Цей день в історії

[D-Misha]

29 січня.....

Цього дня 1918 року сталася Битва під Крутами
1616 — голландські мореплавці Якоб Лемер і Віллем Схаутен відкрили крайню південну точку Південної Америки — мис Горн.
1635 — кардинал Рішельє засновує Французьку академію наук.
1710 — указ про офіційне запровадження російського цивільного алфавіту. Церква й надалі послуговується старослов'янським алфавітом.
1804 — відкрився Харківський університет.
1886 — Карл Бенц, німецький конструктор, отримав патент на автомобіль з двигуном внутрішнього згорання.
1896 — американський фізик Е. Груббе першим у світі застосував радіоактивне випромінювання, щоб лікувати рак.
1918 — силами полків вільного козацтва, Гордіївського полку і куреня Січових стрільців почалось придушення більшовицького повстання на заводі «Арсенал».
1921 — на конференції в Парижі країни-переможниці в Першій світовій війні визначили суму воєнних репарацій для Німеччини.
1927 — в Англії вперше з'явився готель з ванними кімнатами.
1945 — Радянська Армія визволила в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау в Освенцімі.

Народилися:

1737 — Томас Пейн, письменник і політичний філософ.
1852 — Кітасато Сібасабуро, японський бактеріолог, один з відкривачів збудника бубонної чуми.
1860 — Антон Чехов, український і російський письменник і драматург.
1866 — Ромен Роллан, французький письменник.
1874 — Джон Девісон Рокфеллер, американський промисловець.
1918 — Джон Форсайт, американський кіноактор.
1929 — Ірина Мостова, українська режисерка.
1941 — Борис Івченко, український актор і режисер.

Померли:

1430 — Андрій Рубльов, російський іконописець
1963 — Роберт Фрост, американський поет
1994 — Євген Леонов, російський кіноактор
2007 — Віталій Русанівський, український мовознавець

Бій під Крутами....

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Бій під Кру́тами — бій, що відбувся 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути під селищем Крути та поблизу села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва. Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 людей були ними страчені. На похороні у Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти». Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник. З нагоди 80-ї річниці бою Монетний двір випустив в обіг пам'ятну гривню.

* * *
На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців.
Славних, молодих...

На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка...

На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

1918

[D-Misha]

30 січня.....

1655 — після дводенного бою під Охматовим армія Богдана Хмельницького вирвалася з польсько-турецького оточення
1868 — у Києві відкрилася музична школа (тепер Київське музичне училище імені Ґлієра)
1868 — вийшла друком книга Чарльза Дарвіна про штучний відбір
1894 — Чарльз Кінг патентує винайдений ним відбійний молоток
1901 — у Львові Андрей Шептицький став галицьким митрополитом
1918 — Центральна Рада ухвалила створити добровольчу українську армію
1915 — атакуючи французький порт Гавр, німці вперше застосовують підводні човни
1934 — Радянські авіатори П. Ф. Федосеєнко, І. Д. Усискін і А. Б. Васенко на стратостаті «Осоавіахим-1» встановили рекорд: досягли висоти підняття 22 тисячі метрів. При спуску стратостат зазнав катастрофи і всі учасники підйому загинули
1941 — 8-а армія (Велика Британія) перемагає сили Італії та захоплює місто Дерна в Єгипті
1992 — Україна стала членом Організації з безпеки і співробітництва в Європі
2004 — створено першу статтю української Вікіпедії Атом

Народилися:

1834 — Володимир Боніфатійович Антонович, український історик, археолог, етнограф, археограф.
1882 — Франклін Делано Рузвельт, 32-ий президент США (1933-45).
1904 — Антон Пантелеймонович Комар, фізик.
1923 — Леонід Гайдай, радянський кінорежисер українського походження.
1927 — Улоф Пальме, прем'єр-міністр Швеції (1969-76 і 1982-86).
1948 — Едуард Гурвіц, український політик, Міський голова Одеси.
1974 — Наталія Бурдейна, українська спортсменка, віце-чемпіон Олімпійських ігор зі стрільби з лука (2000).

Померли:

1948 — Махатма Ганді, один з керівників і ідеологів національно-визвольних рухів Індії.
1963 — Франсіс Пуленк, французький композитор.
1982 — Віктор Михайлович Глушков, український математик, піонер комп'ютерної техніки.
1991 — Джон Бардін, американський фізик, двічі лауреат Нобелівської премії.

[D-Misha]

Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки...

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Насправді легендарний бій відбувся не 29, а 30 січня. "Шкодувати київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо".

Мало яка інша подія в історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами. Він посідає чільне місце в національній історичній пам’яті, проте в історіографії досі немає цілісного опису крутянських подій.

Дослідники часто плутаються в деталях і обставинах бою під Крутами. Навіть дата бою визначена невірно. Спираючись на спогади учасників подій і документи, автор статті спробував відтворити перебіг цієї героїчної й трагічної сторінки в історії українських визвольних змагань.

В середині січня 1918 р. петроградський Раднарком розгорнув повномасштабний військовий наступ проти Української Народної Республіки. Зайнявши Полтаву, на захід просувалися радянські загони під командуванням М. Муравйова, а з Гомеля наступав на Бахмач "революційний" відділ Р. Берзіна. Нечисленні війська Центральної Ради чинили слабкий опір агресорові.

28 січня обидві радянські колони з’єдналися на вузловій залізничній станції Бахмач. Українські частини без бою відступили до ст. Крути. Муравйов розпочав підготовку до наступу на Київ уздовж залізниці Бахмач – Ніжин – Дарниця.

Радянські загони, які наступали з Полтави, отримали назву 1-ї Революційної армії (командувач – П. Єгоров). Основні сили цієї армії знаходилися в Бахмачі: відділи петроградських, московських і тверських червоногвардійців (разом 1 500 бійців), а також бронепотяг № 2.

Загін Р. Берзіна став називатися 2-ю Революційною армією, загальна чисельність якої досягала 3 500 вояків, 400 моряків, 12 гармат. Частина цих сил залишалася в Гомелі, а безпосередньо у Бахмачі перебували 436-й Ново-Ладозький і 534-й Ново-Київський полки, відділ балтійських моряків та бронепотяг ім. В. Леніна.

Загальне командування операціями проти Центральної Ради залишилося в руках М. Муравйова. На мітингу в Бахмачі він закликав своїх бійців: "Наше бойове завдання – взяти Київ... Жаліти київських мешканців нема чого, вони терпіли гайдамаків – нехай знають нас і одержать відплату. Жодного жалю до них! Кров’ю заплатять вони нам. Якщо треба, то каменя на камені не залишимо".

Військовими силами Центральної Ради, які ввечері 28 січня відступили з Бахмачу до ст. Крути, командував сотник Ф. Тимченко.

Тривалий час найбільш боєздатною частиною під його командою був бойовий відділ 1-ї Української військової юнацької школи під командою сотника А. Гончаренка. Але кількатижневе перебування на позиції й відсутність підкріплень негативно вплинули на бойовий дух юнаків і 23 січня школа самочинно повернулася на відпочинок до Києва (саме це й змусило Ф. Тимченка без бою залишити Бахмач).

Відтак, під командою сотника Ф. Тимченка залишилося не більше 300 бійців: жменька глухівських вільних козаків, рештки куреня Смерті й 13-го Січового полку, бронепотяг під командою сотника М. Ярцева і бойовий потяг сотника С. Лощенка.

Ввечері 28 січня невеличкий відділ петроградських червоногвардійців виїхав із Бахмача слідом за українськими частинами, але на станції Плиски наштовхнувся на бойовий потяг С. Лощенка і підрозділ куреня Смерті.

Коротка розмова між представниками обох сторін скінчилася перестрілкою. Червоні поспішили від’їхати до Бахмача, кинувши напризволяще кількох своїх людей.

Коли пізно ввечері до Плисок прибув радянський бронепотяг, українських вояків на станції вже не було. В околицях червоногвардійці знайшли лише тіло свого взводного командира, який був в числі тих, хто не встиг залишити Плиски кількома годинами раніше. Захисники Центральної Ради на цей час відступили до ст. Крути.

Начальник зв’язку при військах М. Муравйова, не зорієнтувавшись у географії залізничних станцій, поспішив повідомити до штабу В. Антонова-Овсієнка про зайняття ст. Крути. В дійсності, цю станцію все ще займали українські війська.

Це не востаннє у радянському штабі плутали географічні назви. За кілька днів червоне командування, повідомляючи про запеклий бій з українськими частинами за переправи через річку Супій на Полтавщині, помилково вказало місцем подій річку Трубіж.

Відтоді історики, слідом за авторами цього донесення, згадують у своїх працях про бої на річці Трубіж, яких в дійсності там в січні 1918 р. не було...

Не маючи надії успішно протистояти переважаючим силам ворога, Ф. Тимченко готувався відвести свої сили зі ст. Крути до Ніжина. Лише звістка про підхід підкріплень з Києва стримала його від відступу.

Хоча переважна більшість вояків київської залоги дотримувалася нейтралітету в українсько-радянській війні, командувач Київського військового округу М. Шинкар зміг відправити на фронт кілька підрозділів, готових битися з більшовиками.

Але при цьому українське командування не змогло належним чином оцінити стратегічне становище. В той час, як М. Муравйов зосереджував сили для наступу на бахмацькому напрямку, у штабі Київського військового округу очікували головного удару з боку Полтави.

Завдяки цьому, на полтавський напрямок було скеровано свіжі й найбільш боєздатні підрозділи: 1-шу сотню Січових стрільців, бойовий курінь чорних гайдамаків 2-ї Української військової школи, загін Сердюцького ім. П. Дорошенка полку (разом 500 бійців).

Натомість до ст. Крути відправлено 300 виснажених юнаків 1-ї Української військової школи, які після докорів М. Шинкаря погодилися повернутися на позиції. Разом із юнаками зголосився їхати на фронт Помічний курінь Січових стрільців (116 чоловік).

Призначений для несення охоронної служби у Києві, Помічний курінь було створено в середині січня 1918 р. з ініціативи патріотичної української молоді – студентів Київського університету Св. Володимира та Українського народного університету, а також учнів 2-ї Української гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства.

Курінь мав у своєму складі лише одну сотню, що налічувала 120 чоловік – студентів, гімназистів, слухачів фельдшерської школи. Отаманом куреня був студент С. Король, 1-ю сотнею командував студент Українського народного університету Т. Омельченко.

Більшість січовиків були погано екіпіровані, майже не вміли поводитися зі зброєю. "Вправи офіційно не провадились, а як провадились, то з ініціативи якого-небудь роєвого. І тільки на кілька день перед від’їздом куріня на фронт приділено для муштрових вправ старшин Богданівського полку, але за такий короткий час не багато їх навчили", – свідчив сучасник.

Незважаючи на відсутність належного військового вишколу, сповнені патріотичних почуттів студенти й гімназисти не вагались вирушити на порятунок батьківщини. Як згадував інший мемуарист, "треба лише було глянути на їхні обличчя і побачити екзальтований вираз очей, щоб зрозуміти, що всякі резонні доводи безсилі змінити їхнє рішення йти на фронт і битися з ворогами Української Держави".

Більше Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! :

[D-Misha]

31 січня 1911 р. народилася Ванга...

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Вангелія Пандева Димитрова, у шлюбі — Вангелія Гуштерова, відоміша як Ванга — сліпа болгарська ясновидиця, містик і травник. Провела більшу частину життя в селі Рупіте в горах Кожуха. Її послідовники переконані, що вона мала паранормальні здібності.
Народження: 31 січня 1911 р., Струмиця, Республіка Македонія
Смерть: 11 серпня 1996 р., Софія, Болгарія

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[D-Misha]

2 лютого...

1823 — у Венеції відбулася прем'єра опери Россіні «Семираміда».
1863 — Семюел Клеменс вперше підписався як Марк Твен
1868 — У Києві відкрилась музична школа (нині — музучилище імені Глієра)
1870 — Reuters, підписавши угоди з двома іншими агенціями, вперше в історії створила всесвітню інформаційну мережу
1918 — У Росії церкву відділено від держави, а школу від церкви
1935 — Вперше в судовій практиці застосовано детектор брехні
1937 — Створено Держфільмофонд СРСР
1940 — дебютував американський естрадний співак Френк Сінатра
1986 — В Індії зустрілись Папа Римський і далай-лама

Народилися:

1463 — Джованні Піко делла Мірандола, італійський філософ
1812 — Євген Гребінка, український письменник
1829 — Альфред Едмунд Брем, німецький зоолог
1845 — Пулюй Іван Павлович, український фізик і електротехнік, організатор науки, громадський діяч
1849 — Павол Орсаг (Гвездослав), словацький поет
1863 — Тимофій Бордуляк, український письменник
1875 — Крайслер Фріц, австрійський і американський скрипаль і композитор
1882 — Джеймс Джойс, ірландський письменник
1901 — Підмогильний Валер'ян Петрович, український письменник, перекладач (загинув у сталінських таборах)
1934 — Іоселіані Отар, грузинський кінорежисер і сценарист

Померли:

1054 — Ярослав Мудрий, Великий князь київський.
1907 — Дмитро Менделєєв, російський хімік, першовідкривач періодичної системи хімічних елементів.
1920 — Роберт Едвін Пірі, американський полярний дослідник, який першим досягнув Північного полюсу.
1970 — Бертран Расселл, британський філософ, лауреат Нобелівської премії.

Досягнення й значення діяльності Ярослава Мудрого..

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів, так звану Правду Ярослава, що становить найдавнішу частину законів руського права — Руської Правди.

За Ярослава Мудрого поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія: 1039 документально стверджено існування Київської митрополії, що перебувала в юрисдикції константинопільського патріарха. Ярослав устійнив церковний устав, яким визначалися права церкви і духівництва. Крім призначування митрополитів на київську катедру, Церква Київської Русі користувалася автономією, включно з тим, що 1051 з ініціативи Ярослава собор місцевих єпископів обрав русина Іларіона митрополитом київським. За цього часу засновано також перші монастирі на Русі: св. Юрія, св. Ірини і славний Києво-Печерський 1051 р., які стали важливими культурними осередками, в яких писалися літописи, були школи іконописання.

За Ярослава Мудрого сталася і національна еволюція в Київській державі: варязький вплив залишився тільки в колі військової дружини, а державні діячі рекрутувалися здебільшого з місцевих людей, серед яких були: Вишата, Іван Творимирич, Костянтин, син Добрині та ін.

Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковно-слов'янську мову, переписано багато книг, був укладений літописний звод.

Київська Русь за Ярослава Мудрого була великою і могутньою державою Європи, досягнувши на ті часи найвищого розвитку. Щоб зберегти цілісніть своєї держави, а заразом забезпечити права своїх синів, Ярослав встановив систему наслідування (сеньйорату), згідно з яким старший брат Ізяслав дістав великокняжий престол у Києві, Святослав — Чернігівщину, Муром і Тмуторокань, Всеволод — Переяславщину, Суздаль і Ростовщину, Ігор — Володимир Волинський, В'ячеслав — Смоленщину.

[D-Misha]

3 лютого....

1815 — у Швейцарії засновано першу в світі фабрику з виробництва твердого сиру
1830 — Грецію оголошено незалежною конституційною монархією
1953 — опубліковано книгу французького океанографа Жак-Іва Кусто «Світ мовчання»
1964 — уперше сингл «Beatles» («I Want To Hold Your Hand») став «золотим» у США
1966 — радянська автоматична міжпланетна станція «Луна-9» вперше здійснила м'яку посадку на поверхню Місяця
1984 — у Лонг-Біч (Каліфорнія) народилася перша дитина, що її зачали методом in vivo
1994 — Верховна Рада України ратифікувала в повному обсязі Договір про скорочення і обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНВ-1)

Народилися:

1809 — Фелікс Мендельсон (Бартольді), німецький композитор.
1854 — Сергій Сергійович Корсаков, російський психіатр
1864 — Володимир Самійленко, український письменник
1872 — Іван Фомін, архітектор, один із засновників неокласицизму
1898 — Алвар Гуго Аалто, фінський архітектор

Померли:

1116 — Коломан I, угорський король, одружений з донькою Володимира Мономаха.
1428 — Асікаґа Йосімоті, 4-й сьоґун сьоґунату Муроматі.
1468 — Йоганн Гутенберг, німецький і європейський першодрукар.
1862 — Жан-Батіст Біо, французький фізик, геодезист і астроном.
1924 — Томас Вудро Вільсон, 28-й Президент США (1913—1921).
1956 — Еміль Борель, французький математик.
2009 — Павло Загребельний, український письменник.

[D-Misha]

4 лютого....

1708 — Кантата № 71 («Виборна кантата») стала першим надрукованим твором Йоганна Себастьяна Баха
1789 — У Філадельфії виборці одностайно обрали Джорджа Вашингтона першим Президентом США
1906 — Департамент поліції Нью-Йорка ухвалив рішення використовувати відбитки пальців для ідентифікації особи злочинців
1943 — у Цюриху відбулася прем'єра «Доброї людини з Сезуана» Бертольта Брехта
1945 — У Ялті відкрилася Кримська конференція глав урядів СРСР, США і Великої Британії, на якій погодили військові плани союзні держави
1971 — оголошено про банкрутство британської компанії «Роллс-Ройс»
2005 — Верховна Рада затвердила Юлію Тимошенко на посаді прем'єр-міністра

Народилися:

1494 — Франсуа Рабле, французький письменник, автор «Гаргантюа та Пантагрюеля»
1746 — Тадеуш Костюшко, польський військовик і громадський діяч
1820 — Божена Нємцова, чеська письменниця
1842 — Василь Ключевський, російський історик
1854 — Сидір Мидловський, актор, театральний діяч і письменник
1879 — Василь Королів, письменник і художник
1880 — Квітка Климент, музикознавець та фольклорист, чоловік Лариси Косач (Лесі Українки)

Померли:

1494 — Юрій Котермак (Юрій Дрогобич), астроном, доктор медицини та філософії, ректор Болонського університету.
1919 — Василь Розанов, російський письменник і філософ.
1928 — Гендрік Лоренц, голландський фізик, лауреат Нобелівської премії 1902 року.
1957 — Бенджамін Бріттен, англійський композитор.
2001 — Яніс Ксенакіс, видатний грецький композитор.

[D-Misha]

6 лютого....

1900 — Олександр Попов вперше передав по радіо сигнал про лихо на морі.
1901 — у Парижі на вокзалах з'явились перші громадські телефони.
1933 — у нацистській Німеччині запроваджено газетну цензуру.
1934 — у Франції провалилася спроба фашистського путчу.
1938 — у Мурманській області розбився найбільший радянський дирижабль з 19 членами екіпажу.
1952 — на престол зійшла Єлизавета II, керівнича королева і глава держави Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, глава 15 держав Співдружності Націй.
1958 — створено Спілку кінематографістів України.
1958 — в Мюнхені розбився літак з футбольною командою «Манчестер Юнайтед» на борту. Серед 23 загиблих було вісім футболістів клубу.
1996 — британську антарктичну станцію «Фарадей» передано українським полярникам. На її базі створено українську станцію «Академік Вернадський».

Народилися:

1313 — Джованні Боккаччо, італійський письменник («Декамерон», «Ворон»).
1861 — Микола Зелінський, російський хімік-органік, винайшов вугільний протигаз.
1883 — Дмитро Григорович, український авіаконструктор, творець першого гідролітака.
1887 — Микола Шарлемань, український зоолог.
1903 — Клаудіо Аррау, чилійський піаніст.
1911 — Рональд Рейган, 40-й президент США.
1913 — Мері Лікі, британський і кенійський антрополог та археолог,
1932 — Франсуа Трюффо, французький кінорежисер («451 за Фаренгейтом»), один із засновників «нової хвилі».
1945 — Боб Марлі, культовий ямайський музикант, виконавець реггі.

Померли:

1833 — П'єр Андре Латрей, французький ентомолог;
1916 — Рубен Даріо, журналіст, дипломат і поет з Нікарагуа, відомий як Батько Модернізму;
1918 — Густав Клімт, австрійський художник, видатний представник сецесії;
1985 — Наталя Забіла, українська письменниця, поетеса;
2002 — Макс Перуц, англійський біохімік, нобелівський лавреат 1962 року.

