[симчич]

Дніпро і Сталь на Дніпро-Арені розійшлися нульовою нічиєю

Команда Дмитра Михайленка продовжила свою безпрограшну серію вже до дев'яти матчів

Весняна частина чемпіонату зі спортивної точки зору дуже сприятливо складається для «Дніпра» і «Сталі», які в матчі 25-го туру вийшли один проти одного на газон «Дніпро-Арени». Команда Дмитра Михайленка взимку на велику перерву в чемпіонаті пішла, не програвши два останні матчі, а вже в 2017 році не знала гіркоти поразок ще в шести іграх. «Сталеварів» ж в поточному році немов підмінили (це якщо порівнювати з 2016-м), і вони в останніх шести іграх поповнили свою скарбничку 13-ма очками - це майже половина з усього свого турнірного багажу. У неділю великий світле свято Великодня, і хто ж з футболістів не хотів зустріти його з хорошим настроєм, підкріпленим позитивним результатом.

Леонід Кучук і проти «Дніпра» не став відходити від тієї тактики, яка приносила результат його команді. Карікарі був висунутий далеко вперед, а основна група гравців «Сталі» розташувалася на своїй половині поля. «Дніпро» отримав м'яч в своє розпорядження, і основним завданням стало, як же підібратися до володінь Паньківа. На 12-й хвилині каменська пружина розтулилась дуже перспективно, але атаку «Сталі» не зміг сильним і точним ударом завершити Васін, покотив м'яч прямо в руки Луніну. «Дніпро» на кінець третини першого тайму міг записати собі в актив хіба що штрафний, але після навісу Нагієва в штрафну оборона «Сталі» була повною господинею положення.

Рівне з цього моменту гості заграли активніше, притиснули «дніпрян» до воріт, і хоча з боку господарів не обійшлося без помилок, «сталевари» нічого цікавого для себе не вичавили. Так, на 19-й хвилині Лопиренок подарував м'яч Карікарі, той переадресував на Каленчука, але його удар щокою з 20-ти метрів проблемою для Луніна не став. А незабаром вже можна було говорити, що «Сталь» міцно заволоділа перевагою, але і у гостей із завершальним ударом по воротах якось не складалося.

Ні для кого не секрет, що «Дніпро» в контратаках може бути дуже небезпечним, ось і Довбік, на високій швидкості увірвавшись справа в штрафну на 25-й хвилині, створив проблеми відразу трьом захисникам, які, врешті-решт, пробити по воротах Паньківа не дали. Тут же дніпряни заробили один за іншим два стандарти на гостьовий половині, але навіси в штрафну не знаходили адресата.

Гра продовжувала здебільшого проходити між штрафними, поки «Сталь» зусиллями Паньківа не організували перший по-справжньому гольовий момент у матчі. Голкіпер гостей дуже сильно вибив м'яч від своїх воріт, вийшло прямо на Карікарі, який побіг на рандеву з Луніним. Вже на вході в штрафну форвард «Сталі» трохи відпустив від себе м'яч, і цього голкіперу «Дніпра» вистачило, щоб кинутися в ноги гравцеві гостей і не дозволити обвести себе. В кінці першого тайму Паньків і Карікарі ще раз спробували «прокрутити» свою награну комбінацію, але захисники найнебезпечнішого гравця в складі «Сталі» стерегли вже дуже уважно.

З хорошим настроєм відновили гру обидві команди в другому таймі. І одні, і інші намагалися на швидкості переходити середину поля, але часом саме там починалася жорстка, але без порушень боротьба. Трохи хаотична, з невимушеними втратами м'яча, що не дозволяло створювати загрозу воротам. Більше бажання зіграти на атаку було у підопічних Михайленко, але можливостей реалізувати своє невелику перевагу хоча б в якийсь момент у «дніпрян» не було.

Якщо в перші 45 хвилин Карікарі знаходив можливості голосно заявляти про себе, то після перерви м'яч дуже рідко доходив до ганці, а крім нього гостро зіграти в атаці у «Сталі» було і нікому. До того ж, і м'яч дуже рідко залишав половину гостей. Свою ж загрозу воротам Паньківа «дніпряни» змогли створити не в позиційній атаці, а після одного зі стандартів. Після навісу Влада зі штрафного Вакулко головою скинув м'яч під удар Луньов, але пробити з лінії штрафного точно в створ гравцеві господарів не вдалося.

Ближче до кінця основного часу Леонід Кучук позначив, за рахунок чого, точніше, кого, він хотів би вирвати перемогу. Один за іншим на поле вийшли Деул і Дебелко, і кожен з них сам може вирішити гольовий момент. Але що можна було зробити без м'яча? «Дніпро» навіть в компенсований час був сповнений сил, і не знижував обороти в своєму прагненні забити такий бажаний м'яч. На останній із компенсованих хвилин «Сталь» взяла-таки м'яч під свій контроль, і те, що її влаштовує нічия, було очевидним.

«Дніпро» - «Сталь» - 0:0

«Дніпро»: Андрій Лунін, Олександр Сваток, Александру Влад, Володимир Польовий, Дмитро Нагієв, Максим Лопирёнок, Володимир Адамюк, Артем Довбік (Денис Баланюк, '73), Владислав Кочергін (Євген Чеберко, '69), Юрій Вакулко (Ігор Когут , '80), Максим Луньов

«Сталь»: Юрій Паньків, Артем Шабанов, Мілош Стаменкович, Микола Іщенко, Павло Пашаєв, Леандро Да Сілва, Максим Каленчук, Роман Карасюк, Максим Задерака (Едгар Малакян, '66), Кваме Карікарі (Бій Деул, '80), Денис Васін (Роман Дебелко, '84)

Попередження: Юрій Вакулко, 75. Денис Баланюк, 85. - Юрій Паньків, 26. Микола Іщенко, 68.

Арбітр: Олександр Іванов (Макіївка)

Удари (в створ): 8 (3) - 5 (3).
Кутові: 3 - 1.
Офсайди: 1 - 2.