25.01.2016, 17:52 | #1061 |
Передовик
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
|
Міністр оборони пояснив, чи поїде ЛитПолУкрбриг на Донбас
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! У Любліні на півдні Польщі відбулася офіційна церемонія відкриття штабу спільної литовсько-польсько-української бригади (ЛитПолУкрбриг). Участь в церемонії взяли міністри оборони України, Польщі та Литви -- Степан Полторак, Антоній Мацеревич та Юозас Олекас, передає власний кореспондент Укрінформу в РП. "До штабу бригади увійшли представники Литви, Польщі та Україні в однаковій кількості. Це офіцери, які організовували діяльність бригади, а також бойові підрозділи, які співпрацюватимуть між собою. На сьогодні бригадою керує офіцер з Польщі, його заступником є представник України, а начальником штабу буде представник Литви", - повідомив Полторак, додавши, що на цих посадах відбуватиметься ротація. За його словами, "ЛитПолУкрбриг" набуде повну бойову спроможність у 2017 році. Водночас, її участь у майбутньому у миротворчій місії на Донбасі не розглядається. За його словами, користь для української армії від участі у міжнародній бригаді є величезною: "Ми вважаємо, що бригада є локомотивом, яка тягнутиме вперед нашу армію. Ми матимемо згоду перевіряти досягнення української армії в рамках успіху у бригаді". Полторак подякував Польщі за підтримку України. "Україні зараз дуже складно, оскільки ворог переважає нас в силі. Однак це не означає, що ми віддамо клаптик нашої землі. Сьогодні в Україні проводиться дуже серйозна робота на чолі з Президентом для зміцнення армії, від чого залежить, наскільки Україна буде захищеною", - підкреслив міністр оборони. Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Доброта-вище всіх якостей. |
26.01.2016, 13:57 | #1062 |
Передовик
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
|
Не забути героїв: Нацгвардія оприлюднила втрати батальйону "Донбас" під Іловайськом та сумарно за час АТО
За мужність і героїзм, проявлені при захисті України від збройної агресії державними нагородами України нагороджено 245 бійців батальйону, 66 із них посмертно. Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Батальйон "Донбас". За час проведення антитерористичної операції батальйон "Донбас" втратив 67 бійців. Про це йдеться у повідомленні Національної гвардії, передають Патріоти України. "Загалом під час проведення антитерористичної операції батальйон "Донбас" втратив 67 побратимів, отримали поранення 173 чоловіки", - сказано у ньому. Перебували у заручниках незаконних збройних формувань 132 чоловіки, одного до цього часу не звільнено. При цьому вважалися зниклими безвісти 78 чоловік, досі залишаються не розшуканими 20. "За мужність і героїзм, проявлені при захисті України від збройної агресії державними нагородами України нагороджено 245 бійців батальйону, 66 із них посмертно, відзнаками Міністерства внутрішніх справ України нагороджено 11 осіб, із них 3 іменною вогнепальною зброєю, 120 отримали відзнаки Національної гвардії України", - йдеться у повідомленні. До складу НГУ батальон "Донбас" увійшов на початку червня 2014 року. Протягом липня 2014 року батальйон воював під Горлівкою та Попасною, де загинуло 3 добровольці. 22 липня 2014 року під час другого штурму Попасну було звільнено від терористів. Також підрозділ брав участь у визволенні Лисичанська та подальшій "зачистці" міста, у "зачистці" Золотого та боях за Первомайськ. 10 серпня 2014 року разом з підрозділами Збройних сил та іншими військовими формуваннями було розпочато операцію по звільненню від терористів Іловайська Донецької області, в якій "Донбас" відігравав ключову роль. "Але за відсутності відповідного потужного озброєння, броньованої техніки та через введення на плацдарм бойових дій регулярних військ Російської Федерації батальйон вимушений був відступити та поніс значні втрати: загинуло 22, отримали травми та поранення 39, було захоплено у заручники 111 та зникли безвісти 20 бійців Донбасу", - заявляють у Нацгвардії. У період січня-лютого 2015 року батальйон "Донбас" брав участь у бойових діях у районі населених пунктів Вуглегірськ, Нікішине, Чорнухине, Новогригорівка, Дебальцеве та Логвинове, де загинуло 8, отримали поранення 8, було захоплено у заручники 1 та зникли безвісти 2 військовослужбовці. Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Доброта-вище всіх якостей. |
26.01.2016, 17:37 | #1063 |
Передовик
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
|
Безвізовий режим відкладається? Нардепи провалили голосування за скандальну поправку
вівторок, 26 січень 2016, 16:18 Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Доброта-вище всіх якостей. |
26.01.2016, 17:43 | #1064 |
Передовик
|
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Куди ми попадемо після смерті,вирішує не Бог,а ми самі!!! don't care about what people say ,it's your decision it's your way |
27.01.2016, 07:39 | #1065 |
Передовик
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
|
В Україні вшанували пам'ять Михайла Жизневського і відзняли фільм про героя
Представники руху солідарності "Разам" в Україні (Білорусь) та українські активісти пройшли по тому ж маршруту, як і 2 роки тому, коли Михайла Жизневського проводжали в останню путь. Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! У Києві вшанували пам'ять загиблого героя. Фото: Лівий берег. У Києві 26 січня, в день народження Героя України та Білорусі Михайла Жизневського, який загинув під час кривавих подій на вул. Грушевського 22 січня 2014 року, відбулася хода пам'яті героя. Про це інформує кореспондент LB.ua, передають Патріоти України. Представники руху солідарності "Разам" в Україні (Білорусь) та українські активісти пройшли по тому ж маршруту, як і 2 роки тому, коли Михайла Жизневського проводжали в останню путь. Учасники ходи зібралися на Михайлівській площі біля пам'ятника княгині Ользі, де відбулося невелике віче, після чого нечисельна колона пройшла до пам'ятника Жизневського на вул. Грушевського біля стадіону "Динамо". Відбулося покладання квітів та запалення свічок. Герой України, учасник Євромайдану Михайло Жизневський - один з трьох перших убитих в Києві в січні 2014 року. Також у мережі з'явився фільм, присвячений Жизневському. "Фильм создан благодаря его друзьям. В фильме можно найти много нового. Для меня было важно развенчать как мифы, которые возникли в различных СМИ после убийства Михаила, так и поверхностные суждения, основанные на незнании всех обстоятельств, которые были в его жизни. Очень многое осталось за кадром. Я был ограничен временем и пытался показать наиболее важные вехи в жизни героя. Я хотел создать фильм для обычного зрителя и вызвать чувство сопереживания за простого парня из Беларуси", — розповів режисер Михайло Аршинський. Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
__________________
Доброта-вище всіх якостей. |
28.01.2016, 10:58 | #1066 | |
Передовик
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
|
Він вижив: Айдарівець з відрубаною сепаратистами рукою виступив у ПАРЄ
Вороги та окупанти, які прийшли на нашу землю, ненавидять все українське, про що хлопець розповів перед присутніми у Стразбурзі європейцями. Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Василь Пелиш залишився без руки, бо на ній було татуювання з тризубом, що не сподобалося терористам. Цитата:
__________________
Доброта-вище всіх якостей. |
|
29.01.2016, 07:07 | #1067 | |
Передовик
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
|
Реалії нашого сьогодення
Цитата:
__________________
Доброта-вище всіх якостей. |
|
29.01.2016, 11:47 | #1068 |
Передовик
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
|
"Ріки крові, вбивства за українську мову, тотальне мародерство": Турчинов розказав, як росіяни нищили українців
Трагічні уроки 1918 року, коли відважна студентська молодь під Крутами вступила в нерівний бій з російським агресором, нас вчать, що для збереження та захисту держави надзвичайно важливі витримка та єдність. Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Олександр Турчинов. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов, розповідаючи про річницю боїв під Крутами, згадав, як у ті роки росіяни вбивали українців через українську мову. Про це повідомляють Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! з посиланням на прес-службу РНБО. "Сьогодні ми відзначаємо День пам'яті Героїв Крут. У 1918 році чотириста відважних юнаків - студентів і козаків "Вільного козацтва", - вступивши в нерівний бій, зупинили в десять разів більшу російсько-більшовицьку армію Михайла Муравйова, що йшла на Київ під гаслами "Смерть буржуям и украинцам". Під час відступу українських сил чота студентів у сутінках вийшла на більшовиків, які тоді вже зайняли Крути. Розлючені значними втратами, червоногвардійці стратили їх всіх до одного...", - наводить слова Турчинова прес-служба РНБО. "Тоді вдалося на чотири дні зупинити напад ворога, але незважаючи на всі зусилля Київ було захоплено. Ріки крові, вбивства за українську мову, тотальне мародерство, - ось що отримала столиця від російського агресора", - продовжив Турчинов. За його словами, тоді одним з місць розстрілів став Маріїнський парк. "Тоді одним з місць розстрілів став Маріїнський парк. Трохи менше століття в тому ж самому Маріїнському парку знову зіткнулися два світи: озброєний криміналітет і патріотична молодь, яка розуміла, що немає кому окрім них боронити Україну. Тоді ми перемогли, але боротьбу ще не завершено... Знову, як і тоді, ворог прагне позбавити нас свободи і Незалежності. Ворог знову мріє вдертися до Києва і знищити всіх, хто не стане на коліна. Але, на відміну від 1918 року, ми змогли зупинити агресора та зберегти країну. Україна заплатила за це страшну ціну, віддавши життя своїх кращих синів. Вічна пам‘ять героям, які загинули за рідну землю, зупинивши варварську навалу на Захід.", - підкреслив Турчинов. Трагічні уроки 1918 року нас вчать, що для збереження та захисту держави надзвичайно важливі витримка та єдність. Впевнений, що незламність наших воїнів та єднання всіх громадян не залишать агресору жодного шансу, і наша боротьба за свободу й Україну завершиться перемогою!" - підсумував секретар РНБО.
__________________
Доброта-вище всіх якостей. |
29.01.2016, 16:38 | #1069 | |
Передовик
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
|
"Вільха" та "Нептун": Українська армія отримає надпотужні ракети для захисту від Кремля
Новітня українська зброя може виявитися більш досконалою, ніж "Іскандери", якими люблять хизуватися росіяни. Україна отримає власну зброю стандартів XXI століття, яка здатна повністю захистити країну від будь-яких посягань з боку Росії. Президент Петро Порошенко заявив, що країна отримає ракетне озброєння в рамках проекту "Вільха" і комплекси крилатих ракет на основі технічних рішень проекту "Нептун". Обозреватель розібрався, які розробки можуть ховатися за цими проектами. А також чому тепер відстань від центру села Люте у Сумській області до центру Москви, може стати дуже важливою для Путіна. Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! . Цитата:
__________________
Доброта-вище всіх якостей. |
|
31.01.2016, 11:54 | #1070 |
Передовик
Реєстрація: 14.01.2010
Дописи: 3.851
Ukraine
Мій ресівер: х-810,Sat-Integral S-1228 HD
|
"Я був такий щасливий нарешті, що можу спокійно дивитись на небо, я про це так мріяв там, у ДАПі", - "кіборг" Андреєв
