Старий чорний анекдот:
Іде солдат, бачить хата, думає попроситись заночувати. Відчиняє стара бабця, він і просить:
-Пустіть переночувати.
-Я,-каже баба,-переночувати пущу, та їсти в мене нема нічого. Ось чоловіка поховала, тепер сама живу, ліжко вільне.
Солдат погодився. Ліг він на ліжко спати, та їсти так хочеться, що й заснути не може. Крутився - крутився, коли засунув руку під ліжко, а там миска. Він у темряві спробував, що в ній - виявився холодець. О думає, баба від мене заховала. Він з'їв половину. Наступного ранку пішов. Вечером іде тією ж дорогою, думає знову у баби попроситись заночувати. Вона пустила, та попередила знову, що їсти нема нічого. Він не проти, знову ліг спати та їсти ж хочеться - руку під кровать, дістав той холодець, доїв у темряві. А на ранок питає в баби:
- А що ж то ви мене так дурите - їжу під ліжком ховаєте.
- Яку їжу?
- А миску з холодцем.
Та подивилась на миску:
- Та то,- каже,- мій чоловік туберкульозом болів, та туди зхарькував.
__________________
Гадом буду - не забуду.
|