Заповіді 104-річного карпатського мудреця Андрія Ворона..(продовження)
МИСТЕЦТВО МАЛЕНЬКИХ КРОКІВ.
Біди є дві — погане здоров’я і погані діти. Все інше — неприємності.
Щастя — категорія парна. Воно починається з найменшого парного числа. Родина — найзатишніша гавань наприкінці житейських мандрів. Нікому ти не потрібен так, як рідним.
Легко бути героєм, бо це на один день. Важко бути порядним, бо це на кожен день.
Краще милуватися птахами, ніж сидіти й мріяти про крила.
Рух — у всьому. Навіть у невдачах, у падіннях. Коли падаєш — теж рухаєшся.
Розумний завжди стає позаду, щоб бачити все, що діється спереду. А дурний стає попереду, щоб його всі бачили.
Ти не вмираєш до того часу, поки є бодай одна людина, яка пам’ятає про тебе. Поки служить іншим те, що ти залишив по собі.
Роби те, що любиш і знаєш. Це й годуватиме тебе, і даватиме втіху.
Я зустрічав багатьох розумних, знаючих, тямущих людей. Але мудрі здебільшого трапляються серед тих, кому за п’ятдесят.
Якомога більше спілкуйся з обдарованими людьми, щоб живитися їхнім розумом і талантом.
Розділена радість — подвійна радість. Розділене горе — півгоря.
Не сподівайся багато на завтра, бо завтра, як і сьогодні, має лише 24 години.
Смішні люди: коли Бог кличе їх до себе, вони спішно кличуть лікаря.
Якщо першу половину життя ти працював на життя, то другу половину життя буде працювати на тебе.
Може, алкоголь — і звільнення. Але — не свобода.
Надщерблений посуд служить довше, ніж цілий.
Чесність повинна бути дієвою. Віра — войовничою.
Хто не вміє почути пораду — тому не можна допомогти.
Дуже припала мені до душі молитва одного мудрого чоловіка: «Господи, я прошу не про чудеса і не про міражі, а про силу кожного дня. Зроби мене уважним і допитливим, щоб у строкатості буднів вчасно зупинятися на відкриттях і досвіді, які мене схвилювали.
Убережи мене від страху пропустити щось у житті. Дай мені не те, чого я собі бажаю, а того, що мені направду необхідне. Навчи мене мистецтву маленьких кроків».
Все, що є в тобі і в тебе, — перетворюй у добрі діла.
Інколи мені здається, що тварини щасливіші за нас. Вони нічого не знають про смерть. Тому вони невмирущі.
Ягід їм багато і в різному вигляді — замочую в криничній воді, квашу в капусті, заморожую, заливаю медом. Найбільше — чорницю-чарівницю. Вона допомагає літній людині зберігати пам’ять. Так само й чай із шавлії, гарбузове насіння, горіхи, порошок какао, зелений чай. (Чай заживайте тільки листовий, а не потеруху чи сумнівний порох у пакетиках).
ПІДНІМАЙТЕСЯ ВГОРУ.
Добре, якщо любите піші прогулянки. Ще ліпше, якщо при цьому піднімаєтеся вгору. Ви помітите, що при цьому й настрій ваш буде підніматися. І частіше підкоряйте бодай невисокі гори. Це дасть вам наснагу й на житейські вершини. Ходіть щодня не менше 8 кілометрів. Чому стільки? Спробуйте цю міру і, коли звикнете, то зрозумієте чому.
Часто наш зір хибує від того, що притупляється живильна сила мозку. Її відновити можна своїми ж руками. Покладіть праву долоню на ліве око, а ліву на праве. Мислено уявіть, як тепло ваших долонь переливається через око в мозок. Це треба робити щодня.
Бодай зрідка відпочивайте від грошей, і нехай вони відпочивають від вас. Намагайтеся не брати їх до рук хоча б у неділю. Не кладіть гроші на стіл, де їсте, і на постіль, де спите.
Прагнучий чуда від долі, від інших людей, від Неба, — чудо в тобі! Поглянь у дзеркало добрими, усміхненими очима — ти одне з чудес, сотворених Творцем. Він хотів створити тебе саме таким. Таким ти Йому потрібен. Будь собою! Приймай себе! Радій собі!
Заглядай у себе — і знайдеш у цій криниці все. Бо дано тобі все, що тобі потрібно. І понад це.
Подивися на свої щоденні клопоти згори. І побачиш, які вони мізерні, яка марнота.
Вивільняй час для справ, що дають духовну розраду. Роби не з утомою, не через силу, а з душею. Нехай усе, що ти робиш, буде служінням, маленькими дарами (не треба думати — кому). І тоді твої буденні труди сповняться новим змістом, новою легкістю, і ти утвердиш себе на своєму місці.
Не менше, як інших, слухайте себе. Слухайте себе і любіть. І побачите, що й інші виявлятимуть до вас більше любові.
Невтомно вчіться бачити у всьому прояв Усевишньої волі. Тоді жодна ваша жура не залишиться без рішення. Тоді не чекатимете раю, будете в ньому вже тут, на землі.
Патріот — се той, котрий береже цілість свого роду, виховує родину в порядності і національному дусі, береже в родючому і красивому стані землю, яку дали йому Pater — Господь і pater — батько. Се істинний патріот, живий стовп нації, а не той, хто лише збуджено плеще язиком про любов до Батьківщини.
Нерідко батьки в сліпій любові і страху за майбутність свого чада так виправляють-вирівнюють поведінку дитини, що це її не підносить, а пригнічує. Якщо змаленства пригинати дитину незмірним тягарем опіки, то виросте вона, як криве дерево. Дрижи над дитячою колискою, але не здригай її намарно.
Дехто завзято критикує сіль. Даремно. Більше хвороб від нестачі доброї солі, ніж від надлишку. Інколи достатньо дрібки, щоб упоратися з багатьма хворобами. Людина навчилася робити багато продуктів, але сіль виготовити не може. В морській солі є все, що заховано в нашій землі. Морська вода має той же сольовий склад, що і наша кров. Отже, споживати бажано морську сіль або неочищену підземну.