День святої княгині Ольги
24 липня (11 липня за старим стилем) Церква відзначає день святої княгині Ольги, першої жінки з Русі, яка принесла на наші землі християнство. Як засвідчує давній літопис: Вона першою увійшла в Царство Небесне з Русі. Її славлять сини руські, бо це і вона молить Бога за Русь.
Ставлення до вчинків княгині Ольги може бути суперечливим і двояким. Мовляв, це вона древлян невинних сотнями вбивала, аби помститися за свого чоловіка, і це вона сприяла тому, аби викорінити традиційну віру, яку так плекали і берегли волхви. Але чи є жінка в нашій історії величніша і мудріша, ніж княгиня Ольга? Вона знайшла в собі сили покаятись і навіть полюбити своїх ворогів, бо щиро перейнялася християнською мораллю.
Згідно з переказами, свята княгиня Ольга походила з давнього слов'янського роду Гостомисла. Своє ім'я Ольга отримала від князя Олега, який був опікуном її майбутнього чоловіка князя Ігоря. До цього вона носила слов'янське ім'я і Прекрасна.
Коли в 945 році древляни вбили її чоловіка князя Ігоря, Ольга поквиталася з жорстокістю, притаманною людям у ті часи. Це ще не раз пригадають їй за життя. Але саме з тих часів і розпочався новий період розвитку культури і суспільства на Русі.
Саме княгиня Ольга встановила мережу погостів - центрів торгівлі та обміну, в яких було впорядковано збір податків. Потім саме погости почали будувати храми. Можна стверджувати, що перший камінь на Русі облагородила саме княгиня Ольга. Перші будівлі з каменю, які з'явилися в той час, це міський палац і заміський дім, у яких мешкала княгиня. Відомо, що охрестили княгиню Ольгу в Константинополі. Зробив це патріарх Феофілакт, а її хрещеним батьком став сам імператор Костянтин.
При хрещенні Ольга отримала ім'я Олени. У цьому був і певний символізм, адже свята Олена віднайшла Чесне Дерево Хреста Господнього у Єрусалимі, а свята Ольга повернулася до Києва із Хрестом, який було вирізано з цільного куска Дерева Господнього. На Хресті був напис: Оновиться Руська земля Святим Хрестом, його ж прийняла Ольга, благовірна княгиня. Саме за її задумом і за її волею з'явилися храми святителя Миколая та Святої Софії в Києві, Благовіщення Богородиці у Вітебську, Святої Живоначальної Трійці у Пскові. Попри всі її намагання та добрі й великі справи, їй не вдалося переконати свого сина Святослава прийняти християнську віру. Але ж зусилля володарки не пішли намарно, бо саме княгиня Ольга виховувала своїх онуків Олега, Ярополка, а також Володимира, який охрестив Київську Русь. Княгиня Ольга дожила до глибокої старості й була похована, як і заповідала, за християнською традицією.
Іноді дуже прикро, що день рівноапостольного князя Володимира в нас святкують гучніше, ніж день рівноапостольної княгині Ольги. Зрештою, часто так буває, що мудру і велику ініціативу жінки підхоплює чи продовжує чоловік, а вона відходить у історичні сутінки. Про неї навіть можуть забути деякі, але завжди знайдуться такі, які пам'ятають святу Ольгу і моляться до неї.
Традиція Церкви передбачає, що люди, які живуть на землі, матимуть заступників і покровителів. В день пам'яті Рівноапостольної княгині жінки і дівчата, які носять горде і прекрасне ім'я Ольга, мають привід для піднесення і радості - це не лише їхні іменини, але й свято чудової святої княгині, яка уважно і щиро вислуховує молитви багатьох жінок у цілому світі, заступається за них і сприяє втіленню їхніх бажань і прохань.