КПК

Показати повну версію : Чарівний світ живої природи...


Сторінки : [1] 2 3 4

D-Misha
11.10.2010, 13:47
Жива природа...
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Маленькі та великі, пухнасті і не дуже, в пір'ях та в шерсті – друзі наші менші завжди дарують нам багато приємних і та радісних хвилин. ...в поєднанні з прекрасною природою нашого світу...Мабуть, найбільшу насолоду і радість, найпалкішу любов до рідного краю, до життя викликає спілкування з природою. Вона чарувала і чарує, хвилювала і хвилює людину. Шепіт голубої води, зелених дібров, спів дзвінкоголосих пташок, запах і розмаїття квітів - усе це дорога серцю, ні з чим незрівнянна краса рідної землі.

sat-prof
11.10.2010, 16:47
Золоті слова...
Жаль що люди не цінують природу ,вона не вічна .

D-Misha
18.10.2010, 20:17
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
21.10.2010, 14:45
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
23.10.2010, 18:52
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Це, мій маленький і самий вірний друг.Якість не дуже, на скайпі.

funt3
23.10.2010, 20:32
А це я з своїм другом на форумі!!:D

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
23.10.2010, 21:19
Відданість...[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]Любити так віддано, і все терпіти, можуть тільки собаки!!!

D-Misha
31.10.2010, 23:52
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Вірність

Баррі (1800-1814) - найвідоміша собака породи сенбернар.
Жила в монастирі ім. Святого Бернара (Saint Bernard), на італійсько-швейцарському кордоні, працювала з альпійськими рятувальниками, за 10 років врятувала 40 чоловік.
В Альпах є Сенбернарскій перевал. Колись тут проходила дорога, що зв'язує Італію з країнами Центральної Європи. Дорога ця була важкою й тому, що пролягла на висоті двох з половиною кілометрів, і з-за погодних умов тих місць: несподівано починався буран і захоплені в дорозі мандрівники часто втрачали напрямок і гинули. Ченці давали притулок у своїй монастирському готелі подорожнім, що проходили по перевалу, допомагали хто потрапив у біду.
Баррі врятував взимку в горах сорок чоловік і був помилково убитий останнім з тих, кого рятував [джерело не вказано 269 днів]. (Насправді це всього лише зворушлива легенда [джерело не вказано 269 днів]). Легенда свідчить, що одного разу розігрався особливо сильний буран, і навіть навчені ченцями собаки не в силах були з ним впоратися і поверталися до монастиря, знесилені. І тільки Баррі не залишав пошуки, і врешті-решт виявив засипаного снігом людини. Пес став розкопувати його, але коли чоловік побачив перед собою собачу морду, він вирішив, що перед ним вовк, і вбив свого рятівника. Це був сорок перший чоловік, врятований Баррі.
За іншою версією сорок першим була дитина. Баррі виявив його в горах, і вигрівав його своїм теплом, поки хлопчик не прийшов до тями і не зумів обхопити собаку за шию. Тоді Баррі почав обережно тягти дитини, через деякий час той зміг піднятися на спину і Баррі доставив врятованого дитини в найближчий населений пункт. Там він прослужив ще близько двадцяти років і помер своєю смертю.
Мумія Баррі виставлена в Музеї природної історії в Берні, Швейцарії. Крім того, його статуя знаходиться біля входу на Кладовище собак у Парижі. Напис на постаменті говорить: «Баррі, що врятував сорок чоловік і вбитому сорок першим».

D-Misha
01.11.2010, 15:05
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])Людина знає багато порід собак різних будови тіла й забарвлення, довгошерстих і короткошерстих, великих і зовсім маленьких. Значна більшість їх не приносить ніякої користі, крім дружби й відданості, але і це дуже дорого.

Пудель — один із найрозумніших і найслухняніших собак стародавнього походження. Собаки цієї породи з давніх-давен виступали із мандрівними акторами, циркачами. Можливо, що їх виводили для полювання й предками пуделя були кудлатий пастуший собака і “водяний” (використовували для подачі дичини з води).

Як показали випробування, у пуделя збереглася природна здатність вівчарки і в той же час він дуже любить воду й охоче подає речі, кинуті в неї. За величиною цих собак поділяють на великих (від 45 до 55 см у холці), середніх (від 35 до 45) і карликових (до 35 см), за типом шерсті — на кучерявих та шнурових. Довжина шерсті у шнурових повинна бути не коротшою 20 см, і чим довша, тим краще. Колір шерсті чорний без плям, білий, коричневий і сріблясто-сірий. Пуделів стрижуть чи “під лева”, чи новою стрижкою “модерн”.[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
01.11.2010, 15:19
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])На прийомі до ветеринара пудель, шнауцер та дог.
- А ти тут чому? - запитує Пудель Шнауцера.
- Та от, зовсім старий став, не чую, не бачу, в туалет ходжу під себе... господарі втомилися і привели мене усипити... А ти?
- А у мене щось із нервами... укусив хазяїна, порвав хазяйку, гавкаю увесь весь час, завиваю, коли не гавкаю... вони мене до тренера - і його також порвав... привели усипити - нема ц них, бачите мені, іншого виходу...
- А ти тут чому? - запитують вони у дога...
- А... літо... спека... моя хязйка, манекенниця, живе одна и ходить по дому в ціх трусиках, які, яких не видно... Ну, і не утримався й трахнув її...
- Ааа, тебе також усипити?
- Ні, кігти підстригти.

D-Misha
01.11.2010, 21:53
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Німецька вівчарка...
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
01.11.2010, 22:07
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])Собака нового українця вкусила на вулиці інтелигента.
ІНТ: Це неподобство, я вимагаю компенсації!
НвУ: Нема проблем, я тримаю, ти кусай....

D-Misha
02.11.2010, 20:55
Вірність.[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])1. Це сталося в 70-х роках. Киянка Віра Арсеніївна Котляревська, активістка Київського товариства захисту тварин, викладач біології Київського педінституту, приїхала до Москви у службових справах. В аеропорту Внуково, серед льотної суєти її увагу привернула вівчарка, яка лежала в позі очікування. Як з'ясувалося, собака вже 2 роки чекала свого господаря, який залишив її в аеропорту. Весь цей час вівчаркою опікувалися працівники аеропорту, але нікого з людей вона і близько не допускала. Коли прибував літак, вівчарка ставала вкрай збуджена, кожна клітина її тіла наповнювалася нетерплячим очікуванням. Господар не повертався. Він зрадив собаку. За неї переживали, про неї писали в пресі, але допомогти собачому горю ніхто не міг. З боку місцевої влади було прийнято рішення пристрелити її. Віра Арсеніївна прибула на місце дії в потрібний час, вона відразу зрозуміла, що зможе вплинути на хід подій. Минув тиждень, перш ніж собака (надалі на прізвисько Пальма) повірила жінці та дозволила надіти на себе нашийник. Далі був політ до Києва, де собаку Пальму чекав гостинний дім Віри Арсеніївна.

D-Misha
02.11.2010, 21:22
Вірність...
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Італійський робочий Карло Сіріане підібрав як-то маленького цуценя чорно-білої масті. Підрослий пес став улюбленцем всієї родини, а господаря щоденно супроводжував вранці і ввечері зустрічав на автобусній зупинці. Так і прозвали його - Фідо, що означає «правильний». Але одного разу після бомбардування (30 грудня 1943 року) знайомого автобуса довго не було. Потім прийшов інший незнайомий. І не всі мешканці селища повернулися з ним. 14 років щовечора приходив Фідо до зупинки і чекав. Про вірності й відданості Фідо дізналася вся Італія. Про нього писали не тільки італійські газети, але й газети багатьох інших країн. У зборі коштів взяли участь жителі самих різних місць Італії. Пам'ятник відкрили у грудні 1957 року в місті Борго-Сан-Лоренцо. На це торжество вдова Карло Соріане привезла вірного пса, якого нагородили вибитою на його честь золотою медаллю. Через два роки собаки не стало. Але залишився пам'ятник з коротким написом на постаменті: «Фідо. Зразок відданості ».

D-Misha
04.11.2010, 19:02
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) - Алло, це спілка захисту тварин?
- Так, у вас проблеми?
- Hа дереві в моему саду сидить поштальйон і ображає мого собаку останніми словами...

D-Misha
04.11.2010, 19:08
Вірність...
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) У США на високому березі річки Міссурі (найбільший приплив Міссісіпі) стоїть пам'ятник шотландської вівчарці, велике каміння на пагорбі укладені так, що становлять видну помітну напис «Шеп». Вперше Шеп з'явився тут, коли труну з тілом хазяїна (пастуха, з яким пес пас стадо) перенесли з поїзда на пароплав. Незабаром залізничники звернули увагу, що собака приходила до кожного поїзда. а з відходом його втікала. Всім своїм виглядом собака висловлювала безвихіду тугу ... Звістка про відданого Шепе швидко поширилася, посипалися листи з запитами про його долю. Майже 6 років ніс свою вахту старий Шеп. У січні 1942 року собаки не стало. А навесні на кошти, зібрані залізничниками, був споруджений цей пам'ятник вірності.

D-Misha
06.11.2010, 21:36
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])Запуском супутника з собакою було науково доведено, що будь-яку суку
можна підняти на недосяжну висоту.

D-Misha
06.11.2010, 21:45
Вірність[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Вже кілька років головною визначною пам'яткою Тольятті вважається не тільки гігант "АвтоВАЗ", а й малопримітний пам'ятник собаці на околиці Автозаводського району. Сім років вірний пес чекав своїх загиблих в автокатастрофі господарів на вулиці міста ...
Його вперше помітили на узбіччі дороги в далекому 1995 році. Невелика, щільно складена вівчарка з вереском кидалась під колеса зустрічних автомобілів. Машини виїжджали, а собака залишалася. Вона, віддана і любляча душа, не знала, що ті, кого вона так відчайдушно чекає, не повернуться до неї ніколи.
Влітку 1995 року, незадовго до появи собаки-примари на Південному шосе, на тому ж самому місці сталася автокатастрофа. Автомобіль вишневого кольору, в якому молодята поверталися з весільної подорожі, зіткнулася з зустрічною машиною. З усіх пасажирів неушкодженим залишився тільки пес. Під час удару собаку просто викинуло з автомобіля. Молода дружина померла ще до приїзду лікарів. Через кілька годин у реанімації помер і чоловік. А собака так і залишилася чекати його на тому місці, де востаннє бачила живим.
Пес не кинув господаря. Точніше те місце, де бачив його в останній раз. Він чекав, чекав, що господар прийде. І він би обов'язково прийшов, якби був живий ...

D-Misha
10.11.2010, 16:38
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Приходить чоловік до бару і замовляє самий міцний напій. Баpмен йому каже:
- Я бачу, у вас проблеми?
Чоловік відповідає:
- Так. Приходжу я якось раптово з роботи і застаю дружину, яка займається коханням з моїм найкращим другом. Ну, я їй і кажу: іди геть звідси зі своїми речами! Папір про розлучення отримаєш поштою.
Бармен хитає головою:
- Так, неприємна історія. Hy, а що ви зробили зі своїм другом?
- Його я відтаскав за вуха і сказав йому: "Поганий собака"

D-Misha
10.11.2010, 16:48
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Вірність....

У Польщі стоїть «Пам'ятник собаці Джок». Це пам'ятник собачої вірності. Пес по кличці Джок цілий рік чекав на Грюнвальдському кільці (rondo Grunwaldskie - транспортна розв'язка в Кракові) свого господаря.
За інформацією Асоціації друзів тварин Кракова, його господар, ймовірно, помер від серцевого нападу в той момент, коли проїжджав на машині по цій площі.
Пес практично жив на площі в очікуванні господаря дев'ять місяців. Він став улюбленцем мешканців навколишніх будинків.
Працівники комунальної служби намагалися було прилаштувати його в притулок для бездомних собак, але Джок не давався їм в руки.
Дорослі та діти приносили йому їжу.
Через рік Джок все ж сам вибрав собі нову господиню - стару вчительку географії Марію Муллер. Коли ж і вона померла, Джока передали в собачий притулок, звідки він утік і кинувся під поїзд.
Пам'ятник-скульптора Броніслава Хромого (Bronislawa Chromego), виконаний з пісковика, являє собою протягнуту лапу собаки в оточенні дбайливих людських рук.

D-Misha
12.11.2010, 02:21
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) - Хто розумніший - кішка чи собака?
- Звичайно, кішка! Ти коли-небудь бачив, щоб десять кішок тягнули по тундрі санки з вантажем?[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
12.11.2010, 20:12
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Вірність....

Пам'ятник бультер'єр Петсі Енн встановлений у місті Джуно (Юно) на Алясці.
На постаменті напис: «Поздоров її, доторкнися до неї і, залишаючи Юно, візьми з собою в подорож свого життя символ дружби».
Напис присвячена бультерьерше на прізвисько Петсі Енн, глухий з народження.
Кожного разу, коли в порт приходив корабель, вона поспішала туди, завжди в точності вгадуючи потрібний причал.
Коли пасажири сходили на берег, вона підбігала до кожного з них і раділа, як собака може радіти приходу улюбленого господаря.
Петсі Енн не пропускала жодного корабля, ні однієї людини.
Саме любов до людей робила незмінним шлях глухий бультерьерші до причалу багато років.
Вона і сьогодні, після своєї смерті, сидить в порту, чекаючи у вічному терпінні, відкрита в тумані, освітлювана сонцем або покрита снігом.
У 1934 році мер міста оголосив Петсі Енн офіційним привітанням Юно, а жителі назвали її символом відданості і любові до людей всіх собак світу.

D-Misha
13.11.2010, 20:34
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) - Вчора моя улюблена собака померла...
Інший, задумливо:
- Моя теща також..
- Що, померла???
- Hі, також собака...

D-Misha
14.11.2010, 23:59
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Пам'ятник Лайко (1954 - 3 листопада 1957) - радянської собаці-космонавтові, першій тварині, виведеним на орбіту Землі. Була запущена в космос 3 листопада 1957 о пів на шосту ранку за московським часом на радянському кораблі «Супутник-2». На той момент Лайко було близько двох років, і вага - близько 6 кілограмів.
Повернення Лайки на Землю не планувалося. Як і багато інших тварин в космосі, собака загинула під час польоту - через 5-7 годин після старту вона померла від стресу і перегріву, хоча передбачалося, що вона проживе близько тижня. Пізніше їй було встановлено пам'ятник у Москві на Петровсько-Разумовській алеї.

D-Misha
15.11.2010, 00:09
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Чим відрізняєтьтся збитий собака від збитого ДАІшника?
- Перед збитим собакою видно сліди гальмування.

D-Misha
15.11.2010, 22:55
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Вдданість...

Грейхаунд Гінфорт належав одному лицарю, що жив у замку в околицях Ліона. Одного разу лицар вирушив на полювання, залишивши Гінфорта охороняти свого маленького сина. Коли лицар повернувся з полювання І увійшов в дитячу кімнату, то побачив, що в ній панує повний безлад - колиска була перевернута, дитини ніде не було видно, а Гінфорт шкірився на свого господаря закривавленою пащею. Вирішивши, Що Гінфорт загриз його сина, лицар в люті вбив собаку. І Раптом він відчув дитячий плач. Лицар перевернувши колиску побачив свого сина, що лежав під нею, цілого І неушкодженого, а поряд з ним - мертву гадюку. Виявилося, Що Гінфорт вбивши гадюку, яка заповзла в дитячому кімнату, врятував дитину.
Зрозумівши свою помилку, лицар І вся його рідня з почестями поховали собаку, спорудили на могилі Гінфорта камінь І посадили навколо місця поховання дерева, влаштувавши для Гінфорта склеп. Незабаром місцеві жителі визнали Гінфорта святим, зауваживши, що він захищає немовлят.
Шанування Гінфорта як святого зберігалося протягом декількох століть до 1930 року, Незважаючи на неодноразові заборони з боку Католицької Церкви.

D-Misha
15.11.2010, 23:02
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Hа паркані дома висить табличка: [Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
16.11.2010, 16:03
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Мужність...

Балто (болти) (англ. Balto) - сибірська лайка, їздова собака з упряжі, що перевозила медикаменти під час епідемії дифтерії в 1925 році в містах штату Аляски, США.
Балто народився в 1919 році в невеликому місті Ном на Алясці. Перші кілька років свого життя Балто провів за перевезенням їжі для міста. Він вважався досить повільним і не придатним для більш важкої роботи.
На початку 1925 дифтерія, страшна хвороба, що вражає дітей, розгорілася в поселенні Ном. Було необхідно ліки - дифтерійна сироватка (антитоксинів), при тому всіма прилеглими лікарням. Зв'язавшись по телеграфу з усіма прилеглими містами, з'ясували, що трохи сироватки залишилося в місті Анкорідж, який лежав за тисячі миль від поселення.
Крижаний шторм і буря не дозволяли злітати літакам. Було вирішено перевезти сироватку поїздом, до міста Ненаю (Nenana), але не далі, за відсутністю залізничних шляхів. Однак Ненаю розташовувалася на відстані, що перевищує тисячі кілометрів крижаній пустелі. Жителі Нома запропонували вихід: спорядити собачу упряжку і покластися на швидкість і силу собачих лап і майстерність провідних упряжку.
Команда була споряджена, і упряжки вирушили назустріч крижаного вітру і снігу. Багато здалися в процесі переходу. Це не дивно, адже було майже неможливо знайти дорогу в сніговому бурані. Першим прибув до Ненану Гуннар Косен (норв. Gunnar Kaasen), чию упряжку лайок вів Балто. Однак на зворотному шляху Гуннар виявився настільки ослаблений обмороження, що не зміг продовжувати керувати командою.
І ось, коли Гуннар Косен втратив всяку надію врятувати дітей Нома, Балто, який пам'ятав дорогу, сам повів команду назад до міста, не зменшуючи швидкість до благополучного прибуття в Ном. Після прибуття собаки були так виснажені, що у них не залишилося сил навіть на гавкіт, але зате ліки було доставлено хворим.
У 1995-му році у світ вийшов повнометражний мультиплікаційний фільм "Balto", знятий на основі реальних подій.

D-Misha
16.11.2010, 16:07
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) У армянського радіо запитують:
-Що спільного між здоровим собакою та підслібкуватим гінекологом?
-Мокрий HІС.

D-Misha
17.11.2010, 19:07
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Вірність...

Боббі належав Джону Грію, який працював в Единбурзькій міській поліції нічним обхідником. Вони жили нерозлучно протягом приблизно двох років. [1] 15 лютого 1858 Джон Грей помер від туберкульозу. Він був похований в Единбурзі на кладовищі Greyfriars Kirkyard при церкві Greyfriars Kirk в старій частині міста. Боббі, що пережив свого господаря на чотирнадцять років, провів решту років на його могилі, лише іноді відлучаючись в ресторан недалеко від кладовища, де його підгодовував власник, або для того, щоб перечекати морози у найближчих будинках.
У 1867, коли над Боббі, як над собакою без господаря, нависла загроза знищення, Лорд-мер Единбурга, сер Вільям Чемберс (також директор Шотландського Товариства Проти жорстокого поводження з тваринами), заплатив за поновлення ліцензії Боббі і взяв його під відповідальність муніципалітету. Боббі отримав нашийник з гравюрою з товстого латунного листа і написом «Грейфраерс Боббі від Лорд-мера, 1867, дозволено». Цей нашийник в даний час демонструється в музеї Huntly House, розташованому на Королівській Милі в Единбурзі.
Боббі помер в 1872 році і, оскільки не міг бути похований безпосередньо в межах кладовища Greyfriars Kirkyard, він був похований у воротах, недалеко від могили Джона Грея.
Cтатуя Грейфраерс Боббі, виконана у натуральну величину. Червоний гранітний камінь на могилі Боббі був встановлений Товариством Допомоги Собакам Шотландії й урочисто відкрито герцогом Глостерський Річард Віндзор 13 травня 1981. Напис на камені говорить: «Грейфраерс Боббі - помер 14 січня 1872 - вік 16 років - Нехай його вірність і відданість буде уроком нам усім."

D-Misha
17.11.2010, 19:12
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Поляpна ніч. Тyндpа. Північне сяяння. Їдуть наpти. В yпpяжці двоє чукчей. Hа наpтах сидять собаки, стpіляють із рушнниць, завивають та гавкають. Один чyкча говоpить іншому:
- Це була твоя ідея собакам горілки дати!

D-Misha
19.11.2010, 17:36
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Вірність... Хатіко (яп. ハチ公?) - Пес породи Акіта-іну, що є символом вірності і відданості в Японії. Хатіко з'явився на світ 10 листопада 1923 року в японській префектурі Акіта. Фермер вирішив подарувати цуценя професору Хідесабуро Уено, який працював в Токійському університеті. Професор дав цуценяті кличку Хатіко (восьмий).
Коли Хатіко підріс, він скрізь неодмінно слідував за своїм господарем. Той щоденно їхав у місто на роботу, тому пес спочатку проводжав його до входу на станцію Сібуя, а потім в 3 години дня знову повертався туди, щоб зустріти його.
21 травня 1925 у професора в університеті трапився інфаркт. Лікарі не змогли врятувати йому життя, і додому він уже не повернувся. Хатіко на той момент було вісімнадцять місяців. Того дня він так і не дочекався господаря, але став приходити на станцію щоденно, терпляче очікуючи його до пізнього вечора. Ночував він на ганку професорського будинку.
Незважаючи на те, що пса намагалися прилаштувати в будинку друзів і родичів професора, він незмінно продовжував повертатися на станцію. Місцеві торговці і залізничники прикормлювали Хатіко, захоплюючись його наполегливістю.
Пес став відомим на всю Японію в 1932 році після публікації в одній з найбільших газет Токіо статті «Відданий старий пес чекає повернення свого господаря, який помер сім років тому». Історія підкорила серця японців, і на станцію Сібуя стали приїжджати цікаві з метою подивитися на пса.
Мертвого Хатіко знайшли на вулиці, неподалік від станції. Після його смерті, через широкого резонансу, в країні був оголошений день жалоби.

D-Misha
19.11.2010, 17:42
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Вся сім'я сидить і обідає. Мати говорить сину:
- Сергійку, віддай кістку татові, ти же не собака.

D-Misha
20.11.2010, 20:39
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) "Коли я беру участь у дослідах, пов'язаних із загибеллю тварини, то відчуваю величезний жаль, що грубою і неосвідчений рукою ламаю невимовний художній організм, що є катом живої істоти", - писав академік в одному зі своїх праць.
"Іван Петрович Павлов першим в Росії виступив з ідеєю поставити пам'ятник собаці - як вірному соратникові і помічнику вчених, - розповідає директор Будинку-музею Павлова Наталія Загріна. - Російські чиновники сприйняли ідею в багнети. Говорили:" Пам'ятник собаці? Та де це видано! "
Коли Іван Петрович ходив по інстанціях з проханням з приводу пристрою пам'ятника, про це дізналися західні вчені. І сказали, що дадуть грошей для того, щоб поставити такий пам'ятник у Франції або Німеччині. Павлов відмовився. Він вважав, що такий пам'ятник має стояти тільки в Росії і тільки в Петербурзі. Тому що, незважаючи на важкі часи - наслідки голоду, розрухи та червоного терору, саме Петербург вважався в ті роки одним з центрів світової науки.
У підсумку клопоту академіка Павлова Петербург став першим у світі містом, де був встановлений пам'ятник безіменній собаці, яка внесла вклад в розвиток науки про людину. Це було в 1935 році. Пам'ятник з написом "Від вдячного людства" і до цього дня можна побачити на подвір'ї Інституту експериментальної медицини.

D-Misha
20.11.2010, 20:45
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Брежнєв, прикривши обличчя панамаю, лежить на чоловічому пляжі
санаторія Політбюро. Підійшов собака і лизнув йому гениталії. Не
змінюючи пози, Брежнєв реагує:
- ну, це вже занадто, товариші!

D-Misha
21.11.2010, 19:25
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) У Краснодарі - на розі вулиць Червона та Світу - урочисто відкрили пам'ятник закоханим собакам.
Поява такого незвичайного монумента стало можливим завдяки проекту з благоустрою Краснодара, ініціатором якого виступило міське управління архітектури. Новий проект передбачає створення невеликих паркових скульптур, що прикрасять зелені галявини, паркові зони, сквери, бульвари, новобудови крайового центру.
"Нам вдалося втілити в життя веселий, ексцентричний проект. Йшли ми до цього проекту рік», - сказав на відкритті пам'ятника скульптор Валерій Пчелин. За його словами, два закохані собаки - жителі «Собачкин столиці», як у своєму вірші назвав Краснодар Володимир Маяковський .
«Краснодар - місто для людей, а й собаки теж є його повноправними жителями. Ця «Собачкин столиця» - місто в місті ... До його жителям (собакам) можна ставитися як до тварин. Але вони схожі на нас, вони частина нас », - сказав Пчелин.
За його словами, пам'ятник закоханим собакам «зроблено на радість людям», щоб похмурий чоловік, побачивши його, розвеселився.
У свою чергу, головний архітектор Краснодару Олександр Кузнєцов відзначив, що унікальність пам'ятника собакам полягає й у тому, що він єдиний на території міста, який виконує бажання.
«Щоб бажання виповнилося, потрібно потерти собакам лапку», - сказав архітектор

D-Misha
21.11.2010, 19:32
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Зустрічаються після 23 лютого два пси, один весь перебинтований.
- Що щ тобою?
- Хазяїн побив.
- За що?!!
- Покусав я його: Уявляєш, нажрався гад і всі мої мадалі начепив.

RIZIK
21.11.2010, 21:38
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Мій чотитирилапий товариш .

D-Misha
25.11.2010, 20:04
Милі тварини будуть раді бачити вас у темі "Жива природа". Кішки, собаки, жирафи, черепахи, дельфіни, зебри, кенгуру, єноти і багато інших диких і домашніх тварин будуть гріти вас своїми хутряними поглядами - дарувати любов і відкривати добрі почуття.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
25.11.2010, 21:20
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Ця Муму встановлена в 1998 році на березі Ла-Маншу в місті Анфлер російським режисером Юрієм Гримовим.

D-Misha
27.11.2010, 18:52
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) У дворі психлікарні гуляє хворий, що волочить на мотузці консервну банку. До нього підходить лікар:
- Що ти робиш?
- А ви що, не бачите? Вигулюю собаку.
- Одягни йому намордник негайно!

D-Misha
27.11.2010, 18:53
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
28.11.2010, 18:09
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Найдивніші тварини на Землі...

Важко повірити, але поряд із нами на нашій планеті живуть тварини, які здатні здивувати будь кого своєю зовнішністю. Навіть важко уявити на що здатна природа!

Ай-ай, або мадагаскарська руконіжка (Daubentonia madagascariensis) — найкрупніший Представник нічних приматів. Єдиний вид з сімейства руконожкових приматів. Одна з найрідкісніших тварин планети (на 2005р. — декілька десятків особин, занесений в Червону книгу). Має буре забарвлення в білу цятку і великий пухнастий хвіст. Порівняно недавно виявлений на півночі Мадагаскару.

D-Misha
01.12.2010, 01:50
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Сидять у засаді прикордонник зі своїм собакою Косяком
Раптом в кущах шорох.
- Косяк! Фас!
- Облом... я краще побрешу...

D-Misha
01.12.2010, 11:38
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Найдивніші тварини на Землі...

Риба-крапля "Blobfish" - (Psychrolutes marcidus) - мешкає у водах біля берегів Австралії і Тасманії. Про цю унікальну тварину мало що відомо, оскільки мешкає вона на глибині від 600м до 1200 м, де вже досить високий тиск, а так само дуже холодно і темно. Зовні тіло риби - краплі нагадує желеподібну масу, з відсутністю м'язової тканини, ідеально пристосоване до такої глибини. Очі, великі ніс - частково схожий на людський. Тіло риби, оскільки воно достатнє легке, дозволяє їй плавати набагато вище за морське дно, не витрачаючи при цьому енергії на плавання, але, не дивлячись на це вона тримається недалеко від дна. Що ж до живлення, то в цьому риба-крапля теж не докладає особливих зусиль, вона харчується всім, що трапляється перед нею на шляху або відразу попаде до неї в рот (планктон наприклад), складно представити, що така істота була б здатна ще полювати. На даний момент ще погано вивчені її звички і поведінка, але прогрес не стоїть на місці, а цікавість не дрімає, мабуть, ми дізнаємося більше про це дивне створення природи. Загальний вигляд малює нам якогось фантастичного персонажа з казки, але, скільки ще загадок і таємниць зберігає в собі той же океан - куди ще не встигло добратися око людини.

D-Misha
01.12.2010, 21:58
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Жорстокість....

Австралійські ветеринари борються за життя дитинчати коали, яке підстрелили у Саншайн Кост. Маленьку самичку, якій дали ім'я Фродо, знайшли біля мертвого тіла її матері.

Лікарям вдалося впоратися із перфорацією шлунку та кишечника маляти. З тіла звірятка, яке має також травму черепа, витягли вже три дробини, всередині залишилося ще дванадцять.
Фахівці не полишають сподівань, що маленькій Фродо, яку збили з дерева пострілом, вдасться вижити, повідомляє The Daily Mail.

"Вона в критичному стані, але, якщо її вдасться стабілізувати, буде проведено наступну операцію", - повідомила ветеринар Амбер Джіллетт.

Наразі дитинча перебуває в лікарні для диких тварин, де їй переливають кров та вводять внутрішньовенно рідину, антибіотики та знеболювальне.

"Ми приголомшені такою жорстокістю до тварини й не можемо збагнути, чому комусь захотілося вистрелити в коалу, яка не становить жодної загрози", - сказала ветеринар.

Поліція Квінсленда проводить розслідування нападу на коалу. Ці тварини вважаються видом, що охороняється, з 1930-х років. Втім їхня кількість на території Австралії стрімко скорочується через полювання на їхнє хутро.

Якщо зловмисника буде знайдено, максимальне покарання, що може на нього чекати - це 225 тисяч доларів штрафу або два роки за ґратами.

D-Misha
01.12.2010, 22:11
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Один чоловік вигулює величезного собаку. До нього підходить інший і запитує:
- А у вашого собаки є генетичне дерево?
- А навіщо? Він користується будь-яким.

D-Misha
04.12.2010, 16:41
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Найдивніші тварини на Землі...

Імператорський тамарін (Saguinus Hoffmannsegg), широконос, мавп сімейства ігрункових. 10 видів, багато в Червоній книзі МСОП. Довжина тіла 18-31 см, хвоста 21-44 см. Різні види розрізняються по забарвленню і мірі покриття особи волоссям. В одних видів особа безволоса і чорна, тім'я густо покрите волоссям, в інших особа, тім'я, щоки і виски з довгим волоссям. Деякі види мають вуса і білу область довкола рота. Забарвлення м'якого густого волосся найрізноманітніше: біла, чорна, буро-жовта і ін. Передня і задня частини тіла зазвичай забарвлені в різні кольори. В звичайного тамаріна хутро і мордочка чорного кольору, в чубатого на голові довгий білий чубок. Живуть в лісах Панами, Південної Америки. Тримаються невеликими родинними групами. Здатні видавати всілякі гучні звуки. Виражають емоції мімікою і жестами. Всеїдні. Статевозрілість настає в 15 місяців. Вагітність триває близько 5 місяців. У неволі живуть до 15 років.

D-Misha
05.12.2010, 22:04
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) - Де ваш чоловік?
- Дома, як і завше, зі своїм чотириногим другом!
- Як, хіба у вас є собака?
- Це не собака, це диван!

D-Misha
06.12.2010, 20:21
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Найдивніші тварини на Землі...

Сакі (Pithecia) — мавпи з підродини Pitheciinae, сімейства широконосих (Рlatyrrhini). Довгий, але не чіпкий хвіст, повністю покритий волоссям. Довга шерсть утворює на голові шапку волосся, а на щоках і підборідді більш менш довгу бороду. Тригранні сильні ікла; нижні різці загострені на кінці і майже горизонтально нахилені вперед. Живуть в сухих лісах Південної Америки.

D-Misha
07.12.2010, 22:06
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Штірліц зпіймав собаку. Напоїв її бензином та відпустив.
Собака пробіг 50 метрів і впав.
- Мабуть, бензин закінчився - подумав Штірліц.

D-Misha
08.12.2010, 15:55
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Найдивніші тварини на Землі...

Тапіри (Tapirus) — великі травоїдні тварини із ряду непарнокопитних, трохи нагадують формою свиню, але мають короткий, пристосований для хапання хобот. Розміри тапірів відрізняються залежно від виду, але як правило, довжина тапіра близько двох метрів, висота в загривку близько метра, вага від 150 до 300 кг. Тривалість життя на волі складає близько 30 років, дитинча народжується завжди одне, вагітність триває близько 13 місяців. Новонароджені тапіри володіють захисним забарвленням, що складається з плям і смуг, і хоча це забарвлення здається однаковим, все ж в різних видів є деякі відмінності.

D-Misha
09.12.2010, 22:15
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) - Знаєш, мій собака став таким лінивим!
- Що ти кажеш! А що трапилось?
- Ну як же. Раніше, щоб погуляти, він приносив мені поводок,
а зараз - ключі від машини!

D-Misha
10.12.2010, 10:44
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Найдивніші тварини на Землі...

Міксини (Myxini), підклас хребетних класу круглоротих. Довжина тіла 45-70 см. Непарна ніздря розташована на кінці голови і сполучається з глоткою. Рот і ніздря обрамовані 6-8 м'ясистими вусиками. Зябрових мішків 5-15 пар; в одних Міксини - кожен мішок сполучається з глоткою і зовнішнім середовищем, в інших - вони відкриваються з кожного боку загальним отвором. Зябровий скелет складається з невеликого числа хрящових пластинок. Кровоносна система незамкнута, є основне серце і 3 додаткових. Очі затягнуті шкірою; світлочутливі клітки розташовуються також довкола клоаки.

D-Misha
11.12.2010, 04:04
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) У двір приватного будинку входить поштар. Раптом з-за рогу вискакує величезний дог. Поштар з переляку зупиняється.
Хазяйка дога: "Hе бійтеся, він у нас кастрований!!!"
Поштар: "Знаєте, мадам, я якось про інше подумав..."

D-Misha
12.12.2010, 20:44
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Найдивніші тварини на землі...

Зірконіс (Condylura cristata) — комахоїдний ссавець сімейства кротових. Відокремлений від інших кротових в особливу підродину (Condylurinae). Зовні зірконіс відрізняється від решти представників сімейства і від інших дрібних звірів лише йому властивою будовою рильця у вигляді розетки або зірки з 22 м'яких м'ясистих рухливих голих променів. По розмірах, лопатоподібних передніх кінцівках, густому бархатистому хутру (чорному або темно-коричневому) схожий на європейського крота. Хвіст відносно довгий (близько 8 см), покритий лусочками і рідким волоссям. Взимку і весною буває потовщення хвоста до діаметру олівця. Вушних раковин немає. Очі невеликі, але не приховані під шкірою. Зубів — 44, вони дрібні; ікла і передкорінні не примикають один до одного (розділені проміжками). Зустрічається лише в Південно-східній Канаді і на північному сході США.

D-Misha
13.12.2010, 01:09
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Собака на дачномій ділянці копає землю. Копає лопатою. Сусідський баpбос дивиться на неї здивовано. Собака повертається і печально говорить:
- А все почалося з того, що я, дура, навчилася приносити капці...

D-Misha
13.12.2010, 15:56
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) Найдивніші тварини на землі...
Носач (Nasalis larvatus) — вид приматів з підродини тонкотілих мавп у складі сімейства мавп. Поширений виключно на острові Борнео, де населяє прибережні регіони і долини. Ознакою носача, що найбільше впадає в очі, є його крупний ніс, схожий на огірок, який проте є лише у самців. Шерсть носачів на верхній стороні жовтувато-коричнева, на нижній стороні вона забарвлена в білий колір. Руки, ноги і хвіст сірого кольору, а безволосі частини тіла червоні. Розмір носачів досягає від 66 до 75 см, хвіст приблизно настільки ж довгий, як і тулуб. Вага самців вагається від 16 до 22 кг, - удвічі більш, ніж вага самок.

D-Misha
14.12.2010, 12:26
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Розмова двох бухгалтерів:
- Мій собака нагадує мені нашого податкового інспектора.
- ????
- Постійно щось риє, при цьому дивиться на мене розумними очима і нічого не може пояснити..

D-Misha
15.12.2010, 20:23
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Найдивніші тварини на землі...

Рожевий броненосець (Pink Fairy Armadillo). Це єдині сучасні ссавці, чиє тіло зверху покрите панциром, утвореним шкіряними окостенінням. Броненосці населяють степи, пустелі, савани і узлісся лісів Центральної і Південної Америки. Броненосці ведуть нічний спосіб життя, вдень ховаючись в норах. Більшість броненосців годуються комахами, включаючи мурашок і термітів, їх личинками і іншими безхребетними; можуть також поїдати падаль, дрібних хребетних і, зрідка, частини рослин.

D-Misha
16.12.2010, 14:30
Собаче життя....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
17.12.2010, 13:29
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Найдивніші тварини на Землі...

Аксолотль (Axolotl) — личинкова форма деяких видів амбістом, земноводного з сімейства амбістомових (Ambystomidae) загону хвостатих (Caudata). Особливість аксолотля полягає в тому, що він досягає статевозрілості і стає здібним до розмноження навіть не перетворившись на дорослу форму, не зазнавши метаморфоза. В цих личинок добре розвинена щитовидна залоза, але їх тканини зазвичай не реагують на її індукуючий метаморфоз гормон. Проте, якщо переселити аксолотля в сухіший і прохолодніший клімат або знизити рівень води при домашньому розведенні, він перетворюється на дорослу амбістому. Перетворення аксолотля на амбістому можна викликати також додаванням в їжу або ін'єкцією гормону тиреоїдину. Перетворення може статися протягом декількох тижнів, при цьому зникнуть зовнішні зябра аксолотля, зміниться забарвлення, форма тіла.

D-Misha
18.12.2010, 23:10
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Зустрічаються дві подруги-собаки. Розказують одна одній, що новенького. І ось одна іншій хвалиться:
- А я свого господаря видресирувала!
- Це як?
- А я лапу піднімаю, і він відразу мені шматочок м'яса дає.

D-Misha
19.12.2010, 20:37
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Найдивніші тварини на Землі...
Альпака — домашня парнокопитна тварина, яка пішла від вікуньї (вігонь). Розводять у високогірному поясі Південної Америки (Анди). Ріст альпак не перевищує одного метра, важать вони близько 70 кілограмів і володіють м'яким і довгим руном (з боків його довжина досягає 15-20 см.). Вони мешкають в Андах на висоті 3500-5000 метрів, на території Еквадору, південного Перу, північного Чилі і північної Болівії. Спочатку альпак помилково відносили до роду лам, проте в 2001 році класифікацію роду змінили з Lama pacos на Vicugna pacos, з'ясувавши, що предками альпак були вікуньі, а не гуанако, пращури всіх домашніх лам. Трудність точного визначення роду полягала в тому, що всі чотири представники сімейства верблюжих, таких, що зустрічаються в Південній Америці, можуть давати потомство в разі міжвидового схрещування, так що лише дослідження ДНК змогло дати точну відповідь про походження альпак. Варто відзначити, що лами і альпаки при схрещуванні дають потомство — хуарізо — не здібних до розмноження, але які володіють дуже м'яким характером і тому ідеально підходять на роль домашніх вихованців.

D-Misha
19.12.2010, 20:58
Собаче життя....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
20.12.2010, 23:49
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Найдивніші тварини на Землі...
Довгоп'яти (Tarsius) - рід приматів невеликих розмірів. Їх ріст становить від 9 до 16 см. Крім того у них є голий хвіст довжиною від 13 до 28 см. Вага варіює від 80 до 160 грамів. Їх вирізняють довгі задні кінцівки, велика голова, здатна повертатися майже на 360°, а також гарний слух. Пальці надзвичайно довгі, вуха круглі й голі. М'яка шерсть має коричневий або сіруватий відтінок. Однак найбільш помітною ознакою є великі очі діаметром до 16 мм. У проекції на людський ріст очі довгоп'ятів відповідають розміру яблука.

D-Misha
21.12.2010, 23:39
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Ребе Рабіновичу:
- Ви з глузду з"їхали! Навіщо ви притягнули до синагоги собаку?
- Ребе, це не простий собака, він же вміє співати!
Собака заспівав.
Ребе - захоплено:
- О, вайзмиpе, він так співає, що може бути кантором у нашій синагозі!
- Ребе, я їй кажу те ж саме. Та вона не хоче і слухати! Тільки дантистом!

D-Misha
23.12.2010, 19:06
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Найдивніші тварини на Землі...

Восьминоги Дамбо (Grіmpoteuthіs) - рід глибоководних восьминогів з Тасманового моря. Названий він на честь слоненяти Дамбо, персонажа однойменного мультфільму Уолта Діснея. Сталось це тому, що цей восьминіг має щось схоже на величезні вуха, які стирчать по обидві сторони того, що схоже на голову. Насправді це не вуха у восьминога, а плавці. І ростуть вони не на голові, а на головоподібному органі. Так що антропоморфічна аналогія в даному випадку недоречна. Тим не менш, все це виглядає в цілому яскраво, вражаюче, помітно. І виділяє Дамбо з натовпу інших восьминогів. Можливо, Дамбо був би більш відомим, але йому заважає прославитись відлюдницький спосіб життя. Адже живе він на екстремальних глибинах, в 3 000 - 4 000 метрів, до того ж він надзвичайно рідкісний. Люди дізналися про його існування зовсім недавно і ще не встигли вивчити в достатній мірі. Також слід зауважити, що побачити цю істоту в глибинах океану не так-то просто: не дивлячись на ім'я слона, восьминіг Дамбо слонячими розмірами не відрізняється. Розповідають, що величиною він з половину людської долоні. Відомо тільки, що він зазвичай ширяє над морським дном у пошуках їжі, що складається з хробаків, молюсків і всіляких рачків. І пересувається досить оригінально. У нього на тілі є спеціальні воронки, через які він вистрілює воду. Так і пливе. При цьому старанно допомагає собі "вухами", махаючи ними, як крилами. До речі, Дамбо може використовувати "реактивний двигун" і плавники разом або окремо. Тіло у восьминога желеподібне, форма його нагадує дзвін або розкриту парасольку. Тому, виявившись поза водою, він більше схожий на медузу з великими очима, ніж на головоногого молюска.

D-Misha
25.12.2010, 02:13
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Зек на зоні:
- Полюбляю собак і ненавиджу котів!
- А чому так? - запитують.
- А ось уявіть собі... Знайшов я, в натурі, віллу - пальчики оближеш. Вартового собаку місяць підгодовував! Прийшов нарешті на діло - він мене як рідного зустрів, всього облизав! Hу, я сигналізацію відключив, замочки відімкнув - жоден не звякнув. А в прихожій наступаю коту на хвіст.

D-Misha
26.12.2010, 16:09
Красиві фотографії дикої природи та її мешканців.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
28.12.2010, 22:36
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Найдивніші тварини на Землі...

Плащеносна ящірка (Chlamydosaurus kіngіі) - ящірка із родини агамових. В своєму роді є єдиним видом. Батьківщиною плащеносної ящірки є північний захід Австралії та південь Нової Гвінеї. Там вона живе в сухих лісах і лісостепах. Довжина плащеносної ящірки становить від 80 до 100 см, самиці значно менші за самців. Забарвлення від жовто-коричневого до чорно-коричневого. Вирізняється довгим хвостом, що становить дві третини довжини тіла плащеносної ящірки. Однак найбільш помітна особливість - велика коміроподібна шкірна складка, яка розташована навколо голови та прилягає до тіла. Складка містить численні кровоносні судини. При небезпеці ящірка відкриває пащу і відстовбурчує свій яскраво забарвлений комір, який підтримується подовженими щелепними кістками. На додаток стає на задні лапи, видає шиплячі звуки і б'є хвостом по землі. Таким чином їй вдається здаватися небезпечнішою і більшою, ніж вона є. Для посилення ефекту плащеносна ящірка стає при можливості на узвишшя.

D-Misha
01.01.2011, 19:48
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Грузин учить свого собаку службовим командам. Кидає палку i говорить собацi:
- Принеси, да!
Собака приносить палку. Грузин знову кидає палку:
- Принеси, да!
Собака знову приносить палку. Грузин знову кидає палку:
- Принеси, да!
Собака:
- Замучив, да!

D-Misha
03.01.2011, 19:35
Собаче життя....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
03.01.2011, 19:54
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Найдивніші тварини на Землі...

Ангорський кролик (Ankara tavşanı) - різновид кроликів, який розводять з декоративною метою та через їх довгу та м'яку шерсть з якої одержують так звану ангорську вовну - дуже м'яку на дотик вовняну тканину з характерним ніжним ворсом. Ангорський кролик є одним з найстаріших видів кроликів, яких розводили в Туреччині, що й дало назву цим тваринам по імені столиці - Анкари, яка раніше називалась Ангорою (як і ангорським козам та кішкам). У Європі ці тварини спершу з'явилися у Франції в середині XVIII століття, де швидко стали досить популярними, а до початку XIX століття ангорські кролики поширилися практично по всьому континенту. Найвідоміший білий кролик із червоними або синіми очами, але є також чорні, коричневі, сині й жовті кролики.

D-Misha
04.01.2011, 21:05
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
- Слухай, у тебе дружина так погарнішала!!!
- З чого ти взяв?
- Бачив її вчора з тобою в машині.
- Hіііі! Це я свого бульдога до ветеринара возив...

D-Misha
05.01.2011, 22:17
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Пам'ятник «Співчуття»присвячується гуманному відношенню до бездомних тварин. Встановлений у пам'ять дворнязі-Хлопчику, який жив на території метрополітену, але по-звірячому зарізаному на станції м. Менделеевска.

D-Misha
07.01.2011, 20:06
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Бродячі тварини. Проблема суспільства....

Маленька дівчинка, яка доглядала бездомного песика, не перестає плакати. Вона розгублено дивиться, як у тваринки поступово віднімає ніжки, а маленьке тільце б'ється в судомах. Дитина не може нічим допомогти цуценяті: воно отримало смертельну дозу отрути... Такі методи нерідко застосовують, вирішуючи проблему бездомних тварин. Проти них категорично виступають люди, які впевнені, що духовність суспільства зароджується саме у гуманному ставленні до тварин. Вони об'єднуються разом і стають на захист тих, хто просто безпорадний перед людським звірством.
Щодня ми стикаємося з дворнягами, що живуть у під`їздах, цуценятами на вулицях…Бездомні собаки та коти юрмляться біля дверей м’ясних магазинів, біля прилавків на ринках міста,на вокзалах,на смітниках,на подвір’ях добрих бабусь,які їх час від часу підгодовують на останні гроші з мізерної пенсії..
Це ті тварини,які набридли своїм власникам,загубилися або втекли від жорстокого ставлення на вулицю і тепер з дня у день шукають теплу домівку, догляд та любов господаря...
Закликаю вас,будьте відповідальними,адже кожна тварина – це найвірніший друг,давайте не будемо зраджувати друзів!
- Бездомні собаки насправді дуже добрі. Вони готові навіть відмовитися від їжі, яку ви їм даєте, лише б отримати трішечки ласки.......

D-Misha
08.01.2011, 17:38
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Ввечерi на вузькiй стежцi зустрiчаються два собачники. У одного великий породистий пес, у другого - щось низеньке, кривоноге, схоже на таксу. Чоловык з вiвчаркою зухвало говоpить:
- Мiй собака бiльший, тому ви маєте уступити нам дорогу.
Той заперечує:
- А мiй собака злiший. Споримо, що вiн з"їсть твого пса?
- Hy, споpимо!
Зтpавили собак, i кривоногий з"їв вiвчарку повнiстю. Приголомшений господар запитує:
- Слyхай, чоловiче, якої породи твiй собака?
- Та нiякої. Поки хвiст їй не вiдрубали, був крокодилом...

D-Misha
09.01.2011, 20:51
Собаче життя....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
09.01.2011, 22:35
Масова загибель птиці і риби на Планеті....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
У таких місцях вже відзначена масова загибель тваринного світу:

Бразилія: Сотні тон мервої риби біля берегів..

Канада:
10,000 птахів знайдені мертвими в Манітобі..
Мертві птахи і риби знайдені в річці St. Clair River, Ontario.
Річка Goldstream River, в парку Goldstream Provincial, Victoria дивним чином забарвилася в яскраво зелений колір...

Чілі:
Тисячі птахів падають з неба в багатьох місцях Південної Америки...

Китай:
Орли та інші птахи замерво падають на землю...

Гаїті:
Заборонено рибальство через масові загибелі риб. Страшна епідемія холери...

Італія:
Масова загибель птахів в Італії...

Японія:
Знайдено десятки мертвих птахів...

Нова Зеландія:
Не тільки птахи, але масова загибель морських ссавців, пінгвінів...

Філіппіни:
Голодне населення збирає і їсть мертвих птахів...

Південна Корея:
Знайдені мертві качки, інфікованих пташиним грипом...

Південна Африка:
Масова загибель птахів близько Кейп...

Швеція:
50 птахів знайдено мертвими. Сотні птахів найдені мертвими на дорогах....
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
11.01.2011, 13:59
Найдивніші тварини на Землі...


[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Нарвал (Monodon monoceros) - ссавець родини дельфінових. Поширений в арктичних водах. Рідкісний. У самців у верхній щелепі розвивається спрямований вперед бивень, звідки й інша назва - єдиноріг. Довжина тіла дорослого нарвала 3,5-4,5 м, немовляти близько 1,5 м. Маса самців досягає 1,5 т, з них приблизно третину ваги становить жир; самиці важать близько 900 кг. Голова кругла, з нависаючим лобовим бугром; спинного плавця немає. Рот маленький, розташований знизу. Верхніх зубів лише два, з них лівий розвивається в самців у бивень довжиною до 2-3 м і вагою до 10 кг, закручений лівосторонньою спіраллю. Правий бивень у самців й обидва бивні в самиць сховані в яснах і розвиваються рідко, приблизно в одному випадку з 500. Відламані бивні не відростають, однак зубний канал такого бивня закривається кістковою пломбою. Бивні нарвалів характеризуються високою міцністю й гнучкістю; їхні кінці можуть згинатись на 31 см у будь-якому напрямку, не ламаючись. Призначення бивня нарвалів дотепер точно невідоме, але, вочевидь, він не використовується як зброя чи для пробивання кірки льоду. Вважають, що він необхідний при шлюбних іграх для приваблення самиць. Існує також версія, що бивні необхідні самцям під час шлюбних турнірів, - було помічено, що нарвали іноді труться бивнями. Однак в 2005 р. було висунуте припущення, що бивень нарвала є чутливим органом. Під електронним мікроскопом було виявлено, що бивень пронизаний мільйонами крихітних трубок, що містять нервові закінчення. Ймовірно, бивень дозволяє нарвалу відчувати зміну тиску, температури й відносної концентрації завислих у воді речовин. Схрещуючи бивні, нарвали, очевидно, очищають їх від наростів.

D-Misha
13.01.2011, 12:51
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Стаpий англійський анекдот.
Один англієць вирішив відпочити в готелі, але оскільки завжди брав з собою улюбленого пса, написав адміністрації готеля листа із запитанням, чи дозволено в номері тримати собаку.
Відповідь з готелю була такою:
"Сер! В нашій пpактиці ще не було жодного випадку, щоб собака пpопалила цигаркою білизну, забрала із собою з номера рушники, залила вином шпалери або поїхала, не заплативши. Тому ми із задоволенням приймемо вашого пса! Яккщо він за вас поручиться, то готові разом з ним розмістити і вас.

D-Misha
14.01.2011, 19:01
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

У Саудівській Аравії заарештували птаха "за шпигунство"

У Саудівській Аравії заарештували шуліку за підозрою у шпигунстві на користь "Мосада".

Птаха виявили у сільській місцевості з радіопередавачем і браслетом на лапі з написом "Тель-Авівський університет", повідомляє The Daily Mail з посиланням на ізраїльські та саудівські ЗМІ.

"Хоча ці атрибути свідчать про те, що птах з довгострокового науково-дослідного проекту щодо моделей міграції, місцеві жителі та журналісти заявили саудівській газеті Al-Weeam, що це схоже на "сіоністську змову", - йдеться у статті.

Обвинувачення поширилися і на арабомовних сайтах та форумах, на яких стверджувалося, що "сіоністи" дресирують цих птахів для шпигунства.

D-Misha
17.01.2011, 22:42
Собаки на війні ....
Все-таки головне собаче призначення на землі — бути вірним другом людини. Давня, вікова дружба пов'язує людину і собаку. Почуття їх взаємні.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Вони теж боролися за Перемогу. Підривали ворожі танки, ходили в розвідку, виявляли лазутчиків, були зв'язківцями, санітарами, розшукували фугаси і міни. За бойові подвиги їх вожаті отримували ордени, медалі та звання. А ті, хто, підкоряючись рефлексу, ліз у саме пекло, в кращому випадку - шматок цукру або кусень черствого хліба ...
Навіть за героїчними собаками не оголошують хвилину мовчання. Але вони заслуговують на те, щоб і про них згадували. Як про бойових друзів.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])Товариш мій кудлатий, ще не раз, країни станеш ти солдатом І вірним другом мені.......

D-Misha
20.01.2011, 19:45
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Підходить чоловік до воріт свого сусіда і стукає. Стукає, стукає, але ніхто не відповідає. Стукає сильніше. До брами підходить собака і каже:
- Чоловіче, не стукай, нікого вдома немає.
Чоловік відразу втрачає свідомість. Після того прийшов до тями, дивиться на собаку і говорить:
- Ти чого, собако, гавкати не вмієш?
Собака відповідає:
- Вмію, але не хотіла тебе лякати.

D-Misha
22.01.2011, 00:38
Найдивніші тварини на Землі...
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])


Карликова ігрунка (Cebuella pygmaea) - вид приматів з родини ігрункових. Є одним з найменших представників усього ряду приматів. Карликові ігрунки змагаються з карликовими мишачими лемурами за звання найменшого примата світу. Їх величина становить лише від 11 до 15 см, не зважаючи на хвіст, який має довжину від 17 до 22 см. Вага карликових ігрунок - від 100 до 150 г. Шерсть густа й довга, забарвлена на верхній стороні в золотаво-бурий колір. Нижня сторона біла або жовтогаряча. Довгі пучки волосся на голові й грудях створюють щось схоже на гриву. Карликові ігрунки живуть у басейні Амазонки, у південній Колумбії, Еквадорі, Перу й на півночі Болівії.

D-Misha
22.01.2011, 16:06
Смішні і забавні тварини....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
22.01.2011, 16:37
Собача вірність....

Псина нічим не зміряна покірність,
Надійніша зі всіх - собача вірність..
Тож унісоном власних терцій:
Почуйте стукіт в вірнім серці,
Хоч скарбом золотих сестерцій-
Їхня любов до Вас не осліпляє,
Та більшої Господь не посилає,
Чим в найніжнішій цій химерці.........

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
23.01.2011, 21:43
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

- Ранiше наш собака займав перше мiсце в серцi моєї дружини. Тепер це мiсце зайняв я!
- i як же тобi це вдалося?
- Розумiєш, пес настiльки разбалувався, що не їсть того, що готує дружина, а я їм!

D-Misha
24.01.2011, 21:20
У це важко повірити, але білий ведмідь тільки і мав потребу в тім, щоб обійняти кого - небудь!

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
25.01.2011, 15:54
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Забрався злодій до квартири. Крадеться, крадеться, пройшов до кiмнати, включає свiтло i бачить - сидить величезний такий пес сенбернар i дивиться на нього кривавими очима, тихенько так порикуючи... Злодій починає поволi задкувати. Тут зверху (зi шкафу - там папуга сидiв) гучний такий голос:
- Гей, чоловiче, що, грабувати прийшов?
- Тихше, тихше....
- - Гей, чоловiче, що, грабувати прийшов?
- Тихше! що, слiв iнших не знаєш?
- Авжеже знаю... ФАС-с!
------------------------------------------------------------------------------------
Бiля пивнушки сидять два собаки.
- А що ми будемо робити, якщо нашi господарi нас переплутають?
- Яка рiзниця - завтра все одно тут зустрiнемося.

D-Misha
25.01.2011, 22:44
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Собака врятувала від смерті новонароджену дівчинку!

Собака врятувала від смерті новонароджену дитину в аргентинському місті Абасто. За словами представника поліції, вранці в поліцію подзвонив власник тварини і повідомив, що собака виявила на вулиці покинуту дитину і, рухома материнським інстинктом, принесла її в будинок, де знаходилися цуценята. Знайдена дівчинка народилася за кілька годин до виявлення. Вона була повністю роздягнена і могла померти від переохолодження. Поліцейські негайно доставили новонароджену в госпіталь, де лікарі обстежили дитину і переконалися, що її життя поза небезпекою.

D-Misha
26.01.2011, 16:23
Підбірка звіриних історій з гарним кінцем....

Всі тварини були підібрані з вулиці, взяті з "усипалок"у ветлікарні, з віваріїв і притулків. . Добре, що на світі ще є люди, які допомагають таким, немов списаним з життя, тваринам.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) [Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Бездомний песик з тяжким демодекозом,
якого вилікували і віддали в добрі руки...

D-Misha
26.01.2011, 23:55
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Гість:
- Пробачте, але ваш собака увесь час на мене дивиться.
Хазяйка:
- Не звертайте уваги. Вiн завжди так робить, коли хтось їсть з його тарiлки.

D-Misha
27.01.2011, 12:56
Найдивніші тварини на Землі...

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Малопандові (Aіlurіdae) - родина ряду хижі, надродини куницеподібні. Включає один рід, один існуючий вид - червона панда (Aіlurus fulgens) і його вимерлих родичів. Єдиний представник несе ознаки відразу ряду родин (єнотових, куницеподібних, ведмежих), по ряду параметрів схожий на собачих (лисиці). Найбільш ймовірно, що цей вид є прямим і практично незмінним варіантом первинної недиференційованої форми - предка ряду морфологічних груп (куницеподібних і собачих). Поводження в природі вивчено мало. Утримується в ряді зоопарків світу, однак всі тварини в неволі мають явну абберативну дисфункцію поведінки, виражену в зниженні активності й агресивності. Вивчення цих тварин у природному середовищі перебування могло б принести більшу користь сучасній науці, дозволивши уточнити механізм эко-эволюційного поділу (на прикладі єнотових і ведмежих). На жаль, вони фактично перебувають на грані вимирання, головним чином, через скорочення природного ареалу й винищування людиною.

D-Misha
28.01.2011, 00:19
Смішні і забавні тварини....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
28.01.2011, 15:04
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Все бігає, шукає кусок хліба....
Яніка Терещенко..

Все бігає, шукає кусок хліба,
З надією до людей в очі заглядає?
Коли він їв – хоча б для виду –
Ніхто його, скитальця, не питає.

Хто зпересердя копняка піддасть,
Хто невблаганно покриває матом.
І тільки бабця булочку віддасть,
Яку їй теж немає де узяти.

Йому так жадібно пити з калюжі,
І спати на асфальті де прийдеться.
А нашим homosapiens-ам дужим,
Ніяк з прогресами не йметься.

Природу знівечили так безбожно,
Останніх її видів не цінують.
Дивлюся в очі пса – стає тривожно,
За що з блохастого кепкують?

За те, що переїхала машина?
За те, що на смітник хазяїн кинув?
Опам’ятайся, адже ти - Людина!
Чому ти повертаєшся в тварину?

Ці очі не благають і не просять,
Вони назовні душу вивертають.
І статусу «Людини» не підносять,
Тому їх так старанно обминають!

D-Misha
29.01.2011, 12:56
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Жiнка жалiється ветеринару на свого пса.
- Вiн домогається мене цiлими днями.... що менi робити?
- Ну, що ж... Ми зробимо йому операцiю i вiн перестане вам надокучувати.
- Боже, як це жахливо! Скажiть, лiкарю, а не можно йому просто пiдрiзати кiгтi i прибрати неприємний запах з роту?

D-Misha
29.01.2011, 23:39
Підбірка звіриних історій з гарним кінцем....

Всі тварини були підібрані з вулиці, взяті з "усипалок"у ветлікарні, з віваріїв і притулків. . Добре, що на світі ще є люди, які допомагають таким, немов списаним з життя, тваринам.

Пес Хвостик з демодекозом підібраний з вулиці в мороз....
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Хвостика вилікували (неймовірне оновлення!)
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
30.01.2011, 13:38
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Найдивніші тварини на Землі...

Китоголов або королівська чапля (Balaenіceps rex) - птах із ряду лелекоподібних, єдиний представник родини китоголових. Дуже великий птах, його висота в середньому становить 1,2 м, розмах крил 2,3 м, а вага 4-7 кг. Живе в тропічних болотах Східної Африки, де водяться дводишні риби протоптери - його головний корм. Схожий на дерев'яний черевик дзьоб робить китоголова майстром рибальства. На жаль, той самий дзьоб заважає птахові добувати будь-яку іншу їжу, і, якщо зі звичними кормами стає туго, йому грозить голодна смерть. Зустрічається у республіках Центральної Африки від Південного Судану до Західної Ефіопії - Заїр, Уганда, Кенія, Танзанія і Замбія. Китоголовів бачили також у Ботсвані. Ареал китоголова досить великий, однак окремі популяції дуже малі й розрізнені. Китоголов добре пристосований до життя на болотах, тому що його довгі ноги із широко розставленими пальцями дозволяють йому легко пересуватися по топкому ґрунті. Китоголов може годинами нерухомо стояти на мілководді. Птах найбільш активний на світанку, однак нерідко він полює й удень.

D-Misha
30.01.2011, 15:18
Смішні і забавні тварини....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
30.01.2011, 16:17
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Очки чорні й чорний ніс,
Й білі малі вуха!
І не видно чомусь хвіст,
Чи кусає муха?

Хочеться поцілувать,
Цю гарненьку псинку!
Приголубить і обнять,
І погладить спинку!

D-Misha
31.01.2011, 22:31
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

- Заберіть свого собаку! По менi вже блохи повзають!
- Шарику! Вiдiйди вiд дядька, у нього блохи.

D-Misha
01.02.2011, 15:33
ГОСПОДАР ЗАЛИШИВ ПСА У БУДИНКУ БЕЗ ЇЖІ І ВОДИ....

Господар залишив пса в будинку без їжі і води. Зголоднівши, ротвейлер почав шукати будь-які можливі способи, щоб вибратися з будинку. Всі вікна та двері були закриті, тому пес спробував вибратися через єдино можливий шлях до свободи - діру в стіні
У ході запеклої спроби втечі з ув'язнення голодний пес застряг у щілині стіни. Намагався вибратися з ув'язнення і застряг в отворі стіни ротвейлер дивився благальними очима на пожежних, які приїхали врятувати нещасну тварину.
Спецслужбу викликали сусіди, які помітили голову собаки, що стирчить прямо зі стіни.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

24-річного господаря собаки, який залишив пса напризволяще і поїхав на вихідні розважатися, притягнуто до адміністративної відповідальності. Суд призначив йому штраф, а також 100 годин неоплачуваних соціальних робіт. Представники влади вважають, що таке суворе покарання піде на користь тваринам, чиї господарі деколи неуважно та безвідповідально ставляться до утримання своїх вихованців.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
02.02.2011, 14:40
Смішні і забавні тварини....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
03.02.2011, 12:31
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Собаки можуть бути розумніші, ніж ви думаєте....

Цей собака (бордер-коллі) знає більше тисячі слів. Два психологи займалися з нею більше трьох років, навчаючи розпізнаванню предметів. Всі експерименти проходили у відсутності господарів.

По-перше собака запам'ятала 1022 предмета. Їх розкладали перед нею групами по 20 предметів і називали. Собака вибирала потрібний. Було зроблено більше 50 дослідів, поки собака не вибрала всі 1022. Тестування тривало кілька годин. Жодного разу собака не зробила більше 2 помилок. Причому з моменту навчання пройшло більше двох років....
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Orton
03.02.2011, 21:06
Веселі тварини:o

Orton
03.02.2011, 23:04
Ось іще тварини:D

D-Misha
04.02.2011, 14:05
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

- У мене вдома нещастя - собака укусив дружину.
- Ну, i як дружина?
- Вона-то нiчого, а от собака здох.

D-Misha
05.02.2011, 13:35
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Собака замінила матір кошенятам...

Писк голодних кошенят торкнувся серця собаки, яка також нещодавно народила цуценят, і вона почала годувати їх своїм молоком.

Власник цих тварин, ЦАД з китайського міста Янгмен, сказав з цього приводу наступне: «Кішка і собака прожили у мене разом більше 10 років і були дуже дружні, але я вперше бачу, щоб кошенята годувалися молоком собаки. Цим кошенятам дуже пощастило, і мені здається, що вони дуже задоволені своєю новою годувальницею. Собака піклується про них не гірше рідної матері ».

D-Misha
06.02.2011, 04:15
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

ВЧЕНІ ВРЯТУВАЛИ дворняжку з крижини.....

Не тільки собака друг людини, але і людина їй не ворог. У цьому змогла переконатися дворняжка в Польщі.

Її віднесло на крижині на 20 кілометрів від берега. Температура повітря при цьому була близько 15 градусів нижче нуля.

У крижаних водах тварину помітили польські вчені. Спочатку вони подумали, що це морський котик, але придивившись зрозуміли, що це звичайна собака. До того часу пес залишився майже без сил, втягнути його на шлюпку виявилося досить складно. Але в результаті все закінчилося добре. Дворнягу обігріли, нагодували і доставили на берег, повідомляють "Вести.ру".

D-Misha
06.02.2011, 15:22
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

БДЖІЛ ГОТУЮТЬ стати таємним агентом СПЕЦСЛУЖБ....

Ще з кінця дев'яностих років у Пентагоні звучить дивне дзижчання, що не припиняється з кожним днем. Можна подумати, що кращі американські розуми шукають способи підвищити обсяги виробництва меду, але мета вчених куди ексцентрична: створити систему бджолиних агентів, які відшукують вибухові, а в перспективі - і наркотичні речовини.
Триває ця історія досить довго. У сумі з іншими дослідженнями в подібних сферах Пентагон за чотири роки витратив близько $ 25 мільйонів. На міни, як тоді, так і зараз, натягують самих звичайних бджіл - ефективність детекції ними вибухівки наближається до 99%.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
07.02.2011, 00:25
ЩАСЛИВИЙ ВИПАДОК...

Цей випадок відбувся в Англії, собака провалилася під лід, господиня кинулася рятувати вихованця і сама попала в воду, на щастя, що проходив повз чоловік врятував їх обох.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

VADYA777
07.02.2011, 00:58
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Слухняні собаки живуть довше.....

Бішон-фризСобаки тих порід, які традиційно вважаються слухняними, живуть довше за своїх родичів, що не відрізняються поступливістю. До такого висновку прийшли фахівці, що опублікували свою роботу в журналі The American Naturalist. Коротко зміст дослідження наводить New Scientist.

Вчені аналізували статистичні дані за тривалістю життя для різних порід (у своїй роботі вони частково використовували інформацію, надану страховими компаніями). Вони з'ясували, що чемпіонами з довгожительства серед собак є німецькі вівчарки, пуделі і бішон фриз - представники найбільш слухняних собак, які і легко піддаються дресируванню. Вперті шпіци і біглі, навпаки, часто вмирають з різних причин в молодому віці. Причини такої залежності на даний момент дослідникам незрозумілі.

Вважається, що собаки були приручені людиною близько 10-15 тисяч років тому. До теперішнього часу учені не можуть визначити, де саме це відбулося. Нещодавно з'явилася робота, автори якої доводять, що батьківщиною собак є Близький Схід. Однак незадовго до її появи вийшла стаття іншого колективу авторів, в якій наводилися аргументи на користь того, що собаки з'явилися в Китаї.

D-Misha
07.02.2011, 16:23
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Проводивши до дверей свого хазяїна, собака звертається до папуги та кота:
- Так-с! Цей козел змився, тепер я за хазяїна! Зрозумiло?
-------------------------------------------------------------------------------------------
Пiдiйшов п"яний до свого двору, а собака почав на нього брехати.
- Hе гавкай, - просить хазяїн. - Прошу тебе як людину! Мовчи, поки хоч в дiм зайду, а то вибiжить дружина, ти ж її знаєш, зажене мене в твою будку. Де ти, бiдний , спати будешь?

D-Misha
08.02.2011, 18:59
Фантастичні тварини....


[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] pg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
10.02.2011, 15:29
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Кіт-гігант з Полтави обожнює дині і вміє гавкати....

П'ятирічний Рижик важить десять кілограмів, але його господиня запевняє, що це не від обжорливості - у нього в роду всі такі здоровані.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
11.02.2011, 14:01
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Є ТАКИЙ ПАМ'ЯТНИК....
(Війна давно закінчилася, але до цих пір не всі її страшні сторінки розкриті.)

У цьому бою загинули всі 500 прикордонників, жоден з них не здався в полон. І врятовані собаки, за словами очевидців, до кінця залишилися відданими своїм провідникам. Кожна з них вляглася біля свого господаря і нікого не підпускала до нього. А ті з них, кого не підстрелили німці, відмовлялися від їжі і померли від голоду.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
12.02.2011, 13:02
Чудеса тваринного світу......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

RIZIK
12.02.2011, 14:26
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Пес герой рятує збитого машиною товариша .

D-Misha
12.02.2011, 21:05
Собаки, які змінили світ.....

Собака - давній і вірний друг людини, але генетики стверджують, що колись ці чотириногі створіння були дикими вовками. Як же вони перетворилися на собак? Жоден інший вид ссавців не може похвалитися і чвертю того розмаїття розмірів та форм, яке притаманне домашнім собакам.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
13.02.2011, 14:30
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Пощастило індійській дворнязі...

В екзотичних країнах від псування позбавляються по-різному. Десь носять амулети, десь об'їдаються часником, а в інших місцях звертаються до чаклунів.

Для того, щоб зняти порчу, якої, на їхню думку, зазнала семирічна дочка, якісь багатодітні батьки з міста Дханабад на сході Індії вирішили видати дівчинку за ... бродячого собаку.

Справа в тому, що верхні зуби у малятка прорізалися раніше, ніж нижні.

Адже, за місцевими повір'ями, більш поганого знамення не знайти! Порятунок, знову-таки за місцевими повір'ями, одне: ритуальне весілля з собакою.

За словами батька «нареченої», через деякий час вона безперешкодно зможе вийти заміж за людину.

