[2vanya2]

Футболісти, що увійшли двічі в одну річку

Цього тижня завершилася тривала епопея з поверненням французького нападаючого Т'єрі Анрі в лондонський "Арсенал".

Футболіст уже встиг вийти на заміну в грі на кубок Англії з "Лідсом" і навіть забити переможний гол, що дав змогу лондонцям одержати мінімальну перемогу й пройти до наступного раунду.

Однак колишній капітан "канонірів" не перший, хто вирішив повернутися в команду, яка принесла йому славу. man.tochka.net вибрав найбільш знакові повернення футболістів у рідну команду протягом останнього часу.

Фаб'єн Бартез (Франція)

Легендарний воротар збірної Франції дебютував у найсильнішому клубі Франції "Марселі" в 1992 році. За три проведені сезони Бартез у 1993 році став переможцем Ліги чемпіонів і дебютував у збірній Франції, разом із якою згодом став чемпіоном світу та Європи.

У січні 2004-го, втративши місце в основі "Манчестер Юнайтед", Бартез повернувся до "Марселя" і дійшов із ним до фіналу Кубка УЄФА, вибивши дорогою дніпропетровський "Дніпро", в матчах із яким Бартез залишив свої ворота сухими. Відігравши в Марселі ще два сезони, харизматичний кіпер після ЧС-2006 завершив кар'єру.

Хенрік Ларссон (Швеція)

Першим професійним клубом форварда Хенріка Ларссона став шведський "Гельсінгборг", куди він перейшов у 1992 році. У першому сезоні 10 голами Ларссон допоміг клубу після 24-річної перерви повернутися в перший шведський дивізіон, а наступного 22-річний Хенрік став третім снайпером чемпіонату Швеції.

У 2006 році після вояжу до "Барселони" Ларссон повернувся в "Гельсінборг", де за три сезони в 112 матчах забив 56 голів.

Хакан Шукюр (Туреччина)

Із 20 років ігрової кар'єри Шукюр віддав "Галатасараю" більше 15-ти, за що одержав прізвисько "Босфорський бик".

Поповнивши лави "Галатасарая" в 1992-му, нападаючий допоміг стамбульському клубу завоювати вісім титулів чемпіона Туреччини і святкував тріумф у Кубку УЄФА-1999/00.

Перерва у виступах за турецький клуб становила три роки - із 2000 по 2003, за який Шукюр встиг пограти за "Інтер", "Парму" і "Блекберн".

Андрій Шевченко (Україна)

Легенда нашого футболу двічі повертався в клуби, де добився визнання. Популярність Шевченку принесла його гра в складі київського "Динамо" Валерія Лобановського, звідки він перейшов у "Мілан".

У період із 1999 по 2006 рік українець встиг стати другим кращим бомбардиром в історії "Мілана" і увічнив своє ім'я в клубній історії. З "Мілана" Шевченко пішов в "Челсі", а коли там не вдалося заграти, в сезоні 2008/09 він повернувся в "Мілан" на правах оренди.

Зміни на користь не пішли: нападаючий не забив жодного м'яча у 18 матчах серії А і транзитом через "Челсі" повернувся в інший знаковий для себе клуб - рідне київське "Динамо", де й грає досі.

Лукас Подольскі (Німеччина)

У Кельні Подольскі проживає з 10-річного віку. Саме в клубі цього міста він дебютував у Бундеслізі, перетворившись із місцевої зірки на світову знаменитість.

У 2006 році після домашнього для Німеччини чемпіонату світу з футболу, Лукас перейшов до "Баварії", де не закріпився, і в "Кельні" вирішили повернути Принца Польді.

Не найбагатший клуб провів масштабну кампанію серед уболівальників. Гроші збиралися шляхом продажу пікселів на офіційній сторінці клубу, що склали разом обличчя футболіста, а також через реалізацію футболок Подольскі та записів хорової пісні на його честь. У результаті в 2009 році Подольскі повернувся до "Кельна", де виступає зараз.


Крім названих футболістів, у рідні пенати поверталися такі відомі футболісти, як Іан Раш ("Ліверпуль"), Маріус Лекетуш ("Стяуа"), Ярі Літманен ("Лахті", "ХІК"), Людовік Жюлі ("Монако"), Роббі Фаулер ("Ліверпуль"), Марко Хьюз ("Манчестер Юнайтед"), Сергій Ребров ("Динамо"), Дмитро Чигринський ("Шахтар"), Сергій Ателькін ("Шахтар") та багато інших.