[симчич]

Дніпро відкриває сезон перемогою над Металургом

Мирон Маркевич успішно дебютує у керма дніпропетровської команди

Матч у Львові між донецьким «Металургом» і дніпропетровським «Дніпром» став не тільки «забійником» нового чемпіонату країни, але і, безумовно, однією з центральних зустрічей туру. Традиційно міцний і претендує на місця «зверху» «МетаДон» проти чинного віце-чемпіона країни. Щоправда, минуле міжсезоння не можна назвати гладким ні для однієї з цих команд (зокрема - в обох колективах відбулася зміна тренера), але це, мабуть, застосовується у відношенні будь-якого вітчизняного клубу.

Звичайно ж, у світлі зміни «рульових» стартові склади команд в першому для них офіційному матчі сезону представляли особливий інтерес. Мирон Маркевич випустив в цей вечір на полі «Арени Львів» таких виконавців: Бойко у воротах, Федецький і Матос по флангах оборони, Чеберячко з Дугласом як центрбеків, Кравченко і Канкава - опорники, Коноплянка на лівій бровці, Матеус - на правій, попереду дует Зозуля - Селезньов.

Склад же номінальних господарів поля виглядав наступним чином: Бандура в рамці, квартет захисників (зліва направо) - Нойок, Прийма, Чечер та Насонов, Шарпар на позиції опорного, по флангах півзахисту Нельсон і Олександрі, Лазіч і Макрідіс - в її центрі, і Дягтерев в якості єдиного чистого форварда.

Розпочався матч з майже 10-тихвилинної затримкою, яка була пов'язана із-за помилки в протоколі - там у новачка «Дніпра» Лео Матоса значився 20-й номер, а на поле він з'явився у футболці під номером12, який повинен був належати іншому дніпропетровському легіонеру - Бруно Гаморі. Закінчилося все це тим, що екс-одесит швиденько «змотався» в підтрибунне приміщення, звідки повернувся вже з «правильної» 20-кою, але... заклеєною білим скотчем (або чимось на нього схожим) прізвищем.

Але давайте до самої гри. Якщо ви з якихось причин запізнилися на початок цього матчу і включили телевізор тільки до 20-й хвилині його, можу вас заспокоїти - ви нічого не втратили. Ні, не можна сказати, щоб команди прямо катали м'яч в центрі поля - були спроби атак і навіть кілька цілком симпатичних прострілів, але до чогось дійсно небезпечного справа якось не доходило. Можна згадати хіба що навіс Нойка з правого флангу, після якого Дуглас мало не зрізав м'яч у свої ворота - але трохи «не потрапив», так і Бойко ситуацію, ніби як, контролював.

Перший вартий згадки момент відбувся на хвилині під номером 23, коли Прийма з Насоновым «проґавили ривок Матеуса, той під кутом вискочив на ворота Бандури, але переграти останнього не зумів - м'яч пішов на кутовий, після якого ледь не забив вже Селезньов, який пробив головою трохи неточно.

«Металург» свій перший реальний шанс отримав лише на 41-й хвилині. Це Бойко помилився на виході після подачі Олександра зі штрафного, в результаті чого Прийма головою ледь не переправив м'яч у сітку мало не з нульового кута, але свого воротаря на «стрічці» підстрахував Дуглас.

До речі, до цього моменту в грі встигла відбутися вже і перша заміна - буквально за хвилину до вищезгаданого епізоду зашкутильгав і змушений був залишити поле Дегтярьов, чиє місце в складі «металургів» зайняв кращий бомбардир Першої ліги минулого сезону (і найкращий її гравець минулого чемпіонату, до речі, теж) Олександр Акименко, в міжсезоння переїхав в донецький клуб з алчевської «Сталі».

Ну, а що стосується гострих моментів, то згадати в першому таймі, мабуть, більше і нічого. Взагалі, на мій погляд, найбільш помітним гравцем на полі у перші 45 хвилин був Лео Матос. І не завдяки якимось своїм надактивним дій, а з-за вищезгаданою білої смужки на спині...

Початок другого тайму вселило в глядачів надію на те, що далі буде веселіше. Вже на 47-й хвилині Коноплянка промчав по лівому флангу (ну, а якого ж ще!) і гостро прострілив у штрафну на Зозулю, але пробити Роману в останній момент не дав Прийма.

