Гірким був хліб в чужому краю,
Наїлась я його колись,
Тому не з розповідей знаю,
Як заробітки ті дались.
На чужину, не знавши мови,
Пішла ледь вгамувавши страх,
Тяжкі прийшлось пізнать умови,
Був біль і розпач, просто жах.
Чужа країна, інші люди,
Чужі обличчя навкруги,
А я - ніхто, нас звуть приблуди,
Що загубили береги.
Мов мачуха моя країна,
Дітей розкидала навкруг,
Як непотрібну кураїну,
Що з вітром доганяє плуг.
На цій дорозі знову люди,
Шукають працю за бугром,
Коли вже лад в країні буде?
З достатком, миром та добром..
Л.Пронько ( Ященко) 18.06.20р.