Перегляд одного допису
Старий 16.11.2013, 02:19   #2058
симчич
Moderator
 
Аватар для симчич
 
Реєстрація: 14.09.2010
Дописи: 6.630
Ukraine
Типово

Політ над гніздом Зозулі французів

Два вилучення, пенальті і неймовірна напруга - в цьому матчі було все


Збірна Фоменко в цьому році довела, що стикових матчів їй боятися не варто. Це її повинні боятися в стикових матчах, хоч французи, хоч хтось інший. І за минулі 90 хвилин, і за весь рік хлопці заслужили цю велику, класну, цілком історичну перемогу над збірною Франції. Незалежно від результату гри і протистояння в цілому. Але і з прицілом на Бразилію, з 2:0 - це один з найбільш підходящих результатів.

Михайло Фоменко за минулий рік збалансував складу збірної України, по суті, лише на кількох позиціях перед грою у уважних вболівальників виникають сумніви. На перший поєдинок плей-офф вийшов той же склад, що грав з Англією, тільки з Ротанем замість Гусєва. Або той же, що починав матч з Польщею, але з Ракицьким замість Кучера. Що стосується французів, то в них можна було відзначити лише поява у старті Ремі, який у відбірковому циклі лише двічі виходив на заміну.

Гра за напруженням не поступалася недавнього мегаматчу з англійцями і навіть почалася за схожим сценарієм. На початку тайму команди створили кілька більш-менш небезпечних епізодів, а потім, не добившись нічого істотного попереду, зосередилися на боротьбі між штрафними майданчиками.

Французи спочатку виглядали цікавіше. На лівому фланзі намагався вгризатися в нашу штрафну Рібері, тут і чисельна перевага не завжди допомагав захищається стороні. Після навісу Дебюші на Смальці, відбувся перший удар головою по воротах П'ятова, але не дуже небезпечний. Більше вразив простріл Рібері у воротарський, може бути, навіть не сам простріл, а легкість, з якою Франк вислизнув у штрафному, але захисникам вдалося в результаті звільнитися кутовим.

У проміжках між цими подіями французи досить легко пропустили передачу праворуч на Ярмоленка, Андрій, отримавши м'яч у штрафному, виконав свій улюблений номер, змістився, ще змістився, пробив лівою у дальній кут. Але воротар впорався. Як повтор показав, що м'яч летів не в самий кут, та й розумів Уго Льоріс чудово, що збирається робити супротивник.

Після цього гра зовсім захлинулася у своїй значущості і розпалася на ТТД, також наповнені цієї величезної матчевій важливістю, в результаті чого сплітати з цих дій осмислені атаки обом командам було вкрай важко. Самі грають і іншим дають - це точно не про такі зустрічі. Тут вкрай важливо було не дати зіграти супернику, що більше не даси зіграти, тим більше і сам зіграєш.

По такій грі неймовірне значення мали кожен навіс, кожна передача, після якої був би можливий удар, наприклад, метрів з 20-ти, ну а удар Едмара в середині тайму, головою після навісу справа виглядав просто супершансом.

Дуже небезпечно могло бути і біля наших воріт, коли Жиру зробив знижку на Ремі, але захисник не дав Лоику пробити з лінії штрафного.

Мабуть, найбільш сильний момент у першому таймі був у Коноплянки, після прострілу справа Євген отримав можливість пробити з центру штрафного майданчика. На жаль, після рикошету м'яч пішов на кутовий.

Французи і в першому таймі більше володіли м'ячем, але візуально після перерви гості додали, пересунули своє володіння ближче до наших воріт. Це не означає, що пішли моменти, але захист доводилося працювати з повною викладкою. Суперник явно збирався вийти на гольовий відрізок.

Але сталося так, що гол забила наша команда. Гол, сам по собі, оригінальний, трудовий такий, «від сохи». Скільки говорять про гру в полкасания, скільки разів ми повторюємо «зайвий пас», «перетримав», коли команда, за яку ми хворіємо, грає з суперником високого класу і намагається вичавити максимум з того, що їй дозволяється. В цій атаці, здавалося б, Едмар віддав зайвий пас, принаймні, саме таким ми його охрестили, якщо б він не пройшов. І Зозуля б перетримав м'яч, якщо б один з оточували його французьких беків все ж примудрився йому перешкодити. Але тут все зійшлося разом. Прохід Степаненко, який, до речі, для початку обігрався з тим же Зозулею, точний пас на Едмара, дуже холоднокровний пас на Зозулю в тісний простір між двома захисниками. Але ж це Зозуля, доведеться потіснитися іншим, або навіть відлетіти як кеглях. Щось таке і виконав Дебюші, а Кошельни просто проконтролював ситуацію трохи ззаду, зокрема, першим витягнув м'яч з сітки воріт.

І ось він гол, який приводить в рух тектонічні плити гри подібної важливості. Звичайно, у будь-якої команди, навіть класу Франції, після такої події зяють тріщини або рани, і цим можна користуватися. Кілька бадьорих атак наші футболісти провели по-свіжому, зокрема, Зозуля після передачі Коноплянки отримав ще одну можливість пробити з близької відстані, але тепер вже від захисника м'яч пішов на кутовий.

Можна було, як це буває у захоплюються боксерів, нарватися і на аперкот. Французам вдалося вивести Саміра Насрі прямо по центру, але П'ятов вчасно вийшов з воріт і взагалі півзахисник «Мансіті» не мав зайвої свободи в цьому епізоді, пробив низом і найпростіше рішення не виявилося самим вірним. Наш воротар виручив команду.

За великим рахунком, цей перший же матч момент французів був і найбільш небезпечним. Одним з двох найбільш небезпечних. Ще, звичайно, міг забивати головою Кошельни після кутового - пробив повз захисник «Арсеналу», який провів не найкращий свій матч.

В іншому французи максимум били з району лінії карного, били нервово-поспішно, а тому не створювали для П'ятова завдань позамежної складності.

Гості хвилювалися і нервували, хотіли скоріше забити той гол, за яким виходили на другий тайм, а замість цього пропустили. Для нашої ж команди все було рівно навпаки. І що найголовніше, господарі не забували про контратаки.

Рыскавший в пошуках м'ячів і шансів Зозуля намагався заробити пенальті двічі. В принципі, він завжди хочуть це зробити, але явних спроб у другому таймі було дві. Перша була надто явною, виграючи боротьбу у захисника Роман, здається, і завдання ставив не виграти її й, наприклад, пробити, а впасти і заробити 11-метровий. У підсумку, задум успіхом не увінчався і фолу там дійсно не було. Зате другий пенальті Зозуля заробив чесно. Виграв боротьбу у Кошельни, потім намагався пробити, від підставленого Лораном стегна дніпропетровець аж перекинувся в повітрі - адже і пробити він пристосовувався в польоті. Ярмоленко пробив над воротарем і під поперечиною, все як годиться.

Чомусь, на відміну від багатьох інших матчів, в кінці зустрічі було зовсім не тривожно за результат, з таким запасом міцності грали наші футболісти. Власне, і самовіддачу вони демонстрували таку, якою складно щось протиставити. Навіть таким майстрам, які приїхали до Києва у складі збірної Франції. Звичайно, самовіддача у підсумку вилилася і два видалення у кінці гри, Кучер спочатку постраждав від Кошельни, а потім і сам заробив другу жовту. Тепер обидві команди наступної зустрічі зіграють з іншими центрбеками.

Все могло б бути зовсім чудово для української збірної, якби Безус, чудово видряпавши м'яч і протащивший його через півполя, ще й розпорядився ним правильно. На жаль, вихід 3 в 1 занапастили. Втім, на реалізацію у цій грі скаржитися гріх.

Французи отримали від судді 6 хвилин компенсованого часу. Пробили і штрафний після видалення Кучера, і потім ще й подали кутовий, але враження від їх атак було таким, що і зайвих півгодини їм цим увечері буде недостатньо для голу. Не був вечір. C'est la vie.

Але попереду ще один вечір в Парижі, після чого політ Романа Зозулі та всіх інших крилатих футболістів збірної України (їх у нас традиційно багато) в Бразилії стане реальністю.

УКРАЇНА - Франція - 2:0

Голи:
Роман Зозуля, 61, Андрій Ярмоленко, 82, з пенальті.

УКРАЇНА: Андрій Пятов, Олександр Кучер, Артем Федецький, В'ячеслав Шевчук, Євген Хачеріді, Євген Коноплянка, (Олег Гусєв, '92), Едмар, (Роман Безус, '76), Руслан Ротань, Тарас Степаненко, Андрій Ярмоленко, Роман Зозуля, (Євген Селезньов, '86).

Франція: Уго Льоріс, Лоран Кошельни, Матьє Дебюші, Патріс Евра, Ерік Абідаль, Блез Матюіді, Самір Насрі, (Матьє Вальбуена, '80), Лоїк Ремі, (Мусу Сіссоко, '62), Поль Погба, Франк Рібері, Олів'є Жиру, (Карім Бензема, '70).

Попередження:
В'ячеслав Шевчук, 36. Артем Федецький, 70. Олександр Кучер, 91. - Олів'є Жиру, 45. Мусса Сіссоко, 76.

Вилучення:
Олександр Кучер, 95. - Лоран Кошельни, 91.

Арбітр: Джюнейт Чакир (Туреччина).

Удари (в ствір): 8 (4) - 7 (6).
Кутові: 2 - 9.
Офсайди: 1 -3.
__________________
ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ!
симчич зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням