Карпати Львів
Рік заснування: 1963
Кольори:
Прізвиська: леви, бандери, зелено-білі, карпатівці
Стадіон: «Україна» (27 925)
Сайт:
www.fckarpaty.lviv.ua
Президент: Петро Димінський
Тренер: Олег Кононов
«Карпати» — футбольний клуб зі Львова який виступає в Прем’єр Лізі України . Дата офіційного створення — 18 січня 1963 року. Єдиний клуб за всю історію Кубка СРСР, що виграв трофей, виступаючи не у вищій лізі в 1969 році. Дворазовий фіналіст Кубка України: 1993 і 1999. Бронзовий призер чемпіонату України 1997/98. Півфіналіст Кубка СРСР (1972), Кубка України (сезон 2005/06), найвище досягнення в чемпіонаті СРСР — 4-те місце. У 1962 році команда зі Львова «Сільмаш», вигравши чемпіонат, а також Кубок Львівської області, здобула право грати у класі «Б».
У середині 60-х львів'яни закінчували чемпіонати на середньому рівні — для вищих досягнень бракувало стабільності. Серед гравців відзначались захисник Володимир Валіонта, півзахисник Ігор Кульчицький, нападники Анатолій Крощенко і Валентин Гусєв. В 1965 році клуб був за крок від переходу в нижчий дивізіон через недолугий регламент чемпіонатів СРСР. Посівши пристойне 9-те місце серед 32 команд, «Карпати» мусіли боротися в перехідних іграх з переможцем української зони класу «Б» — СКА (Львів). Згідно з регламентом, повинен був залишитися лише один представник від міста. Але керівництво радянського футболу змінило структуру першостей СРСР і до другої групи класу «А» потрапили обидві команди. Після закінчення сезону 1965 року і перехідних ігор Карпати покинуло кілька досвідчених гравців, на місце яких важко було знайти гідну заміну.
12 серпня 1968 року «Карпати» зафіксували найбільшу перемогу за всі часи — у Львові «Неман» (Гродно) програв з рахунком 0:8. Загалом протягом першості 1968 «Карпати» забили 80 голів у 40 матчах і отримали приз українського журналу «Старт» за кращу різницю забитих та пропущених м'ячів +46. Цей випадок залишився єдиним в історії вручення призу, коли його отримала команда не з вищої ліги. «Карпати» виграли змагання у своїй групі, випередивши київський та одеський СКА, і здобули право поборотися за вихід до вищої ліги з переможцями інших груп.
Також одним із найвизначніших матчів в історії клубу є фінал Кубка СРСР, який відбувся 17 серпня 1969 на стадіоні «Лужники» в Москві. Карпатівці протистояли вищоліговому СКА з Ростова. В цьому видатному матчі «зелено-білі» змогли здобути перемогу з рахунком 2-1
Вигравши Кубок СРСР, команда виборола право представляти країну у Кубку володарів кубків сезону 1970/1971. Перший етап, 1/16 фіналу, українці грали проти румунської «Стяуа». Тоді команду з Бухаресту тренував відомий спеціаліст Штефан Ковач. Перший матч у Львові проходив за переваги «Карпат», але моменти вони не використали, ще й пропустили гол на 88 хвилині — поразка 0:1. Спеціалісти відзначили хорошу гру господарів, зауваживши, що певна незбалансованість і брак досвіду виступів на європейському рівні зіграли свою роль. Нічия 3:3 у Бухаресті вивела в 1/8 румунів.
Попри те, що до нової першої ліги входило по 3 команди з підгрупи («Карпати» зайняли 6 місце), для володарів Кубка зробили виняток і дозволили грати у першій лізі 1970 року. «Зелено-білі» виграли чемпіонат, випередивши «Кайрат» Алма-Ата, «Дніпро» (який тренував Валерій Лобановський) та московський «Локомотив», і вийшли до вищої ліги чемпіонату СРСР з футболу.
У січні 1982 року керівництво обласного футболу Львова, зіславшись на складність фінансування аж двох команд і після невдалого виступу в останньому сезоні, вирішило об'єднати два клуби. Команду «Карпати» ліквідували, а її місце у першій лізі зайняла армійська команда СКА «Карпати», створена на основі нижчолігового клубу СКА (Львів), що підпорядковувалась військовому відомству. Колектив «зліпили» з гравців СКА та «Карпат», додавши кількох легіонерів. Тренером призначили російського фахівця Миколу Самаріна.
Після здобуття незалежності Україною «Карпати» виступали у національній Вищій лізі, починаючи з першого сезону. У першостях 1992/93 та 1993/94 клуб посідав високі місця: 6-те і 5-те, відповідно. Наступний чемпіонат «Карпати» закінчили дещо нижче — на 8-му місці. Також протягом сезону змінився президент клубу, яким став Роман Гірник. Головний тренер Мирон Маркевич не зійшовся з новим президентом щодо ряду питань і після закінчення першості 1994/95 покинув «Карпати».
