[симчич]

Донецьке дербі за Шахтарем

Шахтар громить Металург в прощальному матчі Развана Раца

Донецький «Шахтар» проти донецького «Металурга». Саме цей матч завершував програму національного чемпіонату для двох клубів з одного обласного центру. Правда, якогось видатного дербі ніхто не чекав, воно таким, забігаючи наперед, і не вийшло.

Тепер вже восьмикратний чемпіон України саме сьогодні підготував для своїх уболівальників великою урочистий концерт, а номінальні гості, також достроково вирішили завдання потрапити в кваліфікацію Ліги Європи, також могли приєднатися до привітань і не особливо себе обтяжувати серйозним футболом. При нестачі турнірної мотивації залишалося сподіватися на честолюбство «металургів», які поки жодного разу не обіграли «гірників» у рамках чемпіонату країни, та бажання команди Мірчі Луческу продовжити численні позитивні серії.

В якості капітана господарів, які вийшли на поле із золотими номерами на спинах, сьогодні вивів іменинник Разван Рац, причому для румунського захисника це була 300 офіційна гра у формі «Шахтаря» за десять років. Він прощався з донецькою публікою, адже в наступному сезоні виступатиме в англійському чемпіонаті. Бути може і не варто на всіх цих красивих фактах і цифрах робити акцент, але, погодьтеся, в нашій першості не так багато легіонерів з такими завидними статистичними показниками.

Перший гострий епізод у поєдинку трапився на самому початку, коли гостьова оборона зробила кілька подарунків (неточних сумбурних передач), але Паньків все виправив. Після цього епізоду гості резонно вирішили, що відсидітися вдома, поки кавалерія проходитиме повз, ніяк не вдасться. У рівній боротьбі у команди Юрія Максимова стали з'являтися варіанти. Наприклад, після штрафних або кутових. «Металург» постарався, не підлаштовуватися під фаворита, а вести свою гру, нехай і з численними проміжними (читай, зайвими) передачами в середині поля. Володіє м'ячем пропустити гол у свої ворота не може - це аксіома. Правда, «Шахтар» так само любить бути першим за відсотком володіння м'ячем, так що коса найшла на камінь. Ледь не пройшла діагональ Раца на Мхітаряна, правда, без п'яти хвилин володар «золотої бутси» нинішньої першості перебував у явному офсайді. Ось в такому режимі команди відіграли два десятки хвилин.

У середині першого тайму суддя-фантаст (цей епізод у перерві вдалося подивитися з декількох камер в уповільненому повторі) придумав небезпечний штрафний у бік гостьових воріт, а Дуглас Коста пробив просто ідеально. Між іншим, це був 87 гол «оранжево-чорних» в домашніх матчах, а забивна серія «шахтарів» на полі «Донбас Арени» тепер становить три десятки матчів національного чемпіонату. Гості відповіли гострим випадом Траоре, але його удар був заблокований обороняються. «Металурги» і далі турбували П'ятова тільки рідкісними дальніми ударами, адже розвивати звичні комбінації не виходило. Грі, нехай не ображаються учасники, не вистачало лиску. Коли Тайсон забив з катастрофічно явного положення «поза грою», навіть стадіон не шумів і не свистів, а бразилець за «глухоту» отримав попередження.

Перед самою перервою у гостей був найвірніший шанс відігратися. Другий поспіль розіграш кутового завершився тим, що Воловик опинився на оперативному просторі і був просто зобов'язаний вибивати другу одиничку на табло. Однак захисник з кількох метрів пробив мимо цілі, чим глибоко наставника і відносно невелику групу підтримки в смуток.

Другий тайм почався з гола Мхітаряна. Гостьова оборона помилилася при розсікаючій передачі Едуардо, а вірменин без варіантів для воротаря реалізував вихід один на один по центру і забив ювілейний 50 гол в українському чемпіонаті. «Металург», як і після першого пропущеного м'яча, відносно швидко відповів гострим випадом, але знову не забив - Леонардо промахнувся. Напевно, ось в таких епізодах і проявляється різниця в класі.

Далі гра стала набувати обриси контрольного спарингу, коли результат - другорядний показник. Морозюк відзначився точним ударом з дальньої штрафного, але Пятов вчасно зробив два кроки в бік. Публіка вибухнула бурхливою овацією в середині другого тайму, коли був замінений Рац, який залишив поле зі сльозами на очах і потрапив в дружні обійми партнерів. Після настільки емоційного прощання Мхітарян не реалізував ще один вихід один на один, втративши шанс вписати своє ім'я в історію донецької команди поруч зі Старухіним.

Третій гол господарів спорудили бразильці. Дуглас Коста втік від всіх по лівому флангу, а Тайсон після діагоналі ударом у ближній кут забив свій другий м'яч у новій для себе команді. Гол на совісті Польового, який пропустив повз себе гольовий пас. Як здалося з боку, саме зараз господарі включили максимальні швидкості і стали удавлювати суперника в його штрафну. Правда, цей натиск швидко зійшов нанівець, гра мирно покотилася до завершення. Мхітарян рекордний гол так і не забив, зате допоміг поставити фінальну крапку в матчі Едуардо. Правда, багато хто буде сперечатися про правомочність цього взяття воріт, адже при проміжної передачі гравець національної збірної Хорватії перебував у кілометровому офсайді.

За всі попередні роки «Металург» зазнав у протистояннях з «Шахтарем» шість великих поразок, але сьогодні розгрому ніяк не заслуговував.

«Шахтар Д» - «Металург Д» - 4:0

Голи: Дуглас Коста, 24, Генріх Мхітарян, 48, Тайсон, 74, Едуардо Да Сілва, 86
«Шахтер Д»: Андрій Пятов, Разван Рац (Василь Кобін, 66), Сергій Кривцов, Ярослав Ракицький, Алекс Тейшейра, Тарас Степаненко, (Олексій Гай, '77), Генріх Мхітарян, Даріо Срна, Дуглас Коста, Тайсон, Олівейра Майкон , (Едуардо Да Сілва, '46)

«Металург Д»: Юрій Паньків, Олександр Воловик, Володимир Польовий, В'ячеслав Чечер, Микола Морозюк, (Віталій Тимофеєнко, '69), Данило, Карлен Мкртчян, (Денис Голайдо, '76), Константінос Макрідіс, Джордже Лазич (Леонардо де Соуза, '46), Драман Траоре, Жуніор Мораес

Попередження: Тайсон, 40. Едуардо Да Сілва, 62. - Жуніор Мораес, 70. Карлен Мкртчян, 75.

Удари (в ствір): 10 (6) - 11 (4)
Кутові: 4 - 7
Офсайди: 3 -0.