Спекотний лiтнiй день, середина 19-го столiття... На березi водоймища в альтанцi у крiслi сидить барин, перед ним на столику кав"ярник, у руцi - люлька, в ногах лежить улюблений борзий барина на прiзвисько Єрофеїч. Спека... Нудьга...
Барин (лiниво):
- iване! iваааане!
Пiдходить iван:
- Тут я, пане.
- iване, наступи Єрофеїчу на хвiст.
- Пане, та ви що, вiн же мене покусає! Нiяк не можу!
- Наступи, я тобi кажу, в солдати вiдправлю!
iван наступає, борзий починає його кусати, за хвилину заспокоюється.
iван:
- Пане, я ж вам казав - покусає!
Пан задумливо:
- Так, iване... не любить тебе Єрофеїч...
------------------------------------------------------------------------------------
Дружина навчає собаку стояти на заднiх лапах, чоловiк намагається їй завадити:
- Любо, все одно нiчого в тебе не вийде.
- Спокiйно. i ти спочатку не слухався.
------------------------------------------------------------------------------------
Твiй собака поцупив мої черевики!
- Ти з глузду з"їхав! Мiй собака ще нiколи не приходив додому взутим.
-------------------------------------------------------------------------------------
Двi сусiдки чатяться на лавочцi.
- Петpiвно, чого це твiй синочок на такiй бабi страшнiй одружився?
- Hiчого, тепер не треба собаку заводити - буде кому дiм охороняти....