2 лютого...
1823 — у Венеції відбулася прем'єра опери Россіні «Семираміда».
1863 — Семюел Клеменс вперше підписався як Марк Твен
1868 — У Києві відкрилась музична школа (нині — музучилище імені Глієра)
1870 — Reuters, підписавши угоди з двома іншими агенціями, вперше в історії створила всесвітню інформаційну мережу
1918 — У Росії церкву відділено від держави, а школу від церкви
1935 — Вперше в судовій практиці застосовано детектор брехні
1937 — Створено Держфільмофонд СРСР
1940 — дебютував американський естрадний співак Френк Сінатра
1986 — В Індії зустрілись Папа Римський і далай-лама
Народилися:
1463 — Джованні Піко делла Мірандола, італійський філософ
1812 — Євген Гребінка, український письменник
1829 — Альфред Едмунд Брем, німецький зоолог
1845 — Пулюй Іван Павлович, український фізик і електротехнік, організатор науки, громадський діяч
1849 — Павол Орсаг (Гвездослав), словацький поет
1863 — Тимофій Бордуляк, український письменник
1875 — Крайслер Фріц, австрійський і американський скрипаль і композитор
1882 — Джеймс Джойс, ірландський письменник
1901 — Підмогильний Валер'ян Петрович, український письменник, перекладач (загинув у сталінських таборах)
1934 — Іоселіані Отар, грузинський кінорежисер і сценарист
Померли:
1054 — Ярослав Мудрий, Великий князь київський.
1907 — Дмитро Менделєєв, російський хімік, першовідкривач періодичної системи хімічних елементів.
1920 — Роберт Едвін Пірі, американський полярний дослідник, який першим досягнув Північного полюсу.
1970 — Бертран Расселл, британський філософ, лауреат Нобелівської премії.
Досягнення й значення діяльності Ярослава Мудрого..
Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів, так звану Правду Ярослава, що становить найдавнішу частину законів руського права — Руської Правди.
За Ярослава Мудрого поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія: 1039 документально стверджено існування Київської митрополії, що перебувала в юрисдикції константинопільського патріарха. Ярослав устійнив церковний устав, яким визначалися права церкви і духівництва. Крім призначування митрополитів на київську катедру, Церква Київської Русі користувалася автономією, включно з тим, що 1051 з ініціативи Ярослава собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона митрополитом київським. За цього часу засновано також перші монастирі на Русі: св. Юрія, св. Ірини і славний Києво-Печерський 1051 р., які стали важливими культурними осередками, в яких писалися літописи, були школи іконописання.
За Ярослава Мудрого сталася і національна еволюція в Київській державі: варязький вплив залишився тільки в колі військової дружини, а державні діячі рекрутувалися здебільшого з місцевих людей, серед яких були: Вишата, Іван Творимирич, Костянтин, син Добрині та ін.
Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковно-слов'янську мову, переписано багато книг, був укладений літописний звод.
Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку. Щоб зберегти цілісніть своєї держави, а заразом забезпечити права своїх синів, Ярослав встановив систему наслідування (сеньйорату), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав — Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, Всеволод — Переяславщину, Суздаль і Ростовщину, Ігор — Володимир Волинський, В'ячеслав — Смоленщину.