Чарівний жовтень та букові гриби..

http://i.piccy.info/i8/202abc6115489...29_150x150.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-21-05...50x150-r/i.gif

Коли барви осені просочуються у міську метушню вони заповнюють собою усе довкола і сірі стіни висотних будівель уже навіть не помітні. Листя жовкне, опадає та неймовірно приємно пахне, у повітрі літає павутина, урожаї горіхів, яблук та винограду заповнюють комори — все це чарівний жовтень. Коли довкола така атмосфера, всидіти вдома просто неможливо. Кращого часу аби піти до лісу придумати важко. А до Карпатського листяного лісу по букові гриби та яскраві враження, так точно.

Букові гриби на Сколівщині мали свій осінній апогей у середині вересня, про що ми розповідали у минулих темах. Тому великих сподівань на урожай білих грибів я не покладав. Основною ціллю були не букові гриби, а сам ліс. Довго не думаючи і знайшовши вільний день, я вирішив присвятити його саме поїздці у ближні Карпати за жовтневими емоціями.

Прибувши на місце першою маршруткою Львів-Стрий-Сколе, мене окрім ранкової прохолоди застала ще й абсолютна темрява. День уже змістився, і тому у 6.30, на небі ще світять зорі і місяць, і це єдине, що освітлювало мені дорогу до лісу. Піднявшись на полонину я озернувся довкола і мені відкрився чарівний нічний краєвид Карпатських гір.

Дещо помилувавшись цим краєвидом та дочекавшись перших сонячних променів я рушив до лісу по букові гриби.

Перші грибниці були абсолютно порожніми. Лише вийшовши на дальні схили, я почав зустрічати перші білі букові гриби. Вигляд у них звичайно був не зовсім товарний і спочатку я навіть не прийняв їх за білих. Шапочки у них були дуже порепані, немов їх розірвало. Це признаки великого перепаду температури. Добряче нагулявшись осіннім лісом набравши пакет маслюків, молоденьких підпеньок (котрих було дуже багато), та зо два десятки білих я вирушив додому. Букові гриби та неймовірно-чарівний ліс сповнили мене фантастичними емоціями.

За білими грибами їхати мабуть не вартує, однак підпеньок, моховиків та польських набрати можна вдосталь.
Нехай щастить!

Гриби Карпат — були є і будуть !
http://i.piccy.info/i8/1dea5038399ef...84_235x152.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-21-22...35x152-r/i.gif

Гриби Карпат навіть і не думають збавляти оберти. Листяні і хвойні ліси заповнені осінніми боровиками, котрі відрізняються від літніх насамперед своїми бочковидними формами. Також осінні гриби Карпат абсолютно чисті, навіть старі екземпляри в 90% чисті від хробаків.

Дехто прогнозував, що гриби от-от закінчаться ще на цих вихідних, однак у природи зовсім інші плани. Які саме — ми точно не знаємо, однак в ці плани точно входить невпинно заповнювати ліси все свіжими і свіжими боровичками. Якщо рівнинні ліси уже помаленьку віддають свою територію під заселення опеньками, польськими, моховиками та маслятами, то гриби Карпат — це насамперед білі.

Осінню потрібно насолоджуватись саме у листяному лісі. У такому лісі, в осінінй період, досить важко помітити молоді білі гриби, через опавше листя, котре практично зливається в єдине полотно. Часто грибники, не помічаючи у себе під ногами ті самі скарби, наступають на них і всією своєю масою розплющують їх у «грибні диски». Такі гриби і справді радже ширші, ніж довші. Однак саме у листяному лісі, можна сповна відчути і насолодитися тією самою завітною порою, про яку цілий рік марять усі грибники. А знайшовши поміж опалого листя бочечки-боровики, радість буде подвійною. Саме такі гриби Карпат можна вважати по-справжньому осінніми.

Наповнившись осіннім настроєм, котрий у мене зовсім не асоціюється із депресією, сонливістю, холодом та вологою, а скоріше з початком чогось, на що чекав давно, з теплими дитячими спогадами та зарядом неймовірного позитиву, я направився у гори по гриби Карпат сезону 2013. Минулі мої поїздки були напрочуд вдалими, тому і цей раз я сподівався на результат. По приїзді на місце я праактично одразу набрів на сімейку із чотирьох білих грибів, котрі були середньго та трішки більшого розмірів. Їх, мабуть, пропустили грибники, котрі штурмували ліс на вихідних, за що їм низький уклін. Гриби були просто неймовірні. Чистенькі та із білими низами під шапочками.

А далі пройшовшись по своїх місцях, я з кожним кроком відчував як важчає мій рюкзак. Його наповнювали боровики ррозміром дещо більші та меньші ніж 10 см. Ці гриби виросли буквально за два дні, бо на вихідних ці місця прочесали чи мала кількість людей. Багато грибів було надто малими, щоб брати їх, я залишив підростати. Осінній листяний ліс настільки заворожує, що декілька разів, я навіть забував, що я тут збираю гриби, а не просто роззявивши рота милуюсь його красою. Боровики дуже вдало маскуються під листяний покрив використовуючи осінню пору, тому пройшовши по одній і тій самій ділянці декілька разів, я постійно знаходив там все нові і нові гриби. Або вони так швидко виростали, або ж екзамен на маскування вони пройшли на відмінно. Подумати тільки, скільки я пропустив прийнявши за листочок. В мосі шукати було значно простіше. Білі дуже добре контрастують із зеленим мохом і майже відразу кидаються в очі.

Мій результат склав близько 9 кг відмінних осінніх боровиків (130+ шт.), сімейка маслят, котра зайняла цілий пакет із супер-маркету, та 1,5 кг підосиновиків.

Гриби Карпат ще не втратили свого ходу, тому не втратьте і ви свого осіннього шансу.
Нехай щастить !

Карпати ховаються під грибами...

http://i.piccy.info/i8/3e1aa9ce1ec78...15_235x152.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-22-23...35x152-r/i.gif

Карпати ховаються під грибами вже вкотре за цей грибний сезон 2013 ! На цей раз Українські Карпати наскрізь вкрилися осінніми боровичками практично по всій площі. Починаючи від Закарпаття, де гриби вже навіть помалу проходять до Львівської області, де вони лише активно розпочались приблизно тиждень назад.

Місцеві жителі гірських регіонів, де осінній грибний сезон 2013 набрав свою справжню міць, вже встигли добряче підзаробити на білих грибах, ціна на котрі коливається від 20 до 35 грн (залежно від регіону). Носячи у руках по схилах величезні сумки, котрі наповняють осінні гриби сезону 2013, молоді парубки встигли набрати форми справжніх атлетів, а старші грибники дещо відновити свою молодість. Завдяки цьому, Карпати перетворились на фітнес-центр з безкоштовним абонементом, ба більше, винагородою за старанність буде не лише здорова фізична форма, а й повні кошики, котрі наповнють осінні гриби.

Якщо когось цікавить питання: » Чи варто їхати зараз у Карпати по гриби?», то відповім вам: » ВАРТО». І чим швидше! Гриби в горах є, але зважаючи на дуже мінливу погоду, вони можуть швидко закінчитись. Тому радимо вам відкласти усі справи, котрі можуть почекати і навіть ті, котрі чекати не можуть і мерщій вирушати у Карпати по гриби. Це можливо останній шанс назбирати осінні гриби сезону 2013, котрі зараз усі абсолютно чисті від хробаків.

У тому що Карпати ховаються під грибами, я мав нагоду переконатися цього вівторка -та четверга. Маючи нагоду я вирішив перевірити ближні Карпати на наявніть осінніх боровичків. Вже по приході на львівський вокзал, я одразу помітив декілька старших грибників, котрі чекали на першу маршрутку Львів-Стрий-Сколе. Досвід таких грибників помітно одразу — чи то по старій армійській одежині, чи то по рисах обличчя, чи може просто як то кажуть «Рибак — рибака бачить здалеку», от і грибар грибаря так само. Вони вели невпинні розмови про масову появу осінніх грибів і про таку ж масову появу грибників на минулих вихідних. Часто кажуть: » Грибників було більше ніж грибів», то в цей раз, все було навпаки. Грибників на вихідних було багато, а грибів на які вони поїхали у Карпати було ще більше ! Це не могло мене не тішити. В Стрию до маршрутки підсіли стрийські грибники, котрі мали із собою різноманітну тару: починаючи від клітчатих сумок, закінчуючи величезними відрами з-під фарби. Було очевидно, що осінні гриби сезону 2013 заполонили Карпати.

Зайшовши до букового лісу, я одразу помітив, що він наповнився барвами та запахом осені. Разом з цим приємним відчуттям мене настигли і перші осінні білі гриби. За годину часу, я уже відчував відчутну важкість у своєму рюкзаку. За дві години я заповнив його повінстю і довелось витягувати з кишені великий кульок з супер-маркету. Ще за півтори години і він був уже до половини заповнений. Усі білі гриби були виключно малого, або ж меньше серднього розміру (від 5 до 15 см заввишки), абсолютно чисті та сто відстково осінні, про що свідчила їхня форма бочечки (в ширину практично такі ж як і у висоту). Росли вони великими сім’ями по декілька штук. Іноді навіть вдавалось знайти сімейку з 10-15 штук. Будучи повністю поглиненим улюбленою справою, я не помічав втоми, однак вона все ж настигла мене на черговому нагинанні за сімейкою, котру утворювали осінні білі гриби. Сказати що мені було важко — нічого не сказати. Я глянув на годинник. Був час виходити з лісу і прямувати на поїзд. Так я і зробив.

Сідаючи до поїзда я останній раз кинув оком на ті схили які утворювали «грибні Карпати сезону 2013″. Мій улов заважив на 15 кг. Можливо це здастся не дуже великим досягненням, однак хочу зауважити, що всі гриби були розміром з палець, дещо більші та меньші. Кількість білих грибів була більша ніж 200 штук.

У четвер урожай був трохи менший. Дався в знаки дощ, котрий лив цілий день. Урожай склав приблизно 100-120 штук.

На останок хочеться сказати, що на гриби в Карпати їхати варто і бажано як умога швидше. Нехай вам щастить !

Польські гриби в українських лісах...

http://i.piccy.info/i8/4d2ee3477602b...yb_235x152.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-25-01...35x152-r/i.gif

Польські гриби у нас в Україні вважаться одними з найсмачніших грибів. Одразу після білих і рижиків, в кулінарній таблиці за смаковими якостями йдуть польські гриби. Вони належать до роду моховиків, але смакують як першосортні. Перші польські гриби сезону 2013 були зібрані ще на початку липня. Однак потім вони пройшли і їх не було видно аж до цих днів.

Зараз польські гриби є майже по всіх лісах. Переважно вони ростуть по мохах, на добре зволожених ділянках лісу, або там де волога затримується краще всього — на схилах ярів та у ямах. Також вони люблдять проростах на старих гнилих пеньках, іноді на корінні дерев.

Вийшовши сьогодні до листяного лісу (бук, граб, береза) в околицях Львова, я одразу ж пройшовся по своїх грибних місцях, де я точно знав мають рости польські гриби. І результат не заставив себе чекати — за 1 годину мій кошик майже до верху вкривали молоденькі красені. На базарах також багато людей продають польські гриби великими обсягами.

Також були помічені маленькі опеньки, котрі вже починають проростати досить великими сім’ями. Через тиждень — два можна буде навідуватись і за ними.

Нехай вам щастить знайти свої польські гриби у наших Українських лісах !

Осінні гриби.
Львівщина та передгір’я у грибах...

http://i.piccy.info/i8/e643fbb7abb0d..._1_235x152.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-27-15...35x152-r/i.gif

Львівщина та передгір’я у грибах, це може прозвучати дещо перебільшено, однак це факт. Прийшла осінь,а з нею перше опавше листя, легка ранішня прохолода, котра змінюється ще не зовсім відступившим сонячним теплом та часті осінні дощі. Саме так можна описати період, котрий виникає в думках при асоціації зі словосполученням » осінні гриби «. Львівщина, Івано-Францівщина та передгір’я Карпат наповнились осінніми боровичками, маслятами, подекуди, вкривають ліс наче килимом.

Однак, як кажуть експерти грибної справи, це ще далеко не пік, а лише початок осінньої хвилі. Ще не всі Карпати прокинулись від засухи, тому найближчим часом очкікуються значне поповнення територій заселених грибами. У Карпатах гриби звісно є, однак лише по грибницях, тому тим хто не знає таких місць, краще обмежитись рівнинними лісами. На Львівщині, дуже гарно рекомендують себе Яворівський та Стрийський райони.