На «весіллі» дівчинки і пса, ім'я якого нікого не цікавило, друзі і родичі гуляли три дні. Дворнягу, правда, потім прогнали, - але наїстися вона встигла ...

D-Misha
14.02.2011, 01:46
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Идуть вулицею два двортер"єра. Назустрiч їм - болонка.
Один:
- Ти диви, яка краля!!!
Другий:
- Гм, це ще що, ти б бачив її мокрою!!!

RIZIK
15.02.2011, 07:48
Найрозумніші собаки (топ5)
Собаки - це дійсно наші друзі, які здатні не лише заглядати в наші очі і увесь час махати хвостом, але і постійно працювати, розважати і навіть розділяти як радість, так і горе. Відколи ми з собаками подружилися, людина вивела велику кількість різних порід - від найменших, на зразок чіхуахуа, до найвеличезніших, якими вважаються вовкодави і інші схожі породи. Давайте подивимося, які собаки насправді вважаються найрозумнішими.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

5 місце в списку найрозумніших собак займає Доберман пінчер(Doberman Pinscher). Майже усі вважають собак цієї породи безглуздими. Але це не так - просто їх треба тренувати, інакше вийде просто некерований пес, який зробить усе, що захоче. Якщо ж правильно тренувати і виховувати собак цієї породи, то вони, виявляється, досить розумні і слухняні. З'явилися ці собаки в 1800 році, коли виникла необхідність в породі, яка зможе і захистити, і напасть.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] 014.radikal.ru/i328/1102/db/1f351b12ed47.jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Третє місце за породою Німецька вівчарка(German Shepherd). Про німецьких вівчарок особливо говорити нічого - усе і так ясно. Представники цієї чудової породи завжди знімалися у багатьох фільмах, і навіть в деяких грали головну роль. Ці собаки дуже здатні, їх можна використати майже скрізь: і в якості охоронця, цей пес і розумний, і хороший в ролі поліцейського. Чомусь ця порода стала менш популярною, і замість них стали вживати представників рідкісних порід.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Друге місце - Пудель(Poodle). Здивовані? Це дуже розумні собаки, і здатні не лише на те, щоб тільки скакати в цирку, показуючи трюки. Загалом, пуделі служили як і рятувальниками, так і спостерігачами. Вони відмінно плавають і можуть врятувати тонучу дитину. Звичайно, пуделів величезна кількість - є пуделі різних розмірів. Є навіть мисливські, для спільного полювання на дичину. Більші представники можуть бути ідеальними захисниками, так що не варто ставитися зневажливо до цієї породи
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
На першому місці виявилася Бордер-коллі(Border Collie). Кінологи всього світу говорять, що ця порода найрозумніша. Ці собаки далеко не нероби, вони просто обожнюють працю. Про них говорять, що вони просто створені працювати. Ці собаки обожнюють дітей, люблять тренування, колосально віддані своїм хазяям, можуть використовуватися майже скрізь - і в якості собак-охоронців, і справляються з роллю няні, і просто як розумний собака для компанії.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
16.02.2011, 15:49
Дитинча білого ведмедя...

Вперше минулого тижня біла ведмедиця-мама, на прізвисько Малік, вмовила свого тримісячного дитинчата вийти з їх затишного лігва на невелику прогулянку.....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
17.02.2011, 13:52
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Підбірка звіриних історій з гарним кінцем....



[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]) [Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Джулі збила машина, також виявили в лапі кулю- яку вилікували і знайшли їй господарів....

D-Misha
18.02.2011, 17:56
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Тварини, яких вже не зустрінеш....

"Золота" жаба (Bufo periglenes) (1989)

"Золота" жаба далеко не єдиний вид живих організмів, який зник за останні 40 років. Тим не менше, зникнення цього земноводного можна вважати найбільш помітним за останні десятиліття. "Золота" жаба жила у високогір'ях Коста-Ріки, але кліматичні зміни та грибкові інфекції шкіри знищили цей вид ще в 1989 році.

D-Misha
19.02.2011, 14:14
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Розмовляють два мисливськi собаки:
- Вчоpа iдемо з господарем лiсом, раптом з-за кущiв як вискочить ведмедь! А хазяїн, як назло, патpони забув. Hy я як кинусь на нього. як закричу!
- Який ти смiливий, кинувся на звiра!
- Та на якого звipаi! Я на хазяїна кинувся, обiйняв його лапами та як закpичy: "Бiжимо, пpидypку!!!"

D-Misha
20.02.2011, 14:38
Випадкові фото.....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Хамелеон захоплює язиком здобич.......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Бризкун збиває цівкою води комаху і стрибає їй назустріч.......

D-Misha
21.02.2011, 15:06
Собаки і компютери.....

Настала черга показати всю свою любов до комп'ютерів і нашим чотириногим помічникам - собакам. Про любов кішок до високих технологій ми вже чули, залишилося порівняти чи є різниця в цій технолюбові.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
22.02.2011, 20:30
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Господар урятував цуценя штучним диханням.....

— Біг щодуху. Ще хвилина — і Натті пішов би на дно, — розповідає ірландець 42-річний Джон Ґрін. — Песик не дихав, коли витяг його із води. Був синій, холодний. Узагалі не думав, що роблю. Ніс собаці затиснув двома пальцями, розняв щелепи і почав робити штучне дихання. За мить цуцик ожив.

Випадок стався на сході Ірландії, у графстві Віклоу.

16 лютого опівдні Джон почув, як у садку закудкудакали кури. Визирнув у вікно. Побачив, що його 8-місячний улюбленець породи джек-рассел-тер’єр тоне в басейні.

Ґрін вибіг із дому, стрибнув у воду. Цуценя ожило після масажу серця і штучного дихання.

— Щомиті прикладав вухо до його грудей. За кілька секунд почув, як серце почало тихенько битися, — розказує ірландець.

Поніс Натті у дім. Узяв у ванній великого махрового рушника, замотав у нього цуцика. Набрав у пластикову пляшку гарячої води і приклав до собаки.

— Він аж посинів. Тільки так я міг відігріти улюбленця, — пояснює.

Потім Джон переодягнувся у сухе, сів в автівку і повіз Натті до ветеринара.

Зараз пес цілком здоровий.

— Бігає, як і раніше. Часто гавкає на курей. Але басейн оминає десятою дорогою.

Джон згадує, що бачив 10-річним, як батько врятував кількох цуценят спринтер-спанієля. Їх покинула сука. Приніс їх додому холодних. Песики майже не дихали. Відігрів у домашній пічці для гриля.

D-Misha
24.02.2011, 04:26
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Пляжі для собак...

Лише в деяких країнах є пляжі, на які вхід з тваринами дозволений, хоча поступово, з метою залучення туристів, список їх розширюється.

Ось і влада Кіпру пообіцяла відкрити з травня цього року пляжі, відпочивати на яких зможуть не тільки люди, а й собаки.

Навіть місцеві «зелені» погодилися з тим, що чотириногі друзі людини теж мають право на купання.

У Бразилії домагаються аналогічного дозволу для мавп.

Ті поки що не виявили особливого бажання пірнати в блакитні води Атлантичного океану. Може бути ще передумають?

D-Misha
24.02.2011, 19:32
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Сніжний барс - розкішний дикий кіт....

Сніговий барс (Uncia uncia або Panthera uncia) або Ірбіс - ссавець з сімейства котячих, що мешкає в гірських масивах Центральної Азії. Незважаючи на зовнішню схожість з леопардом, спорідненість між ним і сніговим барсом не дуже близька, до того ж величина ірбіса помітно менша. Раніше сніжного барса відносили до роду Uncia, однак після результатів генетичних досліджень було вирішено віднести його до Panthera.

Щодо зовнішнього вигляду, то перше, що кидається в очі – помітно довгий хвіст. Довжина тіла від голови до хвоста 103-130 см, самого хвоста 80-105 см. Таким чином, хвіст снігового барса пропорційно довший, ніж у будь-якого іншого представника сімейства котячих. Характерне забарвлення ірбіса чудово маскує звіра у природному середовищі його існування - серед темних скель, каміння, білого снігу і льоду. Шерсть дуже густа і довга і служить захистом від холоду в суворих кліматичних умовах. М'які лапи сніжного барса нагадують лапи рисі і завдяки особливій будові ступні дозволяють йти по глибокому снігу, не провалюючись у нього. Тулуб у снігового барса витягнутий і присадкуватий. Це допомагає йому стелитись при полюванні, ховатися за невеликим піднесенням.

Сніговий барс веде переважно усамітнений спосіб життя, хоча матері можуть виховувати кошенят протягом довгого часу. Їсть сніжний барс будь-яке м'ясо і може вбивати тварин, що втричі більші за нього, але переважно харчується гризунами. Якщо можливо, він нападає на здобич із засідки зверху, оскільки може стрибати аж на 14 м.

Незаконне, але фінансово привабливе полювання на сніжного барса суттєво скоротило його популяцію. На чорних ринках Азії хутро цього звіра може принести до 60 тисяч доларів. В усіх країнах існування ірбіса, він знаходиться під охороною держави, але браконьєрство йому загрожує як і раніше. На разі кількість снігових барсів трохи зросла і на сьогодні налічує близько шести тисяч особин, після того як у 1960-х їх залишалось всього тисяча.

На сьогодні у багатьох зоопарках є певні успіхи з розмноження сніжних барсів. Іноді в неволі на світ можуть з'явитися до семи кошенят за одні пологи.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
25.02.2011, 16:28
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Підбірка звіриних історій з гарним кінцем...

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Хворий песик з вулиці якого вилікували, виростили,і от, що вийшло.......

D-Misha
26.02.2011, 12:49
Собаки і компютери.....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
27.02.2011, 12:56
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Боги, царі і собаки....


60 тисячоліть собака живе у дружбі з людиною-це найперша приручена їм тварина. Чи не дивно тому, що у собаки є свої ролі і в древних міфах, і в подіях нинішніх.
У Стародавньому Єгипті, щоб побачити священну собаку, дивилися на небо: яскрава зірка Сіріус (сузір'я Великого Пса) з'являлася на горизонті, попереджаючи людей про розлив Нілу.
Собача голова була на плечах бога померлих Ану-біса.
У Древній Греції собака була присвячена декільком богам: богині полювання Артеміді, богині мороку і чаклунства Гекаті (їй в жертву приносили щенят), богині родючості Помоне, а також Гермесу, покровителю пастухів і подорожніх, богу торгівлі.
У ацтеків-стародавніх жителів Мексики - священною вважалася крихітна собачка, яку тепер називають чихуахуа. Зображення цих собачок зустрічаються на мексиканських пірамідах, знайдені і мумії чихуахуа.
Царю Одіссею, чиї мандри описав Гомер, належала собака Аргос.
Собака Петра I постійно перебувала при ньому в боях і часто служила йому зв'язковою.
Їх оспівували ...
Давньоримський поет Горацій написав віршований трактат про догляд за собаками.
У «Авесті», древнеіранськой зводі релігійних і юридичних приписів, молитов, співів, гімнів Зороастрійським божествам (перша половина I тисячоліття до н. Е..) Дві голови одного з розділів цілком присвячені собаці. Так ось, там є такі слова: «Розумом собаки тримається світ».
Арабського хорта Салюки оспівали поети Стародавнього Сходу. Йому приписувалися всі найблагородніші якості на світі, Салюка називали самою прекрасною істотою на землі.
... Карбували на монетах
Собака, схожа на сучасного шпіца, була! зображена на монетах у Стародавній Греції.
У Римській імперії монети сицилійських міст впізнавали по викарбуваним на них собакам.
... Прикрашали
Зображені на фресках Давнього Єгипту собаки нерідко прикрашені нашийником з дорогоцінними каменями.
В повазі до своїх друзів і нинішні власники собак не поступляться древнім. Англійські вчені Чарльз і Едвард Льюіс створили нашийник який світиться. Світіння дають укріплені на ньому світлові діоди з пластмасовими лінзами. Заряджаються діоди від батарейки, яку можна заряджати від мережі. Тепер господар не втрачає з поля зору свого вихованця, та й водіям автомашин завдяки точкам які світяться стало легше стежити за тваринами, які можуть з'явитися на дорогах.

D-Misha
27.02.2011, 13:18
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

-Менi вчоpа дружина говоpить: "Пiди погуляй з собакою". Hy, ми з Шаpиком i погyляли... на 300 баксiв.
--------------------------------------------------------------------------------------------
-Собака стрибнув на Вiслюка, Кiт на Собаку, а Пiвень з радiсним кpиком "ГРУПОВУХА" опустився на спину Кота...!

D-Misha
28.02.2011, 02:19
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

МОНОЛОГ ПСА З ПРИТУЛКУ.

.. Які ми, люди, все-таки жорстокі... В кого піднялась рука на цього гарного пса, з невимовно страждаючим виразом очей, вигнати з дому чи віддати в притулок?
Хіба залізна каструля з дешевим собачим кормом, та абияк склепана будка замінить йому господаря?
Він хоче поділитись своєю любов"ю до нас. Тільки з ким? Адже хтось вже зрадив його безкорисливе і світле кохання. Так віруючі люди люблять Бога. Так Бог кохає нас.
ПОСЛУХАЙТЕ МОНОЛОГ:
"...Я марно чекаю;
- Я втратив надію.
- Ще гавкати смію,
- Та тільки лякаю..
___________________

В притулку годують,
Але без любові,
Й моєї гордують,
Дворняжої крові..
Я ж пес, а не шляхтич,
Й висять мої вуха:
Одному ж, все важче,
Як поряд, лиш скруха..
- Я хочу додому,
Я хочу кохання;
А маю лиш втому,
Й даремне чекання..

D-Misha
02.03.2011, 16:42
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Тварини, яких вже не зустрінеш...

Занзібарський леопард (Panthera pardus adersi) (1996)

Занзібарський леопард буквально недавно жив на архіпелазі Занзібар біля берегів Танзанії. У місцевих жителів існувало повір'я, що леопарди – це домашні тварини відьом. Тому ці тварини стали жертвою безжального полювання. Влада спочатку навіть заохочувала полювання на цих хижаків. У середині 90-их влада Танзанії схаменулась і зробила спробу зберегти леопардів, але було вже занадто пізно.

D-Misha
02.03.2011, 20:26
Материнське щастя.....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
04.03.2011, 19:38
Собаки і компютери.....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
05.03.2011, 15:49
Японець ЗБУДУВАВ ЗАМОК ДЛЯ СВОЄЇ СОБАКИ.....


Житель японського міста Хамамацу побудував для своєї собаки будку-замок, повідомляє Oddity Central. Житло для пса на прізвисько Нанамі являє собою точну копію японського Замку Мацумото, або Замку ворона, побудованого в 1594 році.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Всього в замку для Нанамі три кімнати - "вітальня", де собака може лежати і спостерігати за подіями на вулиці, прохолодна кімната з піском, де тварина може проводити жаркі дні, а також далека маленька кімната для укриття від грози і дощу.


[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

На зведення замку для Нанамі у господаря собаки пішло близько шести місяців. Будівництво незвичайної буди, висота якої становить близько двох з половиною метрів, обійшлося японцеві в 50 тисяч ієн (трохи менше 600 доларів).

Незвичайне житло для собак можна не тільки побудувати самостійно, як це зробив господар Нанамі, а й замовити у фахівця. Так, наприклад, проектуванням будок для псів займається американський дизайнер Мішель Поллак. Кілька місяців тому вона виконала замовлення господарів йоркширського тер'єра, побажали поселити свого вихованця в будку - копію середньовічного замку. Замовлення обійшлося заводчикам тварини в суму близько 20 тисяч доларів.

D-Misha
06.03.2011, 13:49
Цікаві факти про тварин ....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Слово «орангутан» означає на деяких мовах Африки «людина з джунглів»

D-Misha
08.03.2011, 12:40
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Спекотний лiтнiй день, середина 19-го столiття... На березi водоймища в альтанцi у крiслi сидить барин, перед ним на столику кав"ярник, у руцi - люлька, в ногах лежить улюблений борзий барина на прiзвисько Єрофеїч. Спека... Нудьга...
Барин (лiниво):
- iване! iваааане!
Пiдходить iван:
- Тут я, пане.
- iване, наступи Єрофеїчу на хвiст.
- Пане, та ви що, вiн же мене покусає! Нiяк не можу!
- Наступи, я тобi кажу, в солдати вiдправлю!
iван наступає, борзий починає його кусати, за хвилину заспокоюється.
iван:
- Пане, я ж вам казав - покусає!
Пан задумливо:
- Так, iване... не любить тебе Єрофеїч...
------------------------------------------------------------------------------------
Дружина навчає собаку стояти на заднiх лапах, чоловiк намагається їй завадити:
- Любо, все одно нiчого в тебе не вийде.
- Спокiйно. i ти спочатку не слухався.
------------------------------------------------------------------------------------
Твiй собака поцупив мої черевики!
- Ти з глузду з"їхав! Мiй собака ще нiколи не приходив додому взутим.
-------------------------------------------------------------------------------------
Двi сусiдки чатяться на лавочцi.
- Петpiвно, чого це твiй синочок на такiй бабi страшнiй одружився?
- Hiчого, тепер не треба собаку заводити - буде кому дiм охороняти....

D-Misha
16.03.2011, 20:09
Японська собака підкорила весь світ своєю вірністю другу....
(Відеокадри під назвою «Супервірність», на яких японський пес, що залишився після цунамі без господарів, охороняє свого пораненого друга..)

Відео, розміщене японськими журналістами, демонструє, як явно породиста, але дуже виснажена собака в нашийнику бродить навколо свого пораненого друга, що лежить в уламках будівлі. Пес всіляко намагається привернути увагу оператора до лежачої без руху собаці, сідає поруч і дивиться в бік камери.

У коментарях до відео йдеться про те, що рятувальникам знадобилося кілька годин, для того, щоб дістатися до собак, одна з яких була доставлена ​​до притулку, а інша - до ветклініки.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
19.03.2011, 20:09
Ти не кидай в собаку камінь...

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
20.03.2011, 21:52
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Тварини, яких вже не зустрінеш...

Західноафриканський чорний носоріг (Diceros bicornis).....

Останній представник цього підвиду носорогів було вбито в Камеруні в 2006 році. Причина зникнення - полювання. Ріг носорога користується великим попитом в Ємені та Китаї.

D-Misha
22.03.2011, 15:00
Собаки і компютери.....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
24.03.2011, 21:02
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])


Собаки виганяють своїх власників на вулицю.....

Чотириногі вихованці стають потужним стимулом, що спонукає їх господарів до збільшення фізичної активності, зокрема, до прогулянок на свіжому повітрі. Втім, наявність собаки ще нічого не гарантує.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

argonavt79
27.03.2011, 14:10
Папуги емітатори звуків

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

симчич
27.03.2011, 16:08
4513

4514

D-Misha
27.03.2011, 23:45
Цікаві факти про тварин ....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Китове молоко жирніше від людського в 10 разів.....

І як це матері-кити примудряються вигодувати дитинчат завдовжки близько 10 метрів? Це й справді нелегко: мати скороченнями спеціальної мускулатури випліскує молоко в рот дитинчаті, яке подібно до людської дитини з самого народження уміє триматися за сосок (у китів вони є!). А молоко китів приголомшує своєю поживністю, адже за день китиня набирає до 90 кілограмів!

D-Misha
28.03.2011, 17:56
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Тварини, яких вже не зустрінеш...

Риючий удав......Цей удав жив на невеликому острові Круглий біля берегів Маврикія. Завезені на острів кози і кролики порушили природний рослинний покрив острова, а разом з ним і місце існування риючого удава. З 1940 року чисельність цих змій стала неухильно скорочуватися, в 1949 році вже зустрічалися тільки окремі представники, а в 1975 році цього удава бачили востаннє.

D-Misha
29.03.2011, 23:07
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

- Батюшко, а чи можна згвалтувати кiшкуi
- Та як можна, коли вона царапаєтьсяii
- А мы її мордою у валянок!
- Ох, грiх великий, але iдея багата!

--------------------------------------------------------------------------

Їде автомобiль по шосе. Раптом водiй бачить - бiжить по брукiвцi чоловiк, а за ним три величезнi бруднi пси з оскаленнымиiiiiiiiii мордами. На п"яти наступають. Водiй пожалiв чоловiка, загальмував, вiдкрив перед ним дверi, кричить:
- Хочете - сiдайте!
- От дякую, бо мене з моїми собачками нечасто пiдвезти погоджуються.

--------------------------------------------------------------------------

У дитинствi фiзiолога Павлова укусив собака. Песик укусив i забув. А Павлов вирiс i НЕ ЗАБУВ.

-------------------------------------------------------------------------

Оголошення: Продається собака, добрий, лагiдний, їсть все, особливо любить дiтей.

RIZIK
29.03.2011, 23:45
Цікаві факти про тварин!



Для того, щоб зварити яйце страуса круто, його треба кип'ятити не менше 40 хвилин.

Тхір спить до 20 годин на добу.

Французи називають голуба "літаючим пацюком".

У тигрів не тільки смугасте хутро, але й смугаста шкіра.

У риби Сарган зелені кістки.

У восьминога прямокутний зрачок.

У жирафів абсолютно чорний язик, довжина якого може доходити до 45 см.

Температура крові у риб Антарктиди може досягати -1,7 градусів за Цельсієм.

Серце кита б'ється тільки 9 разів на хвилину.

Самий довгий із зареєстрованих польотів курки тривав 13 секунд.

На Фолклендських островах на кожного жителя (2000) припадає по 350 овець (700 000), а в Новій Зеландії - по 20 овець.

Котячі щелепи не можуть рухатися в сторони.

Коли в 1850 році з Європи в Америку привезли першу партію горобців, американці так зраділи, що закормили їх всіх до смерті.

Єдина домашня тварина, що не згадується в Біблії - кішка.

Ігуана може перебувати під водою до 28 хвилин.

Зебра - біла з чорними смугами, а не навпаки.

У древньому Єгипті головними шкідниками підлог вважалися не жуки, і навіть не саранча, а гіппопотами.

Самка броненосця володіє унікальною здатністю. При стресових ситуаціях вона може затримувати пологи на строк до двох років.

Нападаючи на свою жертву, акули закривають очі, щоб їх не поранило.

Самці мавпи лисіют точно так само, як і чоловіки.

Різновид морської зірки, що називається Lunckia columbiae може повністю відтворити своє тіло з частинки довжиною в 1 сантиметр.

Із-за механізму, що відбиває світло назад до сітківки, нічний зір тигрів в шість разів краще, ніж у людей.

Змії можуть спати 3 роки поспіль, нічого не вживаючи до їжи.

Блоха може стрибати на 33 см за один стрибок. Якщо б люди мали таку ж пригучість, людина могла б здійснювати стрибки на 213 метрів!

У кота, падаючого з 12-го поверху, більше шансів вижити, ніж y кішки, котра падає з 7-го.

Тварина з найбільшим мозком по відношенню до тіла - мypаха.

Зоопаpк в Токіо кожен рік закpиваеться на 2 місяці, щоб звіpі могли відпочити від відвідувачів.

Hедивлячись на гоpб, хребет y веpблюда пpямий.

Собаки жіночої статі кyсають частіше, ніж пси.

Моpська зірка може вивеpнyти свій шлунок навиворіт.

Тварина, котра довше всіх може не пити - кpиса.

Оpангyтанги попереджують про агpессіі гучною відpижкою.

Пpи нестачі їжі стрічковий чеpвяк може з'їсти до 95 відсотків ваги свого тіла - і нічого!

Колібpі не можyть ходити.

У метелика немає шлунка.

Самий пpостий спосіб відрізнити звіpя-вегетаpіанця від хижака: y хижаків очі розміщенні на пеpедній частини моpди, щоб бачити жеpтвy. У вегетаpіанців - по обидві стоpони голови, щоб бачити воpога.

Летюча миша - єдині ссавці, котрі можуть літати.

Дельфіни єдині тварини, що займаються сексом заpади задоволення, - люди й дельфіни.

Дельфіни сплять з одним відкритим оком.

За останні 4000 років не було одомашнено ні однієї нової тварини.

Шимпанзе - єдині тварини, щр можyть пізнавати себе в зеpкалі.

Слони і люди - єдині ссавці, що можyть стояти на голові.

Слон - єдина тварина з 4 колінами.

Кpокодили ковтають каміння, щоб глибже ниpнyти. )))

Поляpні ведмеді можyть бігати з швидкістю 40 км / ч.

У собак є лікті.

argonavt79
30.03.2011, 11:13
Мавпи

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
30.03.2011, 17:51
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Американські міфи. Любов до тварин, благодійність, культ зручностей....

Любов до тварин.......

«Хотіли б ми бути на місці того пса», - напевно подумало багато американців, побачивши у теленовинах сюжет про те, як їхня співвітчизниця Леона Гелмслі залишила у спадок своїй собаці-болонці 12 мільйонів доларів. Для болонки створено трастовий фонд, який розпоряджається спадщиною. На охорону, приготування їжі та медичне обслуговування собаки на ім'я «Трабл» (неприємність, проблема) щорічно передбачено витрачати 300 тисяч доларів. Такі випадки в Америці непоодинокі. За даними компанії Package facts, у 71 млн американських сімей є домашні тварини. У 42% власників собаки ночують у ліжку своїх господарів. За рік домашні тварини з'їдають продуктів на 16,1 млрд доларів. Для порівняння - державний бюджет України у 2008 році заплановано на рівні 42,6 млрд доларів. У країні створено величезну індустрію обслуговування тварин: готелі, перукарні, лікарні, притулки, поліція захисту тварин. Для любителів фауни мовить телеканал «Animal planet», виходять спеціальні газети і журнали. У моєму гуртожитку висіло цікаве оголошення: «Їду у відрядження. Шукаю людину, яка добросовісно погодує упродовж трьох днів мого кота. Заплачу 40 доларів».

За годину роботи у притулку для бездомних тварин платять 10 доларів. Початкова зарплата бейбі-сітера (няні для дитини) буває й нижчою: 7 доларів за годину. До речі, вигул псів - улюблена робота багатьох американських студентів. Не забираючи багато часу, дає завжди потрібні молодим людям підзаробітки. Бродячих тварин в Америці не ловлять дротяною петлею, як це буває у нас. У притулках бездомним собакам або котам намагаються знайти нових господарів. Якщо не вдається, то їх стерилізують і утримують пожиттєво. Американська Феміда суворо карає тих, хто неналежним чином ставиться до домашніх тварин. Є чимало прикладів високих штрафів та навіть короткотермінового позбавлення волі за такі дії. Разом з тим, у багатьох оголошеннях про оренду помешкань ви знайдете примітку - «Для тих, хто має тварин, це помешкання не пропонується».

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
01.04.2011, 21:17
Собаки і компютери.....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

RIZIK
01.04.2011, 22:24
Ну і ще трохи рекордів, і цікавих фактів.

Найбільший пеніс у тварин
Блювал (синій кит) має пеніс до 3 метрів 50 см, який підтримується так званою - кісткою пеніса.


Найбільша вагіна у тварин
У самиці блювала (синього кита) піхва досягає довжини 2 - 3 метри.


Найважчі тестікули у тварин
Північний гладкий кит - володар яєчок майже в одну тонну вагою, в разі його розмірах від 11 до 18 метрів. Загальна вага гладкого кита: 30 - 80 тонн.


Найбільший пеніс у ссавців
Африканський слон має пеніс до 2 метрів довжиною.


Сама велика кількість статевих органів
Солітер (стрічковий глист) - довжина якого може досягати 70 метрів - паразитує в кишечнику, де утворює більше 22 тисяч окремих органів для розмноження, кожен із сегментів якого володіє двома статевими органами.


Найдовший сперматозоїд
Муха (Drosophila Bifurca), далека родичка мухи дрозофіли, має сперматозоїд, довжиною 6 см. Це в 20 разів більше її власних розмірів.



Найбільш частий статевий акт
Єгипетська Sundevall миша з сімейства Gerbillen займається цим до 100 разів протягом однієї години.


Самий тривалий статевий акт
Рекорд належить одній парочці гремучих змій (Crotalus L.), які займалися сексом 23 години 15 хвилин.


Самий короткий статевий акт
Парочка москітів зазвичай витрачає на це не більше трьох секунд.

Самий тривалий оргазм
Свині можуть відчувати оргазм до 30 хвилин.

Сама тривала вагітність
У гірської саламандри (Hynobius nigrescens) термін вагітності зростає в залежності від висоти. На висоті 1400 метрів над рівнем моря вагітність може тривати більше 3 років.


Найбільш небезпечне сексуальне життя
За даними книги рекордів Гіннеса, східно-австралійський самець миші (Antechinus stuartii) веде саме небезпечне статеве життя. Кожен рік у них доходить до масового парування. Вся чоловіча популяція, різними способами з'єднується з багатьма самка.
У цей час самець пожирає декількох можливих суперників. Внаслідок чого, а також з-за голоду, поранень, інфекцій та виразок, тільки протягом кількох днів, повністю вимирає вся чоловіча популяція.

D-Misha
02.04.2011, 21:54
Цікаві факти про тварин!

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Навіщо крокодили ковтають камені.

Крокодили наповнюють свої шлунки не лише тваринами, яких спіймали, але і каменями. Вірніше, саме тому, що в раціон звичайного крокодила входять черепахи, риба, птахи, жирафи, буйволи і навіть леви, крокодилові необхідні в шлунку камені, аби всю цю їжу перетравити. Крім того, камені служать баластом при зануренні під воду.

D-Misha
03.04.2011, 20:52
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] p_.jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Країна покинутих звірів......

Японці, що залишилися без даху над головою, дуже переживають за своїх домашніх тварин: котів і собак заборонено брати з собою в тимчасові притулки.

До дерева поблизу гімназії прив'язаний 6-річний бігль на прізвисько Місяць. Поруч з ним картонна коробка-будиночок, пара подушок і чашки з замерзлою водою. 55-річний Масамі Едно не може взяти його в приміщення, він приходить кілька разів на день відвідувати пса і приносить їжу. В одній з машин, припаркованих поруч з тимчасовим притулком, живе перська кішка. «Вона стала дуже нервовою і навіть захворіла, - повідомила її господиня Таман Моріно. - Ця кішка - частина нашої родини, але мені не дозволяють узяти її в приміщення. Їй доводиться спати в машині, і, по-моєму, їй дуже самотньо. Але ми все одно дуже раді тому, що вона з нами. Багато кішок після землетрусу просто зникли ».

Цим тваринам пощастило - у них є господарі і їжа. Але на узбережжях постраждалих від цунамі префектур зараз залишається безліч покинутих тварин. Вимазані у грязюці, вони сиротливо бродять серед руїн у пошуках їжі і своїх господарів. «Цунамі стало великою бідою для домашніх тварин, - говорить Сугано Хосо, представник японської філії United Kennel Club - міжнародного кінологічного клубу. - Багато хто з них надані самі собі, частина опинилася в пастці в евакуйованих районах біля АЕС ». Хосо і її колеги намагаються виловити бродячих собак і кішок. Вони також залишають запаси їжі для тварин у спорожнілих містах. Хосо скаржиться, що влада не дозволяє їм приїхати в найближчі до АЕС міста і забрати звідти тварин. «Ми просили уряд дозволити нам врятувати собак у цих зонах, але уряд не слухає нас», - говорить Хосо.

У місті Арахамія власник зоомагазину Ріо Тайра приймає на час домашніх тварин, яких господарі не можуть взяти з собою. Зараз там 80 собак і кішок. Вони живуть в ящиках, поставлених один на одного. Кожен день волонтери беруть собак на прогулянку до найближчого парку. «Евакуйовані люди і так перебувають у великому стресі, багато хто втратив близьких під час цунамі. Їм важко зараз приділяти багато уваги домашнім улюбленцям. Але ми можемо допомогти їм у цій ситуації », - говорить Тайра.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
04.04.2011, 11:18
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Купують елітних собак і викидають їх на вулицю.....

Нині на вулицях столиці 15 тисяч бродячих собак. Половина - елітні пси, куплені на виставках за шалені гроші. У кращому випадку з вулиці вони потрапляють до притулку.


В Україні з'явилася можливість взяти собаку на прокат: щоб зрозуміти, чи готова сім'я до такої відповідальності.


За статистикою, українці до тварин жорстокі. Тільки кияни викинули на вулицю 15 тисяч собак.

Біля цуциків мліє чи не кожна дитина. І байдуже, що миле цуценя перетвориться на сенбернара вагою у центнер. Терор, благання і сльози - діти тиснуть на батьків. Ті шукають особливого друга. На носі свята, дитячі мрії мають збуватися, навіть якщо у них не дитяча ціна.

Однак мода швидкоплинна, дитяча зацікавленість миттєва і в результаті жива іграшка перетворюється на тягар: не можна поїхати у відпустку, затриматися у друзів, бо собаку потрібно вигуляти.

Нині на вулицях столиці 15 тисяч бродячих собак. Половина - елітні пси, куплені на виставках за шалені гроші. У кращому випадку з вулиці вони потрапляють до притулку.

Над кожною кліткою причина відмови - сімейні обставини. За гарними словами, банальна ситуація, собака набридла, або її не змогли виховати.

Господарі Андори переїхали в інший будинок і там їй не знайшлося місця , Грей був малесеньким ведмежатком – перетворився на монстра, Річі погриз антикварні меблі , а Альф - просто набрид.

Вівчарки, ротвелери, мастифи, шарпеї, кавказці і навіть ексклюзивна для України - Акіта Іну. Японський пес - був примхою забезпеченої пані. Гавкання і собачі потреби у віайпі - статус не вписувалися і собаку викинули на смітник.

Утримання собаки, це все одно що виховання дитини, кажуть кінологи - і за фінансовими, і за емоційними затратами .

Якщо не впевнені, що здатні вставати о 6 ранку і гуляти з псом і в мряку, і в сніг свої сили можна спробувати взявши собаку з притулку. Вони тут на будь який смак.

Поживши з таким товаришем 2 тижні, можна прийняти остаточне рішення. Принаймні так на одного безхатька буде менше.

argonavt79
04.04.2011, 14:32
Вірність до останнього подиху

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
05.04.2011, 10:56
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Собака, врятована в Японії після землетрусу, повернулася до господаря...

Собака, якого співробітники берегової охорони Японії врятували через три тижні після землетрусу 11 березня, в понеділок повернулася до свого господаря, повідомляє агентство Кіодо.

Житель постраждавший від цунамі префектури Міягі побачив свою улюбленицю у теленовинах. Негайно він відправився до притулку для тварин, куди собаку привезли рятувальники.

«Ми її ніколи не кинемо», - сказав розчулений японець. Схоже, що собака, до того моменту вже стала знаменитістю, ця зустріч була не менш хвилюючою - побачивши хазяїна свого, вона радісно замахала хвостом.

Зворушлива історія повернення чотириногого друга до свого власника не залишила байдужими зооцентра і співробітників.

«Я безмірно радий цього щасливого возз'єднання», - сказав директор притулку Тосиком Судзукі.

Про чудовий порятунок собаки, яка три тижні дрейфувала на даху зруйнованого будинку в декількох кілометрах від берега, стало відомо в п'ятницю, усього через кілька годин після початку наймасштабнішої в історії Японії пошуково-рятувальної операції. Щоб підібратися до тварини, яка всі ці дні мимоволі подорожувало на "плоту», знадобилось чимало часу. Опинившись в шлюпці, собака тут же із задоволенням почала уплітати бісквіти і сосиски. На тварині не було нашийника з координатами господаря, тому якщо б не телебачення, їхня щаслива зустріч могла б уже ніколи не відбутися.

