Перегляд одного допису
Старий 12.03.2011, 12:22   #13
argonavt79
Передовик
 
Аватар для argonavt79
 
Реєстрація: 09.02.2011
Вік: 47
Дописи: 646
Подяки і симпатії повідомлень
Дякую (Поставлено):
Дякую (Получено):
Флуда (Поставлено):
Флуда (Получено):

Типово Світові катастрофи

Українська трагедія 50 років назад

Збіг обставин схожих на трагедію в Японії







У неділю, 13 березня, виповнюється 50 років з моменту коли сталася в Києві трагедії, відомої як Куренівська катастрофа.


«Трагічні події, які отримали назву Куренівська трагедія, відбулися в Києві 13 березня 1961 року, коли потужний селевий потік з Бабиного Яру (назва яру) крізь прорвану дамбу затопив один зі столичних мікрорайонів - Куренівку - і викликав численні жертви», - йдеться на сайті посольства України в Азербайджані.

Довгий час причини та наслідки трагедії замовчувалися керівництвом СРСР. Подробиці трагедії, що сталася стали надбанням гласності після здобуття Україною незалежності.

Головною передумовою виникнення аварії, на думку фахівців, стало прийняття в 1950 році виконкомом Київської міськради рішення заповнити Бабин Яр відходами виробництва розташованих по сусідству Петровських цегляних заводів. Непридатні для цегельного виробництва земляні породи змішувалися з водою й у вигляді пульпи по трубах відводилися у відроги Бабиного Яру. Усього за 10 років таким чином до відрогів «Яру» було перекачано понад 4 мільйони кубічних метрів грунту. Загальна площа намиву склала близько одного квадратного кілометра. Шар намиву сягав 30 метрів.

«Намив виконувався на висоті від 40 до 60 метрів над рівнем великого промислового і житлового району Києва - Куренівки - але замість бетонної дамби було споруджено земляна, яка не відповідала ні проектами, ні нормам безпеки. Пропускна здатність протипаводкового стоку складала лише 0,5 куб. м в секунду, що було недостатньо для виключення можливості аварії.

11-12 березня 1961 через дамбу почали переливатися струмки води, проте заходів для термінового зміцнення дамби чи евакуації людей з небезпечної зони вжито не було. О 9.20 годин 13 березня дамбу прорвало, і маса рідкої пульпи ринула вниз. Первісна висота валу сягала 14 метрів, а швидкість - 5 метрів в секунду. О 9.30 ранку пульпа досягла Куренівки та залила площу близько 30 гектарів. У районі вулиці Фрунзе висота валу зменшилась вдвічі. Поступово розріджена пульпа ставала твердою, як камінь. Вже у такому вигляді висота цієї маси місцями досягала трьох метрів.

Потік перевертав і відносив автомобілі, автобуси, трамваї, валив стовпи електричних мереж, рвав дроти. Пульпою було практично повністю знищено трамвайне депо імені Красіна, кілька десятків його працівників загинули.

Куренівська катастрофа знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхових, 12 одноповерхових будинків державного фонду, два гуртожитки », - йдеться в розміщеному на сайті посольства повідомленні.

Радянські власті довгий час приховували і применшували масштаби і наслідки аварії. У доповіді урядової комісії про розслідування причин аварії було вказано: «У районі аварії загинуло 145 людей». Зараз точну кількість жертв катастрофи встановити практично неможливо. За оцінками київського історика Олександра Анісімова, вона складає близько 1500 чоловік.

У березні 2006 року, до 45-ї річниці катастрофи, у створеному на місці Бабиного Яру парку відпочинку був відкритий пам'ятник загиблим у вигляді двох кам'яних плит і дзвони між ними. Крім того, біля входу в колишнє трамвайне депо ім. Красіна (нині - Подільське депо) встановлений пам'ятник загиблим працівникам підприємства.

Востаннє редагував Porter: 13.03.2011 о 16:35.
argonavt79 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням