Резистори
Найбільш використовуваним елементом у радіотехнічних пристроях є - резистор (стара назва - опір). Основна характеристика резистора - опір, вимірюється в Омах. Випускається два види резисторів: стабільні і загального призначення. Виробництво стабільних резисторів дорого і тому вони використовуються в дорогій високоточної апаратурі. Ми ж будемо використовувати резистори загального призначення. Їх опір може зміняться в межах 10% (залежить від ТКС). У звичайних резисторів ТКС (Температурний Коефіцієнт Опору) позитивний тобто із збільшенням температури збільшується опір. Тільки у одного простого елементу він від'ємний: у вуглецю.
Однією з основних характеристик є розсіювана потужність. Розсіювана потужність це потужність, яку резистор може розсіяти без пошкодження. Вимірюється у ватах.
У кожного речовини є свій опір, у деяких він дуже великий (дерево, пластмаса), у інших маленький (метали, рідини). Опір залежить від матеріалу (у золота воно буде менше ніж в алюмінію), від довжини провідника (: чим довше тим більший опір) і від площі перерізу провідника (чим площа більша тим опір менший).
Тепер же поговоримо про використання постійних резисторів у схемах. Позначення постійних резістроров на принципових схемах:
Стандартне позначення
0,05 Вт
0,125 Вт
0,25 Вт
0,5 Вт
1 Вт
2 Вт
Якщо при складанні схеми ви не знайшли резистор з потрібним опором то можна поставити два і більше резистора послідовно (їх сумарний опір і буде потрібним опором). Можна поставити паралельно і знайти їх опір по формулі 1/Rобш = 1/R1 + 1/R2 + 1/R3.
В основному будемо використовувати вуглецеві резистори. Якщо ви зламаєте (заради інтересу, звичайно) то побачите шар кераміки вкритий тонкою вуглецевою плівкою.
Більшість резисторів маркується колірними смужками (зазвичай їх чотири, рідше 5), або цифровим позначенням. Наприклад 1R означає, що резистор має опір 1 ом, 1.5K - 1.5 кілоом (1500 ом). Визначити опір по колірних смугах можна за допомогою програми "Rezistor" проконтролювавши реальний опір омметром (тестером)
Існують так само і змінні резистори, що володіють здатністю змінювати свій опір. Їх застосовують для зміни струму, напруги та ін (наприклад: зміна гучності і тембру). Найчастіше на принциповій схемі відображаються так:
Про їх типи нижче.
Змінні резистори бувають:
1) одинарні та здвоєні
2) одно й багатооборотні
3) з вимикачем і без нього
За характером зміни опору:
1) Лінійні тобто Пропорційно куту повороту осі (група А)
2) Зворотно логарифмічною, тобто спочатку потроху а потім різко збільшується (група Б)
3) Логарифмічні (група В)
4) І інші (групи Е, І)
Бувають дротові і не дротові (плівкові) змінні резистори. Дротяні відрізняються високою стабільністю, порівняно малим рівнем своїх шумів і низьким ТКС.