А що буде, якщо продовжувати воювати далі?
Хтось узагалі думає про тих людей, які не можуть виїхати з України? Про літніх людей, мешканців прифронтових сіл і містечок, про тих, хто щодня живе під загрозою обстрілів?
Зрозуміло, що чиновники, люди з великими статками та ті, хто наближений до влади, у критичний момент знайдуть можливість виїхати в безпечне місце. Але що робити звичайним людям?
Боляче дивитися на обличчя стареньких, які залишилися сам на сам із війною. Боляче бачити зруйновані домівки та людей, які втратили майже все.
Ніхто не знає, що буде через рік. Будь-які гарантії можуть залишитися лише словами. Справжня гарантія безпеки — це сильна держава, потужна оборонна промисловість і боєздатна армія. Але для цього потрібні час, ресурси та міцний фундамент.
Якщо війна триватиме ще довго, цей фундамент може ставати дедалі слабшим: населення скорочуватиметься, економіка виснажуватиметься, а ризик нових втрат залишатиметься високим.
Люди чують багато гучних заяв про мільйони дерев, мільйони дронів чи тисячі ракет. Але країну будують не лише словами та красивими виступами. Потрібні реальні результати, відповідальність і довгострокове бачення майбутнього.
Головне питання сьогодні: як зберегти людей і побудувати таку державу, яка зможе гарантувати безпеку своїм громадянам не на словах, а на ділі?
|