Форум - Супутникового телебачення SAT-PROF - Релігійні свята і традиції

- Офтопік (теревеньки) (http://sat-prof.com.ua/forumdisplay.php?f=59)

- - Релігійні свята і традиції (http://sat-prof.com.ua/showthread.php?t=5244)

Релігійні свята і традиції

14 січня День святителя Василя Великого .....

http://i.piccy.info/i9/24110450191f9...64/default.jpg http://i.piccy.info/a3/2014-01-13-18...78x283-r/i.gif

Святитель Василь Великий народився близько 330 року в місті Кесарії Каппадокійської (Мала Азія) в благочестивій християнській сім'ї Василя та Емілії. Батько святителя був адвокатом і викладачем риторики. Початкову освіту Василь отримав під керівництвом своїх батьків і бабки Мокрини, високоосвіченої християнки. Після смерті батька й бабки Василь вирушив для подальшої освіти в Константинополь, а потім до Афін, де досконало вивчив різноманітні науки - риторику і філософію, астрономію і математику, фізику і медицину. Приблизно в 357 році Василь повернувся до Кесарії, де деякий час викладав риторику. В Антіохії, в 362 році він був присвячений в сан диякона єпископом Мелетієм, а в 364 році присвячений в сан пресвітера єпископом Кесарійським Євсевієм. Виконуючи своє служіння, святитель Василь ревно проповідував і невпинно дбав про потреби своєї пастви, завдяки чому здобув високу повагу і велику любов. Незабаром (370) святитель Василь був обраний Собором єпископів на Кесарійськую кафедру. У тяжкий для Церкви час він проявив себе як полум'яний захисник православної віри, захищаючи її від єресей своїми словами і посланнями. Особливо слід відзначити три його книжки проти аріанського лжеучителя Евномія, в яких святитель Василій Великий вчив про Божество Святого Духа і єдність Його природи з Отцем і Сином. За своє коротке життя святитель Василь залишив нащадкам безліч богословських праць: дев'ять бесід на Шестоднев, 16 бесід на різні псалми, п'ять книг на захист православного вчення про Святу Трійцю; 24 бесіди на різні богословські теми, сім аскетичних трактатів; правила чернечі; статут подвижницьку; дві книги про Хрещення; книгу про Святого Духа; кілька проповідей та 366 листів різним особам. Святитель Василь Великий, поряд із святителем Миколаєм Чудотворцем, здавна користувався особливим шануванням у російського віруючого народу. Частка мощей святителя Василя і понині перебуває в Почаївській Лаврі. Чесна глава святителя Василя благоговійно зберігається в Лаврі святого Афанасія на Афоні, а правиця його - у вівтарі храму Воскресіння Христового в Єрусалимі.

18 січня - "Голодна кутя" або Другий Свят-вечір...

http://i.piccy.info/i9/87bf9bfe4fdd7...fsCz2U_240.jpg http://i.piccy.info/a3/2014-01-17-18...40x180-r/i.gif

Ось і добігають кінця тривалі зимові свята українців. Напередодні Водохреща - 18 січня за новим стилем - святкуємо «Голодну кутю» або другий Свят-Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подаються пісні страви — смажена риба, вареники з капустою, гречані млинці на олії і кутя та узвар.

По вечері діти проганяють кутю: вибігають з хати і палицями б'ють знадвору в причільний кут, примовляючи:

Тікай, кутя, із покуття,
а узвар — іди на базар,
Паляниці, лишайтеся на полиці,
а «дідух» — на теплий дух,
Щоб покинути кожух!

Збереглося коротке, але цікаве оповідання про те, як колись запорожці проганяли кутю в себе на Січі. Оповідання це записав етнограф Яків Новицький в році 1876, у селі Кам'янка на Дніпрових порогах, від лоцмана Йосипа Омельченка: «Було, як повечеряють запорожці на голодну кутю, та вийдуть з рушницями проганяти кутю, то піднімуть таку стрілянину, мов наче й справді війна йде. На другий день, на Водосвяття, йдуть, було, до Дніпра і пушки за собою везуть. Як тілько попи начнуть хрест вмачати в воду, то вони й палять з пушок. Ще я добре знаю, як в двадцятих годах в Камянці з пушок кутю проганяли, бо тоді були й попи ще з запорожців».

В цей день біля церкви святять воду. Йдучи до церкви по свячену воду, люди квітчають посуд — глечики, пляшки, баньки — «безсмертником» або сухими васильками — «щоб Бог милував від злої напасти».

Богоявлення Господнє - Водохреще...

http://i.piccy.info/i9/f4b6345a3dc87...ges_jpeg_1.jpg http://i.piccy.info/a3/2014-01-18-16...69x188-r/i.gif

Богоявлення Господнє - Водохреще..
Водохреще - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят.

