Заняття для душі
 

Книга про написання писанок.

http://depositfiles.com/files/axu9crclr

Цікаво! Автору +1 :)

Вишиванки.
скачати тут: http://depositfiles.com/ru/files/6dce7yg4q

Пасіка на присадибній ділянці.
скачати тут: http://depositfiles.com/ru/files/7j3xynnhh

Виготовлення квасу і пива в домашніх умовах.

скачати книжку тут: http://turbobit.net/6yro4dxlj22w.html

Виготовлення майонезу в домашніх умовах.


Що вам знадобиться:

* Рафінована оливкова олія
* 2 яйця
* Лимон
* Сіль і цукровий пісок
* Гірчиця

1 крок

Приготуйте компоненти. Найголовніше правило - всі інгредієнти повинні бути кімнатної температури. З лимона вичавіть сік. З сирих яєць відокремте жовток.

2 крок

Розчиніть сіль і цукор. Досить складна процедура. Половину чайної ложки солі і чайну ложку цукру необхідно розчинити у двох жовтках. Використовуйте віночок або міксер і збивайте жовтки до повного розчинення.

3 крок

Додайте олію. Не припиняючи збивати, почніть додавати олію. Робиться це по чайній ложки, тобто ви додали ложку олії і збили до отримання однорідної маси, потім знову додали олію і так далі. Загалом має піти близько склянки олії на два жовтки.

4 крок

Додайте спеції. Покладіть в соус чайну ложку гірчиці і столову ложку лимонного соку. Гарненько перемішайте. У Вас вийшов класичний майонез. З ним можна поекспериментувати. В якості добавок Ви можете використовувати кріп, цибулю, сир, часник, пропущені через м'ясорубку помідори чи огірки, хрін, різні прянощі. Наскільки Вам вистачить уяви. Приємного апетиту.

Прикольно....

Морозиво і молочні коктелі.

Скачати книжку можна тут: http://depositfiles.com/ru/files/d3ff3lg66

Книга лікування чистотілом.

Лікування імбирем.

Скачати книгу тут: http://depositfiles.com/files/re3dhggl1

Лікування активованим вугіллям.

Скачати книгу можна тут: http://depositfiles.com/files/cuih2n6ce

argonavt79, Юрку,де-ж ти раніше був,давай побільше рецептів,дуже потрібні і не тільки моїй родині!!!

Дачний кулінарний лікувальник.

Книгу можна скачати тут: http://depositfiles.com/ru/files/05bvx5kp6

Рослини - цілителі противопоказання для вживання.

скачати книгу можна тут: http://depositfiles.com/ru/files/axrddna6a

Приготування шашлику.

скачати книгу можна тут: http://depositfiles.com/files/ol3iyub1k

Лікування вегетосудинної дистонії. ( професійної хвороби білшості вчителів).

Кожний знахар перед тим як приступав до лікування хворого читав молитви різноманітні просячи у Бога та Матінку Божу про допомогу .Шкода що багато з тих молитов втрачені. Незабувайте про це. Що Милосердний Бог обовязково вам допоможе, треба тільки щиро вірити. і незабувати дякувати йому за допомогу,щедрість і все що Він нам посилає.
Ось молитвеник з деякими молитвами.

Лікування варикозного розширення,флібітів і тромбофлібітів.(народні рецепти)

Корисні поради для волосся.

Замість лаку для волосся наші бабусі користувалися квасом або пивом. І були абсолютно праві. Крім того, що ці напої - багатющий джерело вітамінів, особливо групи В, вони чудово тримали зачіску і локони виглядали не менш чарівно. Спробуйте і ви відразу після миття, трохи витерши голову рушником, обполоснути волосся квасом (розвівши його попередньо з водою у співвідношенні 1:1) - і можна їх накручувати на бігуді.
З народних лікувальників відомі рослини, які зміцнюють волосся і сприяють їх зростанню. Їх можна використовувати по-різному: як втирання, компреси, змазування, обмивання волосся. Процедури робляться регулярно 1-2 рази на тиждень протягом 3-6 місяців. Отже, перерахуємо їх:
• Герань - втирають сік свіжого листя.
• Череда. Взяти 20 г сухої подрібненої трави і залити склянкою окропу. Наполягати під кришкою 10 хв. З успіхом застосовується і сік свіжої трави.
• Верба (кора молодих гілок). Знадобиться 20 г сухої подрібненої сировини на стакан води. Кип'ятити під кришкою на повільному вогні 20 хв. Настоювати протягом 1 години.
• Календула (ногітки), 20 г сухих квіток на склянку окропу, настоювати 10-15 хв.
• Алое. Використовувати для втирання в шкіру голови свіжий сік рослини чи готовий аптечний препарат.
• Петрушка. Ефективно втирання соку свіжої трави.
• Кропива. Годиться для вживання сік свіжої трави або настій (3 ст. Л. Сухої подрібненої трави на склянку окропу). Настоювати 30 хв.
• Ромашка аптечна: 20 г сухих квіток на 1 склянку окропу, настоювати протягом 15-20 хв.
• Дубова кора. Приготувати відвар: 1 ст. л. сухої подрібненої кори залити склянкою окропу, кип'ятити на маленькому вогні 10 хв., потім процідити.
• Добре стимулює ріст волосся плющ. Спробуйте скористатися наступним рецептом: свіже листя плюща пропустіть через м'ясорубку, відіжміть сік. За допомогою ватного тампона щоденно змащуйте шкіру голови протягом місяця.
• Часник, цибуля. Сік або кашку з часнику втирають в шкіру голови, витримують 1-2 години, обгорнувши голову махровим рушником. Змивають голову водою з соком одного лимона.
• При порідінні волосся і облисінні корисно для поліпшення кровопостачання волосяних цибулин втирати в голову кашку з коріння городнього хрону 1-2 рази на день протягом 2-3 тижнів.

Книга "Корисні страви з овочів".

Книгу можна скачати тут: http://letitbit.net/download/2612.29...wozei.rar.html

Оладки з кабачків.
http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:A...jxVKBnRSLrEbxT
Приготуйте домочадцям смачний і апетитний сніданок - оладки, але не прості, а кабачкові. Їх можна робити як під часниковим соусом, так і посипати цукром - на будь-який смак.

Інгредієнти:

Кабачки - 1 кг
Мука - 4 ст.л.,
Яйце - 2 шт.
Часник - 2-3 зубчики
Майонез – 200 г
Сіль - на смакау
Масло рослинне для жарення.

Кабачки потріть на крупній терці, посоліть і відіжміть сік. До них додайте муку і яйця, гарненько вимісите. Потім масу викладайте ложкою на розігріту сковороду і смажте як оладки з двох сторін.

Потім часник видавіть в майонез, добре перемішайте і намажте ним оладки, що остигнули.

Смачного!

ДЕНЬ СВЯТИХ ПЕТРА І ПАВЛА
http://prikhozhanin.ucoz.ru/_ph/5/2/101299742.jpg
12 липня — день пам'яті апостолів Петра і Павла. Святий Петро (до хрещення — Симон) — брат апостола Андрія Первозванного. Спочатку він жив звичайним життям, разом із братом рибалив. Але настав день, коли Андрій Первозванний, який першим почув заклик Ісуса Христа, привів до Сина Божого і Петра. І Петро став одним з перших дванадцятьох апостолів Господа. Під час своїх мандрів Ісус якось запитав учнів, за кого люди його визнають і за кого визнають його учні. Відповіді були різні, але жодна з них не була близькою до істини. І лише учень Петро сказав: «Ти — Христос, Син Бога живого». Христос сказав у відповідь: «Блаженний ти, Симоне, бо не тіло і кров тобі оце виявили, але мій небесний Отець».
Саме йому Ісус Христос по закінченні Таємної вечері напророчив, що Петро зречеться тричі Господа ще до того, як заспівають півні. Так і сталося, як сказав Син Божий: Ісуса Христа схопили, а Петра, який назирці пішов слідом, упізнали люди. Він тричі зрікся Господа, та ще й заприсягся, що не знає Ісуса. Ці три страшні зречення були «анульовані» лише після вознесіння Ісуса Христа, який наділив Петра пастирською владою. Від цього моменту й почалася проповідницька діяльність Петра в країнах Сходу.
На відміну від апостола Петра, святий Павло не був знайомий із Ісусом Христом за життя й не був у числі його перших дванадцятьох апостолів. За походженням він був із багатого римського роду, заробляв на життя тим, що виготовляв намети. Павло спочатку ненавидів перших християн, оскільки був відданий іудейській вірі, навіть брав участь в арештах християн у Єрусалимі та побитті первомученика Стефана, Одного разу він відправився в Дамаск з метою переслідування християн, але дорогою побачив чудесне світло з неба, від якого впав на землю й осліп. До того ж, за церковними переказами, тієї ж миті він почув голос з неба, який докоряв йому переслідуваннями Бога. Це був вирішальний момент у житті Павла. Зір йому повернув своїми молитвами християнин Ананія, і Павло прийняв хрещення та почав проповідувати християнство в Аравії, Дамаску й ін. Багато чудесних зцілень подарував він невіруючим язичникам, його навіть почали вважати богом і хотіли принести йому жертву.
Тоді царював імператор Нерон. Почавши як правитель досить мудрий і моральний, він, за свідченням істориків, швидко заплутався в політичних інтригах, піддався впливу своєї палкої, неприборканої вдачі та занадто багатої фантазії. Після страшної пожежі в Римі почалися масові страти невинних людей, у першу чергу прибічників християнської релігії. Нерону дуже не до вподоби були перші в історії людства християнські твори. А саме в ті роки були складені перші Євангелія чотирма апостолами. Силою слова й духу переконував людей в істинності християнської віри і святий апостол Петро, створюючи свої послання. Два послання до християн залишив після себе святий апостол Петро, а апостолу Павлу належить один із найважливіших для християн творів — Книга дій апостольських.
І Петра, і Павла було схоплено за проповідницьку діяльність і страчено в 76 році.
За народними віруваннями, до обов'язків цих святих уходить слідкувати за своєчасним збором урожаю, можливо, тому, що день цих святих апостолів збігається з початком жнив у більшості регіонів України:
Святий Петро за плугом ходить,
Святий Павло воли водить...
Заздалегідь перед днем святих Петра і Павла люди за старих часів дуже ретельно готувалися, зокрема білили хати, прибирали і на подвір'ях, і всередині осель. Зранку побожні люди святково вдягалися й обов'язково йшли до церкви. Існує стародавня легенда про святого Петра й Господа. Якось саме цього дня йшли вони землею, оглядали, хто з людей чим зайнятий. І побачили двох дівчат — одна жито жне, а інша спить під копою — і двох парубків — один у полі працює, а другий під возом у холодочку дрімає.
Подумали святі й вирішили попарувати молодих людей, але так, щоб обидві пари з голоду не померли: працьовита дівчина дісталася лінюхові, а ледача — роботящому хлопцю. З тих пір, мовляв, так і повелося: чоловік і жінка в сім'ї одне одному протиставляються за ступенем працьовитості.
За християнським віруванням, Петро й Павло є також захисниками свійських тварин. Тому цей день здавна вважався святом пастухів. Оскільки корів випасали переважно підлітки, то найпишніше празникували на Петра й Павла діти. Матері вдосвіта випікали та пригощали всіх знаменитими українськими мандриками. Мандрики — це вельми смаковиті пиріжки, виготовлені з сиру та сметани. З цього приводу існує цікава легенда. Начебто, мандруючи в цей день, Петро і Павло (вони взагалі полюбляли мандрувати світом) присіли в обід під деревом, щоб перепочити, і задрімали.
Тим часом непомітно підкралася зозуля, розв'язала їхню торбинку й витягла звідти мандрику. Але коли почала їсти, то одразу ж вдавилася. Отож і мовиться: «На Петра-Павла зозуля мандрикою вдавилася». Це прислів'я пов'язане з тим, що з цього часу птаха перестає кувати. Вигонячи в поле корів, пастухи брали із собою лише мандрики. Посередині толоки вони викопували «Петра» — так називали місце колективного обіду.
На пагорбі, щоб видно було тварин, рили квадратні канавки такої глибини, щоб можна було спустити в них ноги. Землю скидали поруч на купку й прикривали дерном. Середину обкопаного місця, яке правувало за стіл, застеляли скатертиною й викладали їжу. В обід на толоку приходили батьки з подарунками. Всі сідали за колективний обід, смакуючи ласощами і частуючи одне одного. Так тривало до самого вечора. Пастухи розповідали цікаві історії, співали пісень і бавилися в різні ігри. Корів у цей час доглядали батьки. Надвечір підлітки плели віночки з живих квітів і прилаштовували тваринам на роги. Перед тим, як вертатися додому, починали трубити в дуди, виготовлені з коров'ячих рогів. Ними оповіщали селян, коли виганяли череду в поле. Юних пастухів зустрічали всім селом. Цей звичай зберігся й дотепер у багатьох селах Прикарпаття та Карпат.
Женучи череду додому, діти співають спеціальні пастуші пісні, які тут називають латканками. У всіх місцевостях України поводились з худобою дуже добре, ласкаво, дбали, щоб вчасно нагодувати, напоїти, почистити хліви і худобину скреблом. Недарма й складено стільки пісень про худібку, стільки приповідок. Є досить цікаві нагадування-вірування: «Коли корова розстелюється, не можна нічого з дому позичати, бо буде теля ревіти»; «Коли перший раз пастух жене корову в поле, то треба роги лозиною пов'язати, щоб були міцні»; «Коли пастух вперше йде з коровами в поле, то треба взяти зварене яйце, щоб всі були напашеними цілий рік і круглими, як яйце» тощо.

Андрій Критський або Андрій Єрусалимський (бл. 660, Дамаск - 4 липня 740 , Ересос, о. Лесбос) - відомий християнський теолог, проповідник і автор духовних гімнів, архієпископ міста Гортіна (en: Gortyn) на Криті.
http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:A...q-0_9cIB8_Zxgk
Канонізований у лику святителів, у Православній церкві пам'ять відбувається 4 липня (за юліанським календарем).
Андрій Критський народився в Дамаску у батьків-християн. Згідно з його житія, він був німим від народження до семирічного віку, коли чудесним чином зцілився, прийнявши причастя. З цього часу він починає вивчати Святе Письмо і богословські науки. У віці 14 років Андрій вступив до монастиря преподобного Сави Освяченого біля Єрусалима, де швидко заслужив повагу, ведучи сувору чернече життя. Андрій Критський пізніше був призначений архідияконом і спеціальним посланником Патріарха Єрусалимського на VI-му вселенському соборі. На соборі Андрій успішно протиборствували єретичним вченням, виявляючи не тільки всебічну освіченість і глибоке знання догматів Церкви, а й високий дух благочестя. Незабаром після собору він був відкликаний з Єрусалиму до Константинополя і поставлений архідияконом при церкві Святої Софії.

У правління імператора Юстиніана II Андрій був висвячений в архієпископа міста Гортіна на Криті. Тут він розкривається як проповідник і поет. Проповіді Андрія Критського відрізняються високим стилем і гармонійною фразою, що дозволяє говорити про нього як одного з видатних церковних ораторів Візантійської епохи.

Помер святитель 4 липня 740 року на острові Лесбос, повертаючись на Крит з Константинополя, куди він відправлявся у справах Церкви. Його поховали в церкві Святої Анастасії (пізніше її освятили в ім'я святого Андрія). Пізніше мощі Андрія Критського були перенесені до Константинополя. У 1350 році російський паломник Стефан з Новгорода бачив їх у монастирі св. Андрія Критського в Константинополі.