Руйнівний землетрус магнітудою 9,0 стався на північному сході Японії 11 березня, викликавши цунамі заввишки більше 10 метрів. За останніми даними, число загиблих складає 12 тисяч 175 осіб, безвісти зниклими вважаються 15 тисяч 489 людини.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
06.04.2011, 18:53
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Білий тигр – неймовірно красива і рідкісна тварина.


Білий тигр – найрідкісніша і в той же час найкрасивіша тварина на планеті, яка здатна просто напросто приворожити своїм зовнішнім виглядом будь-яку людину. На відміну від звичайного тигра має яскраво білий колір шерсті, який перетинають чорні смужки. Що в свою чергу, створює тварині масу проблем, пов’язаних з маскуванням під час полювання.

Але зараз ми говоримо не про техніку полювання, а про спеціально виведену породу білих тигрів ще в 70-х роках, які призначені для прикраси зоопарків. Як пояснюють біологи, таке забарвлення у Бельгійського тигра обумовлено неймовірно малим, як для сімейства котячих, запасом мелатоніну – речовини, що відповідає за забарвлення шерсті.

Що ж стосується способу життя цих унікальних тварин, то воно фактично нічим не відрізняється від життя звичайних тигрів. Те ж саме і з вдачею тварини. Проживають Бельгійські тигри в основному у Південно-Східній частині Азії.

D-Misha
07.04.2011, 14:24
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Як довго живуть тварини?


Довгоживучі види зустрічаються на різних ступенях еволюційного розвитку тварин.

З багатоклітинних тварин губки живуть до 10— 15 років, представники різних груп черв’яків від 1-3 до декількох десятків років, павуки 4—5 роки, а іноді до 20 років (це самки тарантулів), ракоподібні — від декількох тижнів (дафнія) до 50 років (омари).

Комахи живуть недовго, але деякі види можуть досягати віку до 40—60 років.

Тривалість життя молюсків — до 100 років, проте багато видів молюсків живуть по декілька місяців або навіть тижнів.

З хребетних: осетрові живуть до 50—100 років, гігантська саламандра — понад 50 років, тритони — до 25—30 років, жаби — до 12—13 років, крокодили і черепахи доживають до 50—150 років.

З птахів: ворони, білий пелікан, папуги живуть до 50—70 років, а чайки, журавлі, африканський страус — до 30—40 років. Деякі ссавці — до 70-110 років.

Дрібні гризуни (миші, щури) живуть до 3— 4 років, хижаки (кішка, леопард, лев, собака, вовк) — до 25—30 років, парнокопитні (свиня, вівця, корова, олень, лось) — до 15—30 років, непарнокопитні (зебра, кінь, слон) — до 30—70 років, мавпи (орангутанги, шимпанзе) — до 25—45 років.

Рекордсменом по довгожительству серед ссавців є гренландський кит, тривалість життя якого може досягати 150 років.

D-Misha
07.04.2011, 20:17
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Йдуть дві собаки повз продуктовий магазин.
Одна каже:
- Зайдемо? М'яска поцупимо ...
- Ти що, не бачиш - написано Собакам вхід заборонено!
- Дура ти, хто ж знає, що ми грамотні?

D-Misha
08.04.2011, 10:39
Майже людський ранковий поцілунок ......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
09.04.2011, 16:35
Як витягти Кліща(ФОТО та Інструкція)


1. Знаходимо кліща і боїмося!
Говоримо дружині - вона боїться ще більше!
2. Заливаємо його соняшниковою олією і
чекаємо хвилин 10-ть, щоб придох і поліз
за повітрям.......
3. Дістаємо гада пінцетом або пальцями. Кінчаємо (кліща)! При цьому стежимо, щоб голова виродка НЕ відірвалася ...

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
10.04.2011, 12:10
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Собаці - собаче життя?

Собака в Німеччині. Як живеться "братам нашим меншим" та їх господарям у тій Європі, до якої ми так прагнемо? Невеликий огляд робить наш співвітчизник, який вже сьомий рік живе у м. Пірманенс, (Західна Німеччина) разом із своєю родиною та собакою, якого звуть Агат. .jpgПро себе. Я не кінолог, не заводчик і не дресирувальник. Я просто власник собаки. Коллі. 7 років. Пес. Про любов німців до порядку. Про акуратність і педантичність німців знають усі. Хтось зі мною не погодиться, але мені здається, якщо спробувати одним словом охарактеризувати цілу націю, "порядок" підійде найкраще. Про любов німців до порядку говорять із повагою або розповідають анекдоти. І те й інше - цілком закономірно. Кількість правил, законів, приписів, традицій, нарешті - викликає щонайменше подив. А якщо помножити це на кількість федеральних земель (а в кожної землі свої закони) той подив, м'яко кажучи, посилюється. Звичайно, для регулювання взаємин людей і свійських тварин також існує маса як правових, так і соціальних механізмів. Усе це працює! Про витрати. Утримання свійських тварин у Німеччині не дешеве. При тому, що ціни на породистих цуценят цілком помірні. Взагалі в німців, при виборі собаки чистопородність дуже рідко є вирішальним чинником. А про родовід піклуються взагалі одиниці. Витрати, які потягне за собою рішення завести собаку, можна розділити на прямі й непрямі. Прямі це податки, обов'язкове ветеринарне обслуговування (щеплення) і харчування. Судячи з власного досвіду, усе це разом становить навряд чи п'яту частину від загальної суми. Набагато відчутніші непрямі витрати - оплата всіляких страховок, вартість навчання , готелю для собак, організація вигулювання та т.п. Про податки. soba4e #uttja_2.jpg Податок у моєму випадку - приблизно 40 євро за рік. Але податок на собаку залежить від багатьох факторів. По-перше - порода. Породи, які відносяться до бійцйвських (а це: пітбуль, стафф, бультер'єр, аргентинський дог і фила бразилейра), оподатковуються майже в 10 разів більше. У Нюрнберзі, наприклад, податок на звичайного собаку 132 Євро, а на собаку бійцівської породи - 1056 євро за рік. Місце проживання теж має значення (причому не тільки федеральна земля, але й те, живе господар у місті або за містом). Кількість собак може бути довільна, але кожний наступний собака обійдеться у півтора рази дорожче першого. Службові собаки й собаки для сліпих не обкладаються податком взагалі. Якщо ви взяли собаку із притулку, то протягом певного часу податок не стягується. Усі собаки повинні бути щеплені від сказу. Щеплення й відвідування ветеринара обійдеться приблизно в 60 євро. Але часто цього не досить. Наприклад, якщо ви хочете скористатися послугами готелю для собак, потрібно буде прищепити собаку додатково. Про готелі. Готелі для собак - дуже поширені, й під час відпусток переповнені. Тому, якщо ви хочете бути впевненим, що ваш пес буде почувати себе комфортно, резервувати місце доведеться за півроку. У середньому доба "проживання" коштує 10 євро. Про прогулянки. Організація вигулу собак теж не просте завдання. Для городян, місця вигулу собак суворо визначені, а в багатьох містах у парках взагалі заборонені, тому собак, як правило, вивозять вигулювати за місто (адже наявність авто у кожного не підлягає сумніву). На вулиці довжина повідця не повинна бути довшою двох метрів, а якщо ви зайшли із собакою в магазин - одного метра. Звичайно, йдеться не про продуктові магазини, куди собакам не можна заходити взагалі. Контролює все це так званий "Ordnungsamt" - муніципальна поліція. Про страхування. Це суто добровільне рішення. Застрахуватися можна від усього, питання - скільки ви готові витратити на те, щоб ваші проблеми вирішували інші. На мою думку, хоча б у мінімальній мірі, страховка необхідна. Наприклад, якщо ваш собака вкусить когось на вулиці, а цей "хтось" полюбляє поскандалити, то наслідки можуть бути досить неприємні. Медична страховка потерпілого часто не оплачує лікування травм, нанесених чужим собакою, й платити за це доведеться вам. Змушена відсутність потерпілого на роботі, моральні збитки й т.п., - усе це може вилитися в кругленьку суму, оплатити яку без страховки складно. Залежно від умов і страхової компанії, собача страховка, яка покриває нанесений будь-кому (або будь-чому) збиток, обійдеться вам від 35 євро в рік. Про навчання. З тих же міркувань, бажане навчання собак у собачих школах. Собачі школи рідко є школами у чистому вигляді. Це скоріше клуби, у яких не тільки навчають собак, але й організують зустрічі, консультації, курси й семінари. Групи для навчання набирають невеликі - максимум 7-8 господарів. Курс навчання для початківців включає десять 45- хвилинних занять і коштує близько 180 євро. У принципі, тут ви можете отримати будь-яку інформацію, що вас цікавить. Щоправда, не безкоштовно. Наприклад, у собачій школі "Mensch mіt Hund" біля Lochham, за консультацію перед придбанням собаки потрібно буде заплатити 35 євро. А якщо ви хочете, щоб із вашим собакою займалися персонально, це обійдеться 12 євро за чверть години. Ще дорожче будуть коштувати заняття із "проблемною" собакою - 20 євро за перші чверть години, плюс 12 євро за кожні наступні. Вартість спеціальної підготовки для собак (наприклад, собака-поводир) досягає 15 000 євро й більше. Про бездомних. Бездомних собак у Німеччині практично не зустрінеш. А якщо по вулиці біжить собака без господаря, із упевненістю можна сказати - загубився. Якщо власники собаки не бажають (або не можуть) в подальшому тримати, собаку віддають у спеціальний притулок для бездомних тварин. У притулках тварини перебувають під доглядом фахівців і ветеринара. Найчастіше там же знаходять вони й нових господарів. Взяти собаку з притулку коштує від 150 до 300 євро. Про притулки. Утримання притулків на належному рівні вимагає коштів. От приклад доходів притулку для тварин "Tierheim Paderborn" за 2004 рік. Дохід:членські внески - 10600 євро; пожертви - 109700 євро; внесок від «Організації німецьких притулків» - 24500 євро; штрафи - 6100 євро; внески від «міськради» - 7760 євро; дохід від продажу тварин - 41000 євро; повернення податку-9400 євро; дохід від свят, організованих притулком - 7000 євро. Як бачимо, левову частину складають пожертви. Німці взагалі дуже співчутливо ставляться до тварин, особливо до тих, які потрапили у біду. Існує безліч організацій захисту тварин, десятки газет і журналів, сотні Інтернет- сайтів. Є адвокати, що спеціалізуються на законах про тварин. Собак люблять, про собак піклуються. Первісне призначення собаки, як охоронця будинку, зазнало докорінні зміни. Тепер скоріше собаку охороняють від будь-чого. І добре відношення викликає відповідну реакцію. Рідко зустрінеш злого собаку. Тупуватого - так, розпещеного - так, озлобленого - ні.

D-Misha
10.04.2011, 21:11
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Прозора жаба.....

Яких тільки примх не буває у природи! Ось одна з них - скляна жаба. З вигляду жаба як жаба, але це поки не перевернути її животиком вгору. Крізь прозору шкіру видно всі внутрішні органи - серце, печінка, шлунок і кишечник, а у самок можна розгледіти навіть ікринки. Не жаба, а медуза з лапками!

Перший опис скляній жаби було зроблено ще в кінці позаминулого століття, коли вона була виявлена в Еквадорі. Пізніше жаби розселилися настільки, наскільки дозволила їм природа - вони живуть у північно-західній і центральній частинах Південної Америки, але все ж таки «історичної» батьківщиною скляній жаби вважається Еквадор. Відомо 60 видів скляної жаби, в основному вони деревні, мешкають на деревах і чагарниках. Скляні жаби невеликого розміру - від 3,5 до 7,5 см. живуть в основному в гірських і тропічних лісах, до водойм спускаються тільки в період розмноження. Деякі види скляної жаби живуть на узбережжі Амазонки. Ікринки жаби залишають на листках дерев і чагарників, звисаючих над водою. Як тільки з ікринок вилупляться пуголовки, вони відразу ж пікірують з висоти і опиняються у воді.

D-Misha
11.04.2011, 21:33
Виведена прозора («транспарентна») жаба....

Дослідники з японського Інституту біології земноводних Хіросімського університету селекційним шляхом вивели жабу з прозорою шкірою, через яку видно її внутрішні органи. Прозорі водні організми відомі — наприклад, це деякі види риб, але земноводні з такою шкірою з’явилося вперше.

Прозора («транспарентна») жаба була виведена не для забави вчених і не для доказу величезних можливостей сучасної селекції, а для служіння шляхетній справі вивчення, запобігання і лікування різних хвороб людини, пишуть izvestia.ru. Жаби — класичний, поряд з пацюками і мишами, об’єкт лабораторних досліджень. Бідолашних земноводних заражають вірусами і бактеріями, потім накачують нововинайденими ліками, ріжуть і дивляться, що вийшло і наскільки ліки готові до випробування на людині. А захисники тварин активно борються проти вівісекції й фактичного вбивства — нехай не людини, але все одно живої істоти. І ось, щоб зменшити муки і кількість лабораторних розтинів, група професора Масаюки Суміди з Хіросімського університету вивела жабу з прозорою шкірою, через яку можна безпосередньо спостерігати «подорож» ліків кровоносними судинами, накопичення їх в певних органах і результат впливу препарату, наприклад, на ракову пухлину, причому жабу для цього не треба вбивати. А в якому іншому місті, як не у Хіросімі, учені «мементо морі» — пам’ятають про смерть?

Дослідники використали для своїх дослідів кілька японських бурих жаб (Rana japonica), які зазнали мутаційних змін у бік знебарвлення поверхневих тканин. Схрещуванням і відбором серед нащадків цих жаб були отримані тварини, практично повністю позбавлені забарвлення, з прозорою шкірою.

І це ще не все. Учені мають намір постачити певні гени нової прозорої істоти флуоресцентними світними мітками, що дозволить спостерігати «роботу» цих генів у «режимі реального часу». Це також обіцяє небачені перспективи генетичних досліджень, причому за дотримання гуманного підходу до лабораторних тварин. Сподіватимемося, що вчені обмежаться жабами, і бунінські дівчата з прозорою шкірою залишаться тільки в літературі.

D-Misha
12.04.2011, 18:51
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Собаче життя.......

Ні повноцінного притулку, ні обіцяної стерилізації для бездомних тварин в обласному центрі Прикарпаття досі не існує. В Івано-Франківську проблему бродячих собак вирішують шляхом знищення. Що це: жорстокість чи милосердя?

Минулого року в Івано-Франківську служба вилову, яка працює при АТП 0928, знищила понад три тисячі бродячих собак. Тварин відстрілюють зі спеціальної рушниці, використовуючи капсули з медпрепаратом, який викликає параліч і смерть у конвульсіях. Трупи якийсь час зберігають у своєрідному собачому морзі — морозильній камері на АТП. Опісля їх відвозять до Коломиї.
“Коломийський державний ветеринарно-санітарний завод приймає у нас мертвих тварин, але грошей за це ми не отримуємо, – розповідав репортерові “ГК” керівник підприємства Богдан Тимочко. – Навпаки, це ми повинні доплачувати за те, щоб у нас їх прийняли. Платимо 300 гривень за тонну”.

Сировина для добрив..........

Як видається, нестачі у цій сировині ветсанзавод у Коломиї, який займається випуском добрив – м’ясо-кісткового борошна, не відчуватиме ще довший час. Попри те, що кожного року у місті вбивають тисячі тварин, бродячих псів менше не стає. Їх зустрінеш усюди: біля сміттярок, на вокзалах і ринках, у промислових зонах та в гаражних кооперативах. На деяких підприємствах собак залюбки підгодовують, привчаючи охороняти територію. Вони плодяться, і їжі тоді на всіх не вистачає. У святкові та вихідні дні зграйки напівздичавілих псів взагалі залишаються напризволяще і особливо страждають від голоду.
І тільки декільком десяткам бездомних собак у місті поталанило: майже щодня їх провідує пані Ірина. Пенсіонерка з Івано-Франківська витрачає левову частку свого часу і немало грошей на те, щоб придбати на ринку м’ясні відходи та внутрішній жир, у магазині – хліб та молоко, приготувати їжу і, наповнивши важкі торби харчами, провідати покинутих тварин.
Її прихід вони чують ще здалеку. З обнесеного парканом гаражного кооперативу вибігає зграйка із шести дворняжок, принюхуючись до сумок в її руках. Поки ці собаки поспішно ковтають принесений обід, з воріт металобази пані Ірину уже виглядає ще десяток пар голодних очей. Часом під час годівлі починається боротьба за особливо ласий шматок, але гризня припиняється одразу після суворого оклику жінки.
“Я вже багато років годую бездомних собак, часом виходжую покалічених, але ще не було такого, щоб якийсь пес мене цапнув зубами, – говорить пані Ірина. – Вони відчувають, коли до них ідеш із добром. Тільки жорстоке ставлення може змусити собаку вкусити”.



[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])





Приречені на жорстокість................

Пані Ірина переконана, що біль і страждання покинутих господарями тварин, до яких ніхто не виявляє милосердя, накладають свій відбиток на життя суспільства. Вона говорить, що в Україні ніколи не буде благодатного життя, поки ми самі не навчимося бути благими та відповідальними до кожного живого створіння. І справді, байдужість до існування поруч із нами безпритульних собак робить людські серця зачерствілими. Їх насильницьке знищення (фактично – узаконене вбивство), та й просто жорстоке з ними поводження, стає першим кроком до проявів жорстокості між людьми.
“У всьому світі зрозуміли, що так чинити не можна, – казала ця милосердна жінка. – У нас же всі стали дуже набожні, але в плані моральності нічого не змінилося в кращу сторону. На вокзалі, на ринках, на кожній зупинці — скрізь бездомні тварини. З села їдуть на базар, з собою беруть тваринку і викидають. Їх знищують, а вони знову з’являються, їх травлять, вони мучаться від голоду”.

------------------------------------------------------------------------------------

Пані Ірина має особливу причину вірити в те, що добро та милосердя, виявлені до кожної створеної Богом живої істоти, неминуче віддячаться. Кілька років тому, ще до виходу на пенсію, її добре ставлення до тварин врятувало життя їй самій та її співробітникам. Повертаючись з відрядження з Коломиї, службове авто мало дорогою заїхати на автозаправну станцію в Отинії. Але виїзд затримався, бо пані Ірина вирішила погодувати бездомне собача і пішла до магазину, щоб купити ліверку. Через те виїхали з Коломиї на 10 хвилин пізніше від запланованого. А під’їжджаючи до АЗС в Отинії, усі, хто їхав з пані Іриною, подякували Богу за те, що змушені були затриматися. Там саме сталася жахлива автомобільна аварія: декілька розбитих машин, убиті та покалічені... “Всі просто ахнули. Якби цей собака нас не затримав, ми мали б бути на тому місці...”, – пригадувала пані Ірина.
...В Україні уже декілька років діє закон про заборону жорстокого поводження з тваринами. Але реально він не працює. Мабуть, на загал ніхто й не знає про його положення. Та й відповідальність за його порушення мінімальна. “Про милосердя до тварин треба говорити в дитсадках, школах, у церкві, - переконана пані Ірина. - Це почуття треба виховувати змалку, а не нав’язувати дітям, як це в нас буває, зневагу й огиду “до паршивих собак”. Ці бездомні тваринки насправді нещасні, і мені іноді здається, що коли їх винищують “гицлі”, це навіть краще, ніж вони мають так мучитися”.


[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
13.04.2011, 11:12
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Лунтик: кошеня з чотирма вухами...........

У Владивостоці на території однієї з автомайстерень проживає незвичайне кошеня, що народилася з чотирма вухами. Малюка назвали Лунтик через схожість з мультиплікаційним персонажем .

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
14.04.2011, 16:48
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Хом'ячка, розірваного навпіл, зашили лікарі.....

Ветеринари врятували життя домашньому хом'яку, якого буквально розірвало навпіл потужним пилососом.

Маленький Прошка потрапив в сталеву дзижчачу трубу, коли його господиня наводила у будинку прибирання і не помітила під столом пухнастої грудочки.

Хом'як пролетів по трубі і застряг в гнучкому шлангу, отримавши при цьому тяжкі травми. Коли дівчина звільнила малюка, то була впевнена, що він не виживе. Нещасному звірку буквально здерли шкірку.

У шоковому стані тварина продовжувало бігати по кімнаті, залишаючи на килимі червоні плями.

Лікарі були здивовані живучістю Прошки............

Ледь живого пацієнта, перев'язаного носовою хусткою, привезли пізно увечері в одну з цілодобових ветеринарних клінік.

Щоб повернути шубку на місце, однорічному хом'яку довелося робити унікальну операцію - зшивати рвані тканини найтоншими очними нитками.

- Хом'ячки відносяться до екзотичних тварин з дуже тонкою шкіркою, і звичайними методами зашивати їх рани не можна, - розповіла головний ветеринарний лікар клініки Любов Соломахіна. - Прошці зробили наркоз, очистили рани і зшили нитками, які згодом розсмокчутся самі.

Звірка зашили найтоншими нитками, щоб не залишати в шкірці дір......

Операція тривала більше години і пройшла успішно. Для прискорення загоєння і запобігання зараження крові пришиту на місце шкірку обробили спеціальним алюмінієвим спреєм, який створює антибактеріальну плівку.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

У такому посрібленому вигляді прийшовши до себе Прошку повернули щасливим господарям......

- Уже через два тижні нам зателефонувала господиня хом'ячка і сказала, що Прошка як ні в чому не бувало бігає по кімнатах, - От тільки гудіння пилососа він боїться як вогню.
------------------------------------------------------------------------------------
Дивні ми, люди. З якими почуттями розчуленості бажаємо Щастя гризуну, і в той же час, гидливо відвертаємося коли в допомозі потребує людина.

D-Misha
15.04.2011, 15:02
Памятники диким тваринам .......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
18.04.2011, 00:36
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Один чолов"яга купив собаку, але вже через тиждень намагається продати його сусiдовi.
- Цей пес вмiє розмовляти. И продаётся всего за 5 доларiв.
- Вмiє розмовлятиi Ти за дурня мене тримаєшi Такого не буває!
Тут пес пiднiмає на сусiда очi, сповненi слiз, i говорить:
- Будьте ласкавi, придбайте мене... Цей чоловiк жорстокий до мене. Вiн нiколи не годував мене, не купав i не выводив на прогулянки. А я ж був самим вмiлим на трюки собакою на континентi! Я виступав перед королями! Я служив в армiї i був нагороджений десять разiв!
- Гей, та вiн дiйсно розмвляє! - здивувався сусiд. - Чого ж ти його продаєш лише за 5 доларiвi
- Та тому, що я втомився вiд його нескiнченної брехнi!

D-Misha
18.04.2011, 15:22
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Чому кішку не можна годувати рибою?

Всупереч розхожій думці, риба це зовсім не той корм, який потрібен кішці. Справа в тому, що минтай, салака, мойва і кілька - а саме цією рибою багато годують своїх улюбленців - не тільки малопоживний, але і викликають порушення обміну речовин у тварин.

У природі кішки харчуються в основному гризунами, рідше дрібними птахами, риба для них неприродний корм. Відома тільки один різновид котячих, для яких риба складає основу меню - це кіт-рибалка.Для інших кішок риба протипоказана.При постійному годівлі рибою підвищується навантаження на нирки, відбувається порушення мінерального балансу, що сприяє розвитку сечокам'яної хвороби. До цієї біді може додатися й інша - авітаміноз.

Якщо цілком виключити рибу з раціону кішки не виходить, то раз на тиждень можна дати відварну рибу, але тільки морську і не жирну.

D-Misha
19.04.2011, 20:50
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Тварини, яких вже не зустрінеш...

Голландський блакитний Алкон (Maculinea alcon) (1979)

Цей підвид Блакитних Алконів мешкав в степах Нідерландів. Інтенсивне сільськогосподарське освоєння територій позбавило цих метеликів нектару улюблених диких квітів.

D-Misha
20.04.2011, 21:15
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

СОБАКА виявив рак у СВОГО ХОЗЯЇНА....


У Кріса Теффрі (Chris Tuffrey) з міста Банбері (Banbury) протягом п'ятнадцяти років на грудях була родимка, але чоловік не звертав на це уваги. Лише завдяки своїй собаці, яка стала його обнюхувати і облизувати, намагаючись посунути його руку до родимки, британець задумався, що, можливо, це новоутворення свідчить про наявність у нього хвороби.

Теффрі відправився до лікаря, і в ході обстеження у чоловіка виявили меланому. Після постановки діагнозу чоловікові видалили злоякісну родимку.

Британські вчені з'ясували, що собаки здатні чути ракові клітини в організмі людини. Раніше медики підозрювали, що ракові клітини здатні видавати специфічний запах, не доступний нюху людини.

D-Misha
21.04.2011, 17:27
Собаки і компютери.....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

dmytriz
21.04.2011, 19:10
Немає нерозумних собак - є нерозумні господарі....

D-Misha
24.04.2011, 02:37
БЕЗДОМНІ ТВАРИНИ. ТЕСТ НА ЛЮДЯНІСТЬ.......
«Прийде час, коли людина буде дивитися на вбивство тварини так, як зараз дивиться на вбивство людини».
Леонардо да Вінчі...

ПРОБАЧТЕ, ТУЗИКИ, ЗА НАШУ БЕЗДУШНІСТЬ!

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

«Так сталося, що в нашому великому дворі з’явилося трійко цуценят, матір яких убили. Співчутливі люди підгодовували їх. Особливо піклувався про них наш сусід - пенсіонер Михайло Тихонович. На свою пенсію ця людина постійно годувала і тих цуценят, і ще двох своїх собак. Та одного ранку мешканці двору будинків на розі вулиць Гагаріна та Данила Галицького знайшли цуценят убитими.
Нормальній людині боляче на це дивитися. Нас із дитинства батьки та вчителі вчили людяності, милосердю. Але, напевно, не всіх. Чому ми, дорослі, подаємо іноді такі погані приклади? Невже хочемо, щоб зло породжувало зло? Коли проходиш повз безпритульних собак, почуваєшся винним перед ними: ми несемо відповідальність за тих, кого приручили.
У наш двір часто підкидають у мішках цуценят, кошенят. Дітки допомагають дорослим годувати їх, відносять на ринок, щоб знайти для них господарів. Але цього разу не встигли допомогти...
Безпритульні тварини заважають багатьом, інколи не дають заснути. Але навіщо вбивати? Тварини, які не мають господарів, живуть без ласки, частенько ночують на снігу. Наше завдан-ня - вирішити проблему гуманним способом і допомогти собаці чи коту знайти господаря. Тварина, як і людина, хоче жити, тому цю проблему треба вирішувати. Варто обладнати притулок. Знайдуться люди, які з притулку будуть забирати тварин, дадуть за них гроші. Треба тільки всією громадою за це взятися.
Якщо сьогодні будемо вбивати собак, котів, то хто наступний завтра? Нехай ці Тузики та Мурки будуть останніми жертвами людської бездушності, жорстокості в нашому місті.Далі буде...................................

makc2389
24.04.2011, 11:25
Дуже шкода песиків...

D-Misha
25.04.2011, 20:44
Цікаві факти про тварин ....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Папуги не лише наслідують звукам.

Існує думка, згідно якій папуга, що «говорить», просто відтворює почутий набір звуків. Проте, тридцятирічне вивчення такої здатності наших пернатих друзів показує зворотне. Виявляється, папуги можуть вирішувати прості лінгвістичні завдання на рівні 4-6 річних дітей, і навіть комбінувати завчені слова в нові одиниці.

D-Misha
26.04.2011, 12:40
Незвичайні дерева.....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Які ж химерні форми іноді створює природа! Часом важко повірити, що до цих витворів не докладено рук людей, що виросли вони саме такими самі по собі.
Одного разу великий Будда сказав: "Дерево - це живий організм, який дає всему живому на землі притулок, їжу, тепло та захист. Дерево навіть дає тінь того, хто виймає пилу, щоб його спиляти. "

argonavt79
26.04.2011, 13:18
Цікаві факти про тварин ....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Папуги не лише наслідують звукам.

Існує думка, згідно якій папуга, що «говорить», просто відтворює почутий набір звуків. Проте, тридцятирічне вивчення такої здатності наших пернатих друзів показує зворотне. Виявляється, папуги можуть вирішувати прості лінгвістичні завдання на рівні 4-6 річних дітей, і навіть комбінувати завчені слова в нові одиниці.

Це свята правда в мене хвилястий папуга завчив близько пядесяти слів та словосполучень, а тепер з цих слів робить перетворення міняючи закінчення слів та створюючи свої слова яких ми ніколи не говорили ( я маю на увазі різноманітні русизми).

argonavt79
27.04.2011, 14:23
Енциклопедія собак.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] qjzOoigYdqEiycRUsYa0w

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ck2__WGU2Ldz9hg3Y2BLw

D-Misha
27.04.2011, 14:54
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Фірма шукає секретаря, який вміє друкувати на машинці, розбирається в комп'ютерах і знає іноземну мову.
В офіс заходить пес і сідає в крісло навпроти генерального директора.
Генеральний директор:
- Вибачте, ми не можемо вас взяти на роботу, в оголошенні було написано, що секретар повинен вміти друкувати на машинці.
Пес схоплюється лапами на друкарську машинку і друкує відмінний лист.
Генеральний директор (здивовано): - Але ми все одно не можемо взяти вас! Треба вміти працювати з комп'ютером.
Пес схоплюється на клавіатуру і пише програму без єдиного бага.
Генеральний директор (зовсім обалдів):
- Але секретар повинен знати іноземну мову!
Пес:
- Няв!

D-Misha
29.04.2011, 01:38
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Вовки в снігах......

Як один з ключових хижаків вовки грають дуже важливу роль в балансі екосистем таких біомів, як ліси помірних широт, тайга, тундра, гірські системи і степи. Всього виділяють приблизно 32 підвиди вовка, що розрізняються розмірами і відтінками хутра.

Колись вовк був більш поширеним в Євразії і Північній Америці, ніж зараз. У наш час його ареал і загальна чисельність помітно зменшилися, головним чином в результаті людської діяльності: зміни природних ландшафтів і масового винищування, урбанізації. В багатьох регіонах світу вовк знаходиться на межі повного зникнення, хоча на півночі материків його популяція все ще залишається стабільною. Не дивлячись на те, що популяція вовків продовжує зменшуватися, він до цих пір в багатьох місцях є об'єктом полювання, оскільки являє собою потенційну небезпеку для людини і худоби, або заради розваги.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]іgakh

argonavt79
29.04.2011, 14:46
Світова енциклопедія метеликів.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

argonavt79
30.04.2011, 14:36
Ілюстрована енциклопедія підводного світу.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
30.04.2011, 20:46
Скопа вихоплює здобич з води.......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

argonavt79
01.05.2011, 12:03
Красиві куточки нашої планети

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
02.05.2011, 03:17
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Як птахи орієнтуються в польоті?

Я думаю, багатьом цікаво, як же птахам вдається без карт пролітати тисячі кілометрів і безпомилково потрапляти в призначений пункт. Виявляється, для орієнтації птахи використовують «вбудовані» матір'ю-природою феромагніти, за допомогою яких вони орієнтуються по магнітних полях планети. Крім того голуби, наприклад, здатні запам'ятовувати прикметні особливості на землі, по яких і орієнтуються.

D-Misha
10.05.2011, 02:43
Памятники диким тваринам ......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
10.05.2011, 21:42
Басенджі (Собака Занде, Лісова собака з Конго, Бонго-тер'єр, Конго-тер'єр, Ньяма-Ньяма-тер'єр).......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

У Стародавньому Єгипті басенджі вважали за живий талісман - їх дарували фараонам і з почестями же ховали разом з господарями. Через 5 тисяч років ця порода все в тому ж фаворі й помітно виділяється на тлі інших собак. Питається, чому?

Справа в тому, що басенджі - собака, прямо скажемо, незвичайна. Почати з того, що у неї, як у всього містично, таємного, є десятки імен: конголезька чагарникова собака, лісова собака з Конго, конго-тер'єр, Ньяма-Ньяма-тер'єр, собака Занде, «істота із заростей», африканська Нела собака і т.д., які частково розкривають її особливості та історію.

Бассенджі прийшла до нас з центральної Африки на початку 20 століття. І відразу вразила європейців тим, що зовсім не вміє гавкати! Протягом тисячоліть її привчали до полювання без голосу, що, як вважають, і призвело до звички мовчати. Втім, басенджі НЕ німа. Коли вона радіє або схвильована, то видає звуки, схожі на бурчання вкупі зі здавленим сміхом.

Це єдина Негавкаюча собака у світі охайна як кішка. Басенджі вмиваються лапою! На відміну від інших порід тічка у них трапляється раз на рік, запах практично відсутній, а весь догляд за шерстю - просто протирання спеціальної рукавичкою. Таким чином, чепурун басенджі ідеальна для тих, хто цінує в будинку тишу і порядок. Серед собаківників про басенджі навіть ходить жарт, що це мовляв, найкраща пара для закоренілого холостяка - вдячні, ніж діти, вірніше, ніж дружина, і головне - слухає і мовчить, мовчить ...

Але! Ця собака не підійде ледачим господарям або пенсіонерам. Басенджі дуже рухливі, безстрашні та впевнені у собі (не даремно в Конго їх до цих пір використовують на полюванні). Щоб виплеснути невгамовну енергію, їм необхідні довгі активні прогулянки. Біг, стрибки, ігри, тренування - все це вони обожнюють. Загалом, басенджі потрібно займатися, це не диванна іграшка, а компаньйон: будете погано вигулювати - втече з будь-якого майданчика, залишати надовго на самоті - згризе в печалі меблі. Натренований конго-тер'єр спокійний, ласкавий, розумний і відданий.

Ще одна риса породи - забавні зморшки на лобі (при зведених вухах), розумний погляд, стрункі ноги і туго закручений хвіст. Завдяки природному добору і самостійного розвитку басенджі відрізняються міцною мускулатурою і хорошим імунітетом. Собаки бувають 4 забарвлень: чорно-рябі, рудо-рябі, чорно-рябі з підпалиною, тигрові. Причому при всіх забарвленнях обов'язкові білі відмітини на лапах, грудях і кінчику хвоста.

D-Misha
11.05.2011, 16:00
Домашні тварини та їх значення в розвитку дітей .....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

У якийсь момент кожен малюк обов'язково звертається до батьків з проханням завести в будинку песика чи котика. Але не завжди це можливо - не дозволяють розміри квартири, у мами алергія. А давайте подивимося, що в психо-емоційному розвитку дитини значать тварини.

Людина - частина природи, що володіє розумом. Люди вийшли з тваринного світу і змушені досягати гармонії зі світом зовсім іншими, ніж тварини, способами. Однак людина з найдавніших часів користувалася «інстинктивною адаптацією» тварин: наслідуючи їх звичкам на полюванні, в танцях, одягаючи на себе їхні шкури і амулети з їх зображенням.

Тварини, таким чином, завжди були прикладом виживання і адаптації до навколишнього світу, допомагали стародавнім вижити.

Ставлення дитини до тварини має багато схожого з відношенням стародавніх людей до тварини. Дитина не проявляє ще й сліду тої зарозумілості, якя спонукає згодом дорослу культурну людину відокремити різкою рисою власну природу від будь-якої іншого тварини. Не замислюючись, дитина надає тварині повну рівноцінність (згадаймо «Малюнок сім'ї», де собака - повноправний і значимий її член), у нестримності своїх емоцій вона почуває себе, мабуть, більш спорідненою з твариною, ніж з дорослою людиною, що здається малюкові загадковою і незрозумілою.

Тварини дуже близькі дітям, вони з легкістю ототожнюють себе з ними ( «Мамо, а можна я буду твоєю маленькою собачкою Дружком?»). Це дозволяє вибудовувати власну картину світу, незважаючи на конкретність їхнього мислення. Відчуваючи страх і тривожність по відношенню до батьків і дорослих, діти можуть переносити це відношення до тих істот, кожна з яких має своє символічне значення.

Кішка, наприклад, здавна вважається символом незалежності, «гуляння сама по собі», свободи, таємничості. Собака, навпаки, - залежності, відданості, відкритості, простоти; вовк - загрози для життя; баран символізує силу, родючість, завзятість, впертість, батьківство; кінь - дружню допомогу і працьовитість; птах - символ зв'язку з духовним райським світом, символом надії та вільного зльоту, риба - мудрість і спокій.

Казкові герої-тварини допомагають дитині упорядкувати своє життя, розібратися в собі, в добрі і злі, що її оточують.

«Те, що хвилює дитину в даний момент, вона може програти в казковому світі, освоївши проблему, що стоїть перед нею, - пише у книзі «Як насправді любити дітей» американський дитячий психолог Р. Кемпбелл, - і вибудувати доступну для неї сприйняття картину миру і способів вирішення труднощів, приписавши певні почуття героям казок». Саме тому народна мудрість і дитяча натура казкарів, мультиплікаторів знайомлять дітей з життям і його проблемами через образи тварин. Як люблять діти книжки про тварин, особливо з гарними їх зображеннями! Курочки, півники, соколи, зайці, ведмежата, коти і собаки пов'язують в сприйнятті дитини реальний і казковий світ, так як феї і чарівники, королі та принцеси - це вигадані герої, а звірів можна побачити, доторкнутися.

Щоб жити серед людей, дитині треба навчитися контролювати свої негативні емоції, агресивні імпульси. Граючи з тваринами, діти нерідко роблять їм боляче, на що кішка або собака відразу ж відповідає: йде або кусає кривдника - це робить неможливим продовження подібної агресивної гри. Захисна поведінка тварини в поєднанні з поясненнями дорослих про те, як треба поводитися з «братами нашими меншими», сприяє розвитку вміння співпереживати, співчувати, стримуватися, а через цю «перехідну сходинку» дитині вже набагато легше зрозуміти почуття інших людей, налагоджувати з ними відносини .

Можливість поговорити, поскаржитися, попеститися з домашніми тваринами необхідна дітям, особливо коли дорослі приділяють їм мало уваги. У замкнутих, боязких, нерішучих дітей кішка або собака часто замінюють друга: їм довіряють таємниці, печалі і радості. Своїм існуванням поруч з дитиною тварини згладжують її самотність, особливо коли батьки зайняті своїм життям.

На відміну від статичної іграшки, тварина дихає, бігає, активно грає, забираючи частину тривог і напруги у дітей.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

argonavt79
11.05.2011, 21:08
Ну будьте людьми!!! Дайте нормально закусити.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] Dgo1yjqi4H_wXJ29eQVKQ

D-Misha
12.05.2011, 19:51
Незвичайні дерева.....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

argonavt79
13.05.2011, 01:49
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

gudini_zol
13.05.2011, 17:30
Продовження ...
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

argonavt79
13.05.2011, 21:01
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Orton
13.05.2011, 21:47
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Orton
14.05.2011, 21:47
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

D-Misha
14.05.2011, 23:01
Дельфіни-самогубці......


У Криму відзначено випадки викидання тварин на узбережжя півострова. Від чого вони хочуть нас застерегти?

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

ОДНА З ГІПОТЕЗ УЧЕНИХ: СВОЄЮ САМОПОЖЕРТВОЮ ТВАРИНИ ПОПЕРЕДЖАЮТЬ НАС ПРО ЕКОЛОГІЧНУ КАТАСТРОФУ............
Ці розумні тварини «йдуть на смерть» як поодинці, так і цілими зграями. Потрапивши в біду, вони голосно кричать. Їхні крики можна почути за декілька кілометрів. Масова загибель дельфінів — явище надто рідкісне. Вчені-біологи не на жарт стривожилися й посилено шукають відповідь, що ж примушує дельфінів здійснювати такі дивні «самогубства»...

«Добровільна» загибель китоподібних на берегах давно хвилює людину. Це траплялося в усіх океанах і в багатьох морях. Сьогодні викидання на берег тварин почастішали. На березі закінчують свої дні представники всіх 80 видів ряду китоподібних. Але частіше за все, так гинуть тварини зі стадним способом життя. На частку гринди припадало 70% випадків викидання. Друге місце посідають чорні косатки, потім ідуть кашалоти і дельфіни.

Одні вчені вважають, що це пов’язано з божевіллям ватажка, за яким слухняно йшло стадо. Інші схиляються до версії «поклику предків»: адже далекі прабатьки дельфінів жили на суходолі, ось вони й тягнуться до берега — спрацьовує генетична пам’ять. Деякі фахівці думають, що дельфіни час від часу потрапляють у так звану «зону магнітної аномалії», тому вони втрачають орієнтацію і опиняються на суходолі. Чемпіон світу з пірнання Жак Майоль стверджував, що масове «самогубство» дельфінів — це їхній протест проти жорстокого ставлення людини до китоподібних, щось на зразок самоспалення старообрядців. На жаль, це всього лише припущення, гіпотези. Спробуємо розібратися в усьому цьому.

ОСІЧКА ГІДРОЛОКАТОРА...........

Сталося це в березні 2001 року біля берегів Греції. На півострові Пелопоннес, поблизу села Кіпариссія на піщаний пляж Іонічного моря викинулися й загинули одинадцять дельфінів. Через два тижні трагедія повторилася, — без будь-яких видимих зовнішніх причин викинулися на берег, щоб там померти, ще вісім тварин. Для того, щоб встановити причини смерті, вчені провели розтини тварин. Проте ніяких ознак хвороб, отруєнь чи фізичних ушкоджень не було.

Дослідникам, як це часто буває, допоміг випадок. Якось увечері, переглядаючи газети і часописи в місцевій книгозбірні, вчені натрапили на невеличку замітку, в якій влада попереджала рибалок про те, що в затоці Кіпариссіакос — тобто в тій самій, де було помічено масову загибель дельфінів, — проводитимуться якісь «звукові» випробування. Звук для морських тварин є свого роду навігаційним «радаром» для плавання під водою. І якщо хтось створює такі звукові перешкоди, то цим він начебто «засліплює» морських тварин і позбавляє їх правильної орієнтації.

Незабаром ученим удалося дізнатися, що в Іонічному морі підводний дослідницький центр НАТО проводив цілком таємні випробування низькочастотного сонару, який міг виявляти нове покоління безшумних підводних човнів противника. Цей сонар використовує звуки на рівні 235 децибел і навіть вищі, які випускаються спеціальним передавачем, укріпленим позаду призначеного для випробувань судна. Саме подібні звуки, які настільки потужні, що їх можна приймати на іншому кінці Атлантики, і є причиною масової загибелі дельфінів у Іонічному морі. Тварини, які втратили орієнтацію та були «засліплені» в паніці викидалися на берег, де й гинули.

ДОПОМОГА РОДИЧАМ.........

Багато які вчені вважають, що однією з головних причин масової загибелі китоподібних є інстинкт збереження виду. Коли який-небудь особень зі стада потрапляє у важке становище, то подає сигнал біди. Якщо цей сигнал подається з глибокого місця вдалині від берега, родичі успішно виштовхують хворого з води й тим самим допомагають йому дихати. Ледве голова виштовхнутого бідолахи визирне з води, спрацьовує дихальний рефлекс. Хворому начебто надають невідкладну допомогу, роблять своєрідне штучне дихання. Але допомога обертається трагедією, якщо сигнал подає звір, який викинувся на берег. Особні, які підпливають до нього, одна за одною, а, в кінцевому підсумку, все стадо, як за ланцюговою реакцією, опиняються на березі. Таким чином, на узбережжі можуть опинитися десятки, сотні й навіть тисячі тварин.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])




ХВОРОБА.........

Цікаво, що станеться з дельфінами, якщо людина спробує виштовхнути їх із мілини на безпечну глибину? Ось тут і відбувається найдивніше: врятовані тварини за декілька годин або навіть діб знову викидаються на берег у іншому місці; якщо ж їх рятують ще й ще раз, вони наполегливо повторюють фатальні спроби.

Одного разу в Чорному морі відомий учений, доктор біологічних наук Аверін Томілін заміряв температуру у хворого дельфіна-білобочки. Стоячи до пояса у воді в одному метрі від берега, він притримував дельфіна руками. Той не чинив опору, якщо його морда була повернута до берега. Але варто було повернути морду в бік від берега, як він усіма силами повертався до суходолу.

Що ж змушує жителів моря знову викидатися на берег? Вчені вважають, що в таких діях винен підсвідомий пошук контакту з суходолом хворих особнів. Адже стародавні предки китоподібних, коли освоювали водну стихію, при небезпеці поверталися на землю. Ймовірно, що такий інстинкт у хворих жителів моря зберігся й досі.

Дельфіни страждають від безлічі нервових, шлункових, шкіряних та інших хвороб. Напрошується запитання: яка причина всіх цих захворювань?

Нині до Світового океану людина виливає потужний потік отруйних речовин. Все більше дельфінів стають жертвою забруднення морів сирою нафтою.

У Севастопольських бухтах, а також у акваторії Феодосії Кримського півострова, ртуті на сьогодні в 5 разів більше гранично допустимих норм, миш’яку — в 50, отрутохімікатів у 500! Морські ссавці за своє довге життя мимовільно накопичують шкідливі сполуки в своєму тілі, які й сприяють різним захворюванням. Шкіра дельфінів, які викинулися нещодавно біля берегів Криму, покрита виразками, внутрішні органи ушкоджені. Тим часом поліпшення якості морської води не вселяє оптимізму вченим:

— Сьогодні лише 14% стічних вод міста проходять очищення. Севастополь — одне з небагатьох великих міст на Чорному морі, де, практично, немає очисних споруд, — говорить Микола Шадрін, старший науковець Інституту біології південних морів Національної академії наук України.

Прогнози вчених цього інституту досить похмурі: «За безліччю ознак — за збідненням морської флори та фауни, хімічним аналізом і забрудненням — Чорне море близьке до передсмертного стану. У недалекому майбутньому воно може стати смердючим водоймищем, позбавленим живності та барв...»

Першими це відчули дельфіни — індикатори чистоти морської води. Ці розумні й добродушні тварини своєю самопожертвою хочуть попередити нас про екологічну катастрофу, яка насувається.

D-Misha
15.05.2011, 21:48
Найбільша собака у світі розміром з коня!

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Книга рекордів Гіннеса, можливо, визнає Джорджа, німецького блакитного дога з Америки, найбільшою собакою в світі. Його зріст у загривку складає більше метра (якщо точніше - 105 сантиметрів), а вага більше 120 кг! Гігантові чотири роки, він проживає в сім'ї Девіда і Крістен Нассер, які і зв'язалися з Книгою рекордів Гіннеса, щоб дізнатися, чи не є їх улюбленець самим-самим.

Здалеку Джордж більше схожий на мініатюрного коня, ніж на собаку. Щомісяця він з'їдає по 50 кг їжі. А спить у своїй особистій спальні на ліжку королівського розміру.

Зараз господар дога Девід Нассер готує всі необхідні папери для Книги рекордів Гіннеса, щоб офіційно оформити титул Джорджа і отримати належний з цього приводу приз. А ще в цього пса навіть є особисті сторінки на соціальних сайтах Facebook і Twitter.

D-Misha
17.05.2011, 00:47
Чудеса тваринного світу......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Одне з чудес життя - сезонні міграції птахів. Вони вражали людей з давніх часів. Але порівняно недавно був зрозумілий зміст цих масових перельотів на тисячі кілометрів.
Рік тому на самій південній частині Африки ми бачили шпаків. Цілком можливо, що наше літо вони проводили де-небудь у Підмосков'ї або поблизу Воронежа.

Фантастичну відстань пролетіли шпаки й повторять його зворотним маршрутом з приходом на батьківщину їх весни. На річці Лімпопо ми чули солов'їв (чому не припустити, що це курський співак?), Всюди поруч з антилопами і слонами бачили лелек - теж наші сусіди в літній час. Мільйони птахів здійснюють кочовища важкі і небезпечні. Кільцюванням встановлено: найдальші перельоти здійснюють полярні крячки з Арктики до Антарктики. Туди і назад майже сорок тисяч кілометрів.
Політ, особливо тяжкий, потребує багато енергії-запасів пального. І птахи не вирушать в дорогу, поки не наберуть потрібної ваги за рахунок жиру. Запас і витрата енергії в польоті обумовлені дуже швидким у птахів обміном речовин в організмі. Деякі літуни поглинають стільки корму, що дорослій людині відповідно до ваги птиці треба було б з'їдати щодня 130 кілограмів м'яса. Швидкому перетворенню їжі в енергію сприяє висока температура тіла у птаха. Для людини 42 градуси - поріг життя, а для птахів це норма. А у стрижа температура тіла 44 градуси! Енергійний, невтомний літун! Вважають, він навіть спить під час польоту.
З загадок загадка - здатність птахів слідувати за потрібним курсом в потрібне місце. Відлітаючи з краю Південної Африки, шпаки, наприклад, знаходять не тільки Європу, не тільки, скажімо, Тамбовську область, але і яке-небудь лісостепове сільце і рідну Шпаківню в ньому. Чи не диво! Багато проведено досліджень, багато висловлено припущень: летять по сонцю, по зірках, летять, прямуючи орієнтири під крилами. Але летять ж і вночі, і в погану погоду, летять молоді птахи, випереджаючи батьків, летять над океанами тисячі кілометрів без єдиного орієнтира внизу і прилітають на «свій» який-небудь маленький острівець. (Таїландські кроншнепи з Аляски летять на зимівлю над океаном 9500 кілометрів і з шляху не збиваються.) Ось які дивні і ще не до кінця вивчені інстинкти у птахів.

argonavt79
17.05.2011, 21:47
Австралійські ветеринари зайнялися порятунком папуг від "похмілля"

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ZvPqgjDqFW_Fmat2AHZ

В Австралії зафіксовано незвичайне явище: сотні лоріевих папуг - маленьких яскраво забарвлених деревних папуг - падають з дерев і ведуть себе так, ніби вони п'яні. Як повідомляє AFP, що впали птахів підбирають ветеринари, які намагаються привести папуг до тями.
"Вони дійсно ведуть себе як п'яні: у них порушена координація, і вони постійно падають", - розповіла ветеринарний лікар Ліза Хансен з медичного центру для тварин, розташованого в місті Палмерстон, неподалік від Дарвіна.
За словами фахівців, які падають з дерев папуги немов страждають від похмілля - прийшовши до тями, вони забиваються в куток в клітинах, влаштовуються під аркушами паперу або просто лягають і не рухаються. Щоб вивести птахів з цього стану, їх годують свіжими фруктами і солодкими кашами. Агентство відзначає, що ветеринари називають цей раціон пташиним варіантом "антипохмільних" дієти.
Поки причини "пияцтва" папуг не з'ясовані. Ветеринари припускають, що порушення координації є симптом отруєння - можливо, птахи їдять якийсь небезпечний для їх здоров'я рослина. Також фахівці висунули версію про те, що папуги підхопили швидко поширюється небезпечний вірус.

D-Misha
18.05.2011, 16:44
Співуче дерево........

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Співуче дзвінке дерево (Singing Ringing Tree) - це музична скульптура нагадує дерево, яке складається з численних труб різного розміру і оживає, коли повіє вітер. Розташувалось це диво, мало не на самому вітряному пагорбі Пеннінських гір графства Ланкашир, на північно-заході Великобританії. Конструкція триметрової висоти з оцинкованої сталі була спроектована архітекторами Mike Tonkin і Anna Liu і зведена на пагорбі в 2006 році.
Вітер проходить через трубки-гілки міфічного дерева, на кінцях яких зроблені спеціальні отвори. Через те, що напрямок вітру весь час змінюється і проходить через різні верстви трубок, інсталяція весь час видає нові звуки - іноді містичний свист, іноді немилозвучний і пронизливий звук, іноді тихий гармонійний хоровий спів, що охоплює кілька октав, а іноді м'який і переливчастий передзвін. Все залежить від сили і напряму повітряних мас.

На створення подібного арт-проекту пішло приблизно 60 тисяч фунтів і 350 трубок різних розмірів з оцинкованої сталі, які видають найрізноманітніші мелодії. Після інсталяції даної скульптури була здійснена спеціальна настройка її звучання, щоб воно гармоніювало зі звуками навколишньої природи.

argonavt79
18.05.2011, 19:56
Зозулята влаштовують прийомним батькам маскарад.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Щоб зозулята вижили в чужім гнізді, зозулі підфарбовують не тільки яйця, а й шкіру підкидьків. Причому птахи-паразити навчилися фарбувати пташенят в різні кольори.

У процесі еволюції тварини навчилися всіляко наслідувати інших видів, маскуватися і жити за чужий рахунок - паразитувати. Хижаки і жертви, паразити і тварини-господарі розвиваються одночасно (коеволюціонірують), пристосовуючись до нових хитрощів суперника.
Зозулі (Cuculidae) пристосувалися відкладати яйця в чужі гнізда. Щоб птах-господар не викинула чужинця, зозуля довелося «навчитися» відкладати яйця, зовні схожі з кладкою господаря. Більш того, пташенята зозуль з'являються на світ трохи раніше в порівнянні з рідними дитинчатами. Майже за добу вони встигають «ввести в оману» прийомних батьків (поки вони роздивляються пташенят і намагаються зрозуміти, підкидьки вони чи ні), зміцніти і виштовхнути з гнізда невилуплених зведену рідню.
Дослідники з Австралії, Британії та Німеччини під керівництвом доктора Наомі Лангмур (Naomi E. Langmore) з Австралійського національного університету (Australian National University) спробували зрозуміти, як далеко «протягнули руки» пристосувальні механізми еволюції. Натуралісти вивчали забарвлення пташенят, підкидає австралійськими бронзовими зозулями в гнізда різних видів прийомних батьків.
Натуралісти досліджували чотири види австралійських бронзових зозуль і птахів, в гніздах яких вони паразитують. Особливу увагу дослідники звернули на розмір, колір жовторотиків і те, що виглядають ті самі «жовті ротики». Причому експериментатори оцінювали забарвлення пташенят не тільки візуально, але і по коефіцієнту відбиття світла. Виявилося, що зозулі в процесі еволюції навчилися «підфарбовувати» не тільки яйця, але і пташенят. Більш того, молоді дзьоби підкидьків не відрізняються від дзьобів рідних пташенят. Вчені відзначають, що маскуються забарвлення шкіри тримається недовго і сходить з появою першого оперення. Тобто зозулята не перетворюються на птахів іншого виду, а лише імітують «зведених братів і сестер» на ранніх і найбільш уразливих етапах розвитку - поки не можуть самостійно добути їжу.
«Якщо б пташенята не маскувалися,« прийомні батьки » вбили б їх протягом декількох днів. Через вісім днів зозулята набувають подібність з птахами свого виду. Цього періоду досить, для того щоб вижити в чужому гнізді », - пишуть дослідники в статті Visual mimicry of host nestlings by cuckoos, в журналі Proceedings of the Royal Society B., де також опубліковані фото новонароджених обманщиків.

D-Misha
19.05.2011, 19:10
Кішки в житті людини. Значення і вплив кішок.......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Після смерті Олександра Македонського в Єгипті запанувала грецька династія. Країна була врятована від ярма персів і, нарешті, зажила мирнbv і спокійним життям. Але раптово, порушуючи всі політичні передбачення, сталося криваве повстання у колишній столиці – місті Мемфісі. Розгнівані єгиптяни дощенту знесли в місті грецький квартал, убивши частину його жителів і розігнавши решту. Приводом до повстання послужило те, що один з греків зробив страшне, запавшу у душу кожного правовірного єгиптянина злочин – втопив новонароджених кошенят.

У Єгипті до кішок було особливе ставлення. Цих тварин дуже цінували – і було за що. Кішки з’явилися в цій країні приблизно за 2000 років до нашої ери і практично відразу ж були оголошені священними тваринами. Звичайно, тут діяв і економічний фактор: Єгипет був країною, що спеціалізується на виробництві зернових культур. Величезні склади з багатющими запасами зерна хтось повинен був охороняти. Спочатку до цієї роботи намагалися пристосувати горностаїв, але дрібні тваринки погано справлялися з такою нелегкою роботою. Завдання виявилося під силу лише з’явилимися пізніше кішкам.

У стародавньому світі був тільки один надійний спосіб забезпечити тварині недоторканність – оголосити його священним. Але, схоже, це не єдина причина, що змусила єгиптян вирішити проблему таким способом. У середовищі окультистів єгипетські жерці завжди вважалися обраною кастою та краще за всіх у світі розбиралися в магії. Це переконання відомо з давніх часів; середньовічні автори писали, що з усіх, що існували коли-небудь магічних мистецтв 90% дісталося на частку Єгипту.

З точки зору жерців, кішка, що живе в сім’ї, виконувала також завдання з кармічного розвантаження роду, сприяла його благополуччю. До цих пір прийнято вважати, що підібране на вулиці кинуте кимось кошеня обов’язково принесе в будинок успіх. Більше того, вважалося, що кішка з’являється у будинку не випадково. На думку єгиптян, в ній втілювалася душа недавно померлого близького дому людини. Найчастіше – покійної господині.

Був один відомий випадок, коли в одній квартирі почалося справжня котяче навала. Бездомні тварини для свого проживання облюбували не просто під’їзд, а саме килимок під дверима квартири. Що можна було з ними робити? Доводилося впускати, а потім віддавати знайомим. Так за три роки кішок змінилося більше десятка, і, що дивно, всі вони нагадували когось з добре знайомих людей. Уважніше придивившись до них, виявилося: в поведінці майже кожного кота чи кішки проявляються риси характеру, притаманні померлим колись членам сім’ї. Схожість була настільки виразною, що виникала думка: може бути, дійсно в будинок повертаються мертві, тепер вже в котячому обличчі? Проте з часом питання вирішилося інакше. Останній кіт, що з’явився в будинку, не був схожий ні на кого з живучих в ньому колись. Складалося враження, що закономірність порушилася. Однак, придивившись до нього уважніше, з’ясувалося – він схожий на самого оповідача!

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

argonavt79
19.05.2011, 21:32
Свиня з овечою вовною.
Фантазія людей не знає кордонів. Яскравий приклад цьому - виведені в 19 столітті селекторною шляхом свині з густим волосяним покривом, який утворює завіточкі, як каракуль.
Шерстиста свиня породи Мандаліца або «овеча свиня» (лат. Mangalitza) (англ. Sheep pig)
Спочатку було виведено 2 види шерстистих свиней - британські «Лінкольншир» та угорські хрюшки породи Mangalitza. Основна відмінність між ними полягала в колірній гаммі їх шубок. Але перші з 1972 року повністю зникли, тому що ринок вимагав швидкорослих і швидко дозрівають свинок, а волохаті хрюшки під ці параметри не потрапляли. Тепер у світі залишилася лише одна порода - угорська мангалиця.
Густий волосяний покрив дозволяє їм легко переносити сильні зимові морози, а влітку рятує від комах. Здалеку стадо волохатих свиней спокійно легко сплутати зі стадом овець. За це вони навіть отримали ще одну назву «овечі свині». Мангалиця поділяють на 4 типи: чорну, червону, білу і змішану. Чорний тип поступово зникає.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

argonavt79
21.05.2011, 11:29
Процес пиття у кішок.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Процес пиття у кішок виявився куди складніше, ніж уявлялося. Щоб дізнатися, як рідина потрапляє кішкам в пащу і чому дивні створіння розвинули саме такий механізм, біологи й інженери провели експеримент. Щоб з'ясувати, як кішки хлебчуть, професор Массачусетського технологічного інституту (MIT) Гаролд Едгертон (Harold Edgerton) використовував стробоскопічний зйомку ще в 1940 році. Тоді стало відомо, що кінчик своїм язиком тварини загинають не вперед, що здається логічним, а тому, так що першою у рідина потрапляє верхня частина язика. На цьому начебто секрет Лаканом був розкритий. Знадобилося ще півстоліття, щоб зрозуміти - це не так.

Дослідження показали: делікатні тварини зовсім не користуються язиком як ложкою. Більш того, з'ясовується, що язик кішок практично не проникає нижче поверхні води або молока, а тільки лише злегка торкається її. Ця тактика радикально відрізняється від Лаканом у собак, які черпають рідина, роблячи з язика подобу ложки.

D-Misha
21.05.2011, 22:21
Собаки і компютери.....

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

argonavt79
22.05.2011, 15:16
Лікувальний цвіт каштану.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Знову цвітуть каштани і ми милуємося красою цих високих і розлогих дерев. І тоді ж, на початку цвітіння, заготовляють цвіт, а протягом періоду квітування — листя. Цвіт обшморгують і, розстеливши тонким шаром, сушать першого дня на сонці, далі — під наметом. Листки зрізують без черешків і теж сушать під наметом. А ще раніше, навесні, з молодих гілок збирають кору. Годяться для лікування плоди, заготовляють, коли вони починають падати. Ось так могутнє дерево віддає частину своєї сили людям.
Деякі дослідники вважають гіркокаштан потужним стимулятором енергії і радять набирати сили у дерева вранці до п’ятої години, що пробуджує інтуїцію, фантазію. Є поради носити плоди каштана в кишені. Періодично масажувати ними долоні — від цього, кажуть, зростає енергетичний заряд організму, а народні лікарі вважають, що постійне носіння каштана — це профілактика захворювань суглобів.
Помічено й іншу оздоровчу дію цих красенів-велетнів: дослідники Стокгольмського інституту виявили, що одне дерево спроможне очистити від автомобільних викидів понад 20 000 кубічних метрів повітря, тож біля каштанів чиста зона (слід урахувати, що дерево знімає негативний заряд у гепатогенних зонах).
А з фармакологічної точки зору гіркокаштан корисний тим, що різні його частини містять глікозиди ескулін та есцин, дубильні та пектинові речовини, слиз, крохмаль, білкові речовини. Найбільшу користь каштана визначають ескулін (стимулює антитромботичну активність сироватки крові, збільшує вироблення антитромбіну, чим запобігає утворенню тромбів) та есцин (знижує в’язкість крові, уповільнює її згортуваність). Крім того, препарати гіркокаштана поліпшують обмін речовин, передусім холестериновий, знижують артеріальний тиск, зменшують запалення та больові прояви.
Тому в офіційній медицині різних країн (а росте дерево в районах з теплим вологим кліматом, у Північній півкулі — в зонах помірної температури) каштан є сировиною для виготовлення різних галенових препаратів: відвар та настій листя, плодів, квітів, спиртова настоянка, екстракт. Внаслідок досліджень виявлено, що найефективнішим є спиртовий екстракт плодів, до того ж він найменш токсичний.
Випускають препарати ескузан, есфлазид, анавенол, венозний гель доктора Тайса. Вони мають широке застосування, зазвичай у разі різних судинних порушень: варикозного розширення вен, виразки гомілки, запалення вен, тромбозу центральних вен сітківки ока, склеротичних змін судин нижніх кінцівок, кровотеч у клімактеричному періоді, запобігають тромбозам після операцій та пологів.
Крім того, доведено, що препарати гіркокаштана справляють протизапальну та протинабрякову дію, тому їх використовують у разі захворювань суглобів.
У народній медицині спектр застосування ліків з каштана ще ширший. Свіжий сік цвіту каштана п’ють по 20—30 крапель зі столовою ложкою меду тричі на день до їди у разі розширення вен нижніх кінцівок, тромбофлебіту, атеросклерозу та геморою. Його консервують спиртом (1:2) і п’ють по 30—40 мл тричі на день хворі з варикозним розширенням вен та гемороєм.
За розширення вен 50 г квіток залити 0,5 л горілки і настояти, періодично збовтуючи, впродовж 14 діб, перецідити. Пити по 30 крапель тричі на день за 20 хвилин до їди. Курс — 3—4 тижні. Одночасно слід змащувати хворі місця по кілька разів на день маззю: змішати по 10 г порошку квіток ромашки, листя і квітів шавлії, 50 г розтертих на порошок плодів каштана і 5 г картопляного крохмалю. Суміш залити 200 г гарячого курячого жиру, поставити на 2,5 години на водяну баню, настояти впродовж ночі, нагріти до кипіння, перецідити, сировину здушити, суміш остудити. Тримати в прохолодному місці.
У разі тромбофлебіту 20 г квіток або 20 г подрібнених плодів залити склянкою горілки і настояти в затемненому місці упродовж 7—10 діб, час від часу збовтуючи, перецідити. Пити по 30 крапель з невеликою кількістю води за 20—30 хвилин до їди.
У разі геморою виготовляють настоянку: 20 г квіток залити 1 склянкою горілки і настояти впродовж 1—2 тижнів. Пити по 20—30 крапель тричі на день упродовж 15—20 діб. Через 2—3 тижні перерви курс можна повторити.
З цією ж метою готують відвар шкірки плодів: 5 г подрібненої сировини залити 200 мл окропу, кип’ятити впродовж 15 хвилин, пити по 1 ст. л. тричі на день.
Для сидячих ванн у разі геморою годиться настій листя: 100 г залити 2 л окропу, настояти впродовж 30 хв.
Відвар листя і плодів: залити 1 склянкою окропу 5 г подрібненої сировини, кип’ятити в емальованому посуді на водяній бані впродовж 30 хв, перецідити і долити перевареною водою до початкового об’єму. Пити перші два дні по 1 ст. л. раз на день, далі у разі доброї переносності — по 1 ст. л. двічі-тричі на день після їди. Курс лікування геморою — 1—4 тижні, у разі запалення вен ніг пити відвар впродовж 2—8 тижнів (не більше 12).
Відвар кори, що справляє кровоспинну, протизапальну, знеболювальну та в’язку дію, широко застосовують у народній медицині різних країн у разі кровотеч, зокрема маткових у клімактеричний період (за відсутності злоякісних пухлин), хронічних ентероколітів та колітів, особливо з тривалими поносами, гастриту з підвищеною кислотністю шлункового соку, геморою. Готують так: 1 ч. л. подрібненої кори залити 1 склянкою окропу, кип’ятити на слабкому вогні впродовж 20 хв, настояти 1 годину, перецідити, довести перевареною водою до початкового об’єму. Пити по чверті склянки 4 рази на день за 30 хв до їди.
Відвар шкірки плодів (15 г, 250—300 мл окропу, кип’ятити впродовж 10 хв) використовують для спринцювань двічі на день у разі маткових кровотеч.
Захворювання суглобів: 200 г сухих квіток каштана залити 0,5 л горілки, настояти впродовж 1 тижня, втирати у хворе місце.
Радикуліт: плоди каштана розмолоти в порошок, змішати зі смальцем, намастити тонким шаром на шматочок чорного хліба і прикласти до хворого місця на 2—3 години.

D-Misha
23.05.2011, 02:32
Прикольні тваринки......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] .jpg ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
23.05.2011, 20:28
Блакитна перлина Сибіру.........

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Вузьким блакитним серпом, покинутим в гори Східного Сибіру, виглядає на географічній карті одне з дивних чудес не лише Росії, але і всієї земної кулі - озеро Байкал.

Багато пісень і легенд склав про нього народ. Якути назвали озеро Байкалом, що означає "багате озеро". Воно плескалося у величезній кам’яній улоговині, оточеною порослими тайгою гірськими хребтами. Озеро тягнеться з північного сходу на південний захід на 636 км., що приблизно дорівнює відстані між Москвою і Санкт-Петербургом. Найбільша ширина Байкалу - 79 км. За своєю площею (31,5 тис. кв. км.) воно приблизне таке ж, як західноєвропейські країни Бельгія або Нідерланди, і по величині займає восьме місце серед озер земної кулі.

Байкал - воістину унікальне озеро. Його побережжя і довколишні гори зі своеобразними фауною, флорою і мікрокліматом, а також само озеро з багатими запасами чистої прісної води - безцінний дар природи.

Ви, звичайно, знаєте, що Байкал - найглибше озеро нашої планети. Його глибина досягає 1620 м і перевищує глибину деяких Морів земної кулі. Втім, як повідомили в 1991 р., гідрологи внесли поправку, виявивши глибшу відмітку в 1657 м.

Тут міститься 20% запасів прісної води на земній кулі (23 тис. куб. км.). Аби опріснити стільки ж вологи з морської води, потрібно було б витратити засобів в 25 разів більше, ніж вартість золота, здобутого донині на Землі.

Уявіть собі: у байкальській чаші може поміститися вся вода Балтійського моря, хоча його площа більше площі озера приблизно в 10 разів.

У улоговину Байкалу можна влити воду 92 таких Морів, як Азовське або воду всіх п’яти американських Великих озер, загальна площа яких в 8 разів більше площі Байкалу.

Сюди несуть свої води, по останніх відомостях, 1123 річки, найбільшої з яких Селенга, Баргузин, Верхня Ангара, а витікає лише одна, але могутня - Ангара.

Рівень озера підноситься над гирлом Ангари на 378 м, що створює велику енергію падіння. Тут побудований каскад потужних електростанцій. На озері налічується 27 островів, всі вони невеликі. Лише Ольхон, який розташований майже посередині озера, має площу 729 кв. км.

Таке багатоводне водосховище не може не впливати на клімат довколишньої місцевості. Влітку Байкал стримує жару, а взимку - суворі сибірські морози. Тому клімат тут м’якший, ніж в сусідніх районах. Наприклад, бухта Піщана - єдина місцевість в Східному Сибіру, де середньорічна температура повітря складає близько 0 гр.З (точніше +0,4 гр.З). Байкал замерзає лише в січні. Проте навіть в жарі вода не більш +12 гр.З.

Оскільки різниця між температурами повітря і атмосферним тиском над поверхнею озера і в довколишніх горах дуже велика, на Байкалі часто розігруються шторми. Сонячних же днів в році тут більше, наприклад, чим в деяких курортних районах причорномор’я.

Не існує на земній кулі озера, вода в якому прозоріше байкальською. Білий диск, опущений сюди для визначення прозорості води, видно з глибини близько 40 м. До того ж озерна вода дуже приємна на смак. "Хто хоч раз ковтнув байкальської води, - говорять сибіряки, - той обов’язково повернеться за іншим ковтком".

Байкал - найстаріше озеро на Землі. Його улоговина почала формуватися 25-30 млн. років назад. Вік сучасних контурів - понад мільйон років. Походження і будова дна озера, а також процеси, які там відбуваються, учені останнім часом вивчали за допомогою глибоководного апарату "Пайсис". Були зроблені унікальні фотографії дна Байкалу на глибині 1410 м. Доведена посилена сейсмічність улоговини і пов’язана з цим зміна береговій лінії озера.

Встановлено, що щорік береги озера розсуються в середньому приблизно на 2 см, а їх площа збільшується на 3 гектари.

Землетруси, а їх інколи буває тут до 2000 в рік, переважно невеликі. Трапляються і досить відчутні, як наприклад, в 1862 р., коли провалилася частина побережжя і утворилася затока, названа Провалом. А під час землетрусу 1958 р. дно озера біля острова Ольхон опустилося на 20 м.

