- Альо, пане Пуйло, то Мисько із Закарпаття. Телефоную, же ми тут вам офіційно війну декляруємо.
- Хорошо. Миша а у вас большая армия?
- Я, сусід Стефко i всі шо тут в карти грали. То нас разом вісім.
- А у меня армия 100 тысяч человек.
- Холера ясна, я зара вам віддзвоню.
(за якись час)...
- Слава Ісу, пане Пуйло. Я вибачєю, але мусимо ся відмовити від тої вiйни.
- Неужели? Очень жаль. А почему вы передумали?
- Ну ми тут посиділи за пару гальбами пива, між собою порадили і вздріли: же в нас маленький цвинтар. Де ми вас всіх закопаємо?
|