Ловись рибко, мала і велика!!!(все, що стосується риболовлі.)

[2vanya2]

Рибалка виловив гігантського 127-кілограмового ската
Чоловік витягав рибину з річки 4 години. Намилувавшись трофеєм, рибалка випустив ската назад.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

На річці Парана поблизу Буенос-Айреса (Аргентина) британський рибалка Джеремі Вейд вполював гігантського, 127-кілограмового ската-хвостокола.


53-річний Вейд протягом кількох годин боровся з гігантом, який заковтнув приманку та полинув на дно. Врешті виснажений скат здався, і Вейд зміг витягти його на поверхню.

Прив'язавши рибину до човна, чоловік дотяг її до берега й лише там зміг оцінити розмір свого трофею.

Читайте: Волинські рибалки зловили коропа вагою з 10-річну дитину

Вейл мусив надягти спеціальні рукавички, які не могли проштрикнути отруйні шипи ската. Врешті здобич було відпущено назад у воду, цілою та неушкодженою.

"Це була найбільша прісноводна рибина, яку я колись виловлював", - поділився Вейд.

Скат зазвичай атакує людину, коли на нього випадково наступають. Його отруйний шип здатен проштрикнути ногу до кістки.

Такі рани можуть не гоїтися по кілька років. Впирснута отрута ската може призвести навіть до летальних наслідків.

[D-Misha]

Штрафи за незаконний вилов риби різко зростуть .......

Понад сто тисяч екземплярів незаконного знаряддя для вилову риби вилучили цьогоріч природоохоронці. Майже стільки ж спіймали і порушників.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Популярні серед браконьєрів - електровудки, сітки, остроги, ятери та павуки. Частину вилученого спалили представники Держрибагентства України. За словами чиновників, незабаром незаконне рибальство стане невигідним: набуде чинності нова постанова Кабміну. Вона передбачає збільшення відшкодування за кожну незаконно зловлену рибину у 5-100 разів.

Віктор Дроник, голова Державного агентства рибного господарства: "В минулому за виловлений екземпляр пеленгаса чи коропа був нанесений збиток і такса була 34 гривні, то тепер - 800. Якщо за судака в минулому було відшкодовано 51 гривню, то на сьогодні це 510".

[D-Misha]

Як правильно вибрати озеро для хорошої рибалки ?

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Чим більше ви знаєте про озеро і про ту рибу, яка живе в ньому, тим вищі ваші шанси піти з «здобиччю». Навіть якщо ви добре знаєте озеро і його мешканців, ви не завжди можете розраховувати на успіх. Багато що залежить від навичок. Так, само від навички виявлення «рибних» місць, від навички добору і використання снасті.

Більшість озер – це заплави в невеликих річках і струмках. Оскільки озеро заповнюється водою, воно затоплює велику площу навколо русла водного шляху. Найглибша частина виходить саме тут. Риба заходить в озеро з цього каналу і зупиняється в ньому. Вона розшукує такі області озера, які мають хорошу якість води, поживні бази та донне покриття плюс різноманітність глибин в даних областях. Більшість риби постійно мешкає в одних і тих же областях, тому ви маєте знайти своє «місце».
Вирушаючи на нове озеро, не забудьте запитати про нього своїх друзів-рибалок, можливо вони поділяться важливою для вас інформацією.

Прибувши на озеро необхідно його «розвідати». Якщо озеро занадто велике для вивчення його за один день, слід вибрати невелику область «облову» і спробувати з’ясувати поведінку риби на даній ділянці. Не вибирайте ділянки озера з дрібним і занадто глибоким дном. Краще, якщо глибина збільшується поступово.

Пробуйте ловити на різних глибинах і на різні приманки. Риба може стояти скрізь. Знайшовши відповідне місце і глибину приступайте до лову. Якщо клювання протягом деякого часу мляве, можливо варто змінити місце. Не лінуйтеся пройтися по берегах озера в пошуках гарного кльову. Зверніть увагу на місцевих рибалок – вони точно знають, де можна зловити рибу.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[D-Misha]

У водах Бразилії виявили унікального білого дельфіна...

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Білі дельфіни дуже рідкісні і сором’язливі, тому рідко вистрибують з води. А ще, у цих тварин-альбіносів дуже малі шанси на виживання.

