ЛУЧАНИН ВИРОЩУЄ ІМПЕРАТОРСЬКІ ГРИБИ....
Хочете харчуватись і жити як китайські імператори? Подбайте, щоб на вашому столі були шіїтаке. Ці екзотичні гриби вперше на Волині навчився розводити лучанин Роман Гринишин, перейнявши технологію в американців...
КИТАЙЦІ І ТУТ ЛІДЕРИ.....
Шіїтаке - це традиційний делікатесний гриб у країнах Південно-Східної Азії. На батьківщині його називають «хоанг-мо». Саме слово «шіїтаке» походить від назви дерева «шіі» одного з багатьох видів, на яких гриб зустрічається у природних умовах. На Заході шіїтаке часто називають «чорний лісовий гриб», тому що спершу він продавався у сушеному вигляді і мав темне забарвлення.
У давні часи ці гриби належало споживати тільки особам імператорського роду. Знайдений у природі шіїтаке потрібно було віднести до двору, але в диких умовах таких грибів багато не назбираєш. Тому китайці та японці ще тисячу років тому навчилися вирощувати шіїтаке на дерев'яних колодах. Поряд з цим все більшої популярності набуває інтенсивна технологія культивування шіїтаке на субстраті. Лідером у виробництві шіїтаке вже багато років залишається Японія, за нею йде Китай і Корея. У США шіїтаке почали вирощувати на початку 70-их років, а в Україні про імператорський гриб довідалися зовсім недавно. Популярності він зажив тоді, коли в ньому, окрім надзвичайно поживних речовин, виявили лікувальні властивості.
Сьогодні грибні ферми, на яких вирощують шіїтаке в Україні, можна перелічити на пальцях однієї руки, і більшість з них вирощують гриби для власних потреб. Чому вирощування шіїтаке не набуло масовості? Найперше тому, що гриб цей доволі специфічний, потребує певного температурного режиму і вологості, а ще - відповідної обізнаності із технологією. Проте Роман Гринишин, який вже збирав врожаї шіїтаке на своїй домашній грибній фермі, переконаний: українці просто мало знають про цей гриб, тому й бояться його брати, коли він з'являється на прилавках. А ще вітчизняним грибникам важко конкурувати із китайськими, які масово завозять шіїтаке у сушеному вигляді до України. Ресторани та інші заклади харчування віддають перевагу сушеним грибам. Пакетик (300 грамів) сушених шіїтаке коштує в Україні 35 гривень, кілограм свіжих - 50. Місцеві грибники переконані, що китайці вирощують імператорський гриб далеко не органічним способом, бо досягти таких обсягів виробництва за допомогою традиційної технології неможливо.
АМЕРИКАНСЬКА ТЕХНОЛОГІЯ В ДОМАШНІХ УМОВАХ....
Роман захопився грибівництвом випадково. Закінчивши Лінгвістичний університет у Києві, влаштувався на роботу у Громадську спілку зовнішньо-економічних зв'язків на посаду перекладача. Спілка займалася тим, що налагоджувала співпрацю між Сполученими Штатами та Україною в царині обміну досвідом у галузі агропромислового виробництва. Першою темою, над якою і довелося працювати, була вирощування гливи. Так Роман познайомився із професором мікології Омоном Ісікуеменом, який працює при університеті Північної Кароліни у Сполучених Штатах. Згодом, коли став координатором проектів, запросив цього фахівця іще раз до України, але вже з метою презентувати у нас шіїтаке. Професор Ісікуемен побував на Волині, у Київській та Одеській областях, а також на Сході.
- Спершу я дуже захопився ідеєю побудувати у нас ферму для вирощування шіїтаке, - розповідає Роман. - Тому й хотів, аби професор побачив наші можливості і оцінив, наскільки реально і вигідно буде цим займатися. Після багатьох поїздок і спілкування з фахівцями, стало очевидно, що в Україні мало сформований попит на гриби взагалі, не кажучи вже про шіїтаке. Тому розпочинати вирощувати гриби на промисел сьогодні доволі ризиковано.
Однак такі висновки не завадили молодому чоловікові закласти домашню грибну ферму не тільки у Луцьку, а й у Любомльському районі, де мешкає бабуся його дружини.
