[симчич]

Шахтар холоднокровно переграв Сталь і збільшив відрив від Динамо

Підопічні Паулу Фонсека здобули перемогу завдяки точним ударам Ромеро Марлоса і Тайсона

Сніг укупі з морозами в нинішньому році стали бідою для українського футболу, так що зелений, просто ідеальний для грудня газон «Львів-Арени», де сьогодні грали «Шахтар» і «Сталь», моментально підняв настрій.

Наставник лідера нашої першості Паулу Фонсека не став вдаватися до послуг резервістів, а випустив практично ідеальний на сьогоднішній день стартовий склад. Без великих сюрпризів обійшлося і в поєднанні гостей.

«Шахтар» звично не став форсувати подій, вів планомірне промацування грунту, розтягуючи оборону суперника. «Сталь" не вплутувалися в суперечку за ігрову ініціативу, вважаючи за краще в першу чергу убезпечити тили. Нічого нового в ігрових підходах опонентів не було і бути не могло. Такий спокійний футбол спостерігався не один десяток хвилин.

Обороняючись при більшості позиційних атак фаворита в десять чоловік, «сталевари» збудували такий захист, що геть-чисто перекрили всі входи в свою штрафну площу. До дальніх ударів «шахтарі» вдавалися нечасто. Спроби вивести НЕ ударну позицію зіграв на межі офсайду атакуючого розважливими діагоналями виглядали перспективно, але поки (середині першого тайму) результату не приносили.

За рахунок кількості обороняються гості захлопували простір, а ось від призначення пенальті не врятувалися. Марлос пішов на чотирьох суперників і був зупинений з порушенням правил. Він же десь навіть піжонським ударом пенальті і реалізував. Першу атаку з ударом «Сталь» провела лише на 35-й хвилині, правда, і в цьому випадку м'яч пішов паралельно лінії воріт. «Шахтарі» кінцівку першого тайму провели спокійно, наситившись і одним забитим голом.

Перерва в настрої суперників нічого не змінив. «Шахтар» йшов вперед, але без особливого завзяття. «Сталь» великими силами оборонялися, але мимохідь футболісти поглядали вперед. Зимовий чемпіон (нехай такого титулу офіційно і немає) плів свої комбінації, немов павутиння, але знову лише навколо штрафної середнячка.

Широкими перепасовками від воріт до воріт «гірники» і супернику грати не давали, і самі не сильно перенапружувалися, а час безповоротно зникало. «Шахтар» став прискорюватися десь за двадцять хвилин до кінця, в цей же час були зроблені і все заміни. Остаточний рахунок міг і був встановлений на 78-й хвилині. Срна заробив стандарт за півметра від лінії штрафного, але Фред пробив у стінку. А ось друга хвиля атаки призвела до ефектного зрячому удару Тайсона в дальній кут.

Рахунок змінився, а характер боротьби, на жаль і ах, немає. Одні знехотя продовжили атакувати, інші грали так, ніби мали двох віддалених. Такий футбол, та ще в грудні, уболівальників на трибуни не приваблює. Недобре так писати, але три компенсовані три хвилини від арбітра виглядали знущанням над глядачами.

«Шахтар» (Донецьк) - «Сталь » (Кам'янське) - 2:0 (1:0)

Голи: Ромеро Марлос, 31, з пенальті, Тайсон, 79

«Шахтар»: Андрій П'ятов, Олександр Кучер, Іван Ордець, Ісмаїлі, Даріо Срна, Віктор Коваленко (Дентіньо, '72), Ромеро Марлос, Тарас Степаненко, Фред, Едуардо Да Сілва (Андрій Борячук, '61), Бернард (Тайсон, '46)

«Сталь»: Юрій Паньків, Мілош Стаменкович, Микола Іщенко, Павло Пашаєв, Сергій Воронін, Гор Малакян, Максим Каленчук (Михайло Месхі, '77), Мар'ян Мисик (Орест Кузик, '39), Роман Карасюк, Едгар Малакян, Сільвано Комваліус (Кваме Карікарі, '55)

Попередження: Едуардо Да Сілва, 57. - Максим Каленчук, 65.

Арбітр: Юрій Грисьо (Львів)

Удари (в ствір): 14 (4) - 1 (0)
Кутові: 7 - 1
Офсайди: 1 - 4