Саме фото породжує бурю і емоцій, крім того у нього цікава історія:
Автор цієї фотографії - Кевін Картер - отримав за неї Пулитцерівську премію у 1994 році. У Судані в той час шаленів голод і йому вдалося здалеку зробити фото ледь живої від голоду і обезводнення дитини, до якої підкрадався гриф, відчуваючи смерть. Це було навесні 1993 року. У травні 1994 року фотограф за велику суму продав фото "Нью-Йорк Таймс", бо тема голоду в Африці була на перших шпальтах газет. А відтак отримав свою "заслужену" премію. Це фото, за опитуваннями репортерів, входить у десятку найбільш вражаючих в історії фотографування. За місяць, в червні 1994 року Кевін Картер покінчує життя самогубством. Причина? Його дуже часто при зустрічах запитували про подальшу долю дитини, а він не знав, що відповісти, бо просто пішов далі, шукаючи вдалого знімка. Коли автору дорікали, чому він не допоміг дитині, він сказав: "Я маю бути вісником, а спасають нехай інші". Але сумління не дало йому спокійно жити. Він міг щось зробити, але не зробив.