Цифрове телебачення в Україні: торжество монополізму та крах регіональних компаній
Національна рада з телебачення і радіомовлення розглядав кожну заявку на отримання ліцензії на цифрове мовлення від регіональних телекомпаній в середньому по 10 секунд. При цьому ліцензійну справу складається майже з 100 сторінок. Про це заявила сьогодні в Одесі в ході засідання «круглого столу» «Введення цифрового телебачення в Україні: торжество монополізму та крах регіонального телебачення?» Керівник Центру законодавчих ініціатив Незалежної асоціації телерадіомовників, український медіа-юрист Ольга Большакова.
Вона нагадала, що основна кількість частот було відведено для національних телекомпаній. Для регіональних залишилося по 4 ліцензії в кожному регіоні. Одна дісталася обласним підрозділам державної ТРК, по 3 поступили у вільний розподіл. Вони дісталися п'яти компаніям, створеним в один день напередодні конкурсу. У всіх їх - пересічні засновники. 68 регіональних ТК залишилися за межами цифрового телебачення.
«Ці телекомпанії не будуть створювати регіональний продукт», - вважає медіа-юрист.
Одесу ця ситуація не торкнулася, оскільки тут «нетипово велика кількість телекомпаній», зазначила О. Большова. Тут з місцевих 16 ТК, що подали заявку на конкурс, ліцензії отримали «Глас», «Академія» і «Репортер».
На думку фахівця, через 2 роки телекомпанії, які не отримали ліцензію на «цифру» просто зникнуть з ефіру. Вона пояснила, що існують технічні можливості зберегти їх, але не раніше, ніж буде проведений повний перехід на «цифру», запланований до 2015 р. А дв року без ефіру для ТК означає банкрутство.
Також вона розповіла, що ліцензію на технічне обслуговування цифрового мовлення отримала компанія «Зеонбуд», засновники якої - зареєстровані на Кіпрі офшорні підприємства. Вона виставила телекомпаніям рахунок в 5 - 6 разів перевищує собівартість цих послуг.
«Телекомпанії стали фінансового залежними. Для регіональних компаній ринок змінився. Після 2013 р. ми побачимо в ефірі інші компанії, заведені на один рубильник », - вважає юрист.
На думку регіонального представника НКТВРВ Олександра Салабая, більшості місцевих телекомпаній не потрібен свій канал. У них всього 3 - 5:00 власного мовлення на добу. В інший час вони ретранслюють центральні канали. Тому вони й не подавали заявки на участь в конкурсі. Для цих телекомпаній досить кілька годин на день мовлення на кабельному телебаченні.
З ним згоден журналіст, депутат облради Ігор Розов. Він відзначив. що основна проблема одеського телебачення - відсутність якісних власних програм. Замість 16 телекомпаній, що діють сьогодні, творчий потенціал Одеси потягне 3 - 4. Крім того, більшість компаній вже мовить в інтернеті, зазначив він.
О. Большова підкреслила, що перехід на кабельне мовлення робить телекомпанію залежною від кабельного оператора. А догляд на Інтернет-мовлення відріже від телекомпанії глядачів - жителів сільської місцевості.
Круглий стіл був підготовлений спільно Комітетом свободи слова Громадської ради при голові облдержадміністрації та прес-центром «Паритет».
|