Прийшов чоловік узимку порибалити, просвердлив ополонку, тільки-но вудку закидати — як тихий голос до нього каже, крадькома так:
— Тут риби нема…
Чолов’яга стенув плечима, просвердлив иншу ополонку, подалі. Й той таки тихий голос йому повторює:
— Тут риби нема…
Просвердлив чоловік третю ополонку, й знову те ж таки!:
— Тут риби нема…
Той розлютився:
— Та хто це, чорт забирай!… Хто це каже?!…
— Це кажу я, директор ковзанки…
|