[D-Misha]

7 лютого...

1483 — український вчений Юрій Дрогобич у Римі видав книгу «Прогностична оцінка поточного 1483 року»;
1832 — Микола Лобачевський представив російській академії наук першу працю з неевклідової геометрії;
1855 — підписано першу дипломатичну домовленість між Росією та Японією (Сімодський трактат);
1906 — сигнал SOS вперше був запропонований як міжнародний сигнал лиха (замість коду CQD, який раніше використовували на суднах);
1919 — Директорія УНР перервала мирні переговори з Радянською Росією;
1932 — Джеймс Чедвік повідомив про відкриття нейтрона;
1940 — почався перший етап депортації населення з Західної України;
1940 — Організація українських націоналістів розкололася на ОУН-Б (Бандера) і ОУН-М (Мельник);
1948 — ЦК ВКП(б) видав постанову про «боротьбу з формалізмом у музиці»;
1968 — пісня гурту «Beatles» «Sgt. Pepper's Lonely Hearts Club Band» отримала премію «Ґреммі».

Народилися:

1478 — Томас Мор, англійський гуманіст, письменник («Утопія»);
1693 — Анна Іванівна, російська імператриця;
1792 — Джоакіно Россіні, італійський композитор;
1804 — Микола Маркевич, український історик, фольклорист, композитор;
1812 — Чарльз Діккенс, видатний англійський письменник та політичний агітатор;
1904 — Ґленн Міллер, американський тромбоніст, аранжувальник, лідер біг-бендів;
1906 — Олег Антонов, радянський авіаконструктор;
1946 — Гектор Бабенко, бразильський кінорежисер українського походження, лавреат «Оскара»;
1963 — Гайдемарі Стефанишин-Пайпер, американська астронавтка українського походження.

Померли:

1682 — Михайло Дзик (Мелетій у чернецтві), ректор Києво-Могилянської академії;
1918 — Священомученик Володимир, київський митрополит, розстріляний більшовиками;
1933 — Микола Садовський, український актор, режисер і громадський діяч, корифей українського побутового театру;
1960 — Ігор Курчатов, радянський фізик;
1994 — Вітольд Лютославський, польський композитор.

[D-Misha]

9 лютого...

1263 — під Даугавгривою литовське військо під командуванням князя Тройната розбило ливонських хрестоносців
1648 — Богдана Хмельницького обрано гетьманом України
1667 — укладено перемир'я між Річчю Посполитою і Московською державою, за яким Україну поділено навпіл
1849 — на території Папської області революціонери проголосили Італійську Республіку
1897 — у Російській імперії розпочався перший загальний перепис населення
1900 — засновано Кубок Девіса
1918 — війська Червоної армії під командуванням М.Муравйова зайняли столицю УНР Київ
1918 — підписано Берестейський мирний договір
1942 — у Києві гітлерівці заарештували Олену Телігу та інших представників української інтелігенції, в основному членів ОУН(М)
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація! Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Народилися:

1441 — Алішер Навої, узбецький поет
1783 — Василь Жуковський, російський поет
1846 — Вільгельм Майбах, німецький інженер, конструктор першого «Мерседеса»
1885 — Альбан Берг, австрійський композитор
1887 — Василь Чапаєв, радянський військовий діяч, командир 25-ї дивізії (згодом — Чапаєвська) Червоної Армії
1892 — Петро Барановський, реставратор і дослідник пам'яток архітектури доби середньовіччя на теренах СРСР
1910 — Жак Моно, французький біохімік, Нобелівський лауреат

Померли:

1811 — Невіль Маскелін, англійський астроном.
1881 — Федір Достоєвський, російський письменник.
1901 — Луї Менар, французький поет.
1960 — Олександр Бенуа, російський художник.
1981 — Білл Гейлі, піонер рок-н-роллу (Rock Around the Clock).
1984 — Юрій Андропов, керівник КДБ СРСР (1967—82), Генеральний секретар ЦК КПРС (1982—84).
1994 — Говард Темін, американський вірусолог, Нобелівський лауреат.