Що в пам'ять ти дала мені, країно ?
І честь, і славу, і ім'я святих?
Чи мову відстояла солов'їну?
Народе мій, щось здався ти,притих.
Як швидко згасли у тобі багаття!
Як швидко подих волі відлетів!
Коли ми всі були неначе браття
Без кулеметів і броньовиків.
А що тепер? Навіки тіло згине.
Душа моя над вами усіма,
А все ніяк у мирі не спочине -
Того за що боролися нема.
Тепер скажи мені, моя країно,
Чи не для тебе шлях я прокладав
Життям своїм
з простреленим коліном я далі йшов
боровся і програв?
І все ти пам'ятаєш і сумуєш.
Роздумуєш, очікуєш, нервуєш...
Та не за зміну вулиць я стояв
За що ж тоді життя своє віддав?
© Злата-Зоряна Паламарчук
__________________
Доброта-вище всіх якостей.
|