[2vanya2]

У ВЕРХОВНІЙ РАДІ ПРЕЗЕНТУВАЛИ ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ДІАЛОГ З УПРАВЛІННЯ ІНТЕРНЕТОМ

Експерти Ради Європи акцентували увагу на непрозорість українського законодавства у сфері захисту оцифрованих персональних даних. Президент "Європейської медіа платформи» Ханне Северінсен вважає, що більшість українських законопроектів у медійній сфері суперечать європейським стандартам захисту прав людини.

Європейський Діалог з управління Інтернетом (EuroDIG) - це відкрита мережа для обговорення питань публічної політики, що стосуються управління Інтернетом. В обговоренні беруть участь відповідальні сторони (державні структури, міжнародні організації, ділові кола та громадянське суспільство) і зацікавлені групи з усіх 47 країн-членів Ради Європи.

Вперше ЕвроДІГ організовано в 2008 році. За час, що минув було проведено вже чотири конференції. Наступна відбудеться в Стокгольмі, 14-15 червня 2012 року. Цього року захід буде присвячено цифровим порядку в Європі, законам про інтелектуальну власність, недоторканності приватного життя та захисту даних в новому інтернет-середовищі.

На офіційному рівні України ще жодного разу не брала участі в роботі ЕвроДІГу (брали участь окремі експерти, навчальні заклади, у тому числі в онлайн-режимі). Тому було прийнято рішення організувати презентацію ЕвроДІГу у Верховній Раді.

Марі Джордж, науковий експерт Ради Європи, зазначила, що «оцифровка персональних даних державними органами або приватним сектором може привести до загрози для прав людини, конфіденційності і демократії в цілому». Тому захист даних є одним з напрямків роботи Ради Європи цього року, спільно з Європейським Союзом.

Марі Джордж зазначила, що в українському законодавстві немає достатньої прозорості в сфері захисту персональних даних. Рада Європи виділила такі основні проблеми: особи не інформуються заздалегідь, а також під час збору і обробки; діє занадто бюрократична система повідомлення про обробку даних в орган захисту даних, відсутність гарантій при передачі даних за кордон.

РЄ планує підвищувати рівень поінформованості українських громадян: проводити семінари з працівниками сектору банківської сфери, правоохоронних органів, сфери охорони здоров'я. Одним з важливих напрямків буде співпраця з медійним сектором з метою розробки рекомендацій по персональних даних (одне засідання було проведено вчора, попереду ще два).

Володимир Козак, заступник голови Державної служби України із захисту персональних даних, під час презентації виступив з такою думкою: «Будь-який сайт, який збирає і обробляє персональні дані, зобов'язаний назвати себе. А з цим у нас велика проблема. Навіть у найбільших сайтів - ВКонтакте, Одноклассники - треба хвилин 20 шукати, щоб знайти, кому вони належать. Я вже мовчу про такий важливий сайт як «Українська правда» (де потрібно реєструватися і залишати свої дані для можливості коментування) - теж неможливо з'ясувати, кому ти залишаєш персональну інформацію. У нас вільно реєструються будь доменні імена, це свобода, яка виявляється небезпечною для персональних даних ».

Про проблеми медійного середовища у своєму виступі (листом) Ханне Северінсен, президента МНПО «Європейська медіа платформа». Зокрема, в листі наголошується, що проголошення Української урядом в минулому році «роком інформаційного суспільства» так і залишилося порожньою декларацією. Сьогодні українські ІТ бізнес, заради свого виживання, повинен вести щоденні битви з новими податками, новими обмеженнями, вимогами нових ліцензій та дозволів.

Також у виступі Северінсен сказано: «Українське громадське та експертне товариство знаходиться в стані перманентної війни з українським парламентом і урядом (кожен рік у Верховній Раді реєструються понад 70 законопроектів в медіасфері, більшість з яких проголошуються як« європейські », але насправді суперечать європейським стандартам щодо захисту прав людини ».

Європейські експерти відзначили, що українська заважають у міжнародному співробітництві, по-перше, «візові джунглі» - тобто складні умови отримання візи для участі міжнародних проектах, незважаючи на численні запрошення. По-друге, урядові установи не проявляють ініціативи для участі країни в таких міжнародних форумах, як Форум з управління Інтернетом (IGF), Європейський Діалог з управління Інтернетом (EuroDIG), Державному дорадчому комітеті Інтернет Корпорації по призначених Назв і Номерів (GAC ICANN), та інших.