SAT
шарінг
Форум - Супутникового телебачення SAT-PROF  

Назад   Форум - Супутникового телебачення SAT-PROF > Вітальня - SaT-PRoF.CoM.Ua > Офтопік (теревеньки) > Ваші захоплення

Примітки

Створення нової теми Відповідь
 
Параметри теми Параметри перегляду
Старий 25.09.2010, 22:37   #1
D-Misha
Передовик
 
Аватар для D-Misha
 
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
Типово Ловись рибко, мала і велика!!!(все, що стосується риболовлі.)

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Усе, що стосується риболовлі. Розповіді, поради, відео, фото і т.д. Як зловити рибу своєї мрії (короп, сом, щука, синій кит тощо), розповідаємо, коментуємо, ділимось враженнями.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Доброта-вище всіх якостей.

Востаннє редагував D-Misha: 20.10.2013 о 22:50.
D-Misha зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 06.03.2012, 15:43   #701
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Мрієте про трофейну рибу - тоді Вам в Сан-Франциско

Таємнича навала великого білого осетра в затоці Сан-Пабло (Сан-Франциско, США) привела в неабиякий подив учених, але явно дуже потішила любителів рибалки. Адже всі риболови мріють спіймати трофейну рибу.

Білі осетри, які досягають у довжину до 6 метрів і ваги більше 675 кг (1500 фунтів), як правило, невловимі. Однак традиційно недосяжний об'єкт ловлі раптово став легкою здобиччю для американських рибалок. Більше тисячі особин окупували затоку Сан-Пабло (Сан-Франциско, США).

Вчені пояснюють це понаднорновим випаданням опадів. Біологи повідомляють, що в роки засухи осетрові зазвичай йшли далі в глиб штату на нерест (у період між груднем та червнем) - в дельту річки Сакраменто. Там за традицією вчені й очікували побачити найбільших представників осетрів. Майкл Томас, біолог університету Каліфорнії в Девісі, припустив, що дивне явище - наслідок раннього нересту, який був викликаний рясними дощами.

Яка б не була причина, рибалки в Сан-Пабло з задоволенням користуються кращим сезоном для ловлі осетра в історії.

Як розповів рибак Ріко Петрі: "Я зловив і відпустив 10 осетрів! Серед них були рибини як довжиною 1,65 м і 2,25 м. Рибалки вже не вважають великим осетром рибу менше 3,6 м".
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 07.03.2012, 15:46   #702
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Ловля карася: коротко про особливості розповсюдження, наживки, снасті, спосіб ловлі та вибір місця


Напевно буде недалеким від істини твердження, де є вода там є карась... Дійсно карась в Україні надзвичайно популярна риба і присутня майже у всіх водоймах, винятком можуть бути нові приватні ставки чи рибні господарства де водойму не заселяли карасем спеціально, швидкоплинні участки гірських річок, та водойми з соленою водою. Розрізняють два види карасів: золотий (червоний) карась , якого стає все менше; і срібний (білий) найбільш розповсюджений та живучий. Далі поговоримо про ловлю карася, але оскільки в одній статті неможливо розглянути всі способи ловлі карася та їх особливості, то це скоріше буде такий собі путівник чи порадник карасятника новачка з відповідними посиланнями на джерела, крім того планується що дана стаття буде постійно оновлюватись та доповнюватись.

Через свою популярність та розповсюдженість по всіх водоймах карась частий гість в садках рибалок, особливо в рибалок любителів, саме по цій причині, а також через міф, що нібито ловля карася проста і не вимагає великих зусиль - карась являється основним об'єктом любительської риболовлі у багатьох районах нашої країни. Рибалки спортсмени, як правило підтримують міф, про те що карась легка здобич і вважають недопустими для себе ловити цю рибу. Не будемо нікого не в чому переконувати просто нагадаємо, що з іншої сторони ходять мало не легенди про примхливість карася, і не одному рибалці карасі добре попсували нерви... Окремим словом потрібно наголосити про гастрономічні властивості карася - це і справді дуже смачна риба, що підходить практично до будь-яких рибних страв. А які гарні карасі, просто засмажені на сковорідці! Ну, а якщо це карасі в сметані, то це просто божественне блюдо! Дійсно пальчики оближеш! Хто пробував, знає про що я ...

Особливості розповсюдження карася

Може здаватися дивним те, що в одних водоймах спостерігається просто таки тьма дрібного карася, це, напевно, пояснюється відсутністю в них чоловічої половини карасевого роду, малою глибиною, і невеликою площею водойми, тобто обмеженим життєвим простором. У таких водоймах карась схрещується з будь-якою дрібною рибою в результаті виходить карась, але дрібний і зростає він дуже повільно. До речі з цієї самої причини часто карася називають "гібридом" або "японцем". Трапляються, звичайно, і великі екземпляри, але дуже рідко.

В інших водоймах карась - красень! Просто вражає велика кількість великого карася, немов дрібного взагалі немає. У таких місцях не рідко можна зловити представника чоловічої половини, хоча все одно основну масу складають карасихи. Такі водойми можуть бути малими за площею, але обов'язково присутні глибини не менше 2-3 метрів і нерідко водиться окунь чи щука. В уловах тут нормальними вважаються 1-2 десятки екземплярів від 200 до 800 гр. Проте все одно, карась вагою від 1 до 2 кг скрізь вважається завидним трофеєм.

Способи ловлі карася

Карась - мирна риба. Через свою популярність і поширеність ловлять карася практично всіма відомими способами що використовуються для ловлі мирної риби: це і поплавочні вудочки - як махові, так і матчеві, штекерні та болонки; донні снасті - фідер, пікер, резинки (донні снасті з резиновим амортизатором), лошарик і інші. Ловлять карася також поверхневим способам за допомогою сбіруліно, хоча в Україні рибалки познайомились з цим методом ловлі досить недавно. Часто карась попадається на коропові снасті такі як макушатник, іноді він не проти скуштувати бойли на волосяному монтажі також приготовані для коропа, чим часто дратує карп'ятників. Вибір же конкретної снасті для ловлі карася залежить від власних уподобань рибалки, особливостей водойми та погодних умов. Найпоширенішими снастями для ловлі карася до недавнього часу були все-таки махові поплавкові вудочки, в останні роки, напевно завдяки риболовній літературі та поширенню спортивного рибальства, а також зростанню риболовного пресингу на водойми коли карася слід ловити подалі від берега, популярними стали донні снасті.

Наживки для ловлі карася

В якості наживки в основному використовують гнойового хробака, дощового черв'яка, опариша, мотиля, перловку, хліб, парений горох, комбікорм, тісто, манку. Вибір наживки залежить як правило від пори року, погоди та від особливостей водойми. Так, в весняні та осінні місяці як правило, використовують тваринні наживки, а в літні - рослинні. Проте, наголошую, що це як правило, і не слід розуміти все буквально, тобто, скажімо, літом ловити карася тільки на перловку, а весною чи осінню вчепити хробака та чекати годинами поки підійде велетенський карась. Я особисто скоріше схиляюся до думки, що вибір наживки залежить від водойми, так в той же час на одній водоймі карась може добре ловитися на манну бовтанку, в іншій на опариша, ще в іншій на пінопласт... Бувалі рибалки розповідають про водойми, де добре ловиться великий карась на дрібну "тюльку", що живе в цих водоймах (вона чимось схожа на хамсу і росте не більше 5-8 см) або на її шматочки, часто таку "тюльку" запускають в озера разом з коропом.

Час для ловлі карася

Знову ж таки, як правило, кращий час для ловлі карася ранкові та вечірні зорі. Влітку великий карась частіше бере після заходу сонця до темряви. Вже тут потрапляють серйозні екземпляри! Іноді за 15-20 хвилин можна зловити більше, ніж за цілий день! Але я знаю кілька ставків, де карась вранці починає ловитися тільки після того, як на воду впадуть сонячні промені (може поспати любить), а потім бере весь день до темряви без перерв. Щоправда основна маса карася на таких водоймах - розміром з долоню, можливо трохи більше долоні і якщо попадеться 1-2 екземпляри по 500-600 гр., То це удача!

Вибір місця для успішної ловлі карася

Місце ловлі слід вибирати за своїм розумінням і, виходячи з погодних умов і пори року. Як напівуніверсальне, для ловлі на поплавочні вудочки, можна порадити місце поблизу водної рослинності, скажімо біля очерету, з перепадом глибини від 1 до 2 метрів і поруч із підводними заростями "водяної кропивки" чи "водяного моху". Якщо підгодувати таке місце макухою, комбікормом чи вареним горохом, то карась підійде обов'язково.

Ловля карася

Ловити бажано з дна, гачок № 10 - 14, жилка 0,12 - 0,16, повідець 0,10-0,12. Поплавок легкий, чутливий, з підпаском 8-12 см від гачка і основним грузилом 20-30 см від гачка. Клювання карася більш-менш нормальних розмірів найчастіше впевнене. Після того як карась 1-2 рази скуштує наживку він бере її в рот, трішки піднімає і тягне в бік. При ловлі з дна, якщо черв'як не дуже довгий, можна підсікати відразу після підйому поплавка, інакше потрібно трішки зачекати перш ніж підсікати.

Кілька слів про примхливість карася

Можна сказати, що карась риба примхлива! Навіть в озерах, де його розвелася величезна кількість, можна залишитися без хвоста при різких змінах погоди, а іноді за кілька днів до цих змін. Здавалося б, вчора при такій же погоді до обіду набив садок, а сьогодні риба наче вимерла, змінився лише вітер, але карась заліг ... На наступний день сонце і вітер змінилися мерзенною мрякою, яка пробирає тебе наскрізь, а карась ожив і бере як ненормальний, причому чим більше ти промокаєш, тим крупніше бере карась!

Або навпаки сонечко, тепло, повний штиль, вихідний, сидиш на човнику, місце закормлено, черв'яки верткі - благодать, а він супостат брати не бажає! Але варто після обіду піднятися штормовому вітру, при якому і поплавків не видно, і з якорів зриває, і вода стала чорною - то лише до трьох порахував, в сліпу підсікаєш - є карась! Але, що завжди радує в на риболовлі на карася, клює, чи не клює, а на сковорідку завжди впіймаєш, ну в крайньому разі хоч кішка та залишиться задоволеною...
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 10.03.2012, 17:43   #703
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Найкраща оснастка для ловлі коропа - та що найпростіша

Коли при ловлі коропа клювання немає, рибалки починають замислюватися про причини невдачі. Багато рибалок в цій ситуації схильні сумніватися у своїх коропових оснастках. Можливо короп бачить гачок або повідець, а можливо, при ковтанні приманки відчуває опір? До того ж рибалка буває невпевнений у придатності оснасток і монтажів, які, як правило, були створені в Англії і для англійських водойм. Нерідко в коропову оснастку вбудовані такі дрібні деталі, як кільця, вертлюжки або гумки, а самі оснастки сконструйовані настільки складно, що мимоволі думаєш: а чи будуть вони взагалі працювати на водоймі? Пригадую, що років 20 тому я з простими оснастками домагався відмінних уловів коропів. З урахуванням цього виникають питання: що є головним в короповій оснастці, чи справді на складний монтаж короп (чи інша риба) ловиться краще, ніж на більш простий?

Хороша коропова оснастка повинна бути по можливості простою, мати оптимальні польотні якості і не бути схильною до перехлестів. На противагу англійським озерам наші місцеві водойми все таки не підлягають максимально високому риболовному пресингу. Тут вибір і підготовка місця ловлі для успішної рибалки виявляються важливішими ніж витончена оснастка. За допомогою простої оснастки Safety Bolt-Rig або грузила Inline і оснастки Line-Aligner або Blow Out-Rig рибалка екіпірований найкращим чином. Оскільки з цими простими оснастками буває мало помилкових клювань або сходів риби, не слід вдаватися в складні експерименти. Адже немає сенсу ловити риб, видобутих відносно просто, зі складними оснастками, які, до того ж ще й переплітаються при закидуванні.

Оснастки для виликих досвідчених коропів

Інакше стоїть питання на водоймах, де коропів ловлять часто. Особливо це стосується екземплярів, які вже багато разів виловлювали і відпускали назад у водойму. Вони недовірливо ставляться до приманок і оснасток. У цих умовах доцільніше трохи змінити оснастку. Іноді буває достатньо просто поміняти довжину повідка. Зробивши його на кілька сантиметрів коротшим, часом вдається завести в підсак кілька коропів одного за іншим. Досвідчені "бородаті" коропи іноді пускаються в панічну втечу, ледь зіткнувшись з повідцем. Такій реакції коропа можна запобігти, розмістивши на ньому кілька шматочків пластичного (м'якого) свинцю. Завдяки цьому повідець опиняється на дні водойми поза небезпечною зоною.





Дуже бажано маскувати складові частини оснастки, хоча в зарослій водоймі з каламутною водою це не має сенсу, Але в озері з прозорою водою, де риби вже не раз потрапляли на гачок, маскування може бути цілком доречним, Якщо забарвлення повідця збігається з кольором дна, у коропів не виникає підозри.

Деякі експерти з ловлі коропа маскують повідці імітаціями водних рослин. Блискучий гачок, підозріло блискучий в променях сонця, іноді теж відлякує досвідчених коропів і змушує їх рятуватися втечею. Щоб вирішити цю проблему, можна або замаскувати цівку гачка імітацією личинки комахи (Carp 'R' Us Mouth Snagger), або використовувати гачки що мають спеціальне покриття яке відбиває світло. У важких ситуаціях доцільно використовувати грузила, які за формою нагадують камінь.
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 11.03.2012, 12:15   #704
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Ловля риби в місцях затонулих кораблів

Пропонуємо Вам прочитати матеріал про особливості ловлі риби на місцях затонулих кораблів. Такі місця є середовищем для проживання багатьох видів риб, і вони варті того, щоб дізнатись про них дещо більше.

Рибалка такого типу є досить "екзотичною" і, можливо, Вам ніколи не вдасться прибалити в такому місці - проте це не змінює того, що варто пізнати деякі цікаві факти!

Затонулі кораблі досить часто стають середовищем існування для багатьох видів риб. Тому вони і становлять великий інтерес для рибалок. Затоплені кораблі з задоволенням населяються рибою, тому що вони забезпечують їм безпеку - ізолюють від оточення повного різноманітних загроз. Саме з цієї причини, риболовля в таких місцях дуже популярна серед рибалок.

Затонулі судна, як правило, позначені на навігаційних картах, що дозволяє легко знаходити їх більш досвідченим рибалкам. Однак слід врахувати, що для локалізації таких корабельних аварій та уламків потрібно мати та бездоганно володіти сучасним обладнанням, тому на таку риболовлю варто вибиратись з більш досвідченими рибалками, що мають належним чином обладнаного човна. Обов'язковим є наявність таких приладів як ехолоти та магнітометри. Цікаво, що високоточні ехолоти здатні не тільки визначити місце аварії судна, вони також можуть допомогти локалізувати і саму рибу!

Те, яка риба мешкає на місці аварії судна залежить від декількох факторів. Деякі види воліють мешкати біля уламків, які розташовані близько до берега, інші серед уламків які знаходяться якнайглибше під водою. Тому, вибираючи затонуле судно, біля якого ми хочемо порибалити, слід керуватися тим, яку рибу ми маємо намір ловити.

Є кілька методів ловлі риб, що мешкають в місцях корабельних аварій. Основними є риболовля з човна на якорі, та з човна дрейфуючого. Кажуть, що останній метод дає кращі результати, але мені здається, що ми повинні ознайомитися з усіма з них. Наприклад, корисним буде вміти закріпити човен в штормовому морі, але ніхто не заперечує, що в цьому випадку правильно заякорити човен зовсім нелегко.

Спорядження, що використовується для риболовлі, по-перше, не повинне бути складним, а по-друге, повинне бути дуже міцним, оскільки часто трапляється, що потрібно виважувати рибу що втікає в укриття. При ловлі з дрейфуючого човна рекомендуємо використовувати плікери, які занурюються, а потім злегка піднімаються, таким чином досягається цікава гра приманки і риба охоче слідує за нею.
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 11.03.2012, 21:19   #705
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Наявність постійного шуму може викликати стрес у риби

Морські гідролокатори, акустичні гармати та інші подібні пристрої, що використовуються при сейсмічній розвідці (а також банальне забивання паль), як відомо, здатні дуже серйозно псувати життя морським мешканцям. Вся ця, без сумніву, корисна техніка видає у воді звуки гучністю до 180 дБ, через що кити і дельфіни біжать зі звичних кормових територій, а то і викидаються на берег. На щастя, цей шум не вічний, тому приголомшена риба, або інші водні мешканці можуть відплисти подалі і почекати, поки все не стихне.

А ось постійний низький гул, вироблений судами і офшорними вітроелектростанціями, збільшує гучність фонового шуму до 10 дБ на дуже великій території. І нехай це "тарахтіння" не таке інтенсивно, як у тих же гідролокаторів, але його довгостроковий вплив викликає в риби стрес.

Експерименти показали, що при відтворенні шуму від робочого судна у риб підскакує концентрація стрес-гормону кортизолу. А інші досліди продемонстрували, що через подібні шуми лузітанська жабовидна риба не чує того, що їй повідомляють родичі. Крім того, судноплавство банально заглушає природні звуки, що сигналізують рибі про близькість хижаків або іншу небезпеку.

Ефект постійних низьких шумів вивчений не до кінця, але він може бути дуже серйозним, вважає Артур Поппер з Університету Меріленд (США). Ну а проблема в тому, що, за словами вченого, проводити експерименти в лабораторії дуже складно, так як самі лабораторні умови вже викликають стрес у риби, який можна порівняти з переживаннями, що виникають під впливом звуку гучністю в декілька децибел.

Результати своєї роботи пан Поппер представить пізніше в цьому місяці на зборах Американської акустичної спільноти.
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 12.03.2012, 15:36   #706
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Ловля окуня спінінгом на обертальні блешні

Окунь - хижа зграєва риба поширена майже всюди. Найчастіше зустрічаються особини до 300 грам вагою, більші ж екземпляри попадаються рідко. В зв’язку з цим для деяких спінінгістів ловля окуня не представляє ніякого інтересу, для інших же навпаки - це прояв майстерності, знань і терпіння. Одними з найпопулярніших приманок для ловлі окуня є обертальні блешні, і в свою чергу одними з найкращих, найдоступніших і найбільш поширених вважаються обертальні блешні “Mepps”, тому в даній статті мова буде йти про особливості ловлі окуня на ці блешні.
Снасті що використовуються для ловлі окуня на обертальні блешні “Mepps”

Ловля окуня на обертальні блешні вимагає мати легкий спінінг довжиною 1,80-2,50 м. з м'яким чутливим кінчиком, який дозволяє краще контролювати поведінку приманки у воді і проводити м'яку підсічку. Щодо котушки то особливих вимог тут не має, головне щоб це була безінерційна котушка з рівномірною намоткою жилки, і щоб вона добре підходила до загального балансу снасті.

Оскільки при ловлі окуня спінінгом використовуються в основному легкі приманки і знаючи що застосування більш товстої жилки негативно позначиться на дальності закидання, то вважається що оптимальний діаметр жилки 0,12-0,17 мм. На котушку таку жилку слід намотувати так, щоб вона на 3-4 мм не доходила до краю шпулі. Тут існує два суперечливих моменти з однієї сторони чим глибше втоплена жилка на шпулі, тим менша дальність закидання; з іншої чим тонша жилка і чим менше вона доходить до краю шпулі - тим більше буде появлятися перекручувань, і запутувань, щоправда це значною мірою залежить також і від якості самої котушки.

Металевий повідець необов'язковий, якщо Ви любите екстримальну рибалку, адже ловля окуня, як правило, проходить в водоймах де також є і щука, і тоді є великий ризик втратити і приманку, і трофей. Взагалі про доцільність використання повідка можна сперечатись безкінечно, я після кількох зрізів зробив для себе однозначний висновок і ставлю повідець завжди. Бажано, щоб на одному кінці повідця був вертлюжок, на іншому - застібка для блешні.

При ловлі окуня з човна, особливо в закоряжених місцях, бажано мати відцеп.
Обертальні блешні "MEPPS"

Блешні типу "Mepps" правомірно рахуються одними з найбільш вловистих приманок що здатні спокусити окуня практично за будь-яких умов. Коротко розглянемо найпопулярніші серії.

Серія "Aglia"

Блешні цієї серії характеризуютья відхиленням пелюстки від осі на 60 градусів, що створює значний лобовий опір у воді. Їх досить легко утримати в заданому горизонті води навіть при не дуже швидкій проводці. Блешні № 0-3 найбільш придатні для обловлювання дрібних ділянок водойми глибиною до 1,5 метра, та зарослих водною рослинністю. Блешнями № 4-5 користуються частіше в місцях з глибиною від 2 до 5 метрів. На блешні серії "Aglia" зазвичай ловлять в місцях, що не мають помітної течії.

Серія "Aglia long"

Ці блешні мають мале відхилення пелюстки від осі (30 градусів) і відповідно невеликий лобовий опір у воді , тому їх краще використовувати для обловлювання ділянок водойми глибиною від 1 до 8 метрів з більш-менш чистим дном. Блешні "Aglia long" незамінні при ловлі хижої риби на течії.

Серія "Comet decoree"

Це ніби проміжний варіант між серіями "Aglia" і "Aglia long", вони мають відхилення пелюстки 45 градусів і середній лобовий опір. Блешнями № 0-3 частіше ловлять в водоймах з глибиною до 1,5 метра, № 4-5 найбільш придатні для обловлювання глибин до 5 метрів. Блешні цієї серії краще використовувати у водоймах із слабкою течією або без неї.

Серія "Lusox"

Застосовується зазвичай для придонної ловлі в різних водоймах з глибиною від 1,5 метра і більше. Блешні цієї серії оснащені знімними свинцевими головками різної ваги, які підбираються залежно від глибини передбачуваної ділянки ловлі. На відміну від інших блешень типу "Mepps" вони не мають сердечника на осі блешні. Кут відхилення пелюстки від осі - 25 градусів.
Вибір кольору блешні для ловлі окуня

Загальноприйнятий підбір кольору пелюсток, що враховує стан погоди, прозорість води і т.п., підходить і до ловлі окуня на обертальні блешні "Mepps". Коротко нагадаємо основні постулати: в сонячну погоду обираємо темніші приманки, в похмуру - світліші; так само при мутній воді - яскраві приманки, при прозорій - тускліші чи темніші.

Але можуть бути і винятки. Так, на одних водоймищах за любої погоди більший успіх приносять блешні з білою пелюсткою, на інших - риба краще ловиться на "Aglia long" незалежно від кольору пелюстки. Тому для конкретного водоймища слід експериментальним шляхом підбирати оптимальний за розміром, типом і кольором варіант блешні типу "Mepps".
Вплив погоди на ловлю окуня

Успіх будь-якої рибалки багато в чому залежить від погоди. Непоганих результатів при ловлі окуня можна чекати в теплі похмурі, з невеликим дощиком дні. Слід розраховувати на хороший улов при тривалому збереженні теплої, але не жаркої погоди. Благотворно на життєву активність смугастого хижака впливають і короткочасні грозові дощі, і легкі нетривалі тумани навесні і влітку. Кращий напрям вітру - південний або західний. Але найбільшу роль грає стійкий атмосферний тиск.

Негативними погодними факторами, що впливають на клювання окуня, є раптове похолодання з похмурою погодою і дощами, яке супроводжується падінням атмосферного тиску. При різкому підвищенні атмосферного тиску також можна повернутися додому з пустими руками.

Негативно позначається на стані цієї риби сильна зміна рівня води у водоймищі, пов'язана з проливними дощами і помутнінням води, особливо в невеликих річках. Найбільш несприятливі вітри - північний і східний.

Але деколи смугасті хижаки поводяться непередбачувано. Буває, що при стійкому нормальному атмосферному тиску і сприятливій погоді вони на 1-2 дні раптом припиняють всяке клювання, а потім за тих же погодних умов несподівано відновлюють його. У теплу погоду при стійкому атмосферному тиску вони жадібно хапають блешню, не дивлячись на північно-східний вітер.
Ловля окуня в нерестовий період

До нересту ловля окуня на блешні типу "Mepps" має хіба, що випадковий характер. У березні - квітні окунь може взяти приманку, що йде біля дна ступінчасто, або повільно-монотонно. У цей час краще шукати окуня на глибині більше 1,5 метра. Попадається він найчастіше на блешні з жовтою або білою пелюсткою ("Aglia long" № 3-4, "Comet decoree" № 4 і різної ваги "Lusox"). Можуть принести успіх невеликі мепси, оснащені свинцевим грузилом вагою 10-15 грамів для ловлі на глибині. Грузило встановлюють в 40 сантиметрах від блешні і оснащують невеликим трійником з пензликом з червоної або білої шерсті. У цю пору року найбільш вдалими для рибалки вважаються теплі сонячні дні.

Нерест окуня зазвичай проходить в другій половині квітня, коли вода прогрівається до +7-8 ° С. Післянерестовий жор цієї риби починається в першій половині травня. Відразу після нересту зграї дрібних і середніх окунів осідають на глибині 1-2,5 метра. У закритих водоймищах це різкі перепади глибин, коряжники, ями, підводні мілини, затоки, мілководдя біля берега. У річках зграї окунів вибирають для свого проживання затоки, стариці, ями, закоряжені ділянки дна, місця із сповільненою круговою течією, береги з навислими над водою кущами. Великі особини підходять до мілких берегових ділянок рідко. Більше шансів їх знайти біля підводних мілин, розташованих на деякій відстані від берега, а також в затоплених коряжниках і ямах, але, як правило, на глибині не менше 2 метрів. Місця свого проживання зграї цієї риби не міняють до настання осінніх холодів.

Під час післянерестового жору окуні починають атакувати блешню з світанку і до 8-9 годин ранку. Зазвичай вдень блешні їх мало приваблюють. За 1,5-2 години до заходу вони знову активізуються. Клювання припиняється з настанням нічних сутінків. Вранці, як правило, активність окуня вища, ніж увечері.
Вибір місця, тактика і методи ловлі окуня на обертальні блешні

Якщо у водоймищі багато окуня, це зовсім не гарантує, що в будь-якому місці буде хороший улов. Щоб не повернутися додому з порожніми руками, потрібно знати ділянки водоймища, куди риба виходить на годування в ранкові та вечірні години. Бій окуневих зграй можна досить швидко виявити, по сплесках, що виникають в результаті галасливої ​​гонитви цього хижака за мальком. Якщо сплесків від окунів, що полюють біля поверхні води, не видно, слід послідовно обловлювати всі горизонти води, міняючи при необхідності приманки і швидкість проводки блешні.

Виявивши місце окуневого бою, рибалка повинен посилати блешню на 2-3 метри далі за сплеск. Як тільки блешня торкнеться води, слід відразу починати досить швидку підмотку жилки, щоб приманка продовжила свій шлях біля поверхні води. При клюванні окуня потрібно різко (але не сильно, щоб не пошкодити губу) кистьовим рухом руки підсікти його.

Іноді дрібний окунь слідує за блешнею на деякій відстані, як би спостерігаючи за нею. Зазвичай спінінгіст помічає його в 4-5 метрах від себе. У цьому випадку бажано змінити напрям руху блешні, відвести спінінг убік, не припиняючи підмотувати жилку. В цей час зазвичай слідує атака хижака.

Для ловлі під час бою найбільш відповідними є блешні "Aglia" № 1-3, "Comet decoree" (краще з червоними крапками) № 2-3. "Aglia long", "Aglia rainbo", "Aglia goldbo", "Aglia redbo" № 1-3 з пелюстками білого або жовтого кольору. На деяких водоймах окунь із задоволенням хапає "Aglia" № 2-3 з чорною пелюсткою.

Непогані результати можна отримати при ловлі окуня на так звані "тандем" і "вставку".

У "тандемі" дві блешні, що обертаються, кріпляться на відстані 20-30 сантиметрів одна від одної. Спочатку встановлюють легшу блешню, позаду неї - важчу. Наприклад, "Aglia" № 2 - перша, за нею - "Aglia" № 3. Металевий повідець, що сполучає блешні, прив'язують у першої блешні за петлю, де знаходиться трійник, а у другої, як завжди.

"Вставка" - це відрізок жилки завдовжки 30-40 сантиметрів з 2-3 короткими, по 2-3 сантиметри, повідцями, до яких прикріплені гачки з довгою цівкою № 8-10. Гачки оснащені білими або червоними шерстинками. Цівка гачків поверх шерстинок може бути обмотана тонкою білою або жовтою фольгою. Позаду "вставки" встановлюється одна з блешень типу "Mepps". Жилка на "вставці", повинна бути трохи тонше основної.

"Тандем" і "вставка" розраховані на мисливський інстинкт окуня - бажання випередити побратима в гонитві за їжею. Проводку цих снастей здійснюють частіше в швидкому або середньому темпі. У залежності від глибини, на якій передбачається ловля, підбирають вагу і тип блешні.

По мірі припинення бою окуня або при його відсутності на мілководді, можна спробувати пошукати цю рибу на глибших ділянках водоймища, обловлюючи різні горизонти води.

Для ловлі впівводи підходять ті ж блешні, що і під час бою.

На глибині більше 2 метрів самі відповідні блешні "Aglia" № 4, "Aglia rainbo", "Aglia goldbo", Aglia redbo "№ 3," Aglia long "№ 3-4," Comet decoree "№ 4, різні по вазі "Lusox", а також дрібні "Mepps" зі встановленим попереду свинцевим грузилом. Пелюстки - білого або жовтого кольору.

У придонному шарі води проводку блешні краще здійснювати в середньому або повільно - монотонному темпі на відстані не вище півметра від дна. Після виконання закидання блешню можна покласти на дно, якщо воно чисте. Але треба враховувати, що в момент вільного падіння блешні може послідувати несподівана атака окуня. Тому після попадання приманки у воду необхідно відразу вибрати слабке місце жилки.

Після того, як блешня лягла на дно, потрібно декількома швидкими обертами ручки котушки підвести її, а потім продовжити проводку в потрібному темпі. У закоряженних водоймищах слід при першому закиданні порахувати, скільки секунд приманка опускалася на дно, і при подальших закиданнях починати підмотку жилки на 2-3 секунди раніше.

Якщо в процесі ловлі втрачено "відчуття дна" і рибалка не знає, на якій відстані від дна він веде блешню, корисно дещо уповільнити обертання ручки котушки до тих пір, поки пелюстка приманки не почне чіплятися за донний грунт і давати збої в обертанні. Після цього рекомендується зробити декілька швидких обортів ручкою котушки, а потім продовжити проводку в раніше вибраному темпі. До речі, коли пелюстка блешні зрідка зачіпає дно, він піднімає фонтанчики муті, це часто призводить до атаки смугастого хижака. Якщо ж блешня постійно "шкребе" дно, слід замінити її на меншу.

Іноді при проводці блешні типу "Mepps" біля дна створюється відчуття того, що по ній неначе хтось несильно стукає. У цей момент з підсічкою поспішати не варто, треба лише небагато збільшити швидкість підмотки. Слідом за цим може послідувати хватка хижака.

При ловлі окуня з човна здійснювати проводку блешні слід до самого кінця - окунь може схопити блешню в самий останній момент.

З другої половини червня і на початку липня, коли зазвичай починається "цвітіння" води, час ранкової і вечірньої активності окуня дещо скорочується. В уловах переважають дрібні особини. У жаркі сонячні дні він ловиться на блешню з світанку і до сходу сонця, а потім перед самим заходом. Дещо довше можна ловити окуня в похмурі теплі дні із слабкими дощами, стійким атмосферним тиском і при невеликому вітрі, що викликає слабкі брижі води. Підвищуються улови після короткочасних грозових дощів.

У закритих водоймищах, при стійкому вітрі краще ловити окуня біля підвітряного берега, де немає дрібних плаваючих водоростей.

Влітку в сильно зарослих водною рослинністю водоймищах окуні часто вважають за краще полювати із засідки. Для ловлі спінінгом на мілководді в цих умовах найбільш підходять блешні "Aglia" № 1-3, але можна використовувати й інші дрібні мепси. У літні сонячні дні часто добрі результати дає проводка блешні з мідною пелюсткою.

У серпні, коли вода у водоймищах очищається від "зелені", ловля окуня пожвавлюється. Пік активності припадає на кінець серпня - початок вересня. У найбільш сприятливі за погодними умовами дні його можна ловити протягом 3-4 годин після сходу сонця і 2-3 годин перед заходом.

У невеликих водоймах дрібного і середнього окуня слід шукати на глибинах до 2-2,5 метра в тих же місцях, що і навесні. Номери, тип і колір пелюсток блешень такі ж, як і навесні.

У другій-третій декаді жовтня, коли стає досить прохолодно, а ночами бувають заморозки, найбільшого успіху можна чекати в ясні сонячні дні з легким вітерцем південного або західного напряму. У цей час великі окуні можуть попастися навіть в середині дня на досить дрібних місцях.

У кінці жовтня - початку листопада, коли і вдень нерідко зберігається від’ємна температура повітря, зграї окунів вслід за дрібною рибою йдуть на глибину і ловля окуня на блешні типу "Mepps" приймає випадковий характер.
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 13.03.2012, 15:51   #707
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Дев'ятилітній рибалка зловив рибу важчу від себе

Дев'ятирічний Райлі Валланс з австралійського штату Квінсленд виловив рибу вагою 27 кілограмів і довжиною від кінчика носа до хвоста 132 сантиметри. Юний австралієць піймав великого баррамунді під час рибальського конкурсу, який пройшов на озері Тінару на плато Атертон кілька днів тому.

За словами Райлі, на те, щоб витягнути свій улов з води, йому було потрібно близько 20 хвилин. "Це було досить важко", - зізнався хлопчик. Після того, як рибку зважили, виявилося, що вона важча самого рибалки - Райлі важить 25 кілограмів.

В даний час організатори рибальського конкурсу збираються подати заявку на реєстрацію досягнення Райлі Валланса. У тому випадку, якщо воно буде зафіксовано, дев'ятирічний хлопчик стане самим юним рибалкою, що зловив таку важку рибину.
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 14.03.2012, 19:40   #708
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Особливості ловлі коропа на фідер

Говорячи "коропова рибалка", я маю на увазі ловлю у водоймі, де більша частина коропів досягла ваги хоча б 5 кілограмів. Крім того, досить велика вірогідність упіймання екземпляра вагою понад 10 кг. На мою думку, тільки тоді класична коропова рибалка і максимально цікава, і цілком виправдана.

На більшості ж українських коропових водойм, мені здається, набагато більш доречний фідер. Говорячи "фідер", я маю на увазі ловлю не тільки з годівницею, а й з використанням справжнього фідерного вудилища з гнучким кінчиком. Такого роду вудилище (за винятком, хіба що, легкого класу) дозволяє боротися з коропом вагою до 5 кг. Якщо ж ви добре засвоїли, як поводитися з фрикційним гальмом своєї котушки, то це далеко не межа. У той же час виважування навіть кілограмового коропа доставить вам справжнє задоволення.

Головна перевага фідера - чутливість

Класичні коропові вудилища і монтаж з глухою оснасткою ефективні при ловлі трофейного коропа, коли ж у водоймі таких екземплярів не має, або на прикормку підійшов менший короп, а змінити місце ловлі можливості не має, або скажімо короп дуже обережний привередливий і не бажає самозасікатися... В такому разі фідерне вудилище з гнучким кінчиком в порівнянні до класичної коропової снасті з електронним сигналізатором - поза конкуренцією. Головна причина успіху - краща чутливість, гнучка вершинка фідера дозволяє точно відслідковувати все що відбувається з вашою наживкою, і своєчасно зреагувати на клювання.

Друга перевага фідера - подача насадки точно в підгодоване місце

Спостереження за рибалками показують, що вони далеко не завжди використовують цю важливу перевагу фідера. Нерідко можна бачити, як кожне наступне закидування виконується в нове місце. Найчастіше рибалки закидають кілька фідерів одночасно і після цього півгодини або годину чекають клювання. Зазвичай одинична порція підгодовування що міститься в годівниці з'їдається всюдисущою дрібнотою протягом декількох хвилин, і коропу дуже нелегко знайти одиночну наживку. Та й навряд чи він буде особливо старатися. Найчастіше коропу подобається рясно і, зауважте, смачно накритий стіл. А дрібнота починаючи метушитися на підгодовуванні, є для нього свого роду покажчиком.

Подбайте, щоб коли короп розжене безпардонну дрібноту і збереться обідати, "поляна" була все ще гідно накритою. Це дозволить вам довше насолоджуватися клюваннями. Крім того, не забувайте наповнювати годівницю і посилати нові порції підгодівлі.

До початку риболовлі потрібно вибрати точку на водоймі, де ви будете ловити. Поставтеся до цього з усією ретельністю, тому що змінювати її в процесі риболовлі вкрай небажано. Інакше вам доведеться піти з підгодованого місця.

Багато вже сказано про те, де варто шукати коропа. Це може бути місце неподалік від природних укриттів, перепадів донного рельєфу і т. п. Не забудьте про вплив пори року на місця проживання коропа. Навесні, як правило, клювання починається на мілководді оскільки воно швидше прогрівається. Восени, з настанням холодів риба переміщається на більш глибоководні ділянки. Дуже велике значення для успішного ловлі коропа мають добові міграції коропа. Існують і інші фактори, що впливають на його пересування. Таким чином, визначення розташування коропа у водоймі в конкретний момент - завдання складне. Але правильне застосування фідера допоможе вам спростити це рішення. Адже хороша підгодівля здатна приманити коропа і здалеку. Вам досить вибрати таке місце, яке б ваша передбачувана здобич не намагалася уникати. Смачне частування і всюдисуща дрібна риба зроблять все інше.

Під "правильним застосуванням фідера" в даному випадку мається на увазі, перш за все, стартове створення кормової ділянки і точна подача на нього наживки разом з додатковими порціями підгодівлі.

Коли ви визначилися з точкою лову, продовжіть уявну лінію через неї до протилежного берега. Запам'ятайте це місце і намагайтеся всі закидування робити якомога точніше на цей орієнтир.

Дещо складніше витримати одну і ту ж дальність закидання. Найчастіше для цього рекомендують затискати жилку в кліпсі шпулі котушки. Напевно, єдиним істотним недоліком цього методу є те, що зростає ризик обриву снасті при закиданні і підсіканні, особливо при використанні практично нерозтяжного шнура. А тут, слід сказати, що застосування шнура при фідерній ловлі в більшості випадків все-таки виправдане. Виграш в чутливості, особливо при ловлі на дальній дистанції, досить суттєвий.

Уникнути обриву при закидування нескладно, якщо в момент перед приводненням годівниці тримати вудилище вертикально, а кисть руки, що утримує його, розслабити. Тоді вудилище і рука пом'якшать ривок навіть при дуже сильному закиді.

Складніше позбутися від ризику обриву при підсіканні досить великого коропа. Всім відомо, що перший ривок у цієї риби наймогутніший. У описуваній ситуації фрикційне гальмо котушки не зможе вам допомогти, тому що жилка затиснута в кліпсі. При використанні моножилки ризик не такий великий, так як її розтягнення допоможе пом'якшити ривки потужні ривки. Якщо ж ви використовуєте шнур, що я роблю в більшості випадків, можу дати дві рекомендації. Першу можна застосовувати, якщо ВИ закидаєте снасть стоячи і маєте можливість зробити кілька кроків назад від того місця, де буде встановлено вудилище. Тоді всі закиди, включаючи стартові прикормочі, виконуються саме із цієї позиції. З одного боку, підгодівля і наживка будуть лягати завжди в одне місце. З іншого - на котушці з'явиться кілька витків для вільного розмотування шнура. При точній настройці фрикційного гальма ці кілька метрів позбавлять вас проблем.

Друга рекомендація стосується використання між повідцем і шнуром відрізка жилки завдовжки в півтора-два рази більше довжини вудилища. Розтяжна жилка буде пом'якшувати ривки, і при закидуванні в тому числі. Значного ж впливу на чутливість такий короткий відрізок жилкиі не надасть.
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 15.03.2012, 15:12   #709
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Швидкість проводки джигової приманки
Ефективність ловлі риби спінінгом на джиг-приманки (джиг, джигінг, джигування) дуже багато в чому залежить від уміння рибалки, адже керуючи приманкою за допомогою спінінга, він як би вдихає в неї життя. Підбираючи вагу джиг-голівки, досягаються більш швидкі або більш повільні рухи джига. Для успішної риболовлі на джиг рибалка мусить домогтися максимальної правдоподібності при подачі приманки рибі.

Взагалі-то, джиги - це досить велика група приманок, що мають одну мету - стрибати по дну. До цієї групи відносять компактні блешні - пількери, до неї можна зарахувати і обертальні блешні з грузилом-голівкою. Класичними джигами є «бактейли» - стримери на джиг-голівці, зв'язані з вовни і пір'я з додаванням різноманітних блискучих пластикових волокон що призначені для ловлі спінінгом. І блешні і бактейли з'явилися в арсеналі рибалок ще до винаходу приманок з м'якого пластику. Проте сьогодні, коли ми говоримо «джигова приманка», то, як правило, маємо на увазі саме імітацію рибки, хробака або ще якоїсь живності з м'якого пластику, оснащену джиг-голівкою.

Джиг (проводка джигових приманок) істотно відрізняється від інших способів ловлі спінінгом тим, що сама швидкість проводки задається не темпом обертання ручки котушки, а часом занурення приманки на дно в кінцевій фазі її чергового стрибка. Пояснюється це тим, що в більшості випадків риба бере джигову приманку саме під час її планування над дном. Тому, якщо ми хочемо домогтися найкращого результату при ловлі на джиг, цій фазі при проводці треба приділити особливу увагу.

Про швидкість проводки джигових приманок

Оскільки ми знаємо, що приманка стає найбільш привабливою для риби саме в той момент, коли вона опускається на дно під час вільного падіння, то найважливішим параметром стає швидкість її занурення. Швидкість падіння джигової приманки в першу чергу залежить від ваги джиг-голівки, якою вона оснащена, а вже в другу - від опору тіла приманки потоку води, діаметра застосовуваної жилки та напрямку проводки приманки стосовно течії. Тому спочатку ми зупинимося на тому, як вага джиг-голівки впливає на поведінку приманки у воді, а вже потім поговоримо про другорядні фактори.

Якщо дві однакові приманки оснастити джиг-голівками різної ваги, то їхня поведінка у воді буде істотно відрізнятися. Приманка з важчою голівкою після чергового стрибка буде швидше опускатися на дно, тоді як більш легка в тих же умовах буде вести себе інакше - повільніше опускатися на дно, а всі її руху будуть більш плавними. Тому, чим більш важку джиг-голівку ми застосовуємо, тим швидше наша приманка буде досягати дна, тим коротше фаза її планування після чергового стрибка, і, отже, тим швидшою виходить проводка. І навпаки, оснастивши більш легкою джиг-голівкою свою приманку, ми отримуємо можливість проводити її дуже повільно. Тому можна сказати, що при ловлі на джиг успіх всього заходу багато в чому залежить від того, наскільки правильно ми підберемо вагу джиг-голівки. Якщо робота приманки буде відповідати очікуванням і настроям риби, то наші шанси на вдалу риболовлю значно підвищуються.

Яку ж швидкість проводки вибрати? Які ж критерії вибору ваги приманки? У яких випадках ефективніше застосовувати більш важку джигову приманку, а в яких більш легку?

Вибір на користь більш важкої, або більш легкої приманки залежить від умов ловлі й активності риби. Чим агресивніше налаштований хижак, тим швидшою може бути проводка. І навпаки, якщо ранкове клювання вже пройшло, а до вечірньої активності ще далеко, а ми з якихось причин ще не хочемо йти з річки, то є сенс спробувати спокусити рибу більш повільною, тобто більш легкою приманкою.

Свята в житті рибалки трапляються не так часто, як хотілося б, і частіше доводиться добряче попотіти щоб змусити рибу клюнути. Приведу приклад коли краще використовувати повільну проводку, а саме розповім про один прийом, який виручав мене в певні моменти, можливо це комусь стане в пригоді

Якось я намагався зловити судака з човна, який поставив на якір в п'ятнадцяти метрах вище за течією від поперечної бровки, що представляла собою невеликий, приблизно в півметра, але досить різкий перепад глибин. Я закидав нижче за течією і вів свій джиг у напрямку до бровки. Як тільки приманка наближалася до перепаду глибин, слідувало клювання (правда, судак часто промахувався і сходив), але варто було мені перетягнути приманку через цей заповітний підйом, як вже до самого човна нею ніхто не цікавився. Простежувалася чітка залежність - клювання відбувалися постійно в одному і тому ж місці, причому, якщо приманка підходила до бровки вдало, тобто під час стрибка, то слідував удар судака, але варто було приманці впертися в брівку, як хижак втрачав до неї всякий інтерес. Тоді я вдався до хитрості, яка повинна була продовжити час перебування приманки в товщі води над заповітним місцем, - замінив її такою ж, але оснащеною більш легкою джиг-голівкою. Вага голівки був такою, що при наближенні до бровки джиг вже починало відривати від дна течією. Я підводив приманку до перепаду глибин, і вона починала зависати в потоці прямо над бровкою, після чого мені залишалось зробити декілька плавних рухів спінінгом вгору-вниз, як тут же слідувало впевнене клювання. Таким ось досить незвичайним прийомом мені вдалося буквально виманити кілька цілком пристойних судаків. Надалі я часто використовував цей прийом, і він ні разу не підводив. Але цей спосіб працює тільки в тому випадку, якщо ви досить добре вивчили якусь ділянку річки і знаєте, де знаходяться ці перепади глибин, на яких з великою вірогідністю можна виявити стоянку судака.

Якщо ж водойма нам незнайома або ми просто любимо більш динамічну риболовлю, то можна застосувати тактику «швидкого обловлювання», яка полягає в частих переміщеннях на човні від місця до місця. У кожному місці ми робимо кілька коротких серій швидких проводок в різних напрямках і таким чином шукаємо активну рибу.

Неоцінену допомогу в цьому заході нам надасть ехолот, за допомогою якого набагато швидше можна виявити перепади глибин - поперечні або поздовжні бровки, тобто ті ділянки, в яких тримається хижак. Правда, при цьому потрібно пам'ятати про періоди активності риби, оскільки хижаки рідко виявляють однаковий апетит протягом всього дня. Сплески активності найбільш виражені вранці і ввечері, тоді як вдень клювання припиняються. Це не означає, що риба кудись втікає, в більшості випадків вона тримається тих же ділянок, де годується, просто на якийсь час хижак стає більш апатичним і може не реагувати на подразники - тобто наші приманки. У цьому зв'язку я хотів би зазначити, що якщо робити спроби пошуку «активної» риби в ті періоди, коли вона не годується, то можна прийти до невтішного висновку: «Тут риби немає!». Або до іншого варіанту: «Клює тільки дрібниця». Більша ж активність дрібноти пояснюється дуже просто - їй потрібно рости, тому й годується вона частіше, ніж велика. Тому, якщо ранкове клювання вже пройло, але ми ще не хочемо заспокоюватися і вирішуємо пошукати щастя, то, на мій погляд, краще шукати не рибу, а ділянки річки з незвичайним рельєфом дна, на які ввечері потенційно може вийти хижа риба на полювання.

Але якщо в результаті швидких переміщень нам все ж пощастило знайти зграю активного хижака, швидкість проводки можна збільшити, застосувавши приманку важчу, ніж того вимагають умови. Техніка проводки приманки в цьому випадку може бути більш агресивною - з короткими паузами в кінцевій фазі стрибка приманки. У зграї існує харчова конкуренція між особинами, тому зграєва риба завжди активніша, отже, і проводка може бути більш швидкою.

Непоганий спосіб з'ясувати тенденцію в настроях риби - це попередній збір інформації. Якщо ви захопилися ловлею спінінгом не вчора, то у вас, звичайно, є знайомі або друзі, що ловили рибу напередодні в тому ж місці, куди Ви збираєтеся відправитися. Інформація про інтенсивність клювання, звичайно, не гарантує стовідсоткового успіху, оскільки все тече і все змінюється, але все ж дозволяє заздалегідь визначитися з очікуваннями.

Але в більшості випадків, потрапляючи на водойму, ми мало знаємо про сьогоднішню активність риби, і найчастіше просто сподіваємося на кращий результат. Тому, щоб визначитися зі швидкістю проводки можна використовувати наступний нескладний принцип. Якщо скаженого кльову не сталося, то є риба розосереджена по акваторії і трапляються тільки поодинокі особини, то, напевно, є сенс більш ретельно поставитися до пошуку місця, в якому може триматися риба. А також підібрати джиг-головку з таким розрахунком, щоб рух нашої приманки були плавними, а час її планування над дном був трохи більше звичайного. І навпаки, якщо нам пощастило виявити активну зграєву рибу, можна сміливо використовувати більш важкі приманки і агресивну техніку проводки. Однак швидке обловлювання виправдано тільки в тому випадку якщо дно в місці ловлі відносно чисте і позбавлене коряжників та інших перешкод, в яких так любить влаштовувати свої засідки хижак. Тому що спроби швидко обловити закоряжені ділянки річки, як правило, супроводжуються ненормативною лексикою і в більшості випадків закінчуються дуже швидко. Тут вже нічого не поробиш - доводиться втихомирювати свою пристрасть до «швидкої їзди» і пробувати інший, більш повільний, підхід.

Умови ловлі

Умови ловлі - поняття досить містке і може включати в себе багато всіляких обставин, але в основному це глибина і швидкість течії в тому місці, де ми вирішили закинути свою приманку. Ті з вас, хто вже має досвід ловлі на джиг, знають, що в більш глибоких місцях застосовують більш важкі приманки, і, навпаки, на більш дрібних ділянках приманка повинна бути легшою. Те ж можна сказати і про силу течії - чим вона більша, тим важча знадобиться приманка. Основним критерієм підбору ваги джиг-голівки є час планування приманки на дном в кінцевій фазі стрибка. У середньому це 3-5 секунд. Про ці горезвісні секунди було багато написано в риболовецькій періодиці, погляди рибалок в цьому питанні розходяться: одні дотримуються думки, що час планування приманки на дном має тривати не більше двох-трьох секунд, інші ж, навпаки, вважають, що чим довше триває спуск приманки до дна, тим більше шансів у риби схопити її. На мій погляд, і ті і інші праві, просто як ми вже з'ясували, за різних обставин можуть бути різні підходи.

Чесно кажучи, я ніколи цих секунд не відраховую, а веду приманку скоріше інтуїтивно - є періодичні торкання дна, і добре. Однак люди всі різні - хтось може дозволити собі такі вольності, а комусь потрібне чітке відстеження часу. Тому, рахувати чи не рахувати ці секунди, ви повинні вирішити для себе самі, але я думаю, вам швидко набридне це «захоплююче» заняття, і ви теж звернетеся до інтуїції.

Як було сказано вище, швидкість падіння джигової приманки залежить не тільки від ваги джиг-голівки, але і від опору тіла приманки потоку води, діаметра застосовуваної жилки та напрямки проводки щодо течії.

Конструктивні особливості приманки

Залежно від конструктивних особливостей тіла приманки вона може падати на дно швидше або повільніше.

Існує думка, що імітації рибок з вузьким тілом і невеликою пяточкою на хвості, а також твістери краще застосовувати для ловлі в місцях з сильною течією або коли є необхідність у більш швидкій проводці, бо вони легше проходять крізь воду. А приманки з великим хвостовим п'ятачком і розмашистою грою призначені для ловлі в більш спокійній воді і для повільної проводки. Частково це дійсно так, але, на мій погляд, такий поділ приманок досить умовний, оскільки більший опір потоку води будь-якої приманки легко компенсується незначним збільшенням ваги джиг-голівки. І разом з тим легко приманки що легко проходять крізь воду (приманки з вузьким тілом) чудово зарекомендували себе не тільки при ловлі на течії, але і в більш спокійній воді.