Про активне життя надр свідчить і наявність на берегах озера і в прилеглих до нього горах багаточисельних гарячих джерел з температурами від +30 гр. до + 90 гр.З. І в той же час, вік порід гірської місцевості довкола Байкалу складає приблизно 2 млрд. років.

Однією з дивних особливостей озера є його воістину унікальний тваринний світ. Він налічує більше 1500 видів, причому 75% з них живуть лише на Байкалі. Одних лише риб тут більш ніж в деяких морях - 49 видів, і майже все корінні "байкальци", наприклад, знаменитий омуль. "Немає Байкалу без омуля" - така місцева приказка. Дуже цікавою є живородяща риба голомянка. Вона така жирна, що викинута на берег штормом, майже повністю тане під сонячними променями. У її жирі є багато лікувальних органічних сполук і вітамінів, тому її називають ще "медичною рибою".

З інших видів байкальської фауни - 80 одних лише ракоподібних, серед яких дуже коштовним для екології озера є рачок эпишура. Невеликий по своїх розмірах (маса тисячі рачків всього 1 міліграма), це маля, добуваючи їжу, невтомно працює на благо озера. Він фільтрує воду через спеціальний орган, очищаючи її від різних бактерій і водоростей. Протягом року ці мікроскопічні "санітари" встигають кілька разів профільтрувати близько 1500 куб. км. води до глибини 5-10 м, що в 10 разів більше, ніж її потрапляє в озеро зі всіх річок, а річний стік озера через Ангару складає всього 60 куб. км. Саме завдяки невпинній діяльності рачка эпишури підтримується незвичайна чистота байкальських вод.

У прибережних тайгових лісах зростає безліч ягід, грибів, кольорів і трав. Прикрасою тваринного світу є прославлений баргузинский соболь.

На жаль, у зв’язку з розвитком промисловості в Сибіру, у тому числі в районах, прилеглих до Байкалу, спорудженням ряду великих підприємств деревообробною, лісохімічною і інших галузей, а також кольорової металургії частенько з грубими порушеннями екологічної обстановки, над унікальним озером нависнула смертельна загроза. Врятувати озеро Байкал від забруднення - невідкладне завдання нашого часу.

argonavt79
23.05.2011, 21:11
Кульбаба - життєвий еліксир

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Особливо добре кульбаба допомагає при відчутті переповненості шлунка та при скопиченні газів. Деякі експерти в галузі лікарських трав приписують цій рослині особливий вплив на підшлункову залозу. Сучасні наукові дослідження підтверджують, що препарати з кульбаби омолоджують організм, попереджують процеси старіння. За ці цілющі властивості кульбабу нерідко називають життєвим еліксиром. Корисні всі частини рослини - листя, стебло, квітки та корінь. Гіркуватий на смак молочний сік, що міститься в усіх частинах рослини, має неперевершений очисний ефект. Він прекрасно виводить шлаки й очищує кров. Корінь кульбаби містить фолієву кислоту, яка зарахована до кровотворних вітамінів. її недостача в організмі може стати причиною розвитку злоякісної анемії, при лікуванні якої свіжий сік кульбаби просто незамінні ліки. Із квіток рослини можна зробити кульбабовий мед, який за смаком не поступається бджолиному. Для приготування меду 200 г квіток потрібно розстелити на білому папері, щоб видалити комах (квіти не мити!), потім залити 0,5 л холодної води й залишити у воді на ніч. Наступного дня процідити, віджати квіти, додати 500 г цукру та 1-2 ч. ложки лимонного соку або трохи лимонної кислоти. Варити, накривши кришкою, до утворення сиропу середньої консистенції (сироп не повинен бути надто рідким, щоб не прокис, і надто густим, щоб не закристалізувався. Кульбабовий мед - чудовий загальнозміцнювальний засіб. Його можна намазувати на хліб із маслом, застосовувати при випічці. Корені кульбаби використовують у вигляді настою як засіб, який нормалізує травлення, збуджує апетит а також як жовчогінне та проносне. Для приготування настою 1 ч. ложку висушеного та подрібненого кореня заливають склянкою окропу й тримають на слабкому вогні протягом 20-30 хв. Вживають настій по чверті склянки 3-4 рази на день за 30 хв. до їди. При туберкульозі легенів використовують відвар, який готують так: З ст. ложки подрібненого кореня кульбаби заливають 2 склянками гарячої води, кип'ятіть на водяній бані 15 хв., охолоджують 45 хв. при кімнатній температурі, сировину віджимають, проціджують, доливають кип'яченою водою до первісного об'єму і п'ють по 0,5 склянки 3-4 рази на день за півгодини до їди. Молочним соком кульбаби виводять веснянки, бородавки, пігментні плями. А відваром коренів кульбаби та лопуха лікують екзему. Для цього беруть по 1 ст. ложці коренів кульбаби та лопуха, перемішують, заливають 600 мл води, настоюють протягом ночі, вранці кип'ятять 10 хв., знову настоюють 2 год. Проціджують, п'ють по 0,5 склянки 3 рази на день. Одночасно маззю, приготовленою з коренів кульбаби (порошку) та меду, мажуть вражені екземою місця.

D-Misha
24.05.2011, 01:48
Звідки пішли назви порід собак?

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Всі ми знаємо, що собака одомашнений раніше, ніж будь-яка інша тварина, і людина встигла за цей час вивести більше 200 порід собак, щоб вони служили їй для різних цілей.
Чи знали ви про те, що стародавні римляни ділили собак всього на три групи: розумні, бойові, швидконогі? Сьогодні Міжнародний клуб собаківників розрізняє шість головних класів: спортивні собаки, що полюють по запаху в повітрі; мисливські собаки, що уловлюють запах на землі; тер’єри, які полюють, зариваючись в землю; робочі собаки; маленькі кімнатні собачки і неспортивні собаки, що мають багато застосувань.

Окремі породи собак зазвичай отримували свої назви із-за якоїсь характерної особливості.

Наприклад, назва «шукач» (англ. bloodhound) говорить сама за себе: у цих собак інстинкт висліджувати по запаху кров (blood).

Раніше Бульдог використовувався для роботи з биками (bull), так що і назва є зрозумілою.

Назва пойнтера (pointer – покажчик) також достатньо очевидна: він показує (point) дичину своїм носом.

Сетер (setter) робить це по-іншому. Він робить стійку (set) над місцем, де ховається дичина.

Тер’єр, який, як згадувалося вище, полює, закопуючись в землю, отримав свою назву від латинського «terra» — земля.

Гончак на зайців (harrier) названий по імені своєї здобичі (hare). Коротконогий гончак (beagle) отримав своє ім’я від гельського «beag» — маленький.

Ім’я сенбернара пішло від назви монастиря Св. Бернара (St. Bernard) в Альпах, де він був виведений.

Назва «мастіфф» йде від італійського «mastino», що означає «сторожовий пес».

Спанієль, як видно з назви, іспанський собака (Spain — Іспанія).

А слово «пудель» походить від німецького «pudel» — калюжа, оскільки цей собака не боїться води.

argonavt79
24.05.2011, 19:42
Натуральна чорниця рятує зір.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

Проблема вибору вітамінів для очей стала наріжним каменем для вітчизняних споживачів. Доведено: натуральна чорниця рятує зір.

Для багатьох українців, чий робочий день в основному проходить перед монітором комп'ютера, проблема погіршення зору є найбільш актуальною. Постійні навантаження на очі від тривалого погляду на коротку відстань і пересихання слизистої оболонки очей, у результаті приводять до погіршення гостроти і загального стану зору. Допомогти в рішенні цієї проблеми може прийом біологічно активних добавок, як в лікувальній, так і в профілактичній меті.



Найбільш поширеними препаратами для цих цілей, є вітаміни для очей на основі екстракту ягоди чорниця властивості якої давно служать медицині. Природні елементи, що містяться в цій ягоді, є вельми ефективними речовинами, зміцнюючими стінки судин очей і що підвищують загальний зоровий тонус. На початку весни, ослаблений організм в цілому і очі зокрема необхідно підтримати вітамінами – чорниця для очей підійде краще всього.



Проте, останнім часом вибір ефективного і дієвого препарату для очей став для вітчизняного споживача справжньою проблемою. Як і більшість препаратів, що самих продаються, біологічно активні добавки для зору входять до групи медикаментів найбільш схильних фальсифікації. Тут можна пригадати велику кількість скандальних подій навколо цілого ряду іноземних виробників і фактів підробки їх продукції. Новинні ресурси пістрявлять повідомленнями про затримання партій підроблених препаратів і виявлення підпільних виробництв.



Про сумнівну якість багатьох іноземних вітамінів для очей говорить той факт, що дуже часто замість заявленого екстракту чорниці і корисних природних антоцианов (природні фарбники, речовини, сприяючі регенерації світлочутливого пігменту сітківки), в препараті в реальності додають замінники. Серед них – екстракт буряка, винограду і горобини, а також штучні фарбники Е132 (індігокармін, синій) і Е122 (азорубін, червоний), Е133 (діамантовий синій) і Е127 (ерітрозін, червоний). У препараті одного дуже відомого європейського виробника було виявлено цілих шість фарбників, три з яких заборонені не тільки в Україні.



Як показали лабораторні дослідження державного підприємства «Укрметртестстандарт» (всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації і захисту прав споживачів), в Україні є цілий ряд якісних препаратів вітчизняного виробництва, на основі ягоди чорниця корисні властивості якої незаперечні. Наприклад, дослідження Укрметрстандартом вітчизняного препарату «Візівіт», датовані березнем 2011, показали повну відповідність біологічної добавки всім необхідним стандартам якості. Включаючи і заявлену наявність природних антоцианов, характерних для сухого екстракту плодів чорниці (сушена чорниця): згідно вимогам, їх повинно бути не менше 12,0 міліграма в капсулі – тест показав зміст 18 міліграм. Так само йде справа і з наявністю мікроелемента селен.

На відміну від зарубіжних аналогів, «Візівіт» відповідає технічним умовам України (ТУ) і міжнародним стандартам ISO.



От так українські фармацевти більше приділяють увагу якості продукції, що випускається ними, а не рекламній компанії своїх препаратів. Проведені лабораторні і клінічні дослідження українських препаратів показали високий рівень ефективності вітчизняних біологічно активних добавок для зору, природні чорниця вітаміни. Як і в багатьох інших випадках, менш розкручені товари виявилися куди ефективнішими і кориснішими, чим розрекламовані, і часто куди дорожчі іноземні зразки.

D-Misha
25.05.2011, 01:51
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

- Товариш капiтан, менi на мiсце подiї виїхати одному чи з собакою?
- iз собакою, сержанте. Один розум добре, а два - краще.
------------------------------------------------------------------------------------
Пpопав собака. Рудий. З бiлим вyхом. Hе поpодистий. Сyка. Б%%дь. Як я за%%лся жити в цiй країнi...
------------------------------------------------------------------------------------
Пропав собака. Особливi прикмети: Shift+2. Винагорода: Shift+4.

argonavt79
25.05.2011, 20:18
Біла акація.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
біла акація — Robinia pseudoacacia L.; рос. назви: робиния ложноакация, акация белая, робиния белая. Росте в садах, парках європейської частини України, Росії, на Кавказі, Далекому Сході, в Центральній Азії. Дерево сягає 30–35 м у висоту з розлогою кроною. Крона розкидиста. Стовбур до 1,2 м завт., сіро-чорний або сіро-бурий з поздовжніми тріщинами. Молоді гілки і пагони зеле*ні, гладкі. Листки чергові, непарноперистоскладні, 11–24 см завд. з 4–10 парами подовжених або еліптичних загострених листочків 1,5–4,5 см завд. та 0,7–2 см завш. Листочки цілокраї, зверху зелені, знизу блідо-зелені чи сірувато-зелені, по жилках трохи опушені, з округлою або трохи звуженою основою і тупою верхівкою, яка закінчується вістрям. Прилистки — щільні колючки до 1,5 см завд. Квітки двостатеві, неправильні, крупні численні, пахучі, розташовані у рідких пониклих китицях до 17 см завд. Віночок метеликового типу, з 5 віль*них пелюсток, білий або рожевий. Цвіте у травні–червні. Плодоносить у серпні–вересні. Плід — довгасто-лінійний біб, сплюснутий, має загнутий носик. Насіння довгасто-ниркоподібне, близько 5 мм завд. і 3 мм завш., оливково-зелене, буре або темно-буре, нерідко плямисте, гладке, матове чи блискуче. Боби нерідко висять на деревах протягом усієї зими. Лікарська сировина — квітки, які заготовляють у період цвітіння та висушують, — Flores Robiniae pseudoacaciae.
Р. звичайна містить похідні гідроксикоричної кислоти: n-кумарову, хлорогенову, неохлорогенову, ферулову кислоти; кумарини: умбеліферон, скополетин, ізоскополетин, дафноретин; флавоноїди: кемпферол, кверцетин, робінін, мірицетин, акацетин, акаціїн (лінарин); димери флавоноїдів: димери робінітидину; каротиноїди; токофероли; жирну олію, основними компонентами якої є ліноленова, лінолева, олеїнова кислоти; макро- та мікроелементи: Fe, Si, B, Mn, Al, Pb, Cr, Mg, Ga, Ni, Ca, Mo, Cu, P, Zn, K, Sr, V, Sn. Квітки містять етерну олію — 0,08–0,12%, до складу якої входять естери саліцилової кислоти, метиловий етер антранілової кислоти, геліотропін, ліналоол, терпінеол; флавоноїди: переважно робінін, гліко*зиди кемпферолу та кверцетину. Стулки плодів містять робінін, біоробін, біокверцетин. Насіння містить жирну олію.
Кора містить дубильні речовини конденсованої групи — 4%; отруйний токсальбумін — робін; ефірну олію; тритерпенові сапоніни: робініозиди E-J, основою яких є аглікон абрисапогенін; фітостерин і стигмастерин. Дере*вина містить флавоноїди: робінетин, дигідроробінетин, (–)-робінетинідол, (+)-лейкоробінетинідин. Камедь з деревини — полі*сахаридний колоїд, що містить в основному кальцієву сіль арабінової кислоти.
У народній медицині квітки застосовуються як протизапальна, жарознижувальна, відхаркувальна та спазмолітична ЛРС. Настій приймають всередину від кашлю і грипу, при болю у шлунку та кишечнику, при шлункових кровотечах і запальних процесах сечовивідних шляхів (пієлонефриті, нирковокам’я*ній хворобі, циститі). Настій кори вживають при підвищеній кислотності шлункового соку, виразках шлунка і кишечнику та при запорі. У гомеопатії застосовують ефірну олію Р. Камедь деревини Р. використовують як загусник і драглеутворювальний компонент у косметичних засобах. Квітки є джерелом для отримання флароніну — гіпоазотемічної речовини. Р. звичайна — гарний медонос, одне дерево дає до 14,7 кг меду високої смакової якості та аромату. Насіння містить до 12% олії й використовується для приготування сурогату кави. Листя й молоді пагони використовують на корм худобі. З листя одержують блакитну фарбу, а з кві*ток — етерну олію, яка використовується в парфумерії.

D-Misha
26.05.2011, 13:49
Білий лев.......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Згідно з давньою африканською легендою білі леви були посланцями богів. Втім в сучасній природі вони майже зникли і коли в далекій долині народжується біле левеня місцеві жителі вирішують захистити його за всяку ціну. Та головна проблема в тому, що одного бажання мало, аби захистити рідкісне створіння від бракон'єрів, які не вірять в легенди і не мають в душі нічого святого, окрім грошей, які можна виручити за дорогоцінну шкуру.

IvRoz
26.05.2011, 14:51
А які лікувальні якості мають квіти каштанів?
Хто знає?

D-Misha
26.05.2011, 16:50
А які лікувальні якості мають квіти каштанів?
Хто знає?
Читайте пост #216 у цій темі...

argonavt79
26.05.2011, 21:11
ЗВІРОБІЙ Трава від 99 - и хвороб.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
ЗВІРОБІЙ — Hyperіcum L. (грец. hypo — під, серед + ereіke — верес, тобто той, що росте серед вересу — за місцем зростання перших виявлених видів) — рід одно- та багаторічних трав’янистих рослин, напівкущів та кущів родини клузієвих (Clusiaceae), який частіше належить до звіробійних (Hyperіcaceae). Відомо близько 360 видів роду, поширені у тропічному і помірному поясі обох півкуль. У країнах СНД росте близько 60 видів. Найбільш поширеним є З. звичайний — Hyperіcum perforatum L. (лат. perforatum — продірявлений); рос. назва: зверобой продырявленный; народні назви: божа крівця, бождеревок, заяча крівця, іванок-провірник, кравник, кривавник, криштальки, кров св. Івана, святоіванське зілля, стокрiвця. З.з. поширений у лісовій і лісостеповій зонах Східної Європи, на Кавказі, у Західному і Східному Сибіру, в Центральній Азії.

Багаторічна трав’яниста рослина. Кореневище тонке, розгалужене, від якого щорічно виростає кілька гладких круглих або з двома ребрами, прямостоячих голих, вгорі розгалужених, 30–60 см завв. стебел. Листки супротивні, сидячі, з цілими краями, довгасто-овальні, тупі, з просвітчастими крапчастими залозками. Квітки правильні, двостатеві, п’ятипелюсткові, зібрані в щитоподібну волоть або нещільну китицю; пелюстки золотаво-жовті, довгасто-овальні, з чорними крапками. Плід — тригранна коробочка. Цвіте з червня по вересень. Росте по всій Україні на відкритих сухих місцях, схилах, у чагарниках.

Офіцинальною сировиною З.з. є трава — Herba Hyperіcі. Це зібрані на початку цвітіння верхівки стебел із суцвіттями до 30 см завд. Сушать під накриттям або в сушарках при температурі не вище 40 °С. В Україні запаси сировини великі, щорічно можна заготовляти не менше 500 т трави З.з.

Основними діючими речовинами трави З.з. є антрахінони: емодин тощо; конденсовані похідні антрацену: гіперицин (0,1–0,4%), псевдогіперицин, протогіперицин, протопсевдогіперицин; флавоноїди (2–5%): рутин, гіперозид, кверцитрин; антоціани — 5,7% та лейкоантоціанідини; катехіни; кумарини; фенолкарбонові кислоти; ксантони; дубильні речовини 2,8–12,38%. У траві також є ефірна олія — до 1,25%; сапоніни; вітаміни: С, Е, РР, каротиноїди; стероїди; алкалоїди; холін. Як мінорні компоненти описані антибіотичні сполуки — гіперфарин, саротрален, саротралеїн. Препарати з трави З.з. чинять протизапальну, ранозагоювальну, в’яжучу, антибіотичну, капілярозміцнювальну, психотропну, імуномодулювальну дію. Відвар трави З.з. використовують при колітах, діареї. Траву як складову частину зборів застосовують при хворобах шлунка, печінки, нирок, дихальних шляхів, шкіри (як заспокійливий засіб).
Будьте надмірно уважними при заготівлі звіробою: не зривайте рослину понад 20 -25 см.від верху рослини ( все що нижче містить високий рівень отрути).

argonavt79
27.05.2011, 20:27
ЖИВОКІСТ ЛІКАРСЬКИЙ
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
ЖИВОКІСТ ЛІКАРСЬКИЙ, Symphytum offіcіnale L. (грец. назва symphyton < symphyeіn — зростатися) — багаторічна трав’яниста рослина родини шорстколистих (Boragіnaceae). Рос. назва: окопник лекарственный. Росте у Європі (крім Півночі), на Кавказі, у Західному Сибіру, Середній Азії. В Україні налічують 11 видів роду Symphytum. Рослина з кількома розгалуженими стеблами до 1,5 м завв., з великою, розвиненою кореневою системою, що складається з короткого багатоголового кореневища та довгого, розгалуженого, майже чорного, всередині жовтуватого відтінку, кореня. Листки до 25–30 см завд., яйцеподібноланцетні, по черешку поступово звужуються. Рослина густо опушена довгими жорсткими волосками. Квітки 1–2 см завд., віночок дзвоникоподібний, п’ятилопатевий, спрямований вгору, від майже білого до жовтуватого або від фіолетового до пурпурно-червоного кольору. Цвіте у травні–липні. Сировиною є корені Ж.л. — Radіces Symphytі, які заготовляють на початку вегетації (квітень–травень) або восени, в кінці вегетації. Корені викопують, очищають від землі, швидко миють у холодній воді, сушать під накриттям, на горищі або в сушарках при T 45–50 °С.

Корені містять природні речовини багатьох класів, що є доволі специфічними та відзначаються переважно в рослинах родини Boragіnaceae. Ж. називають «алантоїновою» рослиною через значний вміст алантоїну (0,28–6%). Також виявлені азотвмісні сполуки: алкалоїди (0,13–0,32%): ехімідин, симфітин, симландин, інтермедин, лікопсамін, лазіокарпін, асперумін; амінокислоти: треонін, валін, метіонін; білки, зв’язані з вуглеводами. Вуглеводи (18–29%): фруктоза (0,7%), сахароза (1,2%), глюкоманани, водорозчинні полісахариди, які гідролізуються до глюкози (0,43–2,62%), арабінози, ксилози, рамнози, уронові кислоти; також пектинові речовини, крохмаль (4,25%). Характерного забарвлення сировині надають ліпофільні речовини: хлорофіли, каротиноїди, токофероли, також антоціанові пігменти: глікозиди ціанідину, дельфінідину, мальвідину. Також містяться стерини, тригліцериди жирних кислот, монотерпеноїди. До фенольних сполук належать літоспермова кислота, дубильні речовини (2,4%).

У медицині корені Ж.л. використовують для стимуляції росту клітин та відновлення тканин. Відвар коренів використовують при пародонтозі, для полоскання порожнини рота, при переломах кісток, гнійних запаленнях тканин, глибоких ранах, фурункульозі, невралгіях, болю, спричиненому ампутацією кінцівок. Корені Ж.л. зовнішньо використовують у вигляді відвару, мазі або свіжої сировини при переломах кісток, травмах, ранах, запаленнях, опіках, геморої, шкірних хворобах. Внутрішньо відвар, настій на воді чи молоці використовують при кашлі, туберкульозі, хворобах ШКТ (у тому числі при виразковій хворобі шлунка, дизентерії), захворюваннях нирок, гіпертонії, астенії, злоякісних пухлинах. Надземну частину Ж.л. також використовують у народній медицині при хворобах легень, пухлинах, гемороїдальних кровотечах, переломах кісток, ревматизмі, діареї; порошок листя — зовнішньо при ранах та носових кровотечах. Сік рослини має антигіпоксичну активність. Антигормональний ефект пов’язаний з наявністю в екстрактах кислотної фракції, головним компонентом якої є літоспермова кислота. Також відомо, що речовини, які містяться в корені Ж.л., впливають на рівень цукру в крові.
Власний рецепт ( Argonavt79 - випробівав на собі) для швидкого відновлення при переломах кісток: Викопати корінь живокості ( бажано підчас цвітіння середина,кінець червня) очистити і вимити від бруду. Нарізати тоненькими кружечками в літрову банку ( пів банки ) залити бажано самогоном або розведеним 1\1 спиртом. Настоювати протягом ( не менше місяця) в темному прохолодному місці.
Я натягую чисту стару шкарпетку на скло банки і накриваю капроновою кришкою. Потім втираю в місце перелому до повного всмоктування організмом. Також щодня вживаю невеличкий шматок сирого живокосту 1\1 см. ( слідкуйте у деяких людей може бути алергія але дуже рідко). Також настій дуже добре допомагає при болях в ногах радикулітного,варикозно - тромбофлебітного походження.

D-Misha
28.05.2011, 00:09
Мамою кроленят стала… кішка

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Кішка Раїси Кукси з села Дубіївки, що на Черкащині, замінила матір кроленятам.

Як повідомляє Микола Карнарук з “Газети по-українськи”, який бачив це диво, чорно-біла киця Мері годує вухатих молоком. Вона ображається, коли турбують її і “діток”.

Чотирилапа тричі на рік народжує кошенят. Останній приплід господиня втопила. Кішка шукала свою малечу. Коли померла кролиха, в якої залишилося потомство, їй вирішили підкласти кроленят, і киця їх радо прийняла.

А тим часом…

В Амстердамі у зоопарку Артіс звичайна кішка замінила матір дитинчатам червоної панди.
Працівники зоопарку розповідають, що 30 червня цього року червона панда на кличку Гледіс народила двох панденят. Однак відразу після народження від них відмовилася. Їх поселили в інкубатор. На той час в одного з працівників окотилася кішка, тож фахівці вирішили підкласти їй новонароджених панденят. Спроба виявилася успішною: киця прийняла їх як своїх. Через тиждень після народження одне з дитинчат померло, друге почувається чудово.

Червоні панди, які є далекими родичами звичайних панд, перебувають на межі вимирання через інтенсивне полювання та знищення їхнього ареалу людиною. На сьогодні близько 300 червоних панд утримуються в 85 зоопарках світу, ще стільки ж народилося в неволі за останні два десятиліття................

argonavt79
28.05.2011, 11:34
Ліщина звичайна
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Ліщина звичайна поширена в степовій і лісостеповій зонах європейської частини Росії і на Кавказі. Росте в мішаних і листяних лісах, по берегах річок, озер, у заростях чагарників. У культуру введена в Закавказзі, на Північному Кавказі, в Криму, Грузії та Азербайджані.

Рослина придатна для створення захисних смуг, живоплотів і закріплення схилів. З ліщини роблять гнуту меблі, обручі, різні господарські вироби, використовують для дублення шкіри та фарбування її в жовтий колір. Листя вживають як сурогат чаю, з них готують супи і голубці.

Макуха йде на виробництво халви. Листя і молоді пагони згодовують худобі. Зрілі горіхи в сирому і сушеному вигляді використовують в їжу, на виготовлення кондитерських виробів, шоколаду і сурогату кави. Горіхове масло застосовують у парфумерній і лакофарбової промисловості. Із стиглих плодів, розтертих з невеликою кількістю води, отримують «молоко» і «вершки», що володіють великою поживною цінністю.

Лікарською сировиною служать плоди, кора, листя і коріння. Зрілі плоди сушать в печі або сушарці при температурі 6О ... 7О ° С. Листя зривають під час цвітіння ліщини. Сушать під навісом або на горищі. Кору знімають ранньою весною з гілок, що підлягають вирубці. Зберігають у дерев'яній тарі 2 роки.
Гілки і листя містять дубильні речовини, флавоноїди, ефірна олія, тритерпеноїдів, вітамін С, каротин, антоціани і пальмітинову кислоту. У плодах знайдені вуглеводи, каротин, вітаміни Bi, Вг, С, Е, РР і жирне масло, у складі якого є насичені та ненасичені жирні кислоти - олеїнова, ліноленова, лінолева, пальмітинова і ін

Відвар кори застосовують як в'яжучий, протіводізентерійное і жарознижуючий засіб при простудних захворюваннях. Настій має позитивну дію при варикозному розширенні вен, трофічних виразках гомілки і кровотечі з дрібних капілярних судин.

Листя використовують для лікування кишкових захворювань, недокрів'я, авітамінозу, рахіту. При збільшенні передміхурової залози готують відвар з розтертого горіха, кори та листя ліщини. Застосовують його на ніч у вигляді мікроклізми по 60 мл.

Порошок з висушеної плюску або відвар з шкаралупи показаний при колітах, горіхи - при сечокам'яній хворобі, а в поєднанні з медом при ревматизмі, недокрів'ї і як загальнозміцнюючий засіб. Помічено також, що горіхи збільшують відділення молока у годуючих жінок.

Для приготування відвару кори та листя 1 столову ложку подрібненої сировини заливають 1 склянкою гарячої води, кип'ятять на повільному вогні 30 хв, охолоджують 10 хв при кімнатній температурі і проціджують . Приймають по 1/4-1/3 склянки 3-4 рази на день .

Ліщина (кора і листя) дуже добрий засіб для лікування трофічних виразок і варикозних застоях крові. Потрібно робити відвар листя і кори 1\1, намочувати бажано лляну тканину, якщо немає то тільки не синтетичну і прикладувати теплим до уражених ділянок тіла. Процедуру бажано робити на всю ніч.

argonavt79
29.05.2011, 16:12
АЇР ЗВИЧАЙНИЙ
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] cXGMxvBzsqX0hCLbGruNA
АЇР ЗВИЧАЙНИЙ (А. болотний, очеретяний) — Acorus calamus L. (грец. akoros — назва рослини із запашним коренем + kalamos — очерет) — трав’яниста рослина родини ароїдних (Araceae); рос. назва: аир тростниковый; нар. назви: гаїр, іp, калус, лепеха, плюшник, явер, ярник, ірний корінь, татарське зілля, татарник, шувар, калмус. Розповсюджений А.з. у середній і південній смузі європейської частини СНД, у Західному та Східному Сибіру, на Далекому Сході; у деяких країнах Центральної і Західної Європи, у Малій Азії, на Балканах, у Китаї, Японії, Північній Америці; зрідка — на Кавказі та у Середній Азії. Заготівлю проводять в Україні, Білорусі, Казахстані.

Багаторічна трав’яниста рослина, з товстим кореневищем діаметром до 3 см. Кореневище повзуче, гіллясте, трохи сплющене, з численними тонкими, шнуроподібними коренями, зовні покрите залишками листових піхв, усередині біле з рожевим відтінком, гірке на смак. Листки чергові, зібрані окремими пучками на кінцях розгалужень кореневища, дворядні, яскраво-зелені, вузьколінійні, саблеподібні. Стебло прямостояче, негіллясте, зелене, схоже на листя, з одного боку — жолобчасте, з протилежного — з гострим ребром, сплющене, несе товсте м’ясисте суцвіття — початок. До суцвіття, косо спрямованого вгору, прилягає укриваючий лист, подібний до інших, до 50 см завд., який є продовженням стебла. Стебло разом із укриваючим листом по довжині приблизно таке, як і листя. Початок циліндрично-конічний 4–12 см завд., суцільно усаджений дрібними, зеленуватими квітками. Оцвітина проста, шестилистна, зі злегка загнутими всередину верхівками. Тичинок шість, вони супротивні пелюсткам; маточка з шестигранною зав’яззю і сидячим рильцем. Плід — довгаста, сухувата, багатонасіннева червона ягода. В умовах України ягоди не визрівають, тому рослина розмножується винятково вегетативно (кореневищами). Цвіте А.з. з кінця травня до липня. Росте на берегах річок, озер, ставків, на заболочених луках, на краю боліт.

Офіцинальною сировиною А.з. є кореневище — Rhіzomata Calamі. Сировину заготовляють з кінця літа протягом усієї осені або навесні. Сушать після прив’ялення в добре провітрюваних приміщеннях або у сушарках при температурі не вище 40 °С.

Кореневища містять до 5% ефірної олії, у складі якої моно- і сесквітерпеноїди: α-пінен, (+)-камфен, (+)-камфора, борнеол, β-елемен, α-каламен, акорон, евгенол, метилевгенол, азарон, каріофілен, елемен, каламендіол, каларен, проазулен, куркумен, гвайен, селінен, калакарен, ізоакорон, неоакорон; а також гіркий глікозид акорин, алкалоїд каламін, дубильні речовини, аскорбінова кислота (до 150 мг), йод (1,2–1,9 мкг/кг). Головний компонент ефірної олії кореневищ американського походження — 2,6-дієпішіобунон. Крім ефірної олії, у кореневищах містяться глікозид акорин, терпеноїди, аліфатичні альдегіди, кетони, спирти. У листках містяться дубильні речовини та ефірна олія. Трава А.з. багата на крохмаль, містить холін, смоли, глікозид люценінон.


У медицині кореневища аїру та препарати застосовуються як ароматичні гіркоти при порушеннях апетиту, для поліпшення травлення. Ефірна олія аїру входить до складу жовчогінного препарату Оліметин. Порошок кореневища аїру є компонентом комплексних препаратів Вікаїр і Вікалін. Рідше аїр використовують при захворюваннях нирок, печінки, жовчного міхура. Відвар з кореневища підсилює секрецію хлоридної кислоти, особливо у хворих зі зниженою секрецією шлункового вмісту.

У народній медицині кореневище рекомендується приймати при ахілії шлунка, болю в ділянці ШКТ, при підвищеній секреції шлункового соку, а також при проносах, анемії, захворюваннях жовчного міхура, нирок, порушенні менструального циклу. Ефірна олія використовується при істерії, шлункових коліках тощо. У тибетській медицині кореневище застосовується як тонізуюча і антигельмінтна ЛРС, входить до складу пластирів. Настойка поліпшує зір і слух. Кореневище разом із листками мають жарознижувальну дію (зовнішньо у вигляді гарячих ванн), відхаркувальну, протизапальну дію (при захворюваннях шлунка, нападах кашлю).
Назва Татарське зілля , пішло від татар які возили постійно корінь при собі. Жували його в походах.

argonavt79
31.05.2011, 19:50
ЧЕРЕДА
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
ЧЕРЕДА — Bidens L. (грец. bi — два + dens — зуб, за будовою плода, що має два зубчастих загострення) — однорічні трав’янисті рослини з родини айстрових (складноцвітих) — Asteraceae (Compositae); рос. назва: череда. Нараховує 12 видів, з яких 7 представників роду зустрічаються у Середній Європі, на Кавказі та Далекому Сході.

Ч. трироздільна, або причепа — Bidens tripartita L. (лат. tripartitus, a, um — трироздільний, від tri — три- + pars, partis — частина, за формою листка); рос. назва череда трехраздельная. Коренева система галузиста, стебла поодинокі, прямостоячі, супротивно-галузисті, завв. 60–100 см, голі або злегка опушені, зелені, часто з фіолетовим відтінком. Листки супротивні (іноді верхівкові чергові), короткочерешкові, трироздільні або розсічені, з більшою, часто трироздільною верхівковою частиною і ланцетними великопильчастими частинами. Кошики з двошаровою обгорткою поодинокі або зібрані по два-три на кінцях пагонів. Квітки дрібні, жовто-коричневі, лише трубчасті. Сім’янки мають дві, рідше між ними є коротка третя, зазубрені ості. Цвіте в липні–вересні. Поширена скрізь, крім Арктики. Росте у сирих місцях, на болотах і вологих луках, на берегах річок, серед чагарників, рідше — як бур’ян на полях. Подекуди культивується; урожайність — 6–9 ц/га, на дослідних ділянках — до 24 ц/га. Офіцинальною сировиною є трава череди — Herba Bidentis. Збирають верхівки пагонів довжиною до 15 см і все листя під час бутонізації й на початку цвітіння. Після відростання пагонів і утворення кошиків збирають удруге. Сушіння повітряне. Термін придатності — 3 роки.

Трава Ч. трироздільної містить ефірну олію (0,11–1,34%), у складі якої аліфатичні й гетероциклічні поліїни, а також політієнільні сполуки без подвійних зв’язків, α- й β-пінени, мірцен, лімонен, камфора, борнеол, терпінеол; вітамін С (до 0,9%), каротиноїди (0,05%): α- й β-каротин, транс-епокси-α-каротин, транс-моноепокси-β-каротин, лютеїн, флавоксантин, ауроксантин; токофероли (0,087%), фітостерин; кумарини умбеліферон, скополетин, ескулетин; флаванони: ізокореопсин, 7-О-глюкозид кореопсину, ізооканін-7-О-глюкозид; халкони: бутеїн, кореопсин; флавони (0,5%): лютеолін та його 7-О-глюкозид — цинарозид; аурони (1%) сульфуретин і маритиметин та їх 6-О-глюкозиди — сульфуреїн і маритимеїн; дубильні речовини (3,3–6,8%); тритерпеноїди (олеанолова кислота).
Глікопротеїни містять 27,8% нейтральних цукрів (глюкоза, галактоза, рамноза, ксилоза, арабіноза), 26,5% кислих цукрів (галактуронова кислота), 3,5% білка, 31–34% мінеральних речовин: K, Ca, Mg, Fe, Mn, Cu, Zn, Co, Cr, Al, V, Se, Ni, Sr, Pb, B; концентрує Mn, Zn, Sr, Se. Ч. промениста — Bidens radiata Thuill — має хімічний склад, подібний до Ч. трироздільної. Лікувальні ванни та настій трави Ч. трироздільної мають протизапальну, протиалергійну, антитоксичну й антисептичну дію, особливо бажані у педіатрії при діатезах; холеретичні, діуретичні й потогінні властивості використовуються у складі зборів при дерматитах, застуді, літіазах, захворюваннях печінки.

Ч. поникла — Bidens cernua L. є неприпустимою домішкою до сировини Ч. трироздільної. Листки супротивні, сидячі, цілісні, ланцетні, по краю пильчастозубчасті. Кошики пониклі, поодинокі на кінцях стебел та гілок, оточені дворядною обгорткою (ширина кошиків перевищує довжину); листочки обгортки (їх 5–9) зелені, листкоподібні, лінійні, довші за кошики; внутрішні — широкояйцеподібні, бурувато-зелені, майже однакової довжини з квітками. Усі квітки у кошику жовті; крайові — язичкові, неплідні, серединні — трубчасті, двостатеві. Плід — сім’янка, вгорі з 4 зазубреними щетинками-остями на відміну від Ч. трироздільної. Цвіте у липні–серпні. Росте поряд з Ч. трироздільною по берегах водоймищ.

Ефірна олія містить суміш моно- і сесквітерпеноїдів поряд з поліацетиленами. Основними діючими речовинами є сесквітерпенова фенольна сполука цернуол і фенілгептатриїн.Склад фенольних сполук різноманітний — це фенолкарбонові кислоти, кумарини, флаванони, халкони й аурони. Від Ч. трироздільної відрізняється наявністю флавонолів — похідних кверцетину, мінеральним складом: додатково виявлені Na, Ti, Ba, відсутні Zn і Se. Ефірна олія Ч. пониклої — це рослинний антибіотик. З неї розробляють препарат Цербіден антидерматомікозної дії.

argonavt79
31.05.2011, 20:40
Жива вода.
Книгу можна скачати тут: [Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]]Ñêà÷àòü

argonavt79
01.06.2011, 21:07
ЧИСТОТІЛ ЗВИЧАЙНИЙ
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] CFXISz7gXsqmsEIRp23Tw
ЧИСТОТІЛ ЗВИЧАЙНИЙ — Chelidonium majus L. (латинізована грец. назва рослини chelidonion від chelidon — ластівка; лат. major, majus — великий) — рід трав’янистих рослин родини макових (Papaveraceae); рос. назва: чистотел большой; нар. назви: ластовинне зілля, сіре зілля. Багаторічна трав’яниста, з оранжево-жовтим молочним соком рослина. Стебло прямостояче 30–60 (80) см завв., циліндричне, розгалужене, розсіяно-відстовбурчено опушене. Листки чергові, перисторозсічені, сегменти оберненояйцеподібно-видовжені або округло-яйцеподібні, нерівномірно-зубчасті або виїмчастолопатеві, часто збіжні. Нижні нерідко при основі звужені в черешок, зверху світло-зелені, зісподу сизуваті, розсіяно опушені, на довгих черешках; верхні — майже сидячі. Квітки правильні, двостатеві, з подвійною оцвітиною, на довгих квітконіжках у пазухах вузьких гострих приквітків, зібрані на верхівці стебла і гілок 2–6‑квітковими зонтикоподібними суцвіттями; пелюстки (їх 4) жовті, широкообернено-яйцеподібні. Плід — довга стручкоподібна коробочка. Цвіте з другої половини квітня до вересня. Росте Ч.з. по всій території України під парканами, у садах, на засмічених тінистих місцях.

Офіцинальною сировиною Ч.з. є зібрана у фазу цвітіння трава — Herba Chelidonii. Сушать її швидко, спочатку на сонці, а потім під накриттям або в сушарках при температурі 55–60 °С.

Основними діючими речовинами трави Ч.з. є алкалоїди: хелідонін, сангвінарин, хелеритрин, хелідамін, протопін, берберин, коптизин, d,l‑стилопін, спартеїн. Також ЛРС містить специфічну речовину — хелідонову кислоту; фенолкарбонові кислоти: n‑кумарову, кавову, ферулову; флавоноїди: рутин, у гідролізаті — кемпферол, кверцетин; дубильні речовини; органічні кислоти: лимонну, бурштинову, яблучну; сапоніни; макро‑ та мікроелементи.
Ч.з. входив до ДФ I–III, VIII, IX, ХІ видань. Використовують водний настій трави Ч.з. (має жовчогінну і бактерицидну дію) при за*хворюваннях печінки і жовчного міхура. Входить до складу комплексних препаратів Ентеросанал, Плантазан В для лікування бородавок. Дозволений до застосування при лікуванні шкірного туберкульозу. Настойку, сік і кашоподібну масу ЛРС використовують для припалювання бородавок, кондилом, при псоріазі, екземі, червоному вовчаку, для лікування папіломатозу гортані у дітей, пародонтозу, поліпозу товстого кишечника, поліпів прямої кишки, при захворюваннях печінки, жовчного міхура і протоків. Ч.з. широко використовують у нар. медицині, гомеопатії, ветеринарії, а також для фарбування вовни у різні відтінки жовтого кольору. Ч.з. входить до БТФ як проносна, жовчогінна і сечогінна ЛРС.

argonavt79
02.06.2011, 11:59
Верес
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Верес — вічнозелена, реліктова рослина, яку потрібно вивчати, освоювати і разводити в садах і парках, аби вона не зникла зовсім.
Верес — в природі зустрічається на північному заході європейської частини країни, в Західному і Східному Сибіру, на Уралі в Республіці Комі і в Білорусі, утворює величезні багатокілометрові зарослі. У великій кількості зустрічається верес в Латвії. Зростає він на бідних грунтах, в соснових лісах, біля торфяників і на схилах гір.
Верес — висота рослини 30—50 див. Листочки дрібні, згорнуті, темно-зеленого кольору. Квітки вересу дрібні, бузково-рожеві, дзвіночкові. Плід — маленька коробочка, в якій дозріває дуже дрібне насіння. В даний час фахівці відібрали більше 200 видів вересу з різною формою і забарвленням квітів.
Верес — хімічний склад вересу вивчений доки украй недостатньо. Відомо, що в нім міститься велика кількість органічних кислот (урсоловая, лимонна, фумарова, хлорогенова, кавова, ферулова, кумарова, ванілінова, котеховая, гентизинова), алкалоїди, феноли і їх похідні (арбутин — 0,8%), дубильні речовини (від 2 до 6% в кінцевих вітках і до 9% в квітках), флавоноїди (мирицетин, кверцетин, авикулярин, мирицитрин), кумарины (ескулетин, скополетин), каротин, Ситостерин, сигмастерин.
Верес — верхівки стебел вересу разом з листям і суцвіттями є лікарською сировиною. Їх використовують в багатьох країнах світу при нирково-кам'яній хворобі, як антисептичний, протизапальний, сечогінний, заспокійливий, снодійний, відхаркувальний засіб, а також при ентероколітах і гиперацидных гастритах, при ревматизмі, ниркових коли*ках, хронічному циститі, неврастенії, туберкульозі легенів, дизентерії, захворюваннях печінки і жовчних шляхів.
Верес — зовнішньо — при екземі, опіках, рахіті, алергії. У харчуванні верес використовується для приготування прохолодних напоїв, желе. Окремо слід зупинитися на «вересовому меді», секрет приготування якого до нас не дійшов. Він зник разом з останніми жителями древньої Шотландії.
Верес — листя вересу використовували замість хмелю. На вересові чагарники вивозили бджіл, і вони з 1 га збирали до 200 кг меду. Мед був густий, темного кольору, із специфічною гіркуватістю. Він не всім подобався за смаком, але за лікувальні і дієтичні властивості цінувався високо.

D-Misha
02.06.2011, 15:21
Кішка і девять її життів......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])
Єгиптяни стверджують, що у кішок повних девять життів.

Якщо кішка забреде до вас у будинок, вважають в Англії, – чекайте грошей, а ось в Америці почути нявкання кішки перед виходом з дому – погана прикмета. Потрібно обовязково повернутися і дізнатися, чого саме хоче тварина. Якщо в будинок забіжить строкатий кіт – це вважається знаком біди; зовсім інше ставлення американців до чорно-білим, сірим і жовтуватим тваринам. Їх називають вдалими.

Ще одне цікаве повіря: кішка, яку купили за гроші (неважливо, за рубль або тисячу рублів), ніколи і ні за що не буде ловити мишей!

У Росії до котів і кішок здавна частіше ставилися з повагою. Памятаєте приказку: Кота вбити – сім років ні в чому удачі не бачити? А прислівя: Хто кішку любить, буде і дружину любити? І ще: Кішка на людині тягнеться – це до обнові!?

Купувати кішку не можна, її можна тільки обміняти на що-небудь. При переїзді на нову квартиру першим до хати пускають кота (кішку), щоб у домі оселилися благополуччя і затишок. За поведінкою кішок на Русі завжди визначали погоду: згортається клубком – до морозу, якщо міцно спить – до потепління, дере кігтями стіну – чекай негоди; якщо вона лиже свої лапи – настає відмінна погода, а якщо лиже хвіст і ховає голову – до дощів і тривалого негоди.

Одним словом, все повіря, повязані з кішкою, з її дивовижними здібностями, аж до телепатичних, не перекажеш. До цих пір не знайшла пояснення і удивительная.биологическая прихильність кішки до людини.

Чому ж люди в усьому світі тримають вдома цих тварин? А. Ревельський у своїй статті Навіщо в будинку кішка? (Світ новин, 1 серпня 1998 р.) наводить деякі міркування з цього приводу.

Так, наприклад, англійський учений Джеймс Серпелл, довгий час вивчав цих тварин, найбільш поширеним вважає думку, що наші домашні улюбленці як би заповнюють втрати, які понесли їх господарі в результаті смерті близьких або в силу якихось інших причин.

Добре відомо також стереотипне уявлення про самотніх літніх людей, про старих дів. Однак соціально ізольовані люди похилого віку і бабусі зовсім не становлять більшість пристрасних любителів цих домашніх тварин. Дослідження показали, що котів частіше купують молоді сімї середнього достатку, які мають дітей.

Інша популярна точка зору пояснює придбання домашніх тварин бажанням продемонструвати багатство. Адже похизуватися можна не тільки дорогою машиною або шубою, а й породистих собакою чи кішкою. Колись давно в Англії цим привілеєм дійсно користувалися лише заможні пани, проте з появою середнього класу власників картина помітно змінилася.

Досить поширеним вважається думка, що власники кішок і собак як би виконують роль їх прийомних батьків. Людина за своєю природою схильна до постійної турботи про дітей. Ми починаємо ставитися до тварин, як до безпорадним дітям, які потребують батьківської опіки і допомоги. У цієї теорії багато прихильників.

Останнім часом виникла теорія особливого енергетичного поля, що виникає при постійному спілкуванні людини з домашніми тваринами. Американські і англійські вчені вивчали різні аспекти життя. Більше 400 пацієнтів перенесли інфаркт, зясувалося, що через рік після інфаркту найбільший відсоток видужуючих був у групі хворих, що мають вдома тварин. Спочатку дослідники вважали, що це пояснюється регулярними прогулянками, які змушені здійснювати господарі зі своїми собаками. Але виявилося, що серед інфарктників власників кішок відсоток видужуючих настільки ж високий.

Дж. Серпелл звернув увагу на те, що постійні контакти з домашніми тваринами призводять до зниження частоти пульсу і кровяного тиску. Цей феномен ще не вивчений до кінця, проте, як вважає вчений, тут спрацьовує певна система сигналів, якими обмінюються людина і його улюбленець. З якогось моменту собаки, кішки і папуги, усвідомлюючи сильну прихильність до свого господаря, побічно, за допомогою невидимих емоційних сигналів, дають йому зрозуміти, що всі ми, по суті справи, брати і повинні один одному допомагати. На думку Дж. Серпелла, ефект сигналів посилюється за рахунок того, що емоційні пориви домашніх тварин вільні від фальші, лестощів, обману та іншої душевної скверни. Він також упевнений, що собаки і кішки чимось нагадують екстрасенсів, що діють за програмою, суворо пристосованої до індивідуальних особливостей своїх пацієнтів.

Прихильність кішки до людини може проілюструвати такий факт. Півтори тисячі кілометрів подолав кіт ПАП, щоб побачити недбайливих господарів. Випадок унікальний. Сімя відправилася на машині з Уралу на Чорне море. Кіт під час зупинок часто відлучався. Але одного разу в Саратовській області ПАП зник. Його шукали і чекали, але довелося все-таки їхати відпочивати без кота. Історія закінчилася тим, що через рік він повернувся у рідне селище, звідки їхав на Чорне море.

Так в чому ж криються коріння повіря, що у кішки девять життів? Виходить, твердження про незвичайну котячої живучості не позбавлене наукового сенсу і може бути пояснено виходячи із законів фізики та основ анатомії та біології. Це і спробували довести двоє американських вчених – В. Вітней і С. Мелхофф в дослідженні, описаному в англійському журналі Нейчур. Обидва фахівці працюють у ветеринарній клініці Нью-Йорка. М. Непомнящий пише про це: У людини, що випав із сьомого поверху, вціліти шансів немає. Впала з тієї ж висоти кішка може відбутися переломом передніх лапок або щелепи. Траплялося, кішки падали з 32-го поверху і не отримували при цьому травм!

У гігантському місті з хмарочосами, бетонними тротуарами та спекою (відкриті вікна!) кількість нещасних випадків серед кішок різко зростає. Після падіння з висоти від 2-го до 32-го поверху в клініку потрапляло 132 кішки в рік. З них 104 порівняно спокійно пережили падіння, їм була надана швидка ветеринарна допомога. Тільки 11 кішок загинули через пошкодження грудної клітини і від шоку, а 17 були приспані на прохання власників, які були не в змозі оплачувати лікування.

Парадоксальний факт: чим вище поверх, тим більше у кішки шансів на порятунок. Перш за все, завдяки тому, що за час падіння тварина встигає включити всі свої захисні механізми. У кішки унікальний вестибулярний апарат, що дозволяє їй обернутися навколо власної осі і направити лапи до землі, прийнявши удар на всі чотири. Оскільки швидкість падіння при наближенні до землі збільшується, кішка у вільному падінні інстинктивно згинає спину і розчепірює лапи, тим самим розвиваючи гальмування і зменшуючи силу удару.

Проте кішка опиниться в небезпеці, якщо, скажімо , задрімає і звалиться з підвіконня. Падіння з малої висоти, наприклад з рук дитини, теж може бути небезпечним, так як кішка не встигає згрупуватися.

Слід памятати і про хвіст, що виконує роль керма або повітряного гвинта. Необхідна умова вдалого падіння – відсутність на шляху перешкод, тобто кішкам теж не завадить трохи везіння .

Можливо, на питання чи дійсно у кішки девять життів? відповість така історія. Темною і холодною вночі в грудні 1964 р. голландське судно Тьоба спускалося по річці Рейн. Несподівано судно потряс страшний удар, воно нахилилося і відразу затонуло. Врятувалися всі, але сталася одна прикрість: Джекоб, шестирічний корабельний кіт, не вибрався з нижньої палуби і пішов на дно разом з кораблем. Лише через вісім днів до місця катастрофи підійшли рятувальники. Водолази закріпили троси, заробили лебідки, і судно поволі підняли з мулу.

Коли Тьоба нарешті зявилася на поверхні, членам команди дозволили піднятися на борт, щоб забрати речі. Капітан відкрив двері своєї каюти і застиг у подиві: тремтячий від холоду і голоду Джекоб жалібно нявчав, вимагаючи їжі. Він витримав більше тижня під водою, використовуючи для дихання повітря, який затримався в корабельних відсіках!

Дивним історіям про кішок, їх загадковості, магії, ніжності і симбіозі з людським суспільством приділяли велику увагу в усі часи відомі поети і письменники. Про них писали О. Пушкін і А. Чехов, М. Булгаков, О. Купрін і М. Лєсков, Дж. Р. Кіплінг і Л. Керролл, К. Паустовський і А. Погорєльський, І. Крилов, С. Михалков, К. . Тихонов. Цей список можна продовжувати до нескінченності.

Дуже виразні, наприклад, рядки Пушкіна: манірний кіт, на печі сидячи, мугикаючи, лапкою рильце мив: те, безсумнівно знак їй був, що їдуть гості.

В. Гіляровський пише, що в Охотному Ряду в Москві в минулому столітті купці сперечалися про першість – у кого кіт жирніше … Мати огрядного кота було престижно.

Багато нюансів кінотелевізійних характеру присвячено загальним улюбленцям – котам Леопольду і Матроскіна.

Знаходилися, за свідченнями істориків, і недоброзичливці кішок. Серед них англійська премєр-міністр У. Черчілль, композитор І. Брамс, президент США Д.Д. Ейзенхауер, майстер детектива Р. Чейндлер і деякі інші достатньо відомі особистості. Навіть Наполеон Бонапарт відчував по відношенню до котів страх і ненависть.

Нам, звичайно, приємніше навести інші приклади. Так, композитор О. Бородін балував своїх улюбленців, ставився до них вкрай уважно і навіть дозволяв іноді прогулюватися по обідньому столу.

Митці ж в усі часи і по теперішній час зображують ці тварин у склі й мармурі, на монетах, кришталі й порцеляні, на полотнах, мозаїках та вітражах. Подібними зображеннями рясніють музеї різних міст світу. На полотні японського живописця К. Утамаро Мрія кішки ми бачимо спляче тварина, яка одержала від господаря рибу. А. Дюрер красиво посадив кішку біля ніг Адама і Єви. Ф. Флоріс схожий сюжет використав у картині Сад раю. Особливо любив кішок великий живописець Леонардо да Вінчі. Його знаменита робота Левова порода свідчить про це. Відома й інша його картина – Мадонна з кішкою. Ф. Снейдерс і П. Рубенс створили дивовижні полотна Рибна лавка з кішкою, Собака і кішка, Вивчення кішок, Лисиця і кішка, Кішка і дичину. У А. Андерсена є чудова картина Тихе життя з кішкою.

Знаменитий іспанський живописець Д. Веласкес яскраво зобразив кішку в картин е Прялі, голландець Я. Стен – в Котяче сімействі. Таких прикладів десятки і навіть сотні. Як дивовижні по своїй спостережливості, наприклад, малюнки олівцем Л. ломбери Кошенята, що грають на килимі, Годівля кішок, Кішки в кузні, Чотири маленькі кішки і папуга. Т. Стейл зі Швейцарії написав картини Кішка з сисними кошенятами, Апофеоз кішки, Кабаре чорної кішки та ін

Що стосується ілюстрацій до книг, різним друкованим виданням, то їх безліч. Вони несуть у собі елементи міфічних вигадок, добра і любові до цих тварин.

Минають роки, а дивовижне і загадкову тварину залишається поруч з людиною. Може бути, у кішки не девять життів, а набагато більше?

D-Misha
03.06.2011, 01:20
Прикольні тваринки......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

argonavt79
03.06.2011, 21:31
Рослини, що діють заспокійливо на центральну нервову систему.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Пустирник серцевий – використовується квітуча надземна частина. Пустирник надає протисудомну і заспокійливу дію при неврозах. Розширює кровоносні судини, знижує кров'яний тиск і заспокоює серцеву діяльність. Застосовується також при клімактеричних скаргах, запізнілих або хворобливих менструаціях і як сечогінний засіб. Застосовується настій із сировини: 2 чайні ложки подрібненої сировини наполягають протягом 8 годин з 1 склянкою холодної води (добова доза); у вигляді порошку беруть 2-4 г на день. У народній медицині пустирник рекомендується як зміцнюючий засіб для нервів, при серцебитті і як засіб від кашлю.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Материнка звичайна – використовується надземна частина рослини без грубих стебел в період цвітіння. Трава материнки рекомендується при нервовому збудженні, відсутність апетиту, порушення з боку печінки, жовтяниці, при спазмах шлунку і кишечника, при болючої менструації, при підвищеній статевій збудливості. Трава материнки заспокоює кашель при гострому та хронічному бронхіті та при кашлюку. Міцний чай з трави викликає потовиділення. Траву материнки застосовують також для ванн при сверблячих екземах і для промивання ран. Всередину при всіх зазначених вище захворюваннях застосовується настій з 2 чайних ложок подрібненої сировини на 2 склянки окропу (добова доза). Для ванни використовують настій з 100-200 г сировини на 2-3 л окропу; цей настій додають до води для ванни.

D-Misha
04.06.2011, 23:33
Найдивніші рослини світу......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Раффлезія арнольді (Rafflesia arnoldii) – паразитична рослина з найбільшими в світі квітами, але повністю позбавлена листя, стебла і коріння. Квітка раффлезії в бутоні схожа на качан капусти, а в розкритому вигляді досягає 1 метра в діаметрі і важить 4-6 кг.

argonavt79
05.06.2011, 11:24
Барвінок
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Барвінок, поряд з іншими ранніми квітками є провісником весни. А оскільки його глянцево-зелене тверде листя не гине ні влітку від спеки, ні зимою від холоду, морозу і снігу, рослина стала символом радісної життєвої сили, вічності і була перенесена з лісу в сади біля людських жител. Її тулили до всього, що потребувало вічності, краси, життєстійкості: народженій дитині до свічки, щоб життя було довгим і щасливим; до свічок весільних, щоб любов наречених була нев’янучою; до весільного калача, щоб людські серця до молодят горнулися; до весільного гільця – як символ вічного усталеного буття.

Відомий український фольклорист Микола Костомаров у праці “Слов’янська міфологія” зафіксував староукраїнський “барвінковий” ритуал, коли у недільний день весною парубок назривавши барвінку, ніс його до дівоцької громади та запитував у дівчат – “Що це за дивне зілля?”. Деякі дівчата відгадували і сором’язливо признавалися, що

То зілля барвінок

Паняночкам на вінок, на вінок.

Здавна вважалося, що ця рослина дарує дівчині вроду. Дівчата колись умивались відваром із барвінку: “Десь ти мене, мати, в барвінку купала”.

У традиційній українській етнокультурі барвінок є символом радісної життєвої сили, незайманості, цнотливості.

Дівчині, яка починала дівувати, мати давала у пазуху крянгу барвінку із найдавнішої родової могили – щоб оберігав її долю, дівочу честь, цноту:

Коби наші Марієчка добре серце мала,

Вона би свому молодому барвіночку дала.

Про дівчину, що зганьбилася, казали: “Барвінчик свій потоптала”, а ще співали, переважно в Західній Україні:

Бо у того жовнірчика ще й не одна буде,

Він втре вуса, засмієси, а за ню забуде.

Усі її товарочки будуть мати вінчик,

А у неї коло хати висохне барвінчик.

Барвінок для українців став постійним символом шлюбу. Дівчина згадує про барвінок, коли говорить про кохання й порівнює з ним милого:

Зелененький барвіночку, стелися низенько!

А ти, милий, чорнобривий, присунься близенько.

Колись барвінок був і одним із головних героїв українського традиційного весілля. Збирання цієї рослинки перед весіллям, коли з неї плели вінки-силимени (долю) на стіну, сволок чи стелю, на голову княгині – молодій, – було цілим ритуалом. Дружки з дівчатами йшли в сад або до лісу, де були барвінкові місця, зістригали листя, співаючи пісні.

Під час весілля, згідно з ритуалом, наречений вирубував молоду сосонку, запрошуючи собі на допомогу товариша або родича, котрий одержув назву “боярина”. “Боярин” вносив гільце до хати та стромляв у коровай. Тоді наречена, попросивши благословення, сідала з подружками за стіл, прикрашала гільця, в’ючи з барвінку гірлянди.

А от молодому плелося спеціальне весільне сердечко з барвінку. Для цього рослину зривали через отвір калача, що спекла сестра. У весільній пісні з цієї нагоди співалося:

Гой на небі три зірнички,

А на землі три сестрички.

Перша несе гостру голку,

Друга несе нитку шовку,

Третя несе барвіночок

Молодому на віночок.

“Як цей барвінчик ніколи не блідне, так най і життя твоє не блідне”, – казали дружки молодій, молодому, коли закінчували початий матір’ю віночок на голову чи віночок-сердечко, який пришпилювали молодому на грудях.

Кажуть, що п’ять пелюсток цієї квітки символізували п’ять засад щасливого подружнього життя: перша пелюстка – то краса, друга – ніжність, третя – незабутність, четверта – злагода, п’ята – вірність.

Образ квітнучого барвінку символізував щасливий шлюб, а от зів’ялий барвінок означав нещасливий стан одруженої жінки:

Хрещатенький барвіночку, зав’яв у прискриночку!

Зв’ялив-зсушив, вражий сину, чужу дитиночку.

Барвінок, як зілля весільне, садилося і на могилах. Причиною цього, на думку М. Костомарова, було слов’янське вірування про таємничий зв’язок між шлюбом і смертю. Імовірно, в цьому символі ми маємо бачити високе розуміння наших пращурів про міцність і святість шлюбу: вони обрали символом його рослину просту, не пишну, проте нев’янучу, квітка якої нагадує небесну зірку.

З часом барвінок стає таємничим символом переходу від одного стану життя до іншого.

D-Misha
06.06.2011, 15:18
Цікаві факти про тварин: заєць.......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Чи багато ви знаєте про зайців? «Полохливий заєць і пенька боїться» - стверджує прислів’я. Але насправді така характеристика не зовсім виправдана – наприклад, задніми ногами довговухий може відбитись від орла або лисиці. Досить часто зайчихи відважно захищають своїх дитинчат від ворон. Відомий також факт, коли зайчиха зуміла налякати невелику собачку. А старі зайці, які знають почім ківш лиха, на очах у величезного гавкаючого пса на ціпку спокійнісінько поїдають те, що росте в саду або городі. Однак мовчазне опудало зазвичай вселяє в косооких вегетаріанців стільки поваги, що вони довго не можуть зважитись почати трапезу в його присутності.

Всі зайці, навіть літні, люблять пустувати. За хорошого настрою вони влаштовують веселу метушню, підстрибують вгору, катаються по землі. Іноді, просто заради забавки, перестрибують всіяні цвяхами двометрові паркани, навіть в річці плавають, якщо вода тепла. Не раз бачили, як зайці-русаки перепливали Рейн в тому місці, де її ширина сягала добрих півкілометра. А якийсь русак, якого прозвали "водяним", вирушаючи на годівлю, регулярно долав сорокаметрову водну перешкоду.

Якби зустрілись два довговухих родича: заєць-біляк і заєць-русак, вони цілком могли б вступити в законний шлюб – їх зайченята, так звані тумаки, будуть цілком життєздатними.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]

argonavt79
06.06.2011, 20:15
Омела.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Сімейство: ремнецвітних.
Вічнозелений полупаразитний шароподібний гіллястий чагарничок, що росте на гілках багатьох листяних і хвойних дерев.
Цвіте в березні-квітні, плоди дозрівають у вересні-жовтні.

Збирають під зиму (у листопаді-грудні) у період осипання ягід.

Пагони містять олеанолову і урсолову кислоти, холін та його похідні (пропіонілхолін і ацетилхолін), алкалоїд віскотоксін, глікозид віскальбін; крім того, смоли, тритерпенові сапоніни, аміни (норвіскальбін, віскальбін, тирамін, фенілетиламін), інозит, вітаміни (каротин, вітамін С ). У ягодах виявлено жирне масло, що містить олеїнову, лінолеву і пальмітинову кислоти, каучук, смолисті речовини, каротин, вітамін С. У корі - глікозид сірінгінін.

Омела знижує артеріальний тиск, посилює серцеву діяльність, розширює судини, зменшує збудливість центральної нервової системи, як кровоспинний і протисудомний засіб, при атонії кишечника, при епілепсії, судомах і кровотечах. Настоянка листя омели - п'ють по 40 крапель 4 рази на день.
Настій омели: 15 г подрібненої сировини заливають 200 мл води, нагрівають на киплячій водяній бані 15 хвилин, охолоджують (45 хвилин), проціджують і додають кип'ячену воду до початкового об'єму. Приймають по столовій ложці 2-3 рази на день.

D-Misha
07.06.2011, 18:50
10 найбільш жорстоких матерів у світі тварин.......

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])



Лангур (тонкошерстна мавпа).....

Мавпи цього виду взагалі відрізняються жорстокістю. Поводження з дитинчатами - не виняток. Відмова від дітей, викрадення малят, нехтування ними та дітовбивство часто трапляються серед лангурів. Причому матері намагаються добити тих із молодняка​​, які і так найслабкіші і знесилені.

D-Misha
08.06.2011, 21:02
Незаконно репресована рослина - конопля!

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

З усіх можливих способів використання коноплі найбільш відомий той, через яку ця рослина переслідується законом. Але окрім наркотичних речовин з коноплі можна виготовляти безліч корисних і потрібних речей. Вона може застосовуватись в легкій промисловості, будівництві, автомобілебудуванні та інших галузях народного господарства.

В свій час конопля являлась однією з основних сільськогосподарських культур СРСР. В Америці в 1938 році коноплю називали «Billion Dollar Crop» (культурою на мільярд доларів), тому що вона була першою культурою, яка досягла обороту в мільярд доларів (Popular Mechanics, Feb. 1938).

Наведемо декілька цікавих фактів про цю рослину.

Перша згадка про використання коноплі відноситься до третього тисячоліття до н.е. в Китаї. Масове використання коноплі почалось в Стародавньому Єгипті. 80% всього текстилю, білизни, та інших тканин до 1820 року виготовлялось із коноплі, оскільки механізм сепарації бавовняних волокон ще не був винайдений.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Папір для підручників до кінця XIX ст. виготовлявся з коноплі. Майже всі перші Біблії, мапи, схеми, прапори також були виготовлені з коноплі.

Статус коноплі, як дуже важливої сільськогосподарської культури СРСР був підтверджений розміщенням листя коноплі разом з колосками пшениці та суцвіттями соняшника в центр снопа всередині головного фонтану країни – фонтану «Дружба народів», спорудженого на ВДНХ в 1954 році.

Вирощування коноплі в XVII-XVIII ст. в США було обов’язковим. За відмову від вирощування цієї культури в Вірджинії з 1763 по 1769 рр. можна було потрапити до в’язниці. Джордж Вашингтон і Томас Джефферсон були крупними плантаторами коноплі. До початку XIX ст. в США коноплею можна було сплачувати податки. В 1916 році парламент США висловив думку, що до 1940 року вся паперова продукція буде виготовлятись з коноплі, тому вирубка лісів більше не знадобиться. За розрахунками вчених вийшло, що 1 га коноплі еквівалентний за продуктивністю 4 га лісу.

І м’якоть і волокно коноплі можна використовувати як сировину для виготовлення паперу. З волокна коноплі виходить папір першого ґатунку. Він тонкий, міцний, гладенький та жорсткий. Папір з м’якоті не такий міцний, але він простіше виготовляється, м’якіший, товстіший і краще підходить для повсякденного використання.

Більша частина паперу, який ми сьогодні використовуємо – це «хімічний папір», виготовлений з деревини. Целюлозно-паперові комбінати жахливо забруднюють навколишнє середовище. Для того щоб виготовити якісний папір з деревини необхідна велика кількість концентрованих кислот. Ці кислоти і продукти їх реакцій дуже небезпечні для природи, навіть якщо виробники застосовують всі засоби для очищення стічних вод.

Папір з м’якоті коноплі може бути виготовлений взагалі без застосування хімікатів. Більша частина конопляного паперу сьогодні виготовляється з цільних стебел, волокон, та м’якоті, але високоякісний міцний папір з волокон також може бути виготовлений без застосування хімікатів.

Через те, що папір, виготовлений з деревини, завжди містить деяку кількість кислот і інших побічних хімікатів, він рано чи пізно жовтіє і розпадається. Для хорошого паперу цей процес може зайняти декілька десятиліть, але для довгого зберігання записів, книг і документів видавництва, бібліотеки і архіви вимушені купувати спеціально очищений папір, який коштує дуже дорого. Папір, виготовлений з коноплі, дешевий, не містить кислот і може зберігатись століттями не жовтіючи.

При спилюванні дерев для виробництва паперу мінерали забираються з землі разом з ними. Вирощування коноплі набагато менше збіднює ґрунти.

З коноплі також можна виготовляти біопаливо. Таке паливо чисте, воно не містить металів і сірки, тому воно набагато менше забруднює навколишнє середовище, ніж викопні палива. Також важливо те, що спалювання біомаси не збільшує загального вмісту вуглекислого газу в атмосфері Землі. Коли спалюється вугілля, нафта або продукти її переробки, вуглець, який тисячоліттями лежав під землею виходить в повітря, викликаючи дисбаланс в атмосфері Землі. З іншого боку щоб виготовити біомасу рослини використовують вуглекислий газ, забираючи його з атмосфери, так що при спалюванні він просто повертається назад, не викликаючи екологічних проблем. Перша модель автомобіля Ford Model-T в якості пального використовувала конопляний бензин, а багато деталей цього відомого автомобіля були зроблені з використанням коноплі. Генрі Форд часто фотографувався на фоні конопляного поля на своєму ранчо.

Ось і зараз Ford планує розробити автомобіль з кузовом із коноплі. Конопляний автомобіль буде створюватись в співпраці з Міністерством охорони навколишнього середовища, харчування і розвитку сільських регіонів Великобританії і компанією Hemcore, що займається вирощуванням коноплі. При виробництві волокна коноплі змішуються з поліпропіленом, а потім ця суміш відливається у кузовні деталі. Такі деталі дуже легкі та міцні, і окрім того придатні для повторної переробки. Вартість сировини низька, а для виробництва не потребується великих затрат енергії. Матеріали з коноплі можуть замінити більше 100 кг пластику, металу та смол, які застосовуються в серійних автомобілях. На розвиток проекту влада Великобританії виділила понад 1 млн. доларів.

А ще...

Сотні років вітрила та канати на кораблях робились лише з конопляного волокна. Слово «canvas» (полотно) пішло від староанглійського слова «canevas», яке в свою чергу пішло від латинського слова «cannabis». Рембрандт і Ван Гог творили свої картини на конопляних полотнах. Якісні фарби до 1937 р. також виготовлялись на основі конопляного масла.

І ось зараз, після тривалого періоду репресій стосовно цієї рослини, починає відновлюватись виробництво з використанням коноплі в якості сировини. Так, сьогодні в Україні виготовляють конопляне взуття, стають популярними вироби з конопляного паперу ручної роботи. Але ми сподіваємось, що вироби з коноплі скоро перестануть бути екзотикою і ми зможемо побачити їх не лише в сувенірних крамницях та спеціалізованих магазинах.

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

D-Misha
09.06.2011, 19:49
Яких звірят модно сьогодні заводити???