За даними історичних джерел, Андрій Критський відомий як автор текстів і мелосу ірмоси, самогласнов тропарів і стихир самогласнов, які збереглися в рукописних і друкованих Ірмологія, Мінеях, Тріодях, Стіхірарях, Феотокаріях . Крім Великого покаянного канону святителю належить авторство на канони, присвячені головним візантійським церковним святам, більшість з яких включено в сучасні богослужбові книги: канони на Різдво Христове, Богоявлення, Стрітення, Благовіщення, Великдень, Преображення, Різдво Богородиці, Зачаття святої Анни, Різдво Іоанна Предтечі , Усікновення глави Іоанна Предтечі, на дні пам'яті святих Маккавеїв, поклоніння веригам апостола Петра, святителів Григорія Богослова і Іоанна Златоуста і на день набуття його мощей, великомученика Георгія, мученика Кодрата, святителя Ігнатія Богоносця, святої Фекли, святителя Миколая, святого Патап, а також канони, тріпеснци, четверопеснец і самогласнов стихири на багато днів циклу Пісної і Кольоровий Тріоді .

Вважається, що святий Андрій Критський винайшов або принаймні вперше ввів у візантійську літургійну службу саму форму канону. Авторству Андрія Критського приписується близько 70 канонів.

Великий покаянний канон

Андрій Критський відомий як автор Великого покаянного канону , який складається з 250 тропарів (строф) і вважається найдовшим каноном з існуючих. На думку протопресвітера Олександра Шмемана, цей канон «можна описати як покаянний плач, що розкриває нам всю неосяжність, всю безодню гріха, що потрясає душу розпачем, каяттям і надією» .

Згідно Типікону Великий канон читається тільки під час Великого посту:

на великому повечір'ї понеділка, вівторка, середи та четверга 1-ї седмиці Великого посту він співається й читається вроздріб;
на утрені четверга 5-го тижня Великого посту в повному складі.

Велике повечір'я з читанням канону Андрія Критського іменується в просторіччі ефімон (або мефімон, грец. Μεθ'ήμών - «з нами [Бог]»).

Богослужіння утрені четверга п'ятої седмиці Великого посту отримало в народі назву «Маріїне або Мар'їно стояння» унаслідок читання за цією службою житія преподобної Марії Єгипетської, яке розділяється співом Великого канону, до кінця кожної пісні якого додаються тропарі відповідної пісні канону прподобной Марії (ці тропарі додаються до покаянного канону також у середу і четвер першого тижня Великого посту).

Відповідно до Статуту на кожен тропар канону належить вчиняти по три земні поклони.

Дана служба є дуже тривалою і особливо велично проходить у старообрядців, які під час семигодинного безперервного богослужіння здійснюють близько тисячі земних поклонів, оскільки старообрядцями на практиці виконуються статутні вказівки про земні поклонах під час богослужіння.

Велика енциклопедія золотого вуса.

Книгу можна скачати тут: http://letitbit.net/download/5299.c8...l_usa.rar.html

День святої княгині Ольги
http://t3.gstatic.com/images?q=tbn:A...ADATt3ZZNJ8xcw
24 липня (11 липня за старим стилем) Церква відзначає день святої княгині Ольги, першої жінки з Русі, яка принесла на наші землі християнство. Як засвідчує давній літопис: Вона першою увійшла в Царство Небесне з Русі. Її славлять сини руські, бо це і вона молить Бога за Русь.

Ставлення до вчинків княгині Ольги може бути суперечливим і двояким. Мовляв, це вона древлян невинних сотнями вбивала, аби помститися за свого чоловіка, і це вона сприяла тому, аби викорінити традиційну віру, яку так плекали і берегли волхви. Але чи є жінка в нашій історії величніша і мудріша, ніж княгиня Ольга? Вона знайшла в собі сили покаятись і навіть полюбити своїх ворогів, бо щиро перейнялася християнською мораллю.

Згідно з переказами, свята княгиня Ольга походила з давнього слов'янського роду Гостомисла. Своє ім'я Ольга отримала від князя Олега, який був опікуном її майбутнього чоловіка князя Ігоря. До цього вона носила слов'янське ім'я і Прекрасна.

Коли в 945 році древляни вбили її чоловіка князя Ігоря, Ольга поквиталася з жорстокістю, притаманною людям у ті часи. Це ще не раз пригадають їй за життя. Але саме з тих часів і розпочався новий період розвитку культури і суспільства на Русі.

Саме княгиня Ольга встановила мережу погостів - центрів торгівлі та обміну, в яких було впорядковано збір податків. Потім саме погости почали будувати храми. Можна стверджувати, що перший камінь на Русі облагородила саме княгиня Ольга. Перші будівлі з каменю, які з'явилися в той час, це міський палац і заміський дім, у яких мешкала княгиня. Відомо, що охрестили княгиню Ольгу в Константинополі. Зробив це патріарх Феофілакт, а її хрещеним батьком став сам імператор Костянтин.

При хрещенні Ольга отримала ім'я Олени. У цьому був і певний символізм, адже свята Олена віднайшла Чесне Дерево Хреста Господнього у Єрусалимі, а свята Ольга повернулася до Києва із Хрестом, який було вирізано з цільного куска Дерева Господнього. На Хресті був напис: Оновиться Руська земля Святим Хрестом, його ж прийняла Ольга, благовірна княгиня. Саме за її задумом і за її волею з'явилися храми святителя Миколая та Святої Софії в Києві, Благовіщення Богородиці у Вітебську, Святої Живоначальної Трійці у Пскові. Попри всі її намагання та добрі й великі справи, їй не вдалося переконати свого сина Святослава прийняти християнську віру. Але ж зусилля володарки не пішли намарно, бо саме княгиня Ольга виховувала своїх онуків Олега, Ярополка, а також Володимира, який охрестив Київську Русь. Княгиня Ольга дожила до глибокої старості й була похована, як і заповідала, за християнською традицією.

