АНДРІЙ ВОРОНІН: " УРУГВАЙ - найсильніша ЗБІРНА ПІВДЕННОЇ АМЕРИКИ ".
Нападаючий збірної України Андрій Воронін напередодні товариського матчу з Уругваєм підкреслив, що в майбутньому може спробувати свої сили в одному з клубів на батьківщині.
- Якби не запрошення, що надійшло від Олега Володимировича, я б, швидше за все, оголосив про завершення кар'єри в збірній.
- Якою була ваша зустріч з Блохіним після тривалої паузи?
- Давно не бачилися, тому поговорити було про що. Володимирович сказав те, що я очікував від нього почути. Мені здалося, що він за цей час став трохи спокійніше, більш " економно " витрачає емоції на лавці запасних під час гри і на тренуваннях.
- Це правда, що після Euro-2012 ви збираєтеся завершите кар'єру в збірній?
- Так. Коли п'ять років тому Україна і Польща отримали право провести чемпіонат Європи, я просто загорівся мрією - зіграти на цьому фіналі. Зараз буду робити все, щоб вона здійснилася, щоб мій рівень гри і самовіддачі влаштовував тренерів.
Дай Бог, щоб здоров'я не підвело... Якщо все буде добре і вдасться зіграти на Euro, то після турніру я, очевидно, попрощаюся з національною командою...
- Як ви охарактеризуєте найближчого суперника збірної України - команду Уругваю?
- Це найсильніша збірна Південної Америки, і цим все сказано! На недавньому Копа Америка уругвайці підтвердили цей титул, завойований минулого літа на світовій першості. Адже, крім них, у квартеті півфіналістів були тільки представники Європи.
Наш суперник демонструє дуже якісний футбол, це добре зіграна команда з великою кількістю швидкісних і технічних футболістів. Для нас це буде дуже цікавий досвід і, думаю, хороша школа.
- Вам довелося пограти у трьох сильних національних лігах - у Німеччині, Англії та Росії. Немає бажання відчути - який "на смак" український чемпіонат?
- Я не виключаю можливості коли-небудь опинитися тут. (Посміхається). Футбольна доля - багато в чому непередбачувана. Три роки тому не думав, що приїду в Росію, раніше - не думав, що стану гравцем "Ліверпуля"...
У дитинстві мріяв одного разу одягти футболку "Чорноморця" і вийти на поле одеського стадіону Чорноморського пароплавства. Здійснити її не вдалося. Можливо, всьому - свій час...
__________________
|