"Я -- патріот, мамо"
Чому української жiнки, вiйськового пiлота Надiї Савченко, яку викрали з територiї України, так боїться Росiя?
Штурмана бойового вертольота Надiю Савченко таємно вивезли з України, коли вона потрапила у полон до сепаратистiв.
Вiдтепер Надiя Савченко -- перший офiцiйний український полонений у Росiї, визнають самi росiяни.
Чому вони так її бояться? Бояться настiльки, що з незрозумiлих причин екстрено вивезли аж у Воронеж? До неї не пускають правозахисникiв i адвокатiв, навiть український консул, попри обiцянки росiйської влади, не має доступу до бранки.
Причому iнших полонених, чоловiкiв, до Росiї не вивезли, багатьох навiть вiдпустили.
Чому ж саме молодої тендiтної жiнки сусiдня держава боїться так, що запроторила її за грати аж на своїй територiї? Вона ж не перетнула повiтряного простору агресора, не скинула жодної бомби на його територiю, не випустила кулеметної черги в той бiк. У чому тодi її провина перед Росiєю?
Може, вiдповiдь в очах цiєї жiнки? Бо, справдi, такої впевненостi i сили, якi видно у них, хочеться побажати нашим генералам. Тодi б вони покiнчили з терористами за тиждень. А поки що... Поки що Надiя Савченко, а не котрийсь з генералiв стає символом нескореної України. Символом незламного духу i нацiонального
спротиву. Надiя Савченко -- як та Жанна Д'Арк.
У Росiї ще за часiв СРСР завжди запроторювали до в'язницi людей, якi своїми вчинками i словами здатнi були запалювати мiльйони. Бо тамтешнi правителi розумiли, якою сильною може бути iдея, якi безсилi перед нею навiть найкраще озброєї армiї.
Тож усе вказує на те, що не випадково вони викрали з територiї України нашу Надiю i заховали в СIЗО Воронежа. Вона -- з таких людей, що вмiють вести за собою.
Вона добровiльно поїхала на Схiд робити свою перемогу. Перемогу у своїй вiйнi.
Хто вона, ця жiнка? Яка мати її народила?
Далі
тут: