[симчич]

Божественний матч від Англії і Італії

«Скуадра адзурра» в чудовому стилі здобуває мінімальну перемогу над родоначальниками футболу

Особисто я чекав цього матчу найбільше серед усіх протистоянь першого туру. Незважаючи на те, що останнім часом обидві команди показують далеко не самий ідеальний футбол, ставки на матч були занадто високі, тим більше, з урахуванням поразки збірної Уругваю у паралельному поєдинку від Коста-Ріки. У протистоянні Англії та Італії вирішувалася як мінімум доля однієї путівки у плей-офф чемпіонату світу, і воно себе виправдало.

Від початку матчу було складно очікувати відкритого футболу. Рой Ходжсон, як і Чезаре Пранделлі, обрав очікувальну тактику, яка була покликана вивчити слабкі і сильні сторони суперника. Потрібно визнати, що навіть при такій грі виглядали симпатичніше родоначальники футболу, які мали дві непогані шанси для взяття воріт, однак після прострілу м'яч дивом не залетів у ворота після рикошету від ноги Андреа Барцальї, а трохи пізніше свій момент не реалізував Даніель Старрідж - надійно зіграв Сальваторе Сірігу, якому належить узяти на себе роль основного голкіпера у зв'язку з травмою Джіджі Буффона.

Італія перехопила ініціативу ближче до середини тайму, проводячи одну за одною розумні атаки. Стало зрозуміло, що оборона англійців десь не встигає за пересуваннями центральної осі команди Пранделлі і логічним виглядав перший гол італійців. Після розіграшу кутового з правого флангу Де Россі грамотно пропустив м'яч в центр на Клаудіо Маркізіо і той у притаманному для себе стилі пробив потужним і точним ударом в правий від голкіпера кут!

Не встигли гравці «скуадри адзурри» відзначити гол, як Сірігу був змушений виймати м'яч з сітки власних воріт. Розмашиста атака номінальних господарів знайшла своє продовження на лівому фланзі. Уейн Руні зробив чи не перше корисну дію на полі за цей вечір, виконавши вивірену передачу на Даніеля Старріджа, яким з лінії воротарського залишалося влучити у фактично порожні ворота, що він і зробив - 1:1.

До свистка на перерву Італія мала два вірних шансу для того, щоб знову вийти вперед, але спочатку свій момент змарнував Маріо Балотеллі, який перекинув голкіпера, але не зміг перехитрити Лейтона Бейнса, вибив м'яч з порожніх воріт. А трохи пізніше свій момент змарнував один з героїв матчу Антоніо Кандрева, пробив після розіграшу кутового на ближню штангу воріт Джо Харта.

Другий тайм видався і зовсім на славу. Головний епізод трапився в його дебюті, коли Кандреві вдався точний навіс у штрафний на голову Балотеллі, і форварду «Мілана» залишалося лише в боротьбі з захисником переправити м'яч у ближній кут воріт, що він і виконав, вивівши свою команду вперед. Тут же Англія знову могла зрівняти рахунок у поєдинку, але Руні із забійної позиції пробив поруч зі штангою воріт Сірігу.

Необхідно справедливо зазначити, що до фінального свистка команда Ходжсона мала ще два прекрасних шанси для того, щоб піти з поля з очком в активі, але двічі на допомогу своїй команді приходив неперевершений Сірігу, який парирував удари Рахіма Стерлінга і Бейнса зі штрафного. В цілому ж, склалося таке враження, що англійці не готові до світової першості функціонально, адже ще в середині другого тайму двох гравців команди Ходжсона хапали судоми, а швидкі контратаки «скуадри адзурри» не раз заставали зненацька «левів».

Англія - Італія - 1:2 (1:1)

Голи: Маркізіо, 35 (0:1). Старрідж, 37 (1:1). Балотеллі, 50 (1:2).

Англія: Харт, Джонсон, Кейхілл, Ягелка, Бейнс, Стерлінг, Джеррард, Хендерсон (Уїлшир, 73), Руні, Уелбек (Барклі, 61), Старрідж (Лаллана, 80).

Італія: Сірігу, Дарміан, Палетта, Барцальї, К'єлліні, Кандрева (Пароло, 79), Де Россі, Верратті (Мотта, 57), Пірло, Маркізіо, Балотеллі (Іммобіле, 73).

Попередження: Стерлінг, 90+2.