Щоб сфотографувати рідкісного білого дельфіна, біологи чекали більше місяця
Морські біологи виявили унікальний та дуже рідкісний вид білого дельфіна у водах Бразилії.

Дельфін був помічений науковцями випадково, оскільки дельфіни-альбіноси, зазвичай, дуже сором'язливі тварини і рідко вистрибують з води, на відміну від побратимів сірого кольору.

Головний біолог, який очолює дослідницьку команду, Каміла Мерей Сарторі вперше побачила дивного білого дельфіна на початку жовтня цього року, але сфотографувати його вдалося лише в листопаді.

"Ми були дуже здивовані. Його колір значно відрізнявся від інших дельфінів у групі. Спочатку, коли ми його помітили, ми не відразу зрозуміли, що це теж дельфін, рідкісний маленький дельфінчик-альбінос", - сказала Сарторі.

За її словами, маленький дельфін плив поруч з дорослим, мабуть зі своєю мамою. Вона була звичайного сірого кольору.

Зазначимо, дельфіни-альбіноси мають біле забарвлення через відсутність гормону меланіну в їх організмі.

У білих дельфінів дуже мало шансів на виживання, оскільки їх вбивають хижаки. Також вони часто потрапляють в рибальські сітки браконьєрів через особливу будову свого тіла.

[karpinets2710]

Ловля форелі
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Навіть знаючи все про риболовлю, часом необхідно знати особливості лову тієї чи іншої риби, щоб улов був воістину гідним. Ловля форелі – дуже складне заняття, що вимагає певних знань.

Струмкова форель дуже поширена в усьому світі. Більш того, це одна з найпоширеніших риб. Її м’ясо поживне і смачне. Однак її чисельність значно скорочуються з розвитком промисловості. Та й рибалки часто правил не знають і не дотримуються.

Всі питання, які виникають при лові форелі, зазвичай об’єднують в три основні групи: вибір техніки лову, вибір тактики лову і вибір місця вудіння.

Найбільш важливим етапом традиційно вважається вибір місця лову – воно і визначає стратегію риболовлі. Не так складно вибрати водойму, де водиться форель, але цього мало. Необхідно ще й ознайомитися з правилами лову форелі. Приміром, у Ленінградській області ловити форель заборонено взагалі, в Мурманській вона взагалі не обмежена; в Литві можна виловлювати тільки п’ять форелей, чий розмір перевищує 25 см, в Естонії – тільки три. Загалом, правила всюди різні і необхідно ознайомитися з ними у місцевих суспільствах риболовлі та полювання.

Струмкова форель водиться в річках з досить швидким плином в тих районах, де вода має високий вміст кисню і постійну температуру не вище 20 ° С. Як правило, такі річки знаходяться поблизу озер, а також у районах, де багато джерел і є височини. У великих рівнинних річках форель не водиться, але її можна зустріти у верхів’ях цих рік. Майже не зустрінеш форелі в тих річках середньої смуги, які випливають з озер або течуть через озера. Виняток становлять хіба що ті річки, які течуть з озер, що харчуються переважно джерелами. Типовими водоймами, що містять форель, є більшість річок басейнів Чудського, Ладозького, Ильменского і Онезького озер, балтійського моря, а також річки Кавказу, Карпат та Карелії.

Сезон лову форелі починається, як правило, з розкриттям річок. У тих місцях, де в теплі зими водойми не замерзають, ловом форелі можна займатися практично цілий рік, якщо це, звичайно, не заборонено місцевими правилами. Взимку струмкова форель вельми пасивна. При низькій температурі її обмін речовин знижується і форель живиться набагато рідше. Сплеск активності – нехай і досить невеликий – спостерігається тоді, коли в річку починають надходити перші талі води і річки починають розкриватися. Земля в цей час, як правило, ще не відтанула, тому й вода в річці ще залишається досить прозорою. Ця пора зазвичай триває протягом однієї – двох тижнів і рибалкам деколи складно встояти від спокуси порибалити на річці, яка тільки що розкрилася. Але подібні надії на більш- менш значні успіхи зазвичай рідко справджуються.

Ранньою весною форель можна зустріти в так званих зимових місцях-ямах – завихреннях, які знаходяться нижче перекатів, на помірному перебігу. Тобто в місцях, де достатньо корму. У цей час основний раціон форелі складають личинки жаб, ручейника, дрібної риби. Перед настанням паводку місця його стоянки взято з udilka.com визначити зовсім нескладно, а от при піднятті рівня води та її помутніння – майже неможливо без попереднього ретельного вивчення водойми.
Для лову форелі застосовуються невеликі коливні або обертові блешні вагою не більше 10 г. Іноді застосовують і воблери до 10 см завдовжки. Практика показує, що найбільшу форель зазвичай вдається виловити навесні. Сезон полювання в цей час тільки починається, тому форель не дуже обережна і її можна зустріти часом навіть в доступних місцях. За оконочаніі паводку риба йде в літні місця і стає все важче виявити великі особини.

Якщо Ви хочете зловити форель на початку сезону, то максимальні шанси бувають при глибокій і повільній проводці блешні недалеко від дна. Подібний прийом потребує порівняно важкої пріманкі, тому нахлистом навесні зловити форель дуже складно. За допомогою потопаючих шнурів це іноді зробити можна. В якості приманки слід використовувати в такому разі імітації личинок, штучних мушок, німф і т.д. В цей час варто віддавати перевагу дрібним водойм.

У теплі післяобідні години іноді можна побачити форель, яка полює за комахами, плаваючими біля самої поверхні води або на її поверхні. У такий час варто ловити навіть на «суху» мушку.

Слід пам’ятати, що форель – риба дуже обережна і влітку воліє годуватися рано вранці, пізно ввечері або зовсім вночі, особливо у джерельній річці з прозорою водою. Днем зазвичай форель коштує в тих місцях, які надають їй хороше укриття. Особливо вона любить такі місця, де поблизу є підходящі для полювання угіддя: перекати, завихрення, стремнини. Особи вагою більше 1 кг в літній час активну полювання ведуть переважно вночі.

[karpinets2710]

Лов сома з берега на спінінг
Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!
Сом – приваблива здобич для вудильника. Багато рибалок готові пожертвувати не однією вдалою риболовлею заради зустрічі з вусатим. Процес лову сома взагалі стоїть осібно. Скільки оповідань існує про рибалку на сома, а вже які смаки має це річкове чудовисько …

Потрухи свійської птиці, дохлі чайки, смажені горобці, живі жаби і ще дуже багато всякої всячини йому намагалися піднести. Ловля сома на квок безумовно, дуже цікава і захоплююча. Але вона має один недолік – її обраність. Далеко не всім рибалкам доступний човен. А тому ми поговоримо про лов сома з берега на спінінг.

Сома можна починати ловити з травня і продовжувати до кінця літа. Перерви все ж будуть, які важко вгадати, але в цілому при правильному підході за цей період він буде ловиться досить регулярно. Раніше травня клювання сома поодинокі, швидше за все на у вас клюне окунь. Після серпня також краще не витрачати час, це вже важко назвати клюванням. На сома зазвичай йдуть вночі. Протягом ночі клювання сома теж не постійне. Є певні години, в які ви повинні бути особливо на чеку. Це з 19-00 до 20-30, з 22-00 до 23-00 та з півночі до трьох. Може, звичайно, клюнути протягом всієї ночі, але це скоріше виняток.

Тепер про місця. Сом весь світлий час доби проводить в ямі, лише вночі залишаючи її в пошуках їжі. Найбільш сом активний якраз біля своїх ям і знайшовши таку, ви без покльовок не залишитеся. Знання рельєфу дна дуже не завадить, але сомові ями можна і вирахувати. Вони часто перебувають під високими обривистими берегами. Якщо під таким берегом ви виявили вир, то напевно сом тут є.

В якості приманки перше місце займають дощові черв’яки, насаджені «пучком» на гачок. Гачки використовуємо від № 12 і вище (по вітчизняній класифікації). Сміливо можна використовувати і гігантський базарний гачок. Навряд чи якась риба захоче наближатися до такого гачка, а ось сом – дуже навіть. У пащі сома такий гачок виглядає цілком прийнятно. На другому місці йдуть великі чорні п’явки, здобуті в заболочених місцях. На жабу теж може клюнути. А от експериментувати з птахами краще не треба. Пару раз доводилося куштувати – ефекту ніякого. Не дають відчутного ефекту і палені пір’я або шерсть. Всілякі блешні, воблери і твістери дуже важко при перебігу доставити точно в яму, а живці при такому перебігу навряд чи зможуть вижити. Тому доведеться від усього цього відмовитися.

Про час клювання сома вже знаєте, тепер про сам лов.Клювання сома сильні, тріск котушки вам забезпечений. Тому якість вудилища має значення. Беремо волосінь міцніше, як можна якіснішу (0.5 і вище). Далі чіпляємо вантаж, ваги не шкодуйте, інакше наживку знесе течією. Гачки потрібні від № 12 і вище, кожушки або п’явки, стільчик та інші зручності, і вирушаємо на риболовлю. Знаходимо яму, в якій повинен бути сом і доставляємо туди насаджених пучком дощових черв’яків. Як вже говорилося, бажано на місце прибути ввечері, і до 19-00 повністю зосередиться на риболовлі.

Придивлятися до дзвоника не доведеться, сом клює впевнено, так що може і вирвати вудилище у вас з рук. Виведення дрібних сомиків не представляє великої праці, а от з великими екземплярами доведеться повозиться. Першого свого сома всі мої знайомі упускали. З самого початку не ви, а він диктує умови, стрімко спускаючи волосінь з котушки і якщо дати йому свободу, він обов’язково її або обірве, або заплутає в корчах. Тому з самого початку клювання не втрачайте самовладання, насамперед постарайтеся відірвати рибу від дна. Потім намагайтеся тримати лісочку в напрузі і водити сома туди-сюди, вимотуючи його. Розслабитися буде можна тільки тоді, коли сом буде на березі, а у воді йому вистачить і секунди перепочинку.

[karpinets2710]

Ловля судака

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Судак по своїй хижості йде слідом за щукою. Він також відноситься до прісноводним хижаків. Вже на першому році свого життя цей хижак починає харчуватися рибою. У нього добре розвинені щелепи. Вони мають видовжену форму з великими рідкими іклами. Між ними розташовані дрібні гострі зуби. За своєю будовою паща судака сильно схожа зі щучою. Тільки спінінги shimano можуть впоратися з такими щелепами.

Судак ставитися до нічних хижаків, він переслідує свою здобич, а не нападає із засідки як щука. А протягом дня цей хижак просто спить. На постійному місці проживання судак жити незможе

Харчується цей хижак два рази на день. Перший раз – ще затемна, а другий – після заходу сонця. Судак набагато прожорлівіший найнебезпечнішого хижака – щуки. У погоні він сильно впертий, не вважаються такі великі річки як Волга, Урал, Ока, Дон і багато інших. Але іноді можна зустріти його і в маленьких річках, і навіть в озерах, таких як Селігер, водяться вони й у водосховищах відомого каналу ім. Москви. Найбільші рибини досягають у вазі до 12 кілограм, а пересічний важить приблизно 3-4 кілограми.

Для цього представника класу риб головна умова для існування – наявність чистої проточної води. При інших припиняє гнатися за своєю здобиччю, поки не наздожене її. Клювати він починає з середини серпня, але найінтенсивніший клювання у вересні. А після жовтня він зовсім закінчується.

Ловля судака не так цікава як щуки. Але й тут є свої особливості. Спорядження для лову цього хижака повинно бути якісним. Котушки shimano відрізняються саме такими своїми показниками. Для чого це треба легко пояснити: Вечірній кльов відбувається ввечері, коли вже зайшло сонце, а ранковий – рано вранці, коли сонце ще не зійшло. Тому від якості вашого спорядження і буде залежати ваш улов. При цьому необхідно пам’ятати, що судак є стайной рибою, тому, якщо ви виловили одну, стоїть “залишати” ваші снасті в тому ж місці ще кілька разів. А ловлять його з дна.

Ловити судака можна і доріжкою. При цьому досвідчені рибалки використовують блешні, які застосовують при лові судака спінінгом, а розмір її 5-7 сантиметрів. Можливе застосування і більшої блешні, які з успіхом застосовуються при лові щук, але на них може попастися тільки великий судак. А для приманки використовується ялець або піскар, які насаджують на оснащення з кількома трійниками.

