Сьогодні - День української писемності та мови....

http://s017.radikal.ru/i427/1211/75/4b483b3eaac8.jpg

Сьогодні, 9 листопада, відзначається Дня української писемності та мови.
Це свято було встановлено указом президента Леоніда Кучми у 1997 році і відзначається щороку на честь українського літописця преподобного Нестора - послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

У цей день Національне радіо України проведе традиційний Всеукраїнський диктант національної єдності.

Президент Віктор Янукович у своєму привітанні вважає, що українська мова є могутнім чинником державної розбудови. "Українська мова є потужним фактором консолідованого державного будівництва, що сприяє збагаченню духовної культури суспільства", - сказано в привітанні.

Глава держави зазначив, що нині актуальними залишаються системні зміни в мовному законодавстві, спрямовані на всебічний розвиток і зміцнення позицій державної мови.

Нагадаємо, 8 серпня Янукович підписав закон про мовну політику, який фактично прирівнює російську мову до державної. Це рішення викликало великий суспільний резонанс. Акції протесту тривають досі. Зі слів радника президента Ганни Герман, зміни до мовного закону розгляне новий склад Ради.

Сьогодні, 9 листопада, відзначається День української писемності та мови.

Для них це просто звуки а для тебе?*
http://www.youtube.com/watch?feature...=u2MeAEMpMwE#!

Нова Рада: опозиція, тимчасово "нічиї", а всі решта - "група у блакитних купальниках"

http://s019.radikal.ru/i628/1211/78/99bd771a4f32.jpg

ПОВНИЙ СПИСОК депутатів нової Верховної Ради ....

ЦВК визнала обраними депутатами 220 кандидатів за мажоритарними округами і ще 225 за партійними списками. Ще у 5 мажоритарних округах (94, 132, 194, 197, 223) Верховна Рада рекомендувала ЦВК провести повторні вибори.

Отже, Партія регіонів отримала у новому парламенті 185 місць (за списками - 72, мажоритарників - 113); Об'єднана опозиція "Батьківщина" - 101 місце (62 за списками, 39 мажоритарників), "УДАР Віталя Кличка" - 40 місць (34 за списком, 6 мажоритарників), ВО "Свобода" - 37 місць (25 за списком, 12 мажоритарників), Компартія – 32 місця (всі за списком).

Крім того, за мажоритарними округами до нової Ради пройшли 3 представники партії "Єдиний центр", 2 – Народної партії, 1 – Радикальної партії Олега Ляшка, 1 – партії "Союз".

Іще 43 депутати пройшли до парламенту як самовисуванці.

http://www.expres.ua/main/2012/11/12/76842

День працівників радіо, телебачення та зв'язку України

Відзначається — Щорічно 16 Листопадаhttp://beyond.ua/files/11/16.11/den_radio/antena.jpg



День працівників радіо, телебачення та зв'язку України з'явився після підписання президентського указу від 11 листопада 1994 року про заснування даного свята. Професійний день працівників мас-медіа відзначають 16 листопада.

Сьогодні Україна є країною з чудово розвиненою мережею засобів масової інформації, які займаються висвітленням найактуальніших питань, що стосуються життя України та міжнародного співтовариства. В даній сфері на сьогоднішній день працює близько 250 тисяч чоловік. Завдяки
людям, які святкують День працівників радіо, телебачення та зв'язку України, стираються будь-які відстані, доставляється інформація до найвіддаленіших куточків країни. Зазвичай саме восени починається новий телевізійний сезон, а також будуються плани на подальшу роботу в інших засобах масової інформації. Можливо, цей факт зіграв свою роль при виборі дати для святкування Дня працівників ЗМІ України. Крім того, зараз цей день відзначають фахівці зв'язку, що забезпечують роботу телефонних мереж і таких важливих на сьогоднішній день мереж Інтернет-зв'язку.
http://beyond.ua/files/11/16.11/den_radio/sputnik.jpg

День працівників радіо, телебачення та зв'язку
 

16.11 - День працівників радіо, телебачення та зв'язку відзначається 16 листопада
День працівників радіо, телебачення та зв'язку

День працівників радіо, телебачення і зв'язку встановлений Указом Президента № 667/94 від 11 листопада 1994 року на підтримку ініціативи працівників радіо, телебачення і телекомунікаційної галузі України. Девізом працівників зв'язку і сфери інформатізаціісталі слова: «Ми працюємо, щоб Україна стала розвиненою інформаційною державою».

16 листопада кожен українець, що включив з ранку телевізор, що заглянув в поштову скриньку, послухав новини по радіо в машині або маршрутці, нервово озирається, прагнучи розрізнити в поліфонічному багатоголоссі дзвінок свого мобільника, підняв телефонну трубку і, нарешті, дістався до жаданого Інтернету - символічно відзначає День працівників, котрі щодня забезпечують йому можливість спілкування в повсякденному житті і простір для комунікацій в бізнесі.

Завдяки роботі 250 тисяч працівників галузі зв'язку та інформатизації України скорочуються відстані між містами і людьми, розповсюджується не тільки інформація, але і духовно-моральні цінності.

Працівники галузі вважають символічним святкування свого професійного свята восени. У цей період часу підводяться підсумки і будуються плани на майбутній рік.

Галузь зв'язку та сфера інформатизації України налічує більше тисячі операторів зв'язку, 500 провайдерів мережі інтернет, 15 тисяч відділень поштового зв'язку, 10 профільних вищих навчальних закладів, які щорічно готують близько 30 тисяч фахівців у сфері телекомунікацій; понад 10 науково-дослідних і проектних інститутів.

Сьогодні в Україні близько 12 мільйонів абонентів фіксованого телефонного зв'язку, більше 40 мільйонів (86% населення країни) абонентів мобільного зв'язку, державне телебачення може дивитися 94,5% населення, послугами інтернету, з різною періодичністю, користується близько 8,5 мільйонів жителів України, кількість веб-сайтів досягла 32 тисяч.

Вітаємо всіх працівників телебачення, радіо і зв'язку з професійним святом! Нехай творчі плани реалізуються в найближчий час, а добробут примножується. Бажаємо всім натхнення і процвітання, гарного настрою - сьогодні і щодня.

Сьогодні - Міжнародний день студента 17 листопада 2012року
 

Сьогодні - Міжнародний день студента
17 листопада 2012рокуhttps://encrypted-tbn0.gstatic.com/i...iEVTHjOblybZ9Qhttps://encrypted-tbn0.gstatic.com/i...01V7pyO2sl1yPg
Це свято було вирішено відзначається 17 листопада 1946 року на Всесвітньому конгресі студентів у Празі, в пам'ять про чеських студентів-патріотів.
День студента асоціюється з молодістю, романтикою, радістю, але історія цього свята сумна. Вона почалася в Чехословаччині під час Другої світової війни. В окупованій фашистами країні, 28 жовтня 1939 року, празькі студенти і викладачі вийшли на демонстрацію з нагоди створення Чехословацької держави. Під час розгону демонстрації застрелили студента медичного факультету Яна Оплетала. Його похорони знову переросли в акцію протесту, десятки демонстрантів були арештовані. 17 листопада нацисти рано вранці оточили студентські гуртожитки. Більше 1200 студентів були заарештовані і відправлені в концтабір в Заксенхаузен. Дев'ять студентів і активістів стратили в стінах в'язниці в празькому районі Рузіне. За наказом Гітлера всі чеські вузи були закриті до кінця війни.
Вперше день відзначили у 1941 році в Лондоні Міжнародною радою студентів, членами якого було чимало біженців. З тих пір міжнародне студентство просуває ідею визнання 17 листопада Міжнародний днем ​​студентів на рівні ООН.
В Україні 17 листопада святкують День студента з 1999 року згідно з указом Президента України. Традиції святкування ще не встановилися. Для когось із 2,4 мільйона винуватців свята День студента - це просто новий день або привід зустрітися з друзями і повеселитися, а для когось - день символічного об'єднання, підвищення ролі студентства в громадському та політичному житті країни.
До речі, в Україні святкують два дні студента: один збігається з Міжнародним днем ​​студента 17 листопада, другий - 25 січня в Тетянин день (святої покровительки всіх студентів).
Святкування Дня студента проводиться за сприяння Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, за підтримки Кабінету Міністрів України, Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради і включає ряд просвітницьких, громадських та культурно-мистецьких заходів для молоді та за її участю.

http://durdom.in.ua/public/main/photos/photo_35950.jpg Ненароджена Україна

Віктор Янукович отримав кілька тренувань з основ англійської мови, перед тим як він відвідає Вашингтон і зустрінеться з президентом Бараком Обамою. Інструктор сказав Віктору Януковичу: "Перед тим як Ви потиснете руки з президентом Обамою, будь ласка скажіть 'how аrе уou' (Як Ви поживаєте). Потім містер Обама скаже 'I аm finе, аnd уou?' (Я в порядку а Ви як? ). І ось тепер Вам потрібно сказати 'mе too' (Я теж). Після цього ми, перекладачі, зробимо всю роботу за Вас. Виглядає досить просто, але правда ось у чому: Коли Віктор зустрівся з Обамою, він помилково сказав 'who аrе уou? '(ХТО ВИ?) (Instеаd of' How аrе уou? '. (Замість Як Ви поживаєте)) ... Містер Обама був трохи шокований, але дивлячись на це зумів відповісти з гумором' Wеll, I'm Michеllе's husbаnd, hа-hа ... '(Ну ... Я чоловік Мішель, хаха) Віктор Янукович відповів' mе too, hа-hа .... (Я теж, хаха) Після чого в переговорній запанувала довга пауза.

http://cs407624.userapi.com/v4076241...NQqEnZoc8Q.jpg

"Люди начебто пасивнi i водночас готовi будь-якої митi вибухнути"

http://s001.radikal.ru/i196/1211/ce/235b9107eafd.jpg

В Українi стає модним слово "революцiя". I це не дивує. Видається, люди щораз бiльше схиляються до думки, що iншого шляху змiнити владу, змiнити правила життя на краще у цiй країнi немає.

Показовi останнi вибори до парламенту. Вони продемонстрували, що сiмдесят вiдсоткiв людей проголосували проти влади. А у пiдсумку - партiя влади готується формувати бiльшiсть у парламентi.

Мiльйони людей отримують нiкчемнi зарплати i пенсiї, а влада, нiби насмiхаючись, витрачає мiльярди на свої потреби.

Демократiї в країнi все менше. А дуже небезпечно, коли полiтичнi механiзми не працюють, бо настрої людей стають дедалi агресивнiшими.

Радикальнi полiтики кажуть, що вихiд один - нова революцiя. На противагу таким заявам лунають iншi: мовляв, нам, як молодiй державi, потрiбна не революцiя, а спокiйна еволюцiя, бо, як свiдчить iсторiя, чи не кожен революцiйний виступ українцiв закiнчувався компромiсом або поразкою.

То ж який шлях сьогоднi був би для України найефективнiшим? Чи можлива українська революцiя у найближчому майбутньому i яким може бути її сценарiй?

Про це говоримо з керiвником Центру iсторичної полiтологiї Юрiєм Шаповалом та полiтологами Вiктором Небоженком i Олегом Соскiним.

- Отже, який сценарiй вiрогiднiший: Україна рухається еволюцiйним шляхом чи все ж революцiйним?

О. Соскiн:

- Однозначно революцiйним. У 15 областях та столицi люди висловили пiдтримку опозицiйним силам. Таким чином i територiально вони продемонстрували свою недовiру владi та своє прагнення до негайних i радикальних змiн. Натомiсть влада на мажоритарних округах фальсифiкувала результати народного волевиявлення, що слiд трактувати не iнакше, як узурпацiю повноважень. Тож загальна картина у майбутньому парламентi буде повнiстю викривленою. З огляду на це, ми сьогоднi можемо говорити, що за класичними правилами революцiйної теорiї в Українi сьогоднi склалась ситуацiя двовладдя.

