів VD2), транзистор VТ2 відкривається, транзистор VТЗ закривається, при цьому загоряється синій світлодіод. Він відображає низьку напругу.
Підвищена напруга (понад 14,4, встановлене потенціометром R2) індикує червоний світлодіод.
Список компонентів
R1 - 1 кОм, 1206
R2, R3, R5 10 кОм, 1206
R4, R7 - 2,2 кОм, 1206
R6 - 47кОм, 1206
R8, R9 - 100 кОм, SMD
VD1 - 10В MELF
VD2 - 8v2, MELF
VD3 - 5V6, MELF
T1, T2, T3 - BC847C
HL1 - RGB LED 5мм, бажано матовий
Розмір плати - 42x18 мм.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Якщо правильно підібрати резистори то можна підключати до 24В
Джерело: [Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[sat-prof]

Прилад для настройки супутникових антенн

[sat-prof]

Зарядний притсрій для Li-ion акумуляторів на основі LTC 4054 та LM 317.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Літій-іонні акумулятори (Li-ion) широко застосовуються в сучасній побутовій електронній техніці, а особливо в портативних пристроях ( плеєрах, мобілках, портативних комп'ютерах та інших пристроях ). Тому дуже часто постає питання їх обслуговування,а саме - зарядки. Звісно, до багатьох пристроїв в комплекті постачається зарядний пристрій, але інколи потрібно зарядити акумулятор до якого немає "рідного" зарядного пристрою.
Для цього і написано цю статтю (лише приклад, яким ви можете скористатись).

Існує безліч різних схем зарядних пристроїв для Li-Ion акумуляторів, але купувати спеціалізовані мікросхеми немає ні бажання, ні часу.
Тому була створена схема з фрагментів різних схем, з розрахунку на струм заряду в межах 100 міліампер, нікуди спішити, та і батарея в цьому режимі довше пропрацює і якісніше заряджається.
Налаштування схеми:
1. Встановлюємо підстроювальним резистором напругу виходу 4,2 В (Без навантаження).
2. Підключаємо батарею (акумулятор).
3. Перевіряємо струм зарядки.
4. Очікуємо згасання світлодіода (заряд завершено).
5. Відключаємо батарею.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Резистори R1, R4, R6, - потужність 1 Вт.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Фото зарядного пристрою на основі LM 317

[sat-prof]

Мініатюрний подавлювач теле- та радіоканалів
Така іграшка може придушити будь-який діапазон в районі 60-200 МГц, налаштувати можна на будь-який потрібний діапазон за допомогою конденсатора підлаштування (з максимальною (повністю відкритою) ємністю на 40 pF).

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] liv.jpg

Метою пристрою є подавлення сигналу теле- та радіосигналів та боротьба з суцільними серіалами через які я не міг спокійно працювати. Схема досить проста:
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] liv_01.png
Конструкція складається всього з декількох компонентів, зокрема частотнозадаючого конденсатора, еммітерного резистора, який обмежує струм транзистора, контуру і антени, які призначені для модуляції перешкод.
Генератор зібраний на одному транзисторі (будь-який з граничною частотою роботи від 300МГц). У конструкції був застосований КТ 325 з робочою частотою майже 1 гГц (900 МГц), можна використовувати КТ368, С9014, С9018, одним словом будь-який вч транзистори малої потужності.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] liv_02.jpg
Котушка мотається на оправці діаметром 6 мм і містить 6-7 витків дроту діаметром 0,8 мм. Антеною може служити шматочок багатожильного дроту з довжиною 30-40 см. Пристрій може цілеспрямовано пригнічувати один конкретний телеканал (крім супутникових каналів) або радіостанції fm-am діапазонів на відстані до 30 метрів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] liv_03.jpg

Джерело : cxemu.te.ua

[sat-prof]

Гальванічна розв'язка COM порта
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

У багатьох типах обладнання в даний час продовжує використовуватися універсальний асинхронний приймач (програматори, вінчестери, ADSL модеми, роутери, офісні АТС). UART (існує багато різновидів) часто вбудовують в мікроконтролери. Одна з реалізацій - інтерфейс RS-232.

Для підключення такого роду пристроїв до комп'ютера використовується COM порт з інтерфейсом RS-232. Апаратна частина COM порту не володіє необхідним рівнем захисту тому можливі збої в роботі комп'ютера, а то й повне вигоряння портів. Як правило, це відбувається через незаземленного обладнання або статику. Убезпечити користувача від таких проблем допоможе пропонований пристрій, який призначене для гальванічної розв'язки ліній СОМ порту і витримує напругу не менше 1 кВ. На жаль, через простоту схеми використовується тільки 2 лінії TXD і RXD, тому використовувати саморобні програматори з повним набором ліній порту не представляється можливим.

Схема електрична принципова

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Пристрій складається з двох незалежних перетворювачів RS-232 в TTL рівні і навпаки. Між цими перетворювачами встановлені високошвидкісні оптопари з тригером Шмідта і виходом з ОК. Пристрій гарантовано працює зі швидкостями 115200 бод. Живлення пристрій бере з роз'єму USB, споживаючи не більше 70 мА. Для розв'язки живлення можна застосувати 2 DC-DC перетворювачів 5 вольт в 5вольт. Для них на друкованій платі передбачені посадочні місця. Для пристрою розроблена одностороння друкована плата.

На одній стороні встановлюються мікросхеми в DIP корпусах, на іншій SMD резистори і конденсатори. Роз'єм для підключення до комп'ютера використовувався у виконанні для монтажу на кабель і впаюється на друковану плату таким чином, щоб вона знаходилася між рядами виводів роз'єму. Металевий обідок роз'єму припаюється також до друкованої плати. Для індикації працездатності джерела живлення використовується світлодіод. Орієнтовна вартість збірки даного пристрою становить менше 10 $, що набагато дешевше ремонту.

Джерело : cxemu.te.ua

[sat-prof]

Цікава світломузика або простий шумометр
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Дана схема є демонстрацією застосування спец.мікросхеми індикаторів рівня, мікрофонних підсилювачів, а також варіант виконання друкованих плат багатокутної форми.