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! У критичні моменти боєць згадує мандраж. Не страх, а саме мандраж. Тоненька грань, ціною в життя та подвиг, що відокремлює героя від боягуза. Життя бойових побратимів та України, а подвиг свій вистражданий, знов таки заради друзів, сім’ю та Батьківщину Патріоти України пропонують історію героя, котра опублікована у ФБ на сторінці "Майдан 18-20 февраля. Как всё было." "Чи було мені страшно?.. Ні, не було, були моменти мандражу, коли від напруження і виснаження тряслися руки-ноги, але я Мамці обіцяв повернутися, тому навіть не думав зле, просто весь час бачив, ніби те, що зараз має статися, готовий був до усього... Напряг, звичайно, нереальний, але зате який адреналін! Мені його бракує тепер..." "Пройшли сутки, як повернувся з Донецького аеропорту, тримали оборону нового терміналу, разом з бійцями 93 і 74 бригади... хочеться розказати всім про те, що пережили... Заїзд був 30.12.2014 через сепарский пост з автоматом і одним магазином. Більшого позору не відчував ніколи, не розумів, як десантура може так ганьбитись, але нам не залишили вибору, потрібно було міняти хлопців, адже пробути там 2-3 тижні досить тяжко, як фізично так і психологічно. Спочатку обстрілювали нас з стрілецької зброї, мух, РПГ і АГСів ми давали нормальну відповідь і сепари не лізли, а коли наш президент заявив, що в аеропорт завезли 2 камази боєприпасів і продовольства і аеропорт може витримати любий штурм, пішло по повній. Насправді прорвалась до нас 1 МТЛБшка за пораненими (7чол) і привезла 7 ящиків патронів, ящик гранат і 100л води, яка замерзла, а дрова закінчились давно, пішов обстріл з танків, мінометів, СПГ, гаубіц, інколи градів, поперли чечени. Стіни в терміналі почали падати одна за одною, з кожної дірки було чути: "алах-акбар, хахол вихаді ми тебя резать будем". Пішов замєс, останні 3,5 останні дні не знаю як пережив, від вибухів, пострілів, завалів, крові, холоду, недосипання почало "зривати кришу". Мені повезло, я своє відбув і пішов на ротацію, а інших потрібно виводити там вже нема, що обороняти, лишились одні руїни. Туди б закинути нашого президента, міністрів і генералів, хоча б на сутки..." Автор цих слів, написаних за три дні до першого вибуху в терміналі - майданівець, один з легендарних кіборгів, захисників ДАПу 31-річний Андрій Андреєв з Волині. Воював у складі 81-ї бригади, старший навідник АГС, згодом командир відділення. Позивний Фестиваль. Йому пощастило повернутися звідти живим. І я досі майже дослівно пам'ятаю цей його пост на ФБ, датований 16 січня 2015 року, після кількох тижнів тривожного мовчання у мережі… 20 лютого. Найдальша барикада на Інститутській. Андрій присів за щитом Андрій був у всі найгарячіші та найнебезпечніші дні на Майдані, потім - рік на війні, майже постійно на передовій у секторі "Д": Костянтинівка, Авдіївка, Піски. 16 днів у січні 2015 провів у новому терміналі донецького аеропорту. Ми багато говорили з Андрієм про війну і про ДАП. Але спершу про його бойовий шлях на Майдані. " - Я вперше приїхав на Майдан після розгону студентів 30 листопада. Не за політику, а воювати з ментами. Я просто не міг сидіти на місці і спокійно дивитись на те, що твориться. Була одна думка: просто так бити людей ніхто не має права, жодного! Терпіти не можу ментів. Один знайомий так званий правоохоронець в Луцьку, коли я приїхав додому з Майдану в час відносного затишшя спитав у мене при зустрічі на вулиці: скільки мені платять за те, що стою на Майдані? Я тоді ледве в морду йому не дав, досі не розмовляю. Коли на Майдані було найгарячіше, або коли йшло до того, а я це відчував якось підсвідомо просто, то кидав усе, кидав роботу, іноді позичав гроші і їхав до Києва. А тут якийсь мудак у формі мені розказує, що на Майдані платили… В той день, коли почались бої на Груші, ми з хлопцями планували йти на Дніпро скупатись в ополонці. Це ж було Водохреща. Але ще не дійшовши до місця почули вибухи і зрозуміли, що на Грушевського щось почалося. Прибігли, коли вже були сутички, горіли автобуси. Приходили Кличко з Яценюком, обзивали людей провокаторами, їх дружно слали подалі. Я був на Груші увесь час, поки йшли активні бої. Перший раз, як беркути пробували нас розігнати, то навіть забрав у ввшника щит, прийшов з ним у Жовтневий палац, який тоді займали свободівці і тоді їхня охорона на вході не хотіла мене пускати. Свободівці кричали, що я провокатор і що усі ми, хто рубався тоді на Груші звичайні провокатори. А сам Тягнибок на Майдані постійно ходив у супроводі купи охоронців. Я ні в кого більше стільки охорони не бачив, навіть у Кличка ))) Аэропорт андреев киборг дап Востаннє приїхав на Майдан десь 15 лютого. Я не входив до жодної сотні, тож просто пішов у профспілки до Правого Сектора і попросився до них, бо вони виглядали на Майдані найдвіжовішими. Ходив пару раз на тренування. 18 лютого зранку, коли почався так званий мирний наступ, Правому Сектору був даний наказ займати позиції на Грушевського і рухатися до ВР. Ми вийшли за барикаду на Груші, зупинилися і побачили з боку Маріїнського парку просто море беркуту. Вони повільно сунули в наш бік і ми почали готуватися до штурму. Стоячи там, ми відтягували дуже великі сили противника. Потім, обдумуючи, що сталося далі і співставляючи події, дійшов певних висновків. Загони Самооборони та майданівці вже дісталися урядового кварталу, почалися сутички, тоді наші оточили частину беркутів і тітушок в парку і добряче їх тиснули. Саме в цей момент вилазить Парубій і оголошує якесь незрозуміле перемир'я на 40 хв. А нам в цей самий час дають наказ відійти за барикаду на Грушевського. Як тільки ми зайшли за барикаду, Беркут розвернувся і побіг в сторону Маріїнського парку. Про криваве побоїще, яке вони тоді там влаштували, знають усі. Саме тому, бойові майданівці так не люблять Парубія… Штурм пагорба біля Жовтневого 20 лютого. Далі вони пішли на штурм… Коли вночі з Інститутської на нас попер водомет, стало реально дуже страшно. В ніч штурму майдану мене ледве не взяли в полон беркути. Я вибіг до стели, вони хотіли оточити і схопити, зайшли з боку. Ледве вдалось втекти тоді. Поступила інформація, що біля Михайлівського озброєні банди тітушок, ми з хлопцями побігли туди. Бачили їх з молотками в руках, зі стволами, потім хтось з того боку надійшов і сказав, що їх дуже багато і порадив відступити на майдан. Ми повернулись. В профспілках згоріли усі мої речі, добре, що я здогадався раніше паспорт покласти у внутрішню кишеню. Правий Сектор 18 ввечері організовано з Майдану пішов, їх не було у ніч штурму, не було 20 лютого як організованої сили. Були окремі люди, які вважали себе правосєками, але відмовились тоді виконати наказ і залишити майдан. Крім мене тоді лишилось лише кілька пацанів, з яким я жив у профспілках. Ті, що йшли, ще хотіли забрати у мене бронік, але я такий, що попробуй забери. А від того, що вони, будучи такими мегарадикалами пішли тієї ночі мені досі гидко. І Ярошу я не вірю... Ми трималися на першій лінії до самого ранку, просто падаючи з ніг від утоми. Біля мене розірвалась граната, було два осколки в нозі, але я навіть до лікарні не звертався, там на місці їх і витягли. А над ранок нарешті приїхали хлопці з Львівської сотні. Вони нас врятували… Після того як згоріли профспілки, я не мав де ночувати, тож вмостився просто на лавці. Звідти мене забрала якась жінка і відвела до їхньої бердичівської палатки за сценою. З тими чудовими людьми я прожив наступні кілька днів. Зранку 20 лютого хтось забіг у намет і почав кричати, що беркут відступає. Ми кинулись надвір. Я іноді думаю, що це був їхній план: відступити трохи і заманити нас у пастку, бо ті з автоматами вже чекали. Я добіг до моста і разом з іншими кинувся лізти по схилу до Жовтневого. Ми бачили як відступає, стріляючи з калашів, чорна рота беркута. Далі ми з хлопцями через бокові двері ввірвалися всередину в Жовтневий палац і почали його обшукувати. Хтось побіг до підвалу, хтось на дах. Коли я через якийсь час вибіг на вулицю, то там був суцільний жах - постійно несли поранених і вбитих. Ми кинулися вперед повз Жовтневий, добігли до найпершої барикади нагорі Інститутської. І вже там за кілька секунд двох хлопців, які бігли разом зі мною просто скосила куля. Я бачив, як беркути попереду стріляли в нас, як вони клали свої калаші на барикаду і валили просто в наш бік. Він побаченого там мені стало дуже погано можливо я навіть втратив свідомість, бо просто не пам'ятаю, що було далі. Отямився від того, що який старший чоловік, здається афганець з чорним від диму лицем, таким що лише одні очі світилися, почав мене штурхати, говорив щось про те, що це війна і революція, що революцій без крові не буває. Я дуже вдячний йому за те, що він мене тоді привів до тями. Пам'ятаю, як відкрив очі і перше, що бачу та усвідомлюю це те, що я у яскраво червоному светрі. Який же я дурень, думаю! Оце вирядився, просто ходяча мішень. Там на першій барикаді головним завданням було запалити вогонь і димом сховати майданівців від снайперів. Ми закидали шини, підсовуючи їх палками, щоб не виставляти голову вище барикади, далі закидали туди коктейль і підпалювали. Потім я помагав виносити хлопця, який загинув недалеко. Ми занесли його на Майдан. Десь через місяць я дізнався, що це був мій земляк Едуард Гриневич. Через ФБ мене знайшла його мама, ми з нею зустрілися, досі спілкуємось. Вона дуже переживала, коли я був на війні. Потім, розглядаючи фото, я згадав, що їхав з Едіком в одній маршрутці додому з Києва. Ми так і не познайомились з ним за життя… На майдані я кричав, що треба нести шини туди наперед, люди стали в ряд і почали передавати шини. Цілу ніч після розстрілу майдану ми з хлопцями сиділи біля бочки, розповідаючи один одному, хто що бачив. Наступного дня на майдані вже була тьма людей, ми трошки походили, сфотографувались на пам'ять і 22 лютого я поїхав додому." А далі почалась війна... З початком активних бойових дій Андрій не міг сидіти вдома, він хотів на передову, але його готові були взяти лише в резерв. Потім зламав ногу і поки сидів з гіпсом влітку 2014-го, на фронті стало дуже гаряче. " - Я лежав вдома зі зламаною ногою, коли наших вбивали під Іловайськом, і мене всього трусило від розуміння того, що я не там і не можу нічого зробити, щоб допомогти хлопцям. Прийшов з гіпсом у військомат і сказав, що готовий йти добровольцем, але тільки у 80-тку, бо там були мої друзі. Мене не хотіли брати в десант, казали, що я не витримаю. В результаті десант ледве витримав мене ))) - Ми, десантники, які стояли в секторі "Д" усі хотіли потрапити в аеропорт. На кіборгів дивились, як на богів, кожен хотів також стати кіборгом, ганялися за тими шевронами." Всупереч тому, що хтось пише, що мовляв, не варто називати оборонців ДАПу кіборгами, Андрій говорить, що хлопці цією назвою гордяться, що не зустрічав жодного, хто був би проти.
__________________
Доброта-вище всіх якостей. |
Закладки |
Параметри теми | |
Параметри перегляду | |
|
|
Схожі теми | ||||
Тема | Автор | Розділ | Відповідей | Останній допис |
А що Ви сьогодні робили?* | sat-prof | Офтопік (теревеньки) | 73 | 06.11.2016 22:43 |
Світлодіодні лампи – освітлення майбутнього вже сьогодні | Igor1031 | Офтопік (теревеньки) | 0 | 07.02.2015 15:37 |
Сьогодні викопав... | sat-prof | Ваші захоплення | 8 | 25.05.2014 10:36 |
MYtv (Україна) | hmura | Провайдери платного ТБ | 1 | 15.12.2011 17:09 |
Україна запустить свій супутник 2011 році | sat-prof | Загальний розділ! | 8 | 25.06.2010 12:15 |