Ю. Шаповал:

- Вивчаючи iсторiю українських революцiй, маю дещо iншу точку зору з цього приводу. Так, у нашому суспiльствi є i депресiя, i протистояння, i невдоволення, але однозначного вибуху поки що не станеться.

I ось чому. На моє переконання, полiтична ситуацiя в країнi прямує в бiк авторитаризму. Правлячий прошарок намагається укрiпити вже збудовану ним напiвавторитарну модель, за якою йому буде добре навiть без решти свiту. Це вже видно з тих стосункiв, якi вiн вибудовує з тим же ж Євросоюзом. Водночас вiн робитиме усе, аби убезпечитися вiд потрясiнь з боку народу - дозованою демократiєю, копiйчаними надбавками до зарплат та пенсiй. Тому, я думаю, що шансiв на еволюцiйний шлях у нас бiльше.

В. Небоженко:

- Не згоден. Насправдi у суспiльствi вiдбувається стрiмка радикалiзацiя настроїв, а це реакцiя на дiї влади. Влада стає дедалi жорсткiшою, вона вдається до чимраз страшнiших методiв самооборони. Тому голосування за ту ж "Свободу" викликане тим, що люди намагаються знайти собi радикального захисника. Згiдно з моїми соцiологiчними дослiдженнями, люди, з одного боку, налаштованi пасивно, а з другого - готовi у будь-який момент вибухнути. Це дуже небезпечна сумiш. Коли в анкетах ми запитуємо, що робити з нечесними суддями, мiлiцiонерами, чиновниками, то понад 50 вiдсоткiв стверджують, що їх потрiбно посадити або розстрiляти.

Таких зсувiв у настроях населення до агресивних оцiнок ми не мали протягом всiєї новiтньої iсторiї України. I це стосується усiх регiонiв.

- Що може бути приводом переходу з еволюцiйного до бiльш радикального
сценарiю?

О. Соскiн:

- Ситуацiя щодня погiршується - i фiнансова, i економiчна, i полiтична. Тому я переконаний, що ми перебуваємо на порозi величезних збурень. Навряд чи вони вiдбудуться до Рiздва, але вже у лютому в країнi буде дуже неспокiйно. I форми протесту будуть нечувано радикальнi та жорсткi. Тому протест може бути i стихiйним iз формуванням загонiв народних месникiв тощо... Чого-чого, а в Українi такого досвiду не бракує. Звiсно, сьогоднi українцi ще не дозрiли саме до таких форм протесту.

Ю. Шаповал:

- Навряд чи. Насправдi нашi люди ще не дозрiли до нацiональної самоiдентифiкацiї. Звiсно, ситуацiя у суспiльствi породжує цiлковиту впевненiсть влади у власнiй безкарностi. Вона не боїться нi зовнiшнiх факторiв, нi внутрiшнiх, бо має увесь необхiдний iнструментарiй впливу - вiд податкової до армiї, i тому грає, так би мовити, в однi ворота. А опозицiя зi своєю кволою реакцiєю, власне, й укрiплює владу у її вiрi в безхмарне майбутнє.

В. Небоженко:

- Зараз важко сказати, скiльки точно людей вийшло б на вулицi. Соцопитування перед виборами показували, що лише п'ять вiдсоткiв. Але це ще нi про що не свiдчить. У 2004 роцi було те ж саме. Рiч у тiм, що результатам цих виборiв передував, так би мовити, тримiсячний тренiнг ненавистi до влади. Чималу роль в цьому вiдiграв той фактор, що далеко не у всiх округах опозицiя узгоджувала єдиного кандидата. А тому що бiльше опозицiонерiв змагалися однi з одними, то бiльшим був загальний градус невдоволення владою на окрузi.

Тому зараз революцiя може початися, так би мовити, з одного сiрника. Уявiть собi, що навеснi наступного року у столицi будуть якiсь опозицiйнi мiтинги чи манiфестацiї. Вiдбудеться один мiтинг, другий, а на третiй прогримить пострiл з боку мiлiцiї. I пiшло-поїхало...

- Ви вважаєте, що революцiя може початися стихiйно, без пiдготовки та без лiдерiв, готових взяти на себе вiдповiдальнiсть за її наслiдки?

О. Соскiн:

- Як я вже говорив, двовладдя уникнути не вдасться. I в цьому немає нiчого страшного. Прецеденти вже були, коли ламали вiйськовi режими комунiстiв у колишнiй НДР, Польщi, Болгарiї, Румунiї. Там було проведено так званi нацiональнi конференцiї круглого столу, у яких брали участь як представники опозицiї, так i влади. Це цивiлiзована форма вирiшення громадянського конфлiкту, яку могли б застосувати i в сучаснiй Українi для мирного усунення олiгархiчної влади.

Ю. Шаповал:

- Для того, щоб реалiзувати протестний ресурс, який дiйсно накопичується у суспiльствi, таки потрiбнi серйознi лiдери, якi могли б взяти на себе вiдповiдальнiсть i яким можна було б довiряти. Наразi таких в Українi немає. I це провина не влади, i не тих небезгрiшних опозицiонерiв, якi зараз сидять за гратами, а самого суспiльства, яке, на жаль, наразi ще так нiчого й не навчилося. Недарма Захiд починає трактувати Україну як безнадiйну територiю, хоча ще донедавна толерував навiть тi мiнiмальнi зусилля щодо створення позитивного iмiджу України у свiтi.

Наша головна бiда у тому, що ми не вмiємо себе поважати. Поважати не владу чи опозицiю, а власне себе. У Донецьку, де я часто буваю, люди насправдi добре розумiють, що робиться з країною, але вони не усвiдомлюють, що можуть заборонити владi так iз собою поводитись.

В. Небоженко:

- Якщо справа дiйде до жорсткої протидiї владi, то все вiдбуватиметься за спонтанним сценарiєм. У Захiднiй Українi, наприклад, два брати чи двi сестри у сiм'ї працюватимуть десь у Португалiї або Iталiї, а один брат чи сестра боротиметься тут за Україну. Це класичний шлях нинiшнiх радикальних рухiв: частина сiм'ї працює, а частина сiм'ї - воює. Але один у полi не воїн, i влада одразу назве таку поведiнку Заходу "нещадним i безглуздим бунтом".

Якщо ж говорити про Україну загалом, то у найближчi три роки полiтичний клiмат у державi визначатиме столиця. Якщо Захiдна Україна знайде правильну модель поведiнки з Києвом, як це вiдбулося у 2004 роцi, то результати можуть бути приголомшливими i виглядатимуть для влади вже як загальнонацiональна загроза. Бо те ж "Межигiр'я" не в Донецьку, i не у Львовi. I як, скажiть, почуватиметься Янукович, коли вiн навiть з кулеметниками не зможе проїхати до свого робочого мiсця крiзь натовп протестувальникiв?

- Досвiд арабських революцiй доволi неоднозначний. На вашу думку, чи можна бодай теоретично вважати революцiю позитивним шляхом розвитку для України?

В. Небоженко:

- Думаю, духовна революцiя насправдi вже вiдбувається. I за нею слiд чекати революцiю iншу. Революцiя - це добре, в тому числi й для змiни свiдомостi - i населення, i влади. Особливо влади, бо протягом наступних двадцяти рокiв вона точно пам'ятатиме i розумiтиме, що з людьми потрiбно рахуватися.

Юрiй ГРИЦИК.

http://www.expres.ua/main/2012/11/27/77722

Українка перемогла на дитячому "Євробаченні 2012" ......

http://s017.radikal.ru/i425/1212/1b/12265dc7b35a.jpg

Десятирічна Анастасія Петрик стала переможницею дитячого пісенного конкурсу "Євробачення-2012".

У фіналі, який пройшов у суботу в Амстердамі, 12 країн-учасниць оцінили пісню "Небо" в 138 балів.

http://www.youtube.com/watch?v=1jvC2...layer_embedded

Друге місце на конкурсі посіла Грузія, третє - Вірменія.

У 2008 році на дитячому "Євробаченні" Україну представляла Вікторія Петрик - сестра Насті. Вона посіла друге місце, показавши на той час найкращий результат України за всю історію участі країни.

Президент Віктор Янукович привітав Анастасію Петрик із перемогою на дитячому "Євробаченні".

Він підкреслив, що талант Насті оцінили не лише українські глядачі, а й аудиторія з багатьох країн світу - і доказом цього стала її переконлива перемога. Яскравим виступом на престижному конкурсі Петрик внесла свій внесок у підвищення міжнародного авторитету України, зазначив Янукович.

Президент побажав юній співачці невичерпної енергії, нових творчих звершень і блискучих перемог.

http://ukranews.com/uk/news/culture/2012/12/02/84880

http://i066.radikal.ru/1212/21/900fe0d7571b.jpg

Зовнішній вигляд резиденції Януковича...

http://www.expres.ua/main/2012/12/10/78498

"Будь вільною людиною. Будь українцем!"

http://s53.radikal.ru/i139/1212/ee/b96e556f84db.jpg

Ініціативна група «Першого грудня» представила «Українську хартію вільної людини», в якій дала свою відповідь на головні виклики, які постають перед Україною і кожним її громадянином.

Хартію підписали В’ячеслав Брюховецький, Богдан Гаврилишин, Семен Глузман, Володимир Горбулін, кардинал Любомир Гузар, Іван Дзюба, Мирослав Маринович, Мирослав Попович, Євген Сверстюк, Вадим Скуратівський та Ігор Юхновський.

«Наріжними каменями нашої Хартії є три прості думки:

Перше. Відповідальність за своє життя, а отже, його успіх, добробут і щастя нікому не може бути переданою. Ми самі несемо відповідальність за себе.

Друге. Мораль і духовні цінності не можуть бути відкладеними на завтра. Вони завжди потрібні сьогодні.

Третє. Ми будуємо те, що уявляємо, а отже, від глибини, масштабу і творчого хисту нашої уяви залежить наше майбутнє», — пишуть учасники Ініціативної групи «Першого грудня».

І роблять висновок, що «ми здатні перемогти нинішні загрози і небезпеки».

Тому відомі інтелектуали пропонують 10 орієнтирів — напрямів праці, в яких слід працювати кожному українцеві, аби жити як «вільна людина у вільній країні».

1. Бути вільною людиною

Бути вільною людиною — це насамперед означає брати на себе відповідальність. Не можна вимагати від когось виконання його обов’язків, не виконуючи власних.

2. Бути українцем

Потрібно плекати національну гідність. Не треба оцінювати себе крізь уяву інших народів і бути надміру залежними від чужих похвал і образ. Бути українцем означає усвідомлювати свою причетність до України. Не лише мова робить з нас українців, але саме та колосальна енергія, яка походить від особистого зусилля дбати про українську мову. Водночас сучасне поняття української нації виходить за етнічні межі і є явищем політичним, яке стосується й охоплює кожного українського громадянина.

3. Бути активним громадянином

Це — виявляти ініціативу задля добра свого дому, сусідства, місцевої громади чи всієї української спільноти. Слід насамперед усвідомити, що державність і демократія — це не лише політичні, але й духовні цінності. Громадянське суспільство неможливе поза рамками держави.

4. Любити

Нам потрібна докорінна зміна ставлення один до одного. Любити означає бажати ближньому добра. У понятті «любов» ми виокремлюємо національний, соціальний і культурний смисл.

5. Мислити

Для нашого суспільства «мислити» насамперед означає подолати недержавність, вузькість і провінційність колоніального та хуторянського світогляду. Саме в цій площині нам потрібна найважливіша революція. Мислити означає ламати стереотипи. Не варто боятися несподіваності нового. Варто боятися порожнечі й байдужості.

6. Бути господарем

Це подолати рудименти радянського мислення, коли, по суті, принижена та обкрадена людина очікує на соціальну подачку й не ставить перед собою завдання брати участь у житті громади. Господар починається з піклування про прості речі: порядок свого дому, під’їзду чи вулиці. Нам потрібне відновлення стандартів професіоналізму, які катастрофічно деградували майже в кожній сфері.

7. Бути лідером

Бути лідером означає прокладати шлях для інших. Як велика європейська держава, Україна повинна стати регіональним політичним, економічним і культурним лідером.

8. Бути відкритим суспільством

Це означає бути спільнотою, переконаною у великій цінності людського життя і демократичного устрою. Серед нас немає ані людей другого сорту, ані гвинтиків, ані «скалок» на шляху лісорубів.

9. Бути успішною державою

Успіх нашої держави має насамперед полягати у подоланні соціальної відчуженості між людьми. В Україні має бути реалізований базовий принцип: держава не заважає своїм громадянам, створює вільні умови для тих, хто працює, та захищає найбідніших.

10. Бути учасником демократичної спільноти народів

Європейська інтеграція означає для нас не зовнішній, а внутрішній політичний курс.

Укладачі Хартії наголосили: «Аби стати вільною, людині не треба проводирів. Ані найталановитіші лідери, ані інтелігенція, ані жодна соціальна група не здатні привести людину до щастя і свободи. Справжнім проводирем людини є лиш особисте осмислене зусилля. Це не зробить хтось інший. Це можете зробити лише Ви».

«Ми закликаємо кожного до найскладнішої у нашому житті роботи: не чекати «золотого віку», не падати духом, не ховатися. Наша Хартія — це вибір “бути”. Особистий і колективний», — йдеться у документі.

У презентації та обговоренні «Української хартії вільної людини» на Національному круглому столі взяли участь письменниця Оксана Забужко, головний редактор газети «День» Лариса Івшина, президент Київської школи економіки Павло Шеремета, економіст Михайло Винницький, правник, фахівець із конституційного права Геннадій Друзенко, Надзвичайний і Повноважний Посланник України Данило Лубківський, президент «PRP Group» у країнах СНД Наталя Попович, редактор відділу політики газети «Дзеркало тижня. Україна» Сергій Рахманін, а також відомі політологи, соціологи, журналісти та громадські діячі. Модерував зустріч Юрій Макаров.

«Українська хартія вільної людини» була представлена 8 грудня в Українському домі на Національному круглому столі, присвяченому 21-й річниці референдуму за незалежність України.

http://www.expres.ua/digest/2012/12/11/78503

Соратниця Януковича хизується свастикою на шиї .....

Одна з найвпливовіших жінок країни, віце-прем’єр Раїса Богатирьова одягла на шию намисто, яке може викликати неоднозначну реакцію.

Фотограф Влад Мусієнко виклав у Facebook фото, на якому шию Богатирьової прикрашають коралі зі свастикою, пише Таблоїд.

http://s017.radikal.ru/i403/1212/ea/7eb9011e462a.jpg
Богатирьова вдягла свастику...

З одного боку, свастика є одним з найдавніших символів Сонця, який використовувався у різних релігіях.

Але, як відомо, у 20-х роках 20-го століття Гітлер обрав свастику у якості емблеми нацизму.

Тож зараз у багатьох цей символ спершу викликає саме асоціації з нацистами.

Який зміст вклала у своє намисто Богатирьова – не відомо. Але, як написав автор цього фото у соцмережі: "Якби у такій прикрасі з’явилась Фаріон? сказали би "фашистка".

http://www.expres.ua/news/2012/12/15/78760

Сонячні береги Миколи Яновича .....

http://s019.radikal.ru/i641/1212/c6/47529b8e5a0c.jpg
Ласі шматки нерухомості та землі у Криму, що колись були державними, безпосередньо пов’язують із сiм’єю Азарова....

...У парк — пам’ятку загальнонацiонального значення вхiд заблоковано. Як i вiльне вiдвiдування палацу — найстарiшої пам’ятки європейської архiтектури на пiвостровi.

Якщо хочете, тут, у Криму, колишні державні бази вiдпочинку i санаторiї захоплено, пляжi закрито для простих смертних.

...Селище Гурзуф неподалiк Ялти має давню iсторiю та традицiї вiдпочинку. Гора Медвiдь, скелi Аделари, тепле море та яскраве сонце. Не випадково саме тут губернатор Криму, герцог де Рiшельє своїм коштом звiв величний палац. Його парк в англiйському стилi славився у Європi. Та помилуватися ними сьогоднi може лише обмежене коло “вiпiв”.

Саме в Гурзуфi останнiй росiйський iмператор на власнi грошi збудував дитячий санаторiй, який згодом став одним iз молодiжних європейських центрiв. Тут працювали бази вiдпочинку “Гурзуф”, “Динамо”, “Єднiсть” та “Нагольчанська”. А нинi власники їх змінились — через суди. Дирекцiї боротьбу за своє майно припинили. Кажуть — бояться. Не дивно. У Гурзуфi люди в масках i з автоматами можуть прийти до помешкання, аби викинути цiлу родину iз ласої земельної дiлянки.

Усi цi дiї мають злагоджений та систематичний характер. А все тому, що цю кримську мiсцевiсть вважають вотчиною сiм’ї Азарова. I факти, якi ми встановили, це пiдтверджують.Читайте далі...http://s017.radikal.ru/i405/1212/de/b9e4b3932e1d.gif

http://www.expres.ua/main/2012/12/17/78895

Покращення: Україну віднесли до числа держав "третього світу"

Згідно з дослідженням Global Wealth Report, у якому вивчається рівень добробуту у всьому світі, Україну віднесли до країн третього світу, тобто найбідніших. Свій звіт аналітики Credit Suisse складали на основі ринкової вартості фінансових і нефінансових активів людей за вирахуванням боргів, які набирає за них держава.

За цими критеріями, заможні країни - це держави, де кожен мешканець "коштує" від $ 5 000 до $ 25 000, пише "Комсомольская правда" в Україні. До таких на нашому континенті відносяться Росія, країни Центральної та Східної Європи, Середньої Азії, Монголія і Китай. Але не Україна.

Так, на середину 2012 року статок дорослого українця в середньому складав $ 3251 - майже стільки ж, скільки у жителів Нікарагуа або Гайани. При цьому за рівнем "особистого" боргу - тобто обсягу боргового навантаження на одного дорослого громадянина - Україна близька до багатших країн. З 2000 року боргове навантаження на кожного її громадянина України виросла в 50 разів.

Це світовий рекорд. Навіть у Росії, яка йде третьою за темпами зростання співвідношення "борг/статки", зростання за останні 12 років - "лише" в 20 разів. Варто зазначити, що таку ж проблему (високий рівень заборгованості на сім'ю плюс високі темпи її приросту) мають кризова Греція, Угорщина та ОАЕ. За словами експертів, це свідчить про "розслаблену" культуру кредитування в цих країнах, яка в подальшому веде до серйозних проблем.

Нагадаємо, станом на 1 вересня 2012 загальний розмір прямого державного боргу склав 390,839 млрд гривень (48,897 млрд доларів), у тому числі зовнішній борг – 24,709 млрд доларів, внутрішній – 193,336 млрд гривень (24,188 млрд доларів).
----------------------------------------------------------
P.S.На жаль, але в Україні величезна корупція яка повністю керує країною. Не можливо жити в такій країні з такою корупцією, де усі беруть хабарі ;-( Україна це країна третьоо світу- нажаль правда))))

http://www.expres.ua/news/2012/10/14/75173

1 січня Свобода проведе в Києві марш на честь Бандери.....

http://s51.radikal.ru/i134/1212/6f/db86e8af5e9c.jpg

Активісти пройдуться по центру Києва зі смолоскипами з нагоди 103-річчя з дня народження Степана Бандери
Київська організація Всеукраїнського об'єднання Свобода 1 січня 2013 року проведе марш на честь 103-річчя з дня народження ідеолога українського націоналістичного руху XX століття Степана Бандери.

Як повідомили ЛІГАБізнесІнформ в прес-службі політсили, марш почнеться о 18:00 біля пам'ятника Тарасу Шевченку. Активісти пройдуть центром міста зі смолоскипами. Маршрут руху не уточнюється.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області. Разом з Ярославом Стецько був автором Акту проголошення Української держави 1941 року. У тому ж році був заарештований і поміщений в Берлінську тюрму. У 1942-1944 рр. перебував у концтаборі Заксенгаузен, у 1944-му відхилив пропозицію стати одним з керівників антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії. 15 жовтня 1959 року був убитий радянським агентом Богданом Сташинським у Мюнхені. 2009 рік в Україні був проголошений роком Степана Бандери.

У 2010 році третій президент України Ющенко присвоїв Бандері посмертно звання Героя України, в тому ж році Донецький адмінсуд визнав це рішення незаконним і скасував його. Ющенко подав апеляцію, яку донецька апеляційна інстанція не задовольнила. У 2011 році Вищий адмінсуд України залишив рішення донецьких судів без змін.


http://news.liga.net/ua/news/capital...st_banderi.htm

Мрії,мрії,мрії...

Ну ось і все!ми у Верховній раді!
Сини країни з автоматами в руках.
Ви ж бачили поважні «тєті й дяді»,
Таких як ми в своїх жахливих снах.

Народ не хоче більше обирати,
Хто менше крав,хто більше обіцяв,
З посад вас звільнять наші автомати,
Для цього в них завжди достатньо прав!

Ми стільки років просто існували,
І тихо відходили в небуття,
А ви останнє у народу крали,
Щоб забезпечити лише своє життя…

З нас досить вже огидної брехні,
Хто схоче – ось остання сигарета,
Тепер шикуйтесь тут біля стіни,
Так , так . навпроти цього кулемета.

Це мрії з голови звичайної людини,
Прислухайтесь шановні депутати!
За те , що ви зробили в Україні,
Не я один вас хочу розстріляти!!!

(С) Сергій Скальд
http://cs309327.userapi.com/v3093272...bKa2ciQ57s.jpg
http://cs309327.userapi.com/v3093272...2v3IdSdVUQ.jpg

Янукович - хуй моржовий,
А азаров хуй в очках.
Розкрадають Україну
Прямо на наших очах.

Нам то похуй і насрати,
Лиш бухати і єбати.
Суки бля тре розум мати,
За країну воювати!

Ще так трошки поживем
І по світу з торбами підем!
Хочете такої долі?
І я нє! Пора до зброї!

*********
Заєбалося так жити,
Треба срочно щось робити!
То піздєц! - я скажу Вам,
Розвели суки, бля, бидлам!

Свині морди віджерають,
Похуй що люди вмирають.
Ми не будемо терпіти!
Будемо свиней мочити!

Тимошонку посадили,
Суки, ще би і ви сіли!
Також добре, бля ,накрали,
Лиш на вас нема управи!

Но народ ту хуйню бачить
І нікому не пробачить!
Комуністи, регіони -
Всі однакові гандони!

Нова секретна iнструкцiя.....

Правоохоронним органам надано право таємно проникати у помешкання будь-якого українця без рiшення суду.

http://s019.radikal.ru/i628/1212/e8/851d447cc34c.jpg

Якщо, прийшовши додому, ви раптом зауважили, що у вашому помешканнi речi не на своєму мiсцi, не поспiшайте грiшити на квартирних злодiїв - цiлком можливо, що ви стали "об'єктом", стосовно якого проводяться "негласнi слiдчi дiї".

Так, цими днями стало вiдомо про секретну iнструкцiю, яку вже пiдписали Служба безпеки, Генпрокуратура, Мiнiстерство внутрiшнiх справ i Державна прикордонна служба.

Цей документ, зокрема, "благословляє" оперативникiв на таємне проникнення в житло громадян, зняття даних з особистого
комп'ютера, прихований аудiо- i вiдеоконтроль, перегляд, вилучення кореспонденцiї або накладення арешту на неї. Крiм того, допускається контроль дзвiнкiв, SMS, MMS, листування в iнтернетi i навiть така специфiчна дiя, як "отримання зразкiв матерiалiв або сировини в публiчно недоступних мiсцях для проведення порiвняльного аналiзу".

Усе це нова iнструкцiя дозволяє робити правоохоронним органам стосовно будь-якого громадянина України. Отож якщо у старому кримiнально-процесуальному кодексi було чiтко сказано, що особисте життя i таємниця листування громадян охороняються законом, а пiдслуховування, обшуки та вiдеоспостереження дозволенi винятково за санкцiєю суду, то сьогоднi кожен з нас може стати жертвою так званих негласних слiдчих дiй, а нашi домiвки перетворитися на прохiдний двiр для спецслужб усiх
мастей.

Усi цi нововведення влада пояснює нiбито необхiднiстю ефективнiшої боротьби iз важкими злочинами та протидiєю загрозам
нацiональнiй безпецi. Однак чимало експертiв вважають такi дiї прямим порушенням Конституцiї України та передбачають новий етап полювання на опозицiонерiв та ширення мiлiцейського свавiлля.

Докладнiше про це ми розмовляємо сьогоднi з народним депутатом вiд Партiї регiонiв, колишнiм суддею Володимиром Олiйником та народним депутатом вiд об'єднаної опозицiї генерал-лейтенантом мiлiцiї Геннадiєм Москалем.

- Отже, що насправдi криється за формулюванням "негласнi слiдчi дiї"? Чи правда, що для їх проведеня не потрiбна постанова суду?

В. Олiйник: - Так, це правда. Негласнi оперативнi слiдчi дiї застосовуються тодi, коли публiчно зiбрати докази неможливо. Проводити їх уповноваженi прокурори i слiдчi прокуратури, органiв внутрiшнiх справ, Служби безпеки, податкової служби.

Силовики можуть почати такi дiї з дозволу слiдчого суддi або iнiцiювати їх, якщо ситуацiя пов'язана iз врятуванням життя людей, запобiганням тяжкому злочину. А ось процедура обшуку не змiнилася -- її можна проводити лише пiсля постанови суду. А сам обшук проводиться у вашiй присутностi та iз залученням свiдкiв. Тобто ця норма нiкуди не зникла, i її в жодному разi не замiнила
процедура так званих негласних слiдчих дiй.

Г. Москаль: - Та з обшуком все зрозумiло. Але мова не про обшук, а, власне, про порядок проведення негласних слiдчих дiй. Негласне проникнення передбачає присутнiсть у вашiй квартирi лише оперативних працiвникiв. А вони вже можуть там робити, що забажають, - навiть пiдкинути вам якiсь "речдоки" на кшталт зброї чи наркотикiв.

Взагалi, є чiтко прописана конституцiйна норма про те, що житло громадян недоторканне. Тому, згiдно з Основним Законом, будь-яке проникнення у житло може здiйснюватися лише у формi обшуку за рiшенням суду.

Уявiть собi ситуацiю: хлопцi iз оперативної служби СБУ, МВС чи податкової мiлiцiї можуть за вашої вiдсутностi проникнути у вашу квартиру чи будинок, переглянути вашi особистi речi, залiзти у ваш комп'ютер, зняти з нього всю iнформацiю, прочитати усi вашi iнтимнi щоденники, листи тощо. I при цьому ще й щось поцуплять з вашої хати - дорогi речi, грошi, ювелiрнi вироби. Такi випадки бували не раз. Причому мiлiцiя крала пiд час санкцiонованих обшукiв! А уявiть собi, у яких масштабах вона крастиме, коли проникатиме у помешкання негласно.

А якщо ви i помiтите пiсля такого "негласного проникнення", що у вас зникли грошi чи якiсь коштовностi, то нiчого i нiкому ви
довести не зможете. Так, ви напишете заяву у мiлiцiю, що вас обiкрали, i мiлiцiя удасть, що шукає злодiїв. Звiсно, мiж собою працiвники мiлiцiї завжди розберуться, i нiхто нiкого не здасть. От i все. Це такий собi єзуїтський метод грубого та безцеремонного втручання у життя громадян.

- На вашу думку, цю iнструкцiю можна трактувати як порушення прав людини, гарантованих Констутитуцiєю?

- Це порушення не лише Конституцiї, а й морально-етичних прав. Бо хтось брудними руками порпатиметься у вашiй бiлизнi, особистому листуваннi, нотатках... Всi ж ми люди, i всi ми маємо якiсь свої маленькi таємницi. I, напевно, усiм нам найменше хотiлося б довiрити їх людям з мiлiцiї.

- А як таке проникнення вiдбувається з технiчного погляду?

Г. Москаль: - А як у квартиру залазять злодiї? Ось так само залазитимуть тепер i мiлiцiонери. Для цього у них є вiдповiднi
технiчнi служби, якi мають повний арсенал засобiв.

- Хто приймає рiшення про проведення негласних слiдчих дiй?

В. Олiйник: - Тут є певнi новацiї. Такi дiї проводитимуть оперативники, але за рiшенням слiдчого, прокурора, в особливих
випадках, коли йде втручання у приватне життя, - за рiшенням слiдчого суддi. Це можна вважати способом перестраховки вiд
зловживань i запровадження своєрiдного додаткового контролю.

Г. Москаль: - Ви забули сказати, що рiшення про проникнення може прийняти ще й керiвник оперативної служби. Але рiч навiть не в цьому. Адже закон про оперативно-розшукову дiяльнiсть залишився незмiнним!

Що я маю на увазi? Наприклад, прийнято рiшення вести за вами приховане вiзуальне спостереження. У якому форматi воно
повинно проводитися? Це має визначатися iнструкцiєю, де розписується дослiвно кожна хвилина i кожна дiя. Це ж стосується i
проникнення у житло - якi технiчнi засоби можна використовуватим, а якi нi? Тобто це цiлий процес, але вiн чомусь виведений за межi нового КПК. А раз його немає у КПК, то виходить, що цi дiї поза межами правового поля України. Бо що таке iнструкцiя? Це пiдзаконний акт, який регламентується певним законом. А законом якраз i не передбачено, як це все повинно вiдбуватися i чи повинно вiдбуватися взагалi.

- У свiтi передбачено таку форму проведення слiдчих дiй?

В. Олiйник: - Так, майже у всiх розвинених країнах. Звiсно, такi заходи повиннi застосовуватися тiльки у рамках розслiдування
тяжких i особливо тяжких злочинiв. Ми не можемо допустити, аби вся країна була пiд негласним наглядом. Тобто у цивiлiзованому свiтi ця норма дiє лише щодо тих осiб, якi загрожують нацiональнiй безпецi, -- терористiв, особливо небезпечних
кримiнальних злочинцiв, агентiв iноземних розвiдок тощо.

Г. Москаль: - Але ж у нас це насправдi нiяк не регламентується! Де це виписано? Нiде! Тому завтра вас можуть нiбито запiдозрити у у педофiлiї чи геронтофiлiї й на цiй пiдставi проведуть у вашiй хатi негласний "шмон". Хоча насправдi мотиви у них будуть зовсiм iншi - наприклад, комусь ваша квартира сподобалася. А потiм їм доводьте, що ви традицiйної орiєнтацiї, що маєте дружину та коханку i що ви не гвалтували чужих дiтей.

Є й iншi варiанти. Якщо оперативна дiяльнiсть пiдконтрольна прокуратурi, яка ще бодай теоретично може перевiрити правомiрнiсть порушення проти вас оперативно-розшукової справи, то контррозвiдувальна дiяльнiсть не пiдлягає жоднiй перевiрцi. Тому вас при потребi можуть легко запiдозрити в роботi на парагвайську розвiдку i на цiй пiдставi господарювати у вас
вдома. А ви й не вiдатимете, що є "шпигуном".

Сфабрикувати це елементарно. Пiдiйде до вас на вулицi iноземець i запитає, як потрапити на таку-то вулицю. Ви йому щось
пояснюватимете. Усе це зафiксує зовнiшнє спостереження - ось вам i мотиви для заведення справи. I такi справи тепер можуть масово фабрикуватися проти будь-кого.

- Кому i як можна буде поскаржитися громадянину, якщо вiн вважає, що до нього неправомiрно були застосованi негласнi слiдчi дiї?

В. Олiйник: - Якщо вашi права були обмеженi внаслiдок таких дiй i виявилося, що ви не причетнi до злочину, то обов'язково прокурор не пiзнiше як через рiк повiдомляє вас i вашого захисника, що такi дiї щодо вас було вчинено. Вiдтак ви матимете можливiсть перевiрити, чи це втручання було здiйснене з порушенням закону, i, в разi чого, висунути претензiї. Ранiше такого не було. Люди знали, що за ними стежили, проте нiхто їм про це не говорив прямо. А тепер це обов'язкок прокурора. I якщо вiн вас не повiдомив, то будуть усi пiдстави порушити кримiнальну справу за фактом зловживання службовим становищем або неналежне виконання обов'язкiв.

Г. Москаль: -- Та це все одно, що якби корова, яка йде на забiй, подала скаргу на директора м'ясокомбiнату. Адже, згiдно з чинним
закону про оперативно-розшукову дiяльнiсть, справа, якщо вона не набула продовження, знищується через пiвроку. Ось вам i ситуацiя: до вашого помешкання таємно проникли, скачали якусь iнтимну iнформацiю, щось поцупили i через рiк вам повiдомляють, що у вас було негласне проникнення у житло. Ви, звiсно ж, обурюєтесь i намагаєтесь оскаржити цi дiї в судi. Але що ви там зможете довести, коли ваша справа вже давно знищена? Нiчого.

- В iнструкцiї йдеться про те, що негласнi дiї можна проводити навiть стосовно тих осiб, якi не є пiдозрюваними, але мають
важливу iнформацiю. Про кого йдеться?

В. Олiйник: - Йдеться про тих, хто не причетний до того чи iншого серйозного злочину, але володiє iнформацiєю, яка може iстотно допомогти слiдству. Якщо ця людина з рiзних причин не хоче надати цю iнформацiю, то до неї можуть застосувати такi дiї.

Г. Москаль: - Це означає, що зайти можуть до кожного, навiть не фабрикуючи нiяких пiдозр. Тобто це дуже гарна зброя влади, наприклад, для боротьби з полiтичними опонентами. СБУ може будь-кого запiдозрити у симпатiях до опозицiї i завтра, коли вас не буде вдома, влаштувати у вашiй квартирi тихе полювання за "важливою iнформацiєю". Насправдi це законодавство спрямоване проти опозицiйних полiтикiв, громадських дiячiв, журналiстiв.

- Наскiльки iмовiрний витiк конфiденцiйної iнформацiї, зiбраної пiд час негласного проникнення? Чи може вона потiм
використовуватися як компромат для шантажу?

В. Олiйник: - Не може, бо данi, зiбранi внаслiдок таких дiй, є засекреченими.

Г. Москаль: - Не смiшiть мене. Для цього все i робиться. СБУ має кiлька зареєстрованих через свою резидентуру в Росiї сайтiв,
через якi i зливає компромат. Громадянам, якi потерпiли вiд такої дискредитацiї, у цiй ситуацiї насправдi неможливо щось довести чи оскаржити.

- Що б ви порадили людям, якi помiтили у своєму помешканнi ознаки негласного проникнення?