Для початку трохи теорії, зовсім не багато)
Мікросхеми LM3914, LM3915 і LM3916 фірми National Semiconductors дозволяють будувати світлодіодні індикатори з різними характеристиками - лінійної, розтягнутої лінійної, логарифмічної, спеціальною для контролю аудіосигналу.
Їх основу складають десять компараторів, на інверсні входи яких через буферний ОУ подається вхідний сигнал, а прямі входи підключені до відводів резистивного дільника напруги.
Виходи компараторів є генераторами втікаючого струму, що дозволяє підключати світлодіоди без обмежувальних резисторів.
Індикація може вироблятися або одним світлодіодом (режим "точка"), або лінійкою з світлодіодів, висота якої пропорційна рівню вхідного сигналу (режим "стовпчик").

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] r_1.png
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] r_2.png
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] r_3.png

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[sat-prof]

Флешки - досить прості пристрої, складаються з наступних частин:
- Плата PCB;
- USB роз'єм тип А;
- Стабілізатор живлення контролера і флеш з 5 в 3,3 вольт;
- Мікросхема контролера;
- Мікросхема енергонезалежної NAND пам'яті;
- Кварцовий резонатор, зазвичай на 12 Mhz (на схемі не показаний).
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[sat-prof]

Китайська світлодіодна лампа
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Нещодавно я купив в одному відомому інтернет-аукціоні (eBay) світлодіодну лампу потужність 20 Вт. Розумію, що цієї потужності недостатньо для повноцінної заміни звичайної лампи розжарювання, але дуже вже хотілося поекспериментувати зі світлодіодним освітленням, а заодно заглянути всередину і перемалювати схему.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
(Клікабельно)


Заглянувши в середину лампи я був в шоці. Я очікував там побачити хоть який не який, але драйвер. Що ж Китай є Китай....
В середині лампи, як видно з фото вище, виявилось два одинакових конденсаторних блоки живлення, кожен з яких живить по 51-му трьохкристальному світлодіоду (всього в лампі їх 102шт.):

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]


Будова цього "чуда":
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Схема досить поширена і базується на властивості конденсатора чинити опір змінному струму.
Деталі:
С1-С2 - гасящий конденсатор, що складений з двох паралельно включених ємностей CBB22 400V 684 JIM (400В 0,68мкФ×2шт);
C3 - згладжуючий конденсатор 4,7мкФ 400В;
FU1 - запобіжник на ~200мА;
RU1 - варистор VDR 07D471K (470В, DC(V)-385В);
R1-R4 - струмообмежуючі резистори 10Ом 0,5-1Вт;
R2-R3 - резистори для розрядки конденсаторів 470кОм;
VD1...4 - діоди, або діодна збірка для випрямлення змінного струму ~0.2А.

[RIZIK]

З таким блоком живлення ця лампа не довго працюватиме (робочий струм світлодіодів завищений в декілька разів )

[sat-prof]

Перетворювач USB to COM з дата-кабелів від старих мобільних телефонів
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
В статті описано як можна використати дата-кабелі від старих мобілок для інженерних задач
Почну з історії.
В 2000х роках в почалася ера мобільних телефонів, які функціонально покращувались з кожним роком. Паралельно йшов процес бурхливого розвитку комп’ютерів. Буквально через декілька років після появи телефонів з некольоровим дисплеєм і обмеженим функціоналом почали вироблятися багатофункціональні мобільні телефони, однією з функцією яких була синхронізація даних з комп’ютером. Перші кабелі (наприклад PCB133LBE фірми Samsung) мали інтерфейс RS232, який підключався до COM-порту комп’ютера і дозволяв зберігати в комп’ютері контакти, зображення, відео, а також деякі могли при доробці і змінювати програмне забезпечення телефону (прошивку).
В цей же час в комп’ютерах все більше і більше популярність набуває USB роз’єм, який повністю витіснив RS232 із-за його неперспективності (та й в ноутбуках вже немає СОМ-портів). Але виробники телефонів не могли вбудовувати на той час мікросхеми USB інтерфейси в свої телефони із-за їх великої вартості. Та вихід все ж таки знайшла компанія FTDI, яка розробила мікросхему перетворювач USB to COM. Таким чином всі телефони з COM-інтерфейсом можна було під’єднувати через “дата-кабель” до USB, а перетворення в RS232 здійснювала мікросхема, яка розміщувалась на кабелі у маленькій коробочці або на самих пристроях.

Водночас китайська фірма Prolific почала випускати аналог даної мікросхеми PL2303, який значно дешевше FT232 (вартість готового китайського кабелю дорівнювала вартості мікросхеми FT232).

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Таких кабелів на ринку вже не знайти на сьогоднішній день, але багато таких кабелів можливо лежить у багатьох людей, які їх накупували в той час для своїх телефонів, попитайте. Мені віддали вже 4 таких кабелі) Також вони ще доступні в інтернет-магазинах (частіше китайських), треба задати запит USB to COM cable. Особливо радують кабелі які мають світлодіоди, які відображать передачу і приймання.
При розбиранні одного з кабелів я виявив всередині замість PL2303 MS3303 (яка виконує ті самі функції), але з меншим числом виводів і як виявилося за даташитом набагато менш функціональною ніж PL2303 (або FT232).
Тепер про тест цих кабелів. Для тесту я взяв один кабель на PL2303, один на MS3303, одну платку на FT232, а також зібрав схему на мікроконтролері ATtiny2313 (який має на борту інтерфейс RS232). Якщо ви будете використовувати готовий дата-кабель на PL2303, то тоді зі сторони плати, яка є виходом на телефон потрібно видзвонити який провід є TX, який RX, і який земля (спочатку загляніть в даташит PL2303 і від ніжок, які є сигналами TX, а також RX видзвоніть їх ).Принцип роботи схеми полягав у тому, щоб при вводі символу з клавіатури комп’ютера сигнал через USB to COM інтерфейс ішов до ATtiny2313, який прийнявши цей символ тут же передає його через USB to COM назад в комп’ютер (цей проект у вигляді окремої статті я викладу на цьому сайті одразу ж за цією статтею). В комп’ютері за допомогою програми HyperTerminal можна проконтролювати чи прийшов в комп посланий символ і його правильність.
Почався тест з FT232, яка показала чудовий результат – символ введений з клавіатури пройшовши в контролер повертався ним назад, також при підключенні частотоміра з інтерфейсом RS232 до комп’ютера сигнал проходив нормально.
Тест з PL2303. Такий самий чудовий результат (однак у багатьох радіоаматорів виникали проблеми з цією мікросхемою, одна з причин якої наведена далі, тож будьте уважні).
Далі - MS3303. Так от дана схема показує неоднозначний результат. З моїм експериментом з передачею символу ця мікросхема виявилась непрацездатною, однак при підключенні її до частотоміра дані йдуть в комп’ютер без проблем.
А тепер про проблеми. При підключенні в роз’єм даного кабелю Windows має знайти нове обладнання. Після встановлення драйверу на мікросхему (їх в неті повно) в диспетчері пристроїв в пункті Порти COM (LPT) має з’явитись новий послідовний COM-порт під номером, який йому присвоює операційна система, ти сам можеш переприсвоїти його в налаштуваннях даного пристрою.
Деякі кабелі не працюють із-за наступних можливих причин:
- необхідно впевнитись що в диспетчері пристроїв Windows в пункті Порти COM з’явився новий СОМ пристрій;
- неправильні налаштування даного послідовного порту в диспетчері пристроїв (швидкість передачі даних, формат кадру та інші);
- деякі кабелі не хочуть працювати під номером, який йому присвоїла Windows, тому перебираючи номери (наприклад, замість COM14 – COM1) можна знайти номер під яким цей пристрій функціонує нормально;
- також можлива причина в нероспізнаванні кабелю в Windows пошкодженого вірусами або при конфлікті в обладнанні, тому варто перевірити на іншому комп’ютері;
- неякісний кабель, потрібно перевірити чи є живлення на мікросхемі, продзвонити всі провідники від мікросхеми до роз’ємів або шукати несправність в деталях її обвіски, якщо з цим все гаразд то тоді проблема в мікросхемі, що не виправляється нажаль(
- також необхідно перевірити логічні рівні на інформаційних контактах (логічні рівні в 5В є завищеними для таких пристроїв як телефон (для комп’ютера вони нормальні!), в цьому випадку поставте стабілітрони 3.6В або 3.9В між виводами 1 и 3 мікросхеми PL2303 і землею (анодом на землю)).
Отже дані кабелі можна використовувати для зв’язку мікроконтролерів з СОМ-інтерфейсом комп’ютера, також є програматори мікроконтролерів на FT232.
PL2303 також можна переробити під програматор.

Узагальнюючи можна сказати, що поки виробники не почнуть вбудовувати в свої пристрої дешеві USB-інтерфейси (а також до них комп’ютерні програмні оболочки для радіоаматорів), такі кабелі будуть ще довго служити.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Igor1031]

Заміна АЦП в мультиметрі (тестері)
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Якими б мультиметри (далі тестери) не були дубовими, вони все одно виходять з ладу по різним причинам. Наприклад, в сумбурі роботи над якоюсь схемою (особливо високовольтною) невірно встановили межі вимірювань напруги чи струму або неправильно під’єднали тестер до схеми. В цьому випадку вигорає коло, що відповідного діапазону вимірювань, а інколи найнеприємніше – мікросхема аналого-цифрового перетворювача (АЦП). Більшість людей в інтернеті навіть не розглядають ідею ремонту такого тестеру із-за його низької вартості та немаленької вартості (та все ж таки меншої ніж сам тестер) мікросхеми АЦП. На такий ремонт мене підштовхнув мій новий тестер (2009р. випуску), який я придбав після смерті мого першого (десь 2005 р. може і молодшого). Так от, за роки користування новим, я намучився із проблемами тугого переключення (навіть змазка не сильно вирішувала проблему), дуже неякісної пластмаси, яка після любого падіння буквально розсипалась (перший тестер зроблений з більш твердої), проблеми постійно плаваючих значень на дисплеї, ненадійного переключення на діапазони в результаті чого замикались доріжки сусідніх діапазонів і при вимірюваннях (особливо опорів) значення були неточні або взагалі щось незрозуміле. Знаю, що деякі люди прочитавши про такі проблеми зможуть сказати, що все це вирішується доробкою тестера не кривими руками, але погодьтесь, що придбавши новий мультиметр Ви хочете отримати хороший якісний інструмент, а не те що треба одразу обслуговувати і допрацьовувати. Отже я вирішив оживити старий тестер.

Про залізо.
В мультиметрах моделі DT-832 використовується мікросхема АЦП фірми Intersil ICL7106 (НЕ ПЛУТАЙТЕ З ICL7107 – це для діодного індикатора), аналогом якої є КР572ПВ5, яку випускає Ризький завод напівпровідникових приладів ALFA. Ще в перших тестерах стояли такі мікросхеми в DIP корпусах, та подальше використання таких мікросхем в DIE корпусі (крапля) та неспецифічне розведення плати під якусь мікросхему в корпусі MQFP чи якогось подібного (яких на ринку немає) значно ускладнила ремонт таких тестерів. Для заміни я вибрав мікросхему КР572ПВ5 в DIP корпусі.

Процес ремонту.
Спочатку розберіть тестер, зніміть батарею та плату. Знайдіть причину, в результаті якої вигорів АЦП (деталі обвіски) і зніміть їх з плати (щоб після припайки мікросхеми вона не згоріла знову). УВАГА, НЕ ЧІПАЙТЕ ДИСПЛЕЙ, бо резинова контактна доріжка якщо відірветься - будете мати проблеми!!!!! Та якщо все ж таки випадково доріжка відірвалась, просто протріть дисплей з боку контактів спиртом і як тільки побачите момент, коли остання крапля спирту випарувалась зі скельця, охайно прикладіть резинову контактну доріжку на місце і трохи притисніть. Хай так постоїть десь хвилину. Перевірити, що ви приклеїли її правильно можна поставивши її в інший справний тестер такої ж моделі. Якщо в справному тестері відображення неправильне, можливо потрібно повторити вищесказаний процес знову, посунувши доріжку трохи ліворуч чи праворуч.
Для випайки мікросхеми-краплі можна використовувати будівельний фен чи фірмовий фен для паяння. Перед початком нагрівання, познімайте конденсатори в неSMD виконанні поблизу краплі, а також п’єзовипромінювач (схожий на динамік). Далі налийте трохи флюсу навкруги цієї краплі. Покладіть плату на якусь підпорку мікросхемою вниз і починайте гріти температурою в 150 градусів по Цельсію в місці де вона розміщена. Погрійте так не більше 30 секунд. Далі переверніть плату і грійте корпус самої мікросхеми. Через 2 хвилини прогрівання тримайте плату чимось міцно але акуратно, і взявши вузьку стамеску починайте акуратно зішкрябувати мікросхему. Коли зішкрябаєте чорний компаунд, можете побачити чіп самої мікросхеми, так от, потрібно перерізати виводи, які від нього йдуть та й сам чіп зішкрябати бажано. У Вас повинно залишитись порожній текстоліт по границях крапельки. Доріжки які були під мікросхемою потрібно теж відрізати (вони після інтенсивного нагрівання добре відходять від плати). Приблизно як має вийти можете побачити на готовому пристрої нижче (рис. 3, 5), тільки я сильно не заморочувався з доріжками (часу не хотів витрачати на естетику), але я Вам раджу почистити краще. Як роблять інші, є в неті фото (див. [4]). Після зачистки дайте охолонути платі, протріть її спиртом, підчистіть різні бризки припою та пройдіться лезом між обривками доріжок, які тягнулись від крапельки. Далі тестером продзвоніть сусідні доріжки, ВАЖЛИВО щоб жодна з доріжок не замикалась з сусіднею.
Для припайки КР572ПВ5 раджу використовувати тонкий припій з флюсом всередині (особливо якісний - польський), такого на ринках зараз вдосталь, а також паяльник з гострим жалом. До речі, ця мікросхема не любить панельок і перегріву. Наріжте маленьких дротів МГТФ (чи якихось інших) і припаяйте їх на КР572ПВ5 (або ICL7106). Коли це зробили розмістіть мікросхему обличчям до дисплею і першим виводом як показано на рисунках 1 і 3.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Починайте припаювати один за одним дроти на контактні площадки. Який дріт куди йде можна розібратись, керуючись рисунком 2:
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
На рисунку 2 зображено контактні площадки на платі тестера і біля кожної написано вивід КР572ПВ5, який з нею з’єднується. Також я шляхом сигналу меандр з іншого справного тестера видзвонив деякі контактні площадки до яких під’єднується дисплей і на схемі рисунку намалював, якому виводу мікросхеми який вивід дисплею відповідає.

Сині лінії – це лінії сигналів першої цифри (1s),
зелені – другої (10s),
червоні – третьої (100s).

Також важливо:
21 вивід дисплею – це вивід сигналу розрядженої батареї,
13-ий - це вивід сигналу HV (high voltage)
26, 27 – це сигнали крапок.

Решта на схемі рисунку 2 має бути Вам зрозумілою.
Коли мікросхема підпаяна дротами до плати, не поспішайте включати тестер - робити не буде. З’єднайте перемичкою 30-ий і 32-ий вивід мікросхеми як показано на рисунку 3 знизу.
У мене вийшло от так:
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Ще раз перевірте все згідно схеми, продзвоніть справним тестером щоб не замикались сусідні доріжки. Далі впаяйте назад випаяні перед зніманням крапельки деталі (п’єзокерамічний динамік необов’язково), а також поставте замінені новими вигорілі деталі тестера. Зберіть все докупи в корпус і під’єднайте батарейку.
Спробуйте включитись. Якщо все вийшло, то при встановленні значення вимірюваної постійної напруги 1000В побачите три нулі на екрані і значок HV. Якщо у Вас вийшло поздоровляю, якщо ж ні, то шукайте помилку в монтажі, кз між доріжками, перевірте живлення.

Далі це ще не все. Справа в тому, що каскад індикатора розрядженої батареї на моєму тестері був вбудований в чіп краплі, а не зібраний на окремому транзисторі, як буває в подібних моделях. Вирішенням стало напайка на мікросхему навісним монтажем невеличкого каскаду на транзисторі S9014 (КТ3102Г) (схема див рис. 2).
Якщо цей каскад зібраний на платі окремо, то для того щоб він працював для індикації необхідно замінити номінал резистора 1МОм на 470кОм (на схемі рис.2 – це резистор, який з’єднується з V+ і базою транзистора).

Це все зробили. Якщо є бажання, можете пройтись м’якою резинкою по доріжкам, по яким ковзає перемикач, і потім протерти їх ваткою зі спиртом. Це видалить лишні залишені після розмазаних контактів рештки міді, які можуть закорочувати доріжки, що недопустимо.
Також раджу протерти від флюсу і каніфолі плату, бо каніфоль може з часом стягнути на себе воду, що спровокує замикання доріжок.

Отже, ось фото в готовому і зібраному стані:
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Тепер про роботу тестера після ремонту.
Порівняльну характеристику давав порівнюючи відремонтований тестер із новим.
Приємно здивований як мікросхема КР572ПВ5 справляється. Індикація з’являється дуже швидко. Вимірюємі значення напруги, опору, струму виставляються трохи швидше (мабуть КР572ПВ5 швидше здійснює обробку вимірюємої величини ніж крапля) та й значення не плавають так сильно, тому на екрані старші цифри числа є стабільними.
Індикація розряду батареї висвічується при напрузі батареї приблизно 7,1 В і нижче.
Таким чином я отримав майже як новий повнофункціональний тестер, максимум задоволення від проведеної роботи і отримав багато знань про його принцип роботи) Тож дарма я час не згаяв)

Для цікавості
Можете порівняти розведення контактних доріжок на платі тестера з виводами мікросхеми ICL7106 в корпусі MQFP:
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
На рисунку справа - рисунок з data sheet ICL7106, який я перевернув таким чином, щоб було легше порівнювати з лівим рисунком. Висновки робіть самі)

Деякі несправності тестерів
Іноді трапляється, що на екрані тестера Ви бачите декілька ком, які одночасно висвічуватись неповинні.
Продзвонивши на платі доріжки, які йдуть від 26 і 27 виводів дисплею (рис. 2), стало зрозуміло, що вони замкнулись. Далі шляхом продзвонки було знайдено контактні доріжки (кільця), до яких тягнуться 26 і 27 вивід дисплею: подивившись на плату зі сторони де ходить перемикач діапазонів вимірювань, одразу стало помітним, що в результаті тривалого наробітку перемикач, задіваючи близькі доріжки, їх розмазав, і мідь, яка виступила в результаті цього, замкнула зовнішнє і внутрішнє кільце контактів на платі, які і відповідають за відображення ком:
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Пройдіться чимось гострим між доріжками і проблему вирішено)
Буває таке, що при прикручуванні плати на місце – перестарались і зірвали різьбу.
Неповне прилягання плати до резинової контактної доріжки дисплею може спровокувати часткове зникнення зображення на дисплеї.

