Маленька Вікторія вже майже прийнялася закопувати ямку під деревом у саду, коли з-за паркану з’явилося привітне обличчя її сусіда, всіми поважного містера Уолтера. Зацікавлений тим, що робила дівчинка, містер Уолтер ввічливо поцікавився:
- А що ти та закопуєш, маленька?
- Мою золоту рибку, сер, – зі схлипуванням відповіла Вікторія, – тепер вона похована…
Містер Уолтер дуже розчулився від такої сцени і єдине, що дозволив собі зауважити вголос:
- Одначе яка ж велика могилка для такої маленької бідненької золотої рибки…
Вікторія насипала на могилку останній совочок землі і затихла, в журбі поглядаючи на свіжий земляний горбочок. Потім шморгувши носом, вона підняла сповнені сусом очі на сусіда і мовила:
- Це все тому, що вона всередині ВАШОГО ДУРНОГО КОТА!!!!!
|