Церква розглядає Хрещення Господнє як "свято просвіти" народів, оскільки за її вченням, саме з Хрещення Ісус розпочав проповідь євангельської істини. Християнський світ відзначає свято Водохреща 19 січня. Його ще називають Йорданом - від назви ріки Йордан у Палестині - народна назва християнського обряду освячення води. Його здійснюють на згадку про хрещення Ісуса Христа в Йордані, описаному в Євангеліях. Свято має й іншу назву - Богоявлення, яка походить від того, що, згідно з біблейськими оповіданнями, під час хрещення Ісуса на нього зійшов із небес Дух Святий у вигляді голуба, і голос почувся із неба: "Це Син Мій Улюблений, що його Я вподобав!". Освячена на Йордань вода символізує святу йорданську воду і має у віруючих особливе призначення.

19 січня - Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) - третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов'язують хрещення на Йордані Христа. А ще сьогодні усі віряни обох релігійних конфесій проводять день у пості, а потім зберуться за столом на святій вечері.

Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з'явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець – в голосі, Син Божий – у плоті, Дух Святий – у вигляді голуба.

Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби.

В цей день у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі посвячену на Водохреще воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити тяжкохворим, нею освячують храми, домівки і тварин. Залишається загадкою той факт, що водохрещенська вода не псується, не має запаху і може зберігатися протягом року. Дехто схильний вважати, що цьому сприяє срібло від хреста, який священик занурює в воду під час обряду.

Напередодні Водохрещі святкується "Голодна кутя", або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять - постують. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви - смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху - хлібину, "щоб хліб родився".

На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці.

За давньою традицією, церемонія освячення води відбувалася під відкритим небом, на берегах річок, струмків, озер. Ще напередодні Йордана, з льоду вирубували великий хрест ("йордан") і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору. Було прийнято також прикрашати хрест барвінком і гілками сосни.

До радянських часів у день водосвяття в селах і містах влаштовувались багатолюдні хресні ходи до річки. Крім ікон і церковних хорогв учасники цих процесій несли запалені "трійці" — три свічки, перевиті зіллям васильків, чебрику та інших квіток. Акт водосвяття в багатьох місцевостях супроводжувався стріляниною з рушниць порожніми набоями. Одночасно у небо випускали голубів, попередньо прикрашаючи їх стрічками з кольорового паперу.

Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.

Прикмети :
- на Водохрещi день ясний - хліба будуть чисті, а якщо похмурий - буде у хлібі повно "сажки";
і - де лапатий сніг - на врожай.
До Водохрещ жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися". Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щоки були рум'яними.
Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.

Водохреща в ополонці: як зцілитися, а не простудитися. Поради лікарів та "моржів"

http://i.piccy.info/i9/54a16bbcd44e6...hrescche03.jpg http://i.piccy.info/a3/2014-01-18-21...20x176-r/i.gif

Коли тепло на душі, крижаного холоду тіло не боїться. Українці масово готуються подолати страх холоду для того, аби очиститися традиційним водохресним зануренням.

Охочих пірнути в цілющу «йорданську» воду не зупиняє пронизливий вітер. Та напередодні Водохреща лікарі намагаються попередити всіх – захиститися від злих духів таким способом можуть тільки здорові люди, зауважують fakty.ictv.ua.

Та радять готуватися до святкової шокової терапії протягом усього року – пройти обстеження та переконатися, що судини, ендокринна система, серце і нирки в повному порядку. Дітям, вагітним і літнім людям краще утриматися від цього обряду та прийняти контрастний душ удома.

«Перед тим, як занурюватися в ополонку, потрібно трішки зігрітися. Порухатися, пробігтися. Одяг, в який людина буде переодягатися, повинен бути просторим з невеликою кількістю ґудзиків, щоб людина, витерши тіло рушником, швидко одягнулася. Рекомендуємо щось під ноги покласти, взяти килимок», - каже лікар-алерголог вищої категорії, лікар-імунолог Наталія Каргальська.

Анатолій Закурдаєв готується до Водохреща щороку. Перші занурення робить ще восени – за всіма правилами. Тож чоловік намагається оздоровитися, бо він працює на шкідливому виробництві. Процедура, твердить він, дає йому нові сили. Але без термоса з гарячим чаєм, попередньої розминки та відповідного настрою до холодної води чоловік і близько не підходить.

«Кожен дотримується певної точки зору - алкоголь виключено! Для розігріву найкраще фізичні вправи. Не обов'язково такі, щоб спітніти, просто легкі рухи, щоб в тонус увійти диханням. Оздоровлення, воно реально наступає», - каже мешканець Запоріжжя Анатолій Закурдаєв.

Відчути диво на собі можна в будь-якій водоймі. У місцях ж, де люди масово пірнатимуть на Водохреще, встановили намети для перевдягання та дерев'яні настили для проходу до води. На березі сміливців, які вирішать дотримуватися давніх традицій, зустрічатимуть медики і рятувальники. Адже Йордан має залишити в душах вірян лише приємні спогади та наповнити силою.

20 січня - Собор святого Предтечі і Хрестителя Господнього Йоана...

http://i.piccy.info/i9/5387c55814347...tianStJohn.jpg http://i.piccy.info/a3/2014-01-19-21...80x283-r/i.gif

Цього дня Церква Свята (східного обряду) відзначає Собор святого Івана Хрестителя.

На наступний день святого Богоявлення Собор чесного і славного пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Івана від початку Церква прийняла святкувати. Годилося-бо вшанувати святкуванням того, хто послужив божественного Хрещення таїнству, поклавши свою руку на голову Владики. Зразу-бо після хрещення Господнього Хреститель вшановується і піснями славиться соборно. Собор-бо говоримо, коли збираються люди в церкву на спів і славословлення Боже, на честь і похвалу вшанованого святом великого Івана Предтечі і Хрестителя. Такий же собор, який по всіх, що у вселенній, церквах відбувався і нині відбувається. Проте в особливий спосіб — у храмах, створених в ім'я Хрестителя, так, як колись у храмі його при Йордані, де ж Христа хрестив, і в Севастії, де ж Ірод його посік, і в Антіохії, де ж руку його праву святий євангелист Лука заніс, і в Царгороді, куди ту святу руку з Антіохії принесено і де найбільше собор той прославився, бо принесено руку в саме навечір'я святого Богоявлення, коли святиться вода. І вважалося тоді, що сам Хреститель прибув невидимо на освячення води.

Була ж радість велика царям і всьому народові, і з великим торжеством Собор Хрестителя після Богоявлення дня відзначали. Відзначаємо і ми радістю духовною Собор святого цього великого Івана, Предтечі і Хрестителя, молячись до нього, ) щоб молив за нас Владику Христа, щоб були ми зібрані в Церкві торжествуючих, у храмі нерукотворному, вічному, на Небесах. І щоб там святкуючих голос було чути, і щоб святкувати разом Богоявлення вічне, наповнюючись з ним баченням Лиця Божого, Який явленням Себе святим Своїм показується. І славити зі всіма небесними ликами Отця, і Сина, і Святого Духа навіки. Амінь.

7 лютого – день пам’яті святителя Григорія Богослова, архієпископа Константинопольського....

http://i.piccy.info/i9/2e10ff7fa6e24...6_2779_240.jpg http://i.piccy.info/a3/2014-02-07-07...40x213-r/i.gif

За свої богословські твори святитель Григорій одержав від Церкви почесне звання Богослова і вселенського вчителя, а за здатність проникати думкою у найглибші таємниці віри та висловлювати незбагненні її істини з прозорою ясністю і строгою точністю Церква в одній з молитов називає його «найвищим розумом». Проповіді його насичені такою поезією, що багато фраз з них були використані згодом для святкових співів.

12 лютого - Собор трьох святителів: Василя Великого, Іоана Златоуста, Григорія Богослова ....

http://i.piccy.info/i9/3cb42cbcddbdb..._02_13_240.jpg http://i.piccy.info/a3/2014-02-09-21...59x240-r/i.gif

Свято цих трьох святителів відзначають в один день із 1706 року, після того, як вони явились єпископу Євхаітському Іоану і наказали залишити даремну суперечку про переваги котрогось із них над іншими, оскільки всі вони творили на благо Церкви.

15 лютого - Стрітення Господнє: в цей день освячують воду і свічки та слідкують за погодою.....

http://i.piccy.info/i9/b212d37affc0a...917901_240.jpg http://i.piccy.info/a3/2014-02-14-17...40x192-r/i.gif

Стрітення – свято сорокового дня від народження Ісуса Христа. Це свято принесення Святою Дівою Марією сина до Єрусалимського Храму.

У народі Стрітення здавна символізує зустріч зими з весною. З цим святом пов'язано багато прикмет, за якими можна буде судити про хід цілого року.

Для віруючих обов'язковим у цей день є похід до церкви за свічкою-оберегом і свяченою водою. Свічка весь рік буде оберегом дому від вогню і блискавки, а вода буде мати цілющі властивості.

У народі цей день сприймається як зустріч зими з весною: "зима весну зустрічає, заморозити її хоче, та сама лиходійка від свого хотіння тільки потіє".

Про цей день у народі живе й досі красива легенда.

У ній розповідається, що зустрівшись на Стрітення, стара Зима й молоде Літо сперечаються – кому йти, а кому залишитися. Якщо під вечір потеплішає – Літо перемогло Зиму, якщо похолоднішає – навпаки.