ХРИСТОС ЧЕКАЄ
“Я страждав на Голгофі за тебе,
На хресті в страшних муках томився
Щоб ти міг примиритися з небом,
Щоб тобі шлях спасіння відкрився.
Я Себе мусів в жертву принести,
Кров’ю власною хрест оросити,
І розлуку з Отцем перенести,
Щоб тебе від гріха відкупити.
Ради тебе терпів бичування,
На шматки розривалося тіло,
Страшні муки, нестерпні страждання,
Переносив, бо серце любило.
Та Мою ти любов відкидаєш,
В рабстві зла і ворожих обіймах,
Ти про душу свою забуваєш, —
А вона без Голгофи – загине.
Підійди до хреста, зупинися,
Вилий біль, що так душу тривожить,
І на рани Мої подивися,
Ними душу вздоровити можеш.
Я гріхи твої хочу простити,
І загоїти рани глибокі,
Грішну душу з кайданів звільнити.
Повернути надію і спокій”.
Так сьогодні Христос промовляє,
Він продовжує грішних спасати,
На Голгофу Він їх закликає,
Щоб спасіння для душ їхніх дати.
Не відкинь ти цей заклик, мій друже,
Подивись на долоні пробиті,
І не будь до спасіння байдужим,
Поки двері до неба відкриті.