ukrprofКлюч бісс Бейн СПОРТ 3 ° E.

ukrprofHD 1 (46°E) бісс key -04-11-2014.tvsat-prof

ukrprofРосійські канали (C- Band ) ЕКСПРЕС AM3 ( 140,0 ° E )
11/11/2014р

Biss-Ключі (Тільки ключі і ніяких розмов)
 

На згадку прийшов анекдот часів антиалкогольної кампанії в СРСР: Приїздить якось Горбачов на завод, підходить до токаря і питає:
- Ну ось пляшка горілки вже коштує 10 карбованців, і що ти будеш далі її пити? --Так! - ствердно відповідає токар.
- А якщо ми зробимо горілку по 20 карбованців, теж будеш пити
- Буду.
- А якщо по 100 карбованців?
- Слухай, бачиш он ту залізяку, так вона як коштувала пляшку так і буде коштувати.

Монолог біженця, переселеного на Западенщину.

(Майже за Орроуелом )«Ну, я попал. Я так попал, шо і в кошмарном снє прєдставіть нє мог. Мнє і моєй сємьє сказалі, шо нас пересіляют у Сокольнікі. Так ми ж обрадоваліся, шо ето у Москву. А то оказивається – СокІльники … под Львовом. Нє … ну мєня, патріота Новоросії, настоящего мужика – у Львов - гнєздо фашизма і голубого разврата!!! Оні же 100 г нє випьют без кріка «Будьмо. Гей!» І поют прі єтом «Гей, наливайте повнії чари!» Нєнавідєл етіх бендеровцов усю свою сознатєльную жізнь. Іхняя фошістская фанатічность прєдєлов нє імєєт. Но то что я увидєл здєсь – ето даже в НКВД прідумать нє моглі. Іхній мєсний мілліонєр предложил нам свой дом. А сам каже: «Ми з жінкой у лєтнєй кухнє поживйом!» У йОго – віла у два етажа. Шесть комнат. У каждой комнатє - разниє картіни. У гостінной – ікони і большой партрєт Шевченка. І усьо - у вишиваних полотєнцах. Це у жон мєсних мілліонєров так прінято отдихать: корову подоїла, свинюшку накормила, птиці насипала, грядкі пополола – і пріконсуться к прекрасному - вишивать! Сарай со скотіной на 10 мєтров! Нє сарай – а хверма! Собака на цепу – Гітлєр викапаний! Чернявий. Ростом – малінькій. Только ми у двор вошлі – а он сразу лапу поднял і как залаєть: «Зік хай! Зік хай! Зік хай!» Жена моя за сєрце схватілася. Дєті заплакалі. А хазяйка іздєваться начала: «Та чого ви настрашіліся? Він ж вам лапку подає.» Я скріпнул зубамі і молчя продожил оглядивать мєсность. У сараї – трі свинюшкі размєром у «Запорожец» мого дяді Міті. Двє карови. Так їх, сволочі, по-імпортному зовуть. Нє шоп «Бурьонка» чи «Зорька». Одну назвалі - Бейжа. А другу – Хуаніта. (Жена, оказивається, буржуйські серіали любить.) Домашньой птиці – усенька, яка єсть у природє. У п’ять часов утра уже всьо орьоть – жрать проситься. Но самий протівний – ето пєтух. Він вискакує на забор і пойоть сразу по-бандеровскі: «Слава Украї-і-і-ні!» Псіна фошістская… вилазить із будкі і тут же лаєть: «Смерть ворогам!» Но са-а-амиє отвратітєльниє – ето індюкі! Ето – мєсниє ультрас! Іх у хазяїна штук з 15. От, представляєте картіну – стадо індюков по двору ходе і ето … ну … вопшем – ви понялі, да? «Пуйло - Лоло!!! Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла!»… А гусі!!! А гусі … єто вашЕ - нє птіца. Ето – скатіна в пєрьях! Как только пєсню індюков услишат – сразу «Га-га-га-га». Вопшем – тут бендеровци усі! Ну, ми понялі, шо папалі. А дєваться нєкуда. Ляглі спать. Нам прєдлагалі спальню на втором етажне. Но ми отказалісь. Єслі рєзать начнут – шо нам в окно со второго етажа пригать? На двєрную ручку Людка повісила погрємушку нашого младшенького. Тіпа – сигналізація! Спать сталі поочєрьодно: два часа – Людка, два часа – я. Намучаліся – жуть. Но ми сознатільниє: в тилу врага отдихать нє положено! Утром пєтух прокрічал фашистскую крічалку, і ми началі ждать, кагда бендеровці над намі іздєватся начнут. І, такі, началось. Жена хазяїна у 6 часов начала стучаться у нашу спальню. Я спрашіваю: «Чьо нада?» Она: «Я вам молочка праженого принесла.» Людка моя іспугано: «Слишал? "Молочка зараженого" - і даже нє скриваєт, мразь бендеровская.» Сама бистро вскочіла, руку за двєрі протянула, кувшин з молоком взяла і двєрь бистро закрила. Молоко у коров породи «Бендеровская» імєєт особєнно пріятний аромат. Очєнь апєтітно-провокатівний. І дєті тут же закрічалі: Хочю молока-хочю молока». Но інстінкт матері презвозмог всьо. Людка открила окно і виліла молоко на зємлю. Сбежаліся двє хозяйскіє кошкі і трєтья сосєдская. Вилакалі молоко бєз остатка і ляглі на сонце отдихать. Ми с Людкой висунуліся в окно наблюдать, как оні в мучєніях будут умірать. Но кошкі умірать нє собіралісь. А нам от голода живот свело. Пока ми, голодниє, наблюдалі за ситимі бендеровскімі кошкамі, дєті, сняв погрємушку, пошлі гулять во двор. Хазяйка далі ім каждому по трі оладкі в ручку. І окрікнула нас к завтраку. Вишлі і ми во двор… і замерлі… Наш младшенькій Стасік сідєл на травє возле собачєй будкі і корміл «Гітлєра» той оладкой, которую йому дала хазяйка. Людка гордо заявіла:«Моя школа. Правільно, сина.» Но тут Стасік начал слєдующую оладку кушать сам. «Гітлєр» облізал Стасіку морду і стал перед нім на задніє лапкі. Ми так і нічого нє понялі, как нас вивєла із размишлєній слєдующая картіна: старшенькая наша, десятилетняя Тоня начала помагать хозяйке накривать на стол в бєседкє возлє дома. «Предатєльніца» - подумал я. Людка сквозь зуби траурно проізнєсла: «Крєпісь, Вадік! В семье не без урода!» І тут хазяїн проізньос: «Ну, дорога наша східна родино, чим хата багата! Сідайте, до столу, спожиймо, що Б-г послав. Почувайтеся як дома!» «Ну, да! - подумал я - Якби я пачувался як дома, то тут уже давно би апалчєнци билі!» Б-г в це утро послав оладкі з яблук, сирнічкі с творога, кофє з молоком, бутерброди з колбасой і сиром, яішніцу с ветчіной і компот із чьорной смородини. Ми покушалі. І тут хазяїн каже: «Ми зараз з тобою, Вадім, підемо на ставок москаликів ловити. А Людка твоя хай іде з моєю Марійкою на город колорадів травити! Бо в тому році їх розвелося як ніколи!» І тут Людка дрожащимі пальцямі полізла у бюстгальтер, винула георгієвскую лєнту і гордо прицепіла на грудь. Марійка на нєйо взглянула і каже: «Ти, Люда, не на параді. А колоради ваші там на Сході так жеруть нашу землю, як тут колорадські жуки бульбу. Не буде врожаю – не буде з чого жити. Не буде землі – не буде де жити! А ми от бачиш як живемо?» - і показала на свою вілу. «І бачиш – які врожаї маємо?» - і показала на стол. У нас тут, у бандерівців у неволі, хіба скотина живе. І то – тричі на день кормимо. І Хосе- Альберто на цепу сидить (і головой кивнула на «Гітлєра», а той услишав свойо ім’я, радосно гавкнув і завилял хвостом)… Так от – продолжила Марійка - ми його на цеп посадили, тільки, коли вас запросили. Знали – що з дітьми. Боятися будуть. Та схоже – не бояться. Треба пса з ланцюга зняти». І тут – гуси вдруг «Га-га-га-га-га»! І шо-то мені так не по сєбє стало. У мєня дома тока кошка била … да і та загуляла. А шо єй у нас жить? Корови нема .. магазінноє молоко – нє вкусноє. На огородє моя Людка била в послєдній раз, когда ко мнє через окно лазила, огродамі пробіраясь. Так ето ещьо до свадьби било. І такая меня таска взяла. Сволочі ви всьо-такі, бандеровци. Умєєтє чєловєка бєз обід до сльоз довєсті! Мирослава Сидор

:D:oспочатку не думав читати,та всежтаки прочитав.
дякую,посміявся

ukrprofBeINSports Asiasat 5 100.5°E 3700 V 30000
Mpeg4/Hd/Biss
18/11/2014

ukrprofIPM SES8 (95'E) Ку-диапазон 11481 H 45000
11635 H 27500 / 10979 V 40000
11039 V 45000 / 11542 H 45000 (HD)
19/11/2014;)

Telestar 12 15 West
12511 v 7552 DVB-S [ SD ]
MPEG 2 - 4:2:0
Tagged as " ESPN 901 Caribbean "
Tagged as " ESPN 902 Syndication "

ukrprofESPN Caribbean (15.0W)
TP: 12515 V 27552 3/4 Telstar 12/DVB-S/QPSK/ESPN, 10.4 Mbps
CaID= 0x2600 SID= 0x0385 VPID= 0x0134 APID= 0x0100 PMT= 0x0020 PCR= 0x1FFE TID= 0x0000 NID= 0x0000 ProvID= 0x000000 ECM PID= 0x1FFFtvsat-prof:o

ukrprofМир ТВ (78.5E) 12272 V 30000
22/11/2014tvsat-prof:o

Globo-ST5518(Kлючі/файли)
 

ukrprofKлючі-cтаном на_2014.11.25.(ST5518)
SRTV Feed - 00C8 (016.0E) - Last update: 2014-11-23
MBC MASR - 0001 (021.6E) - Last update: 2014-11-22
Caribbean 901 - 0385 (015.0W) - Last update: 2014-11-21
Syndicati 902 - 0386 (015.0W) - Last update: 2014-11-21
BulsatCom - 0604 (039.0E) - Last update: 2014-11-01tvsat-prof:o

Astra 4A;4.8E.
 

Telekanal Indigo
Astra 4A;4.8E.
12130V;SR:27500;3/4
SID:001A22

Astra 4A;4.8E.
 

Astra 4A;4.8E.
34 12130 V 27500. мрег4
sid 1A0E

http://i.piccy.info/i9/b06f3e29951a8...78/0137298.jpghttp://i.piccy.info/a3/2014-11-30-10...00x400-r/i.gif

Народнопоетичні символи України


Мамина пісня, батькова хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, рушник, сорочка, калина біля вікна, барвінок - все це наші символи. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами слова та пензля, вона завжди буде символом добра і надії. «Хата моя, біла хата, рідна моя сторона, пахне любисток і м´ята, мальви цвітуть край вікна...», «Постав хату з лободи, а в чужую не веди», «Збудуй хатку з маковини, та для любої дівчини», «Дорога моя хатка, де родила мене матка», «Люди добрі, хата тепла», «Чим хата багата, тим і рада». Це лиш часточка із немеркнучих перлин народної мудрості про отчий дім. Людина не має права бути безбатченком, завжди повинна пам´ятати батьківську хату, з якої вона пішла у велике життя. Пісня «Соколята».


Один із символів України. Рушник на стіні. Хліб-сіль на рушнику. Весільний рушник... Давній наш символ. Не було, мабуть, жодної хати на Україні, яку не прикрашали б рушники. Хата без рушників, казали в народі, - що родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував мир, злагоду та здоров´я в сім´ї. Все наше життя проходить поруч з рушником: ушановуємо народження дитяти, виряджаємо в далеку дорогу батька-сина, зустрічаємо гостей, проводжаємо людину в останню путь, використовуємо у весільних обрядах. Пісня «Рідна мати моя».

За давнім звичаєм, як тільки у сім´ї підростала дівчинка, мати змалечку привчала її вишивати рушники, сорочки, хусточки, передаючи свій досвід Вишиванням займалися переважно дівчата, жінки. Для цієї роботи використовувалася кожна зручна нагода: досвідки та вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами, у години відпочинку від польових робіт навесні та восени. Витканий одяг, скатерки, вишиті сорочки та ручники були свого роду характеристикою дівчини, її працьовитості. Вишивання у кожній місцевості відрізняється орнаментом, технікою вишивки, гамою фарб. Найхарактерніші кольори - червоний і чорний. Пісня «Вишиванка».

Майже в усіх народів є улюблені рослини-символи. У канадців - клен, у росіян - берізка, а в нас - верба і калина.
Правду каже прислів´я: без верби і калини нема України. (За В.Скуратівським) А звідки пішла назва «калина»?

Було це дуже давно, коли на нашу землю хто тільки не нападав. Ось налетіли одного разу турки, а з ними й греків чимало. Розлетілась тоді чутка, що головного їхнього воєводу грека - поранено отруйною стрілою. Тому, хто його вилікує, обіцяли таку нагороду, яку загадає. Але ніхто не міг. Тоді прийшла в табір дівчина в убогій одежі, але дуже гарна і горда. Звалася Пелагея... Вона пообіцяла вилікувати грека, але взамін він мусить поклястися, що більше не прийде на нашу землю. Так і сталося. Грек забрав Пелагею у Грецію, і була вона там царицею трав - називалася Панацея... У Пелагеї була сестра Килина. Прощаючись із сестрою, Пелагея сказала: Твоїм ім´ям, сестро, назву оцю рослину, яку найбільше люблю, бо росте вона в наймальовничіших куточках, над чистими струмками, в тихих гаях. Коли цвіте вона, то найспівучіший птах соловей прославляє її красу, а восени на ній горять дивні кетяги ягід, налитих ніби самою кров´ю щедрої нашої землі, і ті ягоди повертають здоров´я людині. Буде вона зватися Килина, Калина...».

З давніх-давен наш народ опоетизував кущ калини, оспівав його у піснях.
«Чи я в лузі не калина була?» (калина символізує дівочу красу), «Ой у лузі червона калина похилилася» (нещаслива доля жінки), «Би у полі та криниченька» (калина - символ рідної землі, її садили на могилі козака, який загинув у чужому краї).

Кущ калини біля маминої хати - це не лише окраса, а й глибокий символ, наш духовний світ, наша спадщина. Якщо троянди і виноград, за влучним висловом М.Рильського, символізують красиве і корисне, то кущ калини, увібравши обидві ознаки, опредметнює й духовний потяг до своєї землі, свого берега, своїх традицій. Хіба не про це говорить народна поезія: калиновий лист, калинова сопілка, калиновий голос, калинова колиска? Мені здається, що тому, хто не посадив на обійсті калини, ніколи не почути найчистішої, найніжнішої, найбентежнішої у світі пісні. Її може народжувати лише сопілка з маминої калини.

На аеропорт Донецька вночі йшли російські спецпризначенці...

http://i.piccy.info/i9/c5888d3390655..._aeroportu.jpghttp://i.piccy.info/a3/2014-12-01-06...20x147-r/i.gif

Цієї ночі за підтримки шквального вогню в наступ на донецький аеропорт ходили російсько-терористичні угрупування.

Йшов великий бій за старий термінал летовища, який на відміну від нового і спостережної вежі, був захоплений українським військом нещодавно.

Як повідомляє ТСН, головною ударною силою терористичного наступу були російські спецпризначенці.

Проте "кіборгам" усі атаки вдалося відбитии. Щоправда, з втратами. Двоє вбитих та більш як десять -- поранені.

"Кіборги" ціною двох життів зробили "200-тими" 27 спецназівців Путіна та ще 30 місцевих "організмів"
02.12.2014 07:07

http://i.piccy.info/i9/162b397b9576f...8/doneck23.jpghttp://i.piccy.info/a3/2014-12-02-06...20x149-r/i.gif

Радник президента України та волонтер Юрій Бірюков повідомив, що захисники донецького аеропорту у понеділок знешкодили 27 російських спецпризначенців та близько 30 бойовиків

Про це він написав на своїй сторінці у "Фейсбуці".

"Оперативна по донецькому аеропорту, 20:56 понеділка: загалом, чутки про якийсь спецназ з Росії - не чутки. Прибуло кілька десятків якихось специфічних "космонавтів", які повели масу організмів на штурм. Загалом, якщо потім росіяни говоритимуть про нас, як про негостинну націю - не дивуйтеся. За даними перехоплення "Сепаррадіо" - 27 спецпризначенців вирушили сьогодні вранці додому, у затишних трунах", - написав він.

Також, за даними Бірюкова, "близько 25-30 місцевих організмів теж закінчили свій життєвий шлях. Поранено двох польових командирів".

Раніше повідомлялося, що у ході вчорашніх боїв за донецький аеропорт загинуло двоє "кіборгів".

До десяти разів за день терористи тікали з-під донецького аеропорту

http://i.piccy.info/i9/520611a15ca20...20/kiborgy.jpghttp://i.piccy.info/a3/2014-12-04-22...20x147-r/i.gif

Прес-центр АТО повідомив про стан справ протягом дня у бою за донецький аеропорт. І новий, і старий його термінали, а також підступи до них, продовжують утримувати вояки-кіборги.

Терористи ж намагаються блокувати українців та захопити укріплення. Проте -- марно.

"Як нещодавно стало відомо, протягом дня терористи 8 разів атакували захисників донецького аеропорту.

Та наші хлопці не залишили жодного шансу загарбникам. Бандити щоразу змушені були відступати залишаючи на полі бою своїх поплічників", -- йдеться у повідомленні прес-центру.

Сила української землі....

http://i.piccy.info/i9/7c50c43b32ea9...a1_300x200.jpghttp://i.piccy.info/a3/2014-12-05-06...00x200-r/i.gif

За визначенням дослідника духовної історії України О. Братка-Кутинського Наддніпрянщина і Наддністрянщина є єдиним місцем на планеті, де ширина чорноземної зони сягає 500 кілометрів. Саме в ній забезпечуються сталі врожаї та висока якість злаків, городини й садовини. Вчений виявив, що «значний масив українських земель з часу появи на земній кулі перших наземних рослин та перших тварин ні разу не був затоплюваний водами морів чи океанів. Це означає, що протягом сотень мільйонів років тут зберігався і нагромаджувався родючий ґрунт та послідовно розвивався найбагатший у світі генетичний фонд.»

Хліборобство врятувало людство

Давньої пори в міжріччі Дунаю-Дністра-Дніпра розвивалася ціла низка культур, в тому числі і хліборобських: Кукрецька, Буго-дністровська. В мідно-кам’яному віці тут розквітла Трипільська цивілізація. Чим пояснити привабливість цих земель та культурний розквіт життя на них? За визначенням дослідника духовної історії України О. Братка-Кутинського Наддніпрянщина і Наддністрянщина є єдиним місцем на планеті, де ширина чорноземної зони сягає 500 кілометрів.

Саме в ній забезпечуються сталі врожаї та висока якість злаків, городини й садовини. Вчений виявив, що «значний масив українських земель з часу появи на земній кулі перших наземних рослин та перших тварин ні разу не був затоплюваний водами морів чи океанів. Це означає, що протягом сотень мільйонів років тут зберігався і нагромаджувався родючий ґрунт та послідовно розвивався найбагатший у світі генетичний фонд.» Звідси «розселялися на новоутворені суші флора і фауна, а разом з нею і людність. Це означає, що саме терен України є тим містичним місцем планети Земля, на якому відбувається передача естафети знань від послідовно змінюючих одна одну рас земної кулі: лемурійської, атлантичної, арійської. Це означає нарешті, що саме ця земля мала породити сільське господарство нової раси, оскільки лише такий величезний масив такого благодатного ґрунту міг забезпечити сталі врожаї позбавленим ефективної технології людям арійської раси, що переживали свою кам’яну добу, спонукати їх до землеробства…» У цьому вся цінність землі і сутність хліборобства, як нової технології життя. Які б потім історичні культури (за умовними назвами науковців) не розвивалися на землях України, але найосновнішою культурою залишається культура хліборобства.

Його початок на Південному Бузі, Подністров’ї, Подніпров’ї відоме з кінця мезоліту — початку неоліту. У VI–V тисячоліттях до н. е. основним його провідником стала Буго-дністровська культура, яка існувала до двох тисяч років. На її гончарних виробах є відбитки зерна та полови пшениці, ячменю, проса. Західніше до Карпат племена Лінійно-стрічкової культури вирощували ще й жито, овес, вику.

Найпоширенішим злаком була пшениця. Вона найбільше за своїм поживним складом відповідає організмові людини. В неолітичному середовищі буго-дністровців окультуреним злаком вважалася пшениця-двозернянка. Була вона продуктивною і найзручнішою при збиранні врожаю та обмолоті. Другим після неї, за поширеністю, йшов ячмінь голозерний. Хоча найдавніше із злаків — ще з протонеоліту— відомий горох.

Весь видовий склад збіжжя перейшов у спадок трипільцям-оріям. На всіх ранньотрипільських поселеннях України і Молдови відомі одні й ті ж зернові: три види пшениці — однозернянка, двозернянка і спельта; два види багаторядного ячменю — плівчатий і голозерний; горох, віка ервілія, віка звичайна, чина дрібнонасінна. Зрідка знаходять відбитки вівса та проса. Появилася голозерна щільноколоскова, або ж карликова, пшениця. Одначе в господарстві переважали пшениця-двозернянка та ячмінь голозерний. Розповсюдження злаків не залежало від території. На ранньотрипільському поселенні Лука-Врубливецька (Подністров’я) однієї тільки пшениці сіяли чотири види: однозернянка, двозернянка, спельта і карликова. На полях селища Гребенюків Яр (Подніпров’я) на посівах також переважала двозернянка. Відбитки її є на на уламках жіночої статуетки та на вінці горняти.

Хліборобство вважається розвиненим тоді, коли вирощується три види злаків. Уже на нивах ранньотрипільських селищ їх вирощували більше десяти. Цей вид господарювання й надалі був сталим. Так в селищі Онопріївка (середній етап В-ІІ) вирощували двозернянку та голозерний ячмінь. При дослідженнях Майданецького міста 1977 року вдача не обійшла археологів. На чотирьох квадратних метрах житла найдено чимало обвугленого зерна, серед якого переважала пшениця і горох. Поруч були горщик-зерновик і зернотерка. Отже, археологи натрапили на своєрідний прадавній млин. Серед того зерна були три види пшениці – тверда, м’яка і спельта.

Влітку 1898 року між селами Верем’я і Халеп’я В. Хвойка розкопував житловий майданчик і «серед посуду, його уламків й попелу було знайдено шар обвугленої, і через те добре збереженої, пшениці, не належної до жодного із сучасного видів. У другому приміщенні також знайдено обвуглене зерно, яке поки що не визначене…»

Крім гороху, з бобових відомі сочевиця, вика, чина. На нивах трипільців колосився овес, просо. Останнє виявлено ще 1898 року при розкопках поселення у Колодистому археологом і літератором Василем Доманицьким. Найдено воно і при розкопках селища в Гребенях (Придніпров’я). Траплялися в Майданецькому місті й окремі зернини жита, але за їх обмаллю не вдалося встановити: дике чи окультурене. Що воно в той час росло, підтверджує пилково-споровий аналіз із праміста в Доброводах. З культурних злаків виділено пилок пшениці, жита, ячменю, вівса.

За кількістю знахідок, як у відбитках, так і самого зерна, вважається, що найпоширенішими були пшениця-двозернянка, ячмінь голозерний та горох. Інші злакові — однозернянка, спельта, карликова пшениці, просо, овес у господарстві мали допоміжне значення. Тут ми говоримо тільки про види, але ж очевидно були й сорти. Недарма ж тут вирощували однозернянку. Тільки вона має у своєму складі сім хромосом, що є основою для виведення з неї врожайних сортів.

Досліджено, що хліборобського інвентаря у жителів трипільських міст було вдосталь і ним вони могли обробляти землю та збирати врожай на площі чотири–п’ять тисяч гектарів.

До свого господарювання вони ставилися побожно і весь процес хліборобства для них був священнодійством. Воно було духовним змістом їхнього життя. Колосок на горщику хлібороби зображували разом із сонцем, яке вважалося найвищою божественною силою. На мальованому посуді із Майданецького, Томашівки, Доброводів, Тальянок колоски малювали то по два, то триєдиними, їх поливав дощ у вигляді навскісних ліній, охороняли священні тварини. Часто образ колоска набуває космічного узагальнення — він виростає із землі-хлібини, тягнеться вгору, мовби єднаючи Небо і Землю (Чичиркозівка). В розписі іншого горняти зернина набуває планетарного образу, тримаючи на собі і небо, і землю. Тільки в наших далеких пращурів – хліборобів-оріїв створений такий планетарно-космічний образ. Ця багатозмістовність втілилася у назву одного-єдиного колоска в українській мові, де «коло» символізує силу небес, а «сок» —живильність землі. Загалом образ цей утверджує, що сила і поживність обох поєднується у хлібові. Сила неба зображувалася в образі Сонця — у чотирьох фазах і у невпинному русі та в навскісних чи хвилястих лініях дощу. Коли ж дощу вдосталь не випадало, жінки викликали його ритуальними танцями і дійствами, як зображено на горщику із Концешт (Молдова).

Процес розвитку хліборобства сприяв трансформації Буго-дністровської культури у Трипільську. Перехід у ній від мотижного до орного обробітку призвів до виникнення металургії міді. Це ще раз засвідчує, що хліборобство впливає на розвиток усіх галузей господарства, архітектури, мистецтва і суспільства в цілому. Завдяки його розвитку у Трипільській культурі стали забудовуватись і розвиватися міста – їх на Україні епохи енеоліту відкрито 25. Прогрес у багатьох галузях — місто- та житлобудування, гончарне виробництво, суспільний уклад та духовне життя були найвищими в тодішній Європі. Той люд, який вирощує хліб, вважається людом Божим. Хліборобство є священним ремеслом, оскільки сам хлібороб пособляє Богові утримувати і розвивати життя на Землі.

Зайнявшись хліборобством, носії Трипільської культури влилися у життєтворчий процес на Землі й на основі його досягли великих здобутків та суспільного поступу у різних галузях. Зокрема вони заснували у міжріччі Південного Бугу та Дніпра 25 міст, а будинки свої будували у два поверхи. Їхня мальована кераміка немає аналогів у європейській культурі того часу. Хліборобська культура від часів Трипілля як спосіб господарської діяльності і духовного життя, стала основною для всіх наступних історичних культур та поколінь. Відтоді хліборобство стало великою життєздатною силою української землі, яке розвиває життя власного народу і сприяє його умноженню на сусідніх землях.

ЗЕМЛЯ – МАТИ НАША

У розумінні наших людей вона — це та, яка все родить: «Земля— мати наша», «Земля — годувальниця». Вона ж і домівка наша, бо на ній ми живемо, цебто, наш край, батьківська земля, Батьківщина, отже, рідна земля.

Ми — сини землі. На ній умножаємо себе. Трудимося коло неї, бажаємо словом, піснею, найвищими її здобутками — хлібом-сіллю, щоб стало ще краще жити.

Земля увійшла в наше життя назавжди. Від неї ми невіддільні. З неї ми виходимо, по ній ходимо, в неї і йдемо. «Земля в землю» — часто посутньо приказують наші люди, засвідчуючи цим свій світогляд. В тому не тільки практична діяльність, а й духовне життя пов’язане з нею. Земля — джерело нашої любові і патріотизму.

Наші предки — східні слов’яни поклонялися землі, джерелам та рослинам. І зараз люди використовують її здобутки, як значущі символи в ритуальних діях: хліб, зерно, плоди, рослини. Сама земля теж є художнім образом у стрункій системі народних свят та обрядів, в окремих діях, побажаннях. Весною діти качаються по зеленій землі. Ця забавка мала раніше змістовне уособлення і для дорослих — набратися ростучої сили землі.

Молода, коли просить на весілля людей, доземно їм тричі кланяється. Так же вітаються молоді з усіма людьми і на урочистостях. Це — вияв особливої поваги. Взагалі, доземний уклін є символом найвищої вдячності і шани. Крім усього, молодим бажають, щоб вони були родючі і багаті, як земля.

Коли від’їздить людина кудись надовго з рідного краю, бере з собою грудочку землі, аби вона гріла душу і була повсякчас із нею. Цей звичай у нашому краю описав Тарас Шевченко в поемі «Катерина». Юнакам із сіл Тальнівщини, які йдуть в лави Збройних Сил України, батьки вручають грудочку землі, аби ті знали, що мають захищати.

Взагалі земля в нашого народу була в особливій повазі. Люди вірили, що вона всюди і в усьому помагає, бо ж є могутня і всеможна. Вірити в землю — це бути такою, як вона. Відомий факт, коли запорожці, йдучи до турецького султана, насипали в чоботи землі і твердили йому: «На чиїй землі стоїмо, — тій і служити будемо». Ось така звичаєва мудрість, як вершина дипломатії. Козаки, вирушаючи на таємну справу, робили так, як йдеться у пісні «Про Саву Чалого і Гната Голого»: «Візьмемо своєї землі в чоботи під ноги, а щоб не знав тe пан Сава нашої підмови».

Землею бажають, нею і проклинають: «А щоб ти землі перед собою не бачив» І що найстрашніше: «Щоб тебе свята земля не прийняла».

Найвища клятва — клятва землею: її цілують або з’їдають грудочку, щоб утвердити свою правоту, істинність. Земля — це і найбільша сила. Герої казок кажуть ворогові: «Землею й водою будем битися з тобою». Вона — це й довічна вірність: «нас розлучить сирая земля». «Ударив лихом об землю», — кажуть про людину, котра одним махом позбувається клопотів. А коли помирає людина, то й наостанок їй бажають: «Земля тобі пухом», «Легко тобі землю держати». І кидають на могилу грудочку землі. Так, як ото гуртом зводять хату, так разом і насипають могилу.

Основну енергію землі дає сонце, живить її вода, а людина докладає сил, щоб на ній і квітло, і родило. Коли ж сонце починає свій новий річний цикл, люди наші колядують: «Радуйся, земле, ясен світ засвітився». Весь процес хліборобський, тобто життєвий, пов’язаний із землею. Як ось у весняному чи осінньому ритуальному зачині сівби. Ото має чоловік їхати на поле. Наїдається добре, аби колоски були повними та дорідними. Піднесений величчю здійснюваного, виходить він з хлібом-сіллю на ниву. Стоячи серед поля, піднімає його господар до сонця і каже:

– Благослови, Боже, щоб родило всюди!

Потім тричі кланяється на схід сонця і так само — на всі сторони світу. Кладе хлібину на рушнику серед поля і бере зерно на засів:

– Благослови, Боже, щоб родило всюди!

– В добрий час, як у людей, так і в нас! Хто перший почав, щоб у мене позичав!

Бере хлібороб мішка через плечі, човником зв’язаним, і засіваючи із жмені, приказує:

— Роди, де й упадеш!

— Роди, земле, на кривого, на сліпого, на козаченька молодого!

— Роди, Боже, жито, пшеницю і всяку пашницю|.

Коли ж лягло зерно в теплі обійми землі, господар благословенно промовляє:

– Дай, Боже, дружнього сходу та доброго врожаю!

Пісня й праця зливаються в єдиний квітучий мотив життя.

Орел поле виорав

Та пшеницю засіяв,

Крилечками зволочив,

Дрібний дощик примочив.

Роди, Боже, пшеницю

Молодицям на паляницю,

Старим бабам на крохмаль,

А дівчатам на коровай.

Щоби цьому не було впину, то старші менших до землі прилучають та навчають життєвих основ:

– Земля — наша мати

– Дай землі — вона дасть і тобі.

– Не випускай землі з рук.

– На чужій землі хліба не заробиш.

– На добрій землі — добре й родить.

– Земля чорна, а хліб білий.

– Земля потребує доброї погоди, доброго насіння, доброго трудівника.

– Земля трудівниця й годівниця.

– В кого земля, в того й сила.

– Земля-мати, будеш робить — будеш мати!

Джерело:

"Кіборги" зробили кілька марних спроб повернути старий термінал

http://i.piccy.info/i9/7cb2f4d8560e2.../384585943.jpghttp://i.piccy.info/a3/2014-12-05-07...18x122-r/i.gif

Тривожна й суперечлива інформація надходить з Донецького аеропорту. Громадське телебачення із посиланням на власне джерело у сусідніх Пісках повідомляє, що оборонці летовища після сильних обстрілів відступили зі старого терміналу. Є загиблі і поранені.

За інформацією Громадського ТБ, у старому терміналі залишилося тіло загиблого бійця. Натомість джерела ТСН кажуть, що українські вояки залишили старий термінал іще кілька днів тому, відтоді кілька разів намагалися його повернути, але зробити це не вдалося. Офіційного підтвердження зі штабу АТО наразі немає.

Нагадаємо, Донецьке летовище українські вояки боронять від травня. Під час останніх атак на аеропорт минулих вихідних загинуло близько трьох сотень російських спецназівців та ополченців ДНР, пише ТСН.

Тим часом російське командування терміново запропонувало переговори про припинення вогню. Утім, за даними прес-центру АТО, лише вчора бойовики 8 разів атакували летовище.

Загалом позиції українських силовиків напередодні обстріляли 31 раз. У зону ураження ворожої артилерії потрапили понад два десятки населених пунктів на Луганському, Донецькому та Маріупольському напрямках.

Бойовики зрівняли із землею обидва термінали Донецького аеропорту

http://i.piccy.info/i9/ef43731b5f269...eroport_25.jpghttp://i.piccy.info/a3/2014-12-08-11...20x110-r/i.gif

У Донецькому аеропорту внаслідок боїв зруйновано старий і новий термінали.

Про це сьогодні на брифінгу заявив спікер інформаційно-аналітичного центру РНБО Андрій Лисенко, передає Еспресо.TV.

"Зруйновано і старий, і новий термінали", - заявив Лисенко.

Разом з тим, він зазначив, що українські бійці продовжують тримати оборону аеропорту і успішно відбивають атаки бойовиків.

Наразі сили АТО тримають цей об’єкт під своїм контролем.

Лисенко також поінформував, що атаки на Донецький аеропорт здійснюють не лише терористи "ДНР" і російські найманці, але й російські спецпризначенці, бійці ЗС РФ, ГРУ. "Найманці стікають з усієї Російської Федерації, що підтримати ідею неіснуючої, фейкової країни "Новоросія".

Бойовики зазнали втрат під Ясинуватою і Горлівкою - Тимчук
Вівторок, 09 грудня 2014

У районі Ясинуватої бойовики зазнали втрат, у районі Авдіївки вони атакували сили АТО, також за останню добу були бої під Нікішиним і в районі Горлівки.

Про це з посиланням на дані групи "Інформаційний спротив" повідомляє депутат Дмитро Тимчук вранці 9 грудня у Facebook

У районі Ясинуватої формування "російсько-терористичних військ" зазнало втрат у живій силі й бронетехніці під час останніх невдалих атак позицій українських військ у напрямку до Авдіївки, пише він.

"Зокрема, основні втрати супротивника в даному районі зафіксовано в результаті вогневих ударів української артилерії по вихідному рубежу бойовиків", - зазначає Тимчук.

"Впродовж 2-х діб було підбито й знищено до 5 танків терористів. Супротивник організував часткову евакуацію підбитої техніки (до 3 танків) з поля бою і її відновлення, використовуючи потужності місцевих машинобудівних виробництв", - повідомляє він.

Попри ці втрати, 8 грудня дане угруповання двічі намагалося атакувати позиції українських військ у районі Авдіївки, також бойовики обстріляли з артилерії низку населених пунктів у даному районі: Авдіївку, Хімік, Ювілейне. "Атаку російсько-терористичних військ було зупинено й відбито", - повідомляє Тимчук.

Між тим, тривають бої в районі Нікішиного. На тому напрямку, за даними ІС, зосереджено в основному т.зв. "козачі" формування (до 300 бойовиків, зведених у дві основні тактичні групи, а також декілька дрібних бандформувань).

"Ударне угруповання супротивника має у складі піхоту за підтримки бронетехніки (включаючи до 4 танків). Її дії підтримує артилерійська група (у її складі є ствольна артилерія і РСЗО), яка "кочує" по декількох заздалегідь обладнаних позиціях південніше н.п. Розсипне", - пише Тимчук.

У районі "горловини" Дебальцевського плацдарму тривають інтенсивні перестрілки між артилеріями ЗСУ і бойовиків. Зокрема, бойовиків ведуть вогонь із району Первомайська і з північний сходу Горлівки.

У районі Горлівки українська артилерія "накрила" один із вогневих підрозділів артилерії бойовиків. "Знищено й виведено з ладу як мінімум 2 установки РСЗО "Ураган", 2 гаубиці Д-30, також знищено 4 вантажних автомобілі з боєприпасами. Є втрати й серед артилеристів супротивника", - повідомляє Тимчук.

Па північний захід і захід від Горлівки сторони ведуть інтенсивну контрбатарейну боротьбу, застосовуючи в тому числі й РСЗО. Посилюється артилерійська група бойовиків Горлівського формування, яка намагається завдавати регулярні удари по позиціях українських військ у напрямку Дзержинська.

Після втрат у контрбатарейній боротьбі з українською артилерією, дана артгрупа проходить доукомплектування – зафіксовано прибуття в даний район 6-гарматної батареї ствольної артилерії, укомплектованої 152-мм гаубицями "Мста-Б".

За даними ІС, в Антрациті бойовики організували "передовий пункт прийому й "розподілу" знищених місцевих бойовиків, найманців і російських військовослужбовців" – основна частина трупів там – місцеві бойовики.

Джерело:

Це -ще одна наша спільна перемога!

Джерело:

Експерт: Путін здає позиції. Можливо, до весни він вже не буде при владі

http://i.piccy.info/i9/22db8997757dc...ages_12_13.jpghttp://i.piccy.info/a3/2014-12-14-13...20x159-r/i.gif

Справжнє перемир’я встановиться на Донбасі вже в найближчі дні і може тривати кілька місяців, але Кремль як і раніше претендує на донецький аеропорт.

Про це розповів політичний оглядач Олег Паламар, пише Обозреватель.

За його словами, сьогодні Україна має перевагу перед Росією в дипломатичному плані. Під тиском санкцій Путін здає позиції, принаймні, до весни. Перспектива відновлення його наступу на Україну навесні — під великим питанням. Але кремлівська агентура продовжуватиме «пакостити» в Україні.

На питання про те, що чекає Україну і РФ навесні, експерт відповів, що якщо в РФ до весни істотно погіршиться економічна ситуація, це вбереже Україну від війни, пише socportal.info.

«Навіть якщо зараз Путін думає, що навесні він може знову почати воювати — до весни йому ще треба дожити, зберегти свою країну. А не факт, що вона збережеться. Можливо, до весни Путін вже не буде при владі. Чим гірша буде у них ситуація, тим менше у Путіна буде бажання вирішувати щось тут військовими методами», — заявив він.

Джерело:

Мараз немає меж
http://storage1a.censor.net.ua/image...shops_big2.jpg

Біля українського кордону зарухалися російські війська

http://i.piccy.info/i9/675b3e09bba3c...pg_large_0.jpghttp://i.piccy.info/a3/2014-12-17-21...20x164-r/i.gif

Держприкордонслужба зафіксувала передислокацію російських військ уздовж українського кордону.

Про це журналістам сказав перший заступник голови Держприкордонслужби Василь Серватюк, зазначає Ukranews.

"Є інформація, що передислокується важка бронетехніка, артилерія як в одному напрямку, так і в іншому (фіксуємо) пересування підрозділів збройних формувань, дуже відкрито фіксуємо, що і у формі військовослужбовців РФ теж", - сказав він.

За його словами, українські прикордонники готові відбити ймовірну агресію супротивника.

Серватюк підкреслив, що на інших ділянках кордону, крім деяких районів Донбасу, ситуація знаходиться під повним контролем прикордонників.

Джерело:

ukrprofСофт(П/З) для ЄВРОСАТ/СКУ3023;8004СУПЕР(ali_dvbs_29C_121714.bin)
на 20.12.2014 від 17.12.2014р!;)
Свіже оновлення бази даних софта +вкладений вивантажувач софта(в.70)tvsat-prof:o