Г. Москаль: - Писати скаргу в жек. Звiсно, жартую. Тут, власне кажучи, нiчого неможливо вдiяти.

Юрiй ГРИЦИК

http://www.expres.ua/main/2012/12/25/79387

Прокуратура просить для Пукача довічне....

http://i.piccy.info/i7/b02e6f7a68e4c...ews_552069.jpghttp://i.piccy.info/a3/2012-12-27-17...00x160-r/i.gif


Прокурори у справі за обвинуваченням екс-начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС України Олексія Пукача в убивстві журналіста Георгія Гонгадзе просять Печерський суд Києва засудити його до довічного ув'язнення. Про це журналістам у четвер повідомив прокурор у даній справі Володимир Шилов.

«Сьогодні розпочаті судові дебати. Прокурори у судових дебатах вже виступили і запропонували свою позицію відносного довічного позбавлення волі Пукача, крім того, ми запропонували позбавити його генеральського звання за рішенням суду і вважаємо, що саме такий вирок буде сприйнятий суспільством», - зазначив Шилов, повідомляє «Інтерфакс-Україна».

Він підкреслив, що це правова позиція прокуратури і це не слід сприймати як вплив на суд.

За словами Шилова, ще не всі учасники процесу виступили. Крім держобвинувачення, виступив представник матері загиблого журналіста Лесі Гонгадзе Андрій Федур. Інші учасники, за словами Шилова, будуть виступати на засіданні в п'ятницю об 11:00.

Нагадаємо, Печерський райсуд Києва розглядає справу за обвинуваченням екс-начальника Департаменту зовнішнього спостереження МВС України Пукача в убивстві Гонгадзе.

Генеральна прокуратура 31 березня 2011 року затвердила обвинувальний висновок та передала до суду для розгляду по суті цю кримінальну справу.

За даними Генпрокуратури, досудовим слідством встановлено, що Пукач у травні-вересні 2000 року перевищив владу і свої службові повноваження щодо громадського діяча Олексія Подольського та журналіста Георгія Гонгадзе, і 17 вересня 2000 року умисно вчинив убивство останнього.

Пукач частково визнав свою вину у скоєних злочинах.

http://ua.for-ua.com/ukraine/2012/12/27/175032.html

Українській дитячій письменниці встановлять пам'ятник.....

http://i.piccy.info/i7/8a6666255a64c...a_pGp_p_p_.jpghttp://i.piccy.info/a3/2012-12-27-21...50x382-r/i.gif

Громадська організація «Рідне наше село» села Білі ослави Івано-Франківської області звернулася до колегії управління культури, національностей та релігій облдержадміністрації із проханням допомогти у зборі коштів на спорудження пам’ятника українській дитячій письменниці та громадській активістці Марійці Підгірянці у селі, де вона народилася, Білих Ославах.

Наступного року, як сказано у зверненні земляків, виповнюється 50 років з часу смерті письменниці.

Майже всі члени колегії та її учасники схвально відгукнулися на це звернення громадської організації білоославчан, інформує “День”.

Марійка Підгірянка - українська поетеса, більшість творів якої написані для дітей і про дітей. У радянські часи за життя Марійки Підгірянки її книги не видавалися, окремі вірші з'являлися лише в журналах.

За роки незалежності побачили світ у видавництвах Києва, Ужгорода, Коломиї, Івано-Франківська її книжечки «Розповім вам казку, байку», «Гарний Мурко мій маленький», «Безкінечні казочки», «Зіллюся з серцем народу», «Краю мій, рідний», «Учись, маленький», «Три віночки», «Мелодії дитинства», «Мати-страдниця».

2009 року син поетеси Маркіян Домбровський фінансово допоміг видати найповніше зібрання творів Марійки Підгірянки великим томом «Для Вкраїни вірно жиймо» («Нова зоря», Івано-Франківськ, 2009).

МАРШ УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ.

Гей, гуртуймось та лучімся,

Українські діти!

Зранку, змалку вже учімся

Для Вкраїни жити.

Поставаймо пара в пару

У громаду бучну,

Затягнімо аж під хмару

Співаночку звучну.

Нехай вчує ненька мила

Й наші рідні поля,

Що росте в них наша сила,

А з силою-доля!

http://www.expres.ua/news/2012/12/27/79512

В більшості осель Західної України така традиція зберіглась і по сьогодні - ялинку ставлять перед Різдвом Христовим, а розбирають вже після Йордану (Водохреща)... Хоча як на мене Греко-Католики і незалежні, від москальської окупаційної КГБішної православії, православні в Україні (УПЦ КП, УАПЦ) мали б святкувати Різво Христове за Григоріанським календарем - 25 грудня, новий рік 1 січня...

"Саме в 2012 році суспільство дійшло до стадії озвіріння" - голова Асоціації психіатрів України...

На думку психіатрів, наше суспільство, стикаючись з несправедливістю, все більше звіріє.

2012-й рік в Україні ознаменувався кількома жорстокими злочинами, які отримали надзвичайно сильний резонанс. Нашумілі історії вбивства Оксани Макар, справа "Караванського стрілка" і вбивство сім'ї судді в Харкові об'єднує те, що в очах значної частини суспільства злочинці, котрі здійснили, виявилися ледь чи не героями.

"Саме в 2012 році суспільство дійшло до стадії озвіріння, коли ці жорстокі злочини знайшли свою зацікавлену аудиторію, якщо можна так сказати", - прокоментував для ZN.UA голова Асоціації психіатрів України Семен Глузман. "Адже якими б не були Оксана Макар, охоронці з" Каравану "і харківський суддя, вони не заслужили подібної жорстокості", - зазначив він.

Глузман звернув увагу, що подібні злочини, навіть більш жорстокі, траплялися і раніше. Однак суспільство не реагувало на них подібним чином.
"Думаю, що в силу наших внутрішніх проблем, які ніяк не вирішує влада (роблячи при цьому вигляд, що вирішує), суспільство, постійно і всюди стикаючись з несправедливістю, звіріє. Я свідомо йду від проблеми бідності, бо звіріють якраз не тільки бідні, але й так званий середній клас ", - підкреслив психіатр.

На його думку, принаймні частина людей втомилася від влади, від якої очікує якихось конструктивних рішень, але отримує деструктив. "Мільйонери і мільярдери багатіють, а звичайні громадяни не отримують можливості жити спокійно і комфортабельно ...... Озвіріння відбувається, тому що все це накопичується, а потім витісняється таким чином", - резюмував Глузман.

http://www.expres.ua/news/2012/12/28/79577

"В'ячеслав Чорновіл плакав, коли його зрадили"

http://i.piccy.info/i7/5d5230e3d9b96...6/240867/1.jpghttp://i.piccy.info/a3/2012-12-29-17...20x165-r/i.gif


Офiцiйна влада не помiтила ювiлею одного з найяскравiших українських полiтикiв.

Прикро. Дуже прикро.
Адже 24 грудня В'ячеславовi Чорноволу виповнилося б 75 рокiв.

У 1999 роцi його зрадили найближчi друзi. Сьогоднi його забули вшанувати.

Але, може, це й на краще. Бо вiн не став бронзою. Вiн залишився таким, яким запам'ятали його люди -- бунтiвником, що перевернув країну, збудив її з комунiстичного сну, хотiв для неї добра та щастя.

Вiн не вмiв торгувати принципами, не йшов на компромiс iз совiстю. Через це здобув величезну популярнiсть. Але й водночас пережив страшну трагедiю - зраду найближчих соратникiв.

...У 1998 роцi вiн привiв до парламенту команду iз 48 однодумцiв. I щиро вiрив, що зможе покластися на них за будь-яких обставин. Але вже за кiлька мiсяцiв 30 найближчих соратникiв зреклися його.

"Ви - дiдусь-iдеалiст, ваш час давно минув, а нам треба заробляти!" - зверхньо кричали у вiчi 60-рiчному Чорноволу "молодi й енергiйнi" побратими. "Самою полiтикою нинi не прогодуєшся, треба домовлятися з владою", - додавали старшi, на котрих звик покладатися i котрим вiрив. Спiльними зусиллями вони вiдсторонили свого лiдера вiд керування Рухом, бiля витокiв якого вiн стояв.

То були найчорнiшi днi у життi В'ячеслава Максимовича, бо удару в спину завдали не вороги, а найближчi люди. А за мiсяць автiвка, у якiй Чорновiл повертався iз зустрiчей, врiзалась у КамАЗ, що невiдомо звiдки виїхав на трасу...

Соратник В'ячеслава Максимовича Ярослав Кендзьор i син Тарас Чорновiл дiляться спогадами про тi часи.

- Ви пам'ятаєте момент зради, коли однопартiйцi висловили недовiру своєму лiдеру?

Я. Кендзьор: - Так, це сталося 19 лютого 1999 року. Володимир Черняк вийшов на трибуну, зачитав вердикт про недовiру й усунення Чорновола з посади голови парламентської фракцiї Руху. Називав поiменно вершителiв цього акта -- чiтко, голосно, повiльно. Було видно, що вiн дiстає неймовiрну насолоду вiд приниження людини, якiй ранiше i слова поперек боявся сказати.

"Червона" частина депутатiв, аплодуючи, стояла i вигукувала в бiльшовицькому екстазi: "Руховцы, молодцы!!! Давно бы так!" А вiн сидiв, не опускаючи голови, i дивився просто у вiчi Черняковi. Менi здавалося, ще трохи, i комунiсти закричать: "Розiп'яти його!" У мене, власне, i було таке вiдчуття, нiби людину розпинають, мов останнього злочинця.

- Для В'ячеслава Максимовича це було несподiванкою чи вiн очiкував удару?

Т. Чорновiл: - Нi, не чекав. Знав, що проти нього визвiрилась когорта полiтикiв, проте суперечки всерединi партiї вважав робочими моментами i думав, що знайдемо компромiс. Не сумнiваюся, що цим публiчним катуванням мого батька свiдомо намагались довести до iнфаркту, знаючи, що вiн вже мав два ранiше. З ним i справдi стався серцевий напад, довелося лягти до лiкарнi.

На щастя, все обiйшлося. Скоро вiн повернувся сповненим сили i рiшучостi. Щоправда, цiлком сивим -- за одну нiч волосся срiбним зробилося... Але не втрачав оптимiзму, бо зберiг команду з 18-ти чоловiк. Почав їздити в регiони з виступами, адже збирався формувати iншу власну полiтичну силу. I вже тодi його довелося
знищити фiзично.

- Хто з найбiльш вiдомих полiтикiв пiдписався пiд тим листом?

Я. Кендзьор: - Тридцять однопартiйцiв iз 48-ми. Багато молодих, хто потрапив до парламенту завдяки авторитету Чорновола, "примазавшись" до його iменi, - той же Юрiй Костенко, В'ячеслав Кириленко. Вiдомi Iван Драч, Дмитро Павличко, якi, по сутi, й не були справжнiми "рухiвцями". А ще Iгор Юхновський, Роман Зварич,
Iван Заєць, Iгор Тарасюк... Найболiснiше, коли з тобою чинять так люди, котрим ти довiряєш.

Т. Чорновiл: - Мушу зауважити, що на старих побратимiв вiн якраз i не мiг покластися. Розумiєте, ота зрада 1999 року не була випадковою. Вона проросла здавна i має довгу iсторiю. Наприклад, добре пам'ятаю подiї 1988 року, засiдання об'єднаного з'їзду нацiонально-визвольного руху. Тодi до Львова приїхали грузинськi, естонськi демократи i похвалилися, що вже мають свої партiї. Батько запально вигукнув: "А ми теж її створюємо!" Руху як такого тодi ще не було, лише Українська Гельсiнська спiлка. Та й ситуацiя в Українi далеко не та була, що у Грузiї чи Естонiї. Так-от, коли гостi пiшли, батько мав страшенний конфлiкт з Михайлом Горинем. "Ти що мелеш, нас усiх повбивають!" - кричав йому той.

