З життя.
Крокуючи сходами донизу, побачив, що назустріч вгору піднімається наша молоденька секретарка, але її погляд напрямлений у вікно, яке розміщене на повороті сходів і мене вона ще не бачить. Розрахувавши траєкторію її руху йду так, щоб зіткнутись з нею.
- О, Боже!!! - перелякано скрикнула секретарка, відвернувшись від вікна і побачивши мене перед собою.
- Добре, що "О, Боже", а не "О, Чорт"! - відповів їй.
Настрій піднявся на цілий день.
А ще й гордість за те, що мене назвали Богом!!!