А на 53-й хвилині на полі з'явився ще один «людина без імені» - малопомітного Євгена Селезньова змінив «переплутаний номерами» з Матос Бруно Гама (йому на спину замість прізвища «клубні модельєри» приліпили вже синю смужку - мабуть вважаючи, що так естетичніше буде).

Тим часом, стало ясно, що надіям на більш «живий» другий тайм здійсниться не особливо судилося. І у тих, і у інших мало що виходило в атаці - усі наміри вперед завершувалися на підступах до штрафного, або - в кращому випадку - яким-небудь полуопасным прострело-навісом. За такої гри залишалося розраховувати лише на те, що індивідуальна майстерність когось із футболістів дозволить однієї з команд відкрити-таки рахунок, ну а вже потім справа піде...

І на хвилині під номером 64 це, власне, і сталося. Зозуля заробив штрафний, як кажуть, «небезпечній близькості від воріт суперника», і Коноплянка прекрасним ударом зірвав павутинку (та й самого павука, напевно, теж убив) з ближньої дев'ятки «металургійних» воріт - 0:1!

Ну, а біда, як відомо, одна зазвичай не приходить. Втім, для кого біда, а для когось і зовсім навпаки - через 6 хвилин після першого голу Чечер зніс у своїй штрафній все того ж Зозулю (два фоли Чечера на Зозулі - два голи!), і Матеус впевненим ударом з точки подвоїв перевагу своєї команди. Цікаво, що поставити пенальті у ворота Бандури рефері мав усі підстави ще передувала цьому епізоду атаці «дніпрян», коли рукою поблизу своїх воріт зіграв... так, знову це був Чечер! Втім, арбітр цього порушення не помітив і «відклав» таким чином призначення 11-тиметрового приблизно на хвилину.

Тепер «Металургу» йти вперед було просто необхідно, але... На практиці в основному атакував той же «Дніпро». Зозуля, Коноплянка і вийшовший на заміну Калініч були досить частими гостями в небезпечній близькості від воріт номінальних господарів, і розслаблятися донецької обороні не давали.

Втім, шанс принаймні розмочити рахунок у підопічних П'ятенка все-таки був. Вже на 90-й хвилині Дуглас у своєму штрафному майданчику порушив правила проти Задераки, і суддя «вирівняв рахунок» з призначеним пенальті. Ну, а ось вирівняти його по забитим «металургам» не вдалося - Олександрі пробив ніби й непогано, але Бойко зіграв просто вище всяких похвал, в стрибку дотягнувшись до м'яча і перевівши його в поперечину!

Так що, рахунок 2:0 так і залишився на табло аж до фінального свистка - Маркевич починає сезон з перемоги, ну, а П'ятенко, безумовно, є над чим поміркувати після цієї гри. Особливо щодо абсолютно беззубої гри його команди в атаці.

«Металург» (Донецьк) - «Дніпро» (Дніпропетровськ) - 0:2 (0:0)

Голи: Євген Коноплянка, 64, Матеус, 71, з пенальті.

«Металург»: Олександр Бандура, В'ячеслав Чечер, Олександр Насонов, Олександр Нойок, Олександре, Василь Прийма, В'ячеслав Шарпар, Грегорі Нельсон, Джордже Лазіч, Константінос Макрідіс, Максим Дегтярьов (Олександр Акименко, 40, Максим Задерака, '84)

«Дніпро»: Денис Бойко, Артем Федецький, Дуглас Баселар, Євген Чеберячко, Євген Селезньов, (Бруну Гама, '53), Джаба Канкава, Євген Коноплянка, Леонардо Де Матос, Сергій Кравченко, (Сергій Політило, '82), Матеус, (Нікола Калініч, '73), Роман Зозуля

Арбітр: Євген Арановський (Київ)

Попередження: В'ячеслав Чечер, 63. Константінос Макрідіс, 82. - Матеус, 61. Дуглас Баселар, 91.

На 91-й хвилині Олександре не забив пенальті (воротар).

Удари (в ствір): 9 (2) - 9 (5).
Кутові: 5 - 5.
Офсайди: 4 - 0.