Залийте отвір, куди вкручується гвинт епоксидною смолою (клей епоксидний компаунд універсальний). І не забудьте до смоли додати затверджувач – приблизна кількість один до трьох (один - затверджувача), бо інакше смола не застигне. Для заливання в отвір можна скористатись звичайною голкою чи тоненьким наконечником плоскої викрутки, при цьому потрібно після залиття ткнутись голкою в отвір щоб видалити бульбашки повітря і додати зверху ще трошки смоли. Через 24 години вийде приблизно таке:
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Після того як спробуєте чи застигла смола, візміть дрель зі свердлом товщиною до 1 мм, просвердліть отвір в смолі. Далі візміть за допомогою пінцета гвинт і притуліть його на декілька секунд до жала паяльника, а потім одразу поставте на місце куди він має вкручуватись. Зробіть декілька обертів і зачекайте секунд 10. Далі до гвинта який трохи прикручений піднесіть знову жало на пару секунд, зробіть ще декілька обертів і зачекайте 10 секунд. Повторюйте так поки між шляпкою гвинта і виступом для вкручування не буде відстань, яка рівна ширині плати (краще трохи більше). Такий поступовий процес вкручування дасть нормальну різьбу, яка ще довго прослужить. Якщо перегріти гвинт і одразу все вкрутити до кінця - немає гарантії, що така різьба не зірветься знову. Якщо гвинт не гріти, то при вкручуванні трісне пластмаса.
Щасти Вам!


Джерела:
1. Data sheet. ICL7106; digit, LCD/LED display, A/D Converters. September 15, 2005.
2. Data sheet. КР572ПВ5 Аналого-цифровой преобразователь. 2003.
3. Бобин Сергей. Мультиметры М-832: устройство и ремонт // Ремонт электронной техники. 2003. №1. С. 43-47.
4. Форум vrtp.ru: [Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи](дата звертання: 22.07.2013).
5. Data sheet. Средства отображения информации. Жидкокристаллические индикаторы // Завод Интеграл.

[sat-prof]

У статті описана проста конструкція охоронної системи з датчиком обривного типу, яка являється спрощеним варіантом армійських аналогів, які застосовують, коли потрібно забезпечити охорону табору або іншого об'єкта в польових умовах.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Недолік подібних систем - помилкові спрацьовування, які можуть бути викликані впавшою гілкою, непрошеним лісовим звіром або самим користувачем, що відійшов «до вітру».
C1, C2, C5 = 0,1
C3 = 1n
C4 = 100,0
R1, R5, R6 = 12k
R2 = 2M
R3 = 510k
R4 = 33…100k
R7 = 2k
R8 = 6,8k
VD1, VD2 = 1.5KE12A
VD3 = АЛ307Б (червоний)
VD4 = АЛ307Г (зелений)
VT1 = КТ972
VT2 = КТ3102Д
Ba1 = 4-8 Ом
DD1 = К561ЛА7 (CD4011)
FU1 = 0,15

При обриві шлейфу, запускається мультивибратор, зібраний на елементах DD1.1, DD1.2. Частота його коливань близько 3Гц. Часозадаюча ланка - C2, R2. До виходу DD1.2 підключений ключ VT2, який, у свою чергу, змушує блимати світлодіод VD3, при тривозі.
На елементах DD1.3 і DD1.4 зібраний ще один мультивибратор, частота роботи якого близько 1кГц. Часозадаюча ланка - С3, R3.
Коли на 4-ій ніжці з'являються імпульси з частотою проходження 3 Гц, на виході DD1.4 (11-а ніжка), відповідно, з'являється переривчастий сигнал частотою 1 кілогерц.
Вихід DD1.4 підключений до транзисторних ключів VT1, який управляє роботою динаміка Ba1. Тут використовується складений транзистор з великим коефіцієнтом підсилення по струму. Якщо під рукою не виявиться такого транзистора, то можна його замінити саморобним складеним транзистором:
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Потенціометр R4 дозволяє встановити оптимальний рівень гучності сирени. Резистори R5 , R6 обмежується вихідний струм мікросхеми. Бажано вибирати опір цих резисторів не менше 1-го килоома на кожен Вольт живлення. Резистори R7 і R8 обмежують струм світлодіодів. А від опору резистора R8 залежить основний струм споживання в черговому режимі. Конденсатор С1 захищає вхідні кола мікросхеми від перешкод, які можуть бути наведені на контур електромагнітним випромінюванням. Захисні діоди VD1 і VD2 захищають схему від потужного електричного імпульсу , який може бути викликаний блискавкою. У цьому випадку , запобіжник FU1 може захистити шлейф від обриву , хоча і не завжди. Конденсатори С4 і C5 - фільтр живлення. Напругу живлення цього охоронного пристрою можна вибрати в діапазоні 6 ... 12 Вольт. Можна застосувати кілька з'єднаних послідовно елементів АА , ААА або 9 -ти вольтової батареї типу « Крона ». Споживання енергії під час спрацьовування сирени залежить від рівня гучності, що встановленого потенціометром R4 , а при максимальній гучності , від опору динамічної головки Ba1 . Споживання в черговому режимі в основному визначається опором резисторів R1 і R8. Якщо з метою економії енергії позбутись резистора R8 та забрати світлодіод VD4, то сильно збільшувати опір резистора R1 неможна, особливо, якщо довжина проводу становить 100 і більше метрів.

В якості датчик використовують тонкий мідний емальований провід типу ПЭВ, ПЭЛ і їм подібним. Діаметр дроту вибирають виходячи з таких міркувань: чим тонше - тим імовірніше помилкове спрацьовування і тим менш імовірно, що порушник помітить його або відчує при зіткненні. Так що, вибирати слід в діапазоні діаметрів 0,05 ... 0,1 мм. (людина може не відчути обрив дроту діаметром 0,05 мм. навіть відкритою частиною тіла). Але, не порвати такий дріт ще при прокладці буде складно (для прокладки можна використовувати легку котушку, що обертається в підшипниках).

[sat-prof]

Зарядний пристрій для Li-Ion на основі MAX1555

Оскільки літій-іонні акумулятори набувають все більшої популярності, пропоную ознайомитись з наступною нескладною схемою їх заряджання, побудованій на мікросхемі-контролері MAX1555 (MAX1551).

В даній статті розглянемо контролер MAX1555 (контролер MAX1551 відрізняється від MAX1555 тільки тим, що замість сигналу «процес заряджання активний» у нього вбудований сигнал «джерело живлення увімкнено»).

ОПИС МІКРОСХЕМИ:
MAX1555 здійснює заряджання акумулятора струмом, а також значно знижує струм заряджання, коли акумулятор має повний заряд. Ще хороша тим, що здійснює індикацію процесу заряджання батареї (лінія CHG має низький рівень) і індикацію кінця процесу заряджання (лінія CHG має високий рівень).

Мікросхема має функцію обмеження струму при заряджанні сильно розряджених батарей щоб не пошкодити їх. Якщо напруга такої батареї менше 3 В, то контролер встановлює струм заряджання 40 мА. Коли напруга на акумуляторі досягне значення 3 В, контролер підвищує струм заряджання до 280 мА (якщо увімкнено заряджання від зовнішнього джерела DC), і до 100 мА (якщо увімкнено заряджання від USB-гнізда).

Мікросхема може здійснювати заряджання як від джерела USB, так і від зовнішнього джерела (DC). Чіп автоматично виявляє активне джерело живлення і здійснює заряджання від нього. Якщо ввімкнено DC і USB разом, то мікросхема віддає перевагу DC (але якщо його напруга не менша 3,95 В). Якщо ж напруга на обох джерелах буде меншою 3,52 В, то контролер припинить заряджання.

УВАГА!!! Вхідна напруга від DC не повинна перевищувати 7В, від USB 6В.

Крім того, в мікросхему вбудовано захист чіпу від перегрівання. Якщо температура досягає значення 110 градусів по Цельсію, то чіп зменшує струм заряджання на 17 мА з кожним наступним градусом.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Перед першим використанням не вставляйте пристрій в USB-порт комп’ютера (особливо ноутбуку). Перевірте чи немає в схемі замикань, а потім візьміть зарядку від мобільника на 5 В. В будь-якому випадку краще вже спалити схему ніж південний міст ПК.

В схемі встановлено запобіжники (в моєму випадку такі, що самовідновлюються) по лініям живлення від USB і зовнішнього джерела DC.

Перед DC (вивід 4) я поставив інтегральний стабілізатор 7805, щоб на вході мікросхеми була стабілізована напруга 5В, а також щоб на вхід всієї схеми можна було подавати напругу від 8 до 30 В (все ж таки не бажано подавати напругу вище 15 В). Поясню чому. Я схему розробив так, щоб живити її від 12 В. В цьому випадку на 7805 буде спадати напруга 12-5 = 7В. Струм заряджання становить 280 мА. Тому потужність, яка розсіюється на 7805 Р=U*I =7*0,280=1,96 Вт. 78l05 в корпусі SOT-89 не підійде, так як максимальна потужність розсіювання її становить 400мВт, тому 7805 вибрано в корпусі ТО-220, на яку можна встановити маленький радіатор, якщо 7805 буде сильно грітися.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Можна обійтись і без 7805, для чого треба з’єднати перемичкою вхід IN і вихід OUT мікросхеми 7805. В цьому випадку, можна в якості зовнішнього джерела (DC) взяти зарядний пристрій від мобільника на 5В. Тільки перед використанням перевірте, щоб напруга на ньому не була вищою 7 В!!!
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Про роботу мікросхеми.

Сигнал CHG приймає низький рівень, коли батарея заряджається і струм заряджання більше 50 мА. Як видно зі схеми, світлодіод підключено до батареї, тож при заряджанні він світиться, коли ж заряд припиниться, то він погасне, що й сигналізує про кінець заряджання. Резистор світлодіода можна брати від 1 до 4,7 кОм.

При заряджанні від зовнішнього джерела DC у мене мікросхема сильно нагрівається.

Дехто в інтернеті стверджує, що це можливо із-за китайських підробок даних мікросхем. Ще є відгуки, що якщо хоча б на один з входів живлення чи DC чи USB не поставити керамічний конденсатор (на схемі С2 і С3), то КМОП-логіка, яка вибирає джерело заряджання, із-за шумів і наведень постійно здійснює переключення між джерелами, а тому й гріється – так зване самозбудження. Я особисто вважаю, що причина нагрівання в занадто маленькому корпусі даного контролера для таких параметрів струму і напруги.

Розглянемо на розрахунках. Згідно data sheet, при заряджанні від джерела DC на мікросхемі може розсіюватись максимально допустима потужність 720 мВт. Дійсно, якщо на вході (вивід 1) - 5 В на виході (вивід 5) - 2,5 В (випадок розрядженого акумулятора), то потужність, яка розсіюється на мікросхемі Р=U*I=2,5*0,280=0,7 Вт. Виходом з ситуації є поставити пару діелектричних термопрокладок і через них притулити плату до радіатора.

При заряджанні від USB-гнізда корпус мікросхеми ледь теплий. А ще краще, щоб не спалити USB-порт користуватись зарядкою від мобільника на 5 В, яка має USB-гніздо.

Li-Ion акумулятор ємністю 1,2 А/год схема заряджала приблизно 5 годин. Коли світлодіод погас, я протримав схему на зарядці ще годину. Після цього я спробував розрядити акумулятор в світлодіодному ліхтарі. В результаті за 40 хв світіння напруга впала на 0,3 В. Світіння таке саме яскраве. Тож збіркою я задоволений і раджу Вам! Щасти!
Зарядний пристрій для Li-Ion на основі MAX1555 ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

[Igor1031]

Ємністний датчик рівня палива

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Ємністний датчик — це такий вид датчиків, які для вимірювання рівня рідини не використовують механічні елементи (поплавка немає!). Вимірюється навіть не сама рідина, а діелектрична проникність матерії між електродами, яка прямо пропорційна кількості рідини між ними (або не дуже прямо, в фізику заглиблюватись не будемо).
Без поплавка? Як це можливо?
Замість поплавка ставимо дві трубки (одна в одній, так щоб вони не доторкались одна до одної) — получається конденсатор, який міняє свою ємність в залежності від кількості ізолятора між його пластинами. В якості ізолятора виступає бензин.
Контроллер проводить вимірювання і перетворює результати вимірювання в показники стрілки. (свого роду тестер, але з однією функцією — вимірювання ємності конденсатора)
Загальна інформація
Ємнісні датчики виготовляються серійно на любу довжину (допускається обрізка дачика пилкою до 30% від довжини). Ціна від 350 грн. Є моделі для стрілки, є моделі для підключення до КАН лінії (для авто в який є центральний копютер). Але дані дачики вимагають підтягнути до них 12 вольт і не мають виходу на лампочку. (Ну принаймі я таких не зустрічав). Тому я, маючи в запасі базове поняття в програмуванні і принципі роботи дачика, вирішив зробити свою модифіуацію.
Про принцип роботи
Зайду з далека…
По суті датчик — це дві трубки — одна меншого діаметру, друга більшого діаметру. Якщо цих дві трубки запхати одна в одну так щоб вони не торкались одна одної — то получиться конденсатор. Конденсатор — то така штука яка вміє накопичувати електричний заряд (свого роду батарейка, але дуже малої ємності). І як люба батарейка накопичення заряду займає певний проміжок часу. Тобто якщо на тих дві трубки подати 1 Вольт — то той вольт на трубках почне накопичуватись (спочатку там буде 0,01В, потім 0,02В … аж до 1В). Вимірявши час накопичення того вольта на стінках трубок можна вичислити їх ємність. Формули пропускаєм… :-)
Виникає питання, як виміряти тим кондюхом рівень бензину…
Дуже просто…
Всі знають що повітря струм не проводить. Але на справді це не так… Воно проводить, але дуже при дуже погано…
Так само бензин — струм не проводить. Тобто проводить, але тоже дуже погано. Проте трохи ліпше ніж повітря.
До чого це я…
Тобто коли ми ті трубки заряджаєм — то частина зараду всетаки втікає через повітря. і ми на заряд тратимо більше часу.
А коли ті трубки погрузити в бензин — на заряд трубок — треба буде ще більше часу (бензин проводить струм краще). Причому чим більше ми їх в безин окунаєм, тим більше часу треба на заряд.
А далі все просто
Задача контроллера — виміряти цей час і перетворити його у покази стрілки.

На практиці різниця в часі заряду трубок на повітрі і в бензині дуже мала — менше мілісекунди. Точно не скажу бо немаю розрахунків під рукою. Але для мікроконтроллела, який виконує 8 000 000 операцій в секунду — це дуже великий проміжок часу, І він може розрізники більше 200 значень цієї різниці. 40л / 200 = 200 грам. Не точність аптекаря, але для орієнтування в запасі бензину цілком достатньо

Ну і тепер безпосередньо про сам прилад
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Як видно із схеми - основою є контроллер Atmega8. та таймер NE555 (підключений по схемі мультивібратора)
В якості конденсатора, що задає частоту таймера - виступає зонд. Будова зонда дуже проста. Це по суті є дві трубки із будь-якого металу, що розташовані одна в одній (я використав два фотобарабана від картриджів лазерного принтера). Даний зонд знаходиться в середині бака. І в залежності від кількості бензину - міняє свою ємність. Зміна ємності - міняє вихідну частоту таймера. Контроллер вимірює частоту та з допомогою ШИМ - формує сигнал для приборної панелі.
Для датчика непотрібно додаткового живлення. Він живиться від струму, що проходить через лампу "аварійного запасу бензину". Струм, що споживається - недостатній, для того щоб лампочка світила, проте, коли рівень бензину знижується нижче позначки 5% - контроллер створює додаткове навантаження (замикаючи вхід LAMP на мінус з допомого ШИМ сигналу із скважністю 20%) і лампочка засвічується. В період свічення лампочки - контроллер живиться від струму, накопиченого на конденсаторі C2, а діод не дозволяє йому розрядитись через навантажувальний транзистор. Польові транзистори - вибирав ті, що були під рукою. В принципі - підійдуть будьякі, що можуть витримати струм більше 500ма (якщо в приборній панелі стоїть 5 ватна лампочка)
Підключення
В90% автомобілів - датчик палива виконаний однотипно (у вигляді потенціометра, до якого підведено три провідника: "-", вхід стрілки, вхід лампочки). Так само підєднується і цей датчик через розєм J2.
Призначення виходів розєму J2:
1 GND;
2 Вишід покажчика стрілки;
3 Вихід лампи аварійного запасу палива.
Призначення виходів розєму J1
1 Внутрішня трубка зонда
2 GND


Текст програми
Детальна інструкція по виготовленню
Мій досвід по виготовленню

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Igor1031]

Бортовий комп’ютер на мікроконтролері PIC

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Через деякий час після покупки автомобіля Lanos з’явилося бажання встановити бортовий комп’ютер (БК). Дешевий варіант не сподобався, а в дорожчих "кусалась" ціна. Так як був деякий запас радіодеталей і бажання щось робити, то виникла ідея зробити БК самостійно. Перевага самостійної розробки очевидна — в роботу БК можна задати тільки ті функції, які необхідно. Достатньо, щоб БК показував миттєвий розхід палива (для економної їзди), вів підрахунок спожитого палива і здійснював діагностику.

Перед розробкою БК відбулась тривала підготовча робота: вияснення типу діагностичного протоколу, згідно з яким працює блок керування двигуном (БКД) автомобіля, вивчення цього протоколу, написання пробної програми і перевірка її працездатності. Коротко розглянемо підсумки зробленої роботи. В придбаному автомобілі Lanos встановлений блок керування двигуном Gionix MZ1.1. На форумах, присвячених автодіагностиці, було вияснено, що із цим блоком працює програма KWP_D версії 1.03 по протоколу БКД МИКАС 10.3. Там же знайдено опис як протоколу БКД МИКАС 10.3 так і методики вивчення діагностичного протоколу. Після цього було написано тестову програму, працездатність якої було перевірено віртуально у середовищі Proteus. Підключення до автомобіля відбувалось через придбаний k-line адаптер і компонент COMPIM середовища Proteus. В подальшому ця програма стала основою прошивки мікроконтролера майбутнього БК.

Як правило БК підключають через діагностичний роз’єм автомобіля до блоку керування двигуном. По своїй суті БК являє собою мікропроцесорний блок і працює як автотестер: БК подає запити у БКД у вигляді певного цифрового коду (в блоці Lanosа використаний протокол KWP2000, описаний у серії стандартів ISO 14230), розшифровує отриману відповідь, здійснює необхідні підрахунки і виводить інформацію на екран. Розгляд цього протоколу є темою окремої статті, у цій статті при розгляді роботи схеми він буде розглянутий спрощено. При достатній зацікавленості матеріалом з боку читачів буде написано окрему статтю про діагностичний протокол МИКАС 10.3.

Розроблений БК дозволяє виводити на екран: частоту обертів колінвала, швидкість автомобіля, розхід палива в часі, розхід палива за 100 км, температуру двигуна, температуру повітря на вході у впускний колектор, положення дросельної заслінки, положення регулятора холостого ходу, час вприскування, кут випередження запалювання, бортову напругу, розрідження у ресівері, записані БКД коди помилок, пройдений шлях, кількість спожитого палива, час у дорозі. У БК передбачена звукова сигналізація, яка спрацьовує при виявленні помилок під час роботи двигуна.

Основою БК є мікроконтролер U1 типу PIC16F886, який керує усіма вузлами бортового комп’ютера і виконує необхідні обчислення. Мікросхема DD1 типу L9637 є драйвером інтерфейсу ISO 9141 і використовується власне для під’єднання до БКД через k лінію. Мікросхема U2 типу 7805 — стабілізатор 5 В. Транзистори VT1 і Q1 — електронний ключ ввімкнення живлення схеми при включенні запалювання. Транзистор VT2 є підсилювачем зумера BF1. Транзистори VT3 і VT4 є ключами керування підсвітки і живлення дисплею. В бортовому комп’ютері використаний рідкокристалічний дисплей RC1602 (на схемі не показаний), який підключають до роз’ємів XP1 і XP2. Перемичка XP3 використана для вибору підключення резистора R4 до або після ключа Q1 (робочий варіант 1 і 2 контакти замкнені). Планувалось через роз’єм XP4 підключати зовнішню EEPROM, але у кінцевому варіанті це не було реалізовано. Через контакти 1, 4, 5 роз’єма X1 бортовий комп’ютер підключається до діагностичного роз’єма автомобіля (лінії "+12 В", "корпус", "k-line"). Через контакт 2 "запалювання" до відповідного провідника (лінія автомобіля "15") після ключа запалювання. Керування БК відбувається кнопками SB1 — SB4. Вид відображуваної інформації на екрані вибирають кнопкою SB2 "Режим+". Відображення кодів помилок БКД або настройок БК вмикається за допомогою кнопки SB1 "Помилки/опції". Кнопка SB3 "Сигнал вмк/вимк" вмикає/вимикає звуковий сигнал при виявленні несправності БКД (дублюється зміна відповідної опції). Кнопка SB4 "Старт/стоп" вмикає/вимикає роботу БК. Кнопка SB7 призначена для скиду мікроконтролера і рідкокристалічного дисплею. Світлодіоди HG1 — HG4 призначені для підсвітки кнопок. Світлодіод HG5 використовувався для тестування роботи БК (навність елементів R11 і HG5 не є обов’язковим і при повторенні конструкції БК можуть бути вилучені із схеми). При нормальній роботі світлодіод HG5 періодично спалахує на короткі проміжки часу. Якщо взаємодія між БК і БКД порушується, то світлодіод HG5 горить тривалий час. Контрастність символів на рідкокристалічному індикаторі залежить від резисторів R3 і R13. При використанні рідкокристалічного індикатора іншого типу, ніж використаного автором, номінали цих резисторів можуть відрізнятись.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Робота схеми полягає у наступному:
Після увімкнення запалювання автомобіля відкривається ключ Q1, напруга живлення +12 В з нього подається на мікросхему U2 і світлодіоди HG1 — HG4. Стабілізована напруга +5 В відповідно живить мікросхеми U1, DD1 і рідкокристалічне табло. Через деякий час після ввімкнення запалювання мікроконтролер подає запит початку сесії із БКД. Після позитивної відповіді на запит початку сесії мікроконтролер починає подавати запити параметрів БКД. Відповіді на ці запити містять інформацію про стан і режими роботи двигуна, яка аналізується мікроконтролером. При натисненні кнопки SB1 подається запит кодів помилок, які записані у БКД. При натисненні кнопки SB4 подається запит завершення сесії при вимкненні і початку сесії при увімкненні роботи БК. Мікроконтролер БК веде статистику про кількість спожитого палива, пройдений шлях і сумарний час у дорозі. Для зберігання цих даних при вимкненому живленні використовується вбудована EEPROM мікроконтролера. Коли вмикається живлення мікроконтролера, дані зчитуються з EEPROM, а коли вимикається, дані записуються у EEPROM. Контроль вимкнення запалювання здійснюється по напрузі на виводі 21 мікроконтролера. При вимкненні запалювання автомобіля напруга на виводі 21 зменшується до нуля, цю зміну напруги мікроконтролер використовує як сигнал для запису даних у EEPROM. Необхідний запас енергії для живлення мікроконтролера під час запису даних у EEPROM забезпечується конденсатором C1.

Конструкція бортового комп’ютера розроблялась віртуально з використанням 3-d моделювання. Друкована плата була розрблена в середовищі Proteus, а 3-d модель БК в середовищі Компас (на рисунку показаний один із варіантів).
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Джерело та программа контролера ht*p://cxemu.te.ua/cxemu/programators/464-bort_komp.html

[Igor1031]

Більшості людей, що мають шуруповерт на Ni-Cd або Ni-Mn, знайома така ситуація, коли після закінчення тривалого часу акумулятори втрачають свою ємність. І не тільки з-за ресурсу батареї, але і з-за ефекту пам'яті. Сенс його в тому, що пролежав довго розряджений акумулятор запам'ятовує рівень заряду і згодом вже не заряджається до своєї номінальної ємності. А тримати батарею постійно зарядженою навряд-чи хтось буде. Деякі намагаються відновлювати старі акумулятори або збирають з двох плохеньких один нормальний.

Я пішов по іншому шляху. Зараз досить сильно поширені Li-Ion акумулятори. Вони не мають такого ефекту пам'яті і для тих, хто не щоденно користується шуруповертом ідеальний варіант для зберігання в не повністю зарядженому стані. Ще один плюс в тому, що вони мають велику ємність у порівнянні нікелевими акумуляторами при тих же розмірах. Для порівняння стандартна АБ була на 1,3 А*год, а зроблена своїми руками 5,2 А*ч. Про неї і піде далі мова.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Igor1031]

Управління одною кнопкою без проца.
1) 1 светик
2) 3 светика
3) лампочка накаливания
4) нажатие - отключение
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[sat78]

Зарядний пристрій для Li-Ion на основі MAX1555
А чи пробував хто такий пристрiй в роботi ? на яку напругу ставити конденсатори ?

[kreshnot]

А чи пробував хто такий пристрiй в роботi ? на яку напругу ставити конденсатори ?

конденсатори ставити в півтора-два рази більше від напруг