Пригоди на рибалці....
Форель ненажера.
Випадок цей звичайно нестандартний, бо форель я ловив не в гірській ріці, чи озері, а у бувшому карєрі цементного заводу , з дуже чистою, і прозорою водою. Це карєр біля Миколаєвського цементного заводу, в селі Задорожному, Львівської області, в народі називається “Байкал”, котрий не є високогірним, просто там стояли спеціальні саки, для вирощування форелі. Ця форель тікала з саків, і непогано росла в озері. За звичай улов був невеликий, 10-15 рибин , грам по 200-300, але одного разу ми попали, на справжній “жор”. Ми поїхали в осени, в жовтні місяці, погода переддень була “Львівська”, дощ, хмари, сирість, та холод, та на ранок, по приїзду виступило сонечко, прогноз погоди тоді частенько брехав, і ми на нього ніколи не зважали, одягнулись серйозно, а тут “бабине літо”, пригріло сонечко, дув тихий вітерець, і в риби почався жор, але ми поки що цього не знали. Рибалили ми тоді на поплавок, на живця, наловили в сусідній біля дому “калюжі” тюльки. Стали за вітром, закинули вудила, я зходив у воду в “хімзі”,
поставив рагульки, на них вудила,
мушу скзати що це дуже мені підсобило, бо форель обережна риба, і не хотіла брати коли стоїш біля вудила на березі, та ми швидко призвичаїлись, закидали вудила, і відходили на берег, на 5-10 метрів від води, а за покльовкою слідкували уже по тому, як гнеться кінчик вудила, так ми робили ще і тому , що більшість покльовок приходилась на грузик, або низ поплавка, бо голодна риба пробувала на смак усе що бачила, тож на реакцію поплавка ми не зважали. За 20 метрів від нас стояв чоловік зі спінінгом, вудив на блешню, та це, не давало результатів, то він спочатку згриз собі нігті по лікоть, дивлячись на нас, а потім попросив у нас поплавок , гачок, та тягарець, ну і живця звісно, гачок та тягарець ми йому знайшли, а от поплавка не виявилось, та ми його пожаліли, пішли по берегу, метрів за 300, де стояли наші знайомі, та позичили поплавок, а поки ходили, той чоловік витягнув на наші вудила ще дві рибини , і залишив їх нам на березі , отримавши поплавок, він усе швидко зібрав, і до кіня дня, ще своє надолужив, узяв приблизно кілограмів 10, отож залишився задоволений.
А я тоді виявився рекордсменом дня, бо рибалок тоді на водоймі було мало, усьго п”ятеро, через те,що погода переддень, не обіцяла доброї ловлі. Це ми з колегою, наш сусід, спінінгіст, та двоє наших знайомих, у котрих ми і позичали принади. Тож дорогою до дому, в елекричці ми усі зайняли сусідні місця, та жваво обговорювали минувший, “кльовий деньок”.
Загалом же мій вилов склав 23 кг., різнокалібрової, від 300 гр до 1.5 кг форелі.
Бувалий.