ГКС збільшив потужність, що далі?
27 березня прес-служба «Газпром космічні системи» повідомила про початок мовлення на орбітальній позиції 55 град.в.д., зі супутника ASTRA 1F. Подробицями ділиться Ігор Володимирович Кот, Заступник гендиректора з маркетингу і бізнес-планування ГКС.
У телевізійному бізнесі, ми позиціонуємо себе як супутниковий оператор (надання супутникової ємності) і оператор технологічної телевізійної платформи. Ми готові надати телеканалам і операторам безпосереднього супутникового телебачення (DTH) весь комплекс телевізійних послуг, який передбачає кодування, компресію, мультиплексування і підйом ТВ-каналів і ТВ-пакетів з Телепорт ГКС на супутники ГКС.
До недавнього часу «Газпром космічні системи» надавав послуги на базі двох телевізійних платформ. Одна з них працює через супутник «Ямал-201», що знаходиться в точці 90 град.в.д., інша - через супутник «Ямал-202» в позиції 49 град.в.д.
Точка 55 град.в.д. - Це третя за рахунком позиція на геостаціонарній орбіті, через яку «Газпром космічні системи» транслюватиме телебачення. У цій позиції зараз знаходиться супутник ASTRA 1F, переведений сюди у вересні минулого року за угодою між «Газпром космічні системи» і глобальним супутниковим оператором SES (Люксембург).
Яким чином ГКС планує розпорядитися новими ємкостями?
Цього року на орбіту у нас стартують два супутники. Перший у черзі - «Ямал-300К». Він постане в позицію 90 град.в.д. в допомогу нашому чинному «Ямал-201» і істотно збільшить обсяг супутникової ємності для обслуговування Росії. Другий супутник, «Ямал-402», відправиться в космос у жовтні й займе орбітальну позицію 55 град.в.д. Він буде обслуговувати не тільки Росію, але і Європу, Близький Схід і Африку. На його борт буде переведена трансляція телевізійного пакету, сформованого на ASTRA 1F.
Завдяки новим запусків у «Газпром космічні системи» на орбіті з'явиться додаткова ємність в обсязі 118 еквівалентних транспондерів. Паралельно «Газпром космічні системи» розвиває свою наземну інфраструктури (телепорти, центр супутникового телебачення). Це дозволить йому запропонувати на ринку нові можливості для трансляції телебачення.
Які телеканали, крім «Раз ТВ», ви плануєте вести мовлення з супутника?
Майже відразу ж після каналу «Раз ТВ» через ASTRA 1F почав тестове мовлення канал НТВ (дубль +3).
Зараз «Газпром космічні системи» проводить дооснащення своїх телевізійних потужностей з тим, щоб забезпечити можливість розширення трансльованого через супутник ASTRA 1F пакета до 14 телевізійних програм. Також ми ведемо переговори з низкою авторитетних телеканалів і пропонуємо їм свої послуги. Я сподіваюся, що до літа ми заповнимо усі 14 «вакансій».
А після запуску в орбітальну позицію 55 град.в.д. супутника «Ямал-402» зі значно ширшою зоною обслуговування і терміном активного існування 15 років, трансляція сформованого телевізійного пакету буде переведена з ASTRA 1F на борт нового супутника.
Чи пов'язаний перехід на нову орбітальну позицію з якими-небудь потребами оператора «НТВ-Плюс»?
Прямого зв'язку немає. Хоча, як було вже зазначено, ми відкриті для співпраці для будь-яких телеканалів і операторів супутникового телебачення (існуючих і нових) і готові надати їм послуги на найвищому технологічному рівні.
Тему аналізує В'ячеслав Ісакович, генеральний директор New Media Legend:
По-перше, кидається в очі суто тактичний характер присутності «Астри» в 55 ° в.д. За мабуть, завдання цього супутника - «розігріти» позицію в цій точці. З одного боку і на перший погляд - ніби як раціонально, з іншого ж - треба взяти до уваги, що на сьогоднішній момент на цю точку ДСО не спрямовані абонентські антени. Отже, «миттєвий» (миттєвий) інтерес мовників підніматися в 55 ° в.д. з метою отримати аудиторію кінцевих користувачів дорівнює нулю, і черга з каналів, спраглих потрапити на цей супутник, миттєво не утворюється.
Гадаю, в ГКС віддають собі в цьому звіт, тому логічно було б зробити висновок, що домовленості з SES-Astra побудовані на основі дуже невисокої ціни на оренду транспондерів цього тимчасового апарату. Або, як варіант, дане орбітальне присвоєння повинно було «згоріти» для ГКС до моменту запуску власного апарату, і тому їм будь-що-будь потрібно було поставити туди небудь апарат, щоб не втратити цю точку на ДСО.
Припустимо все ж, що ранній вихід «розігріває» супутника економічно і / або стратегічно виправданий, і спробуємо спрогнозувати, що буде після виходу на сцену «Ямала-402».
Перш за все, слід відзначити незаперечну перевагу цього апарату - його хорошу територію покриття.
У даних умовах для оператора існують дві базових стратегії (і в інтерв'ю з Ігорем Володимировичем згадуються елементи обох).
Перша - це залучення нової (варіант - створення власної) або переманювання в 55 ° в.д. існуючої DTH-платформи. За умови наявності правильної стратегії конкуренції та наявності фінансових засобів для її реалізації дана точка (55 ° східної довготи) почне швидко «обростати» абонентськими тарілками. Як наслідок, після досягнення певної «критичної маси» мовники почнуть прагнути отримати цю зростаючу аудиторію. Як наслідок, знизяться витрати DTH-платформи на контент, і через якийсь час результуючий фінансовий потік повернеться у зворотний бік: платформа почне отримувати дохід від мовників на додаток до доходу від абонентів. Звичайно, це трохи ідеалізована і сильно спрощена картина розвитку подій, при тому можлива саме за умови наявності правильної стратегії конкуренції з існуючими платформами.
Найгіршою версією цієї стратегії (знову ж таки, якщо міркувати в чисто ринкової парадигмі) був би варіант «давайте запустимо супутник, і яка-небудь DTH-платформа обов'язково сама до нас« постукає ».
Друга базова стратегія - займатися тільки доставкою сигналу каналів-клієнтів до кабельних операторів (т.зв. distribution). Задачу distribution більшість каналів на сьогоднішній день вже вирішили за допомогою інших супутникових операторів. Переманити якесь їх кількість, безсумнівно, можна, але доведеться конкурувати ціною - причому, аж до демпінгу. Чи виправдана ця стратегія фінансово - сказати можливо, лише знаючи собівартість супутникової ємності і собівартість послуг з підйому сигналу на супутник (а також супутніх послуг - компресії і мультиплексування) для даного оператора.
Подваріантов цієї другої стратегії може бути і бізнес з надання резервного мовлення для ряду (федеральних) каналів. Але і в цьому випадку (якщо, звичайно, не враховувати «неринкові» варіанти відносин) доведеться встановлювати досить низькі для телеканалів ціни.
Резюмуючи (і грунтуючись на доступній інформації) можна сказати, що ГКС або ще не визначився з баченням і стратегією майбутнього бізнесу, або вважає за потрібне до певного моменту їх не артикулювати. Непрямим підтвердженням обох версій є злегка дивний вибір телеканалу «Раз ТВ» як PR-привід при оголошенні про початок мовлення з «Астри».
джерело