Наставником став помічник Маркевича Володимир Журавчак. Але якість гри команди не покращилась і в сезоні 1995/96 зафіксовано досі найбільшу поразку львівського клубу в чемпіонатах України: «Кремінь» (Кременчук) — «Карпати» — 6:1. Перед початком нової першості до команди вдалося повернути Мирона Маркевича, який вивів «зелено-білих» на 5 місце в 1997 році, а наступного року здобув з «Карпатами» бронзові медалі вищої ліги чемпіонату України. Це – найкраще досягнення за історію клубу. Також команда двічі доходила до фіналу Кубка України: у сезонах 1992/1993 і 1998/1999. У 1999 році Маркевич знову іде з команди, «карпатівці» втрачають у якості гри.
Весною 2004 року команда посіла 15-е місце у чемпіонаті і вилетіла до першої ліги, де грала протягом двох сезонів. Після пониження у класі команду залишив ряд амбіційних футболістів (Сергій Мізін , Тарас Кабанов, Сергій Даниловський, Сергій Ковальчук та інші).
У сезоні 2005-2006 «Карпати» досягли унікального, як для клубу першої ліги, успіху в Кубку України, діставшись півфіналу і здолавши на своєму шляху три команди з вищої ліги. Всі 3 голи у домашніх перемогах над «Чорноморцем» (1:0), «Шахтарем» (1:0) і «Ворсклою» (1:0) забив бразильський нападник Роша Батіста — одне з кращих придбань клубу за останні роки.
Врешті наставник «Карпат» Олег Кононов зумів підібрати виконавців, які грають блискуче і дійсно схожі на чудовий колектив. У зимове міжсезоння 2008/09 клуб залишили основні футболісти (Самсон Ґодвін, Максим Фещук, Володимир Федорів). Команда, втім, заграла краще і почала весняну частину першості: з домашньої перемоги 3:0 над «Чорноморцем», «Кривбасом» і розгрому «Іллічівця» 5:1, який став найбільшою виїзною перемогою «Карпат» за всю історію виступів команди у вищій лізі України.
В єрокубках команда стартувала чотири рази, але тільки з четвертої спроби (2010 рік) команда пробилася до групового раунду Ліги Європи.
Вболівальники
Фанати «Карпат» – переважно патріотичний, націоналістичний та ультраправий напрям в українському фан-русі. На стадіоні «Україна» найвідданіші вболівальники підтримують команду у 15-у і 16-у секторах, що знаходяться за воротами. Звичними для ігор у Львові є переклики між цими секторами та центром стадіону: «Слава Україні!» — «Героям слава!»; «Слава нації!» — «Смерть ворогам!». Під час прикрашання прапорів та банерів фанати використовують червоно-чорні барви прапора УПА.
Серед найвідоміших і найбільших фанатських угруповань (так званих фірм): Green Lions, Galician Front, Lviv City Firm, Banderstadt Ultras, Pride, Wehrwolf і Lemberg Defenders.
Фани «зелено-білих» приятелюють з уболівальниками «Кривбаса» (Кривий Ріг), «Дніпра» (Дніпропетровськ), «Зорі» (Луганськ) і «Динамо» (Київ), а неприятелями вважають фанатів «Чорноморця» (Одеса), «Металурга» (Запоріжжя) та «Арсеналу» (Київ).
Стадіон
Перші ігри, зокрема і перший офіційний матч у сезоні 1963, «Карпати» проводили на стадіоні СКА. Перший поєдинок на стадіоні «Дружба» відбувся 18 серпня 1963 року — прикра поразка від вільнюського «Жальгіріса» 0:1. Пізніше 50-тисячна «Дружба» стала основною ареною клубу, бо кільканадцяти-тисячний СКА не міг приймати усіх бажаючих.
Зараз стадіон «Україна» (перейменовано у 1990 році) вміщує 27 925 глядачів. Усі місця обладнано індивідуальними пластиковими сидіннями.
В клубі грали такі відомі для українського вболівальника гравці як Василь (Ласло) Рац, Андрій Баль, Андрій Гусін, Володимир Єзерський, Богдан Шуст, Василь Кобін та інші.
Цікаві факти
«Карпати» є середняком в національній Прем’єр-лізі з розміром бюджету в межах 4-6 млн. доларів.
Перша команда з першої ліги, яка досягла півфіналу Кубка України в сезоні 2005/06
Влітку 2008 року клуб підписав угоду з іспанською компанією спортивного одягу «Joma», яка передбачає повернення до старих часів, тобто виробництво смугастої зелено-білої форми до початку 2009 року.
Також про команду є навіть пісня, яку співав відомий гурт «Брати Гадюкіни» у пісні «Карпати програли в футбол».