Пригадайте також президентськi вибори, коли Чорновiл посiв друге мiсце, поступившись Леонiдовi Кравчуку зовсiм невеликою кiлькiстю голосiв. Я тодi працював радником у його командi i вiдстежував, що кажуть про нього в пресi. Мене вразило, що Левко Лук'яненко, Лариса Скорик, Iгор Юхновський запекло критикували Чорновола, проте жодного поганого слова не сказали на адресу комунiста Кравчука.

А чого варта iстерика Iгоря Юхновського у 1992 роцi, коли Чорновiл вимагав провести перевибори до парламенту... У демократiв тодi були всi шанси отримати 300 мiсць у парламентi. Але Iгор Рафаїлович тодi емоцiйно й неоднозначно заявив, що розiрве всi стосунки з Рухом, якщо ми на таке пiдемо. Ось чому, пояснiть? Невже лише з тiєї причини, що iнiцiатива пiшла вiд Чорновола, а не вiд нього? Батько тодi такий розгублений був. "Що я не так зробив?" - постiйно повторював цю фразу. Ночами не спав, все сидiв на краєчку лiжка й у вiкно дивився.

Справдi, для мене й досi загадка, чому в найвiдповiдальнiшi моменти, коли В'ячеслав Чорновiл майже доходив до своєї мети, йому завдавали удару найближчi люди. Що це - людська заздрiсть, страх? Не знаю... Дуже поважаю i Юхновського, i Лук'яненка, i Горинiв - це чеснi люди, вони дуже багато зробили для України, i я не поливаю їх брудом. Але факт залишається фактом: з моїм батьком їм часто було не по дорозi.

Зважте, на той час були двi реальнi сили: комунiсти i демократи. I в момент, коли всi сили потрiбно було кинути на об'єднання, консолiдацiю, враз загострювалися розбiжностi, виникали чвари. Довгi роки я намагаюся зрозумiти, чому так вiдбувалось, яких помилок припускався Чорновiл. Але не можу знайти пояснення цiй ситуацiї.

- Повернiмося до подiй 1999 року. За офiцiйним оголошенням, однопартiйцiв-розкольникiв не влаштовував авторитарний стиль керiвництва Чорновола. А що було за кулiсами?

Я. Кендзьор: - В'ячеслав не був диктатором. Нiколи! А те, що безкомпромiсним i принциповим у важливих питаннях, - чиста правда. Комусь це, може, не подобалось. Але, в принципi, бiльшiсть розкольникiв спокусилися на грошi. У нас був з'їзд наприкiнцi 1998 року. I от хтось iз партiйних побратимiв викрикує йому: "Чому однi керiвники фракцiй i очiльники партiй вiдчиняють дверi президента Кучми ногою i добиваються вiд нього лiцензiй на ведення бiзнесу, рiзних пiльг? У наш меркантильний час лише полiтикою ситий не будеш!"

В'ячеслав Максимович емоцiйно пояснює: "Для чого ми сюди прийшли, друзi? Торгувати Україною? Схаменiться, це врештi-решт непорядно!" I тодi з когорти "костенкiвцiв" лунає: "Що з нього взяти... старий дiдуган! Невже ви не розумiєте, що ваш час давно минув разом з примарними iлюзiями!" В'ячеслав Максимович зблiд,
опустився на стiлець i сказав: "За що ж ви мене так? Навiть наглядачi у тюрмах мали до мене бiльше поваги..."

Т. Чорновiл: - Пригадую, як чубились мiж собою Лавринович i Червонiй, бо мали рiзнi бiзнесовi iнтереси в урядi. Однак, коли мова заходила про Чорновола, якими ж дружними вони робились i як запекло лаяли його в один голос -- просто дивне порозумiння! А буквально за мiсяць до цього "вироку тридцятки" до Чорновола пiдiйшов Iван Заєць i так здалеку почав: "От я вже багато рокiв у полiтицi, а що маю з того? Не будь впертим, ти ж розумiєш, що партiї грошi потрiбнi, та й нам про хлiб треба думати..." Батько вiдповiв, що на хлiб йому вистачає. А потiм Заєць опинився серед тих розкольникiв, чого батько вiд нього нiяк не чекав. I дуже скоро нардеп вже їздив не на стареньких "Жигулях", а на новенькому джипi.

Взагалi, Чорноволу багато чого закидали. Наприклад, Костенко на одному з останнiх з'їздiв дорiкнув, що вiн шукає зближення з владою i "бiгає" до Кучми. У той же час Юрiй Костенко i його прихильники "годувалися" вiд соцiального фонду, яким керував Волков, а фiнансовими питаннями займався Вiктор Ющенко. А фактично цей фонд пiдпорядковувався виборчому штабу Леонiда Кучми. Власне, Ющенко давав розпорядження своїм заступникам у НБУ вичавлювати грошi з комерцiйних банкiв.

- Тобто розкол Руху, зрада Чорновола соратниками - все це, за вашими словами, вiдбулося на грошi Кучми i за участю Ющенка?

Т. Чорновiл: - Саме так. За кiлька мiсяцiв до розколу в кабiнетi Ющенка вiдбулась нарада: що робити з Чорноволом? Тому що з Ющенка тодi активно робили лiдера всiх нацiонал-демократiв, лише Чорновiл сказав, що вiн його нiколи не пiдтримає. А до Чорновола люди прислухались, йому вiрили!

Знаєте, чому в 2004 роцi я пiшов до Януковича? Не тому, що вважав його гiдним кандидатом, але принаймнi на його обличчi прочитувалось, хто вiн такий. А з Ющенка робили iкону, i мене це обурювало, бо я знав справжню цiну цiй людинi. I сенс боротися проти Ющенка в мене був.

- Пане Ярославе, свого часу ви метафорично назвали розкол у Русi "ефектом отруєння совiстi газотрейдерами". Чому?

Я. Кендзьор: - На той час за право торгувати газом боролися НАК "Нафтогаз України" на чолi з Iгорем Бакаєм i група спонсорiв Руху на чолi з Олегом Iщенком, який представляв "Олгаз". Чорновiл пiдтримав "Нафтогаз" - державну структуру. I тi спонсори зробили ставку на Костенка. Як бачимо, не помилились.

Т. Чорновiл: - Я дуже добре пам'ятаю, як пан Iщенко бiгав по Верховнiй Радi й голосно кричав: "Вiн топить тих, хто його годує! Я дам мiльйон зелених тим, хто прибере Чорновола!" Прикро, але "рухiвцi", котрi самi батьковi про це розповiдали, тепер цього "не пам'ятають". А Iщенко заявив слiдчим, що Чорновiл сам усе вигадав. Доказiв нема...

- Вiд тих подiй минуло чимало часу. Ви обговорювали пiзнiше цю ситуацiю з людьми, якi пiшли проти Чорновола?

Т. Чорновiл: - Як правило, усi уникають розмов: i Драч, i Павличко... Юрiй Костенко лише раз менi сказав: "А якi проблеми? У мене були свої погляди, у Чорновола - iншi. Ми не зiйшлися, i я нiчого поганого не зробив". Бiльше ми до цiєї розмови не повертались.

Знаєте, колись батько менi розповiдав, як у мордовському таборi голодував 120 днiв, аби домогтися в СРСР статусу полiтв'язня. Наглядачi, що приносили йому їжу, вмовляли не нищити здоров'я i берегти сили. А тi, хто сидiв з ним за тiєю ж статтею, влаштували скандал: "Дай спокiйно термiн вiдбути i не каламуть воду. Тобi що, бiльше вiд усiх треба? Думаєш, ти особливий?!"

Я. Кендзьор: -- А от я вважаю, що В'ячеслав Максимович i справдi особливим був. На початку нашого знайомства вiн менi якось сказав: "Я не жалiю, що 15 рокiв життя провiв за гратами. Але шкода менi, що надто розкривався перед людьми, котрi потiм моєю вiдвертiстю i довiрою користувались. Я так i не навчився розрiзняти, з ким можна бути щирим до кiнця, а перед ким треба схитрувати. Та й хитрувати не вмiю... I вже, напевне, нiколи не навчусь". У цьому й полягала, мабуть, велич Чорновола як полiтика. I трагедiя людини, що не вмiла торгувати совiстю i вiрила в поряднiсть кожного, хто поруч.

Iрина ЛЬВОВА.

http://www.expres.ua/main/2012/12/29/79627

Підсумки 2012-го: "покращення", яке помітили лише 7% із "почую кожного"

http://www.youtube.com/watch?v=b88pc...layer_embedded

"Покращення", як одностайно вирішили автори "Часу підсумків" 5 каналу, стало головним політичним, економічним та естетичним явищем 2012 року.

Давня передвиборна обіцянка Партії Регіонів у році, що минає, була загальним терміном, яким пояснювали більшість - як позитивних, так і негативних явищ в Україні.

В останні дні перед Новим роком Віктор Янукович укотре заявив, що покращення настало, просто його... не всі помітили. Мовляв, у результаті дій влади на 15 відсотків зросли середні зарплати, а інфляція була на нулі.

Утім, в очах пересічних українців, опитаних соціологами фонду Демініціативи та центру Разумкова, ситуація погіршилася. Принаймні так вважають половина опитаних. І лише сім відсотків разом із Президентом покращення помітили. До цих семи відсотків, вочевидь увійшли й адепти "Церкви свідків покращення" - популярної у соціальних мережах спільноти, яка спеціалізується на жартівливих картинках про українську дійсність.

Про те, як і чому покращення зачепило усі сфери життя - у новорічному дослідженні Азада Сафарова.

http://www.expres.ua/video/2012/12/31/79735

Тягнибок порівняв уряд Азарова із Золотою Ордою

07.01.2013 12:52


Новий Кабінет міністрів на чолі з прем'єр-міністром Миколою Азаровим є "урядом Орди".
Про це в ефірі телеканалу ТВі заявив лідер Всеукраїнського об'єднання "Свобода", народний депутат Олег Тягнибок.
Зокрема, говорячи про оновлений Кабмін, політик зазначив, що йому не подобається створення у ньому Міністерства доходів і зборів.
"Особливість того уряду є в тому, що вони створили собі таке доволі фантастичне, космічне Міністерство збору податків. Якось так поєднали непоєднувані речі – і митницю, і податкову", - наголосив Тягнибок.
На його переконання, такий хід нагадує часи Київської Русі та Золотої Орди.
"Ну, це стає абсолютно очевидним, що такий уряд можна називати не інакше, як уряд Орди. Тому що основна особливість орди – це збирати данину", - пояснив націоналіст.
Він також розповів, з кого планує чинна влада насамперед збирати податки.
"Збирати данину з тих, хто не причетний до влади. Бо, не бійтеся, тобто всі ті мільярдери, мільйонери, які є наближені до теперішньої Партії регіонів, вони ж все одно не будуть платити податків", - вважає "свободівець".
За словами Тягнибока, для них постійно будуть створювати різні пільги.
"Вони будуть мати купу можливостей, щоб уникнути цього оподаткування, а з решти всіх будуть знімати останню шкіру, в тому числі і з представників середнього класу, дрібного і середнього бізнесу", - додав парламентарій.
Джерело: <a href="http://gazeta.ua/articles/politics/_tyagnibok-rozpoviv-yak-uryad-ordi-znimatime-ostannyu-shkiru-z-ukrajinciv/475798">Gazeta.ua</a>

Експрес онлайн

Україна переживає найбільший економічний спад за 5-7 років - експерт

Нинішній економічний спад в Україні є найбільшим за останні 5-7 років.
http://data.kontrakty.ua/cache/www/4...Grivny_big.jpg

• США предлагают выпустить монету в $1 трлн
• Госстат насчитал 0,2% дефляции в Украине
• Золотовалютные резервы Украины просели на $830 млн

Про це розповів народний депутат від фракції «УДАР», заступник голови парламентського комітету з питань соціальної політики і праці Павло Розенко в ефірі Ера-FM.
«Уперше за останні 5-7 років ми маємо такий економічний спад. У першу чергу він виявляється у тому, що цього року доходи державного бюджету не були виконані приблизно на 10%. Якщо планувалося зібрати 322 мільярди гривень, то фактично було зібрано біля 280 мільярдів. Таким чином недодача становила приблизно 40 мільярдів гривень», - сказав Розенко.
За його словами, найбільше постраждали соціально незахищені верстви населення та працівники бюджетної сфери.
«Якщо не виконується державний бюджет по доходам, очевидно страждають і ті статті бюджету, на які мали витрачатися ці кошти. На жаль, у цей непростий час постраждали у першу чергу якраз соціально незахищені верстви населення та працівники бюджетної сфери. Перші не отримали вчасно і у повному обсязі своїх пенсійних виплат, соціальних допомог, а працівники бюджетної сфери отримали не в повному обсязі заробітну плату. Затримки із виплатами заробітної плати в Україні в грудні були катастрофічними», - зауважив Розенко.


http://kontrakty.ua/article/57016


Попи УАПЦ МП (РПЦ)пустили двох "ригів" під час Служби Божої у святилище храму

Юрiй Винничук: "Янукович не хазяїн. Вiн -- предмет..."

http://i.piccy.info/i7/67ef8d3fdf58b...4/04_unian.jpghttp://i.piccy.info/a3/2013-01-13-19...20x146-r/i.gif


Найкращий український письменник року, що минув, за версiєю BBC, -- Юрiй Винничук, людина, овiяна легендами. Його остання книжка, "Танго смертi", на думку критикiв, чи не перший справдi визначний прозовий твiр з часiв Олеся Гончара.

Втiм, сам Винничук не має часу купатися у променях слави. Крiм усього, вiн активний критик нинiшньої влади, а його регулярнi iронiчнi й зухвалi полiтичнi виступи заважають добре спати багатьом владоможцям. Сьгоднi Юрiй Винничук -- наш гiсть, i ми говоримо з нами саме на полiтичнi теми.

-- В одному з iнтерв'ю я прочитала такий ваш прогноз: "Восени вiдбудуться парламентськi вибори. Влада, розумiючи, що виборiв не виграє, буде вдаватися до грубих фальсифiкацiй. Це викличе нову хвилю народного гнiву i на цьому кар'єра Януковича закiнчиться". Що ви тепер у зв'язку з цим можете сказати?

-- Скажу малоприємну рiч. Мiй оптимiзм розбився об одну прикру реальнiсть, яку я збагнув лише недавно: наша опозицiя насправдi не дуже вiдрiзняються вiд регiоналiв. У мене iнколи навiть таке враження складається, що кожен iз них таємно мрiє стати Януковичем. Ось тому люди це iнтуїтивно вiдчувають i не вiрять полiтикам, навiть опозицiйним. А тому поки що не готовi бунтувати по-справжньому.

Iсторiя з тушками Табаловами мене узагалi приголомшила: ми ж не повiй вибирали, а депутатiв. От в Iталiї колись вибрали проститутку Чичолiну, i вона не соромилася того, що проститутка, вiдверто демонструвала свої цицьки. А цi спочатку вдають, що вони непорочнi херувими, а потiм продаються. А тодi вже демонструють свої костюми i годинники. Вони не мали жодного права мiняти орiєнтацiю. Жванiя белькоче про якесь "право вибору". Нема у них жодного права. Це у нас є право вибору, а вони своє право нехай запхають в одне мiсце.

Ось днями народний депутат Олександр Бригинець покинув новорiчне святкування "Батькiвщини" лише тому, що забаву вели двома мовами, а на сценi крутили задницями "пающiє труси". "Не маю нiчого проти росiйської, -- пояснив вiн, -- але не на заходi фракцiї, яка вiдстоює українську мову". Замiсть того щоб зiбратися скромно у своєму колi, цi нашi скороспеченi вождi вирiшили, що вони нiчим не гiршi вiд "бiло-голубих". Чому б їм не порозважатися пiд московську попсу?

Бiльшiсть опозицiонерiв i регiонали -- одного поля ягоди. Вiдмiнностi мiж ними не надто виразнi, i сповiдують вони тi самi цiнностi: попса i грошi.

-- Ви вiдчуваєте сповзання України до такої ж диктатури, як у Бiлорусi або тiєї, яка була в СРСР?

-- У вiк iнтернету i мобiльного зв'язку це вже неможливо. Винятком можуть бути такi тоталiтарнi заповiдники, як Куба i Пiвнiчна Корея. Нас, правда, уже не ведуть пiд примусом у свiтле майбуття, зате тихенько ведуть у глухий феодалiзм. Уже маємо короля i його кронпринцiв, королева, щоправда, в опалi, зате є барони i барончики, князi i князьки, графи i графинчики, а усiляких "швальє" хоч гать гати. При чому цей феодалiзм не європейський, а середньоазiйський: до влади допускаються лише вихiдцi з одного аулу.

Воно може бути тупе як валянок, але своє. Час вiд часу цi валянки переставляють мiсцями саме через їхню тупiсть, i це називається проведенням реформ. А щоб валянки рухалися у правильному напрямку, їм на допомогу приходять лаптi: Саламiтiн, Калiнiн, Азаров, Арбузов, Колобов. А що може народитися доброго iз такого симбiозу?

-- Що має статися, аби люди вiдчули, що країна почала рухатись у правильному напрямi?

-- Можна тiльки подивуватися, а потiм хiба вжахнутися, яка велика, ба навiть печерна лють нуртує в українцях, скiльки лайок, матюкiв i прокльонiв фонтанують щоразу, коли мова заходить про депутатiв, причому не важливо, якої полiтичної сили. Дiйшло до такої межi, за якою свiтить хiба нова гайдамаччина. Народ готовий знову "рiзать усе, що паном звалось".

Як на мене, бунт проблеми не розв'яже, не зробить нас мудрiшими чи охайнiшими.

-- Хто винен у такiй ситуацiї?

-- Народ не має тiєї свiдомостi, яку вiн мав у минулому. Українцi ХIХ столiття -- це ще високоморальнi, масово непитущi й побожнi люди, якi бережуть традицiї, мову, шанують старших, хазяйновитi. Але -- несвiдомi свого українства. Коли дiйшло до можливостi вибороти свободу пiд час московсько-української вiйни 1918 --1920 рокiв, то iдею державностi несли сiчовi стрiльцi. Юрко Тютюнник, займаючи українiзацiєю фронтових вiйськ, писав, що коли вiн скомандував: "Українцi! Два кроки вперед!" -- вийшло кiльканадцять, "Малороси!" -- вийшло вже кiлькадесять, а коли вигукнув "Хохли!" -- виступило кiлькасот. Причина тодi була зрозумiла: при тiй цензурi, яка iснувала на початку ХХ столiття i при цiлковитiй заборонi мови у ХIХ столiття iнтелiгенцiя не мала змоги впливати на свiдомiсть народу.

Iнша ситуацiя нинi. Iнтелiгенцiя має змогу впливати, має засоби, але -- не знаходить слiв.

-- Який ваш рецепт розвитку України?

-- Я бачу, що iншого рецепта, крiм того, який застосував колись Мойсей для свого народу, для нас не iснує. Минув 21 рiк, ще зосталося 19 блукати пустелею, доки не вимруть усi зараженi совєтською бацилою. Ми мусимо змiнитися ментально.

Українцi, на жаль, за роки колонiалiзму зазнали величезних втрат. Досить порiвняти 1912 рiк iз 2012-м i побачите, де ми опинилися. Нагадую в 1912 ми мали Богдана Лепкого, Михайла Грушевського, Володимира Липинського, Володимира Гнатюка, Миколу Леонтовича, Володимира Винниченка, Дмитра Донцова, Ольгу Кобилянську, Гната Хоткевича, Миколу Вороного, Олександра Олеся, Василя Стефаника, Михайла Яцкова. Ще жили Леся Українка, Михайло Коцюбинський, Iван Франко, IванНечуй-Левицький, Панас Мирний!

А що ми можемо протиставити цiй плеядi у 2012 роцi? Жодного iсторика рiвня Грушевського, жодного публiциста рiвня Донцова, жодного етнографа рiвня Гнатюка, жодного композитора рiвня Леонтовича, жодного письменника рiвня Франка або Винниченка. Народ зостався сам на сам, а елiта все ще перебуває у пiдлiтковому вiцi. Хiба, наприклад, у мiжвоєнний перiод у Галичинi хтось бачив таке на селах, щоб люди скидали смiття де тiльки хочуть: у балку, в лiс, в рiчку? Люди тодi навiть дверей не зачиняли на ключ, а приставляли до них палицю, i це означало, що господарiв нема.

-- На вашу думку, Янукович як Президент -- не може, не хоче чи не вмiє?

-- Думати можна рiзне, а правда може бути iнакша. Часто такi люди у своєму колi дуже милi, компанiйськi. Менi Янукович не здається таким залiзним господарем, яким його намагалася змалювати Герман. Це просто важкий тупий предмет, неосвiчений, невихований, недалекий. Але керований. I там, звiдки ним керують, знали добре, чим їм пiдходить саме вiн. А всi iншi -- це статисти, люди, якi в жоднiй iншiй країнi нiколи б не зробили такої кар'єри. Який господарник з Азарова, Бойка чи Колесникова? Це ж люди з минулого, сучаснi неуки. Вони умiють лише освоювати грошовi потоки, а не економiкою керувати.

-- Як вважаєте, пiдозри, що партiя "Свобода" вигiдна Януковича виправданi?

-- Я скажу таке. Коли Кучма балотувався проти комунiста Симоненка, на телебаченнi нi з того нi з сього почали з'являтися фiльми про Голодомор, розстрiли й iншi злочини комунiзму. До того часу такого не було! Там коли-не-коли щось показали. А це щодня.

На наступних президентських виборах може бути те саме. Тiльки вже пiдуть кадри про лютих бандерiвцiв, "смерть жидам-москалям". Вiдразу знову органiзують напiвмертвий "Тризуб", який самi ж кагебiсти й створили. А потiм ця органiзацiя агiтувала за Кучму i за аграрiїв. Одне слово, якщо Тягнибок пiде у президенти, усе стане зрозумiлим.

-- Що для вас Україна?

-- Я її страшенно люблю, але вона мене доводить до сказу -- вся Україна, вся її iсторiя. Це дивовижна iсторiя народу, який столiттями не мiг зiбратися докупи i впорядкувати свої намiри та бажання створити державу. Великий народ, якому судилося мати немудрих вождiв i володарiв. Трагедiя в тому, що й досi у нас нема лiдера, а тi, що вигулькнули в 2004-му, не виправдали себе. Невдахи вершать нашу долю: як не бухгалтер Петлюра, то бухгалтер Ющенко, то екс-зек Янукович. Але виннi у цьому, мабуть, ми самi, бо таких обираємо. Тому вчитись нам треба i книжки читати. Це таки доможе нам стати мудрiшими.

Ксенiя ПIДГIРНА.

http://www.expres.ua/main/2013/01/11/80275

Сьогодні День Соборності і Свободи України

• http://www.ukrinform.ua/files/news/u...61975cafc6.jpg

Українці у вівторок відзначають День Соборності і Свободи. Це державне свято, що символізує єдність українських земель, відзначається щорічно, починаючи з 1999 року, у відповідності до указу Президента.
Саме 22 січня 1919 року у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання Української Народної Республіки (УНР) та Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) в єдину Україну. Ним стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.
Однак єдиною Україна тоді пробула недовго: скрутне економічне і військове становище, взаємна недовіра політиків призвели до катастрофи. Вже за кілька місяців після проголошення Возз'єднання більшовики захопили Київ, Східну Галичину окупували поляки, а Закарпаття - Чехословаччина.
Державі тоді не вдалося зберегти цілісність і незалежність, але акт злуки став реальним втіленням споконвічної мрії українців про свою незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації. Вперше за 600 років він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.
І хоча акт об'єднання 1919 року виявився декларативним, ідея соборності продовжувала жити. І через роки в цей день 22 січня 1990 року мільйони тоді ще радянських українців вишикувалися у живий ланцюг від Києва до Львова, відзначаючи День Соборності.
У 2011 році відповідним Указом Президента України "Про відзначення в Україні деяких пам'ятних дат і професійних свят" День Соборності був об'єднаний з Днем Свободи, що раніше відзначався 22 листопада, і став носити назву "День Соборності і Свободи України".


http://www.ukrinform.ua/ukr/news/sog...raiini_1788690

Споживчий кошик українців ......

Начальника ДАІ Львова звільнили з роботи...

Над Сватовим світає Україна......

http://i.piccy.info/i7/e82bd5b5c370e...be8bd4e477.gifhttp://i.piccy.info/a3/2013-02-09-17...128x96-r/i.gif

Над Сватовим світає Україна
В своїй неперевершеній красі:
І соняхи, і вишня, і калина
Вмиваються у росяній ясі,
Являючи символіку правічну
Оновленому світові: сприймай
Країну цю прапервісну й космічну,
Приймай її в чистилище і в рай.
Не відвертай вгодовану парсуну
Від лика худорлявого її -
Персоною нон грата на трибуну
Вона не прийде!
Наші солов"ї
За вигідний прокорм не продавались
Ніколи і нікому,
Й журавлі,
Де б не були,
Весною повертались
Додому, до найкращої землі!
Ми прийдемо в Європу, як почесні -
Не гості, ні - господарі життя,
І в кожнім нашім вислові і жесті
Побачить світ осмисленість буття.
Ми є "народ, якого правди сила
Ніким звойована ще не була!",
Трагічної історії могила
Курганом слави стала й підняла
Народ козацький на святу вершину
Державності;
Священна булава
Богданова
Боронить Україну
Й щодень її утверджує права!
В гаях не мовкне пісня солов"їна
І поглина сторонні звуки всі -
Над Сватовим світає Україна
В своїй неперевершеній красі.

----------------------------------------------------------

Тут і шляхи рівніші, ніж усюди,
І не такі заплутані стежки,
На межах межи трав
І аж по груди
Пшениці виростають колоски.
І соняхи тут сонячніші наче
Від простору блакитного в полях,
І ближчою минувшина козача
Здається,
І Чумацький зорешлях
Реальніший -
У затінку раїни
Скрипить від давнини,
Не поспіша
В майбутність невідому
України...
Тут вольницею тішиться душа,
Притлумлена міською суєтою!
Сюди я приїжджаю залюбки,
Й мене тут гріють дружбою святою,
Присватують прості степовики
До звичаїв усталених, до пісні,
Що з давнини, не втратившись,
Прийшла...
Тут слухаю новини добровісні
Про переміни в побуті села.
Найбільша насолода -
Рідна мова,
Яка давно,
Немов ручай дзюрчить, -
Мала дитинка навіть тут готова
По-рідному балакати навчить
Перевертня зросійщеного...
Всюди,
У цім краю слобід і всіх свобод,
Я зрозумів:
Живуть якраз ті люди,
Що мають право зватися -
Народ!
Я Сватовим засватаний в любові
Взаємній -
Не зіб"юсь на манівці,
Прямуючи сюди:
Мій шлях дзвонкові
Звіряють придорожні криниці!.....**

Дуже цікава і слушна стаття кардинала Любомира Гузаря про СВОБОДУ, подаю уривок- кінець статті та лінк до цілої статті........

http://1-12.org.ua/.../1537
---------------------------------------

Влада боїться свободи в серцях набагато більше, ніж голодного бунту. Бо голодного можна купити, а вільного — тільки вбити.

Невже потрібен тільки батіг? Чому задля згуртування необхідний або спільний ворог, або батіг провідника? Нам іще належить навчитися співпрацювати без примусу. Інколи свобода народжується як відсіч примусові, але побудувати свободу під примусом не можна.

Поважний дисидентський рух був відважною боротьбою “проти”. Люди любили Україну, терпіли за неї, змагалися за неї. Та що сталося, коли після повалення Радянського Союзу до влади прийшли люди, що потерпіли від радянського режиму? Сталася справжня людська трагедія. Багато хто з тих людей, направду гідних пошани за свою боротьбу, не витримав випробування. Одні не витримали випробування працею, спричинивши своїми діями великий хаос. Інші не витримали випробування владою і почали наслідувати своїх переслідувачів, заходилися будувати собі палаци, захопилася різноманітними вигодами. Люди, зіпсовані школою радянського життя, здебільшого поранені духовно. То є гірка правда.

Ми не маємо усталеної традиції любові до свободи, тож мусимо її творити разом просто зараз. Треба усвідомити: нам іще тільки належить збудувати справжню, вільну Україну, підмурком якої слугуватимуть внутрішня свобода кожного та повага до свободи кожного. Свобода нам потрібна для того, аби ми нарешті стали собою. Не тими, ким є нині, а ким покликані бути.

То є колосальним викликом. З Божою поміччю маємо впоратися з тим. В Україні є достатньо людей, що не тільки почуваються вільними а й усвідомлюють необхідність побудови вільної країни. Треба лишень переступити через власні лінощі, острахи, легкодухість. Треба йти до людей, передовсім, до молоді, зацікавлювати свободою, пояснювати її переваги, переконувати не боятися свободи. Цьому, безумовно, мають зарадити церква, школа та науковці. Я вважаю, що всі ми, кому не байдуже майбуття України, покликані розпочати велику кампанію, провідниками якої слугуватимуть люди, що мають достатній суспільний авторитет. Мають бути взірці — ті, хто здатен власним життям довести, що таке бути вільним.

Нехай цих людей буде стільки, скільки є. Нехай сотня, нехай навіть менше. Треба робити це просто зараз. Завтра буде більше. Не варто чекати доброї нагоди, ліпших обставин. Якщо шукати привід для зволікань, то кращі часи не настануть ніколи.

Не слід складати розлогі плани, як хутко змінити одразу всю Україну. Слід змінювати людей, повсякденно й наполегливо. Власним прикладом, переконливим словом. Не треба лякатися, що це триватиме довго. То політики обіцяють облагодіяти всіх і негайно. А от пастир Божий дорожить кожною спасенною душею. Ми не змагаємося за мільйони, ми боремося за кожну душу. Кожний, хто ще вчора не думав про те, нащо йому свобода, але замислився над тим сьогодні, є кроком до великої перемоги.

Не погоджуюся з тим, що нинішня молодь уже необоротно зіпсована байдужістю, інертністю, індивідуалізмом, що їх отримала в спадок від попередніх поколінь. То не є правдою, молодь поранена, але вона жива. Вона втомилася від штучного, облудного, несправжнього, їй бракує щирого й правдивого. Якщо знайдеться достатня кількість людей, чия віра в свободу виявиться справжньою і твердою, — віра ця неодмінно знайде відклик у серцях багатьох із тих, кому розбудовувати Україну майбутнього.

ZN,UA

Януковича попросили "забратися" з Києва

Середа, 27 лютого 2013, 13:03
фото

Версія для друку Коментарі 7 У середу дорогу Віктора Януковича з Межигір’я на роботу прикрасили транспарантами "Янукович, пішов геть з Києва!".
Про це "Українській правді" повідомили активісти.
http://img.pravda.com.ua/images/doc/d/a/dad93dc-1.jpg Організатори акції повідомляють, що в такий спосіб намагались сказати Януковичу, що людина, яка не поважає киян, немає права бути в їх місті.
http://img.pravda.com.ua/images/doc/e/b/eb956be-22.jpg "... через кортежі Януковича багато киян змушені простоювати в тривалих корках на дорогах", - написали активісти.
За їх словами, акцію провели ті ж активісти, що в липні вітали Януковича з днем народження.
http://img.pravda.com.ua/images/doc/0/7/07bb852-24.jpg Як відомо, в липні у кількох місцях в Києві невідомі вивісили привітання Януковичу з днем народження.
На плакатах було зображено лівійського лідера Муаммара Каддафі, якого раніше було вбито.
Українська правда

Лідери націй пізнаються під час біди...
Взято тут

Одно слово - "ворують", при чому тупо, нагло і безцеремонно...
Взято тут

УРКАїна замість Україна
Джерело

Президент України помилував екс-главу МВС Юрія Луценка
http://cdn.lenta.ru/images/0000/0299...1365316931.jpg
Президент України Віктор Янукович підписав указ про помилування шести засуджених, у тому числі колишнього глави МВС Юрія Луценка і екс-міністра охорони навколишнього середовища Георгія Філіпчука. Про це повідомляється на офіційному сайті Януковича.

Напередодні з пропозицією помилувати колишніх міністрів до Януковича звернулася Комісія при президенті України з питань помилування. Прохання про помилування була мотивована погіршенням стану здоров'я Луценка, в січні 2013 року переніс операцію на кишечнику.

При цьому, як уточнив адвокат Луценка Ігор Фомін, помилування не погасило судимість колишнього міністра. «Відповідно до українських законів, президент помилував Луценка і звільнив його від відбування покарання, але відносно вироків, то вони не скасовані, їх скасувати може тільки суд», - цитує адвоката РІА Новини.

Луценко був заарештований в 2010 році за звинуваченням у зловживанні службовим становищем. За версією слідства, він незаконно нараховував стаж своєму водію і витрачав занадто багато грошей на святкування Днів міліції. На початку 2012 року його засудили до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Пізніше Луценко поставили в провину незаконну організацію стеження за одним з фігурантів справи про отруєння Віктора Ющенка і додали до вироку ще два роки позбавлення волі. Луценко провини не визнав, назвавши звинувачення на свою адресу політично мотивованими. Колишній міністр МВС відбував покарання в Менській колонії на Чернігівщині.

Георгій Філіпчук, засуджений за перевищення посадових повноважень навесні 2012 року, з червня того ж року перебував на волі - йому пом'якшили вирок, замінивши три роки позбавлення волі двома роками умовно.

У серпні 2012 року був відпущений на свободу ще один представник кабінету міністрів Тимошенко - Валерій Іващенко, який виконував обов'язки міністра оборони. У квітні 2012 року його засудили до п'яти років позбавлення волі за звинуваченням у зловживанні службовим становищем, але потім апеляційний суд замінив тюремне ув'язнення на випробувальний термін в один рік. Після цього Іващенко залишив Україну, отримавши політичний притулок у Данії.

У травні 2012 року Європарламент ухвалив резолюцію з вимогою до української влади «негайно звільнити всіх ув'язнених, засуджених за політичними мотивами - в тому числі і лідерів опозиції». На сьогоднішній день з числа колишніх членів уряду у в'язниці залишилася тільки сама Юлія Тимошенко. Вона була арештована в 2011 році, після приходу до влади Януковича, і засуджена за перевищення повноважень при укладанні газових угод з Росією. У «газовій справі» Тимошенко отримала сім років позбавлення волі, проти неї збуджений і ряд інших кримінальних справ.