- Найкраще для вирощування шіїтаке на колодах підходить дуб або ж береза, головне - щоб кора була не пошкоджена. Для зараження грибом треба брати зрізане дерево, що полежало тижнів зо два, але не на землі, - ділиться секретами технології Роман. - Мінімальна товщина колоди має бути сантиметрів 15. Ми ж використовували колоду товщиною 30 сантиметрів. За словами професора, такі колоди можуть родити до десяти років. Відповідно, чим тонша колода, тим менше часу вона буде плодоносити. Свердлом робимо у колоді дірку діаметром 1 сантиметр, глибиною - 1,5. Потім спеціальним пристроєм беремо міцелій й проводимо інокуляцію (процес зараження грибом дерева - О.Д.). Затим дірку запаюємо воском. На площі 10 квадратних сантиметрів робимо 4 таких отвори. Бажано воском запаяти і зрізи колоди. Міцелій я привозив зі Штатів, хоча потім довідався, що його можна придбати і в Україні. Мішечок вагою 2 кілограми коштує 50 гривень. Звернутися можна на підприємство «Біотехнологія», що у Донецьку.
Свого першого врожаю Роман очікував 9 місяців. Тому тим, хто хоче навчитися вирощувати шіїтаке на колодах, потрібно запастись терпінням.
Щодо того, які за смаком гриби нагадує шіїтаке, Роман каже, що кожному - по-різному. Більшість порівнює його смак з білим (boletus edulis). Єдине, застерігає, готувати ці гриби бажано за спеціальними рецептами, хоч родина Гринишиних пробувала споживати їх як звичайні білі гриби - смажені з цибулькою та сметанкою. Запевняють: смакота неймовірна!
Випробували Гринишини і лікувальні властивості китайського гриба. Коли Романовій бабусі виставили діагноз онкозахворювання, Омон Ісікуемен порадив йому звернутися у представництво німецької компанії у Штатах, яка займається виготовленням ліків із китайських грибів.
- Ми застосували ці ліки поряд із традиційною медициною, - розповідає Роман. - Не знаю, що саме допомогло насправді, але, дякувати Богу, сьогодні бабуся почувається добре. Омон же стверджує, що шіїтаке - чудовий імуномодулятор, крім того, імператорський гриб пригнічує розвиток онкопухлини. А ще професор каже: для тих, хто хоче мати двійнят або ж трійнят, перед зачаттям варто два тижні споживати шіїтаке. І для тих, хто прагне набрати вагу, теж рекомендують споживати цей китайський гриб, оскільки він - надзвичайно поживний.
ГРИБИ НА ТИРСІ....
Шіїтаке родять хвилями. Після збору урожаю колода десь протягом місяця «спить». Потім, за сприятливих умов, на поверхні її починають знову з'являтися гриби. За сезон на колоді може бути 2-3 хвилі. Для тих, кому такі темпи видаються надто повільними, можна спробувати вирощувати шіїтаке на субстраті. Із цією технологією Роман ознайомився детально, провівши два тижні на дослідній грибній фермі Омона Ісікуемена та попрактикувавшись у лабораторії, де, власне, і вирощують міцелій у Штатах.
Субстрат можна приготувати власноруч. Для цього беруть тирсу, зернові, кальцій. Змішують. Зазвичай, розфасовують у двокілограмові мішки. А далі найважливіше - субстрат потрібно пропарити в автоклаві, аби вбити в ньому усі інші грибки. Після цього у мішки з субстратом підсівають міцелій і ставлять у спеціальне приміщення на 2-3 тижні для проростання при температурі 30 градусів. Тоді пророслий міцелій переміщують у спеціальну теплицю, де субстрат постійно зволожують, відповідно освітлюють. У таких умовах на перший врожай можна сподіватися уже через три - чотири місяці після того, як мішки дістали з автоклаву. Шіїтаке дають дві-три хвилі, а далі усе потрібно робити заново: готувати субстрат, інакулювати і чекати...
Роман Гринишин свої гриби вирощує просто неба - у сад ку, у напівтіні. Колоди складені у формі «колодязя». Прямого сонячного світла для росту грибів не потрібно. Куди важливіше температура і вологість.
Оглядаючи колоди, на окремих побачили молоді грибочки - саме починалася хвиля. Роман страшенно радів. Воно й не дивно - чекав цих грибів майже стільки, як чекають народження дитини!
Незабаром молодий чоловік планує розширити свою грибну ферму. Охоче готовий поділитися особливостями вирощування з усіма зацікавленими, бо переконаний - шіїтаке дуже сма куватиме волинянам.
ЦІЛЮЩІ ВЛАСТИВОСТІ ШІЇТАКЕ:
-гриби допомагають при гіпертонії;
-мають антивірусні, імуномодулюючі, гіпоглікемічні властивості;
-з них виробляють протипухлинні ліки, зокрема лентинан;
-знижують рівень холестерину;
-при регулярному вживанні поліпшують стан шкіри.