М.Попович: українська мова потребує захисту, який передбачений Європейською мовною Хартією...
КИЇВ. 2 серпня. УНН. У разі, якщо Президент України підпише мовний закон, українська мова потребуватиме суттєвого захисту як слабша мова. Саме про це на зустрічі із Президентом України Віктором Януковичем щодо мовного закону планує говорити директор Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, член Ініціативи "Першого грудня" Мирослав Попович. Про це він розповів у коментарі УНН.
Він вважає, що в разі набуття чинності мовним законом, діти з україномовних родин опиняться у становищі, коли вони не матимуть можливості навчатися українською.
"Зараз обов’язок Президента – створити умови для об’єднання всіх українців незалежно від того, якою мовою вони говорять, незалежно від їхніх політичних симпатій, незалежно від того, чи вони перебувають в опозиції до Президента та його команди, чи ні. Треба знайти компроміс. Це зрозуміло. І є на якому ґрунті шукати компроміс. Треба мати в основі два принципи: по-перше, принцип, який покладений в основу Європейської мовної Хартії, тобто принцип демократії – вільного вибору мови спілкування, використання мови в тих межах, які дозволяє законодавство. А другий принцип, якого слід дотримуватися, це захист української мови", – наголосив М.Попович.
Науковець зазначив, що в силу історичних подій українська мова слабша, а після вступу в силу закону вона стає міноритарною, тобто мовою, яка стає мовою меншості в тому чи іншому регіоні.
"І вона потребує захисту. І захисту в такій формі, яка б не заперечувала право людей на вільний вибір мови для комунікації. Про цей захист треба говорити, адже запропонований і прийняти Верховною Радою, з величезним поспіхом, закон ставить українську мову в нерівноправне положення. Вона стає міноритарною мовою в тих регіонах, у яких регіональною мовою, а фактично другою державною, стане російська мова. Вона стає нерівноправно та потребує такого захисту, які ті міноритарні мови, про які згадується в мовній Хартії. Тобто вона потребує захисту, починаючи ще з дитячого садочку. Там усе в Хартії розписано. І все це має стосуватися української мови в тих регіонах, де вона опиняється в меншості", – зазначив М.Попович.
Він наголошує, що слід буде вибудовувати систему захисту української мови в багатьох регіонах країни.
"Робіть для україномовних дітей окремі групи в дитячому садочку, робіть школи та україномовні класи, так, щоб кожен бажаючий міг без шкоди для себе та здоров’я їх відвідувати. І так далі – до університету, до отримання різних довідок… Формально нічого не зміниться, адже як брали довідки російською, як зверталися нею до міліції – так і будуть у тих регіонах, де це звично. Адже фактично ніхто російську мову тут не пригнічує, але як перспектива, як юридичне положення української мови, на тих територія які охоплюють майже половину України, це буде трагедія", – сказав М.Попович.
Нагадаємо, 3 липня ВР прийняла закон "Про засади державної мовної політики".
Наразі закон передано на підпис Президента України.
Водночас документ викликав акції протесту по всій Україні. Крім того, представники української інтелігенції, зокрема Ініціатива "Першого грудня" звернулися до глави держави з проханням уважно вивчити документ, а також вони просили провести зустріч для обговорення закону.
Така зустріч запланована на 7 серпня.
Нагадаємо, за словами авторів закону , він грунтується на Європейській Хартії регіональних мов (мовна Хартія).
Довідка. Європейська хартія регіональних мов — ухвалена у Страсбурзі 5 листопада 1992 року. Метою Хартії є "захист і розвиток історичних регіональних мов і мов національних меншин у Європі" (міноритарних мов)
Ратифікована Україною у травні 2003 року. Відповідно до закону про ратифікацію хартії, в Україні положення документу застосовуються до мов таких національних меншин: білоруської, болгарської, гагаузької, грецької, єврейської, кримськотатарської, молдавської, німецької, польської, російської, румунської, словацької й угорської.
http://www.unn.com.ua/ua/exclusive/8...vnoyu-hartieyu