Пісня про сотенного «Довбуша»
Минають дні минають ночи,
Минає лютая зима,
Накрила смерть повстанські очі ,
Друзів на світі вже нема.
Згинув наш Довбуш та ще й Дніпренко,
І наш Жбурай і Ростислав.
Нехай не плаче стара мати,
Бо син за Україну впав.
Зложили вни своє життя
У милій Вкраїні ,
Остатні слова промовили :
«Слава Україні!»
Ой Україні Слава!
Пімистиш за мня брате,
Що я тутка помираю
Дай дівчині знати .
А дівчина довідалась,
Що Довбуша вбили –
В ріднім селі коло церкви
Тай похоронили.
В ріднім селі коло церкви,
Родина не знає.
Вна го має за живого,
Всьо му передає.
Ой ви друзі, українці ,
Нічо не думайте ,
Тіко беріть зброю в руки,
Свого здобувайте.
Настала ніч на Україні,
Багряна річка протіка,
А на прапорах синьо-жовтих
Чорная лента повіва.
__________________
Полтавська обл.
|