На останній поїздці на Майданські озера, поблизу села Верещиця Яворівського району Львівської області ліс був добряче протоптаний грибниками. Зважаючи на те, що це була неділя, то великих надій на грибний улов я не покладав. Однак, зайшовши до лісу, одразу почали попадатися маслюки, моховики та польські гриби. Пройшовшись по Яворівському Національному Парку дещо в глиб, я потрапив у сосновий ліс. Білих грибів я у сосновому лісі ще не збирав і тому навіть особливо не надіявся на великий врожай. Однак, вийшовши на ділянку лісу, котру вочевидь пропустили сотні, можливо навіть тисячі людей, котрі прочесували ліс на вихідних, я не повірив своїм очам. На ділянці лісу приблизно 20 на 20 м, я знайшов близько 30 білих грибів, при чому усі молоді та трошки більші середнього і абсолютно чисті. Я одразу ж записав цю точку у свій навігатор та пішов далі. А далі траплялися боровички вже невеличкими сім’ями по 3-4. За декілька годин мою корзину до вінця вкривали білі осінні гриби. Зважаючи на те, що це був вихідний день, уловом я був більш ніж задоволений. І по дорозі назад, проїзжаючи повз місцевих, котрі продавали білі гриби у величезних кількостях, у мене навіть не виникло бажання озернутися та затамувавши подих милуватися цими дарами осіннього лісу. Я твердо знав, що вдома мене очікує не менш захоплюючий процес перебирання, чистки та останнього милування красенями боровичками. А коли ти знаєш, що знайшов усе це сам, то процес йде швидко та саме головне не приносить жодного дискомфорту, та відчуття монотонності. Натомість дарує радість та сповнює сердце приємним хвилюванням, і будь-які проблеми втрачають свою силу раз і на завжди !

Бажаю усім вдалої грибалки ! Не прогавте свої перші осінні гриби !

Дощ робить свою справу..

http://i.piccy.info/i8/decc19ebbb1ef...8e_235x152.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-29-09...35x152-r/i.gif

Літо вже закінчується і перші осінні дощі зрошують землю. Після засушливого серпня, грунт потребує цієї життєдайної вологи, що вже починає приносити свої результати в грибній справі. Повітря наповнюється ароматом осені і серце із замиранням чекає на перші осінні гриби. У передгір’ї Карпат люди уже виносять з лісу пристойні врожаї білих грибів. Базари у Львові та Івано-Франківську заповнюються молоденькими білими, підосиновиками та подекуди маслюками.

Однак гриби є не по всюди. В основному це місця де рясно пройшов дощ, грунти з моховим покриттям, котрий добре тримає вологу, та місця поблизу потічків. Масова грибна хвиля прогнозується на початок-середину вересня. Грибники із західної України вже добряче зголодніли до грибних звитяг і тому чекають початку осінніх грибів з нетерпінням. А тим кому вже вдалося скористатися місцевим грибним спалахам можемо лише позаздрити і сподіватись, що скоро вони позаздрять нам.

Нова грибна хвиля...

http://i.piccy.info/i8/efc0ec72361ca...do_235x152.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-10-30-01...35x152-r/i.gif

Грибники із західної України, майже не ночують у дома, а помаленьку перебираються до лісу. І це зовсім не дивно, адже нова грибна хвиля захлинає тутешні ліси. Білі, підберезовики, підосиновики, лисички та маслята не соромлячись заселяють собою лісові масиви, на що грибники реагують миттєво. Дехто вже навіть запасся грибами на рік уперед, дехто їх вже навіть не їсть, дехто просто збирає і віддає друзям і родичам, а дехто продає і має на цьому непоганий підробіток. Як би там не було, але факт появи грибів очевидний. Тому, якщо ви найближчим часом збирались на тихе полювання, то правильно робили, а якщо ні, то варто поквапитись, адже так само швидко почавшись нова грибна хвиля може і закінчитись.

Пройшовшись по місцевих продуктових ринках, було помічено велку кількість молоденьких білих грибів, лисичок та трохи червоняків. Зваживши цю інформацію я довго не чекаючи пішов до найближчого лісу і результат не заставив себе чекати. Пройшовшись по своїх облюбованих місцях, в очі почали кидались матові шапочки, освітлені проблискуючим крізь нависаюче листя, сонячним промінням. Як результат 10 підберезовиків і 5 білих грибів розміром з мізинець. Непогвно як для 20-хвилинної прогулянки по ліску серед міста Львова. Нова грибна хвиля розпочата !

Хочеться добавити декілька порад, котрі неодмінно стануть вам у нагоді.
В цьому році, комарі дуже люті і літають цілими роями,таке враження, що ти на пасіці у відомого графа з Ромунії. Тому радимо вам придбати собі спрей від комарів та інших зголоднілих комах. Завдяки спрею, в літню спеку, можна ходити до лісу у футболці і небоятись бути покусаним, а в нашому випадку на декілька розмірів більшим.
Також є багато інформації відносно плазунів, котрі вигріваються на літньому сонечку. Дехто вже навіть був вкушений, дехто просто відбувся легким переляком і тепер бачить в кожній гілці амазонську анаконду, а дехто непереймається і блукає лісами у кедах. Як би там не було, радимо вам вжити певних заходів, а саме : одягти високе взуття і побільше шуміти у лісі, щоб плазуни вас чули, полохались і відповзали подалі, а потім у кожному деревці бачили «Гулівера з кошиком».

Дубовик (синяк)...

http://i.piccy.info/i8/8b41ff2216033..._jpg_2_500.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-01-12...00x187-r/i.gif

Дубовик, або як його ще називають в народі синяк, є умовно їстівним грибом. Для багатьох грибників — це гриб розчарування, тому що при першому погляді на нього, його приймають за білого гриба, однак приглянувшись стає зрозуміло, що не зовсім то він і білий, скоріше синій. А для декого, це залишається чудовою знахідкою, і при правильній обробці та індивідуальним кулінарним вмінням (відварювають 15 хвилин, після чого воду зливають), може послужити дуже смачною грибною стравою.

Головна особливість цього гриба, це те, що при надрізі, надломі чи просто натисканні на будь-яку його частину, вона швидка забарвлюється в темно синій, або чорний колір.

Шапочка дубовика в діаметрі може сягати від 5 до 20 см, має напівсферичну форму, а колір може коливатися від каштаново — коричневого до чорно-бурого, іноді з оливковим або червонястими відтінками.

Ніжка може бути циліндричною, булавовидною або бочковидною. Колір коливається від темно жовтого до темно червоного.

Що робити зимою? — Ну звісно збирати гриби!

Які гриби можна збирати в лісі взимку?

http://i.piccy.info/i8/a0f341718ceaa..._n_235x152.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-02-21...35x152-r/i.gif

Як не дивно, зимовий ліс може порадувати грибників смачними грибами. На жаль, таких грибів лише кілька видів, але вони широко поширені, а їх збір не викликає особливих труднощів. Можна поєднати корисне з приємним — прогулянку на лижах по зимовому лісі і пошук лісових делікатесів. Збирати гриби взимку навіть зручніше ніж влітку. У позбавленому листям засніженому лісі їх видно здалеку, тим більше що вони зазвичай ростуть високо на стовбурах, або повалених деревах. Існує кілька видів грибів, які можна збирати протягом всієї зими. Це опеньок зимовий, лжеопеньок сіропластинковий і глива. Крім того, зима найзручніший час для збору березової чаги. Цей неїстівний гриб має прекрасні цілющі властивості, тому його широко застосовують у народній та офіційній медицині. А любителів оригінальних виробів порадують різноманітні гриби трутовики, з яких роблять різні композиції, фігурки, кашпо для квітів і т. п. На початку зими, особливо, якщо морозні дні наступили рано, в лісі можна знайти звичайні осінні гриби — кілька видів рядовок, осінній опеньок, трутовики сірчано-жовтий і лускатий. Але їх можна збирати тільки до перших відлиг, так як після відтавання і наступних заморозок вони починають втрачати свої якості. Зимові гриби навпаки відставань не бояться, а використовують цей час для продовження росту. Найпростіше в зимовому лісі збирати пізні гливи. Вони зовні практично не відрізняються від тих, що вирощуються в теплицях і продаються на ринках або в магазинах. Гливу важко сплутати з іншими грибами, ніжка у неї знаходиться з боку, плавно переходячи в капелюшок, яка іноді сягає 10 сантиметрів. Молоді гриби схожі на мушлі, тому гливу іноді називають черепашковим або молюсковим грибом. Капелюшок гливи звичайно ясно-сірого кольору, але бувають коричнуватих, жовтуватих і голубуватих забарвлень. Гливи завжди селяться групами на сухостійних деревах, або впали в осиках і березах, рідше на інших листяних деревах. Недосвідчені грибники іноді приймають за гливу молоденькі трутовики сірого або білястого кольору, але вони завжди жорсткі і не мають ніжки.Гливи добре підходить для приготування різних страв. Перед приготуванням гриби бажано відварити, а відвар злити. Особисто мені подобаються смажені гливи, вважаю, що за смаком з ними може змагатися тільки гриб парасолька. Для приготування страв використовують капелюшки. Ніжки гливи жорсткі, але можна використовувати і їх, якщо попередньо відварити і перемолоти.Зимові опеньки збирають здавна. Про те що гриб широко розповсюджений, свідчить велика кількість його народних назв: зимушка, зимовий гриб, сніжний гриб, зимова вогнівка. Гриб має яскравий помаранчево-жовтий колір, під капелюшком рідкісні світло жовті пластинки. Ніжка у дорослих грибів довга і жорстка, помітно темніють донизу, покрита пушком. Гриби виглядають блискучими, так як капелюшок покриває захисна слиз.