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

Зрозуміло, сім'ю не купиш за гроші. А ось брата можна. Якщо це «брат наш менший»: чотирилапий або з копитцями, плаваючий у ванні або ширяючий під стелею, пухнастий або покритий зеленою лускою.

І цей же вихованець підніматиме ваш настрій і прикрашати будинок собою.

Міні-пігі....

Мініатюрні свинки – міні-пігі – увійшли до моди кілька років тому, а особливо популярні стали після того, як маленька хрюша з'явилася в будинку Джорджа Клуні. Чим менші свинки, тим вони цінніші: бувають міні-пігі за дві, три, п'ять тисяч. Зелених. Раз так, то в неблагонадійному місці вам можуть підсунути дороге, але найзвичайніше порося, тільки замореного – трохи пізніше володар маленького п'ятачка перетвориться на 200-кілограмову свиноматку. Насправді міні-хрюша важить кілограмів 15-20, якщо, звичайно, її не розгодувати: апетит у цієї тварини відмінний, а відмовити улюбленцю в ласощах деколи просто не реально!
Дуже розумні, ласкаві і забавні, вони легко навчаються різним командам. Люблять спілкуватися, сидіти на ваших ручках і при сприятливих обставинах можуть прожити до тридцяти років.

Чіхуахуа.....

Самі маленькі на світі собачки сьогодні дуже популярні. У стародавніх індійців, що населяли сучасну Мексику, вони вважалися священною твариною (через те, що в їх черепі є маленька дірочка, через яку вони нібито можуть зв'язуватися з космосом. Індійці були мудрим народом, тому оспорювати святість собачки ми не будемо). Сьогодні, завдяки піару Періс Хілтон, малятка на піку моди.
Чіхуахуа, яка важить всього лише 1-1,5 кг, не потребує регулярного моціону на вулицю – вони легко освоюють звичайний котячий WC. Загалом, цей окато-вухатий малюк – дуже забавне, розумне і зворушливе звірятко.

Шиншила.....

Шиншила – це зовсім не найдорожче на світі хутро, а чарівний домашній вихованець, що нагадує кролика із смішним довгим хвостиком і нісенітних розмірів вусиками. Той, хто хоч раз заглянув у величезні очі-намистинки шиншили, гладив м'яку шерстку або пригостив її шматочком яблука, ніколи в житті не купить нічого, зробленої з хутра цієї покірливої, милої істоти.
Шиншили – ласкаві і веселі ласуни, які весь час присвячують приведенню себе в порядок. Придбати такого малюка можна приблизно за 5-10 тисяч рублів. Коштують менше, ніж шуба, і гріють своїм існуванням.




Ігуана.....

Ігуани увійшли до світової моди років 10 тому, а ось нас це захоплення дійшло із запізненням, тому вважається сьогодні неймовірною екзотикою – особливо в нашому сибірському місті.
Сама по собі юна ігуана коштує сущі копійки, але всі необхідні атрибути зовсім не дешеві. Для розміщення такого вихованця потрібні великий тераріум (тварина може вимахнути до двох метрів!), огрівальні лампи, свіжа зелень посеред зими і інше, і інше. До того ж, що твориться в цій драконівській душі, – невідомо. Втім, очевидно: ящірка не так байдужа, як здається. Ігуана здатна нудьгувати, якщо ви виїжджаєте у відпустку, і навіть відмовляється від їжі. Ці екзотичні ящури люблять сидіти на колінах і майже всі не гидуватимуть спати з господарем під однією ковдрою.

Декоративний кролик.....

Налічують безліч порід серед карликових кроликів. Всі по-своєму чарівні, але, мабуть, найзворушливіші – висловухі. Якщо гризуни з вухами, що оптимістично стирчать, виглядають неймовірно задоволеними життям, то довгі вуха цих кроликів, що висять, роблять їх вигляд трагічним – так і хочеться узяти на руки та пошкодувати.
Хоча карликові кролики дуже малі (їх вага від 1 до 2 кіло), вони вельми кмітливі. Їм подобається увага і ласка, а ось на насильство ображаються і сумно забиваються в своєму будиночку. Залишений без нагляду, цей вихованець вмить розбереться зі всіма дротами, квітами в горщиках і оббивкою, що «неправильно» стирчить, на меблях.

Мейн кун.....

Ця котяча порода вважається аборигенною, такою, що самозародилася в лісах американського штату Мен. За іншою версією, це нащадок кішок Марії Антуанетти, яких французька королева врятувала від революції, відправивши за океан.
Мейн куни – найкрупніші кішки зі всіх, що живуть в наших будинках: породистий кіт може важити близько п'ятнадцяти кіло. Вони виглядають досить похмурими з їх холодним поглядом і небезпечними пензликами на вухах. Насправді ці котики дуже навіть милі, ласкаві, добрі і грайливі. Весь світ вже давно оцінив достоїнства мейн кунів, у нас же вони тільки входять в моду. Тепер і ви можете стати господарем такої екзотики, попрощавшись з сумою, приблизно рівній тисячі американських доларів.

argonavt79
10.06.2011, 00:36
Горобина чорноплідна (Aronia molanocarpa);
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
аронія чорноплода, чорноплідка; родина Розових (Rosaceae);
арония черноплодная
За досить короткий час ця рослина завоювала симпатії багатьох садівників. Минуло лише трохи більше 150 років, як вона була завезена в Європу з Північної Америки і поступово, а потім усе швидше і ширше розповсюдилася у садах, на присадибних і садово-городніх ділянках.
Чорноплідна горобина — кущ заввишки 1,0-2,5 м. Листки рослини чергові, черешкові, еліптичні або оберненояйцеподібні, пилчасті з країв. Зверху вони темно-зелені, а знизу — світліші. Квітки двостатеві, правильні, п'ятипелюсткові, рожеві чи білі, зібрані у щиткоподібні суцвіття. Цвіте чорноплідна горобина у травні-червні. Плід, подібно до плодів глоду і звичайної горобини, — яблуко. Він соковитий, але незвичного чорного кольору, з сивою паволокою. Ягоди достигають у серпні-вересні.
декоративну та лікарську рослину. Рано восени, під час дозрівання плодів, вогнем палає листя аронії, виділяючись на фоні ще не потьмянілої зелені.
Поступове вивчення цієї рослини довело, що вона справедливо посідає почесне місце серед цілющих представників рослинного царства.
Для лікарських потреб використовують плоди чорноплідної горобини, які збирають у період повної стиглості. Ягоди рослини, точніше яблучка, можна застосовувати у свіжому і сушеному вигляді. Сушать їх на відкритому повітрі або у сушарках при температурі 40-50 °С. Чорноплідна горобина — фармакопейний продукт, тому сушені плоди відпускають у спеціалізованих аптеках.
До складу плодів входять фенольні сполуки (5-6%) — флавоноїди і фенольні кислоти; близько 2,5% пектинових речовин, цукри (до 9,5%), фенокарболові кислоти, вітаміни — фолієва кислота, рибофлавін (вітамін В2), нікотинова кислота (вітамін В5 чи РР), токоферол (вітамін Е), аскорбінова кислота (вітамін С) та мікроелементи, в тому числі йод (5-6 мкг/100 г), молібден, марганець, бор, кобальт та інші.
Рослина має протизапальні, гіпотензивні (знижує артеріальний тиск), спазмолітичні і кровоспинні властивості, сприяє зміцненню стінок капілярів. Вона також виявляє сечогінну і жовчогінну дію. Надзвичайно корисно вживати сік чорноплідної горобини хворим на гіпертонію. Йод та фенокарболові кислоти, що містяться у рослині, використовують при комплексній терапії хворих на тиреотоксикоз (захворювання щитоподібної залози). Доведено, що плоди чорноплідної горобини позитивно впливають на процес кровотворення, тому їх призначають при його різних порушеннях. Корисні вони і при геморагічних діатезах, які супроводжуються місцевими крововиливами, капіляротоксикозах і кровотечах різного походження. Рекомендують вживати чорноплідну горобину при атеросклерозі, цукровому діабеті, гломерулонефритах і недостатньому зсіданні крові. Свіжий сік з плодів застосовують місцево для лікування опіків. Нещодавно з'явилась інформація, що настій листків рослини поліпшує роботу печінки, сприяє більш ефективному жовчовиділенню.
Вживання плодів чорноплідної горобини і соку з них категорично протипоказане людям, що мають схильність до підвищеного зсідання крові, страждають на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки, а також гіперацидний гастрит.
Живе чорноплідна горобина до 80 років. Плодоносить — з 3-5-річного віку. Високі врожаї збирають з кущів у віці до 20 років. Зимостійка рослина: витримує морози до 35 °С. Розмножують її насінням (рідко), відсадками, живцями і прищепами. Плоди можна зберігати при нульовій температурі протягом року — смакові та цілющі властивості вони не втрачають, лише трохи підсихають.
Ягоди чорноплідної горобини широко використовують для приготування соку, морсів, вина (часто у суміші з соками з інших ягід), варення, джемів, наливок і настойок. З плодів також виробляють харчовий біологічно активний барвник, який містить близько 6,5% вітаміну Р, його використовують у харчовій промисловості.
Непоганий медонос.
Відвар плодів. 20 г сухих плодів заливають 200 мл окропу. Нагрівають на водяній бані 15 хв., проціджують, віджимають, доводять теплою кип'яченою водою до початкового об'єму. Приймають по 1/2 склянки 3-4 рази на день.
Чорноплідна горобина добре прижилася в Росії та Україні.

argonavt79
10.06.2011, 23:44
ПОЛИН ГІРКИЙ
(білобиль, вiничч'я, деревко боже, полин білий, полиниць)
Artemisia absinthium

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Багаторiчна трав'яниста срiблясто-сiра рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, до 150 см заввишки, у верхнiй частинi розгалужене. Листки черговi, зверху бiлувато-шовковистi, нижнi - довгочерешковi, трикутно-серцевиднi. Квiтки жовтi, рiзнорiднi, в кулястих пониклих кошиках, зiбраних гронами у волотисте суцвiття. Крайовi квiтки жiночi, iншi - двостатевi. Цвiте у липнi - вереснi. Плід - сiм'янка.
Росте на полях i пустирях, бiля дорiг i жител.
Для виготовлення лiкарських форм збирають траву i листя полину. Листя - до цвiтiння, Траву - на початку цвiтiня.
Лiкувальнi властивостi полину вiдомi давно. Римляни вважали, що полин охороняє мандрiвника вiд втоми (варто лише прив'язати пучечок цiєї рослини до ноги, як втома минає). Гiркий смак полину пояснюється тим, що рослина всмоктала в себе всю гiркоту людських страждань i зневiр, тому й вилiковує хворих, дає їм духовну втiху.
Iснує легенда, що в степу ночували половцi. На чолi їх орд стояли два брати - хан Сирчан i хан Отрок. Зазнавши поразки вiд Володимира Мономаха, один iз ханiв пiшов у глиб степiв, а другий став владарювати на Кавказi. Пiсля смертi Володимира Мономаха старший брат почав кликати Отрока, щоб той повернувся. Але ображений хан не хотів про це й слухати. Тодi Сирчан послав до нього гінця, з пучком сухого полину, аромат якого мав нагудавати братові про степи. Так i сталося: гордий хан, вдихнувши запах сухого полину, не змiг устояти перед могутнім покликом батькiвщини i повернувся додому.
Рослина мiстить ефiрну олiю, флавоноїди, дубильнi речовини, лiгнани, органiчнi кислоти, каротин, пiридоксин, кислоту аскорбiнову, мiкро- та макроелементи. До складу ефiрної олiї входять сексквiтерпеновi спирти (абсинтин, анабсинтин), лактони, вуглеводи, кетон, туйон.
Ефiрнi олiї проявляють сильну антимiкробну i протипаразитарну активнiсть. Для бiльш тривалого збереження м'яса та продуктiв рекомендується обгортати їх травою полину.
Гiркоти, полину збуджують апетит (подразнюють смаковi рецептори ротової порожнини: iмпульси надходять у центр голоду центральної нервової системi, збуджують його, вiдповiдь надходить у шлунок, i настає стимуляцiя залоз шлунка, що посилює секрецiю i пiдвищує апетит).
Препарати полину застосовують всередину при зниженнi апетиту, захворюваннях печiнки, холециститах, анемiї, диспепсiї, золотусi, хворобах селезiнки, запальних процесах у нирках i сечовому мiхурi, при безсоннi, алкоголiзмi. При мiсцевому застосуваннi у вигляді примочок, компресiв проявляє знеболюючу, антисептичну, протизапальну дiю.
Внутрiшньо - екстракт полину вживають по 15 крапель за 15 хв до їди; настоянку полину на 70% розчинi спирту-по 15 крапель за 15 хв до їди; настiй трави (1:20) - по 2 ст ложки за 20 хв до їди.
Зовнiшньо - настiй (1:30) служить для полоскання ротової порожнини.
Препарати полину не рекомендують вживати вагiтним жiнкам, в зв'язку з тим, що підвищує скоротливу активність матки і може призвести до аборту.



Багаторiчна трав'яниста срiблясто-сiра рослина родини айстрових. Стебло прямостояче, до 150 см заввишки, у верхнiй частинi розгалужене. Листки черговi, зверху бiлувато-шовковистi, нижнi - довгочерешковi, трикутно-серцевиднi. Квiтки жовтi, рiзнорiднi, в кулястих пониклих кошиках, зiбраних гронами у волотисте суцвiття. Крайовi квiтки жiночi, iншi - двостатевi. Цвiте у липнi - вереснi. Плід - сiм'янка.
Росте на полях i пустирях, бiля дорiг i жител.
Для виготовлення лiкарських форм збирають траву i листя полину. Листя - до цвiтiння, Траву - на початку цвiтiня.
Лiкувальнi властивостi полину вiдомi давно. Римляни вважали, що полин охороняє мандрiвника вiд втоми (варто лише прив'язати пучечок цiєї рослини до ноги, як втома минає). Гiркий смак полину пояснюється тим, що рослина всмоктала в себе всю гiркоту людських страждань i зневiр, тому й вилiковує хворих, дає їм духовну втiху.
Iснує легенда, що в степу ночували половцi. На чолi їх орд стояли два брати - хан Сирчан i хан Отрок. Зазнавши поразки вiд Володимира Мономаха, один iз ханiв пiшов у глиб степiв, а другий став владарювати на Кавказi. Пiсля смертi Володимира Мономаха старший брат почав кликати Отрока, щоб той повернувся. Але ображений хан не хотів про це й слухати. Тодi Сирчан послав до нього гінця, з пучком сухого полину, аромат якого мав нагудавати братові про степи. Так i сталося: гордий хан, вдихнувши запах сухого полину, не змiг устояти перед могутнім покликом батькiвщини i повернувся додому.
Рослина мiстить ефiрну олiю, флавоноїди, дубильнi речовини, лiгнани, органiчнi кислоти, каротин, пiридоксин, кислоту аскорбiнову, мiкро- та макроелементи. До складу ефiрної олiї входять сексквiтерпеновi спирти (абсинтин, анабсинтин), лактони, вуглеводи, кетон, туйон.
Ефiрнi олiї проявляють сильну антимiкробну i протипаразитарну активнiсть. Для бiльш тривалого збереження м'яса та продуктiв рекомендується обгортати їх травою полину.
Гiркоти, полину збуджують апетит (подразнюють смаковi рецептори ротової порожнини: iмпульси надходять у центр голоду центральної нервової системi, збуджують його, вiдповiдь надходить у шлунок, i настає стимуляцiя залоз шлунка, що посилює секрецiю i пiдвищує апетит).
Препарати полину застосовують всередину при зниженнi апетиту, захворюваннях печiнки, холециститах, анемiї, диспепсiї, золотусi, хворобах селезiнки, запальних процесах у нирках i сечовому мiхурi, при безсоннi, алкоголiзмi. При мiсцевому застосуваннi у вигляді примочок, компресiв проявляє знеболюючу, антисептичну, протизапальну дiю.
Внутрiшньо - екстракт полину вживають по 15 крапель за 15 хв до їди; настоянку полину на 70% розчинi спирту-по 15 крапель за 15 хв до їди; настiй трави (1:20) - по 2 ст ложки за 20 хв до їди.
Зовнiшньо - настiй (1:30) служить для полоскання ротової порожнини.
Препарати полину не рекомендують вживати вагiтним жiнкам, в зв'язку з тим, що підвищує скоротливу активність матки і може призвести до аборту.

argonavt79
11.06.2011, 13:11
Подорожник великий.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Багаторiчна трав'яниста рослина родини подорожникових. Стебло безлисте, тонкоборознисте, до 50 см заввишки. Листки яйцеподібнi або елiптичнi, цiлокраї, голi, звуженi в широкий черешок, з 3 - 9 повздовжнiми жилками, зiбранi прикореневою розеткою, черешки коротшi за пластинку. Квiтки дрiбнi, правильнi, двостатевi, сидячi, зiбранi на верхiвцi стебла циліндричним колосом; вiночок буруватий, з цилiндричним вiдгином. Цвiте у червнi - жовтнi. Плід - коробочка.
Росте на смiтниках, городах, бiля дорiг, на вологих трав'янистих мiсцях.
Для виготовлення галенових форм використовують листя i насiння. Листя заготовляють пiд час цвiтiння, а зі свiжого отримують сік.
Листях мiстить глiкозид - аукубiн; флавоноїди (гомоплантагiнiн, плантагiнiн), гiркi i дубильнi речовини; слиз, органiчнi кислоти, вiтамiни, холiн, аденiн, сапонiни, алкалоїди. У насiннi є слиз, жирна олiя, аукубiн, стероїднi сапонiни, вуглеводи.
Подорожник не просто рівно душний попутник, а "друг мандрівника". Натерши ноги, поранився або попікся - варто прикласти до хворого місця чистий молодий листок подорожника, як біль вщухне, рана швидко загоїться. В народі його називають порадником, чиряковою травою.
Російська легенда розповідає, що одного разу коли змії грілися на сонці, насолоджуючись теплом, одну із них переїхала повозка. Тоді ж інша змія принесла циліндричний листочок подорожника і накрила ним змію вона ожила. Так людина дізналася про лікувальні властивості подорожника.
Галеновi препарати мають протизапальну, знеболюючу, кровоспинну, ранозагоювальну, антимiкробну, секретолiтичну, гiпотензивну та протиалергiчну дiю. Вiдвар листя призначають при бронхiтах, коклюшi, пневмонiї для підсилення i видiлення секрету бронхiальних залоз. При гастритах iз зниженою кислотнiстю вiдвар подорожника пiдвищує секрецiю шлункового соку багатого хлористоводневою кислотою. Використовують при виразковiй хворобi шлунка i дванадцятипалої кишки, запальних процесах легень, сечового мiхура, при раку шлунка, селезiнки i легень, злоякiсних виразках шкiри та слоновостi, зобі. Свiже листя прикладають до фурункулiв, порiзiв, наривiв. Соком лiкують дерматити. Відваром листя промивають рани i виразки.
При простудах використовують сироп, зварений із рiвних частин соку подорожника i меду. Приймати по 1 ст ложцi 4 рази на день.
Внутрiшньо - вiдвар листя подорожнику (1:20) приймати по 2 ст ложки 4 рази на день за 15 хв до їди.
Зовнiшньо - компреси із соку служать для лiкування злоякiсних пухлин шкiри. Настiй листя подорожника (1:4) - для полоскання, обмивання, примочок, компресiв. Використовують також мазь (10 г порошку листя на 90 г вазелiну або внутрішнього свинячого жиру) для лiкування гноячкових захворювань шкiри.

УВАГА!!! ЗБИРАЙТЕ ТРАВИ НЕ МЕНШЕ 100 МЕТРІВ ВІД ДОРОГИ. ІНАКШЕ ТРАВИ ПРИНОСЯТЬ ШКОДУ А НЕ ЦІЛЮЩЕ ЛІКУВАННЯ.

argonavt79
11.06.2011, 14:41
Іван-чай – супер-чай! Універcальна рослина поряд з нами.
[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи]
Іван-чай, або кіпрей вузколисний – це багаторічна рослина сімейства кіпрейних, заввишки до 150 см. Корені товсті, повзучі, сильно розвинені. Стебла прямостоячі. Листя чергові, ланцетові, гострі, зверху темно-зелені, голі, знизу — сизувато-зелені, матові, з добре помітним жилкуванням. Довжина листа 5 – 12 см., ширина 0,7 – 2 см.
Квітне рослина в червні – серпні. Розмножується кореневищами і насінням. Назва латиною – Chamaenerium angustifolium (L.) Scop.
Кіпрей вузколисний поширений майже по всій території України, Білорусі і Росії, в тому числі в Сибіру і на Далекому Сході. Рясно росте на гарі, лісових вирубках, насипах і вздовж доріг. Чимало його і у нашій місцевості, зокрема, дуже рясно він росте вздовж лісової дороги Сокиряни – Гвіздівці.
У деяких місцевостях іван-чай називають пуховиком, оскільки його насіння має чубок з довгих білих волосків. Коли плоди-коробочки розкриваються, над чагарниками іван-чаю носиться пух. Насіння з пухом можна використовувати для набивання подушок.
Із стебел при обробці в’ють вірьовки, роблять тканини. Деревина йде на виготовлення ізоляційних плиток. Молоді кореневища солодкі, їх можна їсти як у сирому, так і у вареному вигляді. Молоде листя і пагони додають в супи і салати. З висушеного коріння роблять муку для випічки дієтичного хліба і оладок. Підсмажене коріння використовується для виготовлення кави. З листя готують ароматний «капорський» чай. Рослина є дуже хорошим медоносом.
Найкращий у світі чай – під боком!
Напій з листя іван-чаю, як вже було зазначено, іноді називають капорським чаєм. Це назву він заслужив в дореволюційний час, оскільки в селі Капорьє Петербурзької губернії з нього готували капорський чай. Спочатку його використовували для підробки зеленого китайського чаю. Потім він почав розповсюджуватися офіційно під своєю власною назвою та став важливим продуктом російського експорту. У XIX-му та на початку ХХ століть іван-чай конкурував на світових ринках на рівних з індійським та китайським чаями, був таким самим знаменитим товаром, як персидські килими, китайський шовк, дамаська сталь. Моряки брали з собою цю запашну траву – для пиття і як подарунок в заморських портах.
Перша світова війна та революції зірвали експорт іван-чаю і він втратив свої ринки збуту, які перейшли до звичайних чаїв. Та і підзабули його за ці роки. Радянська влада навіть не намагалася відродити вирощування та експорт цього чаю, оскільки приділяла більшу увагу розвитку чайних плантацій на Кавказі, у Краснодарському краї, у Середній Азії. На додаток, з часом, чимале значення для міжнародних торгівельних відносин набув імпорт чаю з дружніх держав – Індії і Китаю. Та може і не згадували за іван-чай.
Капорський чай відрізняється тонким ароматом, своєрідним смаком і володіє цілющими властивостями. За смаком він майже не відрізняється від звичайного зеленого чаю найкращих сортів. Єдиною відмінністю є те, що капорський чай майже не має терпкості, що притаманна звичайним чаям, та яка пов’язана з більш високим вмістом у тих чаях таніну. У кіпреї таніну менше, що в багатьох випадках навіть є його перевагою.
Лікарською сировиною є листя і квітки. Збирають їх в період цвітіння, сушать виключно у тіні, краще – на горищах з хорошою вентиляцією. Після збору їх подрібнюють, мнуть (скручують в трубочки) і поміщають в поліетиленовий мішок для ферментації. Хоча, краще, щоб мішок був з натурального матеріалу. Згодом зберігають у щільно закритій тарі.
Лікувальні властивості.
Листя містить до 10% танінів пірогаллової групи, алкалоїди (близько 0,1%), слиз (до 15%), вітамін С (від 100 до 400 міліграма на 100 г сирої маси), цукор, пектин, дубильні речовини (до 10% і більше), фітостеріни (ситостерін).
У корінні рослини танін відсутній і менше міститься слизу.
Препарати кіпрею (настоянка, чай, настої, відвари) володіють заспокійливою (седативною), протисудомною, протизапальною (особливо при виразковій хворобі), болезаспокійливою (при запаленні слизистих оболонок), обволікаючою дією. Настій трави успішно замінює знеболюючі і заспокійливі пігулки, стимулює імунітет.
Впродовж сторіч препарати із кіпрею застосовуються при гастриті з підвищеною кислотністю, колітах, виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки. Іван-чаю у богатьох випадках під силу повністю вилікувати ці хвороби.
Чай або настої кіпрею можуть позбавити від необхідності операції з приводу аденоми передміхурової залози, збільшення простати сповільнюється або зовсім припиняється.
На основі іван-чаю фітотерапевти готують протипухлинні засоби.
Особливо корисно пити чай із кіпрею при анемії, адже це рослина дуже багата мікроелементами. А людям, що перенесли операцію або важку хворобу, іван-чай допоможе швидше встати на ноги.
При нервовій перевтомі і стресах його можна пити як заспокійливий засіб, та як такий що підвищує працездатність. Якщо пити його на ніч, він допомагає зняти денну напругу, розслабляє і запобігає безсонню.
Крім того, настій кіпрею регулює функції печінки і нирок, корисний при атеросклерозі.
Іван-чай - відмінна профілактика карієсу зубів, найкращий засіб при неврозах і інших розладах психіки.
Як вітамінний засіб свіжі кореневища кіпрею можна вживати в їжу як в сиром, так і у вареному вигляді. Бульби цієї рослини багаті крохмалем, полісахаридами, органічними кислотами і іншими цінними речовинами. А мед, зібраний бджолами з квітів іван-чаю, володіє дивно насиченим смаком і чудодійними лікувальними властивостями.
Іван-чай чудово виводить алкоголь з організму (можна сміливо пити вранці замість огіркового розсолу). І найголовніше: кіпрей не викликає ніякої залежності і дуже смачний.
Протипоказання для вживання іван-чаю тільки одне і те – лише для вагітних жінок: не рекомендується вживати у перший триместр вагітності.
Іван-чай ефективно використовується у фітокосметиці. Настій листя іван-чаю (3 столових ложки на стакан кип’ятку) в охолодженому вигляді використовують у вигляді фітоаплікацій при сонячному дерматиті, рожевих угрях, рожі і інших гострих запальних процесах.
Збирання і зберігання.
У побуті з лікувальною метою використовують верхівки і верхівкове листя. Цілісне листя кіпрею володіє значно меншою протизапальною активністю, тоді як у подрібненого листя вона вища. Таке явище спостерігається у зв’язку з комбінованою дією танінів і слизу.
Для чаю можна збирати листя майже від коріння.
Ні коли не збирайте рослини, які виросли по при дорогу (не ближче 30 метрів від дороги), не можна збирати на сміттєзвалищах, на скотомогильниках.
Висушене в тіні листя кіпрею дрібно ріжуть, заливають окропом з розрахунку 10 гр. сировини на 200 мл, настоюють 45 мін, проціджують і приймають по 1/3 стакана перед їжею 3—4 рази на день.
Деякі рецепти.
1. При виразці: 3 ст. ложки іван-чаю залити стаканом окопу, потримати 15 хвилин на малому вогні, охолодити, процідити. Приймати по 2 ст. ложки 3-4 рази на день за 15-20 хвилин до їжі протягом трьох тижнів.
2. Замість кави: висушити на сковороді коріння, змолоти їх в кофемолці. Готувати, як звичайну каву.
3. Відновлюючий чай: 5 ст. ложок іван-чаю залити літром води, кип’яти на малому вогні 15 хвилин. Пити, як звичайний чай.

D-Misha
11.06.2011, 19:47
“Собаки - вірні друзі людей”

[Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи] ([Ссылки могут видеть только зарегистрированные и активированные пользователи])

У давні часи в Ірландії говорили: «Дім без собаки або кішки — дім без любові та радості». А й справді, для чого люди заводять собак? Є на те різні причини: одні прагнуть мати надійного вартового у дворі, інші — надійного помічни*ка на полюванні, деякі бажають виростити розумного собаку й передати його на службу прикордонникам. А люди похилого віку або самотні заводять собаку для того, щоб мати поруч із собою друга.

Тисячі років собака заслужено користувався славою кращого друга й помічника людини. Письменники, поети, вчені в усі часи та в усіх країнах прославляли собаку за його відданість та любов до людини, яка його виховала.

Собака — перша домашня істота, яка з'явилася біля людини. Предками собаки були різні види вовків.

Приручення собаки відбувалося приблизно 15 тис. років тому, в епоху первісної людини — в кам'яному віці. А нині ми маємо чимало різних порід собак, іноді таких несхожих між собою, що нам важко повірити в те, що вони належать до одного виду. Ну от хоча б для порівняння мексиканська собачка чи-хуа-хуа, яку можна посадити в склянку, й дог або сенбернар величиною з теля.

У наш час усі породи собак поділяються на три основні групи: службові, мисливські й декоративні (кімнатні).

Углиб Альп можна потрапити через численні перевали. На висоті понад 2 тис. метрів над рівнем моря протягом восьми-дев'яти місяців панує зима, а холод і лід та сніг можуть бути й улітку. Після снігових хуртовин люди брали із собою лопати й палки та йшли в гори розшукувати потерпілих або мандрівників, які заблукали. І тут на допомогу людям прийшли собаки.

Сенбернари були виведені в XIII-XIV ст. у гірських районах Центральної Європи. Значна заслуга в створенні цієї породи належить монахам монастиря Святого Бернара, від якого собаки й отримали свою назву. Це одна з найбільших порід собак. Вони століттями використовувалися для пошуку й рятування людей, які заблукали у горах, сенбернари врятували тисячі людей. Нині собак-шукачів дово*зять до місця події на санчатах або вчать стрибати з парашутом з літака — так вони економлять сили й час для пошуку. Серед собак-шукачів є такі, що врятували по 35-40 чоловік. Рекордсменом серед них став Баррі. Він врятував 40 чоловік. Про нього писали в газетах, журналах; про нього розповідали легенди.

У 1812 р. Наполеон після своєї поразки в Росії розпочав разом зі своєю армією відступ у Францію. Вимучені солдати почали тікати. Деякі з них тікали через Швейцарію в теплу Італію. Один з дезертирів опинився в районі Великий Сен-Бернар. На шляху він упав у засніжену розщілину і змучений заснув під сніговою ковдрою. Там його й відшукав Баррі, відкопав і зігрів. Коли врятований прийшов до пам'яті та відкрив очі, він побачив перед собою засніжену морду величезного собаки. Чоловік злякався, подумав, що то вовк, вихопив ніж і вдарив ним собаку.

Важкопоранений пес дістався до монастиря. Там йому обробили рану та відправили на лікування. Пес вижив. Однак після поранення, слабкості та старості пес так і не повернувся до рятування людей. У цьому ж році Баррі не стало.

А через кілька десятиріч, у 1899 p., в Парижі було відкрито величезний пам'ятник Баррі. На постаменті було вирізьблено його ім'я. Великий собака-сенбернар, а на його спині, міцно тримаючись за шию, сидить маленька дівчинка. У центрі поста*менту знаходиться напис: «Він урятував 40 чоловік і був убитий 41».

А ось ще одна історія про відважних собак. На заході Аляски є містечко Ном, яке заснували шукачі золота. У січні 1925 р. тут, як і по всій Алясці, лютувала тривала заметіль. У цей же час єдиний лікар містечка перебував у тривозі. Він виявив, що серед мешканців розпочалося захворювання на дифтерію. Урятувати могла лишень протидифтерійна сироватка. Лікар зв'язався по телефону з мером міста. Сироватку могли доставити в таку заметіль тільки на собаках (цю відстань в 1 тис. км собаки могли подолати за дев'ять діб). Було вирішено, що контейнер із сироваткою повезуть зі зміною собачих упряжок.

Останній відрізок цієї героїчної подорожі-естафети припало пройти упряжі каюра Гуннара Кассона. Упряж з 13 собак вів вожак Болто. Дорога пролягала через частину затоки. А тут ще трапилася біда. Буревій зламав кригу. Якщо йти в обхід, то це ще зайвих 200 км. І каюр вирішив іти по дрейфуючій кризі. Він спрямував собак на лід, напівзамерзлий ліг на контейнер, щоб захистити його від морозу. У напівсні він відчув, що нарти зупинилися. Собаки повискували. Огля*нувши їх лапи, каюр помітив, що вони кровоточать: гострі крижинки застрягли між пальцями, різали шкіру. Допомогти собакам зако-цюрблими від морозу пальцями він не міг. І тоді каюр почав вигризати крижинки зубами.

Знесилений, він упав на нарти й вигукнув: «Вперед, Болто! У Ном!». І вожак сам повів упряж.

Героїчна естафета людей і собак пройшла цей шлях за 5 з половиною діб.

Наприкінці 1925 р. в Нью-Йорку було відкрито пам'ятник Болто. Постамент у вигляді скали розмістили серед дерев. На скалі — бронзова собака в упряжці. Типова лайка: стоячі вуха, загнутий на спину й закручений кільцем хвіст.

Їздові собаки — перші транспортні тварини нашої планети. Серед багатьох порід собак особливою любов'ю користувалися лайки. Вони майже цілий рік живуть під відкритим небом. Густа шерсть з добрим підшерстком надійно захищає їх від холоду й негоди.


Собаки завжди допомагали людям у вивченні й вирішенні різних наукових питань. Допомагали вони по-різному: де силою й фізичною працею, де особливістю своїх органів чуття та поведінкою, а головним чином — безпосеред*ньою участю в ролі піддослідних під час проведення різноманітних експериментів, що мають велике значення для біології, медицини й ветеринарії. Знаменитий лікар Давньої Греції Гіппократ, італійський учений Л. Сколанцані, академік І. П. Павлов та багато інших завдячують своїми досягненнями саме собакам.

Собаки допомагали вченим і в освоєнні космічного простору. Альбіна, Лайка, Білка та Стрілка, Мушка, Бджілка, Чорнушка, Звьоздочка, Угольок — це собаки-космонавти. Цікаво те, що всі собаки, які побували у космосі,— дворняги. Це пояснюється тим, що безпородні собаки не тільки кмітливіші за своїх аристократичних родичів, але й більш стійкі до різних нервових навантажень, легше переносять усякі життєві негаразди.


Важко людині пристосуватися до життя в цьому світі, якщо вона зовсім не бачить. Важко сліпому ходити по вулицях: стовпи, сходи, лавки, транспорт... Потрібен поводир. І виявилось, що поводирем можуть бути не лише вівчарки, але й інші собаки великих порід. Існують спеціальні школи з підготовки таких собак.

Приблизно місяць потрібно, щоб собака звик до нового хазяїна, а він навчився управляти ним. І обов'язковою умовою успішної служби собак-поводирів є дружба та взаємна любов.

У світі існує понад 400 порід собак. Тим, хто вирішив завести собі чотириногого друга, краще не брати великих і сильних собак — таких, як дог, ньюфаундленд, а також собак, які важко піддаються дресируванню: південноросійську вівчарку, чорного тер'єра, московську вартову. Краще придбати німецьку вівчарку, колі, ерделя, боксера, керрі-блю-тер'єра. З ними ви можете брати участь у різних змаганнях.

З будь-якою собакою можна знайти контакт і добре її видресирувати. Усе залежить від того, наскільки серйозно людина підходить до виховання свого чотириногого друга. Отож, добре поміркуйте, перш ніж узяти в свій дім собаку. А коли ви вже вирішили взяти, станьте йому справжнім другом. Тож нехай ваша дружба буде міцною, щасливою та радісною.