Іноді дуже прикро, що день рівноапостольного князя Володимира в нас святкують гучніше, ніж день рівноапостольної княгині Ольги. Зрештою, часто так буває, що мудру і велику ініціативу жінки підхоплює чи продовжує чоловік, а вона відходить у історичні сутінки. Про неї навіть можуть забути деякі, але завжди знайдуться такі, які пам'ятають святу Ольгу і моляться до неї.

Традиція Церкви передбачає, що люди, які живуть на землі, матимуть заступників і покровителів. В день пам'яті Рівноапостольної княгині жінки і дівчата, які носять горде і прекрасне ім'я Ольга, мають привід для піднесення і радості - це не лише їхні іменини, але й свято чудової святої княгині, яка уважно і щиро вислуховує молитви багатьох жінок у цілому світі, заступається за них і сприяє втіленню їхніх бажань і прохань.

Наші Українські борщі,
Зовсім не схожі на ті щі.
Бо як наварять оті щі,
То гинуть мухи і кліщі.
А як зварять борщу із пампушками,
То стане добре наче в лоні мами.


Ось книга рецептів приготування борщів на любий смак.

Загартовування
http://pres-centr.ck.ua/ximages/news...ormal/8470.jpg
Загартовування організму - це формування й удосконалювання функціональних систем, спрямованих на підвищення імунітету організму, що в остаточному підсумку приводить до зниження "простудних" захворювань. Причому загартовування дітей дає подвійний позитивний результат - зниження їх захворюваності і підвищення корисної зайнятості батьків на виробництві, що має не тільки соціальне, але й істотне економічне значення. Можна без перебільшення сказати, що науково обґрунтовані методи загартовування є невичерпними джерелами збільшення здоров`я дітей різного віку.

З давніх часів використовувалися і зараз залишаються основні і найдієвіші засоби загартовування - природні сили природи: сонце, повітря і вода.

Загартовування найчастіше розглядається як процес пристосування організму до мінливих умов погоди і клімату. Але говорячи про загартовування як засобі фізичного виховання, мається на увазі не тільки пристосування організму, що відбуває під впливом несприятливих умов. Загартовування треба розглядати як свідоме застосування у визначеній системі заходів, що підвищують опірність організму, що виховують здатність швидко і без шкоди для здоров`я застосовуватися до різних умов зовнішнього середовища. Загартовування варто починати із самого раннього дитинства і продовжувати протягом усього життя видозмінюючи форми і методи його застосування в залежності від віку. Оздоровче значення повітряних, сонячних ванн, водяних процедур безсумнівне.

Існує два правила загартування. Їх два - щоденність і поступовість.

Під загартуванням розуміють підвищення стійкості організму до впливу коливань температури повітря і води, вологості повітря, атмосферного тиску, сонячного випромінювання та інших фізичних чинників навколишнього середовища. У фізіологічному відношенні загартування розглядають як адаптацію, що досягається багаторазовим тренуванням, впливом того чи іншого загартовувального чинника або комплексом чинників.

Загартування підвищує адаптаційні можливості організму не тільки до погодних, а й до інших несприятливих (фізико-хімічних, біологічних, психологічних) чинників, знижує чутливість до респіраторних та інших заразних захворювань, підвищує працездатність, сприяє формуванню позитивних психофізіологічних реакцій.

Під час проведення загартувальних процедур слід враховувати такі принципи: поступовість (поступове збільшення інтенсивності й тривалості впливу загартувального чинника), систематичність (проводити процедури регулярно за визначеною системою), комплексність (цілеспрямоване поєднання впливу кількох чинників, наприклад, повітря і води), індивідуальний режим (характер, інтенсивність і режим загартування повинні враховувати індивідуальні особливості людини: вік, стать, стан здоров`я тощо.

Холодна вода не даремно називається "королевою здоров`я". Загартовувальна дія її на організм найсильніша.

Починають водні процедури поступово після ранкової зарядки. Температура води має бути 28-30 градусів. Кожні наступні два-три дні роби її холоднішою на один градус, поки не доведеш до 12 градусів, а то й нижче - в залежності від індивідуальних особливостей організму. Температура в приміщенні, де загартовуєшся, не повинна перевищувати 17-20 градусів.

Обтирання роблять губкою або мокрим рушником, починаючи з рук, плечей, шиї, тулуба. Відтак швидко витираються досуха і надягають білизну.

Ще сильніше діє обливання холодною водою. Тому температура води спочатку має бути не нижче 30 градусів. Її, також поступово знижуючи, доводять до 20-15 градусів і нижче.

Холодну воду використовують і як засіб проти зайвої ваги. У ній можна "спалювати" надлишки жирів завдяки високій теплопровідності води. Відомо, приміром, що за 15 хвилин купання у двадцятиградусній воді додатково виділяється 100 кілокалорій. Але вдаватися до цього сильнодіючого засобу, щоб схуднути, можна лише тоді, коли порадишся з лікарем.

Відомий німецький гігієніст Еріх Дойзер вважає, що звичайний душ краще закінчувати 10-15-секундним перебуванням під абсолютно холодним струменем.

При контрастному душі, на його думку, повинна бути така черговість: 2 хвилини - гаряча вода (не тепла, а гаряча), 5-10 секунд - холодна (гарячий кран закручується зовсім). Знову 2 хвилини гарячої води і т. д. Всього від 4 до 6 циклів. Закінчувати обов`язково холодною водою.

Таким чином, після двох-трьох років підготовки більш-менш молоді (дітям і підліткам "моржування" категорично протипоказане!) і до того ж абсолютно здорові люди можуть подумати і про найвищу форму загартовування - цілорічне плавання. Першого року, почавши навесні чи влітку з купання у воді температурою 18-20 градусів, вони продовжують цю благу справу до жовтня-листопада, другого року - до грудня, а на третій чи четвертий рік уже можна плавати серед крижин. Та й то не більше 40-60 секунд. Навіть дуже досвідчені "моржі" не плавають більш як півтори-дві хвилини.

Повітряні ванни благотворно діють на людину. Завдяки ним людина стає більш урівноваженою, спокійною. Непомітно зникає підвищена збудливість, поліпшується сон, з`являються бадьорість і життєрадісний настрій. Позитивно впливають повітряні ванни на серцево-судинну систему - сприяють нормалізації артеріального тиску і кращій роботі серця.

Отже, у процесі загартовування повітрям відбувається підвищення працездатності всіх систем, що забезпечують терморегуляцію. Стосовно судинної системи це значить, що чим швидше судини після охолодження (звуження) повернуться до свого нормального стану, тим краще наш організм пристосовується до холоду.

Російський фізіолог А.А.Ухтомський писав: "Показником працездатності тканини є її лабільність, тобто швидкість, з яким тканина, відреагувавши, здатна повернутися до вихідного стану. У результаті загартовування повітрям значно підвищується рухливість до ефективність судинних реакцій у людини".

Повітря не тільки постачальник кисню. Утворити вітер, його потоки впливають на природні процеси і явища. Від вітру - урагани і бурі, хвилювання на морських просторах, ерозія ґрунту, усякого роду руйнування .

Інша справа - повітряні потоки помірної сили. Саме вони з усіх природних факторів розглядаються як найбільш ніжні, безпечні, усім доступні процедури.

Саме повітря, на думку вчених, найбільш універсальний засіб загартовування. З повітряних ванн медики рекомендують починати систематичне загартовування організму. Це простий, але разом з тим винятково корисний початок не відкладайте в довгу шухляду.

Вплив повітряних потоків на людський організм різнобічний. Це вплив і температури повітря і його вологості, і швидкості руху, і наявності аерозолей - усякого роду твердих і рідких речовин, що знаходяться в стані дрібного роздроблення. Основний фактор, що впливає на людину, - температура повітря. Повітряна ванна може бути загальною, якщо впливу повітря піддається вся поверхня тіла, або частковою, коли оголюється тільки його частина (тулуб, шия, руки, ноги).

Вплив повітряних потоків, що гартує, зв`язано насамперед з різницею температур між ними і поверхнею шкіри. Шар повітря, що знаходиться між тілом і одягом, звичайно має постійну температуру (близько 27-28 °С). Різниця між температурою шкіри одягненої людини і навколишнім повітрям, як правило, невелика. Тому-то віддача тепла організмом майже непомітна. Але як тільки тіло людини звільняється від одягу, процес віддачі тепла стає інтенсивніше. Чим нижче температура навколишнього повітря, тим більшому охолодженню ми піддаємося.

Вплив холодного повітря на велику поверхню тіла викликає в організмі визначену реакцію. У перший момент унаслідок великої віддачі тепла виникає відчуття холоду, потім кровоносні судини шкіри розширюються, приплив крові до шкіри збільшується і відчуття холоду змінюється почуттям приємної теплоти. Шкідливі речовини в окремих випадках, обумовлених недостатнім провітрюванням навколишньої атмосфери, можуть накопичуватися в приземних шарах повітря, утворити отрутний смог, що нерідко викликає масові отруєння.

Особливу небезпеку представляють радіоактивні забруднення, що можуть носити глобальний характер.

Повітряні ванни і напівванни (оголення по пояс) проводять 1-2 рази в день. Хворі при цьому можуть чи сидіти лежати. Тривалість ванни і ступінь охолодження дозують по спеціальних таблицях. Розрізняють холодні повітряні ванни (температура повітря від 0 до +8°С), помірковано холодні (від +9 до +16 °С), прохолодні (від +17 до +20 °С), індиферентні (від +21 до +22 °С) і теплі (понад +22 °С).

Метод аеротерапії рекомендується при захворюваннях нервової і серцево-судинної систем, застосовується в хворих із захворюваннями легень (у період видужання), а також широко використовується як засіб загартовування здорових людей.

Корифей російської медицини Т. А. Захарян говорив, що по силу впливу на організм свіже повітря перевершує всі лікарські і лікувальні засоби. Дійсно, тільки з повітря ми одержуємо кисень, без якого не можуть обходитися легені, серце, кров, всі органи, тканини людини. Особливо корисний, воістину цілющий морське повітря - з підвищеною іонізацією, насичений солями, озоном.

Найпростіша і не зухвалих негативних емоцій процедура - повітряні ванни, що сприяють загартовуванню організму. Вони особливо корисні тим, хто схильний до застуд. Різноманітні форми загартовування в сполученні з руховою терапією, активністю, м`язовим навантаженням створюють основу міцного здоров`я, роблять людини більш стійким до фізичних і нервово-психічних перевантажень, до впливу несприятливих умов.

Повітряні ванни - це дозований вплив повітрям на тіло людини, цілком чи частково оголене. Систематичний і правильний прийом таких ванн тонізує нервову систему, підвищує несприйнятливість організму до захворювань. У лікувальній практиці на курортах, особливо дитячих, повітряні ванни знайшли широке застосування. Однак до них потрібно підходити обережно, з огляду на індивідуальні особливості організму, і строго виконувати призначення (ради) лікаря.

Повітряні ванни поліпшують обмін речовин, функцію органів кровообігу і бруньок, впливають на роботу органів травлення, а також на нервово-психічну сферу хворого. Поліпшуються настрій, сон, апетит, з`являється бадьорість, знижується підвищена збудливість, зникають головні болі. Проводяться ванни під тентами, на верандах кліматопавільйонів, захищених від прямих сонячних променів, у тіні дерев.

Під час прийому повітряних ванн на організм роблять вплив розсіяні ультрафіолетові промені. Тому ці процедури нерідко призначаються як підготовчі перед морськими купаннями, морськими, сонячними, пісковими ваннами й ін. Причому враховується температура і вологість повітря, швидкість вітру.

Не рекомендується приймати ванни при температурі нижче 15° С, відносної вологості понад 80 % і вітрі, швидкість якого більше 3 м/с. У літні дні кращий час між 8-11 і 17-19 ч. Тривалість прийому перших ванн 10-15 хв, поступово її доводять до 1-2 ч, а в окремих випадках і більше, у залежності від погодних умов і індивідуальних особливостей хворого.

В даний час повітряні ванни широко використовуються з лікувальною і профілактичною метою протягом усього року. У холодні місяці паралельно з ними успішно застосовуються цілодобове перебування на верандах, у спеціальних павільйонах, а також сон на березі моря.

Сонячна радіація - енергія випромінювання Сонця - є основним джерелом енергії атмосферних процесів; вона вимірюється кількістю тепла і виражається в мегаджоулях на 1 кв.м. Променева енергія Сонця досягає земної поверхні, проникаючи через шари атмосфери, яка частково поглинає, відбиває і розсіює сонячну радіацію.

Тепловий потік сонячного випромінювання, який сягає Землі, дуже великий. Він більш ніж у 5000 разів перевищує сумарне використання усіх видів паливно-енергетичних ресурсів у світі.

Серед переваг сонячної енергії - її вічність і виняткова екологічна чистота. Сонячна енергія надходити на всю поверхню Землі, лише полярні райони планети страждають від її нестачі. Тобто, практично на всій земній кулі лише хмари та ніч заважають користуватися нею постійно.

Люди з незапам`ятних часів знали, що сонячне світло - і цілитель, і надійний союзник у боротьбі з хворобами. Широко використовували промені сонця як зміцнювальний засіб у Древній Елладі. Найбільші спортивні змагання стародавності - Олімпійські ігри - проводилися, як правило, у самі пекучі літні місяці. Рівно опівдні, коли нестерпно палило сонце, виходили на старт засмаглі атлети. Вони виступали оголеними і не мали права покривати для захисту від палючих променів сонця голову.

Ще більше поширення загартовування сонцем одержало в Древньому Римі. Як показали розкопки римських міст, буквально усюди: на дахах будинків, у лазнях, у гладіаторських школах - улаштовувалися солярії - місця для прийому сонячних ванн. У Римській імперії створювалися спеціальні кліматичні станції, що призначалися для сонцелікування. Сюди направлялися хворі для прийому необхідних цілющих процедур.

Дія чарівних ультрафіолетових променів на організм неоднакова. Одні з них роблять вітаміноутворюючу дію - сприяють утворенню в шкірі вітаміну D, недостатність якого викликає порушення фосфоро-кальцієвого обміну в організмі, приводить до захворювання дітей рахітом. Інші роблять так звану ерітемну і пігментну дію, тобто викликають на шкірі утворення еритеми (почервоніння) і пігменту, що обумовлює засмагу.

Сонячне проміння володіє воістину дивною цілющою силою. Його промені, насамперед ультрафіолетові, діють на нервово-рецепторний апарат шкіри і викликають в організмі складні хімічні перетворення. Під впливом опромінення підвищується тонус центральної нервової системи, поліпшується обмін речовин і склад крові, активізується діяльність залоз внутрішньої секреції.

Приймати сонячні ванни найкраще ранком, коли повітря особливо чисте і ще не занадто пекуче, а також ближче до вечора, коли сонце хилиться до заходу. Кращий час для засмаги: у середній смузі - 9-13 і 16-18 годин; на півдні - 8-11 і 17-19 годин. Перші сонячні ванни треба приймати при температурі повітря не нижче 18°. Тривалість їх не повинна перевищувати 5 хвилин (далі додавати по 3-5 хвилин, поступово доводячи до години). Під час прийому повітряних та сонячних ванн не можна спати! Голова повинна бути прикрита чимось начебто панами, а очі темними окулярами.

Чутливість до ультрафіолетових променів тим вища, чим менший вік дитини. Тому сонячні ванни дітям до одного року протипоказані. Вкрай обережно вони призначаються дітям від 1 року до 3 років. В осінньо-зимовий і весняний періоди прямі сонячні промені не викликають перегрівання, тому потрапляння їх на відкрите обличчя дитини не тільки припустиме, але і необхідне. Улітку рекомендують проводити світлоповітрянні ванни при температурі повітря 22o і вище для грудних дітей і при 20o для дітей 1-3 років, краще в безвітряну погоду. Поведінка дитини в момент проведення ванни повинна бути активною. Після сонячних ванн, а не до них, дітям призначають водяні процедури, причому обов`язково потрібно витерти дитини, навіть якщо температура повітря висока, тому що при вологій шкірі відбувається переохолодження дитячого організму.

