До 80-річчя В’ячеслава Чорновола: "Він міг стати нашим Вацлавом Гавелом"
До 80-річчя В’ячеслава Чорновола: "Він міг стати нашим Вацлавом Гавелом" Мені довелося побувати на місці його загибелі двічі: через кілька днів по трагедії й півтора року по тому, коли його соратники приїхали жнивувати на Полі Чорновола – збирати врожай пшениці, вирощеної зі зерен того зловісного “КамАЗа”, що й обірвав політ його задумів та ідей. Утім, зараз я – не про пророцтво В’ячеслава Максимовича, коли він, передбачаючи життєвий фінал, сказав у телеефірі, що хотів би піти з життя “миттєво, на льоту”. Просто він дуже любив пісню “Гей, браття опришки”. І якось, за спогадами його дружини, коли забули початок строфи із неї, то вигадали його собі самі: “Веселімось, браття, поки ще зелено, поки ще ті сонячні дні. Краще раз злетіти соколом у небо, аніж вічно жити в ярмі”. Ці слова – наче про його життя. “Безстрашним був”, – казала п. Атена. Так от, тоді я не зміг ні взяти до рук коси, ані навіть дивитися у бік жниварів. Мені все видавалося, що зі зрізів тієї пшениці от-от присне Його кров, яку мені вдалося виявити за перших відвідин того злощасного місця. Розумів, що це неможливо, але здолати підсвідомий острах не вийшло… Героїзмом можна назвати тільки таке діло, де мука і терпіння одиниці здобуває або окуплює добро цілого народу (Іван Франко)
Читайте більше
тут: