[симчич]

Говерла і донецький "Металург" обійшлися без голів

Ужгородська та донецька команди поділили очки

Початок поєдинку вийшло сумбурним. Господарі в першій же атаці ледь не забили ногами оборонявся, а після розіграшу кутового Кочіш продемонстрував таку силу удару, що і в регбі з американським футболом не загубився б. У нашій версії удари далеко вище воріт очок не приносять. «Металургів» ці епізоди, що називається, не пробрали. Вони гнули свою лінію, багато комбінували на флангах, добре рухалися при відборі. Розводящим в середині поля був активний Лазіч, який вийшов на гру в спеціальній захисній масці а-ля «бетмен».

Ближче до середини тайму господарі зосередилися на вирішенні двох завдань. По-перше, всіма способами (наприклад, ну дуже повільне введення м'яча) збивали невигідний для себе темп. По-друге, нав'язували суперникам силову боротьбу у його штрафній, щоб відвоювати м'яч і провести свою гостру атаку. Свій шанс «Говерла» мала на 22-й хвилині, коли після прямого удару Перейри зі штрафного м'яч перелетів значну стінку і «клюнув» на перекладині. Після цього епізоду гостям довелося в масовому порядку покинути чужу половину, адже оборонятися також комусь потрібно.

Що кинулося в очі, так це велика кількість так званих тактичних фолів, причому у виконанні ужгородців підленьких (махнув в обличчя, вставив коліно в область нирок) порушень правил було куди більше. Суддя з цими поганими елементами боровся, але повнотою влади чомусь не користувався.

Друга половина першого тайму виходила зовсім нудною. При великій кількості бракованих передач в атаках як господарів, так і гостей зникли динаміка і гострота. М'яч більшу частину ігрового часу знаходився в середині поля, звідки до воріт було далеченько. Результативної помилки до перерви так ніхто і не зробив. Вже в компенсований час Мораєс вискочив фактично один на один, але бити довелося під кутом в динаміці, так що удар точним у бразильця не вийшов.

Характер боротьби після антракту не змінився. «Металург» у своєму бажанні атакувати і забити виглядав переконливіше «Говерли», але ця перевага ніяк не пощупаешь і жодним приладом не виміряєш. В'ячеслав Грозний першим скористався своїм правом на заміни, кинувши в бій болівійського хавбека-дебютанта Арзе.

На кінець ігрового години гості організували класичну контратаку з передачею на хід нападнику. Мораєс пробив непогано, однак Надь завдання вирішив і з другої спроби зафіксував м'яч. У відповідь Арзе прорвався в донецьку штрафну, але пробив у ближній кут, де і знаходився Паньків. Моменти мали розворушити гру, і на 72-й хвилині після кутового і удару головою Лисицького донецький воротар насилу витягнув м'яч з-під поперечини.

Активно жестикулюють наставники команд, як ніхто інші, розуміли, що розв'язка може статися після єдиного гола. «Говерла» на очах додала в кількості ударів, а забити був зобов'язаний «Металург». Після навісу Олександра зі штрафного зробив кілька кроків убік від всіх опікунів Чечер пробив головою в поперечину.

Це був останній реальний гольовий шанс у матчі, адже в кінцівці команди не особливо прагнули вперед. Як для «Говерли», так і для донецького «Металурга» це друга безгольова нічия в поточному чемпіонаті.

«Говерла» (Ужгород) - «Металург» (Донецьк) - 0:0

«Говерла»: Олександр Надь, Віталій Лисицький, (Крістіан Орос, '93), Огнадон Акакпо, Сергій Люлька, Уоллес Перейра, Віталій Буяльський, (Вісенте Арзе, '57), В'ячеслав Шарпар, Дмитро Трухін, Разван Кочіш, (Сотіріс Балафас, '82), Максим Фещук, Максим Шацьких

«Металург»: Юрій Паньків, Василеос Пляцікас, В'ячеслав Чечер, Александре Насонов, Олександра, Василь Прийма, Георгій Зотов, Джордже Лазіч, Микола Морозюк, Сергій Болбат, Жуніор Мораєс

Попередження: Віталій Лисицький, 61. В'ячеслав Шарпар, 83. - Александре, 14. В'ячеслав Чечер, 71.

Арбітр: Сергій Бойко (Іванків)

Удари (в ствір): 8 (2) - 5 (4)
Кутові: 6 - 4
Офсайди: 0 - 2