Загартовування сонцем проводиться на відкритому повітрі під час роботи, занять спортом. Систематичне загартовування сприяє переношуваності високої температури повітря, удосконалює терморегуляцію організму в умовах перегрівання, зокрема, при важкій фізичній роботі. У той же час підвищується й опірність організму до переохолодження.

Повітряно-сонячні ванни найкраще приймати на березі ріки чи іншої водойми, серед зелених насаджень. Місця прийому сонячних ванн повинні бути досить відкритими для сонця і природного руху повітря.

Кращий час для прийому сонячних ванн - ранкові години, коли повітря чисте і менш нагрітий. При прийомі ванн необхідно лягати ногами до сонця, голову захищати від сонячних променів. Не рекомендується загоряти натще, безпосередньо перед їжею і відразу після неї. Сонячні ванни можна приймати через 30-40 хв. після сніданку, а закінчувати не менш ніж за годину до чергового прийому їжі.

У залежності від часу року, погоди загартовування починають із сеансів тривалістю 5-10 хв. у день. Поступово їх збільшують на 5-10 хв. щодня і доводять до 2-3 годин. Після кожної години опромінення необхідно робити перерва на 10-15 хв і відпочивати в тіні.

Під час прийому сонячних ванн забороняється спати, не можна доводити себе до рясного потіння. Після сонячної ванни варто прийняти чи душ викупатися.

При систематичних заняттях спортом на відкритому повітрі необхідність у спеціальному прийомі сонячних ванн істотно зменшується, тому що спортсмени одержують достатню дозу сонячної радіації під час занять.

Значення дії, що гартує, сонця своєрідна. Сонце є сильно діючим засобом загартовування. Сонячні промені роблять на організм загальне зміцнювальне дія, підвищують обмін речовин в організмі, краще стає самопочуття, сон, шкіра краще регулює теплообмін. Але сонце може робити і негативна дія. Тому треба до цієї процедури підходити дуже обережно. У молодших дітей особливо корисні сонячні ванни, але важливий при цьому індивідуальний підхід. Проводити сонячні ванни треба в русі, але гри треба проводити спокійного характеру. Сонячні ванни збільшуються поступово. Ультрафіолетові промені активно впливають на імунологічну резистентність організму, підвищуючи активність гіпоталамо-гіпофізарно- надниркової системи. Однак потрібно пам`ятати, що чутливість до ультрафіолетових променів тим вище, чим менше вік дитини. Тому сонячні ванни дітям до одного року протипоказані. Вкрай обережно вони призначаються дітям від 1 року до 3 років, і тільки в більш старшому віці їх проводять досить широко, але після попереднього тижневого курсу щоденних світлоповітрянних ванн.

Абсолютним протипоказанням до проведення сонячних ванн є температура повітря 30o. Після сонячних ванн, а не до них, дітям призначають водяні процедури, причому обов`язково потрібно витерти дитини, навіть якщо температура повітря висока, тому що при вологій шкірі відбувається переохолодження дитячого організму.

Штучне ультрафіолетове випромінювання, що ще кілька років назад широко застосовували не тільки на Півночі, але й у середній смузі Росії в першу чергу з метою профілактики рахіту, у даний час багато авторів або не рекомендують узагалі призначати дітям раннього віку, або використовувати вкрай обережно, з огляду на його можливу канцерогенну дію.

ПРИНЦИПИ ЗАГАРТУВАННЯ

Загартувальні впливи на організм можна звести до трьох чинників - холоду, тепла, чергування тепла і холоду. Розберемо, за допомогою чого краще підводити до організму людини тепло і холод, як впливають холод і тепло на організм і які процеси активізуються в ньому.

Оскільки організм дорослої людини на 65-68% складається з води, то найкраще на нього впливати водою. До того ж, вода має велику теплоємність і гарну теплопровідність: вона проходить тепло в 28 разів краще, ніж повітря. Тому вода і повітря однакової температури нам здаються різними: для оголеного тіла повітря +18°С - нейтральним - індиферентним (ні теплим, ні холодним), а +30°С - дуже теплим; вода ж температурою +18°С здається холодною, а нейтральною - лише близько +28°С.

Перевівши воду в інші стани - пару, лід - ми можемо підсилити вплив спеки або холоду на організм.

Подразнення, яке здійснює вода, в основному ділиться на два види - механічне і термічне. Ми загалом будемо розглядати температурне подразнення на організм.

У свою чергу, температурний вплив на організм можна розділити на три головних види: плазму і магнітне поле, фізичне тіло, системи й органи.

Книга "Лікування медом".
Книгу можна скачати тут: http://depositfiles.com/ru/files/c84we9djj

Книга " Церква Богородиці Десятина"

скачати книгу можна тут: http://depositfiles.com/files/g6hasqpby

Колядки і щедрівки(збірник)
http://www.onlinedisk.ru/cache/31ee1...354e246ad0ec20
Назва: Всі колядки та щедрівки
Рік: 2012
Країна: Україна
Формат: mp3 (320, 256, 194 160, 128 kbps), flac
Розмір: 2,48 gb
скачайте тут: http://letitbit.net/download/65001.6...g.ua).rar.html