Руслан Горовий: Як довго в Україні протримається мир
Руслан Горовий, волонтер, режисер, письменник
З кожним днем все чіткіше розумію одну річ. Зараз в моїй країні паралельно існують два світи.
В одному воюють, збирають допомогу бійцям і хворим, прибирають довкілля, вчаться новому, розвивають мову і підтримують одне одного. В іншому крадуть і віджимають все, що можна. Пиляють бюджети, будують бетонні мурашники замість озер, ставлять паркани. Брешуть, ховаються за посадами і формою. «Рішають діла», прикриваючи одне одного і ні в х*р нікого не ставлять.
І ці два світи існують майже не перетинаючись. Народжують своїх дітей, садять свої дерева і будують свої будинки. Так було не лише зараз. Так було й раніше.
Коли ж світи перетинаються, ллється кров і гинуть люди. Завжди. І тисячу років тому, і сто. І зовсім недавно, коли представники одного світу в самому серці столиці методично почали вбивати представників іншого.
Зараз знову період паралельного існування. І скільки він протримається — спрогнозувати неможливо. Та коли я бачу вимпел «Беркута» в машині міліціонера в РУВС чи як водій маршрутки не пускає в неї бійця зі словами «я тебе на війну не посилав, тож хай, хто посилав, той платить», — розумію, що кінець паралельному існуванню дуже близький.