Зимові опеньки селяться групами на старих або загиблих листяних деревах. Найчастіше їх можна знайти на в’язі, осики, верби, тополі, іноді виростають на старих яблунях і грушах. Гриб смачний і використовується для приготування різних страв. У дорослих грибів у їжу йдуть тільки капелюшки, а молоденькі гриби можна використовувати з ніжками.

Цікаво, що в країнах Далекого Сходу зимові опеньки розводять, причому використовують не тільки в їжу, але й для приготування лікарських препаратів. У літературі зустрічав згадки, що гриб має виражені антивірусні властивості і навіть гальмує зростання ракових клітин.

Значно рідше в лісі можна зустріти лжеопеньок, які вважають за краще селяться на пнях і хвойних деревах. Незважаючи на назву, гриб їстівний і смачний. Від зимового опенька він відрізняється більш бляклим кольором, який може варіювати від жовтувато-сірого до бурого. Пластинки з віком у гриба помітно темніють, переходячи від біло-жовтого кольору до сірувато-блакитного. Якщо шматочок капелюшки розтерти в пальцях, з’являється приємний грибний запах.

Про запах згадую не дарма. Лжеопеньки сіропластинкові трохи схожі на отруйні гриби, які теж можна зустріти в зимовому лісі. Ці лжеопеньки сірчано-жовті. Вони відрізняються гіркою м’якоттю і неприємним запахом.

Крім нього з неїстівних грибів в лісі можна зустріти зимовий трутовик. На відміну від більшості трутовиків він має вигляд «нормального» гриба на ніжці з капелюшком темно-сірого або коричневого кольору. Краї капелюшки з невеликою бахромою. Під капелюшком білий або світло-кремовий дуже короткий трубчастий шар (головна відмінність). М’якоть гриба жорстка, але не отруйна.

З неїстівних грибів головну цінність в зимовому лісі являє березова чага. Її важко з чимось переплутати, це чорні великі нарости, які виростають в розривах кори старих беріз. Вони можуть досягати значних розмірів і ваги в кілька кілограмів. Чага має виражені антисептичні та антимікробні властивості, у її складі є речовини, які є природними біогенними стимуляторами. Препарати з чаги зміцнюють імунітет, збільшують захисні властивості організму, стимулюють центральну нервову систему, покращують обмін речовин.

Збираючись в зимовий ліс за грибами, врахуйте, що для їх зрізання звичайним складаним ножичком вам не обійтися. Потрібен великий міцний ніж, а в ряді випадків і невелика сокира. У всякому разі, чагу без сокири «отколупнуть» не вдасться. Так як зимові опеньки можуть вирости на значній висоті, може знадобитися довга палиця із загостреним кінцем. Природно, що й одяг слід вибирати по погоді.

Незважаючи на морози, зимовий ліс готовий порадувати грибників смачними і цілющими знахідками. Якщо ж не пощастить в пошуку зимових грибів, то все одно прогулянка по засніженому лісі залишить приємне враження і допоможе зарядитися бадьорістю.

