Стрий - місто обласного підпорядкування, районний центр на галицькому Передкарпатті (Львівської області), розташоване на лівому березі ріки Стрий.
Найімовірніше свою назву місто отримало від назви річки, однієї з найбільших приток Дністра, на берегах якої воно виросло. Отже «Стрий» — гомонім, що означає одночасно річку і місто. Очевидно що першою виникла назва річки, а пізніше — назва міста.
Стрий, як річна назва, це дуже стара назва що означає «течія», «пливуча вода». З огляду мовознавства слово Стрий походить від індоєвропейського кореня *sreu. Слова з таким коренем, та змістом, зустрічаються в українській — струм, струя, польській — struga, strumien, ірландській — sruami (струм), німецькій — stromm, іранській — struth (ріка), ст. індійських — sravati (пливе), латиській — straume, литовській — sriatas, strautas (те що пливе, струя) та інших мовах.
В різні часи назва міста могла виглядати по-іншому, проте звучала завжди однаково (звичайно з врахуванням деяких давніх латинсько-польських ортографічних особливостей). Так, в різних старовинних документах, можна зустріти, крім назви Стрий, такі: Stryg, Stry, Stryj, Strig, Strigenses, Stryi, Striy, Strey, Striig, Strya, Sthryensis, Sthrya, Stryei, Stri. Так чи інакше можна пишатись, що за весь свій час існування місто зберегло свою первісну назву.
Старий герб
Стрий вперше згадується 1385 року. 1431 року отримав магдебурзьке право. На його розвиток корисно вплинуло географічне розташування на перехресті найважливішого шляху через Карпати (Львів-Мукачево) та повздовжнього - на Передкарпатті. У місті був великий оборонний замок (за Австрії розібраний).
До найбільшого зростання Стрий дійшов у 2-й половині 17 століття (його розвиткові сприяв король Ян Собєський), у XVIII столітті - занепав.
У 1772-1918 рр. Стрий входив до складу володінь Габсбургів (з 1804 р. - Австрійська Імперія) і був центром округу (бецирку), пізніше - повітовим містом і осідком округового суду.
Населення складалося з євреїв, поляків й українців - приблизно по 1/3.
Економічний характер міста - торгівельно-адміністративно-промислове (головне підприємство - паровозо-вагоноремонтні майстерні), на передмістях (їх заселяли здебільшого українці) - хліборобський.
Стелла на честь 600-річчя міста Стрий
Костел Пресвятої Діви Марії
Пам'ятник Тарасові Шевченку, Івану Франку та Лесі Українці на майдані Незалежності
З кінця XIX століття Стрий був одним із важливіших осередків українського національного руху в Галичині.
Коли розпочалась перша світова війна, Стрий став місцем народження легіону «Українських січових стрільців»: сюди на заклик «Головної української ради» і Бойової управи прибули близько 10 тисяч добровольців. Однак австрійська влада, побоюючись формуванню такої могутньої сили погодилась прийняти тільки десять сотень по 250 стрільців кожна.
З 8 вересня по 19 жовтня 1914 р. і з 22 жовтня 1914 по 31 травня 1915 р. Стрий був окупований російськими військами.
Головні українські політичні діячі Стрия до 1918 р. - Євген Олесницький і Остап Нижанківський (обидва також економічні діячі).
1 листопада 1918 р. на щоглі біля Стрийської ратуші замайорів жовто-блакитний прапор. Починалась нова доба - доба збройної боротьби за Українську державу.
Під час українсько-польської війни 1919 р. у Стрию був постій командування III Корпусу УГА.
13 травня 1919 р. Стрий окупувало польське військо і почалися розстріли і репресії.
У 1920-1930-х pp. Стрий був одним із найактивніших осередків УВО й ОУН.
Стрий був одним із перших осередків українського жіночого (тут з ініціативи Наталі Кобринської відбулося перше українське жіноче віче 1891 р. і вийшов перший жіночий альманах «Наша Доля» - 1893) й економічного (1907 року у Стрию постав Крайовий Молочарський Союз - згодом Маслосоюз, 1909 року відбулася перша в Галичині українська Крайова господарська виставка) руху.
У Стрию діяла у 1918-1923 Державна українська гімназія (1906-1918 і з 1924 р. - українські відділи при польській гімназії), у 1920-1930-х pp. - українська приватна жіноча семінарія та гімназія «Рідної Школи», філія Вищого Музичного Інституту у Львові, музей «Верховина» (з 1932 р.) та низка інших культурно-освітніх, суспільно-політичних, економічних і виховних (серед іншого - найбільший після Львова осередок Пласту) організацій і товариств.
Національний склад населення на 1939 р.: українці - 28,0%, поляки- 34,5%, євреї - 35,6%, німці - 1,6%. Німецькі війська окупували місто 2 липня 1941 року. У середині листопада 1941 року німецька оперативна команда розстріляла у лісі біля Стрия майже все єврейське гетто.
У Стрию виходило понад 10 газет: «Стрийський Голос» (1894-1895), «Господар і промисловець» (1909-1911), «Підгірська Рада» (1910-1911), «Стрийська Думка» (1933-1939), «Українська Музика» (1937-1939) та інших; 1888 року вийшов літературно-науковий збірник «Ватра». Сьогодні виходить газета "Фішка Плюс".
За радянських часів почала форсованими темпами розвиватися промисловість і зросло населення. Докорінно змінився національний склад людності: 1959 року українців було 68%, росіян — 30%, інших — 2%.
14 березня 1990 року (за СРСР) у Стрию, першому з українських міст, підняли національний символ — прапор України