SAT
шарінг
Форум - Супутникового телебачення SAT-PROF  

Назад   Форум - Супутникового телебачення SAT-PROF > Вітальня - SaT-PRoF.CoM.Ua > Офтопік (теревеньки) > Ваші захоплення > "Правдиві" байки рибалок і мисливців

Примітки

Тема: "Правдиві" байки рибалок і мисливців Відповідь на тему
Ваше псевдо: Щоб увійти, натисніть тут
Випадкове запитання
Тема:
  
Повідомлення:
Значки допису
Можна обрати значок повідомлення:
 

Додаткові параметри
Інше

Дописи цієї теми (нові на початку)
30.05.2018 15:55
Igor1031 ХТО ТАКІ РИБОЛОВИ??? Незважаючи на те, що багато народів давно та добре відомі, народ «справжні рибалки» вивчений недостатньо. Звернемося до словника. Отже, народ – певна група людей, що вирізняється низкою спільних ознак: мови, культури, території, релігії, історичного минулого… Почнемо з першого.

Мова. Звичайно, справжні рибалки мають свою мову. Якщо хтось інший підслухає бесіду двох представників цього народу, то може статися непоправне. Через 5 хвилин він втрачає зміст розмови, через 30 – у нього падає самооцінка, бо не розуміє, що відбувається і відчуває себе неповноцінним, а за годину впадає в коматозний стан. Тому справжні рибалки вважають за краще спілкуватися подалі від непосвячених. Особливе ставлення у них до ненормативної лексики. Якщо один рибалка видає речення з десяти лайливих слів, то для іншого – це цінна інформація, у якій зашифровані місце лову, вид наживки, інтенсивність кльову, розмір улову. Мають справжні рибалки і свої «малі народи» – це «спінінгісти», «поплавочники», «нахлистовики», у кожного з яких – свої особливі слівця, місця проживання та знаряддя праці.

Культура. Вона у справжніх рибалок – багатюща. Мають вони приказки, прикмети, прислів’я, легенди, анекдоти, вірші, пісні. Головним героєм оповідок є «одинмужик». Це загадкова особистість, яку ніхто не бачив, але розповіді про нього переходять з уст в уста. Саме він «недавно», «вчора», «третього дня» наловив мішок риби й «ось таких окунів», при цьому з кожним переказом розмір трофея збільшується.

Є, звичайно, і казки. Вони, як правило, далекі від правди, але вносять в життя справжніх рибалок особливу пікантність. Одна з казок про те, що на риболовлю чоловіки везуть з собою коханок і зраджують там своїм дружинам. Справжні рибалки знають – це вигадки, адже ніколи не проміняють свою пристрасть на примітивний гріх.

Часто у фольклорі фігурує горілка. У малих кількостях вона потрібна для дезінфекції мікробів, які плавають у воді, літають зграйками в повітрі і норовлять заповзти в організм. У великих кількостях – це засіб створення нових анекдотів, байок, легенд і переказів. Отже, кількість спиртного залежить від мети приїзду на риболовлю.

Територія. Справжні рибалки локалізуються на певних ділянках берегової лінії. Залежно від пори року і кльову, можуть зграйками мігрувати від водойми до водойми.

Релігія. Справжні рибалки, по суті, язичники. Вони свято вірять у тиск, напрямок вітру, температуру й інші природні явища. Крім цього, у них є чимало прикмет, яких свято дотримують, аби не злякати божество на ймення «Кльов».

Знаряддя праці. Це окрема історія… Знаряддя лову прирівняні до святині і ставлення до них відповідне. Ніхто не має права до них торкатися, крім господаря. Вони мають свої імена, характер і звички й зберігаються у заповітному місці, оточені турботою і належним доглядом.

Дружини справжніх рибалок. Це єдині жінки, які вже до весілля мають реальне уявлення про свою подальшу долю. Коли інші народи підписують шлюбні контракти, справжні рибалки укладають зі своїми половинками «пакт про ненапад», де заздалегідь узгоджують графіки риболовлі, а також визначають територію, де зберігатимуть святе – снасті. Такі жінки знають, що знаряддя лову коштують дуже дешево, на них завжди є знижки, жмені блешень і воблерів дають замість дріб’язку в магазинах при купівлі м’яса та хліба. Водночас, дружини справжніх рибалок ніколи не ходять з чоловіками до риболовних магазинів, бо знають, що там на вході висять таблички «Вхід у магазин зі спиртним, собаками і дружинами категорично заборонений! Штраф 1000 гривень», тож вони бережуть сімейний бюджет. А ще вудочки часто «знаходять» на природі чи у смітнику біля будинку.

Дружини також знають, що у чоловіків є багато друзів, які з задоволенням дарують, обмінюють, продають задешево необхідні снасті. Завжди є якийсь Толік, який віддав справжньому рибалці новий спінінг, що, своєю чергою, був йому подарований на день народження. Мовляв, навіщо йому сьомий?

Характер. Звичайно, у кожного він різний, але у справжніх рибалок багато спільного. Вони дуже працьовиті. Можуть ходити годинами по берегу або ж, не шкодуючи часу на сон, в’язати хитромудрі вузли на дрібнесеньких гачках. Та помити посуд удома – ліньки. Також вони дуже терплячі. Можуть 6 годин просидіти на льоду для того, щоб зрозуміти, що сьогодні клювання немає. У них чудова пам’ять, вони знають назви воблерів, але часто не пам’ятають день народження своїх тещ. Порада дружинам: якщо ви хочете, щоб ваш справжній рибалка запам’ятав назавжди цю дату, подаруйте несподівано мамі вудлище, про яке він мріяв!

А ще в таких чоловіків гарне почуття гумору, вони чудові кулінари. Рецепти каш, підгодовувань, всіляких сумішей тримають у секреті і передають у спадок. А вже приготувати свій трофей справжній рибалка завжди зуміє.

Ось такий короткий екскурс в історію народу справжніх рибалок. Як мовиться – ні хвоста, ні луски


24.05.2018 11:12
Igor1031 #поради #мольфар #гуцули #Карпати #Україна

Не позичати в понеділок і не давати гроші з рук в руки. Добрі справи не гріх робити у будь-який день.
Рослини — це живі істоти, які реагують на поведінку і навіть на думки людини. Збираючи рослину, треба знати, як будеш її використовувати, для чого саме її зриваєш. У цьому полягає одна із запорук ефективного лікування. Трави діють по своїй біосилі. Краще всього допомагають ті трави, що ростуть там, де ви народилися. Я власноруч збираю трави. Важливою є не тільки пора року, але й час доби. Деяке коріння, наприклад, можна збирати лише в обід, а самі тіла рослин — лише вранці. Деякі трави слід збирати досвіту, інші — лише вночі. Бачите, кожна рослинка має власне біополе, з притаманними тільки їй особливостями, від того і залежить час збору тої чи іншої рослини. Є рослини з дуже потужними біологічними полями.
…Дримбою я також лікую людину, якщо в неї порушена психіка. Музика дримби несе в собі магію. Вона здатна лікувати тіло й душу, вона зачаровує і може приборкати лютого звіра. Це схоже на лікувальні мантри. Мелодіями дримби можна вилікувати психічні недуги, згармонізувати духовний світ людини;
Жінці правди не кажіть, з міліцією не дружіть — і добре проживете.
Мольфарство — це важкий хрест, це сама доля, яку людина несе до самої смерті. Це життя для інших. Це відповідальність за кожен день свого життя, за кожен вчинок, за кожне вимовлене слово, за кожну думку. Куля може пролетіти мимо мети. Слово ж — ніколи, бо слово є найбільша сила у Всесвіті.
…Тільки-но перестаєте боротися – ви в полоні біди.
…Природа — це ми, а ми — це природа. Хто відривається від матері-природи, того вона карає. Вона така чемна, як рідна матір, а водночас сувора, як прокурор, коли ви порушите її закони.
Гріх — це спілка. Не може людина вчинити гріх сама. Треба мати посередника, через якого твориться зло. Гріхом називають наслідки заподіяного.
Негатив пацієнта "накручується" на мене, як нитка на веретено. І щоби спалити його, я роздягаюся і стрибаю через вогонь. Вогонь очищає мене, і сили знову повертаються. На Івана Купала так завжди робили наші предки.
Раз на рік на дванадцять днів я заходжу в печеру і складаюся там як у лоні матері дитина. Я повністю розчиняюсь, виключаю пам'ять, дихання і залишаюсь там без руху, їжі та води. Якби хто перевірив мій пульс, то подумав би, що я мертвий. Для цього потрібне довге тренування. Роками я займався, щоб досягти цього. Нащо воно треба? Протягом року люди приходять із злоякісними вібраціями свого горя і все це іде на мене. Я поглинаю це все. Щоб від всього цього очиститься, я роблю "заземлення" у печері. Якщо б хто нетренований зі мною пішов, то він би звідти вже не вийшов.
…Бо тільки його віра може його оздоровити при моїй допомозі. Творець усього — віра людини.
…Молитва і піст - то є найкращі ліки. Бо якщо людина стане чиста в душі, то всі болячки підуть геть і більше не повернуться.
Фотографія — це вихід до матриці людини. Навіть немає значення - це теперішнє фото чи з дитинства. В будь-якій фотографії закладений фундамент, який дає функцію на все життя.
…Я не боюся смерті — це є закономірне явище, неминуча сила, що має прийти до тебе як дар на весілля. Якщо людина розуміє закономірність Природи і закон Божий, то вона не боїться смерті.
…Усе потребує жертви. Бог потребує жертви від вас — щиру молитву.
Якщо зранку чорний кіт перейшов вам дорогу, то та дорога вам буде скреслена, успіху там, куди йдете, ви не будете мати. Що це означає? Камінням кидають, клянуть того кота, а на справді йому треба дякувати – це є дороговказ для вас, попередження, знак, що цього дня вас чекає невдача. Треба бути пильним і не вирішувати серйозних справ у цей день.
…Кожну інформацію можна давати тільки в тій мірі, в якій людина може сприйняти.
Найважніше свято для нас, шаманів, — Івана Купала. Це є народження світу на наступний рік. Ми виконуємо ритуали, якими затверджуємо, ґрунтуємо і даємо силу тому, хто разом з природою. І наше слово стає сильним.
Багато людей зараз використовують голодування, щоби покращити своє здоров’я… Голод допомагає також, але то є більше духовна вправа. Голодувати треба так: перший тиждень — один день голоду, через два тижні — два дні голоду, ще через два тижні — три дня голоду і по такій схемі треба дійти до семи днів голоду. На наступний рік можете голодувати два тижні, ще через рік — три тижні. Треба, щоб організм звик до цього. В організмі є внутрішні комори, які певний час постачають енергію без їжі. Але коли на язику з’являються жовті плями, то свідчить про те, що ці комори спустіли. Тоді пора потроху їсти, але спочатку маленькими дозами і потроху збільшувати, інакше можна собі сильно зашкодити.
…Бо я люблю людей. Я люблю і убійників, і ворогів, і зрадників, і аферистів. Це все люди, які помилились у житті. А коли час їх буде направляти, вони зрозуміють, що неправильно зробили. Всі є творіння Бога…
Я звичайна проста людина, такий же смертний, як і всі. Навіть дитина найменша зі мною може спілкуватись. Я не горджусь і свій ніс не задираю. Вислухаю кожного: і немічного, і розумово відсталого, і мудрого, і посмішливого. Який би він не був, я приймаю його, як приймає його земля…
А мої духовні та фізичні можливості — лише атрибути особистості, і велика відповідальність перед Богом за цей дар. В кожного є дар від Бога, але не кожен може його розпізнати.
Щоби були чистосердечні, сердобольні, тримали закони Божі та не були самолюбами. Чим більше даєте, тим більше маєте. Є такий вислів: "Хто іншим дає, той собі дає".
Кожна віра полита кров'ю: язичество, християнство і всі інші віросповідання. Була боротьба, і в тій боротьбі якась одна сила втрачалася. От так і загубилося язичество, але зараз воно відроджується, оскільки немає нічого такого, що не повторилося би вдруге.
Під лежачий камінь вода не тече. Тільки серцем моляться ті люди, які уражене серце мають. Наприклад, коли у матері померла дитина, чоловік у жінки або кохана у коханого.
Людина, насамперед, повинна любити все довкілля, всіх живих істот, Землю, бажати добра всьому живому та неживому, вона повинна щохвилини дбати про добро та плекати його повсюдно. Тоді ця енергія любові віддасться сторицею і породить силу. А найважливіше те, що мольфар повинен служити Богу і людям без якоїсь матеріальної вигоди для себе. Ця особа повинна неустанно дбати за свій внутрішній світ. Лише дух вічний.
31.03.2013 19:12
Dhsus Круто...Оце нерест...
29.03.2013 19:17
sat-prof Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
02.03.2013 12:21
Zinge Ще одна iсторiя: одного разу
запросив мене Гена з ним на
рибалку. З нами поiхали ще
2е його друзiв. Приiхали,
позакидали вудки, сидимо... I
як назло риба ловиться лише у мене!!! За пiвтори години я
вже мала з десяток карасикiв
трохи бiльших за мою
долоню! А бiля мене сидiв
один з Гениних друзiв Славiк.
Дивлюсь, а в нього ледве не iнфаркт мiокарда через те, що
й досi у вiдрi пусто! Вiн вже
майже цiлий батон тим рибам
розкришив на пiдкормку,
накидав якоiсь кашi, шо й дна
не видно, а все нiяк! А в мене улов лише збiльшуеться! Так
Славiк не довго думаючи взяв
сачок i почав плескати бiля
мене по водi, щоб риба
злякалась i не ловилась!!! I ЦЕ
ДОРОСЛИЙ ЧОЛОВIК!!!!!!! Але повернувся вiн додому
всеодно з пустим вiдром i
зiпсованим настроем!!!:-)
02.03.2013 12:18
Zinge Батькова перша рибалка:
Взяв раз батька на рибалку,
ось він сидить-сидить, риба
подьоргає і з'ївши черв'яка
сходить, я сказав щоб підсікав
коли бачить що клює, показав як... Я відійшов і тут чую
кричить батько - Володя, біжи
бо риба на дереві... Іду до
батька, мужики всі дивляться
що там таке і сміються. А
батько підсікав немов удочка важила 50кг. і закинув
карасика високо на дерево. Я
підходжу а карасик висить
собі на дереві ) Я часто
згадую батькові цю його
першу рибалку...
24.02.2013 15:16
Zinge та я жартую..

У Києві рибалка під час риболовлі витягнув з води велосипед. Спочатку рибалка подумав, що це корч. Спробувавши відчепити приманку, він зауважив, що корч почав рухатися, тоді він вирішив, що це велика риба, і став плавно діставати здобич.

Через 25 хвилин йому вдалося підтягнути "здобич" до лунки, коли рибалка зрозумів, що впіймав, то покликав на допомогу товаришів, разом з якими зміг розрубати лунку до потрібних розмірів і витягти на лід велосипед.

За словами рибалки, він зовсім не засмутився, тому що велосипед не менш корисний для нього улов, ніж риба, а може навіть і більше, зізнався рибалка. Єдине, що він щиро переживав за попереднього власника, чи все з ним у порядку.

Столичні дайвери зі стажем стверджують на дні річки завжди можна знайти багато цікавого, крім риби та раків, особливо, якщо це ділянка річки, що протікає через великий мегаполіс.
24.02.2013 14:10
chikosh
Цитата:
Допис від Zinge Переглянути допис
Я зловив верхоплавку на 2кг
Ну ти трошки загнув. І чого не сфоткав. Була би сенсація.

Згідно всіх довідників- верхоплавка, вона ж уклейка, вона ж лат. Alburnus alburnus, це невелика рибка,досягає макс. довжини 20см. max. масси до 60 грам віку до 10 років і звичайні улови до 15 гр.
24.02.2013 12:49
Zinge Я зловив верхоплавку на 2кг
29.01.2012 20:31
2vanya2 Моє рибальське дитинство

Розкажу-но я вам про ті часи, коли моє захоплення риболовлею почалося і зі страшною силою почало набирати обертів. Події відбувалися в маленькому селі на березі невеличкої річечки в центрально чорноземній області. З цією річкою, мабуть, пов’язані одні з найяскравіших подій у моєму рибальському житті …

Літні канікули свої в ті часи я як правило проводив “у Бабусі” і “тусувався” в основному зі своїм сусідом і за сумісництвом кращим другом – Колькою. Микола порівняно зі мною був рибак бувалий. Як-не-як на пару років старший (мені було років 7), практично старий, та ще досвід боротьби з крупняка (карась 200 гр). Загалом, людина поважна. Авторитет.

Як прийдемо нову точку розвідати, він подивиться на воду недобрим оком і видасть: Дааа … А знаєш ось у такому ж місці я свого карася і впіймав …

Снасті свої ми виготовляли самі, за образом і подобою місцевих, з ліщини. Звичайно, в магазині можна було поклянчіть у батьків бамбук і навіть склопластиковий спінінг з коркової рукояткою, але ми не розмінювалися на дрібниці. І взагалі, власноручне виготовлення і апгрейд вудок було необхідним і не менш захоплюючим “ритуалом” як і сама риболовля.

Робилося це так. Для початку потрібно було добути вудлище. Найближчий ліщина виростав не близько, але для нас це була не перешкода, для скажених рибалок – сім верст не крюк. Гай була невелика, а конкуренція зовсім навпаки. Але дещо вицепіл все ж таки вдавалося. По-правильному заготівля горіхових вудилищ, процес досить складний і тоскний. Потрібно знати, коли їх зрізати, потім довго і правильно сушити, а перед риболовлею неодмінно замочувати у воді.

Ми ж з Коляном, не забиваючи собі голову речами настільки “малозначними”, надходили набагато простіше (це ще м’яко сказано). Проблема крихкості “бланка” наших майбутніх вудилищ з лишком компенсувалася “гідною” товщиною і мінімальним розходженням діаметра вершинки і комля. Строй наших палиць (в прямому сенсі цього слова), сучасні виробники вудилищ охарактеризували б як:супер-мега-екстра-фаст (при довжині 1,5-1,8 жодна ділянка, взагалі не працює на вигин), але нам наш арсенал все одно подобався.

Оснащення була зроблена дуже “серйозно”. Алюмінієві або мідні кільця, скручені власноруч з обривків проводів (у той час не було поняття “колір-мет”, “добро” валялося буквально під ногами) і змонтовані за допомогою ізоляційної стрічки, мотовильца подібної конструкції. Іноді фурнітуру монтували тоненькою кольоровий дротиком, виток до витка. Виглядало дуже круто, крутіше покупної. Колгоспний Rodbulding, дааа. Виходила “бегучая” снасть, практично Match, це вам не якась там “глуха” оснащення. Клінська волосінь 0,2-0,3 і, зрозуміло, іржаві гачки відповідно пробкові або з гусячого пера поплавці. Ось таким от чином.

Головною нашою здобиччю був піскар, іноді карасик, плотвичка, а якщо пощастить, то й голавчік з долоньку (все-таки хитрющий він). Пригадується велика кількість сходів приблизно 50 на 50, що з таким “удильником” не мудро (амортизувати ривки риби він не міг при всьому бажанні). У зв’язку з чим Колька реалізував своє “ноу-хау” типу сверхфорсірованное виведенні.

Робилося це так: підсікання різко переходить у кидок через голову, вудилищем тому, за себе. Нема в чому неповинний піскар летів зі свистом. Щоправда, такий тактичний хід не завжди себе виправдовував, часто результати були жалюгідні. Або обривок губи на гачку, або наглухо заплутана в кущах снасть і пошук видобутку на березі в радіусі 50м.

Але, тим не менш, риба ловилася, на посмажити і посолити вистачало. Часу минуло багато, але річка майже не змінилася, трохи постаріла (трохи обміліла, мулом підзатянулась), але все одно – красуня (і риба є). Ось так.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
У цій темі понад 10 відповідей. Щоб перезавантажити тему, натисніть тут.

Ваші права у розділі
Ви не можете створювати теми
Ви можете писати дописи
Ви не можете долучати файли
Ви не можете редагувати дописи

BB-код є Увімк.
Усмішки Увімк.
[IMG] код Увімк.
HTML код Вимк.


Часовий пояс GMT +3. Поточний час: 12:21.


vBulletin 3.8.4 ; Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2010
Львівський форум