Матеріал взято з http://arhiv-statey.pp.ua/index.php?newsid=14647

Увага! Трюфелі під ногами. (нагадування)

http://i.piccy.info/i8/067bc8d9a93bb...48_150x150.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-11-03-22...50x150-r/i.gif

В буденному житті саме слово трюфель, асоціюється швидше за все з шоколадними цукерками, а ніж з підземним грибом, вартість якого на світових ринках, є як мінімум, у 20 раз вища в порівнянні з одноіменними солодощами. Та і не тільки його вартість може вас вразити, а звісно ж те, за що його так цінять — неймовірний смак і багатий аромат. Говорячи про трюфелі, варто, мабуть, почати з того, що це гриб котрий росте під землею. Якщо у вас виникали певні проблеми з пошуком, скажімо білих грибів, котрі ростуть на поверхні землі і побачити котрих можна неозброєним оком, то можете собі уявити, що буде коли ви надумаєте пройтися лісом, шукаючи щось під землею. Саме цією особливістю і зубомовленна висока ціна на ці гриби. Розрізняють приблизно 69 видів трюфелів, однак їстівними є меньша частина з них. Найбільш популярними серед гурманів ринку трюфелів вважаються білий (Tuber magnatum — трюфель італійський, Tuber borchii — трюфель білий березневий, Tuber maculatum — білий італійський трюфель) та чорний (Tuber melanosporum — чорний перегірський трюфель, Tuber brumale — зимовий чорний трюфель, Tuber aestivum — літній трюфель, Tuber macrosporum — гладкий чорний трюфель). Ціна на трюфелі може сягати 4000 євро за кілограм.

Смак і запах трюфеля не схожий ні на що. В ньому є все те, що можна очікувати від гриба, і навіть більше, і немає нічого зайвого. Тому, якщо ви попросите описати людину, котра мала нагоду його скуштувати, вона буде дуже довго підбирати потрібні слова, а толком нічого не скаже. Звісно різні види трюфелів дещо між собою різняться за смаковими властивостями, однак деякі речі залишаються незмінними. Наприклад італійський білий трюфель, може нагадувати смак ніжного сиру з ноткою часнику, чорний трюфель може нагадувати смак добре просмаженого насіння соняшника з грецьким горіхом. Свій аромат гриб втрачає при термічній обробці, тому його стараютсья додавати в їжу сирим, або ж запікати у фользі від 3 до 5 хвилин.

Щоб знайти даний вид грибів, потрібно мати неабияку вдачу, або ж мати спеціально навчених для цього діла собак. Нюх у собак в десятки разів кращий ніж людський, тому дресеровані чотирилапі мисливці можуть зробити таку непосяжну роботу для вас. Так, наприклад у Франції роблять усі мисливці за трюфелями. Дехто навіть використовує для цього занняття свиней, але навідмінну від собак, свині можуть поласувати дорогоцінною знахідкою самостійно, навіть не поділившись (От свині!). Однак деякі грибники, знаючи приблизні місця проростання цих підземних діамантів, можуть на око визначити точне місце знаходження. Потрібно уважно придивлятися до грунту, і якщо виявляється маленький горбочок, то це є чудовим приводом, щоб його розкопати — там може знаходитися жаданний трофей. Трюфель має дуже сильний запах, і тому, якщо ви побачите рій мушок котрий літає низько над землею, то це є також хорошим дзвіночком — вартує копнути землі під ними, вам може пощастити.

Дехто наштовхується на такі скарби випадково. Наприклад після сильного дощу, на пологих схилах, землю може трохи розмити, або ж вона може просто сповзти від інших чинників, тим самим знімаючи «маску — невидимку з підземних королів», роблячи приємний подарунок для грибників. Так одного разу, гуляючи заповідником у місті Яремче, що на Івано-Франківщині, мною був знайденний даний екземпляр (на фото). Йшовши звичайними туристичними маршрутами, стежки почали змінюватися обривистими переходами, на одному з яких я й помітив дещо, що вирізнялося кольором від основного грунту. Це виявився гриб. Чесно вам скажу, радості моїй не було меж. Це була мая перша знахідка такого роду. В думках я вже бачив, як по приїзді додому мене зустрічає юрба журналістів викрикуючи різні запитання, оператори з камерами б’ються за місце для вдалого ракурсу зйомки, а призедент Обама особисто зателефонував і на чистій українській мові привітав мене з цією знахідкою. Однак виявилось, що це неїстівний вид трюфеля, під назвою трюфель оленячий. Мої мрії дещо розвіялись, але тішило те, що це всетаки трюфель, хай навіть неїстівний, хай навіть оленячий.