[BMW]

Лігочемпіонські перспективи донецького "Шахтаря"


Найбільш успішніший сезон для "гірників", передусім через злет на чвертьфінальну вершину (хоча ні, найвища точка – все-таки фінал) в Лізі Чемпіонів, "покладено в архів історії", адже невдовзі Луческу і Ко' вирушають у нову "мандрівку" Європою. А запити зростають… Вболівальники прагнуть більшого, керівництво також, та й власне футболісти, напевне, не проти розмістити на полиці трофеїв поряд з кубком УЄФА лігочемпіонський. Однак це "море вбрід не перейти", такий замір потребує цілковитої відданості меті, рівномірної вкомплектованості команди, та, безумовно, незмінно переможного настрою, межової згуртованості й цілеспрямованості футбольного колективу.



Попри те, що в рейтингу IFFHS київське "Динамо" все ще випереджає донеччан на декілька позицій, "гірники", без жодних сумнівів, зараз "на коні" як у внутрішній першості, так і на "євроарені" – серед українських клубів "Шахтар" "грає першим номером". Не дивно, що румунський наставник донеччан не цурається спаринг-матчів напередодні Ліги Чемпіонів з іменитими командами. Наша прем'єр-ліга, зрозуміло, не лише не дає "Шахтарю" збалансувати гру (адже всі суперники здебільшого намагаються "ламати" гру "гірників", інакше їм не перемогти), а й "загальмовують" її. Швидкості, як відомо, не ті, є в нас і своєрідне "катеначо", хоч повністю "закриватися" проти "Шахтаря" теж ніхто не ризикує, адже "дальньобійна артилерія" в них працює як слід.



Найслабшою грою "гірників" нового сезону можна б вважати протистояння з київськими "гармашами", де "оранжево-чорні" загубили перемогу практично "в роздягальні", тобто перед фінальним свистком. Після матчу Мірча Луческу гостро критикував своїх гравців, наголошуючи на тому, що його команда не заслужила на три пункту в цій зустрічі. Не вистачало азарту й напористості в грі "Шахтаря" й, як наслідок, концентрації… Схожі думки навіює навіть недавня переможна дуель на "Дніпро-Арені", в якій "гірники" тріумфували 3:1, бо й тоді було помітно "неозброєним оком" – "Шахтар" нагадував "пружину" й "вистрілював", коли була нагода, а потім знову "згортався" і вмовкав на футбольному полі.



Головною проблемою (не настільки гострою у внутрішній першості, як для участі в Лізі Чемпіонів) є дефенсивна ланка "Шахтаря", зосібна центр оборони та воротарська позиція. Складно звинувачувати Рибку в невдачах донецької команди, бо їх, як таких, не було, але керманич "Шахтаря", гадаю, почувався б спокійніше, коли б ствір воріт захищав П'ятов. Чекають і повернення Дмитра Чигринського, адже Кучер (ані Іщенко), зрозуміло, не зможуть провести на належному рівні матчі, скажімо, проти "Барселони". В цьому ми вже, на жаль, мали нагоду пересвідчитись…



Товариський поєдинок з "вибуховим" "Ліоном" на "Донбас-Арені" мав напрочуд лігочемпіонівське "забарвлення". Словом, був непідробний висококласний футбол і жага обох команд зіграти якомога краще. Помилок було немало в обох колективів, проте це пов'язано і з акцентом на наступальних діях… "Шахтар" майстерно "плів мережива" біля воріт супротивника, і мав для цього достатньо простору, проте забити вдалося лише раз – із одинадцятиметрової позначки. Гравці "Ліона", до слова, ще довго висловлювали претензії Даріо Срні за картинне падіння у штрафному, але "помстились" в інший спосіб – за правилами. Чижова та Іщенка без надзусиль "накрутив" Бастос, і сам реалізував справедливе пенальті, остаточно закріпивши "перемир'я". Однак Бріан ще цілком міг подарувати французам і гостьову перемогу… Отже "Шахтар" "мчить" ще не на повній швидкості.