[D-Misha]

Ловля карася в зимовий період...

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

Усталену думку про те, що ловля карася в зимовий період не приносить ніяких успіхів, в корені невірно. Знаючи особливості поведінки цієї риби, її можна з успіхом ловити навіть в глибоку зиму.

Попри те, що карась по суті не є хижою рибою, взимку він постійно мігрує. Тому карасева ловля чимось схожа на ловлю окуня.

Якщо в одній лунці Ви зловили пару-трійку карасів – можете свердлити нову лунку, тому що в цій Ви, швидше за все, сьогодні вже нічого не зловите. Однак не варто забувати про ту лунку, в якій Ви щось спіймали. Дуже велика ймовірність того, що, прийшовши на риболовлю через тиждень Ви знову зловите що-небудь в цій лунці. Тому перед тим, як переходити на нове місце, слід якось відзначити цю лунку.

Тепер про те, на якій відстані потрібно свердлити лунки. Справа в тому, що карась – це така риба, яка може в одній лунці не ловиться, а в іншій, яка знаходиться в метрі від неї, вона буде ловитися прекрасно. Тому не слід занадто сильно відходити від просвердленої лунки, щоб зробити іншу.

Оснащення, на яке ловиться карась взимку, не повинно бути занадто грубим. Товщина волосіни повинна бути не більше 0,12 мм. Проте не потрібно ставити волосінь менше 0,08 мм, оскільки напору великих екземплярів така жилка не витримає. Як блешні краще всього використовувати насадку типу «чортик», якщо використовується гра. При нерухомій ловлі слід використовувати стандартні недорогі блешні. Гачок не повинен бути дуже товстим, тому як він буде псувати насадку і відлякувати тим самим рибу. Однак використовуючи надто тонкий гачок, будьте готові, що в один прекрасний момент він відламається. Як насадки найкращою вважається або мотиль, або дрібні нарізані шматочками черви.

Карась взимку добре ловиться як вдень, так і вночі. Примітно те, що використання прикормки днем ​​рибу відлякує, а в нічний час приваблює. Краще використовувати суміш з панірувальних сухарів і макухи. Також в неї можна додати трохи рубаних черв’яків.

Глибина, на якій слід ловити, не повинна бути менше одного метра. А от рельєф дна залежить від конкретної водойми. В одних водоймах карась заходить в траву і ловиться в десятці сантиметрів від дна. В інших же водоймах він ловиться на чистому піщаному дні. Найбільш оптимальною вважається глибина не менше двох метрів. Проте в глибоких ямах ловити також не слід, оскільки вода в них набагато холодніша, ніж в інших місцях, а карась не любить це.

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

[2vanya2]

Окунь. Ловля окуня взимку, навесні, влітку і осінню.

Окунь, а також плотва належать до числа найпоширеніших прісноводних риб у наших краях. Окунь водиться скрізь: у річках, озерах, ставках. Є деякі водойми, де окунь – єдиний вид риби на весь ставок. Зовнішній вигляд окуня залежить як від якості і кольору води, так і від грунту дна.

Стандартний окунь має ось такий вигляд: широке тулуб, невеликий горб на спині, зеленувате забарвлення біля хребта, сторони жовто-зелені, живіт жовтий, впоперек тіла тягнутися темні смужки (іноді плями), плавники на череві мають червону розмальовку, на грудях – жовту, спинний плавець сірий, очі помаранчеві. У залежності від середовища проживання вони можуть бути як світліше, так і темніше, а дрібний окунь до досягнення статевої зрілості взагалі забарвлений однотонним жовто-зеленим кольором. Має дуже великий ненажерливий рот, зуби дрібні, але гострі.

Звичайний окунь в середньому важить до 850-1250 г, але у великих і старих озерах рибалкам траплялися 2-2,5 кг, 3,2, 4 кг і навіть 4,8 кг. Окунь не росте в довжину, як багато інших риб, максимальна довжина гіганта в 4,8 кг була 54 см; окунь розростається в сторони і у висоту, ширина – 19 см, а висота – 28 см.

Великий окунь сміливо бродить по глибинах озера, а середній і дрібний віддає перевагу більш зарослі лопухами і очеретами води, де їм легше сховатися від великих хижаків і самим поохотится на іншу рибу. Але ближче до осені, і дрібний окунь підходить на глибинні місця озер. Великий окунь постійний в своєму місці проживання і майже весь день сидить на глибині і лише ввечері та вранці виходить на полювання. Ця риба зазвичай ходить зграями в 10, рідше 100 окунів, але в останніх числах осінніх місяців і на початку весни вони збираються у величезні зграї приблизно одного віку і чим дрібніше окунь, тим многочисленней зграя, іноді вони досягають чисельності в 1000, а то і 10000 рибин. Взимку вони також ходять зграями, але вже трохи менше і добре беруть на зимову вудку.

Взагалі окуня можна назвати осілого рибою, оскільки він весь рік залишається на одному і тому ж місці і навіть під час нересту залишається верним своєму притулку. Великий, як в іншому і дрібний окунь відрізняються спритністю і надзвичайною ненажерливістю, ця риба пожирає все що рухається, включаючи в раціон своїх побратимів. Я не раз бачив випливли мертвих окунів, що давилися від прожорства і риба застрявали в зябрах окуня. Він дуже швидко плаває періодичними ривками (поштовхами) і через деякий час зупиняється, і знову пливе. Окунь не дає спуску ні яку рибу, ні маленької, ні великий, немає такої живності у водоймі, чого б він не їв. Самого ж окуня хижаки не дуже люблять через його колючок, крім самого окуня, але побільше. Улюбленою їжею для цієї риби все-таки становить дрібна рибка й раки. У період, коли раки починають линяти окунь ходить поблизу в каменів корчів і інших місць, де водиться рак. У деяких краях, де мул кишить мормишем окунь росте з шаленою швидкістю і харчується їм всю зиму і майже всю весну.
Ловля окуня взимку

Мабуть, кожен рибалка погодиться з тим, що зимова риболовля неповноцінна без лову окуня. У зимовий період часу окуня можна ловити, починаючи від самого першого льоду і закінчуючи самим останнім. Ці місяці дарують безліч прекрасних можливостей для того, щоб сповна насолодитися рибалкою.
Весь зимовий період з точки зору рибного лову можна розділити на три етапи: перволедье, глухозимье, а також останній лід.

Найбільш вдала лов окуня взимку на початковій стадії цієї пори року, тобто з утворенням першого льоду. Саме в цю пору окунь є дуже активним і, як правило, концентрується на мілководді, що створює найбільш відповідними для рибного лову біля узбережжя. Причому для лову окуня в цей час використовуються такі приманки, як блешні і балансири. Однак даний період триває близько двох тижнів, і після утворення на водоймі суцільного крижаного покриву окунь переміщається в глибоководді: чим ближче початок другого етапу зими, тим далі він іде.

У період глухозимье окунь практично не зустрічається в береговій зоні, тому ловлять його з криги на глибоководді. У качестве приманки використовують невеликі, але важкі блешні, а також різноманітні блешні (проте вони повинні бути мініатюрними). У цю пору рибалкам, як ніколи, потрібно запастися терпінням і енергією, а також добре знати рельєф водоймища, щоб просто не витрачати свої сили і час на буріння численних лунок у пошуках злачних місць.

На завершальному етапі зими окунь, як правило, збирається на мілині глибиною від 2 до 4 метрів, а невеликого окуня можна навіть знайти поблизу очеретів, де глибина становить від 30 сантиметрів до 4 метрів. У цю пору риба знову дуже активна, оскільки надолужує сили після суворої зими.

Щоб лов окуня взимку увінчалася успіхом, необхідно враховувати і погодні умови: ідеальний варіант для лову окуня – тиха і безвітряна погода, причому мороз повинен бути невеликим. Серед найчастіше використовуваного прикорму можна виділити наступний: тоненькі жовті плівки окуневих очей, риб’ячі тельбухи, мотиль, гнойові черв’яки та інші. І ще важливо пам’ятати, що окунь, спійманий взимку, відрізняється особливими смаковими якостями!
Ловля окуня навесні

З настанням весни лід сходить з водойм і починається весняна ловля окуня. Дрібний окунь, найчастіше, зосереджується у берегової лінії або на кордоні водяній рослинності. Біля кам’янистих гряд і в неглибоких закоряженних місцях тримається більш великий окунь. Якщо ви бажаєте досягти максимального результату при лові окуня навесні, то закиди належить вчиняти у вікно між рослинністю або в місця, де закінчується межа водної рослинності. Вибір такого способу лову може супроводжуватися частими зачепами, тому можна розглянути варіант лову «матросик» на мормишку.

При лові окуня навесні на мормишку необхідно використовувати вудилище, довжина якого становить 1,8-2 м, а довжина леси близько 1 -1,5 м. За допомогою такої вудки дуже зручно здійснювати ловлю на мілководдя і в невеликих вікнах трави. Коли риба малоактивна, а клювання досить млявий, при лові на мормишку можна досягти кращих результатів, ніж прилові на вудку поплавця.

Якщо водоймище дозволяє ловити окуня на великій глибині, то навесні з використанням блешні найдоцільніше застосовувати короткий вудилище (50-70 см), кінець якого оснащений сторожці. Найпростіше виготовити сторожок з ніпельної гумки. По довжині сторожок регулюється залежно від ваги обраної блешні: чим легше блешня, тим довше сторожок. Наявність гнучкого кінчика у вудилища звільняє рибалки від необхідності монтажу сторожка. Застосовуючи зимову техніку лову у весняний період можна отримати хороший улов.
Якщо ви здійснюєте ловлю окуня на мормишку у вікні водної рослинності, то мормишку необхідно утримувати в сантиметрах 40-60 над дном, тому що з полводи бере окунь у траві. При лові на місці вільному від рослинності найчастіше окунь клює з дна. Коли ловля на мормишку супроводжується довгим вудилищем і короткою лесой, підсікаючи окуня, не варто його піднімати в повітря. Набагато ефективніше виконувати проводку по воді до берега або борту човна без ослаблення леси. Щоб великий екземпляр виявився у вашому садку, використовуйте підсак.
Необхідно відзначити ще одну особливість лову окуня на мормишку. Коли в якості наживки використовується мальок, то насаджувати його необхідно за губу, а техніка проводки носить плавний, без різких рухів, характер. У такому разі хватка окуня буде спровокована грою малька, а не блешні. Використання мотиля або хробака у вигляді насадки припускає, що рухи блешнею будуть аналогічні зимовий лові.

Ловля окуня навесні буде більш успішною, якщо ви будете використовувати ці прості поради.
Ловля окуня влітку

Літо дає широкі можливості будь-якій рибалці проявити свої вміння в лові окуня. У ці місяці його можна впіймати на вудку поплавця, спінінг, гурток, мормишку або донку. З усіх способів, ужение є найпоширенішим. Воно практикується на ділянках річок із слабкою течією, в затоках і вирах. У водосховищах і озерах ця риба найкраще ловиться на неглибоких ділянках у берегової растітельності.

Ловля окуня влітку має свої особливості. Великі особини зустрічаються в місцях, де дно відрізняється нерівностями і численними корчами. Їх можна знайти за допомогою глибиноміра. При тривалій тихій і жаркої погоди потрібно враховувати температурне розшарування води. Шукати окуня потрібно на невеликих глибинах, у місцях підводних височин і трав’яної рослинності. Дрібні і середні особини водяться близько водяних заростей, їх присутність можна визначити за плескання малька на поверхні. Це означає, що риба полює. Ловля окуня влітку при великій хвилі зазвичай відбувається там, де він ловився раніше. У великих водоймах окуня видає поведінка чайок. Де вони кружляють, плавають Малькова косячки, а значить і смугастий хижак.

Кращою насадкою при ловлі окуня на вудку є мальок. На гачок його садять за верхню губу або за спину. При слабкому клюванні хижак краще заковтує малька, насадженого за спину, але краще підсікається, коли мальок нажівлен за губу. Щоб він був живучим, прокол спинки потрібно робити неглибоко, майже у плавця. Дрібний рак або його шийка теж можуть послужити хорошою насадкою для смугастого хижака. Ловля окуня влітку може бути на п’явку або личинку бабки. Але все-таки підбір наживки залежить від типу водойми. Якщо він незнайомий, то краще порадитися з місцевими рибалками.

Ловля окуня влітку часто відбувається з використанням блешні або блешні. На блешню його можна впіймати на глибині не менше трьох метрів. При безвітряної погоди і відсутності течії, блешня можна з човна, без постановки її на якір. Удильник потрібно рухати енергійно. На спінінг ловлять великих і середніх окунів. Добре для цих цілей підходить одноручний спінінг. Далекі кидки не потрібні, тому що окунь не відноситься до полохливим рибам і частенько вистачає блешню близько самого човна. Можна використовувати спінінг для лову окуня способом потяжки. До кінця волосіні прив’язують грузило, а вище нього два повідці з гачками № 5-7.
У літні місяці краще клювання окуня буває в похмурі, теплі, злегка вітряні днірано вранці і ближче до 9 год При сонячній погоді риба відмінно клює, бере насадку в пів води, а не у самого дна. Іноді в спекотні дні середній і великий окунь ловиться на глибині 3-4 м.

В кінці літа хижака ловлять ближче до берега, де є водяна рослинність, у залитих чагарників, підводних височин і корчів. У цей час окунь ходить біля дна. З похолоданням води риба йде слідом за мальком на глибину і клює погано.

Ловля окуня восени
Окунь по праву вважається серед рибалок одним з найпоширеніших видів риб. Місце його існування охоплює майже всі озера, ставки та річки, а також солоні затоки російських морів.

Запорукою гарного улову є вдало вибране для лову місце. Знаючи звички окуня, з цим легко впоратися. Ви напевно знайдете його поруч з річковими вирами, на піщаних річкових схилах, ділянках зі слабкою течією, а також, в гілках затоплених дерев, де окунь знаходить захист і прожиток.

Не дивлячись на те, що окуня можна ловити протягом усього року, найбільш вдалий і гарне клювання починається ранньою весною, після нересту, десь з кінця квітня, і закінчується глибокою восени. Однак, лов окуня восени, істотно відрізняється від весняної або зимової риболовлі.

Як правило, восени окунь тримається біля берегів, де зустрічаються зграйки дрібної рибки. Будучи хижаком, за вдачею, він тут знаходить легку здобич. Протягом усього дня окунь постійно рухається, тому, якщо не клює в обраному вами місці, краще підшукати інше. Таким же чином варто вчинити і в тому випадку, коли риба перестає брати насадку.

До речі, про насадки для лову окуня. Самим безпрограшним варіантом є мальки. Ловити на малька можна як на звичну поплавкову вудочку, так і на спінінг. Традиційні черв’яки використовуються теж. Однак, щоб лов окуня восени була вдалою, хробаків варто накопати за пару днів до риболовлі, промити і загорнути в траву. Зацікавиться окунь і м’ясом раку або пуголовка.

Варто пам’ятати, що в часто відвідуваних рибалками водоймах окунь становітся обережним, і тоді, риболовля перетворюється на азартну полювання. Певний вплив на клювання надають і різкий перепад атмосферного тиску і сонячна активність. У такі дні окунь затаюється, відмовляється тимчасово від пошуків їжі або йде на інші, більш сприятливі місця. При лові окуня варто дотримувати правило: чим менше насадка, тим більшу відстань має бути від неї до грузила. А саме головне: ніколи не можна зволікати з підсічкою. При зволіканні – або без риби можна залишитися, або довго потім возитися, щоб звільнити гачок, оскільки окунь-риба жадібна і часто глибоко заковтує насадку.

[2vanya2]

Тактика ловлі підлящика та плотви на озерах взимку

Щоб бачити інформацію потрібна Реєстрація!

У лові озерної плітки і підлящика взимку є дві суперечливі особливості. Перша - це відносна складність пошуку, а друга - досить проста технологія самої ловлі після виявлення риби. Можливо, саме тому велика частина рибалок на багатьох водоймах ловлять саме цю рибу. Одного разу, зрозумівши звички плотви та ляща окремо взятого озера, вони спокійнісінько рибалять навіть з примітивними знаряддями і технікою лову, з якими в іншому місці можуть навіть не відійти від нуля. Багато хто в своїй риболовній практиці зустрічав таких корифеїв, обловити яких вважається майже подвигом. Подібне виникає через нерозуміння причин чужого успіху.