Діаметр жилки

А от діаметр жилки надає більш суттєвий вплив на темп проводки, ніж конструктивні особливості тіла приманки - чим тоншу жилку ми застосовуємо, тим легше вона проходить крізь воду і тим динамічнішим виходить весь процес. Так що, застосовуючи більш тонку жилку, ми можемо використовувати і більш легкі джиг-голівки, що в свою чергу дозволяє ловити більш легким спінінгом. Все це у комплексі зробить нашу снасть більш витонченою і чутливою. Взагалі-то, давати поради щодо діаметра жилки і потужності спінінга досить складно, оскільки одні рибалки воліють витончену снасть, інші ж відносяться до цього питання простіше, вважаючи за краще відчувати в руках вагу добротно зробленої речі. Я ж вважаю, що у всьому потрібно дотримуватися здорового глузду: там, де дозволяють умови, тобто на дні відсутній коряжник і інші небезпеки для життя приманок, більш приємним буде використання тонкої плетеної жилки діаметром 0,1-0,15 мм і спінінга середньо-легкої (Medium Light) або середньої (Medium) потужності. Але у важких для ловлі місцях застосування занадто витонченої снасті може перетворити ловлю в суцільне нервування, тому, щоб гармонізувати процес, краще вибрати більш потужну плетену жилку діаметром 0,16-0,19 мм і відповідний спінінг середньо-важкої потужності (Medium Heavy). Однак питання вибору снасті гідне окремої статті, тому повернемося до основної теми - швидкості проводки.

Напрямок проводки щодо течії

Ніщо не може так прискорити темп ловлі, як проводка за течією. Так уже склалося, що більша частина рибалок воліє вести приманку проти течії. Справедливості заради треба відзначити, що такий спосіб подачі приманки має незаперечні переваги, оскільки мінімізує кількість зачепів. Однак при ловлі на значній глибині і сильній течії проводка проти течії дуже уповільнює темп ловлі. Мало того, для подолання сили течії іноді доводиться використовувати джиг-голівки такої ваги, що вони вже починають нагадувати невеликі гирі. Особисто мені ловля проти сильної течії подобається мало, оскільки це монотонне і досить нудне заняття. Особливо, якщо доводиться застосовувати дуже важкі джиг-голівки. Тому я часто прискорюю процес і веду приманку за течією або поперек неї, адже одну і ту ж перспективну ділянку річки можна обловлювати з декількох позицій. Можна, наприклад, поставити човен на якір вище за течією, і так чинить абсолютна більшість рибалок. Альтернативою може бути вибір позиції трохи нижче і збоку від потрібного місця і проводка приманки за течією. Ловля в цьому випадку стає набагато динамічнішою, а час, витрачений на пошук активної риби, значно скорочується. Крім цього проводка за течією дозволяє застосовувати більш легкі приманки і відповідно більш легкий спінінг, тому що в цьому випадку нам вже не потрібно боротися з потоком води, і він з противника стає нашим союзником. Так, для того щоб при ловлі проти течії обловити ділянку дна на глибині близько десяти метрів, нам знадобиться приманка з джиг-голівкою вагою 35-40 г, тоді як при обловлювання тієї ж ділянки за течією цілком можна обійтися приманкою з джиг-голівкою вагою всього 18 або 21 гр. Мені, наприклад, ловля з більш легкими приманками подобається більше, ніж з важкими.

Слід ще зазначити, що подача приманки за течією більше всього відповідає природному способу харчування хижих риб, які завжди тримаються головою проти течії і чекають, коли потік води принесе їм їжу. Так що у випадку ловлі проти течії приманка з'являється у хижака з-за спини, і, щоб наздогнати її, рибі доводиться стартувати проти потоку. Тоді як при проводці за течією приманка рухається назустріч і з'являється прямо перед рибою, і в цьому випадку хижакові, щоб схопити її, потрібно всього лише розкрити пащу або трохи сплавитися за течією - у разі, якщо приманка проходить трохи в стороні, що, погодьтеся, потребує значно менших витрат енергії.

Треба відзначити, що при всіх перевагах ловлі за течією, у цього способу є недолік - збільшується ймовірність зачепів. Але ці неприємності легко долаються, адже у разі ловлі за течією у нас вже немає необхідності боротися з силою течії, тому навіть при використанні порівняно легкого спінінга можна сміливо застосовувати більш потужну жилку. Крім цього, в нашому арсеналі є такі чудовий винахід, як офсетний гачок, який може зробити приманку менш вразливою. Ну і, врешті-решт, якщо вже в якомусь місці занадто часто відбуваються зачепи, ми завжди можемо повернутися до ловлі проти течії і більш повільної подачі приманки.

Отже, як бачите, для того щоб в різних ситуаціях досягати кращого результату, нам потрібно бути достатньо гнучкими в підходах. Іноді успіх приносять терпіння і посидючість, іноді, навпаки, більш ефективними будуть швидкі переміщення та швидке обловлювання. У будь-якому випадку, коли рибалка застосовує у своїй практиці кілька альтернативних підходів, він завжди має перевагу перед тими своїми колегами, які віддають перевагу тільки якомусь одному, на їхню думку «правильному» методу ловлі. Я взагалі вважаю, що надмірне зосередження на «правильному» позбавляє людину свободи вибору і робить його важким і нудним. Тому якщо ми будемо гнучкими у своїх підходах, то нам обов'язково буде везти. Пристосовуючись до умов ловлі й настрою риби, ми, поза всяким сумнівом, підвищуємо свої шанси опинитися з уловом.
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Старий 16.03.2012, 20:47   #710
2vanya2
Передовик
 
Аватар для 2vanya2
 
Реєстрація: 06.06.2011
Вік: 27
Дописи: 3.083
смт.Верхнє Синьовидне
Мій ресівер: GLOBO 8300A
Надіслати повідомлення для 2vanya2 на Skype
Типово

Набір приманок за 22 тисячі евро

Набір блешень для риболовлі вартістю 22 тисячі фунтів стерлінгів став центральним лотом аукціону антикварних рибальських приналежностей, який пройшов в Лондоні.

Колекціонери з усієї Європи з'їхалися в англійську столицю, щоб взяти участь в розпродажі колекції Грема Тернера, що складався з 500 предметів. Ця колекція увібрала в себе найкращі екземпляри вудок, риболовних котушок та інших риболовецьких снастей.

Організатори аукціону з компанії Angling Auctions заявили, що за підсумками торгів їм вдалося зібрати 226 500 фунтів стерлінгів. Найдорожчим лотом торгів стала колекція блешень виробництва компанії British Wyers bros. Також за досить пристойну суму були продані оригінальні котушки фірми Hardy, включаючи повністю мідну котушку Perfect (8,8 тисяч фунтів), і книга «Повний посібник з риболовлі», яка була продана колекціонерові з Росії за ціною 11 тисяч фунтів.
__________________
Кожен помирає . Але не кожен насправді живе.
2vanya2 зараз поза форумом   Відповісти з цитуванням
Відповідь

Закладки

Параметри теми
Параметри перегляду

Ваші права у розділі
Ви не можете створювати теми
Ви можете писати дописи
Ви не можете долучати файли
Ви не можете редагувати дописи

BB-код є Увімк.
Усмішки Увімк.
[IMG] код Увімк.
HTML код Вимк.

Швидкий перехід

Схожі теми
Тема Автор Розділ Відповідей Останній допис
все по sti5518 (з фото) sat-prof Ремонт тюнерів,JTAG відладка 4 03.07.2016 16:16
Все про ремонт ресиверів seriff Проф розділ 194 07.07.2014 14:35
Блискавка та все про неї! sat-prof Офтопік (теревеньки) 31 12.06.2014 12:42
Hivision HV-5000CI ER:07 і все. sos200 Тюнери, які не ввійшли в список 2 26.07.2010 18:45


Часовий пояс GMT +3. Поточний час: 13:19.


vBulletin 3.8.4 ; Переклад: © Віталій Стопчанський, 2004-2010
Львівський форум